CC BY
28
УДК 616.314-77-085.477 Коваленко Г.А.
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ В1ДБИТКОВИХ МАТЕР1АЛ1В У КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 Л1КУВАННЯ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ
Харкiвський нацiональний медичний унiверситет МОЗ Украши
Оскльки саме в'дбитков! матер1али е единою кл1н1чною групою допом'жних матер'1ал'1, в 'д властиво-стей та характеристик яких напряму залежить яксть виготовлених ортопедичних конструкц1й, саме до питань пошуку та вдосконалення Т'хн/'х компонент¡в та вар'ант'т застосування прикута сьогодн! увага науковцв та л1кар1в. Сучасна стоматолог'чна промисловють випускае р1зноман1тн1 в'дбитков! матер'али, що значно в1'др1'зняються м'ж собою своТм складом / властивостями, мають позитивн1 та негативн якост¡, успшно застосовуються у окремих конкретних кл1н1чних ситуац-ях. Але необх'дно констатувати, що на сьогодн не ¡снуе унверсального в'дбиткового матер'алу, що в'дпов'дае абсолютно вам кл1н1чним та технолог'чним вимогам / який мг би бути застосований у вах кл1н1чних ситуац1ях. Необх'дно зазначити, що попри велику ктькють в'дбиткових матер1ал1в, вибр л1каря - ортопеда на користь якогось конкретного матер'алу часто робиться не обфунто-вано, а ситуативно. Проведений нами лтературний анал1з свдчить про несистемний характер вибору в'дбиткових матер1ал1в та методу отримання вдбитку. Успх ортопедичного лкування беззубих пац1ент1в залежить в 'д якост/ ф 'ксацИ протез'т на щелепах. Над1йна ф1ксац1я протез'т складаеться не тльки з фактор'т анатом'нно'У ретенцИ / проявлення адгези, а й значною м1рою в'д функцюнально'У присмоктуваност/ при утворенн1 клапанноТ зони. Тому можна твердити, що яксть ортопедичного лкування залежить вд властивостей в'дбиткових матер1ал1в та методв отримання вЮбитюв.
Ключов1 слова: в1дбитков1 матер1али, функцюнальж вщбитки, беззуб! щелепи, ортопедичне лкування, зубы протези. Досл1дження е фрагментом комплексноТ науково-досл^дноТ програми Харювського нацонального медичного ун/верситету МОЗ УкраТни (чл.-кор. АМН УкраТни, проф. В.М. Люоеий), зокрема НДР кафедри ортопедичноТ стоматологи (науковий кер1в-ник - д.мед.н. Ян1шен 1.В.) «Характер, структура та лкування основних стоматолог/чних захворювань» (№ держ. реестрацп 011би004975; 2016-2018 р.), зокрема науковоТквал1ф1кац1йноТ'роботи автора.
Одним з найактуальшших напряммв розвитку сучасноТ стоматологи е пщвищення ефективнос-т ортопедичного лкування.
Велика ктькють робп", присвячених пщви-щенню якост виготовлення ортопедичних конструкцш, свщчить про постшний неспинний про-цес вдосконалення матерiалiв та методик ортопедичного лкування. Але не менш важливим е контроль за якютю проведення стоматолопчного лкування, а також об'ективне оцшювання його результат. На важливост надання якюно'Т ме-дичноТ допомоги у своТх роботах наголошували [1. 2, 3, 4, 5,].
В умовах ринковоТ економки, за умови активного впровадження шновацшних матерiалiв та технологш на перший план виступають питання якост ортопедичноТ стоматолопчноТ' допомоги [6,7,8].
Адже поманим е рют кшькосп випадмв неза-доволення па^етчв результатами проведеного ортопедичного лкування через пщвищення ви-мог до рiвня стоматолопчних послуг [9, 10, 11].
Разом з тим, рядом авторiв в^^чаеться вщ-чутне збтьшення кшькосп ускладнень ортопедичного лкування, що у перспективi здатнi приз-вести до розвитку суттевих патолопчних проце-сiв та знизити загальний рiвень якостi життя па-^етчв [12,13].
Так, наприклад, науковi роботи останнього часу демонструють вплив неякюних вщбиткових силiконових матерiалiв для отримання функцю-нальних вiдбиткiв при виготовленн повних зжм-них пластинкових протезiв на клiнiчнi характери-
стики зшмних акрилових зубних протезiв та на якють життя пацiентiв. Авторами пщкреслюеться потенцiйна можливiсть розвитку таких патолопчних сташв СОПР, як: червоний плоский лишай, лейкоплаш, хiмiчний та алерпчний стоматити, папiломатоз, дольчатi фiброми, заТ'ди та канди-доз. При цьому в^^чаеться, що головним етю-логiчним чинником розвитку цих патолопчних процеав е хронiчне подразнення компонентами зшмних конструкцш зубних протезiв. Патомор-фологiчно цей процес характеризуеться орого-вiнням слизовоТ оболонки iз запаленням у стромi [14, 15].
Саме тому особливоТ уваги заслуговують ро-боти, метою яких стало пщвищення якост ортопедичного лкування шляхом усунення негатив-них факторiв впливу ортопедичних конструкцш, обумовлених або Тх компонентним складом, або недолками на клiнiко-лабораторних етапах виготовлення протезiв.
Характеристика сучасних вщбиткових матерн алiв та проблемы питання Т'х клiнiчного застосування при лкуванш пацiентiв ортопедичними конструк^ями. Розробка та впровадження нових вщбиткових матерiалiв е важливим фактором розвитку сучасноТ ортопедичноТ стоматологи. Адже впровадження нових зуботехычних мате-рiалiв зумовлюе пщняття загального рiвня якостi виготовленоТ конструкцiТ. Загальними вимогами до зуботехычних матерiалiв е: нешкiдливiсть, мiцнiсть, стшкють до руйнiвноТ дiТ ротовоТ рщини, стiйкiсть до агресивного впливу харчових речо-вин та повiтря, здатнють до циклiчного наванта-
ження та мехашчноТ обробки. Подiбнi мехашчш сили можуть бути представлен розтягуванням, вигинанням, перекручуванням, температурним чинником.
При цьому протез мае бути природного ко-льору, вш не повинен мати неприемного смаку та запаху, також велике значення мае доступ-нють та собiвартiсть матерiалу. До групи основ-них матерiалiв належать: пластмаси, порцеля-новi маси, штучн зуби, метали i сплави.
Допомiжнi зуботехнiчнi матерiали. Виготов-лення зубних протезiв неможливе без викорис-тання допомiжних матерiалiв, якi не входять до складу остаточноТ конструкцп, але мають неаби-яке значення для ТТ якостi. До таких матерiалiв вiдносяться: вiдбитковi матерiали, моделюваль-нi матерiали, легкоплавкi сплави, формувальн та вогнетривкi матерiали, флюси i пiдбiлювачi, припоТ, абразивнi матерiали, роздтювальы лаки, стоматологiчнi цементи.
Осктьки саме вiдбитковi матерiали е единою ключною групою допомiжних матерiалiв, вщ властивостей та характеристик яких напряму залежить якють виготовлених ортопедичних конструкцш, саме до питань пошуку та вдоско-налення Тхнiх компонентiв та варiантiв застосу-вання прикута сьогодн увага науковцiв та лка-р1в.
Вiдомо, що першим матерiалом, який викори-стовувався для отримання вщбитмв зубiв був бджолиний вiск. Наприкшц XVII сторiччя цей ма-терiал був запропонований Роогтап. Велика кн лькiсть рiзноманiтних вiдтискних матерiалiв, що з'явилася з того часу у бшьшш чи меншш мiрi вн дповiдають загальним вимогам до стоматолопч-них вiдбиткових матерiалiв, а саме: давати точ-ний вiдбиток рельефу слизовоТ оболонки порож-нини рота та зубiв; не повинен стискатися чи деформуватися шсля виведення iз порожнини рота; не повинен прилипати до поверхонь рото-воТ порожнини; не повинен розчинятися у слиш; розм'якшуватися при температурi, безпечнiй для тканин ротовоТ порожнини; легко вводитися та виводитися iз порожнини рота; мати оптималь-ний робочий час для забезпечення можливост проведення лкарем необхiдних функцiональних проб та шших манiпуляцiй; не з'еднуватися з пп-сом моделi та вiдносно легко вщ неТ вщокрем-люватися; збер^атися при кiмнатнiй температурi тривалий час не деформуючись та не даючи усадки; передбачати повторне застосування шсля стерилiзацiТ; легко пiддаватися розфасуван-ню та дозуванню; бути зручними для збережен-ня; бути доступними та дешевим.
За класифка^ею А.1. Дойнiкова та В.Д. Си-ницина [16] вiдбитковi матерiали розподiляють на наступн групи - за фiзичним станом: твердо-кристалiчнi, еластичнi, термопластична полiме-рiзацiйнi. За хiмiчною природою: ппсов^ цинкок-сидевгеноловi, альгiнатнi, силконов^ тiоколовi, епоксиднi. На основi ефiрiв канiфолi: самотвер-днучi. За галуззю застосування: самотвердiючi
для корекцiТ базису протеза; силiконовi та тюко-ловi - застосовують для зняття вщбитш iз коро-нковоТ частини зуба чи альвеолярних вщростш; епоксиднi та на основi ефiрiв канiфолi - ттьки для зняття вiдтискiв з беззубих щелеп; ус iншi для зняття вщбитш при всiх кл^чних ситуацiях. Гiпс - ще й для одержання моделей щелеп.
Сучасна стоматолопчна промисловють випу-скае рiзноманiтнi вiдбитковi матерiали, що знач-но вiдрiзняються мiж собою своТм складом i вла-стивостями, мають позитивы та негативн якостi, успiшно застосовуються у окремих конкретних кл^чних ситуа^ях. Але, необхiдно констатувати що на сьогодн не iснуе унiверсального вщбит-кового матерiалу, що вiдповiдае абсолютно вам кл^чним та технологiчним вимогам i який мiг би бути застосований у вах клiнiчних ситуа^ях [17,18].
Еволюцiйний розвиток стоматологiчного ма-терiалознавства йшов по шляху досягнення максимально!' зручност використання тих чи шших матерiалiв лiкарем та комфортност сприйняття цих матерiалiв патентом.
Саме тому, у центрi уваги розробниш-науковцiв опинилися вiдбитковi матерiали саме еластичноТ групи, до якоТ входять альгiнати, тю-коли та силкони.
Велика кiлькiсть альгiнатних матерiалiв, що мiстять у своТй хiмiчнiй структурi альгiнову кислоту, вже давно пости чинне мiсце у повсякден-нiй практицi стоматологiв - ортопедiв. Основою цих матерiалiв е натрiева сiль альгiновоТ кiслоти, яка набухае у водi з утворенням колоТдноТ сис-теми - геля.
З метою пщвищення еластичностi та жорст-костi альпна^в, до Тх складу вводять ппс та на-повнювачi (бiлу сажу, сульфат барш, карбонат натрiю i та iн.). Плавнiсть процесу твердiння, до-статню для одержання вщбитка та моделi нада-ють регулятори (тринатршфосфат, карбонат на-трiю).
Тiоколовi матерiали е сiрковмiсними вiдтиск-ними масами, основу яких складають меркапта-ни, що здатн вступати в реакцш з оксидами ме-талiв з утворенням еластичних сполук.
Основу силконових вщбиткових матерiалiв складае лiнiйний полiмер (диметилсилоксан) з активними гiдроксильними групами. Каталiзато-ром таких матерiалiв е компози^я з 3 - 5% олово чи титан оргашчноТ речовини. Пщ дiею каталiза-тора вщбуваеться схрещування лiнiйного полн меру шляхом конденсацп. 1нший варiант ефекту змшування лiнiйного полiмеру з iнiцiатором - це реак^я полiприеднання. За ознакою процеав полiконденсацiТ чи полiприеднання, силiконовi вiдбитковi матерiали розподiлено на двi групи: С - силiкони та А - силкони. Вiдомим i поширеним вiтчизняним силiконовим матерiалом е «пеласг» (УкраТна) [19,20].
Необхщно зазначити, що попри велику кть-кiсть вiдбиткових матерiалiв, вибiр лкаря-ортопеда на користь якогось конкретного мате-
рiалу часто робиться не обфунтовано, а ситуативно. Проведений нами л^ературний аналiз свiдчить про несистемний характер вибору вщбиткових матерiалiв та методу отримання вщби-тку [21,22].
Методи отримання попереднiх вiдбиткiв. Ус-nix ортопедичного лiкування беззубих пацieнтiв залежить вщ якостi фксацп протезiв на щеле-пах. Надiйна фiксацiя протезiв складаеться не тiльки з факторiв анатомiчноТ ретенци i прояв-лення адгези, а й значною мiрою вiд функцюна-льноТ присмоктуваностi при утворенн клапанноТ зони [23,24].
Для досягнення функцюнальноТ присмокту-ваностi край протеза повинен розташовуватися в перехщнш складцi так, щоб активно руxливi тканини не скидали протез з щелепи при скоро-ченнi м'язових груп. Це можливо тiльки в тому випадку, якщо край протеза заповнить цтком перехщну складку i буде обмежений по висот [25,26,27].
Виконання цих умов досягалося ттьки при отриманнi функцюнальних вiдбиткiв з викорис-танням шдивщуальних ложок. Анатомiчнi вщбит-ки не задовольняли цим вимогам, так як, розтя-гуючи м'якi тканини, порушували об'емнiсть пе-рехщноТ складки [28,29].
Анатомiчнi вiдбитки застосовувалися як по-переднi для отримання моделей, за якими в по-дальшому готувалися шдивщуальы ложки. Для попереднix вщбитш досить широко використо-вувався ппс, який став застосовуватися в прак-тицi зубного протезування ще з 1840 року (Ве-лау М., 1928). Поряд з гiпсом для попередшх вн дбиткiв використовують рiзнi термопластичнi матерiали: вiск, маси Керра i Уайта, Стенс, маса Вайнштейна [30,31,32].
Green S. W. (1916), застосовуючи спецiально сконструйованi для цих цтей вiдбитковi ложки, отримував вщбитки розiгрiтою масою Керра. М. Велау (1928) описуе отримання попереднього вщбитка металiчними ложками Уайта. У ложц розмщувалася запропонована Уайтом термопластична вщбиткова маса шаром приблизно 4 мм. Ложка з масою поринала в гарячу воду, по™ вводилася в порожнину рота i протягом декн лькох хвилин утримувалася щтьно притиснутою до щелепи. Б.Р. Ванштейн (1952) попереднiй вн дбиток зшмав термопластичною масою також власного рецепту №1 або №2 [33].
Ф. Гербст опублкував методику виготовлен-ня протезiв з розширеними кордонами. На вщмн ну вiд раыше виготовлених протезiв при повнiй втрат зубiв, межа яких проходила по так званш "нейтральнш зош", методика Гербста передба-чала, що ця межа вщсуваеться трохи далi "нейтрально!' зони". З ^ею метою вщбиток зшмався тiльки термопластичними матерiалами типу Стенс, так як цими масами межа вщбитка неми-нуче розширювалася. З верхньоТ щелепи допус-калося отримання гiпсового вiдбитка. Подiбного пiдxоду до отримання вiдбиткiв дотримувалися й
iншi автори [34,35,36].
Поява на початку 40-х рош альгшатних вщ-биткових матерiалiв в певнш мiрi потiснили гiпс i термомаси як вщбиткових матерiалiв при отри-маннi попереднiх вiдбиткiв [37,38].
Поява силконових матерiалiв iнiцiювало Тх використання в якост попереднiх вiдбиткiв для приготування шдивщуальних ложок. Вони застосовувалися найчаспше у випадках ускладнення отримання вщбитка з нижньоТ щелепи при пщ-вищенiй салiвацiТ [39,40].
Використання для попереднього вщбитка пп-су i термопластичних мас типу маси Вайнштейна виявило певнi Тх недолги. Так, при отриманнi попереднього вщбитка ппсом густоТ консистенцп неминуче виникае потовщення краТв вiдбитка, деформа^я перехiдноТ складки, ускладнюючи визначення реальних меж шдивщуальноТ ложки. При отриманн гiпсового вiдбитка на нижнiй ще-лепi при вираженiй салiвацiТ рельеф протезного ложа спотворюеться. Одним з недолив термоп-ластичноТ маси Вайнштейна е, перш за все, мо-жливють деформацiТ вщбитка при наявност ви-ражених пщнутрень в областi кiсткових виступiв i внутрiшнiх косих лiнiй. На вщбитку нижньоТ щелепи пiд час висунення язика вперед для офор-млення внутршнього краю дистальнi дтянки маси вiдгинаються всередину. В подальшому в цих дiлянках iндивiдуальна ложка не прилягае до щелепи [41,42].
Ще одним чинником, що обмежуе в даний час отримання ппсових вщбитюв i вiдбиткiв термопластичними матерiалами типу маси Вайнштейна, е зайва компреая тканин протезного ложа [43].
Дослщжуючи компресшний вплив рiзноманiт-них вiдбиткових матерiалiв на тканини протезного ложа, ряд авторiв виявив високу ступшь (75-79)% компресiТ слизовоТ оболонки термопласти-чним матерiалом. Вiн вважав використання по-дiбних матерiалiв необфунтованим, оскiльки ш-дивiдуальна ложка, виготовлена за таким злт-ком, фксуе деформований стан слизовоТ оболо-нки, не дозволяе отримати точного рельефу тканин протезного ложа. Це сприяло бтьш широкому використанню альгiнатних матерiалiв. У той же час, як вщзначають Е. Schadinbaur, G. Frohner, R. Slavicek, альгiнатнi вiдбитки не у вах випадках дають необхщну точнiсть вщображен-ня тканин протезного ложа [44,45].
Рядом авторiв, дослщження пiдтвердили, що при плоскому пщнебшы точнiсть альгiнатного вн дбитка вище, шж при високому, i використання неперфорованоТ ложки дае значне полтшення точностi вiдбитка. Крiм того, встановлено, що ступшь точност вiдбитка покращуеться при ви-користаннi пщвищеноТ в'язкост альгiнатного ма-терiалу. Точнiсть попереднього вщбитка в чима-лому ступен залежить вiд вiдповiдностi станда-ртноТ вiдбитковоТ ложки формою i розмiрами щелепи. При пiдборi стандартноТ ложки необхщно прагнути перш за все до рiвномiрного прос-
тору мiж краем ложки i щелепними гребенями в губному i щiчному вщдтах. Обов'язковою умо-вою правильно пiдiбраною ложки е також перек-риття верхньощелепних пагорбiв, нижньощеле-пних горбкiв в ретромолярнiй дтянц i внутрiшнiх косих лiнiй. При вираженш атрофи або нерiвно-мiрнiй атрофи домогтися подiбноT вiдповiдностi важко. В деякш мiрi проблема виршувалася збн льшенням набору стандартних вщбиткових ложок. Набори стандартних ложок в^чизняного виробництва чисельнютю бiльш обмежеш. Також, було запропоновано проводити шдивщуа-льне дооформлення стандартноТ ложки термоп-ластичними матерiалами. Для отримання попе-реднiх вiдбиткiв, що мають найбiльш наближенi до реальноТ форми периферичних меж, було запропоновано проводити функцюнальн рухи вже в перюд структурування вщбитково'Т маси. Та-кож, була запропонована методика протезуван-ня хворих з повною втратою зубiв з використан-ням шдивщуальних ложок з воску. За ^ею методикою ложки готувалися безпосередньо в поро-жнинi рота, таким чином виключався етап отримання попереднього вщбитка. Однак через об-ставини, що склалися ця методика в запропоно-ваному автором виглядi використовуеться рiдко. У той же час, як вказували деяк автори [46,47,48,49], вщбитки, отриманi восковою шди-вiдуальною ложкою, можна використовувати як попередн для виготовлення жорсткоТ ложки в випадках затрудженого пщбору стандартноТ.
Останшм часом зарубiжними фiрмами («Jvotray», «Heraeus Kulser», «Boko», «Мегаден-та» i iн.) запропонованi набори заготовок для виготовлення шдивщуальних ложок з св^лополн мерних матерiалiв. Методика Т'х використання полягае в наступному: на ппсовш моделi розмн щуеться заготовка свiтлополiмерного матерiалу, надлишки ТТ обрiзуються по накресленим кордонам, i модель встановлюеться в спе^альний апарат для свiтлополiмерiзацiT. Через ктька хвилин готова ложка обробляеться i передаеть-ся в клiнiку ортопедичноТ стоматологи. Безумов-ною перевагою цього методу було скорочення робочого часу для виготовлення шдивщуальноТ ложки, точне безусадкове прилягання до робо-чоТ моделк До недолiкiв шдивщуальноТ ложки в перюд ТТ припасування вщнесеы, по-перше, ТТ ш-двищена твердiсть, пов'язана зi структурною характеристикою свiтлополiмерних матерiалiв, а по-друге, при зiшлiфовуваннi краТв ложки утво-рюеться значна ктькють дрiбнодисперсноT пи-лоподiбноT маси, що утрудняе припасування ложки [50,51].
Таким чином, сучасн погляди про отримання вщбитюв базуються на уявленнях про необхщ-нють ретельного вивчення кл^чноТ картини, об-лку iндивiдуальних особливостей протезного ложа, п^р вiдбитковоT ложки i при необхщносп ТТ iндивiдуальне дооформлення для отримання найбтьш наближених до реальноТ об'емносп периферичних меж майбутнього протеза. При
отриманш вiдбитка необхiдно враховувати сту-niHb компресiйного впливу вiдбитковоT маси на тканини протезного ложа i використовувати таю матерiали, як альгшатн матерiали, якi надають найменший ступшь компресiT слизовоТ оболонки, не фксують деформований стан тканин протезного ложа, що в подальшому забезпечить висо-ку якiсть лiкування ортопедичними конструк^я-ми зубних протезiв.
Литература
1. Лабунец В.А. Основы научного планирования и организации ортопедической стоматологической помощи на этапе развития / В.А. Лабунец. - Одесса : Институт стоматологии АМН Украины, 2006. - 428 с.
2. Мунтян Л.М. Частота виникнення, поширенють вторинних част-кових адентш та профтактика вторинних зубощелепних дефо-рмацш у оЫб молодого вку / Л.М. Мунтян, А.М. Юр // УкраТнсь-кий стоматолопчний альманах. - 2010. - № 4. - С. 57-58.
3. Макеев В.Ф. Частота дефекпв зубiв i зубних рядiв у шдлпгав 1317 роюв залежно вiд вiку / В.Ф. Макеев, Г.Б. Мартшек // УкраТн-ський стоматологiчний альманах. - 2012. - № 4. - С. 34-38.
4. 4. Павленко О.В. Шляхи реформування системи надання сто-матолопчноТ допомоги населенню УкраТни. ДискуЫя / О.В. Павленко, О. М. Вахненко // Современная стоматология. - 2013. -№ 4. - С. 180-184.
5. Голк В.П. Клшко - технолопчш передумови удосконалення лн кування iз застосуванням тимчасових ортопедичних конструкцш / В.П. Голк, А.В. Ярова, 1.В. Яшшен // Вiсник проблем бюло-гй" i медицини. - 2014. - Вип. 2(1). - С. 104-110.
6. Неспрядько В.П. Клиническое обоснование усовершенствованного ортопедического лечения больных с сочетанием полной и частичной потери зубов / В.П. Неспрядько, О.В. Барановський, Д.О. Тихонов // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - № 2. - С. 319-323.
7. Король Д.М. Стоматология в Украине - инновации и перспективы. Первый съезд стоматологов Украины / Д.М. Король // Dental science and practice. - 2014. - № 4. - С. 40-43.
8. Яшшен 1.В. Клшко<^ентоваш технологи забезпечення якост лкування па^енпв бюгельними протезами / 1.В. Яшшен // Акту-альш проблеми сучасноТ медицини: Вюник украТнськоТ медич-ноТ стоматолопчноТ академи. - 2015. - № 3(51). - С. 57.
9. Уруков Ю. Н. Комплексное медико-правовое, экспертное и клиническое исследование профессиональных ошибок и неблагоприятных исходов при оказании ортопедической стоматологической помощи : атореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.14 «Стоматология» / Юрий Николаевич Уруков. - Москва, 2008- 42 [8] c.
10. Powell R.J. The impact of patient survey feedback in general practice: the influence of practice size / R.J. Powell, H.J. Powell, M.J. Greco // Journal of Management & Marketing in Healthcare. -2008. - Vol. 1, № 2. - P. 202-213.
11. Тучик Е.С. О значении учетной документации в стоматологических учреждениях / Е.С. Тучик, С.И. Гажва, Р.К. Собир // Актуальные аспекты судебной медицины и экспертной практики. - М.
- 2008. - № 1. - С. 169-177.
12. Лабунець В.А. СпоЫб запобкання ендодонтичним ускладнен-ням при естетичному протезуванш iз застосуванням вiнiрiв / В.А. Лабунець, 1.П. Ковшар // Досягнення бюлогп та медицини.
- 2013. - № 1. - С. 40-43.
13. Коваленко А. Ю. Причины и профилактика осложнений применения несъемных лечебных средств у лиц с частичным отсутствием зубов / А. Ю. Коваленко, Е. С. Ирошникова, Ю. В. Крес-никова // Dental Forum. - 2007. - № 4 (24). - C. 22-26.
14. Абакаров С.И. Исследование и сравнительная характеристика текучести и тиксотропности оттискных материалов / С.И. Аба-каров, Д.В. Сорокин, А.О. Гасангусейнов // Институт Стоматологи. - 2009. - № 2(43). - C. 82-85.
15. Ганчо О.В. Мiкробна заселенють ротовоТ рщини за умов засто-сування силконових вщбиткових матерiалiв при виготовленш незшмних конструкцш зубних протезiв / О.В. Ганчо, П.Л. Ющен-ко, М.Д. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах. -
2012. - № 6. - С. 78-85.
16. Дойников А.И. Зуботехническое материаловедение / А.И. Дойников, В.Д. Синицын - Москва: Медицина, 2006. - 208 с.
17. Ющенко П.Л. Порiвняльна характеристика С-Силконових i А-силконових вщбиткових матерiалiв / П.Л. Ющенко, М.Д. Король, Д.М. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах. -
2013. - № 2. - С. 132-140.
18. Гризодуб Д.В. Оттискные материалы - классификация, клиническая характеристика, новые разработки / Д.В. Гризодуб // Вн сник стоматологи. - 2009. - № 3. - С. 72 - 75.
19. Голик В.П. Новый отечественный силиконовый оттискной материал «Сиэласт-К» / В.П. Голик, Г.А. Коваленко, И.В. Янишен
35. . Berg R.D. Bacterial translocation / R.D. Berg, H.E. Blum, J.C. Bode [et al.]: Proceeding of the Falk Symposium 100. - Kluwer Academic Publishers, 2008. - P. 47-50.
36. Писаренко О.А. Вплив характеристик гщрофтьност вщбитко-вого матерiалу на яюсть реставраци виконаноТ за терапевтич-ними шаблонами / О.А. Писаренко, Д.Р. Шиленко // Актуальш проблеми сучасно!' медицини: Вюник украТнськоТ медичноТ сто-матолопчноТ академи. - 2014. - № 2 (46). - С. 99-101.
37. Ющенко П.Л. Проблеми застосування альгшатних i силконових вщтискних матерiалiв у ортопедичнiй стоматологи / П.Л. Ющенко, О.Д. Оджубейська, М.Д. Король // УкраТнський стоматолопч-ний альманах. - 2010. - № 2 (2). - С. 126-127.
38. Фтатов 1.В. Порiвняльна оцiнка фiзико-механiчних властивос-тей альгшатного вiдбиткового матерiалу з бактерицидними властивостями / 1.В. Фiлатов // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2010. - № 2. - С. 221-224.
39. Ющенко П.Л. Порiвняльна характеристика С-Силконових i А-силiконових вiдбиткових матерiалiв / П.Л. Ющенко, М.Д. Король, Д.М. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2013. - № 2. - С. 132-140.
40. Мартиненко 1.М. Хронометричш дослщження кшшчного етапу отримання функцiонального вiдбитку при виготовленш повних знiмних протезiв / 1.М. Мартиненко // Вiсник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - № 2. - С. 242-245.
41. Доля А.В. Об'емне моделювання меж ложки-базису термоплас-тичним вiдбитковим матерiалом «Ортокор-СТ» при виготов-леннi повних зшмних пластинкових протезiв : дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец.14.01.22 «Стоматоло-пя» / Доля Анна Вiкторiвна. - Харювський нац. мед. ун-т. - Хар-кiв, 2010. - 170 с.
42. Брехлiчук П.П. Вщбитки в ортопедичнш стоматологи, Тх характеристики та способи дезшфекцп / П.П. Брехлiчук // Вiсник проблем бюлогп i медицини. - Полтава, Киев: Украинская академия наук, УМСА. - 2012. - № 4. - С. 9-13.
43. Галонский В.Г. Реакция слизистой оболочки опорных тканей протезного ложа на воздействие съемных зубных протезов /
B.Г. Галонский, А.А. Радкевич // Сиб. мед. журн. (Иркутск). -2009. - № 2. - С.18-22.
44. Rubel B.S. Impression materials: A comparative review of impression materials mostly used in restorative dentistry / B.S. Rubel // Dent Clin North Am. - 2007. - № 51. - P. 629-642.
45. Lynch C.D. Quality of written prescriptions and master impressions for fixed and removable prosthodontics: a comparative study / C.D. Lynch, P.F. Allen // Br Dent J. - 2005. - № 198. - P. 17-20.
46. Fenske C. Influence of different impression materialson the reliability of dimensional reproduction of model preparations / C. Fenske, M.R. Sadat-Khonsary, E. Dade, H.D. Jude // Jahrestagung Der DGZPW, Leipzig 19-21. March. - 2008. - P. 10.
47. Tan K.M. Modified fluid wax impression for a severely resorbed edentulous mandibular ridge / Tan K.M., M.T. Sinkger, R. Masri,
C.F. Driscoll // J. Prosthet Dent. - 2009. - № 4 (101). - P. 279-282.
48. Polido W. Digital impressions and handling of digital models: the future of Dentistry / W. Polido // Dental Press J. Orthod. - 2010. - № 5. - P. 72-75.
49. Коннов В.В. Качественный функциональный оттиск - основная составляющая эффективного ортопедического лечения пациентов с полным отсутствием зубов / В.В. Коннов, Д.Х. Разаков, М.И. Кленкова // Фундаментальные исследования. - 2014. - № 10. - С. 1729-1731.
50. Nandini V. Alginate impressions: A practical perspective / V. Nandini, K.Venkatesh // J. Conserv Dent. - 2008. - Vol. 11. - P. 37-41.
51. Dhananjay S. G. Two-step impression for atrophic mandibular ridge / S. G. Dhananjay, Y.K. Ashwini, S.A. Gangadhar, S.B. Lagdive // Gerodontology. - 2012. - № 2 (29). - P. 1195-1197.
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ОТТИСКНЫХ МАТЕРИАЛОВ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ЛЕЧЕНИЯ ОРТОПЕДИЧЕСКИМИ КОНСТРУКЦИЯМИ Коваленко Г. А.
Ключевые слова: оттискные материалы, функциональные оттиски, беззубые челюсти, ортопедическое лечение, зубные протезы.
Разработка и внедрение новых оттискных материалов является важным фактором развития современной ортопедической стоматологии. Ведь внедрение новых зуботехнических материалов поднимает общей уровень качества изготовленной конструкции. Общими требованиями к зуботехниче-ским материалам являются: безвредность, прочность, устойчивость к разрушительному действию ротовой жидкости, устойчивость к агрессивному воздействию пищевых веществ и воздуха, способность к циклической нагрузке и механической обработке. Подобные механические силы могут быть представлены растяжением, изгибанием, искажением, температурным фактором. При этом протез должен быть естественного цвета, он не должен иметь неприятный вкус и запах, также большое значение имеет доступность и себестоимость материала. Изготовление зубных протезов невозможно без использования вспомогательных материалов, которые не входят в состав окончательной конструкции, но имеют большое значение для ее качества. К таким материалам относятся оттискные, моделирую-
// Сборник трудов Республиканской научно-практической конференции с международным участием «Паринские чтения 2012», Минск, 3-4 мая 2012г. / Белорус. гос. мед. ун-т. - Минск, 2012. - С. 309-311.
20. Пат. № 57187 U, UA, МПК C08L83/04. Силконовий вщбитковий матерiал Оеласт К / Голк В.П., Яшшен 1.В., Фадеева C.O., По-горта А.В., Довгопол Ю.1., Черняев С.В.; Харювський нацюна-льний медичний ушверситет. - 3. № U201010059; заявл. 13.08.2010; опубл. 10.02.2011; 55 Бюл. № 3.
21. Hyde, T.P. A Randomised Controlled Trial of Complete Denture Impression Materials / T.P. Hyde, H.L. Craddock, J.C. Gray // Journal of Dentistry. - 2014. - № 42 (8). - Р. 895-901.
22. McCord J.F. Does the nature of the definitive impression material influence the outcome of (mandibular) complete dentures? / J.F. McCord, L.M. McNally, P.W. Smith, N.J. Grey // European Journal of Prosthodontics and Restorative Dentistry. - 2005. - № 13. - Р. 105-108.
23. Наумов В.В. Сучасш розробки та рекомендаци кафедри орто-педичноТ стоматологи ОДМУ до виготовлення повних зшмних протезiв / В.В. Наумов, Ю.Л. Чулак // Вюн. стоматологи. - 2009. - № 3. - С. 129-132.
24. Каливраджиян Э.С. Функциональное состояние опорных тканей протезного ложа базисами съемных конструкций зубных протезов / Э.С. Каливраджиян, И.П. Рыжова // Совр. ортопед. стоматология. - 2005. - № 3. - С. 63-64.
25. Неспрядько В.П. Вплив окпюзшноТ схеми на рухомють повних зшмних зубних протезiв пщ час жування / В.П. Неспрядько, В.Ю. Краснов // Соврем. стоматология. - 2009. - № 2. - С. 128131.
26. Бща В.1. Вплив рН ротовоТ рщини на адаптацто па^енпв до рь зних видiв зшмних протезiв / В.1. Бща, П.О. Гурин, В.1. В'юниць-кий // Соврем. стоматология. - 2012. - № 4. - С. 122-125.
27. Палшчук 1.В. Аналiз використання рiзних видiв ортопедичних конструкцш та Тх вплив на слизову оболонку порожнини рота / 1.В. Палшчук // Новини стоматологи. - 2015. - № 2. - С. 13-16.
28. Макаров Ю.П. Конструювання зшмних пластинчастих протезiв з врахуванням анатомо^зюлопчних особливостей порожнини рота у оЫб геронтолопчного вку : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматоло-пя» / Ю.П. Макаров; Нац. мед. ун-т iм. О.О.Богомольця. - К., 2006. - 16 c. - укр.
29. Корж В.1. Клшко-експериментальне обфунтування вдоскона-леноТ технологи виготовлення повних зшмних протезiв на верх-ню щелепу : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / В.1. Корж; Нац. мед. акад. шслядиплом. освiти iм. П.Л. Шупика. - К., 2011. - 18 c. -
у^.
30. Winkle S. Infants fed formula / S. Winkle, S. Levy, M. Kiritsy [et al.] // Pediatr. Dent. - 2005. - Vol. 17. - P. 305-309.
31. Хайто Я. Точний вщбиток. Зняття вщбитка у сучаснш стомато-лопчнш клш^ [Електронний ресурс] / Я. Хайто, А. Хутски // Новини стоматологи. - 2012. - № 4. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2012_4_12.
32. Мартиненко 1.М. Хронометричш дослщження кшшчного етапу отримання функцюнального вщбитку при виготовлеш повних зшмних протезiв / 1.М. Мартиненко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - № 2. - С. 242-247.
33. Olsson S. Agar impression materials, dimensional stability and surface detail sharpness following treatment with disinfectant solution / S. Olsson, B. Bergman, M. Bergman // Swed. Dent. J. - 2007. -Vol. 11, № 4. - Р. 169-177.
34. Look J. Preliminary results from disinfection of irreversible hydrocol-loid impression / J. Look, D. Clay, Kecong, H. Messer // J. Prosthet. Dent. - 2007. - Vol. 63, № 6. - P. 701-707.
щие материалы, легкоплавкие сплавы, формовочные и огнеупорные материалы, флюсы и отбеливатели, припои, абразивные материалы, разделительные лаки, стоматологические цементы. Поскольку именно оттискные материалы являются единственной клинической группой вспомогательных материалов от свойств и характеристик которых напрямую зависит качество изготовленных ортопедических конструкций, именно к вопросам поиска и совершенствования их компонентов и вариантов применения приковано сегодня внимание ученых и врачей. Современная стоматологическая промышленность выпускает различные оттискные материалы, значительно отличающиеся между собой своим составами и свойствами, имеют положительные и отрицательные качества, успешно применяются в отдельных конкретных клинических ситуациях. Но необходимо констатировать, что на сегодняшний день не существует универсального оттискного материала, который отвечает абсолютно всем клиническим и технологическим требованиям и который мог бы быть применен во всех клинических ситуациях. Необходимо отметить, что несмотря на большое количество оттискных материалов, выбор врача-ортопеда в пользу какого-то конкретного материала часто делается не обоснованно, а ситуативно. Проведенный нами литературный анализ свидетельствует о несистемном характере выбора оттискных материалов и метода получения оттиска. Успех ортопедического лечения беззубых пациентов зависит от качества фиксации протезов на челюстях. Надежная фиксация протезов состоит не только из факторов анатомической ретенции и проявления адгезии, но и во многом от функциональной при-сасываемости при образовании клапанной зоны. Поэтому можно утверждать, что качество ортопедического лечения зависит от свойств оттискных материалов и методов получения оттисков.
Summary
CLINICAL ASPECTS OF APPLYING DENTAL IMPRESSION MATERIALS IN PROVIDING GOOD OUTCOMES WITH ORTHOPAEDIC APPLIANCES CORRECTION Kovalenko G.A.
Key words: impression materials, functional impressions, edentulous jaw, orthopaedic treatment, dentures.
Development and implementation of a new impression material is an important factor in the development of modern orthopaedic dentistry. The introduction of new impression and restorative materials raises the quality of manufactured dental appliances. General requirements for materials used in dentistry are: safety, durability, resistance to the destructive action of the oral fluid, resistance to aggressive influence of nutrients and air, the ability to cyclic loading and other mechanical factors. Mechanical impacts can be tensile, bending, distortion, temperature factors. The denture must match the natural colour of the teeth, it should not have an unpleasant taste and smell, the availability and cost of restorative materials. Making dentures is impossible without the use of auxiliary materials, which are not parts of the final design of the denture, but contribute to its final quality. Such materials are impression materials, low-melting alloys, moulding and refractory materials, fluxes and bleaches, abrasive materials, separating lacquers, dental cements. The quality of the manufactured prosthetic directly depends on the properties and characteristics of impression materials so now the attention of dental specialists is focused on the improvement of their components and optimal ways of their application. Modern dental industry produces a variety of impression materials that differ significantly in their compositions and properties. They have their advantages and disadvantages; they are used successfully in specific clinical situations. But, it should be noted that to date there is no universal impression material which meets all the clinical and technological requirements and which could be applied in all clinical situations. It should be noted that despite the large amount of impression material at the market, the choice of orthopaedist in favour of a particular material sometimes is far from being well-grounded. The analysis of the literature proves the non-systemic nature of the choice of impression material and method of taking impression. The success of orthopaedic treatment of edentulous patients depends on the quality of fixation of the dentures on jaws. Reliable fixation of dentures depends not only on the anatomical factors of retention, and adhesion, but also it depends on functional suction in the formation of the valve area. Therefore, we can suggest the quality of orthopaedic treatment depends on properties of the impression materials and methods of taking impressions.
