CC BY
49
дослiду найбшьшу частку укорiнення отримали при заготiвлi живцiв з моло-дих рослин.
Висновки
1. Живцi, заготовленi з молодих рослин (5^чних), укорiнюються краше, порiвняно з живцями, заготовленими з 30- та 50^чних рослин.
2. Здерев'янш живцi потрiбно заготовляти у листопад^ коли рослини перебувають у станi спокою.
3. Частка укоршення кореневих живцiв вища, шж у здерев,янiлих. Вони мають бiльший прирiст пагона та кращий розвиток коренево! системи.
4. Оптимальними термiнами для зеленого живцювання е перiод з 5 до 15 липня. Найбiльшу частку укорiнення дають живцi, заготовленi з середньо! частини пагона.
5. Оброблення стимуляторами росту шдвищуе регенерацшну здат-нiсть живщв. Найвищу частку укорiнення отримано при використанш 1МК.
Лiтература
1. Балабушка В.К. Перспективы селекционной интродукции гледичии// Теории и методы интродукции растений и зеленого строительства/ Отв. ред. А.М. Гродзинский. - К.: Наук. думка, 1980. - С. 19-20.
2. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой. -К.: Наук. думка, 1993. - 91 с.
3. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 286-289.
4. Комиссаров Д.А. Биологические основы размножения древесных растений черенками. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 289 с.
5. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 280 с._
УДК630*5.001.[477.83] Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук;
acnip. Г.С. Домашовець1 - Нащональний аграрний умверситет, м. Кит
Ф1ТОМАСА ТА ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ Л1С1В ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ Л1СОРОСЛИННОГО РАЙОНУВАННЯ
Наведено результати дослщжень компонент надземно'1 ф^омаси деревосташв головних лiсотвiрних порщ Карпат, Передкарпаття, Опшля, Малого Полюся та Роз-точчя та депонованого в нш вуглецю.
Ключов1 слова: бюлопчна продуктивнють, надземна ф^омаса, депонований вуглець, люорослинна область.
Assoc. prof. R.D. Vasylyshyn; post-graduate G.S. Domashovets -
National agrarian university, Kyiv
Phytomass and sequestered carbon of Lviv region forests by forest growth oblast
Results of research of the aboveground phytomass fraction of main forest forming species forests and sequestered carbon are presented for Roztochya, Carpathians, Peredcar-pattya, Male Polissya and Opillya.
1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук - НАУ, м. Кшв
Keywords: biological productivity, aboveground phytomass, sequestered carbon, forest growth oblast.
Системна еколопзащя суспшьства, що останшми десятилiттями, обу-мовлена розумiнням загально! вiдповiдальностi перед майбутшми поколшня-ми за наслщки руйнування навколишнього середовища, призвела до пошуку ново! парадигми еколопчнох безпеки й природокористування, змши спожив-чо! поведiнки людей [5].
Одшею з найглобальшших проблем, що сьогоднi виршуються мiжна-родною науковою лiсiвничою спшьнотою, е вивчення компонентiв (складни-юв) первинно! бюлопчно1 продуктивностi лiсiв - ф^омаси, мортмаси i про-дукци та !хнього впливу на ресурсно-енергетичний баланс та еколопчш проблеми регюшв.
Над вивченням бюлопчно1 продуктивностi люових деревостанiв пра-цювали дослiдники багатьох кра!н свiту: серед них В.М. Горбатенко, В.В. Про-топов [4], П.1. Лакида [7], В.К. М'якушко [9], Л.1. Половников [10], е.Л. Ро-дiн, Н.П. Ремезов, Н.1. Базилевич [11], А.1. Уткiн [15, 16, 17] та ш. Важливу роль у розвитку цих дослщжень вiдiграла Мiжнародна бiологiчна програма (МБП), яка сформувалася на початку 70-х роюв минулого столiття i сприяла науковш розробцi та практичнiй реалiзацil низки екологiчних i бюгеоценоло-пчних питань. Однак перерахованi роботи не закривають це питання для по-дальшого вивчення. Адже дослiдження фггомаси з розподiлом li за фракщями потребуе дуже великих затрат часу i працi порiвняно iз затратами на отри-мання таксацiйноi характеристики деревостану. Тому дат про запаси i про-дуктивнiсть фiтомаси все ще характеризуються фрагментарнiстю i залиша-ються недостатнiми.
За сво!м розташуванням та фiзико-географiчним районуванням тери-торiя Львiвськоi областi е унiкальною. Природш комплекси характеризуються складним поеднанням рiвнинно-хвилястих полiських ландшафтiв i горбис-то-пасмових мiсцевостей з мальовничими яружно-балковими утвореннями до середньовисоких гiр та лапдного рельефу з помiрно теплим i вологим кшма-том. Розташування областi у смузi Головного Свропейського вододiлу, мiж Балтiйським та Чорноморським басейнами, зумовило формування характерного розмаггтя природних умов Львiвщини. Лiсовi масиви, вiд рiвнинних бо-рiв Малого Полiсся та Розточчя, змшаних лiсiв Опiлля i Передкарпаття до ялицево-смереково-букових лiсiв Карпат, е найпродуктившшими змiшаними лiсами в Gвропi.
Проведення дослщжень з оцiнки бiологiчноi продуктивност компо-нентiв надземно! фiтомаси деревосташв головних лiсотвiрних порiд Карпат, Передкарпаття, Опшля, Малого Полiсся i Розточчя та депонованого в нш вуг-лецю, сприятиме вирiшенню низки проблем, що постали останнiм часом перед науковцями та лiсiвниками даного регюну.
Моделювання компонентiв бiологiчноi продуктивност деревостанiв проводили за методиками, запозиченими з лггературних джерел [7, 13, 14].
На основi статистичних даних1) розподiлу площ, вкритих люовою рос-линнiстю лiсових дшянок та запасiв стовбурово! деревини, в люах Львiвськоl областi за головними лiсотвiрними породами, групами вiку, боштетами i моделей оцiнки основних компоненлв фiтомаси насаджень, розраховано обсяг загально! фiтомаси лiсiв областi у межах люорослинних областей, а також за породами (сосна, смерека, ялиця, модрина, дуб, бук, граб, ясен, береза, осика та вшьха) та групами лiсотвiрних порiд (хвойнi, твердолистянi, м'яколистяш). Окрiм зазначених компонентiв була розрахована щшьтсть фiтомаси та депо-нованого у нш вуглецю в кг на 1 м2 вкритих люовою рослиннiстю лiсових дь лянок. Одержат результата наглядно демонструють рис. 1 та 2, а абсолютш значення обсяпв фiтомаси лiсiв областi представлен в табл. 1.
Умовш позначсння □ хвинш В твердолистяш ■ м'ЯКОЛПСТИШ
Рис. 1. Структура фтомаси за групами nopid в межах лжорослинних областей
Аналiзуючи дат рис. 1, необхщно вщзначити, що структура фiтомаси за групами порщ Львiвськоï областi дуже близька, за сво1ми значеннями, до вщповщних показникiв, якi характеризують фiтомасу лiсiв Украïни (хвойнi -43 %, твердолистяш - 49 %, м'яколистяш - 8 % [8]). Цей факт можна поясни-ти тим, що територiя обласл характеризуемся контрастшстю природних умов, адже розташована на стику трьох природно-кшматичних зон (Полюся, Карпати, Лiсостеп), що дозволило вченим видшити на ïï територiï аж п'ять ль
1) Використовувались даш обл1ку л1сового фонду Льв1всько1 обласл станом на 1.01.2006 року.
о 3
л
е-«
а
а р
а а
н и &
ни ^
Я М
ь2 «
5 я
^ 3
о _
§ й
43 м
4 • чу
И ^
~ Я
к &
43 О 2
2 й
о
о 43 П)
Я
а
ьч Ь4
Р о
* 5
П) ' <
СП ^
К \0
'<
к
и * ^ £
\0 0х Н-' • в-
Й Н-1 • н
1 о о
а р « р
а о
Н-1 • а
й
а а а
Р 43
г а
п> « а
н о
о ^ ^
а а о
'< (Т)
43 а а
О п>
О Й а н ^
а а а а п> 43
►е- П) 1Я
н- • О о н а
н о а
№
* £ П)
§ 3
о> ^
Э к к
й а
* 1 ° §
° Й £ з
^ к
■ ' ■, <*> Н
° В
2 3.
р и о
я 2
^ Со
и 1—1 '
* 3
Й Р
н
КС V
Й £ О
№ Э.
о О И р
ё * О Й № И
К
8 ё
ъ к 8 е-
н
Я
о
Й н- •
О О ЬО
со
п>
я о
о о
I К
2 а
Я
р
43
а
о
о
о ^
н
а о
И
а
и ~ п> И
а а о
о ас а . а
П)
О V,- а а я о
а
о
а а
Ьа
П) *
а о
И
I—' • Й
Й н- •
о о 43 О § Я Э 43
О *
а
« х
а а а о
а
о о н
п> *
о\ н
О) р
X о
Й П) 43 П) И
о
Я 3
43 а
а ' ■
н о
р о
а
о
н р
^ И ^ а-и и
п>
п> а.
И И
о а
р о н
а а а ас
а а
н-»•
н «
Н
Я П)
а
« 2 Р х
а
И
О)
о о о л
1Я
£ а а а
, п> а р
а р
а
н-1 •
а а
н-»•
а а о
43 Й О Й
о °Х ° Й »» о а » 2 а а 3
X р ►тЗ
1 Й н № О
П)
а а
П)
а «
О
1Я
а р а
43
£ ^
Й °
иг
И §
а
нн а
23 о
►5 о\
а Р
а ^
н " ш р и) ^
а "
ьа н
Ьа
н- •
а
1Я
О)
43 О О
СО чЗ
ё §
$ I
а а
о 2
н о
О Р !-) О
о а
- о сг 0 1 о || Розточчя Мале Полшся || Опшля Передкар-паття | Карпати Л1сорос-линна область
00 00 8,20 14,61 12,42 10,27 22,67 всього деревина стов-бура в кор1 Компоненти то мае и, млн. т
61,86 7,40 13,10 11,29 9,20 20,87 деревина в т.ч.
ч» 4- 0,80 и. О О Ъо ю кора
чо чо 2,25 3,77 4,09 3,03 6,82 деревина 1 кора гшок
3,27 0,29 0,46 0,34 0,47 О листя (хвоя)
'Л 'Л -А Ъо 3,30 и) 2,27 5,08 пш та кореш
2,55 О V 0,82 0,35 о Ъ-) 0,62 тднаметова рослиншсть
109,53 13,00 22,96 20,32 16,36 36,91 разом
4- 13,89 15,82 18,97 17,88 19,25 ^ В ^ о н Я-^н 2 ы о О С- % 1 ^ т
Л 4- ч» 4- 00 6,46 11,42 10,13 00 18,34 всього, млн. т ГО ^ Й п> а V
00 ч* о 7,86 о 8,90 о Ъл щшьшсть, / 2ч-1 кг-(м )
£
Од
в* а
© а
о' ©
а а
а ©
ГУ ©
&
Яг ©
£
06 &
а §
о
§ ©
а ©
06 &
а а
Яг
3
л в*
V;
Ьа
&
06
Й*
оь
о
в* *
© © &
О
06
Табл. 2. Розподт основних л^отаксацшних показникв _залюорослинними областями_
.Шсорослинна область Площа вкритих лiсовою рослинтстю лiсових д^-нок, тис. га Запас стовбурно1 деревин3и, млн. м Запас на 1 га Середнш боттет Запас фь томаси, млн. т Щшьтсть фь томаси, t 2V1 кг-(м )
Карпати 191,687 52,298 273 1 а,9 36,910 19,3
Передкарпаття 91,505 20,327 222 1 а,6 16,363 17,9
Опшля 107,119 23,110 216 1 а,6 20,317 19,0
Мале Полiсся 145,175 31,839 219 1,3 22,960 15,8
Розточчя 93,600 17,478 187 1,6 13,005 13,9
Льв1вська обл. 629,086 145,052 230 1,2 109,530 17,4
Мшливють показниюв ф^омаси в межах Львiвськоï областi е похщ-ною вщ мiнливостi значень основних таксацiйних показниюв деревосташв, якi в свою чергу, певною мiрою вiдображають ефективнiсть ведення госпо-дарства на цiй територп. Варто зазначити, що найбiльш продуктивними е ль совi масиви Карпат, де переважають ялицево-буково-смерековi лiси, середнш запас яких на 1 га, вкритих люовою рослиннiстю лiсових дшянок, становить 273 м3 (табл. 2), а середня щшьтсть фiтомаси на 11 % вища вiд середнього значення по регюну (17,4 кг/м ). Найнижчою продуктивнiстю характеризу-ються лiсовi масиви Розточчя (187 м /га), тут переважають сосново-дубовi деревостани в яких зосереджено близько 12 % загально1' фггомаси лiсiв Львiв-
щини. Структура загально1' фггомаси лiсiв регiону представлена на рис. 3.
12%
19%. 15%
Рис. 3. Розподт фтомаси за лкорослинними областями Львiвщини
Варто зазначити, що обсяги фггомаси в тш чи шшш люорослиннш об-ластi значною мiрою залежать вiд вiковоï структури деревостанiв областi та породного складу люового фонду. Розподiл обсягiв фггомаси в межах люо-рослинних областей за групами вжу та пашвними породами наглядно представлений на рис. 4 та 5.
Вiкова структура люових масивiв Львiвщини е типовою для Карпатсь-кого регiону з переважанням середньовжових та пристиглих деревосташв в уЫх лiсорослинних областях. З рис. 4 видно, що близько половини обсяпв фь томаси лiсiв регiону зосереджено в середньовiкових деревостанах. На прис-тиглi деревостани припадае бшя 20 % загально1' фггомаси, ще 30 % акумульо-вано в молодняках та стиглих i перестиглих деревостанах.
Щодо породного складу люового фонду Львiвщини, то варто вщзна-чити, що найбiльшу частку в структурi фiтомаси регiону обшмають буковi деревостани, якi представленi в уЫх лiсорослинних областях - 28,1 %
(30,8 млн. т), дещо менше припадае на сосновi та дубовi деревостани - 20,9 i 19,8 % вiдповiдно. При цьому, найменша частка характерна для осикових деревосташв - 0,15 %, основна частка яких зосереджена в Розточчь
□ молодняки □ середньов!ков! □ пристипгм □ стигл! та перестипгп Рис. 4. Розподт обсягiв фтомаси за групами вшу в межах лкорослинних областей
Рис. 5. Розподт обсягiв фтомаси за патвними породами в межах
лкорослинних областей
Рис. 6. Щтьшсть фШомаси лШв Львiвщини за л^орослинними областями
Важливим показником, який характеризуе бюпродуктившсть деревос-ташв е щшьшсть ф^омаси. Середня щшьшсть фггомаси на 1 м , вкритих ль совою рослиншстю люових дiлянок Львiвщини, становить 17,4 кг/м2 iз мшь
2
мальним значенням 13,9 кг/м в люорослиннш областi Розточчя та макси-мальним 19,3 кг/м у Львiвських Карпатах (рис. 6).
Аналiзуючи данi, зображеш на рис. 7, можна простежити змшу показ-ника щiльностi фггомаси в напрямку вiд Карпат до Розточчя. Характерне зменшення зазначеного показника притаманне хвойним та твердолистяним деревостанам. М'яколистяш деревостани найвищу щiльнiсть фггомаси мають у лiсорослиннiй областi Опшля, а найнижчу - у Львiвських Карпатах.
30,0 -
Рис. 7. Щтьшсть фтомаси за групами nopidу межах лкорослинних областей
Багаточисельш дослщження за останш десятилтя свiдчать про знач-ну роль люових екосистем у глобальному вуглецевому цикш. Атмосферний вуглець знаходиться в неперервному круговорота у ходi фотосинтезу вш зас-воюеться рослиннiстю, а при розкладi органiки i ii спалюваннi - вившьню-еться i надходить в атмосферу. Таким чином, надземна рослиншсть щорiчно поглинае близько 55-60 Пг (1 Пг = 1015 г = 1 млрд. т) у виглядi чисто! первин-но! продукци (ЧПП) i приблизно стшьки ж повертаеться назад (зворотно) у ходi гетеротрофного дихання i природних порушень. Вуглець, який мютиться в атмосферi, може повнiстю пройти через рослиншсть протягом 10 роюв. Океан мае великий запас вуглецю (36000 Пг), але рiчний обмш водяно! по-верхнi з атмосферою приблизно рiвний обмiну надземних екосистем (Schneider, 1990).
Станом на 1.01.2006 р. в люових масивах Львiвщини акумульовано близько 54 млн. т вуглецю, що становить майже 9 % вщ загально! кшькоси вуглецю депонованого лiсами Укра1ни [1, 8].
Середня щшьшсть вуглецю для вкритих люовою рослиннiстю дiлянок
2 2 Львiвщини сягае 8,7 кг/м iз мшмальним 6,9 кг/м в лiсорослиннiй зош Роз-
точчя i максимальним 9,6 кг/м значеннями у зош Львiвських Карпатах. По-
рiвнюючи, варто вщзначити, що середня щiльнiсть вуглецю для вкритих ль
совою рослиннiстю люових дiлянок Укра1ни становить 6,6 кг/м [6].
Щорiчний прирiст фiтомаси в люах регiону становить 1264,9 тис. т в яких щорiчно акумулюеться 626,1 тис. т вуглецю. За даними Львiвського об-ласного управлшня статистики, викиди забруднюючих речовин у 2006 р. ста-новили 206,7 тис. т, з яких 81,6 тис. т становлять викиди оксидiв вуглецю, що на 10 % бшьше порiвняно з попередшм роком [12]. При цьому варто вщзна-чити, що 88 % викидiв вуглецю здшснюеться пересувними джерелами. Тен-денцiя до щорiчного збiльшення викидiв забруднюючих речовин в атмосфер-
не повпря не може не турбувати наукову сшльноту та населення область Хо-ча лiсовi масиви Львiвщини ще здатш витримувати навантаження шкiдливих викидiв, така ситуащя потребуе невiдкладних змiн у ставленш до навко-лишнього природного середовища.
Баланс викидiв оксиду вуглецю транспортом та щорiчне його погли-нання лiсовими масивами лiсорослинних областей Львiвщини наглядно шюс-
♦ Щ«р1'|ис демонунамни куглсцк» Я Щ<ф1'нм нпкн.ш вуг.'кцго
Рис. 8. Баланс викидiв та поглинання оксиду вуглецю
З вщображених на рис. 8 даних видно, що iснуе значний резерв поглинання вуглецю кожнш люорослиннш областi регiону. Згiдно з Кютським протоколом, надлишки вiд зниження викидiв СО2 можуть стати об'ектами ку-пiвлi-продажу (так званi мвуглецевi кредити"), i в цьому контекстi збшьшення запасiв вуглецю та 1х вщповщна оцiнка набувають ще й економiчного значен-ня для Львiвськоl область Прюритетним завданням у цьому напрямi е роз-роблення нормативiв для модальних лiсових насаджень та ощнка реально на-явних обсягiв вуглецю в них.
Таким чином, шдсумовуючи результати проведених дослщжень, вар-то вщзначитити, що лiсовi масиви област мають значний ресурсний потенщ-ал, ефективне використання якого може сприяти виршенню низки економiч-них, еколопчних та енергетичних проблем Львiвщини. При цьому досль дження бюлопчно! проруктивност лiсiв за лiсорослинними областями дае змогу деталiзувати нормативно-iнформацiйне забезпечення для ощнки еколо-гiчних функцiй лiсiв з метою забезпечення ефективного люоуправлшня люа-ми областi.
Л1тература
1. Василишин Р.Д. Продуктивнють та надземна ф1томаса люосташв ялищ бшо! в Укра-шських Карпатах: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.02/ Нац. аграр. ун-т. - К., 2007. -20 с.
2. Генсирук С.А. Основы комплексного лесохозяйственного районирования Украинской ССР. К.: 1974.
3. Геренчук К.1. Природа Льв1всько'1 область - Льв1в. Вид-во Льв1в. ун-ту 1м. 1вана Франка, 1972.
4. Горбатенко В.М., Протопопов В.В. О точности учета фитомассы крон и хвои сосновых древостоев// Лесное хозяйство. - 1971, № 4. - С. 39-41.
5. Домашовець Г.С., Василишин Р.Д. Дослщження продуктивност лю1в Льв1вщини в контекст дiсоросдинного районування// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 2007, вип. 105. -С. 212-219.
6. Лакида П.1. Методичш аспекти ощнки рiчного стоку вуглецю в люових насаджен-нях// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 1998, № 8. - С. 221-227.
7. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2002. - 256 с.
8. Лакида П.1., Василишин Р.Д. Перспективи використання бiомаси лiсiв Украши для бюенергп// Люове госп-во, лiсова, паперова i деревообробна пром-сть: Мжвщ. наук.-техн. зб. - Львiв: НЛТУ. - 2006, вип. 30. - С. 225-228.
9. М'якушко В.К. Первинна бюлопчна продуктивнють соснових лiсiв Украiнського Полiсся// Укр. бот. журнал. - 1972, т.29, № 3. - С. 328-339.
10. Половников Л.1. Вiкова динамша складникiв бюлопчно'1' продуктивностi фiтомаси ялинових ценозiв Чорногорки// Укр. бот. журнал. - 1970, т. 27, № 5. - С. 619-624.
11. Родин Е.Л., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. - Л.: Наука, Ленинград. отд., 1968. -145 с.
12. Статистичний щорiчник Украши за 2006 рш. - К: Консультант, 2007. - 594 с.
13. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев. -Красноярск: Узд-во Красноярск. ун-та, 1985. - 192 с.
14. Усольцев В.А. Рост и структура фитомассы древостоев. - Новосибирск: Наука, 1988. - 253 с.
15. Уткин А.И. Биологическая продуктивность лесов (методы изучения и результаты)// Лесоведения и лесоводство: Итоги науки и техники. - М.: ВИНИТИ. - 1975, т. 1. - С. 9-189.
16. Уткин А.И. Методика исследований первичной биологической продуктивности лесов// Биологическая продуктивность лесов Поволжья. - М.: Наука, 1982. - С. 59-72.
17. Уткин А.И. Первичная биологическая продуктивность лесов: истоки, состояние, перспективы// Проблемы лесоведения и лесной экологии: Тез. докл. конф. - Минск, 20-23 сент., 1990 г., ч. 1. - М., 1990. - С. 68-71._
УДК 630*2 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук;
acnip. Р.М. Кравчук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
1СТОР1Я Л1С1ВНИЧИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У МАЛОМУ ПОЛ1СС1
Проаналiзовано ютор^ лiсiвничих дослщжень у Малому Полюс впродовж ос-таншх 190 poKiB. Незважаючи на значну кшьюсть публшацш на цю тематику акту-альним питанням залишаеться вивчення особливостей росту i формування чорно-вшьхових деревосташв у даному репош.
Ключов1 слова: лiсiвництвo, Мале Полюся, люова рослиншсть.
Assoc. prof. V.V. Lavny; post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv The history of forestry investigation in the small Polissya
It was the aspect of forestry investigation in the Small Polissya studied. In spite of a considerable number of publications this subjects the problem of investigation of the alder stands growth and forming peculiarities in this region is topical subject.
Keywords: forestry, Small Polissya, forest vegetation.
Регюн Малого Полюся займае швноч1 райони Льв1всько1, Терно-пшьсько!, швдень Р1вненсько1 i невелику частину на заход1 Хмельницько! область Мале Полюся являе собою своерщну ф1зико-географ1чну область Укра-1нського Полюся i розташоване м1ж Волинською височиною на швноч1 i По-дшьською люостеповою височиною на твдш. Мале Полюся тягнеться вщ Шепе^вки i Славути на схoдi до Рави-Русько! на заход^ де переходить на те-риторш Пoльщi [14, 15, 17].
На територи Малого Пoлiсся значш плoщi займають лiси. Вони зумов-люють характер ландшафту цього району та мають велике господарське зна-чення. Рiзнoманiтнiсть лiсiв як за складом лiсoтвipних пopiд, так i за типами
