CC BY
21
УДК 616.314-77:616.379-008.64 Гэрманчук С. М.
УСКЛАДНЕННЯ ОРТОПЕДИЧНОГО Л1КУВАННЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ
Д1АБЕТ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
ПВНЗ «КиГвський медичний ушверситет» (м. КиГв)
dr.hermanchuk@kmu.edu.ua
Анал\з науково! л\тератури проведено в рамках виконання фрагменту НДР кафедри ортопедично! стоматологи та ортодонтп ПВНЗ "Кивський медичний ун\верситет" - «П\двищення ефективност ортопедичного \ ортодонтичного л\кування хво-рих з дефектами зуб\в, зубних ряд\в, аномал\ями та деформац\ями зубощелепного апарату» (№ ДР 020611011147).
Вступ. В\домо, що стоматолог\чна ортопедична реаб\л\тац\я хворих на д\абет супроводжуеться пев-ними труднощами через численн\ патолог\чн\ прояви захворювання: зниження ст\йкост\ судин порожни-ни рота (ПР), прогресуючу атроф\ю альвеолярного в\дростка, п\двищену больову чутлив\сть \ запальн явища у слизов\й оболонц\ порожнини рота (СОПР) [25]. Розум\ння сутност\ етюлогп та патогенезу, роз-робка сучасних д\агностичних \ л\кувальних техноло-г\й все ще не дозволяють унеможливити вплив не-сприятливих ендогенних \ екзогенних чинник\в, що пог\ршують умови для репаративних можливостей тканин ПР та п\дтримки його гомеостазу. Легка по-дразнен\сть СОПР та пригн\чен\сть процес\в регене-рац\| у н\й, з одного боку, та м\кробна агрес\я, з \н-шого, створюють несприятлив\ умови для адаптац\! до зубних протез\в у пац\ент\в з цукровим д\абетом (ЦД) [3]. Наведене зумовлюе труднощ\ в розробц комплексу л\кувально-проф\лактичних заход\в, ви-значення ¿х обсягу, тривалост\, рац\ональност\ поед-нання вс\х вид\в стоматолог\чно! допомоги при орто-педичн\й реаб\л\тац\| захворювань тканин пародонта у хворих на ЦД.
Ортопедичн\ втручання при ЦД вимагають особливо! ретельност\ у п\дбор\ сум\сних матер\ал\в, у той же час м\сцевий л\кувальний вплив на уражений пародонт у таких хворих часто е малоефективним. Виявлений вплив глюкокортико'щноУ \муносупре-с\! на ступ\нь пошкодження пародонту у пац\ент\в з ЦД, що диктуе необх\дн\сть включення в комплек-сну терап\ю пародонтиту нових схем имунокорекц\! для в\дновлення активност\ антиглюкокортикоидно! системи захисту \мун\тету [15]. Показаний вплив х\-тозанвм\щуючих композиц\й на тканини паролонту щур\в з моделлю алоксанового ЦД. При досл\дженн щур\в було под\лено на групи, що отримували р\зн прописи х\тозанвм\щуючих композиц\й. П\сля за-к\нчення м\сячного терм\ну експерименту при мор-фолог\чному досл\дженню встановлено, що макси-мальний л\кувальний ефект виявлений в груп\ щур\в, що отримували л\кування 50 % х\тозан-альги\нат-г\дроксиапатитовим гелем: його застосування дозволяв усунути запальний процес, пол\пшити крово-об\г, упов\льнити деструкц\ю тканин пародонту [18].
П. I Ткаченко та сп\вавт. (2014) вивчено ефек-тивн\сть комплексу л\кувально-проф\лактичних стоматолог\чних заход\в з використанням проти-запального зубного ел\ксиру, що м\стить л\зоцим \ овомуко\д («Л\зомуко!ду»), у 44 хворих на ЦД [17]. Встановлено, що г\г\ен\чний стан порожнини рота покращився в 4,6 рази в пор\внянн\ з показниками первинного обстеження, за незм\нност\ показника \нтенсивност\ кар\есу \ проби Шиллера-Писарева. Дещо покращувалися \ндекси РМА, КПI та крово-точивост\. Встановлено пом\рне згасання прояв\в запалення в яснах: стухання г\переми, ц\анотичнос-т\, зменшення к\лькост\ вид\лень з ясенно! кишен\ в 56,8 % випадк\в. Застосування комплексного п\д-ходу в проведенн\ стоматолог\чних л\кувально-про-ф\лактичних заход\в у хворих на ЦД призводить до покращення г\г\ен\чного стану порожнини рота та тканин пародонту, пол\пшуе реолог\чн\ властивост ротово! р\дини, ф\зико-х\м\чн\ та \мунолог\чн\ показ-ники. Протезування, що було проведено п\сля за-вершення х\рург\чно! \ терапевтично! санацп значно покращило як\сть життя дано! категорп хворих [17].
Протези, виготовлен\ по загальноприйнятим методикам, без врахування стану слизово! оболонки (СО) протезного ложа, вимагають численних корек-ц\й \ посилюють патолог\чну ситуац\ю у ПР [33]. Р. А. Керимовим (2013)проведений анал\з 147 медичних карт хворих на ЦД [9]. Тривал\сть захворювання ко-ливалася в\д 3 року до 26 рок\в. 1з загального числа хворих спостер\галося 434 незн\мних \ 23 зн\мних конструкцп. З незн\мних конструкц\й було виготов-лено 19,35 % штамповано-паяних мостовидних протез\в з нержав\ючо! стал\, 74,65 % - металоке-рам\чних мостовидних \ 5,99 % металопластмасових мостовидних протез\в. Серед зн\мних конструкц\й переважали повн\ зн\мн\ пластинчаст\ протези з пластмаси - 65,21 %. Частково-зн\мн\ протези ви-готовлен\ 30,43 % \ бюгельний протез з кламерною ф\ксац\ею зустр\чався в 1 випадку (4,34 %). З хворих, яким були виготовлен\ штамповано-паян\ мостовид-н\ протези, 16,32 % звернулися до стоматолога повторно протягом першого року п\сля протезування з скаргами на рухлив\сть зуб\в \ запалення ясен, а у 11,06 % пац\ент\в через 3-4 роки протезування ви-явилося функц\ональне неефективним. Серед хворих, яким були виготовлен\ зн\мн\ протези, з 18 па-ц\ент\в повторно в перший р\к звернулися 66,66 % хворих \з скаргами на б\ль в яснах в\д тиску в перш1 14 дн\в п\сля встановлення протеза. Через 3-4 роки 39,13 % хворих пред'являли скарги на розхитуван-ня \ втрату зуб\в, як\ були опорними для кламер\в. Автором в\дм\чено, що в картах пац\ент\в були в\д-сутня \нформац\я про вплив протезних матер\ал\в на
тканини ПР, а також дан про загальний соматичний, псих1чний та ¡мунний статуси, що дуже важливо при
ЦД [9].
Важливе значення в розвитку запальних змЫ тканин протезного ложа при ЦД вщграе посилення патогенного впливу мiкрофлори ПР, зниження загаль-но1 реактивностi органiзму, зростання ¡нтенсивност1 оксидативного та нiтрозитивного стресу на xni недо-статньо' активностi чинниюв протиоксидантного за-хисту [21,23,29].
А. I. Жирновою та спiвавт. (2015) представлено дан про особливостi мiкробiоценозу порожнини рота 36 пацieнтiв, що страждають на ЦД 2 типу до i пiсля протезування металокерамiчними i штампова-ними коронками. Згщно з результатами дослщжен-ня, у па^ен^в з штампованими коронками до юнця ортопедичного лiкування частота i кiлькiсть мiкроор-ганiзмiв роду Streptococcus, Staphylococcus (у тому чи^ S. aureus), Peptostreptococcus i Candida) були значно вищими, ыж у па^ен^в з металокерамiчни-ми конструкцiями. Виявлена висока поширенють представникiв нормофлори, зокрема лактобацил (60 %), на слизовм оболонцi ясен у пацieнтiв пюля протезування металокерамiчними коронками [7].
6. Н. Овчаренко (2014) представлено результа-ти мiкробiологiчного дослiдження, що свщчать про змiни мiкробiоценозу ротово' рщини пiсля протезування з використанням нкелехромових i кобальтох-ромових сплавiв (КХС) ортопедичних конструкцiй у па^ен^в з ЦД 2 типу. Показано, що бтьше вираже-нi змЫи мiкрофлори порожнини рота вiдбуваються при використанн зубних протезiв з нкелехромових сплавiв [14]. У пацieнтiв з ЦД виявлено певн клiнiчнi особливост стану тканин ПР залежно вщ виду кон-струкцiйного матерiалу зубного протеза [8]. У па^-ен^в, що використовують частковий знiмний зубний протез з базисом з акрилу (n=30) на 80 % частше зустрiчалися запальнi змiни СО протезного ложа на етапах корекцп зубного протеза, i на 26 % частше виявлялася гiперемiя СО протезного ложа через 3 мюящ, ыж у пацieнтiв, що використовують частков¡ зубнi протези з базисом з КХС (n=30). Також у па-цieнтiв з частковими знiмними акриловими протезами частота поганого рiвня ппени порожнини рота i ураження пародонту середнього ступеня тяжкостi була на 7 % вище, ыж у пащен^в з частковими зым-ними протезами з КХС. Процес адаптацп в першi 7 дыв вiдбувся у 47 % пащен^в до протезiв з базисом з КХС, а 53 % адаптувалося в перюд з 7 по 14 день. До часткових зымних протезам з базисом з акрилу ттьки 3 % пащен^в адаптувалося в перим 7 днiв, 63 % - в перюд з 7 по 14 день i 34 % знадобилося бтьше 14 дыв для адаптацп [8].
Вщомо, що у базисах акрилових протезiв мю-титься незв'язаний при полiмеризацii мономер. За-лишковий мономер здатний вимиватися з протеза, викликаючи подразнення i запалення СОПР. Також юнуе поняття «вiльний мономер», що утворюеться при старiннi пластмаси i також може стати причиною подразнення СО вже пюля багаторiчного ви-користання протеза. Особливо виражено цей ме-хаызм впливае на стан СОПР у хворих на ЦД через
патогенетичну схильнють СО протезного ложа [24,28,31,32].
Р. М. Бадаловим (2011) експериментально (36 безпорщних бтих щурiв з модельованим ЦД) об-грунтована необхiднiсть додатковоi профiлактичноi подготовки СОПР у процесi адаптацii до зымного пластинкового протеза хворими на ЦД [2]. Експе-римент проводився протягом 30 дыв. Встановлено, що залишковий мономер знiмних зубних протезiв е чинником, що шдукуе зниження функцюнально! активностi слинових залоз у хворих на ЦД на xni загального зниження у них швидкост слиновидi-лення. Автор також припускае, що одним з мехаыз-мiв ксеростомii, що розвинулася при користуванн знiмними зубними акриловими протезами, е вплив мономеру, що призводить спочатку до гiперфункцii, великих слинових залоз, а по™ - до ¿х виснажен-ня i гiпофункцii. 1нший механiзм, як вважае автор, пов'язаний безпосередньо з протезом, що тисне на СО: «подразнення слизово' оболонки - запалення -атрофiя - зменшення секрецп малих слинних залоз». При застосуваны препарату ехiнацеi пурпурно'!' вщ-буваеться нiвеляцiя сухостi СОПР, що перешкоджае виникненню запальноi реакцп i зниженню швидкостi салiвацii [2].
Осктьки у хворих на ЦД наявы змiни у слинних залозах, спостертаються i змiни у складi ротово' рiдини та тканинах ПР [27,27]. Саме тому при про-тезуваны у дано' катовiгорii хворих часто спосте-рiгаються рiзного роду ускладнення, що знижують результативнiсть протезування [30]. З метою ста-б^зацп мiкроелiментного складу ротово' рiдини i в тканинах протезного ложа в оЫб ¡з захворюваннями слинних залоз при зубному протезуваны I. Д. Ат-мажовим (2013) був запропонований мшеральний комплекс, що нiвелюe мiкроелементнi змiни при про-тезуваннi зымними i незнiмними протезами (n=21) [1]. У перший мюяць пiсля протезування призначали комплекс мкроелемен^в, що мютить кальцiю глiце-рофосфатпо 0,2 г 3 рази на добу i калт-нормш - по 0,3 г 3 рази на добу. Па^енти були подтеы на групи: 1 група - хворi ¡з захворюваннями слинних залоз, що не отримали профтактичного лiкування; 2 група - хвор^ яким призначали прийом глщерофосфату кальцiю; 3 група - хвор^ що приймали мiнеральний комплекс. Встановлено, що глщерофосфат кальцiю стабiлiзуe зниження концентрацп фосфатiв в рото-вм рiдинi практично до рiвня до протезування в 2 грут, а у 3 грут - призводить нав^ь до збiльшенню показникiв. У 2 i 3 групах пюля протезування норма-лiзувалась концентрацiя кальцт ротово' рiдини до початкових значень, що свщчить про ефективнiсть використання глщерофосфату кальцю в процесах стаб1тзацп мiнерального складу ротово' рiдини. За-стосування препарату калiй-нормина посилювало накопичення кальцю i фосфатiв у ПР, що покращу-вало адаптацiю тканин ПР до протезiв. Пiсля 1 мi-сяця застосування даного комплексу показники мi-нерального складу слини нормалiзувалися до рiвня осiб без ураження слинних залоз, протезованих аналопчними конструк^ями [1].
В. В. Сараджев та Р. А. Бреусов (2006) рекомен-дують сплав наделастичного нкелщу титану для ор-
топедично! реаб\л\тац\! хворих на ЦД [16]. Морфо-лог\чний анал\з б\оптичного матер\алу \з зони с\дла бюгельного протеза \з слизовою оболонкою показав, що через п\вроку п\сля встановлення протеза з КХС в еп\тел\| СО наявний акантоз, а в зон\ аканто-тичних тяж\в ф\ксуеться грубий склероз. Впродовж 1,5 рок\в користування протеза з КХС п\д с\длом бюгеля, в зон\ акантотичних тяж\в спостер\гали-ся хрон\чне запалення, грубий склероз \ утворення нових судин. Через 2 роки п\сля установки тако! кон-струкцп практично весь еп\тел\й СО був трансформований у багатошаровий плоский зрогов\лий, що е компенсац\ею на тиск протеза. При виготовленн бюгельного протеза з наделастичного сплаву н\-кел\ду титану через 2 роки його використання СО була стаб\льною, без наростання еп\тел\ального пласту. У деяких д\лянках СО в\дзначався г\перке-ратоз поверхневих шар\в еп\тел\ю, але метаплазм в багатошаровий плоский зрогов\лий еп\тел\й не в\д-бувалося. За висновками автор\в, при застосуванн суц\льнолитих бюгельних протез\в з наделастичного сплаву н\кел\ду титану компенсац\я СО у хворих на ЦД мае звичайний характер [16].
Аналог\чн\ дан\ отримали О. О. Максим\в та сп\-вавт. (2015), як\ проанал\зували стан СО протезного ложа п\д д\ею повних зн\мних протез\в з р\зних ба-зисних пластмас та ефективн\сть методу п\дготовки тканин протезного ложа до протезування у хворих на ЦД 2 типу [12]. Встановлено, що при стиснен-н\ СО базисом повного зн\много протеза у хворих на ЦД в\дбуваеться атроф\я еп\тел\ального шару з метаплаз\ею в багатошаровий плоский зрогов\лий еп\тел\й. У мезенх\мальних структурах СО спосте-р\гаеться зб\льшення к\лькост\ грубопереплетен-них колагенових волокон, що розц\нюють як ком-пенсаторну реакц\ю строми. Повн\ зн\мн\ протези з «Meliodent НС» мають менш травматичний вплив на СО протезного ложа при поеднанн\з ентеральною та м\сцевою терап\ею супроводу кварцетином, що автори рекомендують використовувати для проф\-лактики ускладнень у хворих на ЦД [12].
Реакц\я СО на зн\мний зубний протез залежить, окр\м безпосередньо! реакцп на механ\чн\, терм\чн\, алерг\чн\, токсичн\ подразники, а також на м\кро-б\олог\чний \ \мунолог\чний чинники, залежить \ в\д \ндив\дуальних реактивних властивостей орган\зму, особливо у людей \з загальносоматичною патоло-г\ею [13,34]. Найб\льш агресивним в цьому в\дно-шенн\ вважають метабол\чний синдром (МС), одним з компонент\в якого е ЦД 2 типу [20]. За даними Д. О. Як\менко та сп\вавт. (2013), пац\енти з МС (п=60), що користувалися акриловими зн\мними протезами в\дчували пал\ння в ПР, б\ль в област\ протезного ложа, сух\сть у рот\, парестезп [19]. П\сля л\кування з використанням маз\ з т\отриазол\ном у пац\ент\в зб\льшилась швидк\сть сал\вацп \ рН слини, а також активн\сть нейтроф\л\в, що сприяло покращенню м\сцевого антим\кробного захисту. Так\ ефекти маз1 автори пояснюють сприятливим впливом мазево! основи на механ\чний контакт протеза \ СОПР, а а також активуючим впливом т\отриазол\ну на аероб-ний метабол\зм кл\тин СОПР \ фагоцитуючих ней-троф\л\в. За висновками автор\в, використання маз1
з т\отриазол\ном у комплексному л\куванн\ хворих з протезним стоматитом \ МС зменшуе виражен\сть кл\н\чних прояв\в стоматиту, зб\льшуе початково знижену швидк\сть сал\вацп, викликае активац\ю р\зних ланок м\сцево! резистентност\ [19].
За висновками Т. I. Димчево! (2012), м\грац\я лейкоцит\в у РП п\сля протезування значно зб\ль-шувалася у хворих на ЦД з\ зн\мними акриловими зубними протезами, що е реакц\ею-в\дпов\ддю на поширення запального процесу у РП [6]. 1нш\ конструктивы матер\али (нейлон, металокерам\ка \ безметалова керам\ка) значно не вплинули на вм\ст лейкоцит\в в ротов\й р\дин\. В ос\б з акриловими протезами зб\льшилась обсеменен\сть СОПР в област протезного ложа грибами Candida albicans (через 2 тижн\ п\сля протезування - на 37 %, через 1 м\-сяць - на 47 %, пор\вняно з початковим р\внем). 1н1±л зубн\ протези суттевого не вплинули на р\ст Candida albicans. Результати досл\дження демонструють, що найб\льш \ндиферентними для СОПР хворих на ЦД е: з незн\мних - безметалов\ (циркон\ев\) протези, з\ зн\мних - нейлонов\. При протезуванн\ хворих з ЦД зн\мними зубними протезами з використанням акрилово! пластмаси необх\дно забезпечити пре-вентивне л\кування СОПР \ подальш\ проф\лактичы заходи по нейтрал\зац\| дм мономера [6].
Легка подразлив\сть СОПР та загальмован\сть процес\в регенерацп, з одного боку, та м\кробна агрес\я з \ншого, створюють несприятлив\ умови для адаптацп до зн\мних протез\в у хворих на ЦД [22,35]. Необх\дна оптим\зац\я процес\в при протезуванн даного специф\чного контингенту пац\ент\в. Дан\, отриман\ В. I. Гризодуб та Р. М. Бадаловим (2013), вказують на упов\льнення процес\в адаптацп до зн\мних пластинкових зубних протез\в у пац\ент\в з ЦД [4]. Це проявляеться суб'ективними в\дчуттями дискомфорту у ротов\й порожнин\, п\дтверджуеться показниками стану протезного ложа. Упов\льнення адаптацп пов'язане з порушеннями троф\ки СОПР як\ зумовлен\ ЦД. Застосування настоянки ех\наце'|' як додаток до базисно! цукрознижувально! терапп, супроводжувалося п\двищенням темп\в адаптацп, що було п\дтверджено як суб'ективними, так \ об'ективними даними. Позитивний ефект в\д застосування препарату, на думку автор\в, зумовлений, у першу чергу, антиоксидантними властивостями л\-карського засобу [4].
Досл\дження Н. В. Лап\но'| (2011) було присвяче-не вивченню можливост\ адаптацп оклюз\йних взае-мов\дносин у ортопедичних хворих з частковою в\д-сутн\стю зуб\в з медикаментозно компенсованим ЦД та деякими \ншими супутн\ми захворюваннями [10]. Одн\й груп\ пац\ент\в були виготовлен\ жорстк\ оклю-з\йн\ капи для адаптацп пародонту \ нейром'язово! системи. 1нш\й груп\ капи не застосовувалися, у них в 72 % випадк\в спостер\галося загострення супут-нього захворювання. Цим пац\ентам було проведено протезування через 1,5-2 м\сяц\, п\сля стаб\л\зацп загального стану орган\зму. За висновками автору, пац\ентам з супутн\ми захворюваннями виборче з\шд\фовування зуб\в, при частков\й Ух в\дсутност\, доц\льно проводити п\д контролем оклюз\йних кап для створення в\дносно стаб\льно! оклюзп, що за-
no6irae розвитку симптоматики м'язово-суглобово! дисфункцп [10]. В Ыипй робот автора продемон-стровано, що застосування оклюзмних кап сприяе пiдвищенню ефективност ортопедичного л^ван-ня хворих з частковою вщсутнютю зубiв i змщення нижньоУ щелепи у oсiб, в aнaмнезi яких присутнi ЦД. пперацидний гастрит, неврoтичнi розлади. Ортопе-дичне л^вання 15 хворим було проведено в перюд1 ремiсiï i медикаментозно'1 кoмпенсaцiï супутнього лiкувaння. Усiм хворим були виготовлен oклюзiйнi капи на верхню щелепу з вщокремленням мiжoклю-зiйнoï висоти на 2-3 мм, вщбитками зубiв антагоню-тiв i наклонною площиною у фронтальному або бiч-них вщдшах. Xвoрi користувалися капою протягом 1-1,5 мiсяця. Завершальним етапом лiкувaння було рaцioнaльне протезування. Бть i вiдчуття дискомфорту в жувальних м'язах i пародонт у всiх хворих були вщсуты [11].
Стоматологи-ортопеди при пiдбoрi конструкцп зубних прoтезiв для пaцieнтiв з ЦД повинн врахо-вувати не лише вид конструкцп i мaтерiaл, з якого вона виготовлена, але i протяжнють дефекту, стан пародонту опорних зубiв, цiлiснiсть твердих тканин
зуба, iмунoлoгiчний i соматичний статуси патента, ступiнь кoмпенсaцiï дiaбету. Виготовлений протез мае вщповщати усiм вимогам до правильного пере-рoзпoдiлу навантаження. Пiдкреслюeться, що при пiдвищенoму рiвнi цукру i лiпiдiв в крoвi ортопедичне лiкувaння неoбхiднo вiдклaсти до фази компенсацп. План протезування i л^вання неoбхiднo стввщ-носити з рекоменда^ями лкаря-ендокринолога, а кожен кгпычний етап повинен супроводжуватися контролем рiвня глюкози. Пiсля протезування реко-мендуеться проводити кoнтрoльнi огляди стоматолога один раз в твроку [5].
Висновки. Виходячи з даних aнaлiзу наукових джерел, можна стверджувати, що наявнють асощ-йованих iз ЦД захворювань пародонту ускладнюе планування та прогнозування результа^в ортопедичного л^вання. Таким чином, нaявнiсть суттевих патолопчних змiн тканин пародонта у хворих на цу-кровий дiaбет, як наростають в динaмiцi, що вказуе на потребу удосконалення дiaгнoстики та розробку метoдiв кoмплекснoï реaбiлiтaцiï зазначених хворих iз застосуванням сучасних ортопедичних конструк-цiй.
ËiTepaTypa
1. Atmazhov I.D. Primenenie lechebno-profilakticheskogo mineral'nogo kompleksa pri zubnom protezirovanii bol'nyh s hronicheskimi zabolevanijami sljunnyh zhelez / I.D. Atmazhov // Visn. stomatologiï. — 2013. — № 4. — S. 96-105.
2. Badalov R.M. Jeksperimental'noe obosnovanie primenenija Jehinacei purpurnoj s cel'ju povyshenija indifferentnosti semnyh plastinochnyh protezov u bol'nyh saharnym diabetom / R.M. Badalov // Probl. bezperervnoï med. osviti ta nauki. — 2011. — № 1. — S. 80-86.
3. Beljaeva N.V. Osobennosti immunovospalitel'nogo processa v rotovoj polosti u bol'nyh saharnym diabetom pri protezirovanii [avtoreferat] / N.V. Beljaeva. —Novosibirsk, 2006. — 21 s.
4. Hryzodub V.I. Adaptatsiia do znimnykh plastynkovykh zubnykh proteziv u osib, shcho strazhdaiut na tsukrovyi diabet: klinichni ta mikrobiolohichni aspekty / V.I. Hryzodub, R.M. Badalov // Odes. med. zhurn. — 2013. — № 5. — S. 39-42.
5. Dadabaeva M.U. Kliniko-funkcional'nye izmenenija slizistoj obolochki proteznogo lozha do i posle protezirovanija u bol'nyh saharnym diabetom 2 tipa / M.U. Dadabaeva, R.Z. Normurodova // Medicus. — 2017. — № 2. — S. 57-65.
6. Dimcheva T.I. Sravnitel'noe izuchenie jeffektivnosti stomatologicheskogo ortopedicheskogo lechenija bol'nyh diabetom s ispol'zovaniem raznyh konstruktivnyh materialov i vidov protezirovanija / T.I. Dimcheva // Visn. stomatologiï. — 2012. — № 3. — S. 87-90.
7. Zhirnova A.I. Osobennosti mikrobiocenoza polosti rta bol'nyh saharnym diabetom posle protezirovanija raznymi vidami koronok / A.I. Zhirnova, A.S. Shcherbakov, Yu.V. Chervynets // Stomatologija. — 2015. — № 94 (1). — S. 45-54.
8. Zhirnova A.I. Klinicheskie osobennosti tkanej polosti rta u pacientov s saharnym diabetom, prohodjashhih ortopedicheskoe stomatologicheskoe lechenie protezami iz razlichnyh konstrukcionnyh materialov / A.I. Zhirnova, A.S. Shcherbakov, Yu.V. Chervynets // Sovrem. probl. nauki i obrazovanija. — 2015. — № 4. — S. 132-140.
9. Kerimov R.A. Rezul'taty klinicheskih issledovanij pri stomatologicheskoj reabilitacii u bol'nyh saharnym diabetom 2-go tipa / R.A. Kerimov // Svit medicini ta biologiï. — 2013. — № 4 (42). — S. 27-30.
10. Lapina N.V. Adaptacija okkljuzionnyh vzaimootnoshenij u ortopedicheskih bol'nyh s chastichnym otsutstviem zubov posle provedenija izbiratel'nogo soshlifovyvanija zubov / N.V. Lapina // Vestn. Volgogr. gos. med. un-ta. — 2011. — № 4. — S. 104-110.
11. Lapina N.V. Ortopedicheskoe lechenie bol'nyh s soputstvujushhimi zabolevanijami pri smeshhenijah nizhnej cheljusti / N.V. Lapina // Kazan. med. zhurnal. — 2011. — № 92 (6). — S. 855-857.
12. Maksymiv O.O. Morfolohichni zminy tkanyn proteznoho lozha u khvorykh na tsukrovyi diabet typu 2 zalezhno vid terapii suprovodu i sposobu protezuvannia / O.O. Maksymiv, O.B. Bielikov, N.I. Bielikova // Klin. anatomiia ta operatyv. khirurhiia. — 2015. — № 14 (3). — S. 19-22.
13. Neustroev G.V. Rol' toksicheskih faktorov v razvitii sindroma neperenosimosti zuboproteznyh materialov / G.V. Neustroev, A.Ju. Malyj, I.Ju. Malyshev, N.A. Chikina, Ju.A. Dzhirikov // Hirurg. — 2014. — № 12. — S. 15-24.
14. Ovcharenko E.N. Izmenenie mikrobiocenoza rotovoj zhidkosti pod vozdejstviem kobal'tohromovyh i nikelehromovyh splavov ortopedicheskih konstrukcij u pacientov s saharnym diabetom 2 tipa / E.N. Ovcharenko // Zhurn. Grodnen. gos. med. un-ta. — 2014. — № 1. — S. 39-41.
15. Savchenko Z.I. Vlijanie gljukokortikoidnoj immunosupressii na sostojanie parodonta pri hirurgicheskom lechenii oslozhnennyh form saharnogo diabeta / Z.I. Savchenko, O.V. Evstifeeva, A.Ju. Klimova // Dental Forum. — 2010. — № (1/2). — S. 27-31.
16. Saradzhev V.V. Vlijanie bjugel'nyh protezov na kachestvo zhizni bol'nyh saharnym diabetom / V.V. Saradzhev, R.A. Breusov // Vestn. novyh med. tehnologij. — 2006. — № 13 (2). — S. 84-89.
17. Tkachenko P.I. Efektyvnist kompleksnoi stomatolohichnoi dopomohy khvorym na tsukrovyi diabet typu 2 / P.I. Tkachenko, N.B. Kuzniak, M.P. Mytchenok // Visn. probl. biolohii i medytsyny. — 2014. — № 1 (3). — S. 347-353.
18. Tumshevic O.N. Issledovanie vlijanija hitozansoderzhashhih kompozicij na tkani parodonta krys s model'ju saharnogo diabeta /
0.N. Tumshevic, Ju.B. Belousova, V.O. Tumshevic // Stomatologija det. vozrasta i profilaktika. — 2007. — № 6 (4). — S. 39-41.
19. Jakimenko D.O. Primenenie mazi tiotriazolina pri lechenii proteznogo stomatita u bol'nyh s metabolicheskim sindromom / D.O. Jakimenko, V.G. Shuturminskij, O.L. Chulak // Akt. probl. transport. medicini: navkolishne seredovishhe; profesijne zdorov'ja; patologija. — 2013. — № 4. — S. 75-83.
20. Alhabashneh R. The association between periodontal disease and metabolic syndrome among outpatients with diabetes in Jordan / R. Alhabashneh, Y Khader, Z. Herra, F. Asa'ad // J Diabetes Metab Disord. — 2015. — Vol. 13; 14. — P. 76.
21. Arana C. Increased salivary oxidative stress parameters in patients with type 2 diabetes / C. Arana, A.M. Moreno-Fernöndez, G. Gymez-Moreno, C. Morales-Portillo, I. Serrano-Olmedo, M.C. De la Cuesta Mayor [et al.] // Relation with periodontal disease. Endocrinol Diabetes Nutr. — 2017. — Vol. 64 (5). — P. 258-264.
22. Chopde N. Microbial colonization and their relation with potential cofactors in patients with denture stomatitis / N. Chopde, B. Jawale, A. Pharande, L. Chaudhari, V. Hiremath, R. Redasani // J Contemp Dent Pract. — 2012. — Vol. 13 (4). — P. 456-465.
23. Cristina de Lima D. Oral manifestations of diabetes mellitus in complete denture wearers / D. Cristina de Lima, G.C. Nakata,
1. Balducci, J.D. Almeida // J Prosthet Dent. — 2008. — Vol. 99 (1). — P. 60-65.
24. Goiato M.C. Acrylic resin cytotoxicity for denture base - literature review / M.C. Goiato, E. Freitas, D. dos Santos, R. de Medeiros, M. Sonego // Adv Clin Exp Med. — 2015. — Vol. 24 (4). — P. 679-686.
25. Marigo L. Diabetes mellitus: biochemical, histological and microbiological aspects in periodontal disease / L. Marigo, R. Cerreto, M. Giuliani, F. Somma, C. Lajolo, M. Cordaro // Eur Rev Med Pharmacol Sci. — 2011. — Vol. 15 (7). — P. 751-759.
26. Monteiro M.M. Long- and short-term diabetes mellitus type 1 modify young and elder rat salivary glands morphology / M.M. Monteiro, T.T. D'Epiro, L. Bernardi, A.C. Fossati, M.F. Santos, M.L. Lamers // Arch Oral Biol. — 2017. — Vol. 73. — P. 40-47.
27. Nogueira F.N. Metabolic remodeling triggered by salivation and diabetes in major salivary glands / F.N. Nogueira, R.A. Carvalho // NMR Biomed. — 2017. — Vol. 30 (2). — P. 47-52.
28. Ogawa A. The influence of patient characteristics on acrylic-based resilient denture liners embedded in maxillary complete dentures / A. Ogawa, S. Kimoto, H. Saeki, M. Ono, N. Furuse, Y Kawai // J Prosthodont Res. — 2016. — Vol. 60 (3). — P. 199-205.
29. Patil V.S. Chronic periodontitis in type 2 diabetes mellitus: oxidative stress as a common factor in periodontal tissue injury / V.S. Patil, V.P. Patil, N. Gokhale, A. Acharya, P. Kangokar // J Clin Diagn Res. — 2016. — Vol. 10 (4). — P. 12-18.
30. Radovic K. Denture stomatitis and salivary vascular endothelial growth factor in immediate complete denture wearers with type 2 diabetes / K. Radovic, J. Ilic, J. Roganovic, D. Stojic, B. Brkovic, G. Pudar // J Prosthet Dent. — 2014. — Vol. 111 (5). — P. 373-382.
31. Rashid H. Allergic effects of the residual monomer used in denture base acrylic resins / H. Rashid, Z. Sheikh, F. Vohra // Eur J Dent. — 2015. — Vol. 9 (4). — P. 614-623.
32. Sekele I.B. Influence of the removable partial denture acrylic resin on oral health and quality of life / I.B. Sekele, I. Naert, P.S. Lutula, M.K. Ntumba, I. Bolenge, K. Kaba [et al.] // Odontostomatol Trop. — 2016. — Vol. 39 (153). — P. 36-46.
33. Shulman J.D. Risk factors associated with denture stomatitis in the United States / J.D. Shulman, F. Rivera-Hidalgo, M.M. Beach // J Oral Pathol Med. — 2005. — Vol. 34 (6). — P. 340-346.
34. Turker S.B. Factors triggering the oral mucosal lesions by complete dentures / S.B. Turker, I.D. Sener, A. Ko3ak, S. Yilmaz, YK. Ozkan // Arch Gerontol Geriatr. — 2010. — Vol. 51 (1). — P. 100-104.
35. Vitkov L. Glycaemic disorders in denture stomatitis / L. Vitkov, R. Weitgasser, A. Lugstein, M.J. Noack, K. Fuchs, W.D. Krautgartner // J Oral Pathol Med. — 1999. — Vol. 28 (9). — P. 406-415.
УДК 616.314-77:616.379-008.64
УСКЛАДНЕННЯ ОРТОПЕДИЧНОГО Л1КУВАННЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ (ОГЛЯД Л1ТЕРА-ТУРИ)
Германчук С. М.
Резюме. Стоматолопчна ортопедична реабшта^я хворих на fliaöeT супроводжуеться певними трудно-щами через числены патолопчы прояви захворювання: зниження стмкост судин порожнини рота, прогре-суючу атрофю альвеолярного вщростка, пщвищену больову чутливють i запальн явища у слизовм оболонц1 порожнини рота. Розумшня сутност етюлогп та патогенезу, розробка сучасних дiaгностичних i л^вальних технолопй все ще не дозволяють унеможливити вплив несприятливих ендогенних i екзогенних чинниюв, що попршують умови для репаративних можливостей тканин порожнини рота та пщтримки його гомеос-тазу. Легка подразненють слизовоУ оболонки порожнини рота та пригыченють процеЫв регенерацп у нм, з одного боку, та мкробна агреЫя, з Ышого, створюють нeсприятливi умови для адаптацп до зубних протeзiв у пащен^в з цукровим дiaбeтом. Наведене зумовлюе трудно!^ в розробц комплексу лкувально-профтак-тичних зaходiв, визначення ¿х обсягу, тривалост^ рацюнальност поеднання вЫх видiв стоматолопчноУ допо-моги при ортопедичнм реабштацп захворювань тканин пародонта у хворих на цукровий дiaбeт. Кпючов1 слова: цукровий дiaбeт, пародонт, ортопедичне л^вання.
УДК 616.314-77:616.379-008.64
ОСЛОЖНЕНИЯ ОРТОПЕДИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ) Германчук С. М.
Резюме. Стоматологическая ортопедическая реабилитация больных диабетом сопровождается определенными трудностями из-за многочисленных патологических проявлений заболевания: снижение устойчивости сосудов полости рта, прогрессирующую атрофию альвеолярного отростка, повышенную болевую чувствительность и воспалительные явления в слизистой оболочке полости рта. Понимание сущнос-
ти этиологии и патогенеза, разработка современных диагностических и лечебных технологий все еще не позволяют исключить влияние неблагоприятных эндогенных и экзогенных факторов, ухудшающих условия для репаративных возможностей тканей полости рта и поддержания его гомеостаза. Легкая раздражимость слизистой оболочки полости рта и подавленность процессов регенерации в ней, с одной стороны, и микробная агрессия, с другой, создают неблагоприятные условия для адаптации к зубным протезам у пациентов с сахарным диабетом. Приведенное обусловливает трудности в разработке комплекса лечебно-профилактических мероприятий, определения их объема, продолжительности, рациональности сочетания всех видов стоматологической помощи при ортопедической реабилитации заболеваний тканей пародонта у больных сахарным диабетом.
Ключевые слова: сахарный диабет, пародонт, ортопедическое лечение.
UDC 616.314-77:616.379-008.64
COMPLICATIONS OF ORTHOPEDIC TREATMENT IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS (LITERATURE REVIEW)
Hermanchuk S. M.
Abstract. Dental orthopedic rehabilitation of patients with diabetes is accompanied by certain difficulties due to numerous pathological manifestations of the disease: reduced resistance of the vessels of the oral cavity, progressive atrophy of the alveolar appendix, increased pain sensitivity and inflammation in the mucous membrane of the oral cavity. Understanding the essence of etiology and pathogenesis, the development of modern diagnostic and therapeutic technologies still do not allow us to prevent the impact of adverse endogenous and exogenous factors that worsen the conditions for the rehabilitation of the tissues of the oral cavity and support its homeostasis.
The slight irritation of the mucous membrane of the oral cavity and the depression of the processes of regeneration in it, on the one hand, and microbial aggression, on the other, create unfavorable conditions for adaptation to dentures in patients with diabetes mellitus. The resulted causes difficulty in developing a complex of therapeutic and preventive measures, determining their volume, duration, rationality of the combination of all types of dental care during orthopedic rehabilitation of periodontal tissue diseases in patients with diabetes mellitus.
Orthopedic interventions in diabetes require special care in the selection of compatible materials, while local therapeutic effects on affected periodontal disease in such patients are often ineffective.
The results of the study show that the most indifferent for the mucous membrane of the mouth of patients with diabetes mellitus are: non-removable - nonmetallic (zirconium) prostheses, removable - nylon. In prosthetics of patients with diabetes with removable dentures using acrylic plastic, it is necessary to provide preventive treatment of the oral mucosa and further preventive measures to neutralize the action of the monomer
Orthopedic dentists when selecting the design of dentures for patients with diabetes must take into account not only the type of design and the material from which it is made, but also the length of the defect, the state of the periodontal of the supporting teeth, the integrity of the solid tissues of the tooth, the immunological and somatic status of the patient, the degree of indemnification Diabetes The manufactured prosthesis must meet all the requirements for the correct redistribution of the load. It is emphasized that at an elevated level of sugar and lipids in blood, orthopedic treatment should be postponed to the phase of compensation. The plan of prosthetics and treatment should be correlated with the recommendations of the endocrinologist, and each clinical stage should be accompanied by glucose monitoring. After prosthesis it is recommended to conduct dental examinations once every six months.
Based on data from the analysis of scientific sources, it can be argued that the presence of diabetes associated with periodontal disease complicates the planning and prognosis of orthopedic treatment outcomes. Thus, the presence of significant pathological changes in the periodontal tissues in patients with diabetes mellitus, which grow in dynamics, indicating the need for improved diagnosis and the development of methods for complex rehabilitation of these patients with the use of modern orthopedic constructions.
Keywords: diabetes, periodontal, orthopedic treatment.
Рецензент — проф. Король Д. М.
Стаття надшшла 12.06.2017 року
