CC BY
15
Conclusion. By analyzing the literature sources describing the morphology of the liver and in particular of hepatocytes, it can be concluded that often hepatocytes are always damaged both from pathogenic factors and from various diseases that arise, that is, modeled in animals.
However, the depth and severity of hepatocyte damage depended on the type of damaging factor and the duration of the experiment. The most serious violations were noted by the authors when using amino acid 2,4-DA pesticides, salts of heavy metals, in particular lead and lead nanoparticles, when using cytostatics, irradiation with a constant magnetic field of industrial frequency and the occurrence of a viral infection. Drugs suggested by some authors for the correction of damaged hepatocytes helped them recover at different times. The study of damage to hepatocytes allows for a constant search for drugs and agents to restore the shape and function of an organ.
Key words: morphology, hepatocytes, pathogenic factors, intoxication.
Рецензент - проф. БЛаш С. М.
Стаття наджшла 25.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-59-66 УДК 616:314-089.23:615.461/.465
Яышен I. В., Ярова А. В., Бережна О. О., Доля А. В., Богатиренко М. В. КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ МАТЕР1АЛ1В У КОНТЕКСТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 Л1КУВАННЯ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
super_orto@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження е фрагментом комплексно! науково-дослщно! програми Харшвського нацюнального медичного ушверситету МОЗ УкраТ-ни, кафедри ортопедичноТ стоматологи «Характер, структура та лтування основних стоматолопчних за-хворювань» (№ державно! реестрацп 011би004975; 2016-2018 рр.), зокрема науково! квалiфiкацiйно! ро-боти автора.
Вступ. Одним з найактуальшших напрямкiв роз-витку сучасно! стоматологи е пiдвищення ефектив-ностi ортопедичного лiкування. Велика кшьмсть робiт, присвячених пiдвищенню якостi виготовлен-ня ортопедичних конструкцiй свiдчить про постш-ний неспинний процес вдосконалення матерiалiв та методик ортопедичного лтування. Але, не менш важливим е контроль за ямстю проведення стомато-логiчного лiкування, а також об'ективне оцшювання його результатiв. На важливост надання ямсно! ме-дично! допомоги у своТх роботах наголошували [1,2].
В умовах ринково! економiки, за умови активного впровадження шновацшних зубо-техшчних матерiа-лiв та технологiй на перший план виступають питан-ня якост ортопедичноТ стоматолопчно! допомоги. Адже помiтним е рiст кiлькостi випадшв незадово-лення пацiентiв результатами проведеного ортопедичного лтування через пщвищення вимог до рiвня стоматологiчних послуг.
Разом з тим, рядом авторiв вiдмiчаеться вiдчутне збiльшення кiлькостi ускладнень ортопедичного ли кування, що у перспективi здатнi призвести до роз-витку суттевих патологiчних процесiв та зниження загального рiвня якостi життя пацiентiв.
Так, наприклад, науковi роботи останнього часу демонструють негативний вплив яшсних характеристик знiмних акрилових зубних протезiв на якiсть життя пащетчв. Авторами пiдкреслюеться потенцш-на можливiсть розвитку таких патологiчних сташв СОПР, як: червоний плоский лишай, лейкоплашя, хи мiчний та алерпчний стоматити, папiломатоз, доль-чатi фiброми, заТди та кандидоз. При цьому вiдмiча-еться, що головним етюлопчним чинником розвитку цих патологiчних процеав е хронiчне подразнення
компонентами пластмас та сплавiв металiв. Пато-морфолопчно цей процес характеризуеться орого-вшням слизово! оболонки iз запаленням у стромi [3].
Саме тому особливо! уваги заслуговують роботи, метою яких стало шдвищення якостi лтування пацiентiв в ортопедичнiй стоматологи на основi ш-новацiйних розробок у галузi стоматологiчного ма-терiалознавства за рахунок обг'рунтованого добору конструкцiйних та допомiжних зубо-технiчних мате-рiалiв, шляхом усунення негативних факторiв впливу ортопедичних конструкцш, обумовлених або Тх ком-понентним складом, або недолiками на клшто-ла-бораторних етапах виготовлення протезiв.
Мета дослiдження: пiдвищення ефективност1 ортопедичного лтування стоматологiчних пацiентiв за рахунок впровадження кл^чних аспектiв засто-сування основних та допомiжних стоматологiчних зубо-техшчних матерiалiв у контекстi забезпечення якосп лiкування ортопедичними конструкцiями.
Характеристика сучасних зубо-техшчних матерiа-лiв та проблемш питання Тх клiнiчного застосування при лтуванш пацiентiв ортопедичними конструкщя-ми: розробка та впровадження нових стоматолопчних матерiалiв е важливим фактором розвитку сучасно! ортопедичноТ стоматологи. Адже впровадження нових зубо-техшчних матерiалiв зумовлюе шдняття загального рiвня якосп виготовлено! конструкци. Загальними вимогами до зубо-техшчних матерiалiв е: нешкiдливiсть, мщшсть, стiйкiсть до руйшвно! д1Т ротово! рiдини, стiйкiсть до агресивного впливу хар-чових речовин та повпря, здатнiсть до циклiчного навантаження та мехашчно! обробки. Подiбнi меха-шчш сили можуть бути представленi розтягуванням, вигинанням, перекручуванням, температурним чин-ником.
При цьому протез мае бути природного кольору, вш не повинен мати неприемного смаку та запаху, також велике значення мае доступшсть та собiвар-исть матерiалу. До групи основних конструкцшних матерiалiв належать: пластмаси, порцеляновi маси, штучнi зуби, метали i сплави [4,5].
Пластмаси - це конструкцшний матерiал для виготовлення ортопедичних конструкцш та ортодон-
тичних апаралв. Поява акрилових полiмерiв значно пiдвищила функцiональну цшшсть та естетичшсть зубних протезiв. Завдяки впровадженню пластмас з'явилися принципово новi ортопедичнi конструкций застосування яких до цього часу було неможливим. Оскшьки саме група пластмас максимально широко представлена як у незшмному так i у знiмному про-тезуванш, властивостi та особливостi технологи саме матерiалiв ще'| групи, на нашу думку мають принци-пове значення.
Пластичш маси - це велика група високополiмер-них органiчних зубо-техшчних матерiалiв, основу яких складають природы або штучш високомоле-кулярнi сполуки, якi пiд дieю високих температур та тиску здатш формуватися i стiйко зберiгати отриману форму. До основних компонент пластмаси вщно-сяться: мономер - основа пластмаси; зв'язувальна речовина (фенолформальдепди або iншi смоли); на-повнювачi (деревне борошно, азбест, скловолокно); пластифiкатори (дибутилфталат, трикрезилфосфат), що пiдвищують пластичнiсть та еластичнiсть; барвни-ки; прискорювачi полiмеризацií або полтонденсацп [6,7].
Базиснi пластмаси. Стосовно до зшмного варiан-ту протезування, основними конструкцшними зубо-технiчними матерiалами слщ вважати базиснi, як1 виконують дектька важливих функцiй, серед яких: утримання штучних зубiв та фiксуючих елеменлв, передача функцiонального навантаження на тканини протезного ложа, забезпечення додатково'| фтсую-чо'| ди за рахунок ефекту адгези. Аналiз лiтературних джерел доводить, що вибiр базисного матерiалу вщ-буваеться з огляду на низку факторiв, ключовими з яких е: медичнi показання, запити патента та його фiнансовi можливостi а також рiвень технiчного оснащення лтувально-профтактичного закладу.
Вiдповiдно до умов застосування i технологи обробки базиснi матерiали повиннi мати наступ-нi характеристики: достатня мiцнiсть у поеднаннi з еластичшстю, що забезпечать цiлiснiсть протеза без деформаци конструкци пiд дiею жувальних зусиль; високий опiр вигину; високий ошр на удар; невелика питома маса матерiалу; мала термiчна провiднiсть; достатньо висока твердiсть; низька здатшсть до сти-рання; шдиферентшсть до ди слини i рiзноманiтних харчових речовин; стабiльнiсть кольору на тл постш-ного впливу сонячного св^ла, повiтря i iнших чинни-кiв навколишнього середовища; вiдсутнiсть шкщли-во'| ди на тканини ротово'| порожнини та органiзм у цшому; вiдсутнiсть адсорбци харчових речовин та мтрофлори порожнини рота; можливiсть мщного поеднання з iншими конструкцiйними матерiалами (метали, порцеляни i та шше); легкiсть переробки у вирiб з високою точнiстю та зберiгати задану форму; легке лагодження; можлив^ь забарвлення та iмi-тацiя природних твердих та м'яких тканин; легшсть дезшфекци; вiдсутнiсть смаку та запаху.
У вп"чизнянш зубопротезнiй технiцi застосовують-ся пластмаси наступних тишв: акриловi, вштакрило-вi, на основi модифiкованого полiстиролу, сшвполи мери або сумiшки вщповщних пластмас.
Особливе мiсце серед вищезазначених зубо-технiчних матерiалiв посiдае група ствпол!мер!в, оскiльки приблизно 80% и представникiв викорис-товуеться саме у стоматологiчнiй практицi. Ствпо-
лiмери акрилметакрилалв (подвiйнi або потрiйнi спiвполiмери) широко представлен на ринку сучас-них стоматолопчних базисних матерiалiв. Згадуючи представнишв ще'| групи, насамперед слiд назвати пластмаси «Етакрил», «Акрел», «Фторакс», «Акро-нт» [8].
За даними лп"ературних джерел акриловi поли мери використовуються у якостi базисних матерiалiв при виготовленш знiмних ортопедичних конструкцiй у 98% випадшв [9]. У першу чергу це зумовлено оптимальною собiвартiстю цих матерiалiв та ¡х чудовою технологiчнiстю. Однак, довготривале використання та постшне вдосконалення акрилових матерiалiв та лабораторних методик роботи з ними не позбавили повшстю акриловi ортопедичнi конструкци вiд основних недолив. До останнiх можна вщнести невд повiднiсть внутрiшнього рельефу базису до рельефу тканин протезного ложа через досить велику усадку (6-8%). При чому нав^ь ретельне дотримання правил полiмеризацií зменшуе усадку лише на 1,5% [10,11].
^м того загально вщомою е проблема недо-статньо'| мiцностi при статичному вигиш та низька питома ударна в'язшсть. У якiйсь мiрi проблема фи зико-мехашчно'| стiйкостi була вирiшена шляхом активного впровадження у втизняну зубопротезну практику акрилового сополiмеру «Фторакс» з пщви-щеною мiцнiстю та хiмiчною стiйкiстю [12].
Ще одна проблема технологи акрилових пластмас - це наявшсть залишкового мономеру у гото-вiй ортопедичнiй конструкци. Достовiрно доведене зниження титру лiзоциму слини пiд дiею мономеру акрилово'| пластмаси. Це, на думку науковщв ставить його у один ряд з шшими протоплазматичними отру-тами, що вкрай негативно токсично та подразнююче впливае на тканини ротово'| порожнини та оргашзм в цтому.
Кудасова 6.О., (2005) та Кусевицкий Л.Я., (2007) вказують на процес постшного «вимивання» вшьно-го мономеру шд дiею кислого або лужного середовища, що впливае на функцюнальний стан нейтро-фiлiв порожнини рота та пригшчуе ¡хню актившсть. Про спроби вирiшення ще'| проблеми свщчить робота Чирково'| Н.В., (2002) у якш автор пропонуе до використання сучасний безмономерний полiметiловий метакрилат «Bre.crystal®bredent» (Нiмеччина) [13].
Аль Шатиб Шади Аднан, (2007) та Козлов В.В., (2010) у сво'|'х роботах наголошують про постшне ви-вiльнення у процесi старшня пластмаси таких речовин як: барвники, замутнювач^ пластифiкатори, ста-б^затори та iн., що може мати токсичну, алерпчну та мутагенну д^ [14].
Враховуючi все вищесказане, можна стверджува-ти, що не дивлячись на велику кшьмсть робiт, при-свячених розробцi та впровадженню у зубопротезну практику базисних матерiалiв акрилово'| групи, а також значну долю ортопедичних конструкцш, виго-товлених iз застосуванням саме цих матерiалiв, пи-тання систематизаци показань до ¡х використання та стандартизаци критерив оцiнювання готових виробiв залишаеться вщкритим [15,16].
Пластмаси для виготовлення незшмних протезiв. Для виготовлення суцiльно-пластмасових або ком-бiнованих незнiмних ортопедичних конструкцш використовуються пластмаси, що iмiтують природний колiр зубiв. Слiд зазначити, що технолопчш та кл^ч-
ш вимоги до таких зубо-техшчних матерiалiв не вщ-рiзняються вiд загальних вимог до конструкцшних матерiалiв та вимог до базисних пластмас, що були наведен вище.
У втизнянш зубопротезнiй практицi не аби яко! поширеностi набуло використання пластмас «Синма-М» i «Синма-74». Обидва матерiали вщ-носяться до пластмас гарячого типу твердшня типу «порошок - рщина». При цьому порошком е суспен-зiйний спiвполiмер, до складу якого входить фтор, а рщина представлена сумшшю акрилових мономерiв i олiгомерiв. Рiдина пластмаси «Синма-74» не мiстить олiгомерiв, на вщмшу вiд пластмаси «Синма-М». За-вдяки наявност у останнiй олiгомерiв подовжуеться загальний робочий час з щею пластмасою, що забез-печуе можливiсть прямого моделювання iз форму-ванням та розподтом матерiалу у його пластичнш фазi безпосередньо у порожниш рота.
Сплави металiв. Металевi сплави складають ще одну велику групу конструкцшних матерiалiв, яка на сьогодш налiчуе приблизно 500 рецептур. Зпдно з мiжнародними стандартами, усi сплави металiв роз-дiленi на наступш групи:
1. Сплави благородних металiв на основi золота.
2. Сплави благородних металiв iз вмiстом 25 - 50% золота або платини, чи шших дорогоцшних металiв.
3. Сплави неблагородних металiв.
4. Сплави для металокерамiчних конструкцiй:
а) з високим вмiстом золота (>75%); б) з високим вмiстом благородних металiв (золота та платини, або золота та паладiя (>75%); в) на основi паладiя (>50%); г) на основi неблагородних металiв: на осно-вi кобальту (+ хром та молiбден); на основi нiкелю (+ хром та молiбден). До сплавiв на основi неблагородних металiв також включають хромонiкелеву (не-ржавшчу) сталь.
Допомiжнi зубо-технiчнi матерiали. Виготовлення зубних протезiв неможливе без використання допо-мiжних матерiалiв, якi не входять до складу остаточ-но! конструкций але мають не аби яке значення для ТТ якостi. До таких матерiалiв вiдносяться: вщбитко-вi матерiали, моделювальнi матерiали, легкоплав-кi сплави, формувальнi та вогнетривк матерiали, флюси i пiдбiлювачi, припоТ, абразивнi матерiали, роздiлювальнi лаки, стоматолопчш цементи.
Оскiльки саме вiдбитковi матерiали е единою кли нiчною групою допомiжних матерiалiв вiд властивос-тей та характеристик яких напряму залежить яшсть виготовлених ортопедичних конструкцш, саме до питань пошуку та вдосконалення Тхшх компонент та варiантiв застосування прикута сьогодш увага на-уковщв та лiкарiв [17,18].
Велика кшьмсть рiзноманiтних вiдбиткових мате-рiалiв, що з'явилася з того часу у бшьшш чи меншш мiрi вщповщають загальним вимогам до стоматоло-пчних вiдбиткових матерiалiв, а саме: давати точний вщбиток рельефу слизово! оболонки порожнини рота та зубiв; не повинен стискатися чи деформува-тися тсля виведення iз порожнини рота; не повинен прилипати до поверхонь ротово! порожнини; не повинен розчинятися у слиш; розм'якшуватися при температуру безпечнш для тканин ротово! порожнини; легко вводитися та виводитися iз порожнини рота; мати оптимальний робочий час для забез-печення можливост проведення лтарем необхщ-
них функцiональних проб та шших машпуляцш; не з'еднуватися з ппсом моделi та вiдносно легко вщ не! вiдокремлюватися; зберiгатися при шмнатнш температурi тривалий час не деформуючись та не даючи усадки; передбачати повторне застосування тсля стерилiзацiТ; легко шддаватися розфасуванню та дозуванню; бути зручними для збереження; бути доступними та дешевим [19].
За класифтащею А.1. Дойшкова та В.Д. Синицина [20] вiдбитковi матерiали розподiляють на наступш групи - за фiзичним станом: твердо криа^чш, елас-тичш, термопластичнi, полiмерiзацiйнi. За хiмiчною природою: ппсову цинкоксидевгеноловi, альгшатш, силiконовi, тюколову епоксиднi. На основi ефiрiв ка-нiфолi: самотверднучi. За галуззю застосування: са-мотвердiючi для корекци базису протеза; силтонов1 та тiоколовi - застосовують для отримання вщбитмв iз коронково! частини зуба чи альвеолярних вщрос-ткiв; епоксиднi та на основi ефiрiв канiфолi - ттьки для отримання вiдбиткiв з беззубих щелеп; усi iншi для отримання вщбитмв при всiх клiнiчних ситуа^ях. Гiпс - ще й для одержання моделей щелеп.
Сучасна стоматолопчна промислов^ь випускае рiзноманiтнi вiдбитковi матерiали, що значно вiдрiз-няються мiж собою своТм складом i властивостями, мають позитивнi та негативнi якосп, успiшно засто-совуються у окремих конкретних кл^чних ситуацiях. Але, необхщно констатувати що на сьогоднi не кнуе унiверсального вiдбиткового матерiалу, що вщпови дае абсолютно всiм кл^чним та технологiчним вимогам i який мiг би бути застосований у всiх клiнiчних ситуацiях [21].
Еволюцшний розвиток стоматологiчного матерiа-лознавства йшов по шляху досягнення максимально! зручносп використання тих чи шших зубо-техшчних матерiалiв лтарем та комфортносп сприйняття цих матерiалiв пацiентом. Саме тому, у центрi уваги роз-робникiв - науковцiв опинилися вiдбитковi матерi-али саме еластично! групи, до яко! входять альпна-ти, тюколи та силiкони. Велика кшьтсть альгiнатних вiдбиткових матерiалiв, що мiстять у своТй хiмiчнiй структурi альпнову кислоту, вже давно посiли чинне мкце у повсякденнiй практицi стоматолопв - орто-педiв. Основою цих матерiалiв е натрiева сiль альп-ново! кiслоти, яка набухае у водi з утворенням коло-Тдно! системи - геля.
З метою пщвищення еластичностi чи жорсткост1 альпнапв, до Тх складу вводять ппс та наповнювач1 (бiлу сажу, сульфат бар^, карбонат натрiю i та ш.). Плавнiсть процесу твердiння, достатню для отримання вiдбитка та моделi надають регулятори (три-натршфосфат, карбонат натрiю). Серед найбiльш поширених в УкраТш представникiв альгiнатних вщ-биткових матерiалiв можна назвати «Стомальпн -04» (УкраТна), «1пен» (Чехiя) та «Кромопан» (lталiя) [22].
Тiоколовi матерiали е сiрковмiсними вiдбиткови-ми масами, основу яких складають меркаптани, що здатш вступати в реак^ю з оксидами металiв з утворенням еластичних сполук. Вщомими представни-ками тiоколовоТ групи вiдбиткових матерiалiв е «Тiо-дент» (Росiя), «КОЕ-флекс» (США) та «Пермапластик» (Нiмеччина).
Основу силтонових вiдбиткових матерiалiв скла-дае лшшний полiмер (диметилсилоксан) з активни-
ми пдроксильними трупами. Каталiзатором таких матерiалiв е композицiя з 3-5% олово чи титан орга-шчноТ речовини. Пщ дiею каталiзатора вiдбуваеться схрещування лiнiйного полiмеру шляхом конденса-цп. 1нший варiант ефекту змшування лiнiйного поли меру з Ыщатором - це реакцiя полтриеднання. За ознакою процесiв полтонденсаци чи полтриеднання, силiконовi вiдбитковi матерiали розподiлено на двi групи: C - силтони та А - силтони. Вiдомим i по-ширеним вiтчизняним С - силiконовим матерiалом е «йеласт» (УкраТна), а А - силтоновим «Стомавщ» [23,24].
Необхщно зазначити, що попри велику кшьмсть вiдбиткових матерiалiв, вибiр лiкаря-ортопеда на користь якогось конкретного вщбиткового матери алу часто робиться не обг"рунтовано та штуТтивно. Проведений нами л^ературний аналiз свiдчить про несистемний характер вибору вщбиткових матери алiв та методу отримання вщбитку для конкретних конструкцш зубних протезiв [25]. Аналiз ролi клшшо-лабораторних етапiв у забезпеченш якостi лiкування пацiентiв ортопедичними конструкщями: слiд зазначити, що не менш важливим для забезпечення ви-сокоТ якостi лiкування хворих е дотримання принци-пiв, правил та методик на вах клЫко-лабораторних етапах ортопедичного лiкування. lнформацiя л^ера-турних джерел свiдчить про те, що не дивлячись на швидкий темп розвитку стоматолопчноТ науки та ак-тивне впровадження iнновацiйних матерiалiв та тех-нологiй, практика застосування морально застарших методик протезування не припиняеться.
Технолопя отримання вiдбиткiв. Сучасна стомато-логiчна лiтература мiстить багато повщомлень щодо окремих методик отримання вщбитмв без додаван-ня необхщноТ шформаци про показання до Тх застосування. Попри те, багато авторiв - науковцiв наго-лошують на тiсному взаемозв'язку мiж оптимальним функцюнальним ефектом протезування та вiрного виконання кожного з клiнiко-лабораторних еташв виготовлення конструкци [26].
Саме тому, важко переоцшити важливiсть точного та правильного отримання функцюнальних вщбитмв рiзними способами у залежностi вщ кли нiко-анатомiчних особливостей протезного ложа. Л^ературний аналiз показав, що як правило, увага дослщнимв зосереджуеться на одному iз клшшо-ла-бораторних еташв, i на сьогоднi бракуе шформаци щодо вирiшенню проблеми створення комплексного алгоритму процедур вщ отримання функцюнального вiдбитку до повного виготовлення конструкци з ура-хуванням сучасних наукових досягнень.
Сформулювавши вищенаведену актуальнiсть питання, В.О. Луганський, (2006) оптимiзував методику отримання повних функцюнальних вщбитшв, запропонував власну методику отримання функцюнальних диференцшованих вщбитмв за допомогою удосконалених вщбиткових ложок, що сприяло за-ощадженню 50% трудових затрат на цьому ключному еташ та стало ключовим фактором при розробц1 стандартних операцiйних процедур отримання по-переднiх та функцiональних диференцшованих вщ-биткiв при протезуваннi пластинковими протезами пащенлв з повною вщсутшстю зубiв.
Отже, враховуючи вищесказане, можна ствер-джувати, що на сьогодш зберiгаеться необхiднiсть
дослiджень, якi б були направлен на систематизацiю знань про певш методики отримання стоматолопч-них вiдбиткiв, на розробку показань до застосування рiзних видiв вiдбиткових матерiалiв та способiв отримання вщбитмв у залежностi вiд особливостей дефеклв зубних рядiв та обрано'| ортопедично'| конструкций
У цьому контекст необхiдно прийняти до уваги результати роботи Тимошенко М.В., (2003) мета яко'( полягала у вивченш фiзико-механiчних властивостей вiдбиткових матерiалiв i методик отримання вщбит-кiв для об^рунтування показань до вибору вщбитко-вого матерiалу та методу отримання вщбитмв, по-кращення якостi лтування дефектiв твердих тканин зубiв i зубних рядiв незнiмними конструкцiями.
Багатоетапнiсть ортопедичного лiкування зумов-люе важливiсть дотримання жорстких критерив та вимог на кожному з кл^чних та лабораторних еташв лтування. Пщтвердженням цьому е важливiсть отримання яшсних вiдбиткiв, доведена у великiй кшькосл робiт науковцiв [27,28].
Технологiя базисних пластмас. Лабораторна техшка роботи з акриловими пластмасами широко вщома, але активы пошуки по и вдосконаленню продовжуються i сьогоднi. Методи формування по-рошкових пластмас у тiстоподiбнiй фазi подiляють на два види: компресшне пресування та ливарне пресування. Одразу шсля отримання пластмасового лста розпочинають його термiчну обробку або поли меризацiю. Процес полiмеризацií - це хiмiчна реак-щя, при якiй вiдбуваеться об'еднання молекул одша i ла ж само'| хiмiчноí низькомолекулярно'| речовини. Внаслiдок тако'| хiмiчноí реакци утворюються висо-комолекулярш хiмiчнi сполуки, що за сво'|'м хiмiчним складом нагадують первинну низькомолекулярну речовину, але вiдрiзняються вiд не'| розмiром молекул та сво'|'ми властивостями.
На сьогоднi для забезпечення ямсно'| полiмериза-ци пластмас у зубопротезнш практицi використову-ються так способи: полiмерiзацiя на водянiй баш в кювет з гiпсовою формою; полiмерiзацiя у спещаль-ному приладi (полiмерiзаторi) для сухо'| полiмериза-ци пiд тиском; полiмерiзацiя у спещальному апарат1 для ливарного пресування. При першому варiантi полiмеризацií тiстоподiбну пластмасу для формування розмЦують мiж половинами кювети i стискають за допомогою преса. ^сля цього кювету занурюють у холодну воду та поступово збтьшують температуру таким чином, щоб через 30 хвилин температура води досягла 65 градуав за Цельаем. Такий темпе-ратурний режим шдтримуеться протягом одша го-дини, пiсля чого повiльно (30 хвилин) температура збшьшуеться до 100 градуав за Цельаем i за ща тем-ператури кювету витримують ще одну годину. Охоло-дження кювети проводять повтьно на поверг
Методика полiмеризацií базисних акрилових пластмас в апарат для сухо'| полiмеризацií пiд тис-ком передбачае встановлення кювети iз запакова-ним пластмасовим тстом без верхньо'| та нижньо'( кришок у спецiальний апарат (герметична металева цилшдрична емнiсть з термоелементом та можли-вiстю подачi повпря). При цьому термодатчик, що працюе вщ електрично'| мережi пiдтримуе постшну температуру кювети у межах 150 градуав за Цельаем. За допомогою компресора через патрубок у при-
лад нагштаеться повiтря i3 тиском 4 - 5 атмосфери. Процес полiмеризaцiï за вказаним методом тривае двi години. Виготовлення ортопедичних конструкцш методом ливарного лиття передбачае побудову системи ливнишв, конструювання прес-форм та осо-бливi плинш властивостi само!' пластмаси [29]. ПГсля формування рщкоплинноУ пластмаси за допомогою спецiального апарату проводять так звану «дво-стадшну» полiмеризацiю. Вона передбачае направ-лену полiмеризацiю за температури 1000 С, а полм загальну термiчну обробку та висушування при тем-пературi 120-1300 С. При цьому кювету при направ-ленш полiмеризaцiï нагрiвають з боку, протилежного мкцю нагнiтання пластмаси. Апарат для ливарного пресування складаеться з пустотмоТ металево!' кюве-ти, всерединi якоТ, у верхнiй ïï частинi мiститься на-грiвальний елемент з терморегулятором. З чотирьох бомв кювети в ïï торцевiй частинi мiстяться стояки з нарiзкою. До кювети за допомогою спещальних стрижнiв прикрiплюеться поршень.
Для проведення направлено! полiмеризaцiï на дно металевоУ кювети насипають тсок iз температурою пiдiгрiву 180-2000 С. При цьому тепло починае дiяти з дна та бошв кювети. Повторне прогрiвання ппсовоУ форми вщбуваеться за рахунок гарячоУ пари киплячоУ мiжкристaлiчноï води. Спостерiгаеться по-вiльне проникнення тепла знизу до гори. Заван-тажувальна камера, у яку i вiдбуваеться введення пластмасовоУ маси довгий час залишаеться вщносно охолодженою, що дозволяе пластмасi компенсувати полiмеризацiйну усадку. Тиск поршня на пластмасу запоб^ае небажаному водо насиченню пластмасо-вого тiста. Направлена полiмеризацiя тривае 30 хви-лин, тсля чого завантажувальну камеру знiмають з i кювету переносять у сушильну шафу з температурою 120-1300 С на твтори години. Охолоджують кювету поступово на шмнатному пов^рк У лiтературних джерелах е вщомосп про використання з метою ливарного пресування стоматолопчних пластмас при-ладiв «1вокап», «Спактрамат» та «1вомат» виробни-цтва компани «Ivoclar» (Ымеччина) [30].
Вже бiльше як 50 ромв базиснi пластмаси е осно-вними конструкцшними матерiалами для виготовлення зшмних ортопедичних конструкцш. Але, за даними О.В. Павленко, 1989; Рожко М.М., (1993) виготовлення протезiв за загальноприйнятими лабора-торними методиками не забезпечуе максимально'!' точносп конструкци та ïï достатньоУ мщносп. Саме тому серед найбiльш поширених ускладнень корис-тування зшмними протезами е поломка Тхшх базисiв. Так, ряд авторiв вказують на те, що статистично доведена кшьмсть поломок базисiв протезiв коливаеться у межах вщ 7,9 до 25,4%. Кр!м того за результатами дослщжень низки авторiв стае зрозумшим, що 20 -24% пащенлв ¡з загальноУ кшькосп запротезованих не користуються виготовленими конструкщями вза-галi, а 37% пащетчв змушенi пристосовуватися до протезiв з недостатньою фiксацiею та функцюналь-ною стабiлiзацiею.
Втизняними та закордонними науковцями були окреслеш основы проблемы питання у контекст можливост широкого застосування акрилових пластмас для виготовлення базиав зшмних конструкцш, серед яких: суб'ектившсть оцiнювaння мехашчного впливу на пластмасове лсто, недосконалТсть режи-
мГв полiмеризaцiï пластмаси, обмежена доступшсть зубних технiкiв до сучасного лабораторного осна-щення та новГтшх технологiй, що не дае можливос-т позбавитися людського фактору у робот та велико! кшькосп можливих технолопчних помилок, як в свою чергу завадять ефективному користуванню протезами .
Саме тому увага вГтчизняних науковщв була i залишаеться прикутою до шляхГв вдосконалення технолопчних процеав, що пов'язаш з полГмеризацГею акрилових пластмас. Наприклад Кричка Н.В., (1999) поставила за мету полшшення якосп лтування хворих з повною вщсутшстю зубГв пластмасовими протезами та профтактику можливих ускладнень шляхом вдосконалення i впровадження у медичну практику методик теоретичного i практичного спря-мування, щодо конструювання протезГв та полГмери-заци пластмаси. Автором було запропоновано споаб полГмеризацГ| акриловоУ пластмаси, що дозволив зменшити кшьмсть залишкового мономеру, знизити ступшь водопоглинання та покращити фiзико-мехa-шчш влaстивостi конструкци. Суть запропоновано'!' автором методики полягае у тому, що полТмериза^я акриловоУ пластмаси мае спрямований характер за-вдяки специфiчнiй конструкци полiмеризaцiйноï кювети, що передбачае дш нaдмiрного тиску у 4 атмосфери лише на язичний та щГчний боки конструкци. При цьому внутршня поверхня пластмасовоУ моно-мер-полiмерноï композици не витримуе ди нaдмiр-ного тиску i полТмеризуеться у повтьному режимi.
Один ¡з нaпрямкiв виршення проблеми негативного впливу на оточуюч! тканини був запропо-нований у робот Кракова К.Г., (2004). Автором було проведене експериментальне дослщження можли-востей нанесення бiокерaмiчного покриття на по-верхню акрилового базису зшмного протеза з метою усунення непереносимост зшмних пластинкових зубних протезiв.
Технологiя пластмас для незнiмних ортопедичних конструкцш. На сьогодш кнуе два способи застосування пластмас для виготовлення незшмних суцмь-но-пластмасових та комбшованих ортопедичних конструкцш: моделювання пластмаси безпосеред-ньо на моделi, або каркас протеза; моделювання з подальшим пакуванням у кювету. Перевагою безпо-середнього моделювання на моделi можна вважати вщсутшсть важких трудомктких еташв - моделювання з воску, ппсування в кювету, виварювання воску, виймання готово! конструкци з кювети. При цьому тривале перебування пластмаси у пластичному стан дае можливГсть комбшування пластмас р!зного ко-льору для забезпечення максимальних естетичних властивостей конструкци [31].
Технолопя пластмас для незшмного протезуван-ня передбачае використання спещальних прилaдiв - полiмеризaторiв, найбшьш вщомими серед яких е апарати: пневмополiмерiзaтор «ПС-1» (Украша), «Ivomat» (Ымеччина). У цих апаратах пластмаса «Сшма-М» наприклад, полiмеризуеться за температури 1200 С пщ тиском 5 атмосфер протягом 10 хви-лин. Можлива корекцiя протеза проводиться шляхом повторно! полТмеризаци при темперaтурi 1000 С. Облицювання металевих каркаав пластмасою проводять шляхом двохетапноУ полiмеризaцiï при тем-перaтурi 100 та 1200 С вщповщно.
Технолопя комбшованих конструкцiй. Незшмш комбшоваш 3y6Hi протези дуже широко використо-вуються при ортопедичному лтуванш дефектiв зубних рядiв. На це вказують численнi роботи вп"чизня-них та закордонних науковцiв. Цьому процесу сприяе постiйне вдосконалення технологи виготовлення металополiмерних конструкцiй. Комбiнованi зубн1 протези вирiшують питання косметичного замЦен-ня дефектiв зубних рядiв i у той же час залишаються фшансово доступними для широких верств насе-лення, особливо у складних соцiально-економiчних умовах сьогодення. На перспектившсть застосування адгезивних систем з ретенцшним плазмонапиленим шаром у комбшаци з технолопею тепловоУ полiмери-заци вказують роботи [32,33].
Значною i повшстю невирiшеною проблемою ком-бiнованих конструкцш була i залишаеться проблема надшного поеднання облицювального матерiалу з металевим каркасом. Адже запропонованi закордон-ними фiрмами рiзноманiтнi облицювальнi композитн1 матерiали iз застосуванням фiнансово обтяжливого обладнання не гарантують абсолютну надiйнiсть ви-готовленого протеза i не завжди запобiгають сколам, вiдколам, трiщинам та змшам кольору.
Ще одним принциповим питанням для практично! стоматологи е економiчна нерентабельшсть сучасних технологш та недостатньо висока якiсть ви тчизняних композитiв.
Технологiя виготовлення незшмних суцшьно-пластмасових конструкцiй. Реальнiстю сьогодення е поступове витiснення суцiльно-пластмасових ортопе-дичних конструкцiй у розряд тимчасових. Так В.1. Пе-ревознiков (2012) звертае увагу на значне збшьшен-ня потреби населення у тимчасовому протезування через поширення методик iмплантацiйного багато-етапного лiкування. Автор пояснюе це необхiднiстю негайного захисту вщпрепарованих зубiв, високими естетичними запитами па^ентв до можливостi не-гайноУ со^ально'| реабштаци, перспективою фор-мування необхщного контуру м'яких тканин краем тимчасовоУ конструкци. У роботi вказуеться на кшь-кiсне переважання суцiльно пластмасових конструк-цiй методами термополiмерiзацiï на ппсовш модел1 та прямим клЫчним способом, але наголошуеться на значних позитивних перспективах застосування технологи фрезерування незшмних тимчасових конструкцш iз пластмасових блошв за технолопею CAD/ CAM. Оскшьки термш користування тимчасовими конструк^ями може коливатися вiд декшькох мкя-
цiв до року на перюд штеграци внутрiшньо кiсткових iмплантатiв, порiвняльний аналiз кл^чноУ ефектив-ност та економiчноï рентабельностi вказаних вище методик е вкрай актуальним. Проблемi клiнiко - екс-пертних оцшок помилок та ускладнень в ортопедич-нiй стоматологи при протезуваннi незшмними кон-струкцiями присвячено дисертацiйне дослщження О.О. АльошиноУ (2011) Автором роботи було поставлено за мету шдвищення якост стоматологiчного ли кування незшмними ортопедичними конструк^ями та розробка заходiв по попередженню лiкарських помилок та небажаних результат. При цьому було зазначено, що за даними медичноУ документаци обсяг дiагностичних втручань при ортопедичному лтуванш значно нижчий у порiвняннi iз протоколом ведення хворих з частковою вщсутшстю зубiв, що у свою чергу призвело до розвитку ускладнень у вщ-даленш термiни у 73,2% спостережень.
Висновок. Таким чином, можна з упевнешстю стверджувати, що великий обсяг л^ературноУ ш-формаци щодо можливих шляхiв вдосконалення зубо-технiчних матерiалiв та технолопчних процесiв стоматологiчних пластмас на сьогодш залишае багато питань щодо УхньоУ практично! реалiзацiï через розпорошешсть отриманих даних та Ух громiздкiсть та вiддаленiсть вiд потреб та реалш практично! орто-педичноУ стоматологи.
Проведений аналiз лiтературних джерел дозво-ляе стверджувати про не аби яку актуальшсть про-блеми шдвищення якост ортопедичного лiкування стоматолопчних пацiентiв. Особливо слiд наголосити на ткному взаемозв'язку мiж клiнiко-технологiчними (об^рунтованому доборi зубо-технiчних матерiалiв) та медико-психолопчними факторами лiкування.
Велика кiлькiсть запропонованих систем та ал-горитмiв оцшювання в ортопедичнiй стоматологи сприймаеться як окремi спорадичнi авторськi спро-би узагальнення. Але, нажаль суп^ вщмшносл у складових цих систем та алгоритмiв не спрощують Ух сприйняття та розумшня при обфунтуванш конструкци протезу та вибору зубо-техшчного матерiалу, не наближають до широкого практичного впроваджен-ня. А реали ортопедичноУ служби в УкраУш сьогодш вимагають негайного створення та впровадження единоУ адаптованоУ загальнодержавноУ системи оци нювання якостГ стоматологiчного ортопедичного ли кування, яка б повнГстю задовольняла як л^рГв так i па^енлв.
flrrepaTypa
1. Nespryadko VP, Skibickij VS. Poshirenist ta harakter uskladnen pislya preparuvannya tverdih tkanin zubiv pid neznimni sucilnovidliti konstrukciyi. Materiali III (H) z'yizdu Asociaciyi stomatologic 2008;1:416-7. [in Ukranian].
2. Ozhogan ZR. Problemi i zavdannya pri vikoristanni mostopodibnih proteziv. Aktualni problemi ortopedichnoyi stomatologiyi: materiali Vseukr. nauk.-prakt. konf. 2000. s. 93-4. [in Ukranian].
3. Hussain M, Ali S, Khan Tanveer W. Quality of Life in Pediatric Patients after providing removable acrylic partial denture. Pakistan Oral & Dental journal. 2014;34(3):64-7.
4. Devdera OI. Analiz gigiyenichnogo stanu zubnih znimnih plastinochnih proteziv iz akrilovih plastmas pri riznih terminah ta zasobah koristuvannya nimi. Ukrayinskij medichnij almanah. 2011;14:61-2. [in Ukranian].
5. Kaplan P. Flexible Partial Denture Variations: The Use of Circumferential, Combination, and Continuous Clasp Designs. Dentistry Today. 2012;31(10):138-41.
6. Shuturminskij VG. Pokrashennya adaptaciyi do proteziv iz bezakrilovoyi plastmasi za dopomogoyu adaptacijnogo gelyu. Ukrayinskij stomatologichnij almanah. 2009;4:28-9. [in Ukranian].
7. Gocko YM. Ultrastruktura slizovoyi obolonki yasen paciyentiv pri do-vgotrivalomu nosinni neznimnih proteziv, vigotovlenih iz plastmasi, metalokeramiki ta splaviv iz zolotom. Klinichna stomatologiya. 2014;3:83. [in Ukranian].
8. Ozhogan ZR, Yakovin OM. Klinichna i eksperimentalna porivnyalna ocinka vdoskonalenih metodiv vigotovlennya estetichnih neznimnih konstrukcij zubnih proteziv. Ukrayinskij stomatologichnij almanah. 2014;2:41-6. [in Ukranian].
9. Rodan R, Ajarmah M. Adverse effects of removable partial dentures on periodontal status and oral health of partially edentulous patients. Journal of the Royal Medical Services. 2012;19:53-8.
10. Kuz VS, Dvornik VM. Harakteristika suchasnih bazisnih stomatologichnih materialiv ta yih vpliv na tkanini porozhnini rota. Aktualni problemi suchasnoyi medicini: Visnik ukrayinskoyi medichnoyi stomatologichnoyi akademiyi. 2014;2(46):179-83. [in Ukranian].
11. Sultan J, Memon MR, Kashif M, Kashif N. General complications in patients wearing polymethylmethacrylate heat cure acrylic resin partial removable dental prostheses. Pakistan Oral & Dental Journal. 2015;2(35):339-42.
12. Nidzelskij MY, Kuznecov VV. Povyshenie prochnostnyh harakteristik akrilovyh plastmass dlya bazisov semnyh protezov s pomoshyu elektromagnitnoj tehnologii. Sovremennaya stomatologiya. 2012;2:99-110. [in Russian].
13. Chirkova NV. Cliniko-eksperimentalnoe obosnovanie primeneniya modifitsirovannogo elastichnogo akrilovogo polimera dlya bazisov s'emnyih plastinochnyih protezov [avtoreferat]. 2003. 20 s. [in Russian].
14. Shadi Adnan AH. Zmini v porozhnini rota pri likuvanni riznimi konstruktsiyami ortodontichnih aparativ [avtoreferat]. 2007. 17 s. [in Ukranian].
15. Linda J, Kujtim Sh, Teuta P. The influence of removable partial dentures on the periodontal health of abutment and non-abutment teeth. Eur J Dent. 2015;9(3):382-6.
16. Preshaw PM, Walls AG, Jakubovics NS. Association of removable partial denture use with oral and systemic health. J Dent. 2011;39:711-9.
17. Yuschenko PL, Korol DM, Odzhubeyska OD, Vizhenko EE. Pozitivni vlastivosti silikonovih vidbitkovih materialiv. PEM. 2012;1(2):43. [in Ukranian].
18. Pisarenko OA, Shilenko DR. Vpliv harakteristik gidrofilnosti vidbitkovogo materialu na yakist restavratsii vikonanoi za terapevtichnimi shablonami. Aktualni problemi suchasnoi meditsini: Visnik ukrayinskoi medichnoyi stomatologichnoii akademii. 2014;2(46):99-101. [in Ukranian].
19. Moreira AH, Rodrigues F, Fonseca J. Accuracy Comparison of Implant Impression Techniques. Clinical Implant Dentistry and Related Research. 2015;2:751-4.
20. Doynikov AI, Sinitsyin VD. Zuboteznicheskoe materialovedenie. Moskva: Meditsina; 2006. 208 s. [in Russian].
21. Yuschenko PL, Korol DM, Korol MD. Porivnyalna harakteristika S-Silikonovih i A-silikonovih vidbitkovih materialiv. Ukrainskiy stomatologichniy almanah. 2013;2:132-40. [in Ukranian].
22. Nandini V, Venkatesh K. Alginate impressions: a practical perspective. J Conserv Dent. 2008;11:37-41.
23. Brehichuk PP, Klitinska OV. Analiz ob'emnoy usadki silikonovyih ottiskov pri dezinfektsii himicheskim metodom. Visnik problem biologiii i meditsini. 2012;3:194-8. [in Ukranian].
24. Bida VI, Bakshutova NO, Palivoda II. Pidvischennya efektivnosti ortopedichnogo likuvannya hvorih z defektami koronok zubiv i zubnih ryadiv neznimnimi konstruktsiyami zubnih proteziv shlyahom profIlaktiki retsesii yasennogo krayu. Ukrainskiy stomatologichniy almanah. 2015;1:56-8. [in Ukranian].
25. Hyde TP, Craddock HL, Gray JC. A Randomised Controlled Trial of Complete Denture Impression Materials. Journal of Dentistry. 2014;42(8):895-901.
26. Flis PS, Bannik TM. Tehnika vigotovlennya znimnih proteziv. K.: Meditsina; 2008. 256 s. [in Ukranian].
27. Grigorenko YM, Grigorenko AY, Nespryadko VP, Tormahov NN, Tihonov DA. Opredelenie opornyih reaktsiy chastichnyih s'emnyih protezov Visnik problem biologii i meditsini. 2012;2:136-9. [in Russian].
28. Gerasimchuk PG, Masheyko IV, Yaloviy IL. Pokraschennya stabilizatsii povnih znimnih proteziv u patsientiv iz periodichnimi nabryakami slizovoyi obolonki. Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. 2014;2:23-7. [in Ukranian].
29. KindIy DD, Kingky VD, Toncheva KD. Schodo pitannya riznih metodiv polimerizatsii bazisnih plastmas. Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. 2013;4:57-64. [in Ukranian].
30. Fastovets OO, Kotelevskiy RA, Krizhanovskiy AE. Doslidzhennya zmin mikrotsirkulyatsii krovi v tkaninah proteznogo lozha pri koristuvanni povnimi znimnimi protezami. Ukrainskiy stomatologichniy almanah. 2013;4:248-55. [in Ukranian].
31. Komar IG, Kirmanov OS. Porivnyalna otsinka fiziko-mehanichnih vlastivostey riznih materialiv dlya timchasovogo protezuvannya, yaki vplivayut na yihnyu mitsnist i klinichnu stabilnist. Ukrainskiy stomatologichniy almanah. 2013;2:58-61. [in Ukranian].
32. Skubiy IV. Vikoristannya magnitiv dlya fiksatsii znimnih proteziv. Ukrainskiy stomatologichniy almanah. 2012;3:152-8. [in Ukranian].
33. Shuturminskiy VG, Tatarina OV. Klinichne obgruntuvannya novoyi konstruktsii znimnogo proteza pri protezuvanni velikih defektiv zubnih ryadiv u psihichno hvorih. Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. 2009;3:26-9. [in Ukranian].
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СТОМАТОЛОПЧНИХ МАТЕР1АЛ1В У КОНТЕКСТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 Л1КУВАННЯ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ
Яшшен I. В., Ярова А. В., Бережна О. О., Доля А. В., Богатиренко М. В.
Резюме. Метою дослщження було шдвищення ефективност ортопедичного лтування стоматолопчних пащентв за рахунок впровадження клЫчних аспемчв застосування основних та допом!жних стоматолопчних зубо-техшчних мaтерiaлiв у контекст забезпечення якосп лтування ортопедичними конструкщями.
Були розглянут та проаналТзоваш роботи вп"чизняних та закордонних aвторiв, що акцентували увагу на шновацшш розробки у ^лузГ стоматолопчного мaтерiaлознaвствa за рахунок об^рунтованого добору конструкцшних та допом!жних зубо-техшчних мaтерiaлiв, шляхом усунення негативних фaкторiв впливу ортопедичних конструкцш, обумовлених або Ух компонентним складом, або недолтами на клЫко-лабораторних етапах виготовлення протезiв.
Проведений аналТз лтературних джерел дозволяе стверджувати про не аби яку актуальшсть проблеми шдвищення якосп ортопедичного лтування стоматолопчних пащентв. Особливо слщ наголосити на ткному взаемозв'язку мГж клЫко-технолопчними (об^рунтованому добор! зубо-техшчних мaтерiaлiв) та медико-психолопчними факторами лтування.
^k^bï слова: ортопедичне лтування, основш та допомГжш зубо-техшчш мaтерiaли, яшсть лтування, огляд лп"ератури, виготовлення зубних протезiв.
КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ЛЕЧЕНИЯ ОРТОПЕДИЧЕСКИМИ КОНСТРУКЦИЯМИ
Янишен И. В., Яровая А. В., Бережная Е. О., Доля А. В., Богатыренко М. В.
Резюме. Целью исследования было повышение эффективности ортопедического лечения стоматологических пациентов за счет внедрения клинических аспектов применения основных и вспомогательных стоматологических зубо-технических материалов в контексте обеспечения качества лечения ортопедическими конструкциями.
Были рассмотрены и проанализированы работы отечественных и зарубежных авторов, которые акцентировали внимание на инновационные разработки в области стоматологического материаловедения за счет обоснованного отбора конструкционных и вспомогательных зубо-технических материалов путем устранения негативных факторов влияния ортопедических конструкций, обусловленных или их компонентным составом, или недостатками на клинико-лабораторных этапах изготовления протезов.
Проведенный анализ литературных источников позволяет утверждать о актуальности проблемы повышения качества ортопедического лечения стоматологических пациентов. Особенно следует отметить тесную взаимосвязь между клинико-технологическими (обоснованном подборе зубо-технических материалов) и медико-психологическими факторами лечения.
Ключевые слова: ортопедическое лечение, основные и вспомогательные зубо-технические материалы, качество лечения, обзор литературы, изготовление зубных протезов.
CLINICAL ASPECTS OF USING DENTAL MATERIALS IN THE CONTEXT OF THE QUALITY OF TREATMENT BY ORTHOPEDIC DENTURES
Yanishen I. V., Yarovaya A. V., Berezhnaya O. O., Dolya A. V., Bogatyrenko M. V.
Abstract. The aim of the study was to increase the effectiveness of orthopedic treatment of dental patients by introducing the clinical aspects of the using of basic and auxiliary dental materials in the context of ensuring the quality of treatment with orthopedic structures.
Were reviewed and analyzed atricles of domestic and foreign authors, who focused on innovative developments in the field of dental materials science due to the reasonable selection of structural and auxiliary dental-technical materials by eliminating the negative factors influencing orthopedic dentures caused by their composition or by deficiencies in clinical and laboratory stages of the denture's manufacturing.
One of the most actual question in the development of modern dentistry is to increase the effectiveness of orthopedic treatment. A large number of works devoted to the improvement of the quality of orthopedic constructions has a huge influence of improvement of materials and methods in dental clinic and in all stages of qualitive orthopedic treatment.
Characteristics and right description of modern dental materials and problematic aspects of their clinical application in the treatment of patients with orthopedic dentures must be taken into account. Also, the development and introduction of new dental materials is an important factor in development of modern orthopedic dentistry.
A large number of proposed systems and algorithms for evaluation in orthopedic dentistry are noted as separate sporadic authoritarian attempts to generalize. But, unfortunately, the significant differences in the components of these systems and algorithms do not make it easier for them to perceive and understand when constructing a prosthetic design and choosing a dental material, do not approach the wide practical using. And the realities of orthopedic services in Ukraine today require the immediate creation and implementation of a single, adapted nationwide system for assessing the quality of dental orthopedic treatment that would fully satisfy both doctors and patients.
The analysis of literature sources suggests the relevance of the problem of improving the quality of orthopedic treatment of orthopedic patients. Especially it should be noted the close relationship between the clinical and technological (reasonable selection of dental-technical materials) and medical and psychological factors of treatment.
Key words: orthopedic treatment, basic and auxiliary dental technical materials, quality of treatment, review of the literature, production of dentures.
Рецензент - проф. НовЫов В. М.
Стаття надшшла 05.02.2019 року
