CC BY
18
© Коваленко Г. А.
УДК 616.314-77-085.477
Коваленко Г. А.
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ В1ДБИТКОВИХ МАТЕР1АЛ1В У КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 Л1КУВАННЯ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ
Харкiвський нацюнальний медичний унiверситет (м. Харкiв)
orto@mail.ru
Дослiдження е фрагментом комплексно! науко-во-дослiдноI программ Харкiвського нацiонального медичного уыверситету МОЗ Укра1ни (чл.-кор. АМН Укра!ни, проф. В.М. Лiсовий), зокрема НДР кафедри ортопедично! стоматологiI (науковий керiвник - д. мед. н. Яншен 1.В.) «Характер, структура та л^ван-ня основних стоматологiчних захворювань» (№ державно! реестрацiI 0116Ш04975; 2016-2018 р.), зокрема, науково! квалiфiкацiйно! роботи автора.
Одним з найактуальнших напрямкiв розвитку су-часно! стоматологи е пiдвищення ефективностi ор-топедичного лiкування.
Велика кiлькiсть роб^, присвячених пщвищен-ню якостi виготовлення ортопедичних конструкцм свiдчить про постмний неспинний процес вдоско-налення матерiалiв та методик ортопедичного л^-вання. Але, не менш важливим е контроль за якютю проведення стоматолопчного лiкування, а також об'ективне оцшювання його результатiв. На важли-вост надання якiсно! медично! допомоги у сво!х роботах наголошували [7,16,19,21,25].
В умовах ринково! економiки, за умови активного впровадження iнновацiйних матерiалiв та технологiй на перший план виступають питання якостi ортопедично! стоматолопчно! допомоги [15,24,35].
Адже поманим е рiст кiлькостi випадкiв незадо-волення пацiентiв результатами проведеного ортопедичного л^вання через пiдвищення вимог до рiвня стоматологiчних послуг [29,30,46].
Разом з тим, рядом авторiв вiдмiчаеться вiдчутне збiльшення кiлькостi ускладнень ортопедичного л^ кування, що у перспективi здатнi призвести до розвитку суттевих патологiчних процесiв та знизити за-гальний рiвень якост життя пацiентiв [12,17].
Так, наприклад, науковi роботи останнього часу демонструють вплив неякiсних вiдбиткових сил^ конових матерiалiв для отримання функцiональних вщбитюв при виготовленнi повних знiмних пластин-кових протезiв на клiнiчнi характеристики зымних акрилових зубних протезiв та на якють життя пац^ ен^в. Авторами пiдкреслюеться потенцiйна мож-ливють розвитку таких патологiчних станiв СОПР, як: червоний плоский лишай, лейкоплаюя, хiмiчний та алергiчний стоматити, паптоматоз, дольчатi ф^ броми, за!ди та кандидоз. При цьому вiдмiчаеться, що головним етюлопчним чинником розвитку цих патолопчних процесiв е хронiчне подразнення компонентами зымних конструкцiй зубних протезiв. Па-томорфологiчно цей процес характеризуемся оро-
говiнням слизово! оболонки iз запаленням у стромi [1,5].
Саме тому особливо! уваги заслуговують робо-ти, метою яких стало пщвищення якост ортопедичного лiкування шляхом усунення негативних факто-рiв впливу ортопедичних конструкцм, обумовлених або !х компонентним складом, або недолiками на клшко-лабораторних етапах виготовлення протезiв.
Характеристика сучасних вщбиткових матерiа-лiв та проблемы питання !х клiнiчного застосування при лкуваны пацiентiв ортопедичними конструкц^ ями. Розробка та впровадження нових вщбиткових матерiалiв е важливим фактором розвитку сучас-но! ортопедично! стоматологи. Адже впровадження нових зубо-техычних матерiалiв зумовлюе пiдняття загального рiвня якост виготовлено! конструкцi!. Загальними вимогами до зубо-техычних матерiалiв е: нешкiдливiсть, мщнють, стiйкiсть до руйнiвно! дi! ротово! рiдини, стiйкiсть до агресивного впливу хар-чових речовин та повггря, здатнiсть до циклiчного навантаження та мехаычно! обробки. Подiбнi меха-ычы сили можуть бути представленi розтягуванням, вигинанням, перекручуванням, температурним чин-ником.
При цьому протез мае бути природного кольору, вш не повинен мати неприемного смаку та запаху, також велике значення мае доступнють та собiвар-тють матерiалу. До групи основних матерiалiв належать: пластмаси, порцеляновi маси, штучнi зуби, метали i сплави.
Допомiжнi зубо-технiчнi матерiали. Виготовлення зубних протезiв неможливе без використання до-помiжних матерiалiв, якi не входять до складу оста-точно! конструкцi!, але мають неабияке значення для !! якостк До таких матерiалiв вiдносяться: вiдбитковi матерiали, моделювальнi матерiали, легкоплав-к сплави, формувальнi та вогнетривкi матерiали, флюси i пiдбiлювачi, припо!, абразивы матерiали, роздiлювальнi лаки, стоматологiчнi цементи.
Осктьки саме вiдбитковi матерiали е единою кл^ нiчною групою допомiжних матерiалiв вiд властивос-тей та характеристик яких напряму залежить якють виготовлених ортопедичних конструкцм, саме до питань пошуку та вдосконалення !хых компонен^в та варiантiв застосування прикута сьогоднi увага на-уковцiв та лiкарiв.
Вiдомо, що першим матерiалом, який викорис-товувався для отримання вщбитюв зубiв був бджо-линий вюк. Наприкiнцi XVII сторiччя цей матерiал був запропонований Роогтап. Велика ктьюсть рiзно-
манггних вiдтискних матерiалiв, що з'явилася з того часу у бтыхмй чи меншiй мiрi вщповщаюты загалы-ним вимогам до стоматолопчних вiдбиткових мате-рiалiв, а саме: давати точний вщбиток рельефу сли-зово! оболонки порожнини рота та зубiв; не повинен стискатися чи деформуватися пюля виведення iз порожнини рота; не повинен прилипати до повер-хоны ротово! порожнини; не повинен розчинятися у слиы; розм'якшуватися при температур^ безпечнiй для тканин ротово! порожнини; легко вводитися та виводитися iз порожнини рота; мати оптималыний робочий час для забезпечення можливост прове-дення лiкарем необхiдних функцiоналыних проб та шших манiпуляцiй; не з'еднуватися з ппсом моделi та вщносно легко вiд не! вiдокремлюватися; збер^ гатися при кiмнатнiй температурi тривалий час не деформуючисы та не даючи усадки; передбачати по-вторне застосування пюля стерилiзацi!; легко тдда-ватися розфасуванню та дозуванню; бути зручними для збереження; бути доступними та дешевим.
За класифка^ею А.1. Дойнiкова та В.Д. Синици-на [9] вiдбитковi матерiали розподiляюты на наступ-нi групи — за фiзичним станом: твердо кристалiч-ы, еластичнi, термопластичнi, полiмеризацiйнi. За хiмiчною природою: гiпсовi, цинкоксидевгеноловi, алыгiнатнi, силконов^ тiоколовi, епоксиднi. На осно-вi ефiрiв канiфолi: самотверднучi. За галуззю застосування: самотвердiючi для корекцп базису протеза; силiконовi та тiоколовi - застосовуюты для зняття вщбитюв iз коронково! частини зуба чи алывеоляр-них вiдросткiв; епоксиднi та на основi ефiрiв канiфолi - ттыки для зняття вiдтискiв з беззубих щелеп; усi iншi для зняття вщбитюв при всiх ктычних ситуацiях. Гiпс - ще й для одержання моделей щелеп.
Сучасна стоматолопчна промисловюты випускае рiзноманiтнi вiдбитковi матерiали, що значно в^^з-няютыся мiж собою сво!м складом i властивостями, маюты позитивнi та негативы якост^ успiшно засто-совуютыся у окремих конкретних кгмычних ситуацiях. Але необхщно констатувати, що на сыогодн не iснуе унiверсалыного вiдбиткового матерiалу, що вщпов^ дае абсолютно вЫм клiнiчним та технологiчним вимогам i який мiг би бути застосований у вЫх ктыч-них ситуа^ях [8,34].
Еволюцiйний розвиток стоматолопчного матер^ алознавства йшов по шляху досягнення максималы-но! зручностi використання тих чи шших матерiалiв лкарем та комфортностi сприйняття цих матерiалiв пацiентом.
Саме тому, у центрi уваги розробникiв - науков-^в опинилися вiдбитковi матерiали саме еластично! групи, до яко! входяты алыгшати, тiоколи та силiкони.
Велика ктыкюты алыгiнатних матерiалiв, що мю-тяты у сво!й хiмiчнiй структурi алыгшову кислоту, вже давно посiли чинне мюце у повсякденнiй практицi стоматолопв - ортопедiв. Основою цих матерiалiв е натрiева сiлы алыгiново! кюлоти, яка набухае у водi з утворенням коло!дно! системи - геля.
З метою пщвищення еластичностi та жорсткост алыгiнатiв, до !х складу вводяты гiпс та наповнювачi (бту сажу, сулыфат барiю, карбонат натрю i та iн.). Плавнiсты процесу твердшня, достатню для одер-
жання вщбитка та моделi надають регулятори (три-натрiйфосфат, карбонат натрiю).
Тiоколовi матерiали е сiрковмiсними вщтискни-ми масами, основу яких складають меркаптани, що здатн вступати в реакцю з оксидами металiв з утворенням еластичних сполук.
Основу силконових вщбиткових матерiалiв скла-дае лшмний полiмер (диметилсилоксан) з активни-ми гщроксильними групами. Каталiзатором таких матерiалiв е композицiя з 3-5% олово чи титан орга-нiчноI речовини. Пщ дiею каталiзатора вiдбуваеться схрещування лiнiйного полiмеру шляхом конденса-цп. 1нший варiант ефекту змiшування лiнiйного по-лiмеру з iнiцiатором — це реак^я полiприеднання. За ознакою процесiв полiконденсацiI чи полтриед-нання, силiконовi вiдбитковi матерiали розподiлено на двi групи: C - силкони та А - силiкони. Вщомим i поширеним вiтчизняним силiконовим матерiалом е «Сiеласт» (Укра1на) [6,27].
Необхщно зазначити, що попри велику ктькють вщбиткових матерiалiв, вибiр лiкаря-ортопеда на користь якогось конкретного матерiалу часто ро-биться не обфунтовано, а ситуативно. Проведений нами лтературний аналiз свiдчить про несистемний характер вибору вщбиткових матерiалiв та методу отримання вщбитку [39,42].
Методи отримання попередых вiдбиткiв. Успiх ортопедичного лiкування беззубих пащетчв зале-жить вiд якост фiксацiI протезiв на щелепах. Надмна фiксацiя протезiв складаеться не ттьки з факторiв анатомiчноI ретенцiI i проявлення адгезiI, а й зна-чною мiрою вiд функцiональноI присмоктуваност при утвореннi клапанноI зони [11,22].
Для досягнення функцюнально! присмоктува-ност край протеза повинен розташовуватися в пе-рехiднiй складцi так, щоб активно рухливi тканини не скидали протез з щелепи при скороченн м'язових груп. Це можливо ттьки в тому випадку, якщо край протеза заповнить цтком перехiдну складку i буде обмежений по висот [2,23,26].
Виконання цих умов досягалося ттьки при отри-маннi функцюнальних вiдбиткiв з використанням iндивiдуальних ложок. Анатомiчнi вiдбитки не за-довольняли цим вимогам, так як, розтягуючи м'як тканини, порушували об'емнiсть перехщно! складки [14,18].
Анатомiчнi вiдбитки застосовувалися як попере-днi для отримання моделей, за якими в подальшому готувалися iндивiдуальнi ложки. Для попередых вщ-биткiв досить широко використовувався ппс, який став застосовуватися в практик зубного протезу-вання ще з 1840 року (Велау М., 1928). Поряд з ппсом для попередых вщбитюв використовують рiзнi термопластичнi матерiали: вiск, маси Керра i Уайта, Стенс, маса Вайнштейна [20,32,49].
Green S.W. (1916), застосовуючи спецiально сконструйованi для цих цтей вiдбитковi ложки, отримував вiдбитки розiгрiтою масою Керра. М. Велау (1928) описуе отримання попереднього вщбитка металiчними ложками Уайта. У ложц розм^ щувалася запропонована Уайтом термопластична вiдбиткова маса шаром приблизно 4 мм. Ложка з масою поринала в гарячу воду, по™ вводилася в
порожнину рота i протягом деюлькох хвилин утриму-валася щтьно притиснутою до щелепи. Б.Р. Ванш-тейн (1952) попереднiй вiдбиток зымав термопластичною масою також власного рецепту № 1 або №
2 [44].
Ф. Гербст опублкував методику виготовлення протезiв з розширеними кордонами. На вщмшу вщ ранiше виготовлених протезiв при повнм втратi зубiв, межа яких проходила по так званм «нейтрально зонi», методика Гербста передбачала, що ця межа вщсуваеться трохи далi «нейтрально! зони».
3 цiею метою вщбиток знiмався тiльки термоплас-тичними матерiалами типу Стенс, так як цими ма-сами межа вщбитка неминуче розширювалася. З верхньо! щелепи допускалося отримання ппсового вiдбитка. Подiбного пiдходу до отримання вiдбиткiв дотримувалися й шип автори [28,36,40].
Поява на початку 40-х роюв альпнатних вщбитко-вих матерiалiв в певнм мiрi потiснили гiпс i термома-си як вiдбиткових матерiалiв при отриманн попере-днiх вiдбиткiв [31,33].
Поява силконових матерiалiв iнiцiювала !х вико-ристання в якостi попередых вiдбиткiв для приготу-вання шдивщуальних ложок. Вони застосовувалися найчастiше у випадках ускладнення отримання вщ-битка з нижньо! щелепи при пщвищенм салiвацi! [20,34].
Використання для попереднього вщбитка ппсу i термопластичних мас типу маси Вайнштейна ви-явило певн !х недолiки. Так, при отриманн попереднього вiдбитка ппсом густо! консистенцi! неминуче виникае потовщення кра!в вiдбитка, деформацiя перехщно! складки, ускладнюючи визначення ре-альних меж шдивщуально! ложки. При отриманн гiпсового вiдбитка на нижнiй щелеп при вираженiй салiвацi! рельеф протезного ложа спотворюеться. Одним з недолив термопластично! маси Вайнштейна е, перш за все, можливють деформаци вщбитка при наявност виражених пщнутрень в областi юст-кових вистутв i внутрiшнiх косих лiнiй. На вщбитку нижньо! щелепи пiд час висунення язика вперед для оформлення внутршнього краю дистальн дiлянки маси вщгинаються всередину. В подальшому в цих дтянках iндивiдуальна ложка не прилягае до щелепи [3,10].
Ще одним чинником, що обмежуе в даний час отримання ппсових вщбитюв i вiдбиткiв термоплас-тичними матерiалами типу маси Вайнштейна, е зайва компреЫя тканин протезного ложа [4].
Доогмджуючи компресiйний вплив рiзноманiтних вiдбиткових матерiалiв на тканини протезного ложа, ряд авторiв виявив високу ступшь (75-79)% комп-ресi! слизово! оболонки термопластичним матерiа-лом. Вш вважав використання подiбних матерiалiв необфунтованим, так як iндивiдуальна ложка, ви-готовлена за таким злiпком, фксуе деформований стан слизово! оболонки, не дозволяе отримати точного рельефу тканин протезного ложа. Це сприяло бтьш широкому використанню альпнатних матер^ алiв. У той же час, як вщзначають Е. Schad-iпbauг, й. РгоИпег, Я. Slavicek, альгiнатнi вщбитки не у всiх випадках дають необхщну точнiсть вiдображення тканин протезного ложа [41,47].
Рядом aBTopiB, дослщження пiдтвердили, що при плоскому пщнебшы T04HicTb альгiнатного вщбитка вище, нiж при високому, i використання неперфоро-вано! ложки дае значне полiпшення точностi вщбит-ка. ^м того, встановлено, що ступшь точностi вщ-битка покращуеться при використанн пщвищено'! в'язкостi альгiнатного матерiалу. Точнiсть попереднього вiдбитка в чималому ступен залежить вiд вщ-повiдностi стандартно! вщбитково'! ложки формою i розмiрами щелепи. При пiдборi стандартно! ложки необхiдно прагнути перш за все до рiвномiрного простору мiж краем ложки i щелепними гребенями в губному i щочному вiдцiлах. Обов'язковою умовою правильно пщбраною ложки е також перекриття верхньощелепних пагорбiв, нижньощелепних горб-кiв в ретромолярнм дiлянцi i внутрiшнiх косих лшм. При вираженiй атрофи або нерiвномiрнiй атрофи до-могтися подiбноï вiдповiдностi важко. В деякiй мiрi проблема вирiшувалася збiльшенням набору стан-дартних вiдбиткових ложок. Набори стандартних ложок втизняного виробництва чисельнiстю бтьш обмежеы. Також було запропоновано проводити iндивiдуальне дооформлення стандартноï ложки термопластичними матерiалами. Для отримання попереднiх вщбитюв, що мають найбiльш наближе-н до реальноï форми периферичних меж, було запропоновано проводити функцюнальы рухи вже в перiод структурування вiдбитковоï маси. Також була запропонована методика протезування хворих з по-вною втратою зубiв з використанням шдивщуальних ложок з воску. За щею методикою ложки готувалися безпосередньо в порожнин рота, таким чином ви-ключався етап отримання попереднього вщбитка. Однак через обставини, що склалися, ця методика в запропонованому автором виглядi використову-еться рщко. У той же час, як вказували деяю автори, [13,38,45,48], вщбитки, отриман восковою шдив^ дуальною ложкою, можна використовувати як попе-реднi для виготовлення жорстко! ложки в випадках затрудженого пiдбору стандартноï.
Останнiм часом зарубiжними фiрмами («Jvotray», «Heraeus Kulser», «Boko», «Мегадента» i iн.) запропо-нованi набори заготовок для виготовлення шдивщуальних ложок з свiтлополiмеризованих матерiалiв. Методика ïх використання полягае в наступному: на гiпсовiй моделi розмiщуеться заготовка свгтлопол^ меризованого матерiалу, надлишки ïï обрiзуються по накресленим кордонам, i модель встановлюеть-ся в спещальний апарат для свiтлополiмеризацiï. Через кiлька хвилин готова ложка обробляеться i передаеться в кгмыку ортопедично'! стоматологiï. Безумовною перевагою цього методу було скоро-чення робочого часу для виготовлення шдивщуаль-но'! ложки, точне безусадкове прилягання до робочо'! моделi. До недолiкiв шдивщуально'! ложки в перiод ïï припасування вщнесеы, по-перше, ïï пiдвищена твердють, пов'язана зi структурною характеристикою свiтлополiмеризованих матерiалiв, а по-друге, при зiшлiфовуваннi краïв ложки утворюеться значна юльюсть дрiбнодисперсноï пилоподiбноï маси, що утрудняе припасування ложки [37,43].
Таким чином, сучасн погляди про отримання вщбитюв базуються на уявленнях про необхщнють
ретелыного вивчення клiнiчно! картини, обл^ Ыди-вiдуалыних особливостей протезного ложа, п^^р вiдбитково! ложки i при необхiдностi !! Ыдивщуалы-не дооформлення для отримання найбтыш набли-жених до реалыно! об'емностi периферичних меж майбутныого протеза. При отриманн вiдбитка не-обхiдно враховувати ступшы компресiйного впливу
вiдбитковоI маси на тканини протезного ложа i вико-ристовувати таю матерiали, як альпнатнл матерiали, якi надають найменший ступшь компресiI слизово! оболонки, не фксують деформований стан тканин протезного ложа, що в подальшому забезпечить ви-соку якiсть лiкування ортопедичними конструк^ями зубних протезiв.
Лiтература
1. Абакаров С.И. Исследование и сравнительная характеристика текучести и тиксотропности оттискных материалов / С.И. Абакаров, Д.В. Сорокин, А.О. Гасангусейнов // Институт стоматологии. - 2009. - № 2 (43). - C. 82-85.
2. Бща В.1. Вплив рН ротово! рщини на адаптащю пащен^в до рiзних видiв знiмних протезiв / В.1. Бiда, П.О. Гурин, В.1. В'юницький // Соврем. стоматология. - 2012. - № 4. - С. 122-125.
3. Брехлiчук П.П. Вщбитки в ортопедичнш стоматологи, Тх характеристики та способи дезшфекцп / П.П. Брехлiчук // Вiсник проблем бюлогп i медицини. - Полтава, Киев: Украинская академия наук, УМСА. - 2012. - № 4. - С. 9-13.
4. Галонский В.Г. Реакция слизистой оболочки опорных тканей протезного ложа на воздействие съемных зубных протезов / В.Г. Галонский, А.А. Радкевич // Сиб. мед. журн. (Иркутск). - 2009. - № 2. - С. 18-22.
5. Ганчо О.В. Мкробна заселенють ротово! рщини за умов застосування силконових вщбиткових матерiалiв при виготовленш незшмних конструкцш зубних протезiв / О.В. Ганчо, П.Л. Ющенко, М.Д. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах.
- 2012. - № 6. - С. 78-85.
6. Голик В.П. Новый отечественный силиконовый оттискной материал «Сиэласт-К» / В.П. Голик, Г.А. Коваленко, И.В. Янишен // Сборник трудов Республиканской научно-практической конференции с международным участием «Паринские чтения 2012», Минск, 3-4 мая 2012 г. — Белорус. гос. мед. ун-т. - Минск, 2012. - С. 309-311.
7. Голк В.П. КлЫко-технолопчш передумови удосконалення лкування iз застосуванням тимчасових ортопедичних конструкцш / В.П. Голк, А.В. Ярова, 1.В. Яшшен // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 2 (1). - С. 104-110.
8. Гризодуб Д.В. Оттискные материалы - классификация, клиническая характеристика, новые разработки / Д.В. Гризодуб // Вюник стоматологи. -2009. - № 3. - С. 72-75.
9. Дойников А.И. Зуботехническое материаловедение / А.И. Дойников, В.Д. Синицын. — Москва: Медицина, 2006. - 208 с.
10. Доля А.В. Об'емне моделювання меж ложки-базису термопластичним вщбитковим матерiалом «Ортокор-СТ» при виготовленш повних зшмних пластинкових протезiв: дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.22 «Стоматолопя» / Анна Вiкторiвна Доля. — Харювський нац. мед. ун-т. - Харюв, 2010. - 170 с.
11. Каливраджиян Э.С. Функциональное состояние опорных тканей протезного ложа базисами съемных конструкций зубных протезов / Э.С. Каливраджиян, И.П. Рыжова // Совр. ортопед. стоматология. - 2005. - № 3. - С. 63-64.
12. Коваленко А.Ю. Причины и профилактика осложнений применения несъемных лечебных средств у лиц с частичным отсутствием зубов / А.Ю. Коваленко, Е.С. Ирошникова, Ю.В. Кресникова // Dental Forum. - 2007. - № 4 (24). - C. 22-26.
13. Коннов В.В. Качественный функциональный оттиск - основная составляющая эффективного ортопедического лечения пациентов с полным отсутствием зубов / В.В. Коннов, Д.Х. Разаков, М.И. Кленкова // Фундаментальные исследования. -2014. - № 10. - С. 1729-1731.
14. Корж В.1. КлЫко-експериментальне обГрунтування вдосконалено! технологи виготовлення повних зшмних протезiв на верхню щелепу: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / В.1. Корж; Нац. мед. акад. тслядиплом. освiти iм. П.Л. Шупи-ка. - К., 2011. - 18 с. - укр.
15. Король Д.М. Стоматология в Украине — инновации и перспективы. Первый съезд стоматологов Украины / Д.М. Король // Dental science and practice. - 2014. - № 4. - С. 40-43.
16. Лабунец В.А. Основы научного планирования и организации ортопедической стоматологической помощи на этапе развития / В.А. Лабунец. - Одесса: Институт стоматологии АМН Украины, 2006. - 428 с.
17. Лабунець В.А. СпоЫб запоб^ання ендодонтичним ускладненням при естетичному протезуванш iз застосуванням вiнiрiв / В.А. Лабунець, 1.П. Ковшар // Досягнення бюлогп та медицини. - 2013. - № 1. - С. 40-43.
18. Макаров Ю.П. Конструювання зшмних пластинчастих протезiв з врахуванням анатомо^зюлопчних особливостей по-рожнини рота у оЫб геронтолопчного вку: автореф. дис... канд. мед. наук / Ю.П. Макаров; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Бого-мольця. - К., 2006. - 16 c. - укр.
19. Макеев В.Ф. Частота дефею1в зубiв i зубних рядiв у пщлп"юв 13-17 роюв залежно вщ в^ / В.Ф. Макеев, Г.Б. Мартшек // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2012. - № 4. - С. 34-38.
20. Мартиненко 1.М. Хронометричш дослщження ключного етапу отримання функцюнального вщбитку при виготовленш повних зшмних протезiв / 1.М. Мартиненко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - № 2. - С. 242.
21. Мунтян Л.М. Частота виникнення, поширенють вторинних часткових адентш та профшактика вторинних зубощелепних деформацш у оЫб молодого вку / Л.М. Мунтян, А.М. Юр // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2010. - № 4. - С. 57-58.
22. Наумов В.В. Сучасш розробки та рекомендацп кафедри ортопедично! стоматологи ОДМУ до виготовлення повних зшмних протезiв / В.В. Наумов, Ю.Л. Чулак // Вюн. стоматологи. - 2009. - № 3. - С. 129-132.
23. Неспрядько В.П. Вплив оклюзшно! схеми на рухомють повних зшмних зубних протезiв пщ час жування / В.П. Неспрядько, В.Ю. Краснов // Соврем. стоматология. - 2009. - № 2. - С. 128-131.
24. Неспрядько В.П. Клиническое обоснование усовершенствованного ортопедического лечения больных с сочетанием полной и частичной потери зубов / В.П. Неспрядько, О.В. Барановський, Д.О. Тихонов // Вюник проблем бюлогп i медицини.
- 2013. - № 2. - С. 319-323.
25. Павленко О.В. Шляхи реформування системи надання стоматолопчно! допомоги населенню Укра!ни. Дискуая / О.В. Павленко, О.М. Вахненко // Современная стоматология. - 2013. - № 4. - С. 180-184.
26. Палшчук 1.В. Аналiз використання рiзних видiв ортопедичних конструкцм та Тх вплив на слизову оболонку порожнини рота / 1.В. Палiйчук // Новини стоматологи. - 2015. - № 2. - С. 13-16.
27. Пат. № 57187 U, UA, МПК C08L83/04. Силконовий вщбитковий матерiал Желает К / Голк В.П., Янiшен 1.В., Фадеева CO., Погорiла А.В., Довгопол Ю.1., Черняев С.В.; Харкiвський нацюнальний медичний унiверситет. - № U201010059; заявл. 13.08.2010; опубл. 10.02.2011; 55 Бюл. № 3.
28. Писаренко О.А. Вплив характеристик гщрофтьност вщбиткового матерiалу на якiсть реставрацй' виконаноТ за тера-певтичними шаблонами / О.А. Писаренко, Д.Р. Шиленко // Актуальш проблеми сучасноТ медицини: Вюник украТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академи. - 2014. - № 2 (46). - С. 99-101.
29. Тучик Е.С. О значении учетной документации в стоматологических учреждениях / Е.С. Тучик, С.И. Гажва, Р.К. Собир // Актуальные аспекты судебной медицины и экспертной практики. - М., 2008. - № 1. - С. 169-177.
30. Уруков Ю.Н. Комплексное медико-правовое, экспертное и клиническое исследование профессиональных ошибок и неблагоприятных исходов при оказании ортопедической стоматологической помощи: атореф. дис. ... доктора мед. наук: 2008 / Ю.Н. Уруков. - Москва. - 42 с.
31. Фтатов 1.В. Порiвняльна оцшка фiзико-механiчних властивостей альпнатного вщбиткового матерiалу з бактерицидними властивостями / 1.В. Фтатов // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2010. - № 2. - С. 221-224.
32. Хайто Я. Точний вщбиток. Зняття вщбитка у сучасшй стоматолопчшй клЫщ [Електронний ресурс] / Я. Хайто, А. Хутски // Новини стоматологи. - 2012. - № 4. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Ns_2012_4_12.
33. Ющенко П.Л. Проблеми застосування альпнатних i силконових вщтискних матерiалiв у ортопедичшй стоматологи / П.Л. Ющенко, О.Д. Оджубейська, М.Д. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2010. - № 2 (2). - С. 126-127.
34. Ющенко П.Л. Порiвняльна характеристика С-Силконових i А-силконових вщбиткових матерiалiв / М.Д. Король, Д.М. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2013. - № 2. - С. 132-140.
35. Яшшен 1.В. Клiнkо-орieнтованi технологи забезпечення якост лкування пащен^в бюгельними протезами / 1.В. Яшшен // Актуальш проблеми сучасноТ медицини: Вюник украТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академи. - 2015. - № 3 (51). - С. 57.
36. Berg R.D. Bacterial translocation / R.D. Berg, H.E. Blum, J.C. Bode [et al.]. — Proceeding of the Falk Symposium 100. - Kluwer Academic Publishers, 2008. - P. 47-50.
37. Dhananjay S.G. Two-step impression for atrophic mandibular ridge / S.G. Dhananjay, YK. Ashwini, S.A. Gangadhar, S.B. Lagdive // Gerodontology. - 2012. - № 2 (29). - P. 1195-1197.
38. Fenske C. Influence of different impression materialson the reliability of dimensional reproduction of model preparations / C. Fenske, M.R. Sadat-Khonsary, E. Dade, H.D. Jude // Jahrestagung Der DGZPW, Leipzig 19-21. March. - 2008. - P. 10.
39. Hyde T.P. A Randomised Controlled Trial of Complete Denture Impression Materials / T.P. Hyde, H.L. Craddock, J.C. Gray // Journal of Dentistry. - 2014. - № 42 (8). - Р. 895-901.
40. Look J. Preliminary results from disinfection of irreversible hydrocolloid impression / J. Look, D. Clay, Kecong, H. Messer // J. Prosthet. Dent. - 2007. - Vol. 63, № 6. - P. 701-707.
41. Lynch C.D. Quality of written prescriptions and master impressions for fixed and removable prosthodontics: a comparative study / C.D. Lynch, P.F. Allen // Br Dent J. - 2005. - № 198. - P. 17-20.
42. McCord J.F. Does the nature of the definitive impression material influence the outcome of (mandibular) complete dentures? / J.F McCord, L.M. McNally, P.W. Smith, N.J. Grey // European Journal of Prosthodontics and Restorative Dentistry. - 2005. - № 13. - Р. 105-108.
43. Nandini V. Alginate impressions: A practical perspective / V. Nandini, K. Venkatesh // J. Conserv Dent. - 2008. - Vol. 11. - P. 37-41.
44. Olsson S. Agar impression materials, dimensional stability and surface detail sharpness following treatment with disinfectant solution / S. Olsson, B. Bergman, M. Bergman // Swed. Dent. J. - 2007. - Vol. 11, № 4. - Р. 169-177.
45. Polido W. Digital impressions and handling of digital models: the future of Dentistry / W. Polido // Dental Press J. Orthod. - 2010. - № 5. - P. 72-75.
46. Powell R.J. The impact of patient survey feedback in general practice: the influence of practice size / R.J. Powell, H.J. Powell, M.J. Greco // Journal of Management & Marketing in Healthcare. - 2008. - Vol. 1, № 2. - P. 202-213.
47. Rubel B.S. Impression materials: A comparative review of impression materials mostly used in restorative dentistry / B.S. Rubel // Dent Clin North Am. - 2007. - № 51. - P. 629-642.
48. Tan K.M. Modified fluid wax impression for a severely resorbed edentulous mandibular ridge / K.M. Tan, M.T. Sinkger, R. Masri, C.F. Driscoll // J. Prosthet Dent. - 2009. - № 4 (101). - P. 279-282.
49. Winkle S. Infants fed formula / S. Winkle, S. Levy, M. Kiritsy [et al.] // Pediatr. Dent. - 2005. - Vol. 17. - P. 305-309.
УДК: 616.314-77-085.477
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СТОМАТОЛОПЧНИХ ВЩБИТКОВИХ МАТЕР1АЛ1В У КОНТЕКСТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 Л1КУВАННЯ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ Коваленко Г. А.
Резюме. Осюльки саме вiдбитковi матерiали е единою кгмычною групою допомiжних матерiалiв, вщ властивостей та характеристик яких напряму залежить якють виготовлених ортопедичних конструкцм, саме до питань пошуку та вдосконалення 1хых компонент та варiантiв застосування прикута сьогодн увага на-уков^в та лiкарiв.
Необхщно зазначити, що попри велику юльюсть вщбиткових матерiалiв, вибiр лкаря-ортопеда на користь якогось конкретного матерiалу часто робиться не обфунтовано, а ситуативно. Проведений нами лтератур-ний аналiз свщчить про несистемний характер вибору вщбиткових матерiалiв та методу отримання вщбитку.
Устх ортопедичного лкування беззубих пащенпв залежить вщ якост фксацп протезiв на щелепах. На-дмна фкса^я протезiв складаеться не ттьки з факторiв анатомiчноI ретенци i проявлення адгези, а й зна-чною мiрою вщ функцюнально! присмоктуванос^ при утворены клапанно! зони. Тому можна твердити, що якють ортопедичного л^вання залежить вщ властивостей вщбиткових матерiалiв та методiв отримання вщбитюв.
Ключовi слова: вiдбитковi матерiали, функцiональнi вiдбитки, 6e33y6i щелепи, ортопедичне лкування, 3y6Hi протези.
УДК: 616.314-77-085.477
КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ОТТИСКНЫХ МАТЕРИАЛОВ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ЛЕЧЕНИЯ ОРТОПЕДИЧЕСКИМИ КОНСТРУКЦИЯМИ
Коваленко Г. А.
Резюме. Поскольку именно оттискные материалы являются единственной клинической группой вспомогательных материалов, от свойств и характеристик которых напрямую зависит качество изготовленных ортопедических конструкций, именно к вопросам поиска и совершенствования их компонентов и вариантов применения приковано сегодня внимание ученых и врачей.
Необходимо отметить, что несмотря на большое количество оттискных материалов, выбор врача-ортопеда в пользу какого-то конкретного материала часто делается необоснованно, а ситуативно. Проведенный нами литературный анализ свидетельствует о несистемном характере выбора оттискных материалов и метода получения оттиска.
Успех ортопедического лечения беззубых пациентов зависит от качества фиксации протезов на челюстях. Надежная фиксация протезов состоит не только из факторов анатомической ретенции и проявления адгезии, но и во многом от функциональной присасываемости при образовании клапанной зоны. Поэтому можно утверждать, что качество ортопедического лечения зависит от свойств оттискных материалов и методов получения оттисков.
Ключевые слова: оттискные материалы, функциональные оттиски, беззубые челюсти, ортопедическое лечение,зубные протезы.
UDC: 616.314-77-085.477
THE CLINICAL ASPECTS OF DENTAL IMPRESSION MATERIALS IN THE CONTEXT OF QUALITY OF TREATMENT WITH ORTHOPEDIC DESIGNS
Kovalenko G. A.
Abstract. Development and implementation of a new impression material is an important factor in the development of modern orthopedic dentistry. Because the introduction of new tooth-technical materials raises the total level of quality of manufactured structures. General requirements for tooth-technical materials are: safety, durability, resistance to the destructive action of the oral fluid, resistance to aggressive influence of nutrients and air, the ability to cyclic loading and machining. Such mechanical forces can be tensile, bending, distortion, temperature factor. The prosthesis must be of natural color, it should not have an unpleasant taste and smell, also of great importance is the availability and cost of the material. Making dentures is impossible without the use of auxiliary materials, which are not part of the final design, but have not anyhow what a value for its quality. Such materials are: impression simulating materials, low-melting alloys, moulding and refractory materials, fluxes and bleaches, alloys, abrasive materials, separating lacquers, dental cements.
The quality of the manufactured prosthetic depends directly on the properties and characteristics of impression materials so now the attention of scientists and doctors focused on the search and improvement their components and variation of application.
Modern dental industry produces a variety of impression materials that differ significantly in their compositions and properties. They have positive and negative qualities; they are used successfully in specific clinical situations. But it should be noted that to date there is no universal impression material which meets all the clinical and technological requirements and which could be applied in all clinical situations.
It should be noted that despite the large amount of impression material, the choice of orthopedist in favor of a particular material is often done unnecessarily, and situational. We conducted a literature analysis proves the non-systemic nature of the choice of impression material and method of taking impression.
The success of orthopedic treatment of edentulous patients depends on the quality of fixation of the dentures on jaws. Reliable fixation of dentures is not only the anatomical factors of retention, and the expressions of adhesion, but also it depends on functional suction in the formation of the valve area. Therefore, it can be argued that the quality of orthopedic treatment depends on properties of the impression materials and methods of taking impressions.
Keywords: impression materials, functional impressions, edentulous jaw, orthopedic treatment, dentures.
Рецензент — проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 03.12.2016 року
