CC BY
13
УДК 616. 314-76
КРОВОНАПОВНЕННЯ СУДИН ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА ПРИ ВИК0РИСТАНН1 Р13НИХ Ф1КСУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТ1В У ЧАСТКОВИХ ЗН1МНИХ ПЛАСТИНКОВИХ ПРОТЕЗАХ
Зубченко С.Г.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проведено реограф1чт дослгдження слизовог оболонки порожнини рота у пащент1в з двостороннгм кшцевим дефектом зубного ряду обмеженого жлами, першим або другим премолярами верхньог та нижньог щелеп з використанням р1зних фжсуючих елементгв при виготовлент часткових зтмних протез1в. Для контролю проведено даш дослгдження у 25 пащент1в з штактним зубним рядом. Було виявлено, що кращг показники спостериалися у пащент1, в яким виготовляли зтмт протези з фжсащею за допомогою атачметв г опорно-утримуючих кламергв. Ключов1 слова: пародонт, реограма, фксуючий елемент, тонус судин, ¡ндекс еластичносп.
Визначення функцюналы-юго стану пародон- зами з опорно-утримуючими; 3-я - 10 пац1ент1в,
та, иого кровопостачання зд1иснюють д1агности-чними пристроями, д1я яких фунтусться на ре-естраци змЫ комплексного електричного опору тканин п1д час проходження через них змЫного електричного струму високо!' частоти. Змни електричного опору виникають унаслщок пульсових коливань кровонаповнення тканин \ обумовлеы ритмнною дтлы-нстю серця.
За допомогою реограф1в здмснюють графину реестра^ю пульсових коливань електричного опору тканин, який залежить як вщ серцево!' д1я-льност1, так \ вщ стану периферичних судин, Тх-ньо1 еластичност1, здатност1 протистояти розтя-гувальному зусиллю пульсового тиску кровк Ця здатнють, у свою чергу, пов'язана з функцюнальним станом судин, ¡з !'хым тонусом та структурою [1,3].
За станом кровопостачання тканин, що обу-мовлюють Тхню трофку, за допомогою реогра-ф1в визначають функцюнальний стан як кпУчно здорових, так \ хворих тканин оргаыв. Реографн чн1 показники: показник тонусу судин, ¡ндекс пе-рифермного опору, ¡ндекс еластичност1 харак-теризують тоннне напруження судинно!' стнки, и розтяжысть \ еластичысть, а реографнний ¡н-декс - ¡нтенсивнють кровонаповнення дослщжу-ваних тканин [2] .
Метою даного дослщження е визначення стану кровонаповнення судин тканин протезного ложа при використаны р^них фксуючих елеме-нт1в часткових зымних пластинкових протез^.
За наявност1 необх1дного об'ему бази даних проводили статистичний аналЬ даних реопаро-донтограми з вщповщним вщображенням результат^ у таблицях.
Нами обстежено 25 пац1ент1в контрольно!' групи, а також 36 пац1ент1в, як1 розподтеы в залежное^ в1д фксуючого елемента у частковому зымному пластинковому протез! на три групи: 1-а група - 14 пац1ент1в, яким виготовлеы частков1 зымы пластинков1 протези з утримуючими кла-мерами; 2-а - 12 пац1ент1в користувались проте-
яким виготовлен! частков! ЗН1МН1 пластинков! протези з замковим кртленням (атачменами).
Глибокий аналЬ якюних та ктькюних показ-ниюв реопародонтограм дозволив дати впевне-ну характеристику стану судин пародонта опор-них зуб1в при виготовлеы часткових зымних пластинкових протез^ з р^ними елементами фкеаци.
При розшифруваны \ анал^ 133 реограм основы елементи \ параметри реографнно!' криво!' умовно оцнювались яюсно \ ктькюно. При цьо-му враховувались показники: реографнний ¡н-декс (Р1), показник тонусу судин (ПТС), ¡ндекс перифермного опору (1ПО), ¡ндекс еластичност1 (1Е).
При к1льк1сн1й оц1нц1 запису реограм у оаб з ¡нтактним жувальним апаратом встановлено ряд законом^ностей, як1 зводяться до слщуючого: Р1 на обох щелепах рвний 1,0 Ом ; ПТС - 14,5 %; 1ПО слизово! оболонки приемку порожнини рота екпадае 74 0%; 1Е- 82 %. Ва даы зб1гаються з показниками норми у оаб з ¡нтактними зубними рядами \ здоровим пародонтом. В результат цифрово!' обробки реограм отримаы даы, як1 дали змогу скласти зведену таблицю 1.
Таблиця 1
Показники кровонаповнення судин у ос/б з Iнтактним жувальним апаратом ( М±т ), п=25
Верхня щелепа Нижняя щелепа
Р1 ( Ом) ПТС (%) 1ПО (%) 1Е (%) Р1 ( Ом) ПТС (%) 1ПО (%) 1Е(%)
1,04± 0,03 14,47± 0,22 74,82 ±1,11 82,86 ±0,84 1,07± 0,04 14,51 ±0,19 74,42 ±1,06 82,08 ±0,8
Конф1гураци' отриманих реограм в грут до-слщжуваних характеры для типових реограм: крута висхщна частина, гостра вершина, плавна нисхщна частина з дикротичною хвилею по се-редиы \ ч1тко вираженою ¡нцизурою (рис. 1).
Отримаы результати показали, що характер кровонаповнення судин в дтянках альвеолярних вщростюв щелеп у оаб з ¡нтактними зубними рядами не мають вщмнних особливостей в1д пока-зниюв, як1 приводяться в л1тературнихджерелах.
* Фрагмент НДР „Оптим/зац/я, проф/лактика та лкування стоматолог/чних захворювань ортопедичними методами", номер державно)' реестрацп № 01020001303.
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
Таким чином, виконаы дослщження свщчать про те, що використана методика \ електроди власноТ конструкци дозволили отримати яюсы \ к1льк1сн1 показники реограм, як1 зб1гаються з на-веденими в спецальнм л1тератур1
В зведених таблицях 2; 3; 4 представлен! показники реографи в ус1х дослщних трупах спо-стереження до протезування, через 14 дыв \ 30 д!б.
Рис. 1. Реограма пац/ента М., 28 рок/в (контрольна група)
Таблиця 2.
Зведена таблиця показник\в реографпу групах спостереження до протезування
Групи Р1 (ом) ПТС (%) 1ПО (%) 1Е (%)
верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа
контроль 1,04±0,03 1,07±0,04 14,47±0,22 14,51 ±0,1 9 74,82±1,11 74,42±1,06 82,86±0,84 82,08±0,8
1 група 0,94±0,06 0,91±0,06 13,39±0,21 13,06±0,13 76,85±1,39 75,09±1,55 82,31 ±1,14 81,43±1,01
2 група 0,97±0,04 1,05±0,05 13,41 ±0,17 13,65±0,11 77,56±1,51 78,58±1,41 82,37±1,08 82,96±1,15
3 група 1,18±0,05 1,09±0,07 14,09±0,15 13,86±0,15 77,61±1,08 77,84±0,89 83,17±1,12 83,58±0,96
Таблиця 3.
Зведена таблиця показник/в реографпу групах спостереження через 14 дн\в пюля протезування
Групи Р1 (ом) ПТС (%) 1ПО (%) 1Е (%)
верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа
контроль 1,04±0,03 1,07±0,04 14,47±0,22 14,51 ±0,19 74,82±1,11 74,42±1,06 82,86±0,84 82,08±0,8
1 група 1,06±0,06 1,11 ±0,05 13,52±0,24 14,02±0,35 78,97±1,25 77,2±0,64 83,42±0,88 83,35±0,67
2 група 1,08±0,05 1,06±0,05 13,86±0,22 14,03±0,23 81,55±1,28 80,58±1,35 84,57±1,15 83,57±1,24
3 група 1,1 ±0,06 0,98±0,05 14,39±0,06 14,22±0,14 78,4±0,81 78,91 ±0,72 84,1 ±1,04 84,95±1,09
Таблиця 4.
Зведена таблиця показник\в реографпу групах спостереження через 30 дн\в пюля протезування
Групи Р1 (ом) ПТС (%) 1ПО (%) 1Е (%)
верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа
контроль 1,04±0,03 1,07±0,04 14,47±0,22 14,51 ±0,19 74,82±1,11 74,42±1,06 82,86±0,84 82,08±0,8
1 група 1,2±0,05 1, 13±0,05 14,63±0,29 14,04±0,28 77,12±0,67 76,84±0,66 82,45±0,96 81,59±0,83
2 група 1, 15±0,07 1,1 ±0,05 14,38±0,34 14,29±0,27 80,93±1, 11 80,74±0,91 83,48±0,93 82,92±0,77
3 група 1, 12±0,04 1,05±0,06 15,34 ±0,25 15,12±0,25 75,95±1,21 77,7±0,91 89,94±1,32 88,05±1,1
Показники реографнного ¡ндексу (Р1) до протезування на верхнм щелет коливаються в р1з-них трупах спостереження вщ 0,94±0,06 Ом до 1,18±0,05 Ом, тод1 як у контрольнм груп1 цей по-казник становив 1,04±0,03. Через 14 дыв пюля протезування Р1 збтьшився \ вже становив в дослщних трупах в межах вщ 1,06±0,06 Ом до 1,1±0,06 \ в пороняны з контрольною группою майже не вщр^нясться.
Пюля користування частковими зымними протезами показники Р1 на верхнм щелеп1 через 30 д1б становили в першм груп1 1,2±0,05 Ом, в другм - 1,15±0,07 Ом \ в третм - 1,12±0,04 Ом.
На нижнм щелеп1 коливання показниюв Р1 до протезування було в межах в1д 0,91±0,06 Ом до 1,09±0,070м, що майже не вщр^нясться вщ по-казника контрольно! групи, який становив 1,07±0,04 Ом. Через 14 дн1в пюля накладання
протез1в в досл1дних групах Р1 становив: в 1-й груш - 1,11±0,05 Ом, в 2-й - 1,06±0,05 Ом \ в 3-й - 0,98±0,05 Ом. В контрольнм груп1 цей показник становив 1,07±0,040м. Через 30 д1б Р1 на нижн1й щелеп1 в1др1знясться вщ попередн1х даних \ в1д-повщно становив 1,13±0,05 Ом; 1,1 ±0,05 Ом; 1,05±0,06 Ом.
Отриман1 результати показника тонусу судин в дтянц1 опорних зуб1в на верхнм щелет до протезування в групах спостереження показали, що вони мало вщр^няються один вщ одного \ знаходяться в межах 13,39±0,21% в першм груп1 \ 14,09±0,15% втретм груп1.
Вже через 14 д1б цей показник зб1льшився, але знаходиться в межах норми, яка представлена в л1тературних джерелах \ становить в1д 13,52±0,24% до 14,39±0,06%.
Через 30 д1б пюля накладання протез^ пока-зники ПТС верхньоТ щелепи становили у першм дослщнм груп1 14,63±0,29%; у друг1й -14,38±0,34%; у третм - 15,34±0,25%. У контрольна груп1 цей показникстановив 14,47±0,22%.
На нижнм щелет показники ПТС в трупах спостереження до протезування мало вщрЬняв-ся вщ показниюв, як1 були отримаы на верхнм щелепк В першм дослщнм трут вм становив 13,06±0,13%, у друпй - 13,65±0,11%, у третм -13,86±0,15%. Ц1 даы знаходяться в межах нор-ми, але нижч1 вщ показниюв контрольно!' групи (14,51±0,19%).
Вже через 14 д1б користування частковими зымними пластинковими протезами р1вень пока-зниюв ПТС збтьшився, але майже не вщр^няв-ся в трупах спостереження \ вщповщно становив 14,02±0,35%; 14,03±0,23% 14,22±0,14%.
Через 30 д1б пюля накладання часткових зн1-мних пластинкових протез^ в 3-й дослщнм гру-п1, в якм опорними елементами слугували атач-мени, показник ПТС становив 15,12±0,25%, тод1 як у першм грут 14,04±0,28%, а у друг1й -14,29±0,27, що майже не вщр^няються в1д пока-зниюв верхньоТ щелепи, але нижч1 в1д норми (14,51±0,19).
На верхнм щелет показники ¡ндексу пери-фермного опору (1ПО) до протезування в дослн дних трупах знаходились в межах норми \ вщповщно становили 76,85±1,39%; 77,56±1,51% I 77,61±1,08%, тод1 як в контрольнм груп1 цей показникстановив 74,82±1,11%.
Вже на 14 добу спостереження показники 1ПО в дослщних трупах збтьшилися. Найбтьше зб1-льшення вщбулося у 2-й дослщнм трут \ становив 81,55±1,28% проти 77,56±1,51% до протезування. Найменше збтьшення вщбулося в 3-й дослщнм трут \ становило 78,4±0,81%, тод1 як до протезування цей показник становив 77,61±1,08%. В той же час слщ вщм™ти, що змми показниюв вщбулися в межах нормальних показниюв, як1 вказаы у наукових джерелах.
Через 30 д1б спостереження в дослщних трупах вщбулося зменшення показниюв \ вщповщно становили: 1-а трупа - 77,12±0,67%; 2-а трупа -80,93±1,11%; 3-я трупа - 75,95±1,21%. До протезування ц1 показники вщповщно по трупах становили 76,85±1,39%; 77,56±1,51% \ 77,61±1,08%.
На нижнм щелет до протезування показники 1ПО в дослщних трупах також знаходились в межах норми (75,09±1,55%; 78,58±1,41%; 77,84±0,89%). У контрольнм груп1 цей показник становив 74,42±1,06%.
Найбтьше збтьшення показниюв 1ПО, як через 14 fli6 (80,58±1,35%), так i через 30 fliö (80,74±0,91%) вщбувалося у 2-й дослщнм rpyni, пацюнтам якоТ виготовляли частков1 3HiMHi плас-тинков1 протези з опорно-утримуючими кпаме-рами i майже не вщр^нялися м1ж собою. У третм дослщнм rpyni показник перифермного опору на 14 добу збтьшився (78,91±0,72%), а вже на 30 добу BiH зменшився (77,7±0,91%) i наблизив-ся до показниюв, як1 отримаы до протезування (77,84±0,89%).
Одним ¡з важливих показникв при реографи е ¡ндекс еластичност1 судин. Цей показник у контрольнм rpyni становив для верхньоТ щелепи 82,86±0,84, адля нижньоТ - 82,08±0,8%.
До протезування в дослщних трупах показники IE на верхнм i нижнм щелепах майже не ма-ють вщмЫностей. На 14 добу спостереження вщбулося збтьшення цього показника на верхнм щелет в ycix дослщних трупах, але найбть-ше у 2-й rpyni i становив 84,57±1,15%. Через 30 fli6 вщбулося pi3Ke пщвищення IE у 3-й дослщнм rpyni (89,94±1,32%), пацюнтам якоТ виготовляли частков1 3HiMHi протези i в якост1 утримуючого елемента застосовували атачмени. В 1-й та 2-й дослщних трупах на 30 добу показники IE верхньоТ щелепи майже приблизилися до показниюв, як1 отримаы до протезування i вщповщно становили 82,45±0,96% i 83,48±0,93%.
На нижнм щелет показники IE 3-оТ дослщноТ rpyni вище в yci термЫи спостереження вщ пока-зник1в, яю були в першм i друпй дослщних трупах. Треба вщзначити, що на 30 добу спостереження ¡ндекс еластичност1 судин пацюнтв пер-шоТ i друтоТ труп майже приблизився до показни-KiB IE, отриманих до протезування i становив вщповщно 81,59±0,83% i 82,92±0,77%.
Таким чином, проведеы реографны дослн дження пацюнт1в дослщних труп, яким виготовляли частков1 3HiMHi пластинков1 протези з pi3-ними фксуючими елементами показали, що адаптацмы процеси вщбувались краще у oci6, у яких фксацт протез^ була за допомогою атач-MeHiB i опорно-утримуючих кпамерв.
Л!тература
1. Еричев В.В. Состояние слизистой оболочки полости рта под съемными протезами из пластмассы и металла // Профилактика и лечение стоматологических .заболеваний. Сб.науч.трудов. - Алма-Ата. - 1995. -С.84-85
2. Лебеденко И.Ю, Ибрагимова Т.И., Ряховского А.И. Функциональные и аппаратурные методы исследования в ортопедической стоматологии. - М., 2003.- 128 с.
3. Прохончуков A.A., Логинова H.K., Жижина H.A. Функциональная диагностика в стоматологической практике. -М.: Медицина, 1980.- 272 с.
В1СНИК УкралнськоУ медичноУ стоматолог! чноУ академУ
Реферат
КРОВЕНАПОЛНЕНИЕ СОСУДОВ ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ РАЗНЫХ ФИКСИРУЮЩИХ ЭЛЕМЕНТОВ В ЧАСТИЧНЫХ СЪЕМНЫХ ПЛАСТИНОЧНЫХ ПРОТЕЗАХ Зубченко С.Г.
Ключевые слова: пародонт, реограмма, фиксирующий элемент, тонус сосудов, индекс эластичности.
Проведено реографическое исследование слизистой оболочки полости рта у пациентов с двухсторонним концевым дефектом зубного ряда зубного ряда отделенного клыками, первыми или другими премолярами верхней и нижней челюсти с использованием разных фиксирующих элементов при изготовлении челюстно-съемных протезов. Для контроля приведены данные исследования у 25 пациентов с интактным зубным рядом. Было выявлено, что лучшие показатели наблюдались у пациентов, для которых изготовляли съемные протезы с фиксацией с помощью атачменов и опорно-удерживающих кпамеров.
Summary
BLOOD FILLING OF PROSTHETIC BED VESSELS UNDER APPLYING VARIOUS FIXING ELEMENTA IN PARTIAL REMOVABLE LAMINAR DENTURES Zubtchenko S.G.
Key words: parodontium, rheogram, fixing element, vascular tone, elasticity index.
The paper represents the results of rheograms of oral mucosa in patients with bilateral end failure of dentitions limited with canines, with 1st or 2nd of both maxillary and mandibular premolars under the appliance of various fixing elements when designing partial removable dentures. Control group consisted of 25 patients with intact dentitions. In has been revealed that better results was obtained in patients for whom removable dentures fixed by means of attachment and support-holding clamps.
УДК 618.13-002-08
ДИФЕРЕНЦ1Й0ВАН1 П1ДХ0ДИ ПРИ Л1КУВАНН1 ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПРИДАТК1В МАТКИ
Зятта О.М.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
У cmammi наведет результаты досл1дження показник1в лейкоцитарного шдексу штоксикаци xpoei, фагоцитарноЧ акmивнocmi нейтроф^в, cеpoмукoïдiв, церулоплазмшу кpoвi i пунктату з черевноЧ порожнини, а також до^джено регюнальний кровоток матки та ïï придаттв у хворих з piзними формами запальних захворювань придаттв матки. Виявлет дат дозволили диференцшовано тдi-йти до лжування з акцентом на корекщю м^цевих гемoдiнамiчних змт. Запропонований комплекс-ний iндивiдуалiзoваний пiдхiд виявив позитивний вплив на основт ланки патогенезу запальних захворювань придат^в матки.
Ключов1 слова: запальш захворювання придатав матки, серомукощи, церулоплазмЫ, доплерометр1я, реовазограф1я, прудоте-рагля.
Вступ
Останне десятирнчя характеризуемся сутте-вими досягненнями у проблем! вивчення етюло-ги, патогенезу, д1агностики та лкування запальних захворювань придать в матки (ЗЗПМ) [2,3,7,8,9]. Але ц захворювання продовжують займати одне з пров1дних мюць у структур! пне-колопчноТ захворюваност1 [4,16]. Значний ¡нте-рес до проблеми спричинений, як високою роз-повсюдженютю ЗЗПМ (60-65% вщ числа хворих) [6,11,17], так \ ускладненнями, що виникають у наслщок захворювання [5,8,13], а найголовыше - на сьогодышнм день вщсутнм сдиний адеква-тний п1дх1д до д1агностики та лкування [12,14]. Так, загальноприйнят1 методи лкування та реа-бт1таци жнок пюля перенесеного ЗЗПМ, що
вкпючають масивну фармакотератю [10,17], часто е не лише недостатньо ефективними, але й не дозволяють сягти повноТ реабт1таци та при-зводять до значного медикаментозного наван-таження i алерпзаци оргаызму хворо!' жнки [12]. Тому ми вважали за доцтьне провести поглиб-лене вивчення загальних i мюцевих 3MiH при ЗЗПМ i, в залежное^ вщ виявлених показниюв, ¡ндивщуал^овано п1д1йти до лкування.
Для досягнення поставлено!' мети було проведено обстеження 161 жнки, що були розподн леы на чотири групи. У I групу увмшло 45 хворих на rocTpi запалы-ii процеси, у II -48 жнок, у яких на момент обстеження було за-гострення хрон1чного ЗЗПМ, у III - 47 жнок, як1 мали хроннний запальний процес, що проявля-вся лише больовим синдромом, у IV групу -
* Фрагмент НДР "Особливост! гомеостазу внутр/шнього середовища орган/зму ж/нок з г/неколог/чними захворюваннями I ваг/тних з акушерською та екстраген1тальною патолог/ею, вплив метод/в )'х консервативного I оперативного лкування на стан репродуктивного здоров'я, переб/г ваг/тност¡, полог/в, п'юляпологового пер/оду, стан плода I новонародженого" (№ державно)'реестрацП 0103 и 001314).
