CC BY
14
Табл. 2. Таксацшш показники деревних nopid скверу ¡м. Т. Г. Шевченка
№ з/п Украшська назва Латинська назва Висота, м Дiаметр' см
1 Клен гостролистий Acer platanoides L. 10,0й'0 29,5^
2 Лщина ведмежа Corylus colurna L. 16,0й'0 8,0±1,5
3 Липа европейська Tilia europaea L. 12,0^° 27,5^
Н1Р0.5 2,05 2,04
Отже, сквер iM. Т.Г. Шевченка мае розташування, просторову структуру, правильне функцюнальне виршення. Тепершнш незадовiльний стан зе-лених насаджень цього скверу пов'язаний з вщсутнютю належного догляду i змiною культури вiдпочинку вiдвiдувачiв.
Припинити процес розпаду i запобiгти повнш загибелi насаджень скверу, пiдвищити 1х декоративнiсть i функцiональну ефективнiсть можливо лише шляхом проведення реконструкцп.
Висновки. На основi проведених нами дослщжень встановлено:
• видовий склад деревних та кущових насаджень скверу iM. Т.Г. Шевченка;
• рекомендовано тдвищити декоратившсть i функцiональну ефективнiсть деревних та кущових насаджень скверу шляхом реконструкцп.
Л1тература
1. Горохов В.А. Городское зеленое строительство / В. А. Горохов. - М. : Стройиздат, 1991. - 416 с.
2. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтного дизайна / Н.Я. Крижановская. - М. : Изд-во "Феникс", 2005. - 204 с.
3. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во "Наука", 1977. - 375 с.
Марно-Куца Е.Ю. Современное состояние зеленых насаждений сквера имени Т.Г. Шевченко в городе Умань
Проведена инвентаризация древесных и кустарниковых насаждений сквера им. Т.Г. Шевченко в городе Умани. Установлена структура этих насаждений. Рекомендованы пути повышения декоративности и функциональной эффективности древесных и кустарниковых насаждений данного сквера.
Marno-Kutsa O.Yu. Current status of greenery public gardens "T.H Shevchenko" in Uman
It was investigated an inventory of trees and bush plantations in park of "T.G. Shevchenko" in Uman. It was found the structure of these trees. It was recommended ways to improve the decorative and functional efficiency trees and bush plantations of the square. _
УДК 630*5 Acnip. Ю. С. Миклуш1 - НЛТУ Украти, м. Львы
ФУНКЦН ПРИМ1СЬКИХ РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1С1В I ПРОДУКУВАННЯ КИСНЮ
На базi люових масивiв зелено! зони м. Львова проанал!зовано функци при-мюьких рекреацшно-оздоровчих лгав та доповнено вiдомi класифжаци виховною функщею. Для аналiзованих лгав розраховано енергетичний потенщал, стж вуглецю та продукування кисню лгав зелено! зони м. Львова.
1 Наук. кер1вник: проф. Горошко М.П. канд. с.-г. наук
Ключовi слова: люи зелено! зони, функци лгав, ф^омаса, депонування вугле-цю, продукування кисню.
Вступ. Одшею з головних яюсних ознак рекреацшних л1с1в е !хня здат-нють забезпечити масовий вщпочинок, що досягаеться вщповщним впорядку-ванням та благоустроем територп, достатньою та оргашзованою стежково-до-рожньою мережею, використанням малих архггектурних форм. Разом з тим примюью люи виконують р1знопланов1 функци, як достатньо широко висвгг-лено у лггератур1 [7, 9, 13, 15]. У процеа швентаризацп дшянок люового фонду визначають !х особливосп та здатнють належно виконувати визначеш функци. З урахуванням штенсивносп вщвщування люових масив1в у люах зелених зон видшяють люопаркову та люогосподарську частини. Яюсною ознакою ль сопаркових територш е переважання шдивщуального вщпочинку 1 максималь-ний комфорт. Рекреацшне використання люових масив1в допускаеться тшьки в обсягах, що гарантуе збереження цшних природних комплекшв.
Мета досл1дження - проанал1зувати функци примюьких рекреацшно-оздоровчих л1ив та оцшити ф1томасу, обсяги депонування вуглецю та кисне-во! продуктивносп л1с1в зелено! зони м. Львова.
Матер1али та методика дослщження. У люових масивах зелено! зони м. Львова закладено 8 постшних пробних площ, 6 тимчасових пробних площ 1 80 тимчасових реласкотчних площадок. Пробш площ1 та площадки закладеш в дшянках, що зазнали рекреацшного впливу, у мюцях масового вщпочинку, поряд з1 шляхами транспорту, прогулянок тощо. Пробш площ1 та кругов1 дшянки закладено в чистих та мшаних букових та дубових, соснових та грабових, березових, вшьхових, акащевих насадженнях. Анал1зували базу даних люового фонду та опублжоваш даш постшних 1 тимчасових пробних площ, що закладеш в р1зний час дослщниками рекреацшних л1с1в зелено! зо-ни м. Львова.
В1дом1 р1зш способи визначення маси депонованого люостанами вуглецю, найчастше застосовують ваговий [4,18] та хлорофшьний [10] методи. В.1. Вайданич з1 ствавторами [1] запропонували спошб, що Грунтуеться на пор1внянш вхщних 1 вихщних компоненпв - з одного боку, з використанням енерги сонячно! рад1аци - з шшого боку, як необхщш для здшснення фотосинтезу. Використання запропонованого методу забезпечуе достов1рш ре-зультати, але вимагае вщповщно! приладно! бази. Масу депонованого люос-танами вуглецю визначали апробованим методом [4].
Результати досл1дження. Люов1 бюгеоценози впливають на довкшь-не середовище як бюлопчна та ф1зична системи. Виконання р1знопланових функцш залежить вщ просторового розмщення насаджень, !х будови, вжу, повноти та шших показниюв. Анал1з лггературних джерел [7, 9, 13, 15] та власш дослщження свщчать, що функци рекреацшних л1с1в проявляються через таю !хш властивости зменшення швидкосп виру; трансформащю (зни-ження) сонячно! енерги; регулювання температурного режиму повпря та Грунту; видшення люом кисню 1 поглинання вуглекислого газу; зм1ну юнного режиму повпря; тдвищення вологосп пов1тря; перехоплення 1 перерозподш опад1в; вщтворення ф1зичних 1 моральних сил через споглядання естетичних
пейзажiв тощо. Це дало пiдставу Н.В. Фоменко [13] виокремити таю функцп рекреацшно-оздоровчих лiсiв: кшмато-покращувальш; водоохоронш; захис-ш; середовищетвiрш; лжувально-оздоровчц пiзнавально-навчальнi. Водно-час А.С. Шейнгауз та А.П. Сапожников [15] функцп лiсiв подiляють на чоти-ри основнi класи та чотирнадцять шдклашв, у межах тдклашв видiлено 75 елементарних функцш, яю забезпечують найбiльш конкретну потребу сус-пiльства. Пiдклас рекреацiйних функцiй е складовою соцiального класу. Бе-ручи до уваги класифжащю функцш, опрацьовану С.1. Миклушем [7], люо-вим масивам зелено! зони м. Львова властивi ус типи, групи та первинш функцп, що визначенi для рiвнинних букових лiсiв Укра!ни. Разом з тим, у сощальний тип функцш доцiльно включити як первинну - виховну функщю, з видшенням виховно! групи функцiй. Така функщя е властивою для рекре-ацшно-оздоровчих лiсiв.
Фоменко Н.В. [13] опираючись на властивостi рекреацiйних лiсiв, ви-дiляе рiзнi види рекреацiйноI дiяльностi, зокрема оздоровчу, спортивну, ту-ристичну, утилiтарну та пiзнавальну. Пропонуемо з урахуванням функщ-ональних особливостей рекреацшних лiсiв, зокрема зростання у них рiзних видiв екзопв, значного бюрiзномашття, розмiщення таборiв вiдпочинку для юнацтва та молод^ зон вщпочинку, доповнити видшеш види виховним типом рекреацшно! дiяльностi.
Одним iз найвщчутшших впливiв лiсових масивiв на навколишне се-редовище е використання ними сонячно! радiацiI як джерела енергп для фотосинтезу. Незважаючи на те, що приблизно тшьки 0,1 %% енергп, яку отри-муе Земля вiд Сонця, зв'язуеться в процеш фотосинтезу, лiсовi бiогеоценози в цьому процесi найбiльш продуктивнi [13]. Пом'якшення радiацiйного режиму лiсовими масивами i зеленими насадженнями населених пункпв у спекотнi днi лiта сприяють пiдвищенню комфортностi вiдпочинку. Знижена температура повиря пiд наметом люу, iонiзацiя повiтря в лiсi, очищене вiд шюдли-вих газiв повггря, м'яка його вологiсть сприятливо впливають на самопочуття людини та проявляють лiкувальнi властивостi.
Бiосферна роль люових екосистем полягае у стабiлiзацiI атмосферного вуглекислого газу (СО2) та визначаеться складом оргашчно! речовини, що аку-мульована в окремих блоках: фггомаш, фiтодетритi та гумусi Грунту. Серед на-земних екосистем провiдна роль у СО2-газообмш належить лiсовим екосисте-мам, а депонування вуглецю в деревних рослинах може пом'якшувати наслщ-ки парникового ефекту [17]. Вирубування лiсiв призводять до змiн в обмшних процесах у системi атмосфера ^ рослинний покрив ^ Грунти та впливае на баланс вуглецю як на регюнальному, так i нацiональному рiвнях [11, 12].
Наявна база даних люового фонду може бути використана для отри-мання маси депонованого насадженнями вуглецю ваговим способом. Базо-вою одиницею для розрахунку запасу вуглецю в люових екосистемах терито-рiально-просторових одиниць узято люотаксацшний видiл iз урахуванням його особливостей, а саме: площ^ породного складу деревостану, в^, бош-тету, повноти, запасу стовбурово! деревини, породного складу пiдлiску, кшь-костi особин пiдросту, запасу сухостшних дерев, захаращеностi.
У розрахунках використано дат розподшу площi вкритих люовою рослиннiстю лiсових дiлянок та загального запасу насаджень лiсiв зелено! зо-ни м. Львова за групами лiсотвiрних порщ, вiдсотки запашв головних люот-вiрних порiд у межах групи порщ, розподiлу запашв деревостанiв за групами вiку у розрiзi груп лiсотвiрних порщ, а також середш бонiтети насаджень за М.М. Орловим у межах груп лiсотвiрних порщ. Розрахунки здiйснено з вико-ристанням методичного та програмного забезпечення САКВОК, розроблено-го i реалiзованого проф. П.1. Лакидою [5]. За площами та таксацiйними характеристиками насаджень з використанням математичних моделей оцшки основних компоненпв фиомаси головних лiсотвiрних порiд лiсiв Укра!ни от-римали iнформацiю про обсяги та щшьнють фiтомаси (табл. 1), депонованого у нш вуглецю (табл. 2) у насадженнях лiсiв зелено! зони м. Львова з розподь лом !х за групами лiсотвiрних порiд.
Загальна фiтомаса лiсiв зелено! зони м. Львова перевищуе 4,66 млн. т. Найбшьша !! частка припадае на дубовi та буковi насадження - 35,9 та 34,0 % вщповщно, що корелюе iз запасами деревостанiв. Частка фiтомаси соснових насаджень становить 14,9 %>. Закономiрно у зiмкнутих насадженнях значну частку фiтомаси представляють деревина та кора стовбура - 3,33 млн т, або 71,4 %.
Табл. 1. Обсяги фтомаси в лгсах зеленоЧ зони м. Львова
Пашвш породи Фггомаса, тис. т Щшь-шсть фь томаси, кг/м2
фотосин-тезуюча фракц1я деревина та кора гшок деревина та кора стовбура коршня тдрют та тдлюок живий нагрунтовий покрив разом
Хвойш 20,72 48,13 518,23 91,67 5,32 10,23 694,20 20,4
Дуб 20,29 180,80 1137,73 295,09 17,55 24,89 1676,35 22,2
Бук 13,24 336,85 1169,50 36,18 14,47 18,19 1588,43 25,6
1нш1 9,10 84,48 504,26 90,81 7,70 11,11 707,46 20,3
Разом 63,35 650,26 3329,72 513,75 45,04 64,42 4666,54 -
Ддрют та тдлюок формуе у люах зелено! зони менше одного вiдсотка фггомаси, а по 1,4 % фиомаси припадае на фотосинтезуючу фракцiю - листя i хвою та живий нагрунтовий покрив. Частка фiтомаси деревини та кори гшок становить 13,9 %, а частка фiтомаси коршня - 11 %. Обсяг фггомаси визначае величину нагромадженого в нш вуглецю (табл. 2). Як i щiльнiсть фiтомаси так i щшьнють вуглецю на 1 м2 площi е найвищою у букових люостанах. Величина щiльностi iстотно залежить вiд вiково! структури насаджень. У се-редньовiкових насаджень обсяги депонування вуглецю е найвищими. Понад 71 % вуглецю нагромаджуеться в деревиш та корi стовбурiв та майже порiв-ну, лише бiля одного вщсотка, у пiдростi та тдлюку, живому нагрунтовому покривi, фотосинтезуючiй фракцп. Майже 14 % вуглецю нагромаджуеться у гшках крони стовбурiв.
Зниження обсяпв заготiвлi деревини позначаеться на зростанш обся-гiв депонованого вуглецю. Як зауважуе 1.П. Лакида [3], у мюьких лiсах м. Киева зростання загально! кiлькостi фiтомаси та депонованого у нш вуглецю за тридцятирiчний перiод визначаеться постшним нагромадженням бь
омаси. Разом з тим, помгшим е уповшьнення зростання щiльностi депонова-ного вуглецю у мюьких лiсах через наявшсть природного лiмiту для цього показника. Зi зростанням вiку та змш у вiковiй структурi уповiльнення нагро-мадження фiтомаси стае дедалi помгтшшим. Як i в лiсах зелено! зони Киева, так i Львова, характер змши щiльностi вуглецю твердолистяних порщ вщбу-ваеться бiльш плавно, що зумовлено Iхнiми бiологiчними особливостями -бшьш iнтенсивний рiст за ушма таксацiйними ознаками протягом тривалого часу навпъ у старшому перестшному вiцi. У хвойнiй та м'яколистянш групах порiд характер змiни щшьносп вуглецю дуже подiбний до характеру динамь ки Iхнiх площ.
Табл. 2. Обсяги вуглецю у фтомаа .йс'гв зеленоЧзони м. Львова
Пан1вн1 породи Вуглець, тис. т Щшьтсть вуглецю, кг/м2
фотосин-тезуюча фракщя деревина та кора гшок деревина та кора стовбура корш-ня тдрют та тдль сок живий на-Грунтовий покрив разом
Хвойш 9,33 24,06 259,12 45,83 2,39 4,60 345,33 10,2
Дуб 9,13 90,40 568,87 147,55 7,90 11,20 835,05 11,0
Бук 5,96 168,43 584,75 18,09 6,51 8,19 791,93 12,7
1нш1 4,10 42,24 252,13 45,40 3,46 5,00 352331,6 10,1
Разом 28,52 325,13 1664,86 256,87 20,26 28,99 2324,63
У процеш фотосинтезу формуеться фиомаса, видшяеться кисень, якi визначають запаси енергп та кисневу продуктивнiсть лiсiв регiону (табл. 3), що особливо важливо для примюьких лiсiв. Загальш запаси енергiI у лiсах зелено! зони м. Львова досягають 83128,8 ТДж, а середня щорiчна змша запасу енергп у надземнш частит фгтомаси перевищуе 1220 ТДж.
Табл. 3. Запаси енерги та киснева продуктившсть лiсiв зеленоЧ зони м. Львова
Пангвш породи Середня що-р1чна змтна запасу вуглецю, т Запас енерги в надземнш фгтомаи, ТДж Середня щор1чна змша запасу енерги в надземнш фгго-маи, ТДж Середня киснепро-дуктившсть, т/рж Середня киснепро-дуктившсть, т/га/ргк
Хвойш 5617,5 12349,2 200,9 15777,6 4,64
Дуб 13300,6 29861 475,6 37394,6 4,94
Бук 9675,4 28319,2 346 27185,9 4,38
1нш1 5526,9 12599,4 197,6 15587,1 4,46
Разом 34120,4 83128,8 1220,15 95945,2
Найвищою середньою щорiчною змшою вуглецю характеризуются дубовi насадження, понад 13,3 тис. т, у букових - понад 9,6 тис. т, а найниж-чим е цей показник у решти порщ, як представлен окремими незначними площами ясеневих, кленових та грабових насаджень i м'яколистяними породами. На хвойш породи припадае майже 14,9 % запашв енергiI у надземнш фиомаи, а найвища II частка - 35,9 % у дубових деревостанах, але це трохи менше за частку дубових деревостанiв у загальнш площi вкритих лiсовою рослиннютю площ лiсiв зелено! зони. Дубовi насадження характеризуються найвищою середньою рiчною киснепродуктивнiстю, яка дорiвнюе 37394,6 т/рж, а у букових та хвойних насадженнях цей показник становить
72,7 та 42,2 % вщ дyбoвиx. У пеpеpаxyнкy на 1 га тередня mc^^o^^rn-нicть е найвищoю y дyбoвиx наcадженняx (в 1,06 раза вища пopiвнянo з xвoйними). Бyкoвi наcадження xаpактеpизyютьcя нижчим значенням ^ora пoказника пopiвнянo з xвoйними пopoдами.
Лicам належить пpoвiдна poль y тдтриманш нopмальнoгo cкладy ат-мocфеpи, тoмy щo в бioмаci ycieï pocлиннocтi землi на ïxню частку припадае S4 % i вoни мають найбiльшy кoнцентpацiю бioмаcи на oдиницю плoщi [2]. Лicoва pocлиннicть Землi видiляe киcню в 10-1S pазiв бiльше, нiж бyдь-якi ш-шi наземнi фiтoценoзи та пoглинаe при цьoмy такy ж частиц вyглекиcлoгo газy [14].
Hезважаючи на те, щo пocтiйний, а не тимчашвий, пoзитивний кише-вий балаж cпocтеpiгаeтьcя тiльки y тиx випадкаx, кoли вiдбyваeтьcя пocтiйне нагpoмадження "закoнcеpвoванoï" opганiки на неoбмежений теpмiн, y рекре-ацiйнo-oздopoвчиx лicаx фopмyютьcя rnp^rarni yмoви для вiдпoчинкy та oз-дopoвлення. Pазoм з тим, треба poзyмiти, щo СО2 в атмocфеpi y 700 pазiв мен-ше, шж киcню (0,03 % ^ora 20,95 %), тoмy змiна на декшька coтиx вiдcoтка киcню в атмocфеpi бyде непoмiтнoю, але збшьшення на декiлька coтиx вщшт-ка кiлькocтi СО2 в атмocфеpi мoже пpизвеcти дo глoбальнoï змiни клiматy [8]
Висновки. У пpoцеci oптимiзацiï викopиcтання лicoвиx pеcypciв та poзpoблення cиcтеми багатoцiльoвoгo гocпoдаpювання y пpимicькиx лicаx не-oбxiднo вpаxoвyвати ïx виcoкy здатнicть зв'язyвати вyглекиcлий газ, нагpoма-джyвати вyглець, пpoдyкyвати китень та забезпечyвати виcoкий виxiд гpyбoï тoваpнoï деревини.
Лтратура
1. Bайданич B.I. Cпocoби визначення маcи фoтocинтетичнo зв'язанoгo атмocфеpнoгo вyглекиcлoгo газy та де^^ватого деpевocтанoм вyглецю / B.I. Bайданич, C.I. Mиклyш, A.M. Дейнека, T.B. Bайданич // Патент на аргону мoдель № 4S794. ^мер заявки u 2009 06164. Дата публжаци вiдoмocтей пpo видачу патенту та ж>мер бюлетеня 2S.11.2009. Бюл. № 22. Crop. 1-10.
2. Bаcильев ПЛ. Перед ж>выми пpoблемами интенcификации леcнoгo xoзяйcтва / ПЗ. Bаcильев // Леcнoе xoзяйcтвo ; журнал. - 1971. - № 1. - С. 3-S.
3. Лакида ГП. Оцшювання вyглецедепoнyвальнoï функци мicькиx лiciв Киева / ГП. Ла-кида // Hаyкoвий вюник HЛТУ Украши i зб. наук.-текн. праць. - Льв1в i PBB ИЛТУ Украши. - 2009. - Bип. 19.14. - С. 246-2S2.
4. Лакида П.I. Бioлoгiчна пpoдyктивнicть дyбoвиx деpевocтанiв Пoдiлля i мoнoгpафiя / П.I. Лакида, A.r. Лащена, M.M. Лащенкo. - К. i Bto^o HHЦ IAE, 2006. - 196 c.
5. Лакида ПХ Перотективи викopиcтання бioмаcи лiciв Украши для бioенеpгiï / П.I. Лакида, Р.Л. Bаcилишин // Л^ве гocпoдаpcтвo, л1шва, папеpoва i деpевooбpoбна пpoмиcлoвicть i мiжвiдoмч. наук.-текн. зб. - Льв1в i Bид-вo УкрДЛТУ. - 2006. - Bип. 30. - С. 22S-228.
6. Лакида ПХ Фiтoмаcа лiciв Украши i мoнoгpафiя / П.I. Лакида. - Терж>шль i Bид-вo "Збруч", 2002. - 2S6 c.
7. Mиклyш C.I. Р1внинш бyкoвi лicи Украши! пpoдyктивнicть та opганiзацiя cталoгo roc-пoдаpcтва i мoнoгpафiя / C.I. Mиклyш. - Льв1в i Bид-вo ЗУКЦ. - 2011. - 260 c.
8. Coфpoнoв M.A. О киcлopoдoпpoизвoдящей функции леcа / M.A. Coфpoнoв // Леcнoе xoзяйcтвo i журнал. - 1996. - № S. - С. 27-28.
9. Тарагов A.R Рекреацжшжю леcoпoльзoвание / A.R Таpаcoв. - M. i Aгpoпpoмиздат, 1986. - 176 c.
10. Тарчев^кий И.A. Ocнoвы фoтocинтеза / И.A Таpчевcький. - M. i Изд-вo "Bыcш. шк." - 1977. - 2S4 c.
11. Титляжша A.A. Запа^ yглеpoда в pаcтительнoм вещеcтве и микpoбнoй маccе в еш-cиcтемаx Сибири / A.A. Т^ля^в^ С.Я. Kyдpяшoва, M.B. Якутин, Г.И. Булавш, H.П. M^o-нычева-Тoкаpева // Пoчвoведение. - 2001. - № 8. - С. 942-9S4.
12. Шугалей Л.С. Запасы углерода в блоках естественных и антропогенно-нарушенных лесных экосистем и его баланс Сибирский экологический журнал / Л.С. Шугалей, В.В. Чуп-рова. - 2003. - № 5. - С. 545-555.
13. Фоменко Н.В. Рекреацшш ресурси та культуролопя / Н.В. Фоменко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 312 с.
14. Чесноков Н.И. Опыт расчета количества кислорода, выделяемого лесом / Н.И. Чес-ноков, В.М. Долгошеев // Экология. - 1980. - № 1. - С. 96-98.
15. Шейнгауз А.С., Сапожников А.П. Классификация функций лесных ресурсов // Лесоведение. - 1983. - № 4. - С. 3-9.
16. Шугалей Л.С. Запасы углерода в блоках естественных и антропогенно-нарушенных лесных экосистем и его баланс / Л.С. Шугалей, В.В. Чупрова // Сибирский экологический журнал. - 2003. - № 5. - С. 545-555.
17. Isaev A. Carbon stock and deposition in phytomass of the Russian forests / A. Isaev, G. Korovin, D. Zamolodchikov, A. Utkin, A. Pryaznikov // Water, Air and Soil Pollution. - 1995. - № 2. - P. 247-256.
18. Matthews G. The Carbon Contents of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. - Edinburgh, 1993. - 21 p.
Миклуш Ю.С. Функции пригородных рекреационно-оздорови-тельных лесов и продуцирование кислорода
На основании лесов зеленой зоны г. Львова проанализированы функции пригородных рекреационно-оздоровительных лесов и дополнены известные классификации воспитательной первичной функцией. Для лесов зеленой зоны г. Львова установлены энергетический потенциал, фитомасса, сток углерода и кислородопроизво-дительность.
Ключевые слова: леса зеленой зоны, функции лесов, фитомасса, депонирование углерода, продуцирование кислорода.
Myklush Yu.S. Functions of suburban health recreative forests and oxygen production
Functions of suburban health recreative forests of green zone of Lviv are analyzed. Known classification is expanded by educative function. Energy potential, carbon sinks and oxygen production are calculated for the studied forests of green zone.
Keywords: forests of green zone, functions of forests, phytomass, carbon sequestration, oxygen production.
УДК 628.336.6 Доц. В.П. Олферчук, канд. бюл. наук;
астр. М.Т. Матвгенко - НЛТУ УкраЧни, м. Льв1в
ОТРИМАННЯ Б1ОГАЗУ ШЛЯХОМ АНАЕРОБНОГО ЗБРОДЖУВАННЯ ОСАД1В СТ1ЧНИХ ВОД НА КАНАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ОЧИСНИХ СПОРУДАХ
Виконано аналiз доцшьност використання технологи анаеробного перероблен-ня осадiв стсчних вод для одержання бюгазу на каналiзацiйних очисних спорудах. Проаналiзовано негативний вплив активного мулу, який утворився тсля очищення сiчних вод, на довгалля. Охарактеризовано основш чинники, параметри роботи та особливост обладнання споруд анаеробного зброджування осадiв спчних вод, яга впливають на стабшьшсть процесу утворення бюгазу.
Ключовг слова: анаеробне зброджування, бюгаз, метантенк, каналiзацiйнi очис-ш споруди, осад спчних вод.
Постановка проблеми. Канал1защя та очисш споруди в Укра!ш пере-бувають у сташ прогресуючого морального розпаду. Проблеми тд час експлу-атацп установок 1 недостатня потужнють очищення випливають з поганого
