CC BY
35
пiсля штенсивних прохiдних рубань спостережено пiдвищення енерги росту за диаметром, що сприяе штенсифшацн вирощуванню технiчно стигло! деревини.
Табл. 3. Picm дуба в насаджент рiзного ступеня зрiджування nid час _npoxidHux рубань_
Основт показники Контроль Стутнь зр1джування
слабкий середнш сильний дуже сильний
Кшьшсть дерев в 41 р1к, шт. 400 780 650 510 450
Кшькшть дерев через 15 рошв 90 630 490 370 360
Вирубано за 15 рошв, шт. 310 150 160 140 90
Середнш перюдичний приршт за д1аметром за 15 рошв, м 0,36 0,36 0,37 0,39 0,40
Середнш р1чний перюдичний при-р1ст за висотою за 15 рошв, м3 0,53 0,54 0,61 0,43 0,38
Середнш р1чний перюдичний приршт за запасом, м3 - 10,5 8,9 8,7 8,6
Середнш р1чний перюдичний при-р1ст за об'емом одного дерева, м3 - 0,0166 0,0182 0,0235 0,0239
Висновки. За слабко! штенсивносп зрщжування можна отримати лише дров'яну деревину. За дуже сильно! штенсивност зрщження майже усi таксацiйнi показники порiвняно з iншими iнтенсивностями знижуються. Найкращi результати отриманi за середньо! та сильно! iнтенсивностi зрiджен-ня дубово! частини насадження.
Лггература
1. Акунин Н.П. Теоретические основы организации лесного хозяйства. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - С. 259.
2. Атрохин В.Г. Совершенствование способов рубок // Лесное хозяйство. - 1977. - № 2. - С. 27-34.
3. Воропанов П. Лекции по лесной таксации. - М. : Изд-во МЛТИ. - 1962. - Ч. 2. -С. 75-76.
4. Генс1рук С.А. Люов1 ресурси Украши, ix охорона, та використання / С.А. Генарук, В С. Бондар. - К. : Вид-вои"Наук. думка". - 1973. - 526 с.
5. Комарницький Й. До вщновлення дубово-грабових лю1в Подшля // Украшський ль совод. - 1927. - № 2. - С. 6-8.
6. Лосицкий К.Б. Научные основы определения оптимального состава насаждений и лесов // Лесное хозяйство. - 1968. - № 11. - С. 14-18.
7. Орлов А.Н. Система лесоводственных мероприятий по выращиванию высокопродуктивных, биологически устойчивых и хозяйственно ценных дубрав Подолии / А.Н. Орлов, Г.К. Орлова, В.С. Наконечний // Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР. - К., 1986. - С. 43-52.
УДК630*5:581.14.003.13 (477.53) ЗдобувачР.В. Сендзюк;
проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ДИНАМ1КА Ф1ТОМАСИ ТА ВУГЛЕЦЮ В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПОЛТАВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено динам1ку загально! ф1томаси та депонованого у нш вуглецю у люо-вих насадженнях Полтавсько! обласп та и розподш за групами люотв1рних порщ та
групами вшу. Встановлено, що в ycix групах лiсотвiрних порiд найбiльшу частку стовбурово! деревини спостережено у пристиглiй груш вшу, який незначно змен-шуеться до вiкy стиглостi. Найбiльшy частку у стрyктyрi фiтомаси стовбурова деревина становить у твердш листянш грyпi порiд, потiм за низхщною у хвойнiй та м'якiй листянш. Фактично протягом ytix вiкових перiодiв частка фiтомаси стовбура за вщносними величинами переважае частки iнших компоненпв фiтомаси.
Ключов1 слова: вкритi люовою рослиннiстю лiсовi дiлянки, фiтомаса, вуглець, щшьшсть фiтомаси, щiльнiсть вуглецю, групи лiсотвiрних порiд, групи вiкy.
Post-graduate R.V. Sendzyuk; prof. P.I. Lakyda - National University of Life and
Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
Dynamics of phytomass and sequestered carbon in forest stands
of Poltava region
Dynamics of total amount of phytomass and sequestered carbon in forest stands of Poltava region is provided as well as its distribution by groups of forest forming species and age groups. It is set that in all groups of forest forming species breeds most part of barrel wood is noticed in the пристиглш group of age which insignificantly diminishes to age of ripeness. Most part in the structure of phytomass barrel wood makes in the hard leafy group of breeds, then after descending in coniferous and soft foliage. Actually during all age-old periods part of phytomass of barrel after relative sizes prevails parts of other components of phytomass.
Keywords: forested land, phytomass, carbon, phytomass density, carbon density, groups of forest forming species, age groups.
Одними is головних стабшзацшних природних мехашзм1в, як здатш компенсувати зростаючi iндyстрiальнi й транспортш емюи парникових газiв в атмосферу, е лiсовi масиви планети. За останне столггтя концентращя вуг-лекислоти в атмосферi збшьшилась на 20 %, що не супроводжуеться збшь-шенням запаЫв фгтомаси рослинного покриву [6]. При цьому площд свгтових лiсiв внаслщок рубань i пожеж, головним чином у тротках, щорiчно зменшу-ються. Аналiзyючи данi FAO (2005) за 15 роюв, з 1990 по 2005 рр. площа ль сiв планети зменшилась на 125,3 млн га, тобто щорiчне зменшення в се-редньому становило приблизно 8,4 млн га [10]. Лiсовi насадження Укра!ни також зазнають штенсивного антропогенного впливу, який порушуе природ-нi функци лiсових екосистем. Лише за останне десятирiччя загинуло вщ про-мислових викидiв близько 2,5 тис. га люових насаджень [2].
Зважаючи на сказане, сьогодш фггомаса лiсiв розглядаеться як !х основна характеристика, яка визначае хщ процесiв у лiсових екосистемах, вико-ристовуеться з метою екологiчного мониторингу, стiйкого ведення лiсового господарства, моделювання продуктивност лiсiв з урахуванням глобальних змiн, вивчення структури i бiорiзноманiття лiсового покриву, а також оцшки вуглецеводепонуючо! емностi лiсiв [9, 11]. У зв'язку з цим, велике значення мають експериментальш данi про фгтомасу i первинну продyктивнiсть лiсiв як вихiдна база для оцшювання ролi останнiх у глобальних еколопчних циклах i стабшзаци кшмату. Не менш важливими е репональш дослiдження ди-намiки фiтомаси деревосташв та депонованого в нiй вуглецю, тому вивчення бюпродуктивност лiсiв Полтавсько! областi, якi належать до Лiвобережного Приднiпровського лiсостепy, е актуальним.
На ocнoвi етатиетичних даних poзпoдiлy вкритих люовою ро^инн^-тю лicoвиx дiлянoк та запаЫв cтoвбypoвoï деревини в люах Пoлтавcькoï об-лаcтi за головними лicoтвipними породами, гpyпами вiкy та клаcами бoнiтетy cтанoм на 1.01.1978 р., 1.01.1983 р., 1.01.1988 р., 1.01.1996 р. 1.01.2002 р. та 1.01.2006 р. - з одного 6оку, i pезyльтатiв бioметpичнoï оцшки наcаджень на тимчаcoвиx пробних площах та розрахованих на 1хнш ocнoвi кoефiцieнтiв RV (вiднoшення маcи фракци фiтoмаcи до запаcy cтoвбypа в кор^ ocнoвниx ком-пoнентiв ф^гома^ - з iншoгo, були розроблеш мoделi oцiнки ocнoвниx компонента фiтoмаcи наcаджень та розраховано загальну фiтoмаcy лiciв доодь джуваного регюну (табл. 1) з poзпoдiлoм за шдприеметвами лicoвoгo гоото-даpcтва, за трупами лicoтвipниx пopiд (xвoйнi, твеpдi лиcтянi, м,якi лиcтянi) та ошовними лicoтвipними породами (cocна, ялина, дуб, я^н, береза, вiльxа, ocика). Також розраховували щiльнicть фiтoмаcи та вуглецю (кг/м2) як œ-редньозважене вщношення накoпленoï' маcи до плoщi вкритих люовою poc-линнicтю лicoвиx дшянок y межах групи лicoтвipниx порщ, державних шд-пpиeмcтв лicoвoгo гocпoдаpcтва або Пoлтавcькoгo oблаcнoгo yпpавлiння ль coвoгo та миcливcькoгo гocпoдаpcтва (ОУЛМГ).
Табл. 1. Загальна фтомаса та вуглець у л^ових насадженнях
Полтавсько'1' обласmi
PÍR об- тку Площа вкритих лшовою робинию™ лícoвиx дíляиoк, тиc. га Запаc етов-бурово1 деревини, тиа м3 Фiтoмаcа Вуглець
тиа т щíльиícть, кг/м2 тиа т щíльиícть, кг/м2
1978 115,1 13192,9 9556,25 8,30 4723,96 4,10
1983 127,5 18655,3 12875,20 10,10 6375,28 5,00
1988 127,5 18172,1 12590,43 9,87 6233,70 4,89
1996 126,8 26017,1 17286,99 13,63 8575,78 6,76
2002 128,8 28034,3 18379,81 14,27 9124,67 7,08
2006 141,3 30088,9 19886,23 14,07 9877,07 6,99
Аналiзyючи результата табл. 1, одщ зазначити, що за достщжуваний
перюд площа вкритих лicoвoю ро^иншетю лicoвиx дiлянoк зpocла на
3
26,2 rac. га (22,8 %), запаc збiльшивcя на 16896 тиc. м (128,1 %), а cеpеднiй
3
запаc на 1 га - на 98 м (85,5 %). Збшьшення плошд лiciв Полтав^ко-го ОУЛМГ вiдбyлocя за рахунок пеpедачi чаетини вкритих лicoвoю роодин-нicтю люових дiлянoк вiд iншиx кopиcтyвачiв та дедалi пoвнiшoгo викордо-тання земель люового фонду. Icтoтне збiльшення запаcy за дocлiджyваний пеpioд пoяcнюeтьcя змшами y вiкoвiй cтpyктypi лiciв та збшьшенням дерев-нoï' пpoдyктивнocтi люових наcаджень внаcлiдoк цiлеcпpямoванoгo ведення люового гocпoдаpcтва y pегioнi. Значне збшьшення запаcy пicля 1988 р. мож-на пoяcнити тим, що тд чаc пoпеpеднix oблiкiв не враховували поточного пpиpocтy запаcy деревини за перюд вщ року ocтанньoгo люовпорядкування, тобто не актyалiзyвали такcацiйниx показниюв [4].
1з збiльшенням запаcy зpocли oбcяги фiтoмаcи та депонованого y нш вуглецю на 10329,98 тиа т та 5153,11 rac. т вiдпoвiднo (108 %). 1шуюча cтpyктypа загальнoï' фiтoмаcи i депонованого в нш вуглецю та ïxm тренди да-
1. Лiсoве Ta сaдoвo-пaркoве гoспoдaрствo
41
ють змогу констатувати позитивш тенденци в динамщ загально! бюпродук-тивностi лiсiв дослщжуваного регiону.
Характер кривих на рис. 1 дае змогу стверджувати, що протягом дос-лiджуваного перiоду щшьшсть фiтомаси та депонованого в нш вуглецю у на-садженнях Полтавсько! областi зросла в 1,7 раза. Здебшьшого, це вiдбулося за рахунок збшьшення середнього запасу на 1 га та перерозподшу у вшовш структурi лiсових насаджень. Цiлком зрозумшо, що щiльнiсть фiтомаси та вуглецю значною мiрою залежить вiд яюсних параметрiв компонентiв ф^о-маси лiсотвiрних порiд, типу лiсорослинних умов, вшово! динамiки тощо, а також режиму господарювання i, особливо, iнтенсивностi природних i антро-погенних порушень. Люи Приднiпровського Лiсостепу пiдлягають штенсив-ному господарському впливу, що привело до панування молодих та се-редньовшових насаджень, як активно депонують вуглець.
2006
Рж обл!ку
Рис. 1. Динамша щтьност1 фтомаси та вуглецю
Зпдно з багаторiчними дослiдженнями щодо накопичення вуглецю у лiсах Украши [12] iснуе значний потенцiал лiсiв нашо! держави щодо депо-нування вуглецю. Щшьшсть вуглецю на кшець дослщжуваного перiоду в ль сових масивах Лiвобережного Приднiпровського лiсостепу становить
6,99 кг/м . Для порiвняння цей показник у люах Украши становить
2 2 6,5 кг/м [5], а в Правобережному Люостепу - 8,14 кг/м [7]. Отже, люи Пол-
тавщини краще депонують вуглець, шж у середньому лiси Украши, але 1хня
продуктивнiсть нижча, шж лiсових масивiв Правобережного Лiсостепу.
Протягом дослщжуваного перiоду щiльнiсть фiтомаси насаджень Пол-
тавського ОУЛМГ за групами лiсотвiрних порiд поступово зростала (рис. 2) з
2 2
8,30 кг/м до 14,07 кг/м . Якщо розглядати за групами лiсотвiрних порщ, то найбшьш iнтенсивно зросла щiльнiсть ф^омаси у м,якiй листянiй групi порщ на 84 % порiвняно з 1978 р., по^м у хвойнш - на 71 та твердш листянiй - на 65 %. Станом на 2006 р. найбшьшу щшьшсть ф^омаси на 1 м вкритих люо-вою рослиннiстю люових дiлянок мають хвойнi насадження 15,46 кг, а найменшу м,якi листяш - 12,29 кг.
Частку основних компоненлв у загальнiй фiтомасi лiсiв дослщжува-ного регiону, Черкаського ОУЛМГ та Украши наведено на рис. 3. Як видно з цього рисунку, найбшьша частка у структурi ф^омаси насаджень припадае на стовбурову деревину - 61,7 %, вмют яко! за роки дослщження збшьшився на 6,3 %, тодi як частка кори стовбура залишився незмшним. Загалом частка
стовбурово! деревини у корi становить 70 %. Для порiвняння в лiсах Укра!ни фiтомаса стовбурiв становить 66 % вщ загально! фiтомаси лiсiв [8], а в Правобережному Люостепу (Черкаська обл.) 69 % [7]. Також зрю вмют пшв та корешв на 2,5 %. Водночас зменшилися частки гiлок (на 4,1 %), листя (хво!) (на 2,9 %) та пiднаметовоi' рослинностi (на 4 %).
ХВОИН1 ТВерДОЛИСТЯН1 М ЯКОЛИСТЯН1 усього
Рис. 2. Динамжа щiльностi фтомаси насаджень ПолтавськоИ областi
за групами лiсотвiрних nорiд
И стовбур в деревина 1 кора плок к листя (хвоя) 8 пн1 та корен1 : лпднаметова рослиншсть
Рис. 3. Порiвняльна структура комnонентiв фтомаси л^ових насаджень Полтавського ОУЛМГ (досл{дт дань), Черкаського ОУЛМГ[7] та Украти [8]
Певний штерес становить вшова структура основних компонента фь томаси за групами лiсотвiрних порщ. Так, у табл. 2 вщображено структуру компонентiв фiтомаси насаджень iз диференщащею за групами вшу станом на 1.01.2006 р. Аналiзуючи динамiку компонентiв фiтомаси насаджень Пол-тавсько! областi, можна стверджувати, що з вiком деревостанiв частка стовбурово! деревини поступово збшьшуеться в уЫх групах лiсотвiрних порiд.
З даних табл. 2 видно, що у хвойнш груш частка стовбурово! деревини у корi зростае з 46,4 % у молодому вщ до 67,5 % у стиглих та перестиг-лих насадженнях (на 21,1 %), у твердш листянш - з 45,4 до 60,5 % (15,1) i у м'якш листянiй групi з 44,0 до 61,2 % (17,2 %), що цшком вщповщае природ-ним процесам росту та розвитку насаджень.
У вЫх групах лiсотвiрних порщ найбiльша частка стовбурово! деревини спостережено у пристиглш групi вшу, вш незначно зменшуеться до вшу стиглостг Найбiльшу частку у структурi фiтомаси стовбурова деревина становить у твердш листянш груш порщ, по^м за низхiдною у хвойнш та м'якш листянш. Фактично протягом ушх вшових перiодiв частка фггомаси стовбура за вiдносними величинами переважае частки шших компонентiв фiтомаси.
0131010001310131013101310131010201310131020100
01000100873101310131013137803101310131013101310131
Вiдносна участь кореневих систем, кори стовбура, гшок та листя (хво!) крони з вжом, згiдно з дослiдженнями, зменшуеться, що також пiдтверджують лгте-ратурш данi [1, 3]. Лише у м'якш листянiй групi порiд з вжом частка гiлок i кореневих систем у загальнш структурi фггомаси збiльшуеться. Загалом найбiльша кiлькiсть ф^омаси у регiонi дослiдження зосереджена у середньо-вiкових насадженнях, якi найбшьш iнтенсивно продукують фiтомасу -13328,83 тис. т або 67 % загально! фггомаси лiсiв регiону, що свщчить про не-рiвномiрний розподш насаджень за групами вiку i створюе передумови для нерiвномiрного ведення люового господарства у майбутньому, зокрема для проведення рубань головного користування (за умови збереження нишшньо! системи люокористування).
Табл. 2. Загальна фШомаса насаджень ПолтавськоИ областi за групами вшу та
групами лiсотвiрних порiд
Компоненти ф1томаси, тис. т / %
Група в1ку стовбур кора стовбур у кор1 гшки листя (хвоя) тднаме-това рос-линшсть пш та кореш Загальна
Хвойт
Молодняки 676,36 91,14 767,50 208,47 172,90 139,80 168,52 1457,20
46,4 6,2 52,6 14,3 11,9 9,6 11,6 100,0
Середньов1ков1 4093,46 64,8 326,45 5,2 4419,91 70,0 380,96 6,0 194,53 3,1 320,06 5,1 1002,09 15,8 6317,56 100,0
Пристигш 468,48 30,81 499,29 28,09 12,00 31,52 123,36 694,26
67,5 4,4 71,9 4,0 1,7 4,5 17,9 100,0
Стигш та 73,93 3,96 77,90 2,78 0,98 5,19 22,72 109,58
перестигш 67,5 3,6 71,1 2,5 0,9 4,7 20,8 100,0
Разом хвойш 5312,23 452,37 5764,61 620,30 380,42 496,57 1316,69 8578,59
61,9 5,3 67,2 7,2 4,4 5,8 15,4 100,0
Тверд1 листят
Молодняки 278,42 51,23 329,66 131,66 23,42 1,38 127,20 613,31
45,4 8,4 53,8 21,5 3,8 0,2 20,7 100,0
Середньов1ков1 4079,40 63,6 700,16 10,9 4779,56 74,6 457,01 7,1 91,30 1,4 179,26 2,8 901,57 14,1 6408,70 100,0
Пристигш 428,43 63,4 80,64 11,9 509,07 75,4 35,64 5,3 7,36 1,1 18,68 2,8 104,41 15,5 675,16 100,0
Стигш та 533,78 116,69 650,48 36,83 7,82 15,60 171,14 881,87
перестигш 60,5 13,2 73,7 4,2 0,9 1,8 19,4 100,0
Разом 5320,04 948,73 6268,77 661,14 129,91 214,90 1304,33 8579,05
твердолистяш 62,0 11,0 73,0 7,7 1,5 2,5 15,3 100,0
М'як1 листят
Молодняки 42,48 44,0 9,21 9,5 51,69 53,5 5,18 5,4 11,08 11,5 13.04 13.5 15,58 16,1 96,57 100,0
Середньов1ков1 355,99 59,1 56,43 9,4 412,43 68,4 42,04 7,0 14,86 2,5 11,71 1,9 121,53 20,2 602,57 100,0
Пристигш 272,06 60,6 40,97 9,1 313,03 69,7 31,89 7,1 7,46 1,7 5,32 1,2 91,29 20,3 448,97 100,0
Стигш та 967,99 142,21 1110,20 112,89 21,23 14,36 321,80 1580,48
перестигш 61,2 9,0 70,2 7,1 1,3 0,9 20,5 100,0
Разом 1638,52 248,82 1887,35 191,99 54,63 44,44 550,19 2728,59
м'як листян1 60,1 9,1 69,2 7,0 2,0 1,6 20,2 100,0
Загалом лiсовi насадження Полтавського ОУЛМГ мають значний ре-сурсний потенцiал, важливе економiчне, екологiчне та соцiальне значення, депонують вуглекислий газ та видiляють кисень, чим сприяють вирiшенню нагальних проблем змши клiмату та збереженню довкшля.
Л1тература
1. Биологическая продуктивность лесов Поволжья / под ред. С.Э. Вомперского. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 284 с.
2. Генс1рук С.А. Люи Украши / С. А. Генарук. - 3-те вид. [доопр. i розш.]. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 2002. - 496 с.
3. Калинин М.И. Моделирование лесных насаждений (Биометрия и стереометрия) / М.И. Калинин. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1978. - 207 с.
4. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матерiалами чергового державного обл^ люв Украши станом на 01.01.96) / Держком. люового господарства Украши. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1998. - 101 с.
5. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины / П.И. Лакида // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. - Гомель, 2001. - Вып. 56. - С. 86-90.
6. Моисеев Н.Н. Быть или не быть ... человечеству? / Н.Н. Моисеев. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1999. - 228 с.
7. Морозюк О.В. Бюпродуктивнють люв Черкащини та ïï динамша : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування та люова таксащя" / О.В. Морозюк. - К., 2009. - 20 с.
8. Национальный отчет о кадастре парниковых газов в Украине за 2003 год. - К. : Мин-во охраны окружающей природной среды Украины. - 2005. - Т. 1. - 71 с.
9. Терехов Г.Г. Формирование, рост и биопродуктивность опытных культур ели сибирской на Урале. Исследование системы связей и закономерностей / Г.Г. Терехов, В.А. Усоль-цев. - Екатеринбург : УрО РАН, 2008. - 214 с.
10. FAO Global Forest Resource Assessment 2000, Main Report. - FAO Forestry Paper 140. - Rome (2001).
11. Fowler A. Earth observation for sustainable development: using space-based technology for monitoring Canada's forests / Fowler A., Low K., Stone J. // Information Forestry. April 2002. Canadian Forest Service. Pacific Forestry Centre. - Victoria; British Columbia. - P. 6-7.
12. Lakida P. Estimation of Forests Phitomass for Selected Countries of the Former European USSR/ P. Lakida, S. Nilson, A. Shvidenko // Biomass and bioenergy. - 1996. - Vol. 11. - N5. - Р. 371-382.
УДК 502.74:591.5 1нж. T.I. Харачко1 - НЛТУ Украти, м. Льв^в
ОСОБЛИВОСТ1 ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО1 У РАВА-РУСЬКО-РАДЕХ1ВСЬКО-БРОД1ВСЬКОМУ Л1СОКУЛЬТУРНОМУ РАЙОН1
Представлено результати дослщження продуктивносп та саштарного стану ялини европейсько'1 у штучних люових насаджень Рава-Русько-Радехiвсько-Бродiв-ського люокультурного району Малополюького люокультурного округу. Встановле-но, що рекогносцирувальне обстеження люових культур ялини европейсько'1 дало змогу виявити та дослщити низку насаджень старшого вшу, що вщзначаються задо-вшьним саштарним станом; лiсовi культури ялини европейсько'1 поширеш у трьох найпоширешших типах люорослинних умов: суборах, сугрудах та грудах; зменшен-ня частки ялини у складi люових культура до 4-5 одиниць позитивно впливае на пок-ращення саштарного стану дослщжувано! породи.
Ключов1 слова: ялина европейська, Мале Полюся, продуктившсть, саштарний стан, тип люу.
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
