CC BY
43
© Яшшен I. В., Доля А. В., ЛалетЫа Т. А., Кузнецов Р. В., Салiя Л. Г. УДК 616. 314-007.21-089.23-76
Янiшен I. В., Доля А. В., Лалет'ша Т. А., Кузнецов Р. В., Сал'я Л. Г.
СУЧАСН1 АСПЕКТИ ОРТОПЕДИЧНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ1СНТ1В З ПОВНОЮ АДЕНТ1СЮ ПОВНИМИ ЗН1МНИМИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет (м. Харкiв)
orto@mail.ru
Досл1дження е фрагментом комплексно! науко-во-дослщно! программ Харк1вського нац1онального медичного уыверситету МОЗ Укра1ни (чл.-кор. АМН Укра!ни, проф. В.М. Л1совий), зокрема НДР кафедри ортопедично! стоматологИ «Характер, структура та лкування основних стоматолог1чних захворю-вань» (№ державно! реестрац1! 011611004975; 20162018 р.), зокрема науково! квал1ф1кац1йно! роботи автор1в.
Найб1льш розповсюдженою патолог1ею зубоще-лепно! системи е часткова I повна адент1я. Потреба в ортопедичному л1куванн1 в цих випадках може ви-никати нав1ть у дитячому в1ц1, а в ос1б в1ком в1д 60-65 роюв вона досягае 35-40% [23].
Одним 1з складних розд1л1в ортопедично! стоматолог!! е протезування беззубих щелеп. Ц1й проблем! присвячен1 доогмдження багатьох автор1в [41]. Складн1сть полягае у виготовленн функц1онально ефективних повних зымних протез1в, що знаходить-ся в прямм залежност1 в1д !хньо! ф1ксац1! на щеле-пах, особливо на нижнм щелеп1, стаб1л1зац1! пщ час жування I в1д р1вном1рного розпод1лу тиску на пщля-гаюч1 тканини.
Кл1н1чний досв1д показуе, що чим бтьш ст1йк1 протези, тим краща !хня ф1ксац1я на щелепах, тим швидше в1дбуваеться процес адаптацп I жувальна функц1я досягае оптимальних величин [49]. Протезування пац1ент1в з повною адент1ею е одним з1 складних завдань ортопедично! стоматолог!!, к1н-цевий результат якого полягае в повноц1нному вщ-новленн1 втрачено! функц1! жування, норм естетики I мови [37].
Соц1ально-демограф1чн1 показники (старшня нац1!), соц1ально-економ1чн1 фактори (зниження доступност1 ортопедично! допомоги), несвоечас-не комплексне л1кування захворювань пародонта, ускладнення пюля терапевтичних ман1пуляц1й, що ведуть до екстракцп зуб1в, чи невм1ння квал1фкова-но використовувати для протезування «проблемы зуби» - рухлив1, що мають значне оголення кореня, що знаходяться поза дугою зубного ряду [2], по-милки при вибор1 конструкци протез1в, що ведуть до перевантаження опорних зуб1в I наступного х1-рург1чного втручання [6] - ус1 ц1 фактори формують неухильний рют к1лькост1 хворих, що потребують л1-кування повними зн1мними конструкц1ями протез1в, I визначають практичну значим1сть проблеми [51].
Систематизац1я й анал1з причин незадовтьних результат1в ортопедичного л1кування пац1ент1в з повною адент1ею допомогли вид!пити п'ять основних
груп фактор1в. Найчаст1ше, у 53,2% хворих, скарги пов'язан з анатомо-ф1з1олог1чними причинами. На другому мюц1, у 29,5% випадюв, знаходяться ктнко-технолог1чн1 фактори. Психолопчн1, токсично-алер-г1йн1 I комб1нован1 фактори зустр1чаються р1дше [8]. Одним з момент1в реаб1л1тац1! хворих з повною аден-т1ею е використання традицмних п1дход1в у д1агнос-тиц1 I конструюванн протез1в, що дуже часто не вщ-пов1дають сучасним поглядам на дану проблему [18].
Метою даного дослщження явилося проведен-ня проблемно-цтьового анал1зу перспективних на-правлень пщвищення якост1 ортопедичного л1куван-ня пац1ент1в з повною адент1ею повними зымними пластинковими протезами.
Об'ект I методи дослщження. Матер1алами досл1дження були джерела б1бл1отечного фонду Харк1всько! науково! медично! б1бл1отеки, шфор-мац1йний фонд науково! б1блютеки Харк1вського нац1онального медичного уыверситету, а також ре-зультати власних досл1джень ф1зико-х1м1чних та ф1-зико-технолог1чних властивостей термопластичних в1дбиткових матер1ал1в. Методи, застосован1 в до-слщжены: декомпозиц1! проблеми, структурно-ц1-льового планування, лабораторы методи вивчення ф1зико-х1м1чних та клшко-технолопчних властивостей в1дбиткових зубо-техн1чних матер1ал1в.
Результати досл1дження та Тх обговорення. В останн1 роки вщзначаються визначн1 усп1хи в ортопедичному л1куванн1 пац1ент1в з повною адент1ею, однак його ефективн1сть дотепер усе ще залиша-еться низькою [52]. Залишаються найбтьш диску-с1йними питання ф1ксац1! (утримання ортопедичних конструкц1й у стан1 спокою нижньо! щелепи) I ста-б1л1зац1! (!хньо! ст1йкост1 пщ час рух1в НЩ) повних зн1мних протез1в. Дан1 процеси забезпечуються за рахунок сил адгезп I когези, кап1лярност1, анато-м1чно! ретенц1!, функцюнально! присмоктуваност1 I м'язово! стаб1л1зац1! [58].
Складнють задач! пояснюеться поганою анато-м1чною ретенц1ею у порожнин1 рота внаслщок при-родних атроф1чних процес1в к1стково! тканини п1сля видалення зуб1в, на НЩ - внасл1док велико! рухли-вост1 слизово! оболонки, обумовлено! прикр1плен-ням до нижньо! щелепи вс1е! жувально! I частини м1-м1чно! мускулатури [36].
Ф1зичн1 I бюф1зичн1 фактори ф1ксац1! повних зн1м-них пластинкових протез1в. Особливе значення при протезуваны пац1ент1в з повною адент1ею мае ф1кса-ц1я протез1в, що забезпечуеться анатом1чною ретен-ц1ею, адгез1ею, функц1ональною присмоктуван1стю
i м'язовою стабiлiзацieю. Головною умовою для !х-нього здмснення е точна вiдповiднiсть мiж базисом протеза i рельефом слизово! оболонки протезного ложа, а також вщповщнють границь базису протеза границям протезного ложа.
На ПЗП верхньо! щелепи в момент розжовуван-ня ш, як утримуючий фактор, дiють волокна 1^чного м'яза; на внутрiшнiй сторон НЩ - язик, щiльно обля-гаючи навколо базису при жуванн i ковтаннi [5]. При протезуванн НЩ повними знiмними протезами за-вжди необхiдно враховувати стан язика; робити по-глиблення в базис протеза пiд жувальними зубами при його ппертрофи чи малiй активности створювати стрiмкi кра! при хорошому тургорi його м'язових тканин i невеликих розмiрiв [50].
При моделюванн ПЗП необхiдно враховувати горизонталью сили, що впливають на зовншы поверхнi протезiв. Стабiлiзацiя протеза полтшуеться шляхом «динамiчного» формування язично! i вестибулярно! поверхонь тiла протеза завдяки формуванню клапа-нiв двох ви^в: зовнiшнього i внутрiшнього. Зовышнм клапан досягаеться приляганням до краю протеза рухливих тканин, внутрiшнiй - нерухомих [14].
Для кращо! фксаци протезiв у пацiентiв з повною адентiею потрiбно створювати розрiджений прос^р по всiй площi ложки-базису за рахунок використання анатомiчних особливостей СОПЛ i повно! вщповщ-ностi вщображення макро- i мiкрорельефу до базису ПЗП. Ттьки тодi мiж двома конгруентними поверх-нями, роздiленими тонким шаром слини, виникають сили мiжмолекулярного зчеплення (сили Ван-дер-Вальса, що утримують протез на щелепi [12].
При цьому, основними силами, що сприяють ефективнм фксаци ПЗП на щелеп як у станi спо-кою, так i пiд час експлуатаци, е сили функцiонально! присмоктуваностг Головне у використаннi цих сил - створення «клапанно! зони» - такого сполучення меж протеза iз СОПЛ, що забезпечуе утворення КЗК по перифери ПЗП для створення умов його фксацп на щелепи перешкоджаючи потраплянню повiтря пiд протез при функцюнуваны, i сприяють утриманню протеза за рахунок рiзницi тиску повiтря, що знахо-диться в просторi мiж протезом i СОПЛ [48].
Крайовий замикаючий клапан виникае за умови, якщо край базису протеза трохи вщтискуе слизову оболонку склепшня перехiдно! складки (ПС). Слизо-ва оболонка, що прилягае до протеза по його грани-цях, повинна перемщатися за ним при мiкрорухах, зберiгаючи контакт iз базисом ПЗП. Зсув протеза зi свого ложа приводить до натягу слизово! оболонки ПС (вона перемщуеться за його границями) i КЗК не порушуеться. При цьому у пащен^в, що корис-туються протезами, виготовленими без урахування податливост тканин ПЛ, колiр СОПЛ змiнюеться в 86,2% випадюв, а пiд протезами, вибiр конструкцi,i яких враховуе особливостi тдлягаючих м'яких тканин, лише в 21,2% обстежених [16].
Для бтьш ефективного контакту iз СОПЛ по межi протеза необхiдно правильно визначити i вщтвори-ти на ФВ, а тзнше i на ПЗП, обсяг ПС в област !! купола з обов'язковим урахуванням функцюнальних рухiв. Таким чином, вiдповiдне оформлення границь i поверхнi протеза, звернено! убiк рухливо! СОПЛ,
сприяе утриманню протеза, особливо функцюную-чому. Анатомо-функцюнальы й анатомо-топогра-фiчнi особливостi протезування беззубих щелеп. Ряд авторiв для полтшення фiксацi! ПЗП на беззубих щелепах рекомендують використовувати анато-мо-функцюнальы й анатомо-топографiчнi особли-вост щелеп кожного пацiента i пропонують йти по шляху розширених границь ПЛ [53].
Сполучною ланкою уЫх факторiв, що забезпечу-ють утримання ПЗП, е площа протеза i його об'ем, так як вплив i розподiл усiх сил здмснюеться через них. Тому фiксацiя протеза тим сильнша, чим бiльша площа базису. При цьому поверхня протеза, що на-кладаеться на ПЛ, повинна мати оптимальну величину i бути точно припасованою до поверхн ПЛ. ^м того, це приводить до зменшення несприятливого впливу на тканини альвеолярного вщростка внаслщок полiпшення стаб!тзацп i правильного розподту сили жувального тиску на одиницю площк Особливо це важливо для НЩ, де бажано збтьшення поверхн ПЛ, зменшення оклюзмно! поверхнi штучних зубiв [59].
Оптимальнi границi ПЗП сприяють не ттьки зни-женню жувального навантаження на одиницю площi ПЛ, але також полiпшенню фксацп протез. М'язи, що оточують протез, i його зовышня поверхня за-безпечують крайовий замикаючий клапан (КЗК), пщсилюючи при цьому функцiональну присмоктува-нiсть ПЗП [57].
Розширення площi ПЛ на НЩ можливо за рахунок пщ'язично! областi, нижньощелепних горбюв i, особливо, зовнiшньо! косо! лЫп з щiчною кишенею - стмко! до атрофп дiлянки НЩ. Для створення КЗК необхщне перекриття базисом протеза слизуватих альвеолярних нижньощелепних горбюв по обидва боки, щелепно-пщ'язичних лiнiй i пiд'язичного простору. Надмним фiксуючим пунктом для ПЗП е про-сування його границь у ретромолярну область, де немае м'язово! тканини. Тому протез пщ час функцп мови, жування, ковтання не зрушуеться з мюця [44].
При атрофп НЩ високого ступеня i наявностi вузького, гострого альвеолярного гребеня, з метою збтьшення опорно! площi протеза i розвантаження само! чуттево! до тиску альвеолярно! частини, гра-ницi протезного ложа (ПЛ) можуть бути розширенi за рахунок часткового перекриття базисом протеза мюць прикртлення деяких м'язiв, наприклад, щiч-ного - в областi зовышньо! косо! лiнi! [54].
Повторне протезування на НЩ за даними ба-гатьох авторiв [32] повинне бути спрямоване на збтьшення жувального навантаження в област зо-внiшньо! косо! лши i компактного шару юстки в об-ластi ПС, розвантажуючи, таким чином, альвеолярну частину щелепи.
Перекривати базисом протеза пщ'язичы слинн залози радять багато вчених [30]. Оды рекомендують виготовляти патентам зi складними анатомiч-ними умовами на беззубм НЩ протези з пелотами, що стеляться по дну порожнини рота [22]. 1ншп радять звертати увагу на важпивють функцюнального оформлення потенцiйного простору в област пере-днього передвiр'я порожнини рота на НЩ, яке варто використовувати для розширення границь базису протеза [47]. Полтшення фксацп протеза на НЩ в
област1 передв1р'я порожнини рота досягали I за ра-хунок стовщення губно! поверхн1 протеза [11].
В тепер1шн1й час питання про повне чи часткове включення нижньощелепного слизуватого горбка в ПЛ е неоднозначним. Дослщження ряду автор1в [27] свщчать про необхщнють перекриття нижньощелеп-них слизуватих горбк1в краем протеза НЩ. Однак, е думка, що !хне включення можливе т1льки в тих ви-падках, коли вони нерухом1, оск1льки при податли-вих горбках, пщ час !хнього зсуву, травмуеться сли-зова оболонка ц1е! зони, I л1кар змушений удатися до укорочення базису [28].
Прихильники ¡ншо! теорп вважають за необхщне перекривати нижньощелепн1 слизуват1 горбки базисом ПЗП незалежно вщ !хньо! рухливост1, тому що точну границю базису в ретромолярый област1 можна визначити лише при знанн1 анатомо-топограф1чних особливостей останньо!, а також при ¡ндивщуально-му вивченн1 кл1н1чно! анатоми порожнини рота пац1ен-та [29]. У робот1 [31], присвячен1й протезуванню при повый адент1!, також указуеться на доцтьнють перекриття базисом протеза нижньощелепних слизуватих горбюв, але ступ1нь перекриття повинен при цьому вщповщати топограф!! м'яз1в I !х функц1ональним осо-бливостям, що виявляеться можливим при ретель-ному оформлены краю вщбитка в цьому вщц!ш. Для одержання як1сного замикаючого клапана по задый границ! нижньощелепн1 слизуват1 горбки можна перекривати ПЗП на р1вн1 передн1х 2/3 [40].
При протезуванн хворих з беззубою верхньою щелепою (ВЩ) важливе значення представляе ство-рення в дистальнм д1лянц1 замикаючого клапана по л1нп «А». Сам терм1н «л1н1я «А» е не анатом1чним, а, в бтыхмй м1р1, функц1ональним. В залежност1 в1д ве-личини кута !! нахилу стосовно глотки розр1зняють три форми схилу м'якого пщнебЫня: крутий, пологий I середнм. Найбтьш сприятливою формою схилу м'якого пщнебшня е пологий, тому що тут створюеться можливють максимального подовжен-ня заднього краю базису ПЗП за л1н1ею «А» [25]. При крутому пщнебЫному схил1 неможливо розширити задню границю базису. Конф1гурац1я л1н1! «А» вар1а-бельна: в1д прямого напрямку до ф1гурно! дужки [15].
Проанал1зувавши дан1 л1тератури, можна зроби-ти висновок, що деяю аспекти в кл1н1ц1 протезування хворих 1з ПА суперечлив1 I не завжди вщображають особливост1 будови беззубих щелеп. Тому питання фксацп ПЗП е актуальними I вимагають подальших досл1джень. Якюну оц1нку ПЗП умовно можна подти-ти на докл1н1чну I кл1н1чну. Докл1н1чна оц1нка дозволяе правильно оц1нити конструкц1ю протеза, викорис-товуючи огляд I пальпацю I, у раз1 потреби, зробити усунення виявлених недолив [24]. Кл1н1чна оц1нка дозволяе проконтролювати правильнють вибору кон-струкц1! I вщсутнють помилок на кл1н1чних I лаборатор-них етапах виготовлення ПЗП, а також оц1нити I ко-регувати психоемоц1йну реакц1ю пац1ента на повний зымний протез [21].
На сьогодн1шн1й день при виготовленн1 ПЗП широко використовуються пластмаси акрилового ряду [26]. Але, незважаючи на ряд переваг - простоту застосування, хорошу 1м1тац1ю кольору та ¡нше, е I недолки. Акрилов1 протези мютять «залишковий
мономер», к1льк1сть якого пщвищуеться при пору-шенн1 режиму пол1меризаци пластмаси. Приблизно у 20% хворих вщзначаеться протезний стоматит, що пов'язано не ттьки з проблемами 1мунно! системи [38], але I з порушенням технолог!! виготовлення протез!в на лабораторних етапах. При проникненн через слизову оболонку порожнини рота метилме-такрилат [56] викликае жирову ! зернисту дистроф!ю паренх!матозних оргаыв, склеротичн! змши фол!ку-л!в селезЫки. Якють ПЗП, що оцшюеться в клшщ!, насамперед, залежить вщ правильно! кл^чно! оцш-ки слизово! оболонки порожнини рота [17], тому що вщ цього буде залежати фксац1я ! стабт!зац1я протеза [45].
Ппосал!вац!я ! зниження видтення муцину муко-!дними клггинами слинних залоз при повнм адент!! знижують ефективнють експлуатац!! протез!в [55], тому що не забезпечуеться утворення тонко! пл!вки м!ж базисом ! слизовою оболонкою.
При експлуатац!! протез!в змЫюеться не ттьки показник ктькост - зменшення числа каптяр!в, але ! показник якост! - змша кровонаповнення судин. При вивченн цих показниюв методом реографи встановлено негативний вплив протез!в на крово-об1г слизово! оболонки. З1 змЫою кровооб^у змшю-еться температура слизово! оболонки, що вказуе на троф1чы порушення [4].
У кл1н1ц1 для яюсно! оцЫки ПЗП вивчають силу жувально! мускулатури як за допомогою електром!-ограф!!, так ! за допомогою гнатодинамометр!в [33], враховують д!ю жувальних м'яз!в, !хн!й тиск на базис протеза, що трансформуеться в навантаження на тканини протезного ложа, ! питомий тиск, що характеризуемся порогом больово! чутливост! тканин до навантаження [42].
Також вивчають щтьнють прилягання базиЫв протез!в до тканин протезного ложа ! стаб!тзац!ю ПЗП [7]. Деяк! автори вважають, що кращо! стабт!-зацп можна досягти: шляхом анатом!чно! ретенц!!; шляхом застосування магнтв; шляхом застосування присоЫв ! виготовлення протез!в з розширеним базисом [43].
Естетичну цшнють протез!в оцшюють по гармони форми ! функц!!. Гармоыя функцп мютить у соб! правильне перемщення нижньо! щелепи, правиль-не стввщношення р!зних в!дц!тв обличчя й оргаыв зубо-щелепно! системи пщ час розмови, жування ! ковтання [1].
Обрана висота прикусу в патента повинна сп!в-вщноситися з функц!ональними ! естетичними нормами. Для повно! оцЫки цЫност ПЗП беруть зубы, м'язов!, суглобн! стввщношення, з огляду на конф!-гурац!ю фас ! профть, що характеризують ортогна-тичний прикус [13].
Кр1м того, установлено чггке стввщношення центральних зуб!в ! форми обличчя. 1снують три типи форми обличчя - трикутне, квадратне й оваль-не - яким вщповщають верхн! центральн! р1зц1. Ес-тетичний критерм для постановки зуб!в у повному зымному протез! вщомий у л!тератур! як «тр!ада Нтьсона» [39]. По цьому принципу зуби ! зубн! дуги стввщносяться до форми обличчя. Вщомостей по цьому питанню багато, але вони не систематизова-
н i не вiдображають повною мiрою усiх факторiв, як потрiбно враховувати при виготовленнi ПЗП. Тому вибiр методики контролю якост носить Ыдивщуаль-ний характер [20].
У даний час юнуе велика ктькють методiв i методик для визначення якюних показникiв протезування ПЗП на докшычному i ключному етапах. Але усi вони трудомютю i вимагають спецiального устаткування. Кожен метод окремо не дае повно! характеристики якост протеза i тому залишаеться методом вибору. Тому доцтьно застосовувати ктька методiв, що дае можливють синтезувати оптимальний варiант контролю якост протезiв, що у свою чергу пiдвищить якiсть зубних протезiв i зручнiсть при !хый експлуатацi!.
Ступiнь фiксацi! повних зымних протезiв зале-жить вiд меж протезного базису, розташування його на протезному лож^ характеру взаемоди мiж краями протеза i пщлеглими тканинами [34].
При вЫх екскурсiях протеза кра! його не повины втрачати контакту з рухливою слизовою оболонкою на всьому протязк Рiшенню цього завдання присвя-ченi численнi дослщження. Iснуючi методи одержан-ня вщбитюв пристосованi до iснуючих вiдбиткових матерiалiв i !х удосконалення пов'язане з удоскона-ленням останнiх [10].
Топель А.Х. дотримувався погляду, що стмкють повних зымних протезiв залежить вщ трьох момен-тiв: точностi функцюнального вщбитка, правильного визначення центрально! оклюзп й анатомiчно! постановки зубiв. Вiн пропонуе свiй метод, з'еднавши виконання двох етаыв в одне вщвщування хворого. Автор одержуе стандартними ложками з глибокими жолобами анатомiчнi вщбитки, якi потiм вщокрем-люе вщ ложок. Кра! !х робить тонкими ^ викорис-товуючи вщбитки як прикусы шаблони, визначае ними центральну оклюзю. Пюля цього вщразу ж приступае до формування кра!в верхнього i нижньо-го вщбитюв, перетворюючи !х з анатомiчних у функ-цiональнi. Для цього кра! ппсових вiдбиткiв зрiзае i нарощуе !х воском. Розiгрiтий вiск вводить у порож-нину рота i формуе кра! при закритому ротг Пiсля цього функцiональнi вiдбитки виводить з порожнини рота, оцЫюе !х, складае в положеннi центрально! оклюзи i передае в лабораторт [61].
Для одержання бiльш точних границь базису протеза Рябцев А.Н. змшив методику виготовлення повних зымних зубних протезiв нижньо! щелепи, з огляду на пропозицт Брегадзе Г.В., визначати цен-тральне спiввiдношення не на воскових шаблонах, а на твердих пластмасових базисах. В друге вщвщування хворого базис припасовують, пюля чого на ньому формують восковi валики i визначають центральне стввщношення. По™, використовую-чи базис, одержують з нижньо! щелепи вщбиток пщ тиском. Висота прикусу при визначены центрального спiввiдношення щелеп спещально знижуеться на 1-1,5 мм, тобто на товщину воскового вщбитка. Пюля цього обидва базиси (на верхый щелеп - вос-ковий шаблон, на нижый - базис iз пластмаси) виво-дять з порожнини рота, прохолоджують, складають у положены центрально! оклюзп i передають у лабо-раторiю [3].
Методи одержання вщбитюв з беззубо'! щелепи числены i pÎ3HOMaHÎTHÎ, але найбтьший штер-ес серед них представляв функцюнальний метод оформлення вщбитка безпосередньо в порожниы рота, тому що вЫ вирiшуe основну задачу - фкса^ю протезiв. Тому так ретельно розробляються методики одержання функцюнальних вщбитюв. У 1952 роц Вайнштейн Б.Р повiдомив про методику одержання функцюнального вщбитка для полтшення фксацп зубних протезiв. Запропонована ним термопластична маса № 1 призначена для «виправлення»(пе-ребазування) протезiв, що погано фiксуються на беззубих щелепах. Методика перебазування за до-помогою термопластично'! маси № 1 така. Поверх-ню базису спилюють на товщину майбутнього шару вщбитка для накладення розiгрiтоï маси. По™ протез з термомасою занурюють у теплу воду 55-60еС i переносять в порожнину рота, фксують на щелепi хворого. Вщбиток формують у рот при зiмкнутих (у положеннi центрального спiввiдношення) щелепах. Пюля охолодження протез з вщбитком виводять з порожнини рота й оцшюють його якiсть.
Щоб уникнути утворення на вiдбитку повiтряних пор чи мiхурiв Вайнштейн Б.Р рекомендуе ТПВМ № 1 притискати ттьки до вестибулярних кра|'в протеза, залишаючи ÏÏ у висячому положены в област твердого пiднебiння й альвеолярних вщростюв. Пiд час зняття вщбитка масу щтьно притискають до внутршньо'| поверхнi, а надлишки зрiзають. Автор рекомендуе брати трохи бтьшу кiлькiсть вщбитко-во1 маси, тому що зрiзати надлишки значно зручы-ше, нiж нашаровувати. Зрiзавши надлишки гарячим шпателем i остаточно сформувавши край функцюнального вщбитка, знову оцшюють вщбиток, огля-даючи i повторно вводячи його в ротову порожнину хворого для перевiрки правильной кра|'в i наявнос-т функцюнально! присмоктуваностi. Замiна ТПВМ пластмасою вщбуваеться шляхом гiпсування в кювету лаборатори [35].
Нападов М.А. i сПвавт. [60] для одержання функцюнальних вщбитюв пропонували виготовляти шди-вщуальы ложки-базиси з окклюзiйними валиками i визначати висоту прикусу в положены центрального сыввщношення щелеп. Далi на ложку-базис накла-дали звтьнену вiд полiетиленовоï плiвки i розiгрi-ту над полум'ям спиртового чи газового пальника пластинку «Ортокора». По™ ÏÏ вводять у порожнину рота, одержують вщбиток, роблячи активне функ-цюнальне оформлення кра|'в вщбитка. При погаый фксацп протеза, виготовленого по функцюнальних вщбитках, автори пропонують застосовувати «Ор-токор» для створення кругового клапана (вентиля-ранта). Для цього «Ортокор» наносять ттьки на кра! протеза й оформляють активним методом [9].
Сидоренко Г.1. рекомендуе перед застосуван-ням пластинку «Ортокора» розiгрiти в теплм водi, над полум'ям спир^вки чи газового пальника i на-кладати на акриловий базис протеза, що тдпягае перебазуванню, чи на шдивщуальну ложку. Протез iз пластинкою «Ортокора» вводять у порожнину рота патента, роблячи рiзнi рухи, пiд контролем прикусу формують поверхню i гранив протеза. Протез з уточненими краями виводять з порожнини рота,
звтьняють вiд надлишкiв матерiалу i гiпсують у кю-BeTi способом зворотнього гiпсування так, щоб лiнiя рознiмання кювети знаходилася на 1-2 мм нижче краю базису протеза. Пюля розкриття кювети з по-BepxHi базису знiмають «Ортокор», а на його мiсцe закладають пластмасу. Подальшi етапи виготовлення базисузвичайнк
Вiдповiдно до методики, запропонованоУ Тарно-польским I.A., Александровою М.Т., при задовiльно виготовлених протезах зымають усе полiрування з зо-внiшньоï сторони протеза. Потiм по краю обкладають розм'якшений «Ортокор» валиком товщиною 4-5 мм. Потiм цей протез фксують у ротовiй порожнинк При млявiй мускулатурi пацieнту пропонують з'явитися наступного дня, не зымаючи протез. При добре роз-винутм мускулатурi щiк i губ залишають хворого в крiслi, вказавши на необхщнють енерпйно ворушити губами i щоками i розкривати рот протягом 20-30 хв. для оформлення краю протеза «Ортокором». По™ у лабораторп «Ортокор» замiняють на пластмасу. Протез отримують з розширеним базисом [46].
Деяк автори [19] пропонують пюля моделюван-ня протeзiв проводити функцюнальне оформлення границь базисiв за допомогою ТПВМ. По™ з ниж-ньо'| щелепи одержують функцiональний вщбиток
ТПВМ («Дентафоль», «Стомапласт») пiд жувальним тиском.
Висновок. Проведений контент-аналiз про-блеми пщвищення якостi ортопедичного лiкування беззубих па^ен^в повними знiмними пластинко-вими протезами дозволив зробити висновок, що на сьогодншнм час в умовах значного росту ктькост беззубих пацiентiв, кiнцeвою метою Ух ортопедичного л^вання е вщновлення зубо-щелепноУ системи як у функцюнальному, так i естетичному вщно-шeннi за допомогою повноцЫних зубних протeзiв. Отже, огляд лтератури по данiй проблeмi показав, що не юнуе методу, що дозволяе досягти гаранто-ваноУ фiксацiï ПЗП на беззубих щелепах, особливо у випадках рiзкоï атрофiï альвеолярноУ частини НЩ i альвеолярного вiдростка ВЩ. Багато традицмних мeтодiв протезування в даний час удосконалюють-ся, що представляе значний практичний i теоретич-ний iнтeрeс. Найкращого функцiонального ефекту, а також оптимально! фiксацiï i стабУгизаци ПЗП можна домогтися шляхом комплексного пщходу з ураху-ванням анатомiчних i функцiональних особливостей тканин протезного ложа, мeтодiв отримання вщбит-кiв i функцiонального моделювання базиЫв протeзiв.
Л1тература
1. Акуленко А.Л. Ключевая техника для полимеризации съемных протезов / А.Л. Акуленко, С.В. Варнавский // Проблемы стоматологии. - 2006. - № 2. - С. 47-48.
2. Баркан И.Ю. Опыт ортопедического лечения пациентов со сложными анатомическими условиями на беззубой нижней челюсти, путем использования протезов с пилотами, стелющимися по дну полости рта / И.Ю. Баркан, В.М. Семенюк // Маэстро стоматологии. - 2003. - № 4. - С. 128-129.
3. Белков О.Б. Клшко-лабораторна оцшка якост повних зшмних протезiв та методи й пщвищення у масовому виробництвк дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматолопя» / О.Б. Белков. - Полтава, 1993. - 158 с.
4. Богатов А.И. Особенности ортопедического лечения больных с полным отсутствием зубов при резкой атрофии альвеолярного отростка нижней челюсти / А.И. Богатов, В.М. Зотов // Современная ортопедическая стоматология. - 2005. - № 3. - С. 34-35.
5. Борисова Е.Н. Последствия полной и частичной утраты зубов в повседневной жизни людей пожилого и старческого возраста / Е.Н. Борисова // Клиническая геронтология. - 2001. - № 9. - С. 32-37.
6. Брагин Е.А. Клинические аспекты реабилитации пациентов с полной потерей зубов съемными протезами с металлическим базисом / Е.А. Брагин // Современная ортопедическая стоматология. - 2005. - № 3. - С. 28-30.
7. Влияние протезов различных конструкций на опорные ткани протезного ложа / Э.С. Каливраджиян, Н.А. Голубев, Е.Ю. Каверина [и др.] // Стоматология. - 2001. - № 2. - С. 39-41.
8. Голк В.П. КлЫчне використання нового самотверд^чого силконового еластичного матерiалу «Малаксил» / В.П. Голк, С.А. Кулш // Експериментальна i клЫчна медицина. - 2009. - № 5. - С. 15-16.
9. Жолудев С.Е. Способы улучшения адаптации у лиц с проблемами непереносимости материалов съемных зубных протезов / С.Е. Жолудев // Маэстро стоматологии. - 2005. - № 19. - С. 6-11.
10. Жуков К.В. Патоморфолопчне дослщження можливого токсичного впливу акрилових пластмас, оброблених захисним по-криттям, на живий оргашзм / К.В. Жуков, П.1. Данилов // Галицький лкарський вюник. - 2005. - Т. 12, № 1. - Частина 1. - С. 33-34.
11. Жулев Е.Н. Обоснование методики получения функционального оттиска с беззубой верхней челюсти / Е.Н. Жулев, А.Л. Манаков // Актуальные проблемы стоматологии: Сб. тр. - М, 2002. - С. 96-99.
12. Згонник О.С. Качество фиксации съемных протезов в зависимости от анатомо-топографических особенностей протезного ложа / О.С. Згонник // Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2004. - № 3-4. - С. 43-45.
13. Згонник О.С. Сравнительная оценка физико-механических свойств некоторых стоматологических пластмасс / О.С. Згонник // Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2004. - № 1-2. - С. 4-6.
14. Згонник О.С. Технология и клинические особенности изготовления индивидуальной ложки на беззубых нижних челюстях / О.С. Згонник, И.В. Рубаненко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. науч. раб. - Вып. 7. -Харьков, 2007. - С. 50-52.
15. Зотов В.М. Повторное протезирование больных с полным отсутствием зубов на верхней и нижней челюсти и резко выраженной атрофией альвеолярного отростка нижней челюсти / В.М. Зотов // Современная ортопедическая стоматология. - 2005. - № 3. - С. 35-36.
16. Исторические вехи эволюции съемных протезов / В.Н. Трезубов, Л.М. Мишнев, О.В. Дмитриева [и др.] // Панорама ортопедической стоматологии. - 2004. - № 2. - С. 30-32.
17. Каливраджиян Э.С. Функциональное состояние опорные тканей протезного ложа под базисами съемные конструкций зубные протезов I Э.С. Каливраджиян, И.П. Рыжова II Современная ортопедическая стоматология. - 2OO5. - № З. - С. 6З-64.
18. Кандейкина KB. О распространенности полного отсутствия зубов среди населения Чувашии пожилого и старческого возраста I KB. Кандейкина II Стоматология. - 2O11. - № 5. - С. 65-67.
19. Король M^. Пропедевтика ортопедичноУ стоматологи I M^. Король. - Biнниця: Нова книга, 2OO5. - 2З4 с.
20. Крайний A.B. Современный подxод к решению проблемы упрочнения пластмассовые базисов съемные протезов путем армирования I A.B. Крайний II Современная стоматология. - 2OO1. - № З. - С. 8З-86.
21. Клитинская О^. Особенности использования материала УФИ ГЕЛЬ в съемном протезировании I О^. Клитинская, Е.Н. Ступницкая, M.A. Павленко II Современная стоматология. - 2003. - № 2. - С. 1O4-1O6.
22. Лабунець B.A. Bикористання адгезивниx засобiв у клшщ ортопедичноТ стоматологи. Досягнення i проблеми I B.A. Лабу-нець, IB. Дieва, E.B. Дieв II Галицький лкарський вюник. - 2OO3. - Т. 1O, № 1. - С. 121-123.
23. Лабунец B.A. Потребность, обеспеченность и нуждаемость взрослого населения Украины в стоматологической ортопедической помощи I B.A. Лабунец II Biсник стоматологи. - 2OOO. - № 1. - С. 48-49.
24. Лебеденко И.Ю. Руководство по ортопедической стоматологии. Протезирование при полном отсутствии зубов I И.Ю. Лебеденко, Э.С. Каливраджиян, Т.И. Ибрагимова. - M.: Mедицина, 2OO5. - 397 с.
25. Лещук С.е. Основы кл^чш етапи виготовлення покривниx знiмниx протезiв (частина друга) I С.6. Лещук, IO.B. Bовк II Укра'|'нський стоматолопчний альманаx. - 2OO3. - № 2. - С. 63-65.
26. Луганский B.A. Способы улучшения фиксации полные съемные протезов путем оптимизации получения функциональные оттисков I B.A. Луганский, С.Е. Жолудев II Панорама ортопедической стоматологии. - 2OO4. - № 3. - С. 26-31.
27. Mанашев Г.Г. Значение кинической анатомии беззубой нижней челюсти при протезировании полными съемными протезами I Г.Г. Mанашев, О.Д. Филимонова II Стоматология сегодня. - 2OO3. - № 2. - С. 44-46.
28. Mаркскорс Р. Геронтостоматология I Р. Mаркскорс II Новое в стоматологии. - 2OO5. - № 2. - С. 4-37.
29. Mаркскорс Р. Полные съемные протезы I Р. Mаркскорс II Новое в стоматологии. - 2OO4. - № 6. - С. 36-47.
30. Mарков Б.П. Mетоды фиксации протезов на беззубые челюстяx. Информационный обзор I Б.П. Mарков II Современная ортопедическая стоматология. - 2OO5. - № 3. - С. 4O-48.
31. Mарков Б.П. Руководство к практическим занятиям по ортопедической стоматологии. Часть I I Б.П. Mарков, И.Ю. Лебеденко, B.B. Еричев. - M., 2OO1. - 232 с.
32. Mарков Б.П. Фиксация протезов на беззубые челюстяx I Б.П. Mарков II Зубной теxник. - 2OO1. - № 4. - С. 29-31.
33. Mаркскорс Р. Полные съемные протезы I Р. Mаркскорс II Новое в стоматологии. - 2OO4. - № 7. - С. 36-49.
34. Mаркскорс Р. Эстетика полные съемные протезов I Р. Mаркскорс II Новое в стоматологии. - 2OO4. - № 8. - С. 12-34.
35. Mаслов О^. Змша показниюв бюценозу ротово( порожнини при виникненш контактниx протезниx стомати^в I О^. Mас-лов II Одеський медичний журнал. - 2OO3. - № 3 (77). - С. 72-74.
36. Miрза О.!. Дiагностика i лкування больового синдрому дисфункцп скронево-нижньощелепного суглоба: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д. мед. наук: 14.OO.21 «Стоматолопя» I О.к Miрза. - Полтава, 2OO2. - 36 с.
37. Mюллер Уве Опыт работы с материалом «MUCOPREN SOFT» I Уве Mюллер II Стоматолог Инфо. - 2OO7. - № 1. - С. 31-34.
38. Облап M.B. Оптимiзацiя процесу звикання до знiмниx протезiв шляxом корекци функци малиx слинниx залоз I M.B. Облап II Украшський стоматолопчний альманаx. - 2OO2. - № 2. - С. 3O-31.
39. Опыт применения эластическиx пластмасс для перебазирования и изготовления двyxслойныx базисов съемные пластиночные протезов I Э.С. Каливраджиян, ЕЛ. Лещева, Н.И. Лесные [и др.] II Панорама ортопедической стоматологии. -2OO6. - № 1. - С. 26-27.
40. Ортопедическая стоматология I С.Е. Гельман, B.K Трезубов, Д.С. Щербаков, Л^. Mишнев. - СПб.: Спецлит, 2OO2. - С. 74.
41. Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей, студентов вузов и медучилищ I Н.Г. Aболмасов, Н.Н. Aболмасов, B.A. Бычков, A. Aль-Хаким. - M.: MEД пресс-информ, 2OO2. - 576 с.
42. Писаренко ОЛ. Клiнiко-теxнологiчнi аспекти пщвищення якост повниx знiмниx протезiв на верxню щелепу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.O1.22 «Стоматолопя» I ОА Писаренко. - Полтава, 2OO1. - 19 с.
43. Плеxан Л.к Bплив повниx знiмниx пластинковиx протезiв на тканини протезного ложа та поля I Л.к Плеxан II Галицький лкарський вюник. - 2OO1. - Т. 8, № 2. - С. 53-55.
44. Применение модифицированной конструкции съемного протеза с целью повышения эффективности лечения больные с полным отсутствием зубов I Э.С. Каливраджиян, KA. Голубев, ЕЛ. Лещева [и др.] II Aктyльные проблемы стоматологии: Сб. тр. - M., 2OO2. - С. 1O41O7.
45. Рожко M.M. Довщник з ортопедично[ стоматологи I M.M. Рожко, !M. Mиxайленко, B^. Онищенко. - Кшв: Книга плюс, 2OO4. - 29O с.
46. Рожко M.M. Зубопротезна теxнiка I За ред. проф. M.M. Рожка, проф. B.K Неспрядька. - К.: Книга плюс, 2OO6. - 536 с.
47. Рубаненко B.B. Способи послаблення шюдливого впливу компонент пластмас акрилового ряду I B.B. Рубаненко, I.M. Mартиненко II Украшський стоматолопчний альманаx. - 2OO6. - Том 1, № 1. - С. 68-71.
48. Ряxовский A.K Aдаптационные и компенсаторные реакции при дефекта зубные рядов по данным жевательной пробы с возрастающей нагрузкой I A.K Ряxовский II Стоматология. - 2OO1. - № 2. - С. 36-4O.
49. Танрыкулиев П.Т. Mетодика и результаты протезирования беззубой нижней челюсти с применением объемного моделирования I П.Т. Танрыкулиев II Mедицинский бизнес. - 2OO4. - № 1. - С. 32-35.
50. Трезубов B.K Ортопедическая стоматология. Пропедевтика и основы частного курса I B.K Трезубов, Д.С. Щербаков, ЛЖ Mишнев. - Санкт-Петербург: Спецлит, 2OO3. - 48O с.
51. Упрочненная акриловая пластмасса: сокращение числа починок, идеальный материал при неxватке места II Стоматолог. - 2OO4. - № 3. - С. 48-49.
52. Caesar H.H. BPS-Totalprothetik-mit System zum Ziel, Tell VI I H.H. Caesar II Dental Labor. - 2O13. - № 1I1. - Р. 51-7O.
53. Caesar H.H. Die Versorgung von Frau B. mit totalem Zahnersatz I H.H. Caesar II Dental Labor. - 2OO4. - № 2. - Р. 34-5O.
54. Caesar H.H. Rationelles Fertigungsverfahren fur die Totalprothetik I H.H. Caesar II Dental Labor. - 2O13. - № 3I1. - Р. 32-45.
55. Caesar KH. Totalprothesen nach dem Ivociar-Prothetik-System I KH. Caesar II Dental Labor. - 2O13. - № 1O. - Р. 42-6O.
56. Hayakawa T. Principles and Practices of Complete Dentures I T. Hayakawa. - Tokyo, 2OO1. - 255 p.
57. Jagger D. Review: The reinforcement of dentures / D. Jagger // J. oral Rehabil. - 2009. - № 26. - Р. 185.
58. John A. Sorensen Система IPS impress 2: возможности использования / A. John // Квинтэссенция. - 2000. - № 4. - С. 21-33.
59. McCord J.F. A clinical guide to complete denture prosthetics / J.F. McCord, A.A. Grand // British Dental Association. - London, 2010. - P. 75.
60. Preston Lori A. Alginate lyase: Review of major sources and enzyme characteristics, structure-function analysis, biological roles, and applications / Lori A. Preston, Wong Thiang Yian, Neal L. Schiller // Annual Review of Microbiology. - 2011. - № 4. - Р. 289-300.
61. Shim J.S. An examination of the stress distribution in a soft-lined acrylic resin mandibular complete denture by finite element analisis / J.S. Shim // Int. J. Prosthodont. - 2010. - № 13. - P. 19.
УДК: 616. 314-007.21-089.23-76
СУЧАСН1 АСПЕКТИ ОРТОПЕДИЧНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦЮНТ1В З ПОВНОЮ АДЕНТЮЮ ПОВНИМИ ЗН1МНИМИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ
Яшшен I. В., Доля А. В., Лалетша Т. А., Кузнецов Р. В., Салiя Л. Г.
Резюме. Проведений контент-аналiз проблеми пщвищення якост ортопедичного л^вання беззубих па-щетчв повними зымними пластинковими протезами дозволив зробити висновок, що на сьогодншнм час в умовах значного росту ктькост беззубих пащетчв, юнцевою метою ¡х ортопедичного л^вання е вщновлення зубо-щелепно! системи як у функцюнальному, так i естетичному вщношены за допомогою повноцЫних зуб-них протезiв.
Отже, огляд лтератури по данм проблемi показав, що не юнуе методу, що дозволяе досягти гарантовано! фксацп повного зымного протезу на беззубих щелепах, особливо у випадках рiзкоi атрофп альвеолярно! час-тини нижньо! щелепи i альвеолярного вщростка верхньо! щелепи.
Ключовi слова: ортопедична стоматолопя, знiмний протез, повна аденпя, лiкування пацiентiв, функц^ ональн вiдбитки.
УДК: 616. 314-007.21-089.23-76
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ОРТОПЕДИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ПОЛНОЙ АДЕНТИЕЙ ПОЛНЫМИ СЪЕМНЫМИ ПЛАСТИНОЧНЫМИ ПРОТЕЗАМИ
Янишен И. В., Доля А. В., Лалетина Т. А., Кузнецов Р. В., Салия Л. Г.
Резюме. Проведенный контент-а нал из проблемы повышения качества ортопедического лечения беззубых пациентов полными съемными пластиночными протезами позволил сделать вывод, что на сегодняшний день, в условиях значительного роста количества беззубых пациентов, конечной целью их ортопедического лечения является восстановление зубочелюстной системы как в функциональном, так и в эстетическом отношении при помощи полноценных зубных протезов.
Таким образом, обзор литературы по данной проблеме показал, что не существует метода, который позволяет достичь гарантированной фиксации полных съемных протезов на беззубых челюстях, особенно в случаях резкой атрофии альвеолярного отростка нижней челюсти и верхней.
Ключевые слова: ортопедическая стоматология, съемный протез, полная адентия, лечение пациентов, функциональные оттиски.
UDC: 616. 314-007.21-089.23-76
MODERN ASPECTS OF ORTHOPEDIC TREATMENT OF PATIENTS WITH EDENTULOUS JAWS BY COMPLETE DENTURES
Yanishen I. V., Dolya A. V., Laletina T. A., Kuznecov R. V., Saliya L. G.
Abstract. The purpose of research: the conduct problem — the target analysis of the perspective direction to improve quality of orthopedic treatment of patients with fully edentulous jaws by complete dentures.
Materials and methods: sources of library fund of Kharkiv Scientific Medical Library, informative fund of scientific medical library of KNMU, and also results of own researches of physico-chemical and physico-mechanical properties of thermoplastic impressions materials. Methods used in researches: decomposition of the problem structural target planning , the laboratory methods of studing of the phisico-chemical and clinico-technological properties of impression dental technical materials.
Results: there is much success in orthopedic treatment of the patients with edentulous jaws, but nowadays its effectiveness is rather of low. Questions of fixation and stabilization of the complete dentures are still the most debatable. These processes are provided with adhesion and cohesion, capillarity, anatomic retention, function suction, muscle stabilization. In prosthesis of patients with edentulous jaws the fixation of dentures, which is provided with anatomic retention, adhesion, function suction and muscle stabilization is of importance. The main condition of their implementation is conformity between the base of denture and relief the mucous membrane of denture area, and conformity between the borders of the base of dentures and borders of denture area.
You should take into account horizontal forces that influence on external surfaces of complete dentures. Stabilization of denture can be improved by the way of the «dynamic» formation of lingual and vestibular surfaces of the dentures due to the formation of valve of two kinds: external and internal. The external valve is provided with adjoining to the edger of denture of the moving tissue, the internal - with the unmoving tissues.
For better fixation of dentures of the patients with edentulous jaws you rarefied space should be created throughout the area of try — basis by usage of anatomic features lapdogs mucous membrane denture area and full
conformity of the reflection of macro- and microrelief to the basic of complete dentures. Only after that between two congruent surfaces which are divided by the thin layer of saliva, appear forces of the intermolecular clutch (the Van-der-Vals forces, which take denture on the jaw).
The main forces that promote effective fixation of complete dentures on the jaw weather in resting state or during the operation — are forces of functional suction. The main thing in usage of these forces — is creation of valve area - such a combination of denture borders and mucous membrane of denture area, that provides formation of circular closing valve on the periphery of complete dentures to create conditions for its fixation on the jaw, preventing ingress of air under the dentures during the functioning, and facilitate the retention of the dentures due to the pressure difference of the air, which is in the space between denture and mucous membrane of denture area. Circular closing valve, that appears under conditions when the edge of the base of the dentures slightly delayed mucous membrane of the hard palate and transitional fold. Mucous membrane, which bears denture on its borders, has to move for the denture, when it commits micromotions, maintaining the contact with a basis of complete dentures. The shift of dentures of its denture area leads to the tension mucous membrane of transitional fold (it moves behind its borders) and the circular closing valve is not disturbed. While patients, who use dentures, which are made without taking into account the pliability mucous membrane of denture area, the color of mucous membrane is changed in 82,2% of cases, but under the dentures the choice of which construction takes into account specification of the underlying soft tissue, only 21,2% of explored. For higher effectiveness of the contact with the mucous membrane of denture area, on the border of denture it must be correctly identified and reproduced on the functional impression and further — on the complete denture. Thereby, the appropriate design of borders and surface of denture, facing towards the mobile mucous of denture area helps to keep it, especially when the denture is functioning.
Conclusion. Conducted a content analysis of the problem of improving the quality of orthopedic treatment the edentulous patients by the complete dentures, led to the conclusion, that nowadays the significant increase in the number of edentulous patients. The main goal of orthopedic treatment is to restore the dentition system both functional and aesthetic sense using valuable complete dentures. Thus, the literature review on this problem has shown, that there is no method to achieve a guaranteed fixation of complete dentures for edentulous jaws, especially in the cases of sharp alveolar atrophy of the upper and under jaws.
Keywords: orthopedic dentistry, complete denture, edentulous jaw, treatment of a patient, functional impressions.
Рецензент — проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 01.12.2016 року
