CC BY
12
5. Мельничук М.Д. Практикум з бютехнологи рослин / М.Д. Мельничук, Т.В. Новак, А.А. Клюваденко, А.П. Пнчук. - К. : Вид-во НАУ, 2005. - 137 с.
6. Anna M.-S. Elm tissue culture: micropropagation of clones resistant to Dutch Elm Disease. Acta Hortic / M.-S. Anna, L. Mariella, M. Lorenzo. - 1998. - Vol. 457. - Pp. 235-242.
7. Chanon A.M.. Micropropagation of juvenile and mature American Elms from stem nodal section. In 11th Central Harwood Forest Conference / A.M. Chanon, J.C. Kamalay, and P. Jourdan // Edited by S.G. Pallardy et al. U.S. Department of Agriculture, Forest Service, North Central Forest Experiment Station, Columbia, Mo. - 1997. - Pp. 242-250.
8. Conde P. A protocol for Ulmus minor Mill. micropropagation and acclimatization. Plant Cell Tissue Organ Cult / P. Conde, A. Sousa, A. Costa, С. Santos. - 2008. - Vol. 92(1). - Pp. 113-119 Cross Ref.
9. McCown B.H. Woody plant medium (WPM) - a mineral nutrient formulation for microculture of woody plant species / B.H. MacCown, G.B. Lloyd // Hort Science. - 1981. - Vol. 16. - Pp. 453.
10. Mukund R. Shukla. In vitro conservation of American elm (Ulmus americana): potential role of auxin metabolism in sustained plant proliferation / Mukund R. Shukla, A. Maxwell P. Jones, J. Alan Sullivan, Chunzhao Liu, Susan Gosling, Praveen K. Saxena // Canadian Journal of Forest Research. -2012. - Vol. 42, No. 4/4. - Pp. 686-697.
Захарчук О.И. Адаптация микроклонов вяза гладкого (Ulmus laevis Pall.) к условиям in vivo
Проведены исследования последнего этапа микроклонального размножения - поэтапная адаптация растений-регенерантов вяза гладкого (Ulmus laevis Pall.) к субстрату в условиях закрытой почвы. Исследовано влияние площади питания на течение процессов, которые происходят при переходе растения из асептических к неасептическим условиям, установлено влияние ее на биометрические показатели регенерантов. Стратегия, разработанная для вяза гладкого (Ulmus laevis Pall.), способствует долгосрочному сохранению элитных генотипов, а также обеспечивает подход к улучшению сохранения других пород, которые находятся под угрозой исчезновения.
Ключевые слова: Ulmus laevis Pall., in vitro, in vivo, питательная середа, регене-рант, адаптация, площадь питания.
Zakharchuk O.I. Adaptation of Elm (Ulmus laevis Pall.) to Conditions in Vivo
Last microclonal stage of reproduction - phased adaptation of plant-regenerants of smooth elm (Ulmus laevis Pall.) to the substrate in covered ground conditions is studied. The influence of the nutrition area on the course of the processes that take place during the transition of plants from aseptic to non-aseptic conditions established its influence on biometric indicators regenerants. The strategy designed to smooth elm (Ulmus laevis Pall.) contributes to the long-term conservation of elite genotypes, and also provides an approach to improving conservation of other species that are threatened with extinction.
Keywords: Ulmus laevis Pall., in vitro, in vivo, nutrient medium, regenerant, adaptation, nutrition area.
УДК 630*(53+62)(477.2) Астр. С.С. Ковалевський1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
АНАЛ1З ЗМ1НИ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В НАСАДЖЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ШДПРИеМСТВА "БЫОЦЕРКШСЬКЕ ЛГ" ЗА 1984-2014 РОКИ
За даними украшського державного проектного люовпорядного виробничого об'-еднання ВО "Укрдержлюпроект", проаналiзовано змши продуктивное^ насаджень державного шдприемства "Бшоцерювське люове господарство" за 1984-2014 рр. Зiбрано таш експериментальш даш: розподш вкритих люовою рослиншстю люових дшянок i запаив за групами лiсотвiрних порщ; вщсотки запаив головних лiсотвiрних порщ у межах групи порщ; розподш запасов деревосташв за групами вжу; середш боштети насаджень (за М.М. Орловим) у межах групи порщ. Насадження державного шдприемства е
1 Наук. кергвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
високопродуктивними, що пiдтверджено високими бонiтетними показниками, яю ма-ють тенденцiю до шдвищення. Встановлено, що за 30-рiчний перюд збiльшилась пло-ща та запас люового фонду, що е позитивним для забезпечення еколопчно! безпеки ре-гюну.
Ключов1 слова: деревостан, вкржп лiсовою рослиншстю лiсовi дшянки, площа, запас, продуктивнiсть, бонiтет, довкiлля, динамша.
Монiторинг за довкiллям, який проводять на глобальному та регюналь-ному рiвнях, спонукае до бiльш глибокого всебiчного дослiдження екологiчноí ролi лiсiв. Лiс, як полiфункцiональна природна екосистема, ввдграе важливу роль у соцiально-економiчному життi, а також виконуе важливi екологiчнi фун-кцií. Основними завданнями, якi покладенi на лiсове господарство Лкостепово!' Приднiпровськоí височини, е збшьшення площi вкритих лiсовою рослиннiстю лкових дiлянок, пiдвищення продуктивностi i захисних властивостей лiсiв.
У сучасних умовах лковий покрив всiеí територií Украши i в глобальному масштабi як кiлькiсно, так i яккно, динамiчно, змiнюеться не тiльки природ-но, а й пiд дiею антропогенного впливу. Тому вивченню динамiчних процесш розвитку головних лiсотвiрних порщ потрiбно придшяти належну увагу. У про-мислових районах аеротехногенне забруднення е одним iз домiнуючих еколо-гiчних факторш, що негативно впливають на стан лiсiв. Оцiнювання еколопч-но1 ситуацií та вивчення розвитку техногенно порушених лiсiв мае i теоретичне, i практичне значения, оскшьки дае змогу прогнозувати процес íх трансформа-цií, розробляти й удосконалювати заходи щодо пiдвищения 1х стшкосп та про-дуктивностi.
Зеленi насадження мають надзвичайно важливе значення у забезпеченш сприятливих умов для життед1яльносп людини, санiтарно-гiгiенiчного та еко-лопчного стану як в самому мкп, так i навколо нього. Чим розвиненiша його iнфраструктура, а промисловкть представлена значною кiлькiстю пiдприемств, тим важливiшим е завдання - збшьшення площi зелених насаджень на одного мешканця.
Матерiали та методика дослщжень. У Кшвському регiонi одним з найбшьш промислово розвинених мiст пiсля Киева е Бша Церква. Зеленi насадження навколо цього мкта представлеш лiсовими масивами, господарювання в яких здшснюе ДП "Бiлоцеркiвське ЛГ". Для аналiзу характеру змiн продук-тивносп насаджень ДП "Бiлоцеркiвське лiсове господарство" за перюд з 19842014 рр. використано дослщш данi, що складаються з характеристики окремих параметрiв лiсового фонду:
• розподiлу вкритих лковою рослиннiстю лiсових дiлянок та запаив лiсотвiрних
порщ;
• вщсотюв запасiв головних лiсотвiрних порiд (сосна, ялина, дуб, береза, осика та
шш1) у межах групи порщ (хвойт, твердолистянi, м'яколистят);
• розподшу запасiв деревостанiв за групами вшу (молодняки, середньовiковi,
пристигаючi, стиглi та перестшт);
середнi бонiтети насаджень у межах групи порвд.
Результати дослщжень. Аналiз динамiки основних показникiв продук-тивностi деревостанiв ДП "Бiлоцеркiвське лкове господарство" за перiод 19842014 рр. свдаить про 1х загальне збiльшения, що пiдтверджуеться iстотним збь
льшенням Л1сист0ст1 територи д1яльност1 тдприемства та вкритих Л1СОВОЮ рослинтстю люових дшянок та запас1в, вщповщтсть головних люоутворювальних порщ умовам зростання, досить високими середтми боттетами насаджень. Динамку люового фонду за площею та запасом наведено на пстограмах (рис. 1).
40000
1984 2014 рш О) 1984 2014 рис
Рис. 1. Л^овий фонд державного тдприемства "Бтоцершвське л^ове господар-ство" станом на 01.01.1984 та 2014рр.: а) площа, тис. га; б) запас, тис. м3
Анал1зуючи графики, можна помггити, що за дослщжуваний перюд зав-дяки зусиллям пращвнишв тдприемства люогосподарсько! галуз1 загальна площа вкритих люовою рослинтстю люових д1лянок зросла на 22,4 %, в то й же час, запас зрю на 43,5 %. Це збшьшення вщбулося внаслщок повтшого вико-ристання земель держлюфонду 1 залюненням непридатних сшьськогосподарсь-ких земель. Розподш вкритих люовою рослинтстю люових дшянок та запаав за групами люотв1рних порщ за 1984-2014 рр. наведено в табл. 1.
Табл. 1. Розподт плош^. вкритих л^овою рослинтстю л^ових дтянок i запаыв за групами лiсотвiрних порiд
Група лiсотвiрних порщ Площа, тис. га Запас
тис. м3 | вщсоток за запасом
станом на 1.01.84 р.
Хвойш 3,6 883,2 19,5
Твердолистянi 20,2 3328,9 73,6
М'яколистянi 1,8 313,6 6,9
Усього 25,7 4225,7 100,0
станом на 1.01.14 р.
Хвойш 5,2 1350,1 16,8
Твердолистяш 24,1 5873,1 73,3
М'яколистяш 3,8 792,9 9,9
Усього 33,1 8016,1 100,0
За даними табл. 1, за площею та запасом переважають твердолистят породи, яш займають бшьше 73 % вщ ус1е! територп люгоспу. Змши щодо розпо-дшу площ 1 запас1в у твердолистянш грут порщ мають сталу тенденцию, при цьому ютотно збшьшилась площа та запас у м'яколистянш грут, що св1дчить про цшеспрямоватсть тдприемства на ведення д1яльност1 з вирощування гос-подарсько щнних порщ залежно вщ умов !х м1сць зростання.
Загалом запаси розподшет за групами вку нер1вном1рно. Переважають в усх групах л1сотв1рних порщ середньовков1 насадження. Спостережено практично постшне збшьшення стиглих насаджень у хвойнш та твердолистянш грут. Щодо м'яколистяних, то тут незначно збшьшуеться частка середньовко-вих 1 стиглих насаджень (табл. 2).
Табл. 2. Розподт запаЫв деревосташв за групами в1ку, %
Хвойш
Твердолистяш
М'яколистяш
св
пр
ст
св
пр
ст
св
пр
ст
станом на 01.01.1984 р.
| 12,7
14,5
68,3
16,4 0,8
И.
72,3
16,6
.52.
35,6
18,0
33,7
станом на 01.01.1914 р. 3,2 | 64,3 | 19,3 | 13,2~Г
10,9 63,5 20,5 5,1
2,2 47,5 15,2 35,1
Примака: мл - молодняки; св - середньовжов^ пр - пристигаюч^ ст - стигт, в т.ч. перестиш!
У табл. 3 наведено частку запаав головних лiсотвiрних порщ у межах груп порiд. З даних таблицi видно, що основними породами, яю переважають у насадженнях, е дуб i сосна. Група хвойних порiд представлена в основному сосною звичайною (Pinus sylvestris L.), серед твердолистяних дубом звичайним (Qu-ercus robur L.), серед м'яколистяних вшьхою клейкою (Alnus glutinosa L. Gaerth.).
Хвойш Твердолистяш М'яколистяш
сосна ялина дуб граб ясен iншi береза осика вшьха iншi
станом на 1.01.1984 р.
98,0 2,0 | 98,2 - - 1,8 | 2,7 1,6 30,4 65,3
станом на 1.01.2014 р.
98,9 1,1 | 80,3 | 4,2 | 11,3 | 4,2 | 4,3 3,3 | 69,9 22,5
Головну роль у формуванш лiсового покриву, станом на 01.01.2014 р., вщведено дубовим насадженням, яю становлять 56 % вщ площi, на соснову госпсекцiю вщведено 16 % (рис. 2). Продуктившсть лiсу зумовле-на багатьма чинниками, зокрема - люорос-линними умовами, складом, вiковою структурою та повнотою. Значний вплив також мають заходи лiсорозведення та люовщнов-лення, клiматичнi, географiчнi, економiчнi, екологiчнi та iншi умови [1, 2].
На продуктившсть насадження також впливае i бонiтет [3]. Проаналiзу-вавши середш значення цього показника для кожно'1 з груп порiд, можна отри-мати iнформацiю про продуктивнiсть деревосташв (табл. 4).
Табл. 4. Середш боштети насаджень за М.М. Орловым у межах групи порiд
Рис. 2. Розподт площ за господарськими секцшми, %
Групи порщ
твердолистяш
м'яколистяш
станом на 01.01.1984 р.
1,4
1,3
11,3
станом на 01.01.2014 р.
1,3
1,1
1,3
З даних табл. 4 видно, що середш боштети в уах групах порщ (хвойш, твердолистяш та м'яколистяш) мають тенденцш до шдвищення. Можна зроби-
ти висновок, що загалом природо-клiматичнi умови в райош Лiсостеповоï При-днiпровськоï височини мають позитивний вплив на picT та розвиток деревних видш, що шдтверджуеться вiдповiдними бонiтетними показниками. Висновки:
1. За перiод з 1984 р. по 2014 р. загальна площа вкритих лiсовою рослиннiстю лкових дiлянок зросла на 22,4 %, водночас запас 3pic на 43,5 %. Це збшь-шення вщбулося внаслiдок бiльш повного використання земель держлк-фонду i залiсненням непридатних сшьськогосподарських земель.
2. За площею та запасом переважають твердолистянi породи, як1 займають 6i-льше 73 % ввд усieï територп' лкгоспу. Змiни щодо розподiлу площ та запа-сiв у твердолистянiй груш порщ мають сталу тенденцiю, при цьому ктотно збiльшилась площа та запас у м'яколистянш групi.
3. Серед вкритих лковою рослиннiстю лкових дiлянок за запасом переважають хвойш та твердолистянi групи лiсотвiрних порщ; найбiльш поширенi насадження з участю дуба i сосни; за запасом серед вих груп лiсотвiрних порiд переважають середньовiковi насадження; ктотш змiни у розподiлi за-пашв головних лiсотвiрних порiд у межах групи порщ не вiдбулися, що свщчить про цiлеспрямованiсть пiдприeмства на ведення дiяльностi з виро-щування господарсько цiнних порiд.
4. Середш бонiтети в усiх групах порвд (хвойнi, твердолистянi та м'яколистя-ш) мають тенденцiю до пiдвищення.
5. Загалом, за 30^чний перiод варто зазначити про збшьшення всiх показни-к1в по ДП "Бiлоцеркiвське ЛГ".
Лiтература
1. reHcipyK С. А. Леи Украши / С. А. reHcipyK. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Львш : [б.в.], 2002. - 496 с.
2. Генсрук С.А. Географш люових pecypciB Украши / С.А. reHcipyK, М.С. Шжник. - Львш : Вид-во "Свгг", 1995. - 241 с.
3. Судачков Е.Я. Бонитировка лесных местообитаний / Е.Я. Судачков // Лес и почва : сб. науч. тр. - Красноярск : Краснояр. кн. изд-во, 1968. - С. 384-389.
Ковалевский С.С. Анализ изменения таксационных показателей насаждений государственного предприятия "Белоцерковское ЛХ" за 19842014 годы
По данным украинского государственного проектного лесоустроительного производственного объединения ВО "Укргослеспроект", проведен анализ динамики изменений производительности насаждений государственного предприятия "Белоцерковское лесное хозяйство" за 1984-2014 гг. Собраны такие экспериментальные данные: распределение покрытых лесной растительностью лесных участков и запасов по группам ле-сообразующих пород; проценты запасов главных лесообразующих пород в пределах группы пород; распределение запасов древостоев по группам возраста; средние бонитеты насаждений (за М М. Орловым) в группе пород. Насаждения государственного предприятия являются высокопроизводительными, что подтверждено высокими бони-тетными показателями, которые имеют тенденцию к повышению. Установлено, что за 30-летний период увеличилась площадь и запас лесного фонда, что является положительным для обеспечения экологической безопасности региона.
Ключевые слова: древостой, покрытые лесной растительностью лесные участки, площадь, запас, производительность, бонитет, окружающая среда, динамика.
Kovalevskyi S.S. The Analysis of Changes of Mensuration Indicators of Plantations in SE "Bilotserkivska FE" for the Period of 1984-2014
According to the Ukrainian State Production Association project forestry PA "Uk-rderzhlisproekt", the dynamics of changes in the performance of SE "Belotserkivsky forestry enterprises" during the period of 1984-2014 is analyzed. The collected experimental data include the following: distribution covered with forests and forest plots stocks forest main species; the distribution of reserves stands by age groups and average site index stands within a group of rocks. The plantations of the State Enterprise are of a high performance, as evidenced by high bonitet indicators that tend to increase. It is found that during this 30-year period the area of forest reserve increased and this is positive for the ecological security of the region.
Keywords: stands, covered with forest vegetation forest areas, square, stock, performance thinness, site index, environment, dynamics.
УДК630*42 Ст. наук. ствроб. 1.М. Коваль, канд. с.-г. наук;
здобувач, пров. iwrn. Д. С. Костяшкт - УкрЦДШГА, м. Хартв
ВПЛИВ КЛ1МАТУ ТА РЕКРЕАЦН НА ФОРМУВАННЯ ШАР1В Р1ЧНО1 ДЕРЕВИНИ РАННЬО' ТА ШЗНЬО'1 ФОРМ QUERCUSROBUR L.
У ЗЕЛЕН1Й ЗОН1 ХАРКОВА
Представлено результати дослщжень щодо особливостей радiального приросту дерев Quercus robur L. ранньо! та шзньо! форм у насадженнях рiзних стадш дигресн зелено! зони Харкова. Виявлено, що дерева тзньо! форми дуба звичайного бшьш стшю до збшьшення рекреацшного навантаження та змш шмату ш^вняно з деревами ран-ньо! форми. У 1988-2012 рр. виявлено рiзке зменшення тренду радiального приросту дерев дуба обох фенолопчннх форм внаслщок пришвидшення потеплшня шмату та посилення рекреацн. Депресн радiального приросту дуба для цього перiоду зумовленi посухами вегетацiйного перюду, а також високими зимовими та ранньовесняними температурами.
Ключовi слова: шмат, радiальний прирiст дерев, рання та шзня форми Quercus robur L., стадн рекреацшно! дигресн.
Вступ. Посилення рекреацп призводить до погiршення саштарного стану насаджень, зменшення 1'х повноти, запасу, при цьому вiдбуваeться зниження темшв росту деревно!' маси. Одним з показнитв стану насаджень е радiальний прирiст дерев, який може використовуватися як бшдикатор стану лкових еко-систем пiд впливом рекреацп в умовах змiн клшату [2, 4, 6, 9].
Дуб звичайний (Quercus robur L.) трапляеться у трьох феноформах: ран-нш f praecox Czern.), промiжнiй i пiзнiй (f. tardiflora Czern.). Феноформи дуба вiдрiзняються за рiзними ознаками, зокрема часом розпускання листя i цвiтiння, фiзико-меxанiчними властивостями деревини, посухостшкктю тощо. Пiзня форма дуба бшьш спйка до впливу негативних факторов, нiж рання. Це пов'язано з меншим пошкодженням молодого листя весняними заморозками та комахами-шкщниками [1, 7, 8].
В УкраЫ та за ii межами проведено багато дослiджень щодо впливу рекреацп на формування шарш рiчноi деревини в дубових насадженнях в умовах змiн клшату, але надзвичайно мало дослiджень цього напрямку щодо дерев ранньо! та шзньо! форм дуба звичайного [2, 7, 9].
Мета дослвдження - вивчення реакцп радiального приросту дерев тз-ньо!' i ранньо!' форм дуба звичайного на рекреацшне навантаження рiзного сту-пеню в середньовшових деревостанах зелено!' зони Харкова.
