CC BY
21
УДК 630 *[53+62](477.2) Acnip. С. С. Ковалевський1 -
НУ óiopecypde i природокористування Украти, м. Кшв
ВПЛИВ Л1С1В НА СТАБ1Л1ЗАЦ1Ю ТА ПОЛ1ПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА М1СТА Б1ЛА ЦЕРКВА
Антропогенне навантаження у míctí Бiла Церква е досить великим. За даними статистики у Кшвськш областi, встановлено обсяги шюдливих викидiв речовин вiд стащ-онарних та пересувних джерел забруднення. Зiбрано базу даних на основi проведеного лiсовпорядкування у ДП "Бiлоцеркiвське ЛГ", а саме: розподiлу вкритих лiсовою рос-линнiстю лiсових дiдянок та запаив головних лiсотвiрних порiд, розподшу запасiв дере-востанiв за групами вжу та середнiх бонiтетiв насаджень у межах групи порiд. Опрацьо-вано комплекс математичних моделей множинних регресiйних рiвнянь конверсiйних ко-ефщентш. За допомогою програми CARBON розраховано данi про фiтомасу та депоно-ваний вуглець у лiсах шдприемства. Виконано розрахунок киснепродукувально! здат-ност лiсiв, що е важливим для еколопчно! стабшзаци довкiлля навколо м1ста.
Ключовi слова: деревостан, запас, площа, бонiтет, довкшля, фiтомаса, депонований вуглець, киснепродуктившсть.
Вступ. В умовах незалежносп Украши лiсова галузь мае особливе значения для пiдвищення píbrh забезпеченостi держави та населення продукщею ль сового комплексу та покращення, внаслiдок збшьшення обсяпв лiсових насаджень, еколопчно! ситуацп. Значення лiсiв е глобальним i життево важливим для всього комплексу еколопчних систем Земл^ оскiльки лiси характеризуються найвищою iнтенсивнiстю бiологiчного кругообiгу. Лiси - акумулятори та носй' енергп, яка бере участь у ходi природних процесш i розвитку бiосфери.
Киснепродукувальна здатнiсть лiсiв i разом з тим i'x потенцiал поглинан-ня вуглецю та збереження вiд забруднення атмосфери вуглекислим газом, прямо пропорцшш продуктивностi лiсiв i довговiчностi збереження ix у виглядi живих природних компонентов. Здатнiсть людини iстотно впливати на площу, структуру i продуктивнкть лiсiв, роблять 'х зручним iнструмеитом пом'якшення парникового ефекту.
Матерiали та методика дослщження. Мiсто Б1ла Церква е одним iз найбiльш промислово розвинених мiст на територй' Ктвсько! обл. Основним фактором забруднення мкта, який негативно впливае на стан навколишнього се-редовища, е утворення та накопичення рiзниx видiв промислових i побутових вiдxодiв, а також вiдxодiв бiологiчного походження. Лiси державного шдприемства " Бiлоцеркiвське лiсове господарство" зосередженi навколо мiста i саме 1м належить провщна роль в екологiчному оздоровленi мкта, безпосередньо-му формуваннi мiськоí селггебно! зони та забезпеченнi вiдпочинку населення. Для ощнювання бiопродуктивностi насаджень використано статистичнi данi розподшу вкритих лковою рослиннiстю лiсовиx дiлянок i запаав стовбурно! дере-вини в лках ДП "Бшоцерювське ЛГ", а також за головними лiсотвiрними породами, групами вшу та боштетами.
Результати дослщження. У мкп Бша Церква ступiнь екологiчноí безпе-ки зумовлюеться величиною антропогенного впливу. Основу промислового по-тенцiалу становлять 57 великих та середшх пiдприемств, теплоелектроцентраль,
1 Наук. кергвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
Науковий вкнпк НЛТУ Украми. - 2015. - Вип. 25.4
10 транспортних тдприемств, 770 суб'еклв пiдприeмницькоí дкльносл та об'екти Мiнiстерства оборони Украши [3].
В атмосферне повiтря регюну викидаеться бiльш нiж 300 рiзних шгре-дieнтiв, серед яких в основному пили оргашчного та неоргатчного походження, свинець, вуглець та багато шших газоподiбних сполук. Вiдповiдно до матерiалiв головного управлiння статистики в Кшвсько!' обл., обсяг шкiдливих речовин вiд стацiонарних та пересувних джерел забруднення у 2005 р. становив - 12519 т [4]. Розподш викидiв наведено на рис. 1.
Стацюнарш Пересувш джерела забруднення
Рис. 1. Викиди штдливихречовин в атмосферне повтря мкта БЫа Церква у 2005 р.
Джерелом розрахунку бютично'' продуктивное^ лЫв слугували матерь али базового лiсовпорядкування за 2004 р. у ДП "Бшоцерювське ЛГ". Зокрема використано данi про площi вкритих лiсовою рослиннiстю лiсових дшянок та за-гального запасу насаджень тдприемств за групами лiсотвiрних порщ, вiдсотки запасiв головних лiсотвiрних порщ у межах групи порiд, розподш запаав дере-востанiв за групами вжу у розрiзi груп лiсотвiрних порiд, а також середнi ботте-ти насаджень за М.М. Орловим у межах груп лiсотвiрних порщ. Пiд час прове-дення розрахунюв за допомогою програми CARBON, яку розробив i реаизував проф. П.1. Лакида [6], використано регресiйнi рiвняння конверсiйних коефь цiентiв. Реалiзацiя ще! програми дала змогу отримати вичерпну характеристику загальних обсягiв фiтомаси та бюджету вуглецю в лiсах, яю наведено в табл. 1.
Табл. 1. Фтомаса та депонований у тй вуглець у лисах ДП " Бшоцертвське ЛГ"
■ х
^ к п
bi я о «
I—i о
о
о
^ 03 2 ^
£ 2 „
а о s
W Я CQ
Я и
Рч м « %
й £ О ч
О О о я
Компоненти f
S 2
Н Я
л*
го о &
S о
1 -В
)iтомаси, тис. т
К ей Ср
Я о о §
£
¿ £ Н
S 2 о
«з
к а ® ^яа
■й о а
и н ч
£ Й
0 н
и 2
Всього
32385,0
7639,7
605,3
4079,2
932,9
127,6
5833,8
2906,1
зокрема:
Хвойш
185
596
5964
1 205
42,5
837 8
415 8
Твердолистяш
546
4704
27321
6244
665
3948 2
19681
М'яколистяш
15,5
75,3
750,6
187,9
18,4
1047,8
522,2
7
Як свщчать дат табл. 1, станом на 1.01.2004 р., площа вкритих люовою рослинтстю люових дшянок становила 32385 га iз загальним запасом 7639700 м3, загальний обсяг фгтомаси становив 5,834 млн т. Кшьюсть депонова-ного вуглецю станом на 2004 р. - 2,906 млн т. У насадженнях ДП "Бшоцерювсь-ке люове господарство" упродовж 1984-2004 рр. вщбувалося накопичення фгтомаси. З роками прирют за фгтомасою збiльшувався Г станом на 2004 р. становив
у хвойних порщ 30,13 тис. т на рш, у твердолистяних - 69,15 тис. т й у м'яколис-тяних порiд - 64, 06 тис. т.
Рiзниця мiж антропогенними викидами вуглецю та його депонуванням становить 2,89 млн т. Отже, люи, якi оточують мiсто, мають необхiднi резерви для зниження концентраци парникових газiв в атмосферi. Для бшьшо'' наочностi ана-лiзу структури розподту фiтомаси за складовими компонентами, побудовано кру-гову дiаграму (рис. 2), де добре помггно, що найбтьшу частку в загальнш фггома-сi лiсiв пщприемства станом на 1.01.2004 р. мае деревина i кора стовбурш дерев -70 %, значно менше - кореневi системи (16 %), плки (10 %), i найменше припадае на фракцп листя (хво'') та тднаметово'' рослинностi - по 2 % вщповщно.
^ Деревина 1 кора стовбур1в; 70 ^ Кореш; 16
И Деревина 1 кора плок; 10 П Листя; 2
I Шднаметова рослиншсть; 2
Рис. 2. РозподЫ фЫомаси за основними компонентами в насадженнях ДП "БЫоцертвськелковегосподарство" станом на 01.01.2004р.
На сьогодш киснепродукувальну функцш лЫв дослщжено у незначнiй кiлькостi публшацш, проте можна констатувати зростання уваги до нього протя-гом останшх рокiв. Одним з поточних завдань, над яким працюють науковцi ль сово'1 галузi Укра'ни, е розроблення нормативно-iнформацiйного забезпечення для оцiнювання киснепродуктивносп лiсiв. Киснепродукувальну функцiю лiсо-вих насаджень дослiдили П.В. Васильев [1], М.А. Софронов [2], М.1. Чесноков та В.М. Долгошеев [5] та ш., що в1дображено у ''хшх наукових роботах. Останнi-ми з них була розроблена методика и ктьюсного та економiчного оцiнювання. Розрахунок киснепродуктивносл здiйснюеться через два основш показники -фiтомасу в абсолютно сухому сташ та масу кисню, яка вид1ляеться пiд час утво-рення однiеí тонни абсолютно сухо'' оргашчно'' речовини.
Для розрахунку продукування користуються матерiалами облiку лiсового фонду, за яким встановлюють площу та запас за певний перюд. Наступним кро-ком е розрахунок фггомаси в абсолютно сухому станi за вама 11 компонентами. Далi з використанням показникiв ваги кисню, який вид1ляеться пiд час утворення 1 т сухо'' речовини, розраховують вагу всього продукувального кисню, а з допо-могою об'емно'' ваги (1,43 г • л-1) визначають його об'ем, який видiляеться всiею площею вкритих лiсовою рослиннiстю у розрахунку на 1 га насаджень (табл. 2).
Табл. 2. Розрахунок киснепродуктивностг л1с1в
Група порiд Площа, га Загальний запас, м3 Загальна вага ф^омаси, тис. т Загальна вага кисню, що видь ляеться, тис. т Об'ем кисню, що видшяеться з 1 га люу, м
Хвойш 4924 1416500 837,8 42,18 5989
Твердолистянi 19474 4661600 3948,2 96,81 3476
М'яколистянi 7987 1561600 1047,8 89,68 7851
Отримаш дат дають змогу порiвняти цiннiсть деревостанiв за 1'х киснеп-родукувальною здатнiстю. Найбiльше виробляють кисню м'яколистяш наса-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.4
дження, потам хвойш i твердолистяш. Таким чином, насадження м'яколистяних порвд, якi малощнш з погляду отримання деревини, мають бiльшу цiннiсть, як виробники кисню.
Перевагами njeí методики е вiдносна простота íí' практично!' реалiзацií, доступнiсть необхiдних даних i можливiсть поеднання оцiнювання киснепродук-тивностi лiсових насаджень з ощнюванням !'х бiопродуктивностi через наявнкть стльного елемента - бiомаси в абсолютно сухому сташ. Такий пiдхiд не позбав-лений i недолiкiв, найбшьш серйозним з яких е неможливкть отримання шфор-мацй' про повну киснепродуктивнiсть лiсових насаджень через вщсутнкть у ма-терiалах державного лкового кадастру даних про природний ввдпад i проведенi доглядовi рубання.
Висновки:
1. Данi про оцiнювання запасiв i депонування вуглецю представляють ш-терес з погляду "вуглецево! емностi" лiсових територiй, тобто потенщального об'екта локалiзацií викидiв вуглекислого газу. Ц дослiди пов'язанi з можливктю використання iдеí щодо компенсацп понаднормативних викидiв вуглекислого газу за рахунок депонування вуглецю лковими екосистемами.
2. Дослвдження загально! фiтомаси i депонованого в нш вуглецю в лках ДП "Бiлоцеркiвське ЛГ" мають значний ресурсний потенциал, важливе економiч-не, еколопчне та соцiальне значення, депонують вуглекислий газ та видаляють кисень, чим сприяють вирiшенню нагальних проблем змши клiмату та збережен-ню довюлля.
Лiтература
1. Васильев П.В. Перед новыми проблемами интенсификации лесного хозяйства / П.В. Васильев // Лесное хозяйство : журнал. - 1971. - № 1. - С. 18-24.
2. Одиннадцать фактов о кислороде и его отсутствии. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://mirtesen.ru/groups/30138973513/blog/43314682683
3. Основш шдприемства м1ста Бша Церква. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://bila-cerkva.osp-ua.info/ch-3_fl-pidpriemstva.html
4. Статистичний щор1чник Кшвсько! област за 2005 рш // Головне управлшня статистики у Кшвськш област : зб. наук. праць. - К., 2006. - 256 с.
5. Чесноков Н.И. Оценка кислородопродуцирующей функции леса / Н.И. Чесноков, В.М. Долгошеев // Лесное хозяйство : журнал. - 1978. - № 7. - С. 32-34.
6. Lakida P. Forest phytomass estimation for Ukraine / P. Lakida // WP-96-96. - Laxenburg, IIASA, 1996. - 75 p.
Ковалевский С.С. Влияние лесов на стабилизацию и улучшение состояния окружающей среды города Белая Церковь
Антропогенная нагрузка в городе Белая Церковь является достаточно большой. По данным статистики в Киевской области, установлены объемы вредных выбросов веществ от стационарных и передвижных источников загрязнения. Собрана база данных на основе проведенного лесоустройства в ГП "Белоцерковское ЛХ", а именно: распределения покрытых лесной растительностью лесных участков и запасов главных лесообра-зующих пород, распределения запасов древостоев по группам возраста и средних бонитетов насаждений в пределах группы пород. Обработан комплекс математических моделей множественных регрессионных уравнений конверсионных коэффициентов. С помощью программы CARBON рассчитаны данные о фитомассе и депонированном углероде в лесах предприятия. Проведен расчет кислородопродуцирующей способности лесов, что важно для экологической стабилизации окружающей среды вокруг города.
Ключевые слова: древостой, запас, площадь, бонитет, окружающая среда, фито-масса, депонированный углерод, кислородопродуцирование.
Kovalevskyi S.S. The Influence of Forests on the Stabilization and Improvement of Bila Tserkva Environment
The human pressure in the city Bila Tserkva is big enough. According to statistics in the Kiev region the amounts of substances harmful emissions from stationary and mobile sources was set. Database is compiled on the basis of forest management in SE "Belotserkovsky FI", namely, distribution covered with forests and forest plots stocks forest main species, the distribution of reserves stands by age groups and average site index stands within a group of rocks. The complex of mathematical models of multiple regression equations conversion factors is processed. Data concerning phytomass and deposited carbon in forest enterprises was calculated using CARBON program. The calculation of oxygen-producing capacity of forests is estimated to be essential for stabilizing the ecological environment of the city.
Keywords: stands, stock, area, site index, environment, phytomass, deposited carbon, oxygen-producing.
УДК 630 *176.322.2 Мол. наук. ствроб. Н.В. Регуш;
проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВЗА6МОРОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ У ВЕРТИКАЛЬНИХ ГОРИЗОНТАХ Р1ЗНОВ1КОВИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Встановлено характер горизонтального взаеморозмщення дерев у вертикальных горизонтах р1зновжових букових насаджень, як вщнесено до р1зних категорш лгав. Ви-падков1сть, згруповашсть чи р1вном1ршсть дерев ощнено на основ1 значень щдекив Кларка-1ванса, Кокса та Шелу. Оцшено значущють природи чинниюв та !х штенсившсть для формування просторо! структури букових деревосташв швденно-захщного мегасхи-лу Украшських Карпат. Перев1рено наявшсть дшшних зв'язюв м1ж характером взаеморозмщення дерев у вертикальних горизонтах букових насаджень та !х таксацшними оз-наками.
Ключовi слова: р1зновшовий буковий деревостан, просторове взаеморозм1щення, швденно-захщний мегасхил Укра!нських Карпат.
Вступ. 1нтенсивний розвиток промисловостi, використання неекологiч-них технологiй виробництва стали причиною накопичення в бiосферi планети значного обсягу шквдливих викидiв, зокрема парникових газiв у атмосферi, з яких 76 % становить дюксид вуглецю (СО2) [3]. Збереження лiсових екосистем, 1'х рацiональне та збалансоване використання е прерогативою пан'европейсько'' лiсовоí' полiтики, що спрямована на виконання вимог Рамково'' конвенцií' ООН про змiну ^мату (1992). Укра'на, також ратифiкувавши цю конвенцiю 1992 р., взяла на себе зобов'язання виконувати й в частиш збереження природного сере-довища, що своею чергою, передбачае перехад до збалансованого (сталого) та невиснажливого використання лiсових ресурс1в.
З огляду на значне поширення букових лк1в у Карпатському регiонi Ук-ра'ни, 1'х рацiональна експлуатацiя мае першочергове значения. Результатом над-мiрного вирубування лiсiв переважно суцiльнолiсосiчним способом стала розба-лансованiсть екосистеми та вразливкть Карпатського регiону Укра'ни до сти-х1йних природних явищ. Планування еколопчних нешкiдливих лiсогосподарсь-ких заходiв на засадах наближеного до природи лiсiвництва потребуе знань про функцiонування природних лiсiв, 1'х органiзацiю (структуру). Дослщження експлуатацiйних лiсових екосистем та лк1в, що не зазнали iнтенсивного госпо-дарського втручання людини, е запорукою встановлення структурних особли-
