CC BY
657
УДК: 616.314-76-77-085.46
Кузь В.С., Дворник В.М., Кузь Г.М.
ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ БАЗИСНИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ МАТЕР1АЛ1В ТА 1Х ВПЛИВ НА ТКАНИНИ ПОРОЖНИНИ РОТА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава.
У данш статтi висвтлюються питання використання pi3Hux базисних стоматолог'чних матерiалiв, Ух вплив на тканини порожнини рота, описуються Ух позитивнi та негативн властивостi. При аналiзi рiзних джерел лтератури зроблений висновок, що на сучасному етап розвитку ортопедично'У стоматолога з'являються новi базисн матер'али, як потребують подальшого вивчення Ух властивостей та да на тканини протезного ложа та органiзм в цтому. Ключов1 слова: базисн матер1али, пол1ам1ди, термопласти, акрилов1 пластмаси, пол1проп1лени, нейлони. НДР: «Hciei технологи, новi i удосконаленi зуботехнiчнi матерiали реабттацп хворих з патологieю ЗЩС» №0111U006304
Сучасна ортопедична стоматолопя дозволяе досягти високих функцюнальних i естетичних результат. Вщновлення цшюносп зубного ряду сприяе не ттьки нормалiзацiТ основних функцш щелепно-лицевого апарату, але i е профтактикою захворювань шлунково-кишкового тракту, а також, повертаючи естетичнють зовнiшнього вигляду, позитивно впливае на загальний психоемоцшний стан патента [1, 35]. Вибiр конструкцiй протезiв, що застосовуються сьогодн в ортопедично'Т стоматологи, досить рiзноманiтний. А широкий вибiр матерiалiв дае можпивють практичному лiкарю при наданн ортопедично'Т стоматолопчно'Т допомоги здiйснювати Тх iндивiдуальний пiдбiр [34].
Завдяки розробц нових матерiалiв i технологiй, спектр можливостей ортопедичного лiкування постiйно збтьшуеться. Вибiр конкретного базисного матерiалу в кожному шдивщуальному випадку визначаеться медичними показаннями, особливостями патента, його фiнансовими можливостями, а також рiвнем технiчного оснащення лiкувальноТ' установи [19, 26].
Найбтьш поширеними серед базисних матерiалiв е акриловi полiмери. За даними лiтератури з них виготовляеться 98% зшмних протезiв.
Акрилов'1 полiмери
Багаторiчний досвiд застосування акрилових базисних пластмас показав, що для них характеры позитивы якосп (дешевизна, доступнють, технолопчнють). Хоча широко вщомо про серйознi недолiки акрилових пластмас, що призводять до частих поломок протезiв - це недостатня мщнють при статичному вигиы, низька питома ударна в'язкють. Можлива невiдповiднiсть внутршньо'Т поверхнi базису протеза i протезного ложа може виражатися через те, що акриловi пластмаси мають досить велику усадку (6-8%). Навпъ ретельне дотримання технологи полiмеризацiТ' може знизити вщсоток усадки лише до 1,5%.
Наявнють залишкового мономеру, який робить негативний вплив на тканини протезного
ложа I оргашзм в цтому, залишаеться великою проблемою. Встановлено, що мономер знижуе титр л1зоциму в слинк На думку ряду автор1в, мономер е протоплазматичною отрутою, надзвичайно активний при контакт! з тканинами i здатний чинити дра^вливу i токсичну дiю на весь оргашзм [16, 17, 36].
Методом УФ-спектроскопи з достатньою точнiстю встановлено, що зi стоматологiчних пластмас постшно вимиваеться «залишковий» мономер, i швидкють його виходу зростае у кислому i лужному середовищах, якi стимулюють гiдролiтичнi деструктивнi процеси, впливае на функцюнальний стан нейтрофiлiв порожнини рота i пригнiчуе Тх активнiсть [22, 24].
У процесi старiння акрила™ з них видiляються барвники, замутнювачк пластифiкатори, стабiлiзатори та iншi компоненти, яю, разом iз мюцево-подразнюючим, можуть надавати загальну токсичну, алерпчну i мутагенну дiю [4, 20, 24].
Багато рош ведеться пошук шляхiв покращення якостi акрилових пластмас.
З метою зменшення токсичностi акрила™ був запропонований метод екстракцiТ домшкових сполук з базисiв знiмних протезiв за допомогою надкритичного двоокису вуглецю та фреону [20]. З ^ею ж метою пропонувалося пщдавати протези дм ультразвуку [41].
Свердлов Е.Ю. для запобiгання частих поломок пластинкових протезiв пропонував вварювати в протези металевi прокладки, сiтки, дрiт. Однак, на думку ТулатовоТ Н.А., Nagai Е., Otani К. та шших авторiв, через рiзницю термiчного розширення пластмаси та металу в армованому металевими елементами базис виникають дтянки пщвищеноТ напруги, що призводить до поломки протеза або його розтрiскування.
Л.А. eлiзарова використовувала метод армування акриловоТ пластмаси скловолокном, вiдзначаючи значне зниження частоти поломок таких протезiв. lншi автори пропонували армувати базиси протезiв капроном, лавсаном. Роботи з армування пластмаси скловолокном
були проведет i рядом зарубiжних дослщнимв (Chen S.Y., Liang W.M., Yen P.S. 2001). При цьому автори вщзначали значне пщвищення мiцностi при статичному вигин i питомоТ ударноТ в'язкостi.
А.Н. Ряховский з сшвавт. розробив метод армування базисних пластмас арамщними нитками для збiльшення Т'х фiзико-механiчних властивостей. Встановлено, що оптимальн властивостi армованого матерiалу у великш мiрi залежать вiд правильного вибору складу, змюту i розташування армуючих ниток [39].
Рядом авторiв був запропонований метод виготовлення зшмних протезiв, заснований на вiльнiй заливцi полiмер-мономерноТ композицiТ' в гiдроколлоiдну форму, затвердшня якоТ вiдбувалося пiд впливом окислювально-вiдновноТ реакцiТ [51]. Однак у пластмас, отриманих цим методом, спостер^аеться шдвищений знос полiрованих поверхонь i великий вмiст залишкового мономеру.
Щоб компенсувати усадку пластмаси в процес полiмеризацiТ, пiдвищити якiсть протезiв, були запропонован спецiальнi полiмеризатори з шжекцшними елементами.
Для зменшення пористостi, зниження кшькосп залишкового мономеру пропонувалося проводити полiмеризацiю базисних пластмас у сушильнш шафi при t = 120-130°C. Пiсля чого пластмаса ставала бтьш монолiтною, мiцною.
Якють виготовлених зымних зубних протезiв, безумовно, впливае на стан слизовоТ оболонки порожнини рота. Недотримання технш виготовлення знiмних зубних протезiв з утворенням шорсткостi, пор в протезу поганий догляд за протезом сприяе проникненню мiкроорганiзмiв порожнини рота в базис акрилового протеза, що в свою чергу стимулюе утворення нальоту на поверхнi протеза, в якому мютяться вуглеводи, бшки, клiтини епiтелiю, залишки Тж1, як створюють сприятливе середовище для розвитку грибiв, особливо роду Candida albicans [31, 32, 38, 42]. 1Мкрооргаызми нальоту, утилiзуючи вуглеводи Тж1, створюють критичне значення pH в ретенцшних пунктах [45, 46, 52]. Продукти метаболiзму Candida albicans (молочна кислота, тощо) можуть викликати в дшянц протезного ложа бiль i печю. За даними лiтератури, серед па^етчв зi стоматологiчною патологiею - 69% осiб мають паразитарну форму Candida albicans [15, 33].
^м Candida albicans в нальот на зшмних зубних протезах видтяють й ^i мiкроорганiзми, такi як D.pneumoniae, Streptococcus mitis, Streptococcus salivarius, Streptococcus faecalis, Streptococcus hemolytic, Fusospirochetae та ш [38]. Дослiдження адгезп облiгатно-анаеробних i обл^атно-
факультативних бактерiй (Streptococcus sanguis, Prevotella melaninogenica, Fusobacterium nucleatum, Corynebacterium xerosis) до базисних матерiалiв, проведет in vitro показали, що
ступшь адгези мiкроорганiзмiв залежить вiд базисного матерiалу i способу його полiмеризацiï [6, 11].
Аналiз стану порожнини рота у хворих, що користуються зымними протезами з акрилатiв, показав, що вони нерщко викликають запальн змiни у слизовiй оболонцi порожнини рота, внаслщок пiдвищеного видiлення мономеру та його впливу на тканини [25, 29]. Наявнють бюлопчноТ активност полiмерiв i висока iндивiдуальна чутливють людини до хiмiчних чинникiв служать пщставою для самого суворого контролю безпеки застосування полiмерiв в медицин [5, 24].
Tрадицiйнi методи полiмеризацiï акрилових пластмас на водянiй баы, компресiйне i литтеве пресування пщ тиском вимагають суворого дотримання режиму, великих витрат часу, а отримана пластмаса мае високий вмют залишкового мономера i низьк характеристики мщностк Полтшення фiзико-механiчних властивостей може бути досягнуто за рахунок шфрачервоноТ, ультрафюлетово!' та ультразвуковоТ обробки та шших методiв [14, 17, 41].
В УкраМ був розроблений фторвмiсний акриловий сополiмер «Фторакс». Даний матерiал являе собою фторвмюний акриловий сополiмер, який застосовують у стоматологiï для виготовлення базиав знiмних зубних протезiв. Пластмаса «Фторакс» володiе хорошими фiзико-хiмiчними властивостями: пщвищеною мiцнiстю, хiмiчною стiйкiстю. Вона натвпрозора i за кольором найбтьшою мiрою вiдповiдае м'яким тканинам порожнини рота. Формування та полiмеризацiя проводиться за загальними правилами для вах акрилових базисних пластмас. Суворе дотримання умов застосування базисних матерiалiв i режиму Тх затвердшня гарантуе високу якють зубних протезiв. Дефекти, яю бувають помiтнi в базисi зубного протеза, в бтьшосп випадкiв викликаш порушеннями в процесi виготовлення протезiв [21].
Термопласти
На сучасному етапi розвитку ортопедично!' стоматологй' значно зросли вимоги до базисних матерiалiв, якiсть яких значною мiрою визначае функцiональну цшнють знiмних зубних протезiв.
Зараз на ринку юнують такi стоматологiчнi матерiали, як: «Dental-D» Quattro Ti (lталiя) i «TSM Acetal Dental» (Сан-Марино) на основi полiоксиметiлена; «Vertex Termosens», (Нiдерланди), «Valplast», «Flexite» (США), «Flexy-Nylon» (1зра!'ль) на основi нейлону; «Bre.crystal», «Polyan» Bredent (Нiмеччина) на основi полiметилметакрилату; «Лiпол» (УкраТна) на основi полiпропiлену та iншi. Для вах перерахованих матерiалiв характерна вщсутнють залишкового мономеру, вони не мютять токсичних або алергенних компонентiв, мають високу бюсумюнють, що особливо актуально для
па^етчв iз захворюваннями iмунноТ, ендокринноТ, нервовоТ системи, шлунково-кишкового тракту i мають алерпчний статус. Крiм того, високий ступшь пластичностi, здатнiсть запам'ятовування форми, точнють при виготовленнi, наявнiсть широкоТ колiрноТ гамми дозволяють розширити можливосл часткового i повного знiмного протезування, шинування, виготовлення iмедiат-протезiв, ясенних протезiв, шин-протезiв i пiдвищення Тх естетичноТ якостi [47].
По данш проблемi у вiтчизнянiй лiтературi юнують лише окремi журнальнi статтi, поява яких носить етзодичний характер, як правило, з характеристикою матерiалу одыеТ якоТ-небудь фiрми виробника.
У деяких монографiях докладно висвiтленi основнi властивост термопластичних базисних матерiалiв. В шших роботах вивченi властивостi протезiв з полiформальдегiдноТ пластмаси «Dental-D» [44].
R. Barsties (2005), С. Gaven, J. Pasquet (2006) використовували термопластичн матерiали в iмплантологiТ (для виготовлення абатмен™) i при тривалому постхiрургiчному пер^ загоення для виготовлення тимчасових ортопедичних конструкцш. У роботах S. Leukel (2007), A. Battistelli (2005), М. Bellanda (2005) розглянуто особливостi протезування незшмними конструкцiями, виготовленими з
термопластичних матерiалiв.
Вiдомо, що застосування еластичних базисних матерiалiв дозволяе нiвелювати i амортизувати пiки жувального тиску, сприяе уповтьненню процесiв резорбци i атрофи альвеолярного гребеня щелеп, скорочуе термши адаптацiТ до протезiв, роблячи його бтьш сприятливим для пацiента [5, 45].
Термопласти являють собою композици оргашчних речовин (сополiмерiв), що володшть термопластичними властивостями, а також наповнювачiв, що забезпечують стiйкiсть кольору матерiалiв [3, 43].
Для виготовлення зжмноТ конструкцiТ протезу з використанням безмономерного матерiалу за допомогою термош'екцюноТ системи буде потрiбно проведення традицiйних шшчних та лабораторних етапiв, як i при виготовленнi звичайного пластинкового протезу, але з невеликими доповненнями в технологи, що дозволяють одержувати бтьш якюний результат [49].
До одшеТ з нових i цiкавих технологш можна вiднести технологiю термiчного пресування з використанням безмономерних матерiалiв.
Основними характеристиками
термопластичних матерiалiв на основi метилметакрилату е вiдсутнiсть вiльного мономеру, досить висока мщжсть i естетичнють, що дозволяе виготовляти особливо тоню повн зшмы протези без металевих конструкцш.
Представником безмономерних матерiалiв на основi полiметiлового метакрилату е «Bre.crystal
® bredent» (Ымеччина).
Полiметилметакрилат розчиняеться у власному MOHOMipi та шших складних ефiрах, ароматичних i галогензамщених вуглеводнях, кетонах, муpашинiй та крижанш оцтовiй кислотах, утворюючи дуже в'язк розчини. Вш не розчинний у водк спиртах, алiфатичних вуглеводнях i простих ефipах. Полiмеp стiйкий до дм розбавлених лугiв i кислот. Полiметилметакpилат фiзiологiчно нешкiдливий i стшкий до бiологiчних середовищ.
При нагpiваннi вище 120°С полiметилметакpилат розм'якшуеться,
переходить у високоеластичний стан i легко формуеться. Понад 200°С починаеться помiтна деполiмеpизацiя полiметилметакpилату, яка з достатньо високою швидкiстю пpотiкае при температурах понад 300°С [50].
Слiд зазначити, що останым часом завдяки впровадженню сучасних технологш в зымному пpотезуваннi з'являються можливостi пiдняти якiсть знiмних зубних пpотезiв на новий piвень. Багато фахiвцiв у пpагненнi до кращого, починають поступово вiдмовлятися вiд технологи гарячого затвердшня, компpесiйного формування повсюдно поширено'Т, i переходити на новий piвень зуботехнiчного виробництва [8, 13, 47].
Спроби зробити зжмж зубж протези бiльш комфортними та естетичними робляться постшно. Одна з таких - впровадження пpотезiв на основi нейлону.
З моменту винаходу нейлону (1947-48 роки) хiмiки та ждприемц шукали сфери застосування для волокнистих полiмеpiв. Оджею з цих сфер була стоматолопя. Однак у пюлявоенж роки виробництво пpотезiв з термопласпв становило лише кiлька вiдсоткiв. Пеpшi клiнiчнi та унiвеpситетськi дослiдження проводилися в 1955 роц на основi матеpiалу Гpеламiд. За результатами цього дослщження була складена таблиця плюав i мiнусiв пpотезiв з Греламщу.
Мiнусiв було досить багато - втрата кольору, втрата фiзичних властивостей, сильна абсорб^я оpганiки та шше. Але дослiдження показали i один дуже важливий позитивний момент - па^енти оцiнювали такi протези дуже високо. Вщзначалися дуже швидка адаптацiя, комфорт i зручнють при викоpистаннi протезу.
Bd матеpiали, якi вироблялися до цього, не завжди вiдповiдали цим параметрам. У 1993 р. Вандер Брик пpовiв дослщження, присвячеш жорсткосп матеpiалiв, що використовувались для виготовлення кламеpiв знiмних пpотезiв. Виявилося, що кламери, виготовлеш з теpмопластiв, чинять тиск на зуб в 10 pазiв менше, нiж металевi.
На сьогодшшнш день нейлони вiдносяться до числа найбтьш поширених полiмеpiв.
В Укра'Ты та eвpопi нейлони називають полiамiдами, оскiльки вони мiстять характеры амщш групи у своТх основних ланцюжках. Цi
амщш групи поляры, вони можуть утворювати один з одним мiцнi водневi зв'язки.
Висока кристалiчнiсть полiамiдiв зумовлюе добрi фiзико-механiчнi властивостi. Мiцнiсть при розтягуванш i твердiсть зростають 3i збiльшенням ступеня кристалiчностi, в той час як адсорб^я вологи i ударна в'язкють дещо зменшуються [7, 10].
Базисш пластмаси на основi нейлону в клiнiчнiй стоматологiï являють собою бiосумiсний термопластичний матерiал з ушкальними фiзичними та естетичними властивостями [13, 19, 23].
Зубш протези, виготовлеш на основi нейлону, мають досить високу гнучкють. Знiмний протез з базисом з нейлону добре протистоТть розламуванню i самобалансуеться на протезному лож1, що сприяе швидкш адаптацiï до нього. Пластичнють протеза дозволяе оптимiзувати навантаження на опорш зуби i альвеолярний гребшь, що забезпечуе бiльш сприятливий розподт жувального тиску. Такi протези в багато разiв мiцнiше акрилових, безпечш i бiльш естетичнi. За своТми характеристиками нейлон перевершуе всi iснуючi матерiали в стоматологiï. Нейлон не викликае алергп, в його складi немае мономера, не мiняе колiр, не потребуе повторних полiруванням, якщо його чистка проводитиметься спе^альними засобами.
Па^енти, якi користувалися як акриловими, так i нейлоновими протезами, вщзначають, що протези на основi нейлону бтьш натуральш i комфортнi в рот i непомiтнi для оточуючих завдяки своТй чудовiй ретенцiï та естетицк
Матерiали для виготовлення нейлонових протезiв виробляють Нiдерланди (Vertex Termosens), США (Valplast, Flexite), 1зраТль (Flexy-Nylon), та шшк
Нейлоновий протез ниш стае неоднозначною альтернативою повним зшмним пластинковим протезам iз акриловоТ пластмаси.
Однак деяк практикуючi лiкарi-стоматологи вщзначили i недолiки знiмних зубних протезiв на основi нейлону:
- складнють виготовлення i полiровки;
- еластичнють i гнучкiсть протезу негативно позначаеться на слизовш оболонцi порожнини рота i альвеолярному вщростку - прискорена атрофiя i травмування слизовоТ оболонки;
- складнють або неможливють проведення лагодження i/або перебазування нейлонового протезу;
- необхщнють переробки протезу в тому випадку, коли акриловий протез може бути перебазований;
- неможливють використання класичних засобiв для чищення нейлонових протезiв. При чищенш протезу зубною пастою i жорсткою щ^кою на ньому утворюються подряпини, як сприяють швидкому накопиченню нальоту на протезi, так як пасти мютять абразивнi речовини
- ттьки спецiальнi засоби та м'як щiтки.
У свiтлi згаданих вище переваг i недолiкiв, нейлоновий протез розглядаеться багатьма лiкарями-стоматологами, як тимчасовий. Деяк лiкарi допускають виготовлення протезiв на основi нейлону ттьки у випадках вщсутносп одного-двох зубiв (iмедiат-протези).
На жаль бiльшiсть застосовуваних сьогодн конструкцiйних матерiалiв не е шдеферентна для органiзму людини. Внаслщок цього в 4-11% випадкiв пюля проведення знiмного протезування хворi вщзначають неприемш вiдчуття в порожнинi рота, по силi сприйняття переходять у непереносимють зубних протезiв [12, 27, 28, 53]. У повсякденнш ктшчнш практицi бiльшiсть знiмних протезiв виготовляеться з жорстким базисом, хоча ц конструкцп не завжди забезпечують позитивы результати лкування. При користуваннi ними функцюнальний тиск з штучного зубного ряду на опорш тканини протезного ложа передаеться нерiвномiрно, що прискорюе процеси резорбцп i атрофiю альвеолярного гребеня беззубих щелеп [2]. При наявност вищеназваних клiнiчних умов протезного ложа базис протеза повинен бути еластичним, тобто, вщповщний шар пластмаси повинен вщновлювати амортизацiйнi властивостi тонкого слизового шару з малою пщдатливютю. Даш сучасноТ лiтератури свiдчать, що, в останш десятилiття, внаслiдок розвитку хiмiТ i технологiТ' сополiмерiв, з'явилося безлiч нових зарубiжних матерiалiв в ортопедичнш стоматологи [9, 29].
Численнi дослщження з вивчення полiмерних матерiалiв свщчать про значнi труднощi на шляху створення високомщних, бiосумiсних, високотехнологiчних матерiалiв для
ортопедичноТ стоматологи.
Багаторiчний кл^чний досвiд, накопичений в нашiй краТн та за кордоном, показуе, що якють ортопедичного лкування при повнш i частковiй вiдсутностi зубiв багато в чому залежить вщ якост матерiалу, який використовуеться для виготовлення базиав протезiв.
Лiтература
1. Абаджян В. Н. Влияние полных съемных протезов на слизистую оболочку протезного ложа пациентов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / В. Н. Абаджян. - Тверь, 2003. - 18 с.
2. Абакаров С.И., Сорокин Д.В. Адаптация к полным съемным протезам у больных преклонного возраста / С.И. Абакаров, Д.В. Сорокин // Материалы VII Всероссийского научного форума с международным участием «Стоматология 2005». -М., 2005. - С.8-10.
3. Аверко-Антонович И.Ю., Бикмуллин Р.Т. Методы исследования структуры и свойств полимеров: учебн. пособие / И.Ю. Аверко-Антонович, Р.Т. Бикмуллин. — Казань, 2002. — 604 с.
4. Аль Хатиб Шадi Аднан Змши в порожниш рота при л^ванш рiзними конструк^ями ортодонтичних апара^в : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Аль Хатиб Шадi Аднан. — Полтава, 2007. — 17 с.
5. Микробиологическое обоснование выбора базисной пластмассы съемных зубных протезов / С.Д. Арутюнов, Т.И. Ибрагимов, В.Н. Царев, И.Ю. Лебеденко, Н.И. Савкина, А.Г. Трефилов, А.С. Арутюнов, Ю.И. Климашин // Стоматология. -2002. - Т.81, №3. - С.4-8.
6. Арутюнов А.С. Сравнительный анализ адгезии микробной флоры рта к базисным материалам челюстных протезов на основе полиуретана и акриловых пластмасс / А.С. Арутюнов, 26. В.Н. Царев, Д.В. Кравцов, Е.В. Комов // Российский стоматологический журнал. - 2011. - №1. - С.133-136.
7. Болдырева Л.И. Сравнительная физико-механическая характеристика термопластических стоматологических материалов на основе полиоксиметилена / Л.И. Болдырева, 27. В.В. Маглакелидзе, С.И. Трегубов // Актуальные вопросы клинической стоматологии: материалы 40-й краевой научно-практической конференции стоматологов. - Ставрополь, 2007.
- С.149-151. 28
8. Большаков Г.В., Батрак И.К., Рубцов Е.И. Способ изготовления зубных протезов при частичной и полной адентии / Г.В. Большаков, И.К. Батрак, Е.И. Рубцов // Панорама ортопедической стоматологии. - 2005. - №1. - С.40-42.
9. Брель А.Л, Дмитриенко C.B., Котляревская О.О. Полимерные материалы в клинической стоматологии / А.Л. Брель, C.B. 29. Дмитриенко, О.О. Котляревская. - Волгоград, 2006. - С.223.
10. Варес Э.Я., Нагурный В.А. Руководства по изготовлению стоматологических протезов и аппаратов из термопластов медицинской чистоты / Э.Я. Варес, В.А. Нагурный. - Донецк-
Львов, 2002. - С.276. 30.
11. Васильчук О.С. Вплив матеpiалу базису ортодонтичних апарат, виготовлених з полтрошлену, на стан мiкpобного балансу ротовоТ порожнини у дтей при лкуванш зубо-щелепних аномалш / О.С. Васильчук // Вюн. стоматологи'. - 31 2010. - №4. - С.69-72.
12. Галонский В.Г. Реакция слизистой оболочки опорних тканей протезного ложа на воздействие съемных зубних протезов /
B.Г. Галонский, А.А. Радкевич // Сибирский медицинский 32 журнал. - 2009. - Т.85, №2. - С.18-22.
13. Горюнов В.В., Литвинова М.И. Прецизионные технологии изготовления съемных протезов / В.В. Горюнов, М.И. Литвинова // Панорама ортопед. стоматологии. - 2007. - №4. - 33
C.18-22.
14. Дацько 1.О. Удосконалення якост стоматолопчних конструктивних матеpiалiв шляхом впливу iмпульсiв слабкого магштного поля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. 34. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / 1.О. Дацько. — К.,
2008. — 19 с.
15. Дiвнич Т.Я. Вплив зшмних конструкцш зубних пpотезiв на змшу мiкpофлоpи ротовоТ порожнини / Т.Я. Дiвнич, М.М. Рожко, Р.В. 35 Куцик // Галиц. лкар. вюн. - 2009. - Т.16, №4. - С.132-135.
16. Заварзин М.Ю. Морфофункциональные изменения в слизистой оболочке и костной ткани нижней челюсти под влиянием двухслойных частичных съемных пластиночных протезов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. Наук : 36. спец. 14.00.21 «Стоматология» / М.Ю. Заварзин. - Воронеж,
2004. - 19 с.
17. Каливраджиян Э.С., Голубев H.A. Влияние базисных пластмасс на слизистую оболочку протезного ложа:метод. рек. / Э.С. Каливраджиян, H.A. Голубев. - Воронеж, 2000. - С.3-7. 37.
18. Каливраджиян Э.С. Изучение свойств базисных пластмасс с добавленим наноразмерного серебра / Э.С. Каливраджиян,
А.В. Подопригора, В.С. Калениченко // Институт стоматологии. 38
- 2011. - Т.3, №52. - С.92.
19. Коваленко О.И. Клинико-лабораторное обоснование применения базисной пластмассы на основе нейлона : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук :
спец. 14.00.21 «Стоматология» / О.И. Коваленко. - М., 2011. - 39 16 с.
20. Козлов В.В. Влияние съемных ортопедических конструкций на количественный состав полости рта / В.В. Козлов, С.В. Кунгуров // Сиб. мед. обозрение. - 2010. - №3. - С.43 40.
21. Косоруков Н.В. Оценка качества, конструктивных особенностей, гигиенического состояния и пути оптимизации съемных зубных протезов: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / Н.В. 41. Косоруков. - Омск, 2007. - 127 с.
22. Кудасова Е.О. Клинико-морфологическое исследование слизистой оболочки полости рта при воздействии базисных материалов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд.
мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Е.О. Кукасова. - 42 Новосибирск, 2005. - 122 с.
23. Кудасова Е.О. Свойства базисных полимерных материалов в зависимости от энергетических характеристик их поверхности / Е.О. Кудасова, А.В. Кузнецов, Е.В. Силаев, Ю.М. Магаметханов, Г.Н. Журули, Д.М. Гарафутдинов // Российский 43. стоматологический журнал. - 2009. - №5. - С.32-36.
24. Кусевицкий Л.Я. Сравнительная характеристика побочного действия различных конструкций зубных протезов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Л.Я. Кусевицкий. - СПб., 2007. - 24 44. с.
25. Лебеденко И.Ю. Микробиологическое исследование базисных пластмасс / И.Ю. Лебеденко, Е.С. Севина // Актуальные проблемы ортопедической стоматологии и ортодонтии: научно- 45.
практическая конференция памяти проф. Х.А. Каламкарова. -М., 2002. - С.186.
Лихошерстов A.B. Разработка и изучение свойств нового эластичного акрилового полимера для базисов съемных протезов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / A.B. Лихошерстов.
- Воронеж, 2005. - 21 с.
Луцкая И.К. Аллергические реакции и непереносимость материалов, используемых в клинике ортопедической стоматологии / И.К. Луцкая, П.Л. Титов, П.Н. Мойсейчик и др. // Соврем. стоматология. - 2010. - №1. - С.18. Маренкова М.Л. Особенности ортопедического лечения пациентов с явлениями непереносимости зубных протезов на фоне микробного дисбаланса полости рта : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / М.Л. Маренкова. - Екатеринбург, 2007. - 29 с.
Марков Б.П. Основные направления по улучшению свойств базисных материалов / Б.П. Марков, М.Ю. Огородников // Актуальные проблемы ортопедической стоматологии и ортодонтии: научно-практическая конференция памяти проф. Х.А. Каламкарова. - М., 2002. - С.201-202. Марков Б.П. Комплексный подход к проблеме индивидуальной непереносимости стоматологических конструкций из различный материалов / Б.П. Марков // Стоматология. - 2003. -№3. - С.47-51.
Михайленко Т.М. Аналiз мiкробiоценозу ротовоТ порожнини в оЫб iз рiзним рiвнем ппени зшмних конструкцш зубних протезiв / Т.М. Михайленко, Р.В. Куцик // Галиц. лкар. вюн. - 2009. -Т.16, №3. - С.34-38.
Михайленко Т.М. Компонентний аналiз чинниив, що визначають та впливають на ппешчний стан ротовоТ порожнини у оЫб iз зшмними конструк^ями зубних протезiв / Т.М. Михайленко // Галиц. лкар. вюн. - 2007. - 14, №3. - С.121-125. Нщзельський М.Я. Чинники, як спонукають розвиток шфекцшних процеЫв у порожниш рота при користуванш зшмними конструк^ями зубних протезiв / М.Я. Нщзельський, А.1. Девдера // Вюник стоматологи. - 2008. - №1. - С.97-98. Обидный К.Ю. Влияние материала ортопедической конструкции на биологическое состояние полости рта / К.Ю. Обидный, О.А. Коршукова. // Современные наукоемкие технологии. - 2010. - №11. - С.99-100.
Олешко В.П. Методы индивидуального подбора и изучения влияния на организм пациентов конструкционных стоматологических материалов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / В.П. Олешко. - Екатеринбург, 2000. - 166 с. Прошин А.Г. Влияние съемных пластиночных протезов, изготовленных из акриловых пластмасс, на ткани и органы полости рта : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / А.Г. Прошин. -Волгоград, 1999. - 25 с.
Рабинович, И.М. Роль микрофлоры в патологии слизистой оболочки рта / И.М. Рабинович, Г.В. Банченко [и др.] // Стоматология. - 2002. - №5. - С.48-50.
Рыжова И.П. Исследование микробной адгезии и колонизации к традиционным и новым стоматологическим базисным материалам в эксперименте и клинике / И.П. Рыжова, П.В. Калуцкий, О.В. Рудева // Институт стоматологии. - 2008. - №1.
- С.108-109.
Ряховский А.Н. Метод укрепления базисов съемных пластиночных протезов сеткой из арамидных нитей и клиническая оценка его эффективности / А.Н. Ряховский, Н.А. Грязева // Ин-т стоматологии. - 2002. - №2. - С.28-29. Садыков М.И. Сравнительная оценка протезирования больных полными съемными акриловыми протезами / М.И. Садыков, А.Г. Нугуманов // Сибирский медицинский журнал. - 2012. -Т.108, №1. - С.119-121.
Соколовська В.М. Лабораторно-кшшчне обгрунтування ультразвуковоТ технологи обробки полiмерних матерiалiв при виготовленш стоматолопчних протезiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / В.М. Соколовська. - Полтава, 2012. - 18 с. Сулемова Р.Х. Клшко^кробюлопчна характеристика динамки мiкробноТ колошзацп зшмних зубних протезiв з базисами з полiуретану i акрилових пластмас / Р.Х. Сулемовая, М.Ю. Огородников, В.Н. Царьков / Росшський стоматолопчний журнал. - М., 2007. - №6. - С.20-22.
Трегубов И.Д. Обоснование к применению современных полимерных материалов в клинике ортопедической стоматологии и ортодонтии : автореф. дис. на соискание ученой степенидоктора мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / И.Д. Трегубов. - Волгоград, 2007. - 19 с. Трегубов И.Д., Михайленко ЛВ. Болдырева и др. Применение термопластических материалов в стоматологии: учебное пособие / И.Д. Трегубов, ЛВ. Михайленко [и др.]. - М., 2007. -С.30-41.
Трезубов В.Н., Мипшев JI.M. Взаимодействие съёмного протеза с организмом больного // Труды 6 Съезда
Стоматологической Ассоциации России. - М., 2000. - С.409-411.
46. Царев В.Н. Динамика колонизации микробной флорой полости рта различных материалов, используемых для зубного протезирования / В.Н. Царев, С.И. Абакаров, С.Э. Умарова // Стоматология. - 2000. - №1 . - С.55-57
47. Цимбалистов А.В. Современные технологии конструирования и фиксации протезов при реабилитации больных с полным отсутствием зубов / А.В. Цимбалистов, И.В. Войтецкая // Материалы Всероссийской научно-практической конференции М. ЦНИИ стоматологии МЗ РФ, 2002. - С.337-339.
48. Чепурняк О.Н. Сравнительный анализ применения базисних материалов в ортопедической стоматологи / О.Н. Чепурняк // Системный анализ и управление в биомедицинских системах.
- 2010. - Т.9, №3. - С.531-535.
49. Чиркова Н.В. Клинико-экспериментальное обоснование применения модифицированного эластичного акрилового полимера для базисов съемных пластиночных протезов : автореф. дис. на соискание ученой степенидоктора мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Н.В. Чиркова. - Воронеж, 2003. - 20 с.
50. Чиркова Н.В., Каливраджиян Э.С. Оценка биологической совместимости нового эластичного полимера на основе метилметакрилата / Н.В. Чиркова, Э.С. Каливраджиян // Тезисы научно-практической конференции, посвященной 75-летию профессора Х.А. Каламкарова. - М., 2002. - С.170-173.
51. Шестаков А.С. Физические методы исследования полимеров: учеб. пособие /А.С. Шестаков. - Воронеж, 2003. - 36 с.
52. Щербаков А. С. Динамика кислотно-основного равновесия в полости рта у пациентов с ортопедическими конструкциями / А. С. Щербаков, В. А. Румянцев, И. С. Стоянова // Стоматология.
- 2004. - №2. - С.7-10.
53. Языкова Е.А. Оценка качества съемных пластиночных протезов / Е.А. Языкова, Л.Н. Тупикова // Медицина в Кузбасе.
- 2011. - №3. - С.57-60.
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА СОВРЕМЕННЫХ БАЗИСНЫХ МАТЕРИАЛОВ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ТКАНИ ПОЛОСТИ РТА Кузь В.С., Дворник В.Н., Кузь Г.М.
Ключевые слова: базисные материалы, полиамиды, термопласты, акриловые пластмассы, полипропилены, нейлоны.
В данной статье освещаются вопросы использования базисных стоматологических материалов, их действие на ткани полости рта, описываются их положительные и отрицательные свойства. При анализе различных источников литературы сделан вывод, что на современном этапе развития ортопедической стоматологии появляются новые базисные материалы, требующие дальнейшего изучения их свойств и воздействия на ткани протезного ложа и организм в целом.
Summary
CHARACTERISTICS OF PRESENT-DAY DENTURE BASE MATERIALS AND THEIR IMPACT ON ORAL TISSUES Kuz V.S., Dvornyk V.M., Kuz H.M.
Key words: denture base materials, polyamides, thermoplastic, acrylic resin, polypropylenes, nylons, prosthetic bed tissues, adverse reaction.
State-of-the-art of prosthetic dentistry makes it possible to achieve high functional and aesthetic results. Therefore this paper focuses on the choice of denture base materials, their effects on oral tissues, their advantages and disadvantages. Impacts produced by dentures on tissues and organs of maxillofacial may vary. Removable laminar dentures contacting with a large area of prosthetic bed exert adverse mechanical, chemical, toxic and allergic impacts, contributing to the development of various diseases of the oral mucosa. The detailed study of related literature and reports shows significant difficulties in creating high-strength, biocompatible, high-tech materials for prosthetic dentistry.
