CC BY
16
Ключевые слова: модельное дерево, ход роста, древостой, текущий прирост, лесо-растительные условия, Скрипаевское лесничество.
Nazarenko V. V., Babenko V. V. The Investigation of Growth Progress of Pine Stands in Skrypayi Forestry
Test plots are laid and studied in Skrypayi forestry, model trees being selected. Model trees are cut and logged into sections, which are further cut down onto round specimens. The diameters are measured according to ten year periods with further definition and scope of each section of tree trunk as a whole, in terms of periods of growth. The longitudinal profile of the studied trees is built. The progress of growth pine stands growth is analysed. Current stands growth is defined using the table of the current crop of volume growth trunks of pine trees and the data model. The features of growth and development of pine stands in the specific site conditions are identified.
Keywords: tree model, the process of stands growth, the current growth rate, site conditions, Skrypayi forestry.
УДК 630*[5+1756]
ПОВИДЫЬНА ОЦ1НКА Б10ТИЧН01 ПРОДУКТИВНОСТ1Л1С1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПРИП'ЯТЬ-СТ0Х1Д"
О.М. Мельник1'2
За результатами дослщжень наведено структуру та загальш обсяги фкомаси лiсiв Национального природного парку "Прип'ять-Стохщ" у межах землекористувачiв, при-родоохоронних науково-дослщних вщдшень та головних лiсотвiрних порщ. Шд час проведения розрахунюв використано повидшьний метод оцшювання компоненйв фгго-маси. Робочим масивом даних слугувала агрегована база даних "Лiсовий фонд Укра-1ни" станом на 01.01.2013 р. Вибiрка бази даних становила 3712 видiлiв, вкритих люо-вою рослиншстю лiсових дшянок, зокрема за групами лiсотвiрних деревних порiд: м'яколистяш - 1705, хвойнi - 1702 та твердолистяш - 305 видшв. Проведено групуван-ня розрахункiв середньо'1 щiльностi фiтомаси лiсiв Надiонального природного парку "Прип'ять-Стохщ" за кварталами.
Ключовi слова: Нацюнальний природний парк "Прип'ять-Стохiд", таксацшний видiл, структура фiтомаси, щiльнiсть фггомаси, бiотична продуктивнiсть лiсiв.
Вступ. За ощнками Свггово! енергетично! ради (World Energy Council, WEC), щор1чний приркт споживання первинно! енерги у свт до 2020 р. зросте на 50-70 %, що в умовах сформовано! структури свггового паливно-енергетич-ного балансу спричинить потршне збшьшення викидш вуглекислого газу (нада-л1 - "СО2" або "дюксид вуглецю" - тут i надал1 термши використовують як си-ношми) в атмосферу, через що його концентращя може подвоггися [7]. Шиидк! змiни частки дiоксиду вуглецю в атмосферi можуть спричинити перегрiвання географiчноl оболонки Земл^ що спричинить глобальнi змiни ктмату у холод-нiй та помiрнiй зонах Пшшчно! пiвкулi, куди належить й Украша [2].
Концентращя дюксиду вуглецю в атмосферi може бути знижена або внаслiдок скорочення викидiв, або внаслiдок його вилучення з атмосфери i де-понування в наземних, океанiчних екосистемах i прiсних водоймах. Викорис-
1 acnip. О.М. Мельник - НУ бюресурсгв i природокористування Украïни, м. Киш
2 наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
тання лшв для збiльшення депонування вуглецю та довготривало!' його консер-вацл у компонентах фггомаси дае змогу досягти потршного ефекту: депонувати надлишок вуглецю, шдвищити ресурсно-енергетичний потенцiал та ктотно покращити рекреацiйно-захиснi функцií довкiлля.
Оскшьки лiсовi фiтоценози вдаграють провiдну роль у вах процесах бь осфери, то ре^защя будь-яко!' екологiчноí програми розпочинаеться з оцiнки бiологiчноí продуктивной лiсових екосистем.
Мета дослщження - здшснити повидiльну оцiнку загальних обсяпв фь томаси (живо!' органiчноí речовини), яка нагромаджена в лiсових бюценозах Нацiонального природного парку (НПП) "Прип'ять-Стохвд".
Матер1али та методика дослщження. Робочим масивом даних для здiйснення кшьккного оцiнювання структури та загальних обсяпв фггомаси ль сгв НПП "Прип'ять-Стохщ" слугувала агрегована база даних (БД) "Лковий фонд Украши" станом на 01.01.2013 р. Вибiрка бази даних становила 3712 видь лiв, вкритих лiсовою рослиннiстю лiсових дшянок, зокрема за групами лiсотвiр-них деревних порiд: м'яколистянi - 1705, хвойш - 1702 та твердолистянi -305 видшв.
Фiтомасу лiсiв нащонального парку дослiджено за методикою П.1. Лаки-ди [4]. В основу дослщжень фiтомаси покладено розробленi у [5] та запозичеш з шших наукових джерел [8] математичнi моделi компонентiв фiтомаси наса-джень головних лiсотвiрних порiд дослiджуваного регiону. Фггомаса iнших деревних порiд, математичш моделi для яких вiдсутнi, оцшена за моделями головних лiсотвiрних порiд з урахуванням !'х подiбностi за габiтусом крони в межах групи (м'яколистянi, хвойнi, твердолистяш) та зiставленням базисно' щшь-ност стовбурово' деревини.
Дослiдження загальних обсяпв та структури живо! оргашчно' речовини в лкових екосистемах НПП складаеться з таких основних етапiв [1]:
1) подготовка робочого масиву на осжш бази даних "Лiсовий фонд Украши";
2) розрахунок обсягiв фггомаси за й' компонентами для головних лiсотвiрних деревних порiд з використанням конверсшних коефiцieнтiв та математич-них моделей;
3) ощнювання й аналiз структури фггомаси та верифiкацiя отриманих результата.
Результата дослщження. Лiсове господарство Украши, починаючи з 1990 р., перейшло на неперервну систему лiсовоí швентаризацп, для повноцш-ного iснування яко1 було створено автоматизовану iнформацiйну систему " Уп-равлiння лiсовими ресурсами". Одшею з основних складових частин цiеí систе-ми е БД "Повидшьна таксацiйна характеристика лкових дшянок i додатковi вь домост про них", у якш мiститься детальна iнформацiя про кожен таксацшний видiл лiсогосподарських пiдприемств Украши [6].
Шд час виконання розрахункгв бiопродуктивностi лiсiв НПП " Прип'ять-Стохiд" використано достатньо чисельну (понад 3,7 тис. видшгв) базу даних та матерiали 113 тимчасових пробних площ. Отриманi внаслiдок агрегування дос-лiднi данi об'ективно та всебiчно характеризують об'ект дослiджень, оскiльки мктять достовiрну iнформацiю про лiсовий фонд НПП " Прип'ять-Стохiд", пло-
щi насаджень та 1х таксацiйнi характеристики. Матерiали повидiльноí БД мож-на використати у рiзних наукових дослщженнях, зокрема й оцшювант фггома-си. Станом на 01.01.2013 р., загальний обсяг фггомаси в лiсах НПП "Прип'ять-Стохiдм становив 1463,64 тис. т. У загальнш структурi 11 обсяги, за групами ль сотвiрних порщ, розподiлено так: м,яколистянi - 688,61, хвойт - 632,76 та твердолистят - 142,26 тис. т (рис. 1).
Рис. 1. Фiтомаса лiсiв НПП ,,Прип'ять-Стохiд"у межах груп порiд, %
Як видно з рис. 1, основт обсяги фггомаси лЫв нащонального парку зо-середжет у м'яколистяних та хвойних насадженнях (90,3 %). Значно менша частка припадае на твердолистянi лiси - 9,7 %, оскiльки для регюну дослiджень характернi бiднi перезволоженi Грунти, у яких зазвичай зростають вшьхов^ оси-ковi та сосновi деревостани. Варто зазначити, що структура фггомаси за групами порiд НПП значно рiзниться за сво'1ми значеннями до вiдповiдних показни-кiв, яю характеризують фiтомасу лiсiв Укра'ни (м'яколистят - 8 %, хвойнi -43 %, твердолистянi - 49 % [3]).
Люи нацiонального парку надано та перебувають у користуванш трьох землекористувачiв: безпосередньо НПП "Прип'ять-Стохщ", Державного тд-приемства (ДП) "Любешiвське лiсомисливське господарство (ЛМГ)" та ДП Лю-бешiвське мiжгосподарське спецiалiзоване лшогосподарське пiдприемство (СЛАП) мЛюбешiвагролiсм. Обсяги нагромаджено'1 фiтомаси, у кожному зi зга-даних пiдприемств, розподiленi нерiвномiрно та напряму залежать вiд площi вкритих лiсовою рослиннiстю лiсових дiлянок, яка для НПП становить 619,3 га, ЛМГ - 7637,1 га та СЛАП - 4974,3 га (табл. 1).
Табл. 1. РозподЫ обсягiв фшомаси лiсiв НПП "Прип 'ять-Стохiд " у межах землекористувачiв i головних лiсотвiрних nорiд
Назва землекористувача
влч:
Фтомаса, тис. т / %
сз
бп
дз
усього
1. Земл^ надаш НПП у постшне користу-вання
34,72 59,9
8,54 14 7
1118
19,3
3,15 5 4
0,35
06
57,94 100 0
2. Землi шших користувачiв, зокрема:
486,99
622 41
153 41
13360
9,29
1405,70
34,6
44,3
10,9
9 5
0,7
100,0
а) ДП "Любешiвське ЛМГ"
259,23
333,93
112,65
32,8
42,2
14,2
81,28 10,3
3,72 0,5
790,81 100,0
б) ДП СЛАП "Любешiвагролiс"
227,76
288 48
40 76
52,32
5,57
61489
37,1
46,9
_6£
8,5
0,9
100 0
Разом по НПП
521,71 35 7
630,95
164,59
136,75
43 1
11 2
9 3
9,64 0 7
1463,64 100 0
1Н
*влч - вшьха клейка, сз - сосна звичайна, бп - береза повисла, дз - дуб зви-чайний, ш. - iншi деревш види (осика, граб звичайний, ялина европейська).
За даними табл. 1 можна стверджувати, що мiнливiсть показниюв фггома-си в межах землекористувач1в НПП "Прип'ять-Стохiд" е похiдною вiд мiнливостi значень основних таксацiйних показниюв деревосташв, яю, своею чергою, пев-ною мiрою вщображають ефективнiсть ведения господарства у кожному iз корис-тувачiв. Щодо видового складу лкового фонду, варто зазначити, що найбшьшу частку в структурi фiтомаси становлять сосновi деревостани - 43,1 % (630,95 тис. т), дещо менше припадае на вшьшаники - 35,7 %. При цьому найменша частка характерна для березових i дубових деревостанiв - 11,2 та 9,3 % вщповщно.
Територда НПП " Прип'ять-Стохiд" подшено на чотири природоохороннi науково-дослiднi вiддiления (ПОНДВ): Великоглушанське, Ветл1вське, Любе-шiвське та Люб'язшське, якi мають 23 обходи та 8 майстерських дшьниць. ПОНДВ е головними структурними одиницями нащонального парку, тому до-цiльним буде показати розподш обсягiв фiтомаси головних лiсотвiрних порiд у 1х межах (табл. 2).
Табл. 2. Розподгл обсяггв фтомаси лгав НПП "Прип'ять-Стохгд" у межах ПОНДВ та головних лгсотвгрних поргд
Назва ПОНДВ Площа ВЛРЛД, га Фиомаса, тис.т / %
влч* сз бп дз ш. усього
Великоглушанське 2435,5 115,96 62,9 32,55 17,7 21,83 11,8 12,43 6,7 1,63 0,9 184,40 100,0
Ветлiвське 2709,4 99,03 30,6 176,53 54,6 29,59 9,1 17,90 5,5 0,50 0,2 323,55 100,0
Любешiвське 3313,6 138,44 35,4 223,72 57,3 20,42 5,2 4,11 1,1 3,93 1,0 390,62 100,0
Люб'язiвське 4766,8 168,28 29,8 198,15 35,1 92,75 16,4 102,31 18,1 3,58 0,6 565,07 100,0
Разом по НПП 13225,3 521,71 630,95 164,59 136,75 9,64 0,7 1463,64
35,7 43,1 11,2 9,3 100,0
Наведеш в табл. 2 даш свщчать, що найбшьша частка фггомаси (38,6 %) нагромаджена у насадженнях Люб^вського ПОНДВ, дещо менша - у Любе-шiвському та Ветл1вському - 28,7 та 22,1 % ввдповвдно. Площа вкритих лiсовою рослиншстю лiсових дшянок Великоглушанського ПОНДВ становить 2435,5 га i е найменшою серед усiх вiддiлень парку. У зв'язку з цим, частка нагромадже-но! фiтомаси також значно менша i становить 184,40 тис. т (12,6 %).
У ходi проведення дослiджень лiсiв НПП "Прип'ять-Стохiд" важливе значення мае аналiз щiльностi нагромаджено! органiчноí речовини. Для реалiза-ци поставленого завдання виконано розрахунок щшьносп фiтомаси на основi повидшьно! БД для кожного окремого видiлу. Шсля цього отриманi результати об'еднано поквартально та в межах ПОНДВ, що наочно демонструе рис. 2.
Як видно з рис. 2, найнижчих значень щшьшсть фiтомаси сягае у наса-дженнях Великоглушанського ПОНДВ - 7,6 кг (м2)-1. Цей показник нижчий за середнш показник щiльностi лiсiв НПП (11,1 кг (м2)-1), оскiльки у вщдшенш пе-реважають чорновшьшанники (67,2 %), частка низькоповнотних (0,6 i <) та низькопродуктивних (III i <) насаджень у яких становить близько 50 %. Варто зазначити, що показник середнього запасу також найнижчий, в порiвняно з ш-шими ПОНДВ - 115 м3га-1, тодi як у Ветл1вському 190 м3 га-1, Любеш1вському та Люб'язiвському - 188 та 181 м3га-1 вiдповiдно.
Нел1сов1 земшй НПП, зокрема:
- водш об'екти;
- евтрофш болота;
• I - болотш луки.
JIícobí дшянки, 3Í щшыпстю фггомаси: - 0,1-5,0 кг-(м2)"';
- 5,1-10,0 кг-См2)"1;
- 10,1-15,0 кг-(м2)"'; ->15,1 кг-(м2)"'
1:100 000
Рис. 2. Середня щшьтсть фтомаси НПП "Прип'ять-Crnoxid"за кварталами
В шших структурних пiдроздiлах щiльнiсть нагромаджено'' оргашчно! речовини мае такi значения: Ветмське ПОНДВ - 11,9 кг (м2)-1, Любешiвське -11,8 кг(м2)-1 та Люб^вське 11,9 кг(м2)-1. Отже, пiдсумовуючи результати про-ведених дослiджень, варто зазначити, що лiсовi масиви НПП "Прип'ять-Стохщ" мають значний ресурсний потенцiал, ефективне використання якого може спри-яти виршенню низки екологiчних проблем регюну. Висновки:
1. У лiсах НПП "Прип'ять-Стохщ" станом на 01.01.2013 р. на загальнш площi вкритих люовою рослиннiстю лiсових дiлянок 13225,3 га iз запасом стовбу-рово'1 деревини 2281,10 тис. м3 мiститься близько 1,5 млн т фггомаси.
2. Результати аналiзу обсягiв фiтомаси у межах груп лiсотвiрних порiд засвщ-чили, що найб1льше живо! оргашчно!' речовини нагромаджено у м'яколис-тяних (688,61 тис. т) та хвойних (632,76 тис. т) деревостанах, сумарна час-тка фггомаси для яких становить 90,3 %. Значно менше и нагромаджено у твердолистяних деревостанах - 142,26 тис. т (9,1 %).
3. Обсяги нагромаджено'1 фiтомаси у межах землекористувачiв розподiленi нерiвномiрно, оск1льки напряму залежать вiд площi вкритих лковою рос-линнiстю лiсових дiлянок. Так, у насадженнях, як1 безпосередньо передано НПП, нагромаджено тшьки 4,0 % вщ загальних обсягiв живо! оргашчно!' речовини. Iншi 96 % розподшеш мiж двома лiсогосподарськими тд-приемствами ДП "Любешiвське ЛМГ" та ДП СЛАП "Любешiвагролiс", 54,0 i 42,0 % вщповщно.
4. Найб1льшу частку фиомаси (38,6 %) нагромаджено у насадженнях Люб^вського ПОНДВ, дещо меншу - у Любешiвському та Ветлiвсько-му - 28,7 та 22,1 %, найменшу у Великоглушанському - тшьки 12,6 %.
5. Результати аналiзу щiльностей фiтомаси у межах структурних шдроздшв НПП засвiдчили, що найвища щiльнiсть фiтомаси характерна для наса-джень Ветлiвського - 11,9 кг(м2)-1, Любешiвського - 11,8 кг(м2)-1 та Люб'язiвського 11,9 кг (м2)-1 ПОНДВ. Значно нижчий цей показних у насадженнях Великоглушанського ПОНДВ - 7,6 кг (м2)-1, що можна пояснити низькою продуктившстю деревостанiв у зв'язку зi значним перезволожен-ням та заболочешстю територи.
Лiтература
1. Бокоч В.В. Бютична продуктившсть л1ив Карпатського Нащонального природного парку та 11 динамка : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 / В.В. Бокоч. - К., 2012. - 172 с.
2. Лакида П.1. Вуглецевий потенщал соснякв Р1вненщини в умовах техногенного наванта-ження : монографш / П.1. Лакида, П.С. Белюшко, О.В. Морозюк. - Корсунь-Шевченк1вський : ФОПВ.М. Гаврищенко, 2014. - 187 с.
3. Лакида П.1. Перспективи використання бюмаси лвдв Украши для бюенерги / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин // Люове господарство, люова паперова 1 деревообробна промислов1сть : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 30. - С. 225-228.
4. Лакида П.1. Ф1томаса лвдв Украши : монографш / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
5. Мельник О.М. Конверсшш коефшденти компоненпв фггомаш деревосташв Нащональ-ного природного парку "Прип'ять-Стсшд" / О.М. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.6. - С. 78-85.
6. Миклуш С.1. Ршниш буков1 люи Украiнн: продуктившсть та оргашзацш сталого госпо-дарства : монографш / С.1. Миклуш. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 260 с.
7. Пляскина Н.И. Формирование рыночных отношений в сфере природопользования и тенденции развития энергетической политики в условиях реализации Киотского протокола // Вестник Новосибирского государственного университета. - 2005. - Т. 5, № 1. - С. 24-40.
8. Lakida P. Forest Phytomass estimation for Ukraine / P. Lakida // WP-96. - Laxenburg, IIASA, 1996. - 75 p.
Надклано до редакцй' 12.02.2016 р.
Мельник А.Н. Повыдельная оценка биотической продуктивности лесов Национального природного парка "Припять-Стоход"
По результатам исследований приведены структура и общие объемы фитомассы лесов Национального природного парка "Припять-Стоход" в разрезе землепользователей, природоохранных научно-исследовательских отделений и главных лесообразу-ющих пород. При проведении расчетов использован повыдельный метод оценки компонентов фитомассы. Рабочим массивом данных служила агрегированная база данных "Лесной фонд Украины" на 01.01.2013 г. Выборка базы данных составляла 3712 выдела, покрытых лесной растительностью лесных участков, в том числе по группам лесо-образующих древесных пород: мягколиственные - 1705, хвойные - 1702 и твердоли-ственные - 305 выделов. Проведено группирование расчетов средней плотности фито-массы лесов Национального природного парка "Припять-Стоход" по кварталам.
Ключевые слова: Национальный природный парк "Припять-Стоход", таксационный выдел, структура фитомассы, плотность фитомассы, биотическая продуктивность лесов.
Melnyk O.M. Stratum Evaluation of Biotic Productivity of Forests of National Nature Park "Prypiat-Stokhid"
According to the results of research the structure and general volume of phytomass of forests of National Park "Prypiat-Stokhid" within land-users (land-owners), nature-protective scientific and research divisions and forest-forming species are shown. By-stratum method of phytomass components evaluation was used in calculations. Aggregated database "Forest fund of Ukraine" in condition of 01.01.2013 served as work mass of data. Sampling of database was 3712 strata covered with forest plants of forest plots, particularly according to groups of forest-forming tree species: soft-leaved - 1705, conifer - 1702 and hard-leaved -305 species. The grouping of calculations of average density of phytomass of forests of National Nature Park "Prypiat-Stokhid" was conducted by quarters.
Keywords: National Nature Park "Prypiat-Stokhid", taxation plot, phytomass structure, phytomass density, biotic productivity of forests.
УДК 630*165.6
АДАПТАЦ1ЙНА ЗДАТШСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ П1ДВИД1В СОСНИ ЖОВТО1 {PINUS PONDEROSA L.) У ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ В УМОВАХ ХАРК1ВЩИНИ
1.С. Нейко1, С.А. Лось2, О.М. Плотнтова3
Дослщжено адапгацшну здатшсть, стан i продуктившсть ni^n;AÍB сосни жовто! у географiчних культурах. Проведено поргвияння штенсивност росту, селекщйно!' струк-тури та стану кшматишв. Встановлено, що шдвид Pinus ponderosa subsp. ponderosa (Duglas ex Lawson) характеризуемся значним переважанням за висотою, кращою се-лекцшною структурою та станом поргвняно з шшими шдвидами в умовах Харювщини. Виявлено що за сукупшстю показниюв збереженосй, продуктивном! яюсно!' структури та стану переважають таю походження цього шдвиду: 819 (Darbi, M), 865 (Bend, OR) та 866 (Okanogan, W).
Ключовi слова: сосна жовта, продуктившсть, адапгацшна здатшсть, географiчнi культури.
1 ст. наук. сшвроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук - ДП "Вшнинькалгсованауково-дослщнастаннш" УкрНД1ЛГА;
2 ст. наук. сшвроб. С. А Лось, канд. с.-г. наук - УкрНЩ Лсового господарствата агротсометорацй ím. Г.М Висонького;
3 наук. сп1вроб. О.М. Плотнкова - УкрНД1 л1сового господарства та агрол1сомелюрацп ím. Г.М. Висонького
