CC BY
11
тивных последствий изменения климата и адаптации к ним лесного хозяйства. Установлено, что адаптация к изменению климата и послаблению его негативных влияний является взаимно увязываемыми и взаимно дополняющими. Ведь для того, чтобы эффективно выполнять функцию относительно смягчения влияния изменения климата необходимо, чтобы леса были способными приспособиться к трансформируемым естественным условиям, вызванным изменениями климата.
Ключевые слова: экологическая политика, стратегия, менеджмент постоянного лесного хозяйства, изменение климата.
Deyneka А.М. Forestry in the conditions of global climate change: risks, opportunities, and adaptation strategies
The potential challenges and benefits of the global climate change for the forestry have been analyzed in the paper. The necessity to implement new approaches and strategies towards climate change impacts on forest sector mitigation and adaptation discussed. It is set that adaptation to the change of climate and weakening of him negative influences is взаемопов'язаними and mutually complementary. In fact in an order effectively to execute functions it is necessary in relation to softening of influence of change of climate, that the forests were able to adjust to the transformed natural terms, caused the changes of climate.
Keywords: environmental policy, strategy, sustainable forest management, climate change.
УДК 630*5.001.[477.83] Асист. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïe
ВПЛИВ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ Л1САМИ ЛЬВ1ВЩИНИ НА ÏXHI КЛ1МАТОРЕГУЛЯТИВН1 ПОКАЗНИКИ
Наведено результати дослщжень компонент надземно'1' ф^омаси та депонова-ного в нш вуглецю у деревостанах головних лiсотвiрних порщ Львiвськоï обласп за люокористувачами. Встановлено, що лiсовi масиви обласп мають значний ресур-сний потенщал, ефективне використання якого може сприяти виршенню низки еко-номiчних, еколопчних та енергетичних проблем Львiвщини. Дослщження бютично'1' продуктивносп лiсiв за люокористувачами дае змогу омисати нормативно-шформа-цшне забезпечення для ощнювання еколопчних функцш лiсiв з метою забезпечення ефективного управлшня ними.
Ключов1 слова: бютична продуктившсть, компоненти фiтомаси, депонування, вуглець, люокористувачь
Внаслщок зростаючого антропогенного навантаження на бюсферу та викид1в в атмосферу продук^в життед1яльност1, зокрема вуглецю, людство постало перед найбшьшою проблемою сучасност - парниковим ефектом та глобальними кшматичними змшами.
У червш 1992 р. на Конференцiï' з довкшля i розвитку в Рю-де-Жанейро представники 155 краш пiдписали Рамкову Конвенщю ООН про змiну кшма-ту. Це свiдчить про те, що змша клiмату та можливi негативнi наслiдки е на-гальною загрозою екологiï' Землi та економiчному розвитку людства. На сьогоднi 187 краш свiту i Свропейський Союз ратифжували цю Конвенцiю. Верховна Рада Украши ратифiкувала Конвенцiю 29 жовтня 1996 р. i, згiдно з процедурами ООН, е ïï Стороною з 11 серпня 1997 р. Прийнявши мiжнароднi зобов'язання, згiдно з Кютським протоколом, Украïна мае на регулярны основi вести щорiчний кадастр чистих змiн викидiв iз джерел i абсорбци поглиначами
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
парникових газiв, як виступають прямим результатом дiяльностi людини у сферi змiн землекористування та лiсовому господарствi, починаючи з 1990 р.
Ниш, в умовах глобальних змш клiмату, дослiдження повного вуглеце-вого бюджету лiсiв Укра!ни загалом та 11 окремих регютв е визначальною на-уковою проблемою. Адже, шд час виконання люовпорядних робiт обмежують-ся переважно ощнкою стовбурово! частини деревостану. Використання надал такого пiдходу до лiсовпорядних робгг позбавляе лiсiвникiв та науковцiв мож-ливостi повноцiнно вирiшувати питання, пов'язаш з проведенням екологiчного монiторингу лiсiв, i не дае змогу задовольнити шформацшт потреби, якi ви-никають пiд час вирiшення багатьох еколопчних проблем сьогодення. Необ-хiдно постшно вдосконалювати нормативи оцiнювання продуктивностi дере-востанiв як шформацшно! основи оргашзаци ведення лiсового господарства. Розроблення системи нормативно-шформацшного забезпечення оцiнювання продуктивностi деревних порщ за компонентами бiомаси мае практичну щн-нiсть пiд час впровадження нормативiв у практику швентаризаци лiсiв i парникових газiв у лiсовому господарствi. Оскiльки у люах Львiвщини зосереджено значнi лiсовi ресурси, робота, яка присвячена виявленню закономiрностей формування бютично! продуктивностi лiсiв Львiвщини, е досить важливою.
Львiвська область - одна з найбшьш лiсистих у нашiй державi. Загаль-на площа лiсових дiлянок, вкритих люовою рослиннiстю, на сьогоднi стано-вить 629,1 тис. га, тобто 28,9 % 11 територи. Оптимальна люистють для облас-тi, бшьша частина яко! розташована у Карпатському регюш, сягае 30 %. Лише за такого рiвня люистост за попереднiми пiдрахунками та теоретичними обгрунтуваннями вчених, лiси, розташованi на територи областi, найбiльш позитивнiше впливатимуть на кшмат, стан грунтiв i водних ресурсiв, зменшу-ватимуть наслщки водно! та вггрово! ерозiй, забезпечать отримання бшьшо! кiлькостi деревини [2].
Люовий фонд областi перебувае в юрисдикци рiзних вiдомств, що в багатьох випадках ускладнюе вироблення едино! пол^ики розвитку люового господарства, здшснення рацiонально! полiтики лiсокористування, яка б вщ-повiдала сучасним вимогам. Основна частина люового фонду (станом на 01.01.2006 р.) припадала на Державний комггет люового господарства Укра-!ни (68,6 %), М1шстерство аграрно! полггики Укра!ни (21,6 %) та Мшютер-ство оборони Укра!ни (7,7 %). Решта лiсiв (2,1 %) розподшет серед iнших 14 лiсокористувачiв (рис. 1).
Мпистерство Державний
Рис. 1. Розподт загально'1 площь льсових дтянок, вкритих льсовою рослиншстю, Львьвщини за вьдомчою тдпорядковашстю
Розподш основних люотаксацшних показниюв за люокористувачами наведено в табл. 1.
М1шстерство аграрно'1 полшпа Украши ~
освгги 1 науки Украши та ш
Мшктерство оборони Украши
ком1тет люового ■^господарства Украши
Табл. 1. Розподт основных льсотаксацшних показникьв за льсокористувачами в
Львьвськш област1
Л1сокористувач1 Л1сов1 д1лян-ки, вкрип ль совою рослин-тстю, тис. га Запас стов-бурово!де-ревини3, млн м3 Запас на 1 га, 3 м Серед-нш бо-ттет Запас фгтома- си, млн т Щшь- тсть ф1- томаси, t 2V1 кг-(м )
Державний ком1тет лшового господарства Украши 429,508 109,587 255 1,1 84,165 19,596
Мшстерство аграр-но! пол1тики Украши 132,597 22,028 166 1,9 15,868 11,967
Мшстерство оборони Украши 38,290 10,295 240 1,3 7,196 18,793
Мшстерство осв1ти i науки Украши та ш. 25,989 2,462 95 1,9 2,447 8,531
Льв1вська область 629,084 145,049 230 1,3 109,530 17,411
Позитивною тенденщею, яка безпосередньо впливае на структуру компонент фiтомаси та значною мiрою залежить вiд ефективност ведення люо-вого господарства, е збшьшення середнього запасу на 1 га в ycix групах порщ (табл. 1). Однак така ситуащя не характерна для деяких вщомств, яким шдпо-рядкованi лiсовi масиви Львiвщини. Найефективнiше лiсоуправлiння вщзна-чено для лiсiв Держкомлiсгоспу Укра!ни, в яких ведення люового господарства спрямоване на шдвищення 1хньо! продуктивност та збереження й поси-лення еколопчних i соцiальних функцiй лiсiв, про що свiдчать порiвняно ви-сокi значення основних таксацiйних показниюв деревостанiв (табл. 1). Значно менше уваги придiляють ефективностi ведення люового господарства в лiсах Мiнiстерства освгти i науки та Мiнiстерства аграрно! полiтики Укра!ни.
Моделювання компонентiв бюлопчно! продуктивностi деревостанiв здiйснювали за методиками, запозиченими з лггературних джерел [3-5]. На основi статистичних даних1) розподшу площ вкритих лiсовою рослиннiстю люових дiлянок та запасiв стовбурово! деревини в люах Львiвськоl областi за головними лiсотвiрними породами, групами вжу, бонiтетами i моделями ощ-нювання основних компонентiв фiтомаси насаджень, розраховано обсяг за-гально! фiтомаси лiсiв областi у межах лiсокористувачiв.
О^м перерахованих компонентiв, розраховували щiльнiсть фггомаси (у кг на 1 м ) як середньозважене вщношення нагромаджено! маси до площi вкритих люовою рослиннiстю лiсових дiлянок у межах групи лiсотвiрних по-рщ, державних пiдприемств лiсового господарства Львiвщини.
Оцiнювання загальних обсягiв вуглецю, що депонуеться у ф^омаш, здiйснюють за перевщними коефiцiентами. Деяку невизначенiсть шд час ощ-нювання вуглецедепонуючо! здатност насаджень вносить використання усе-редненого коефщента вуглецю. Звичайно з посиланням на В.А. Алексеева [1] або G. Matthews [6] використовують величину 0,5 для деревних фрак-цш i 0,45 - для листя i нижнiх ярусiв. Вщомо, що до складу деревини входять
1) Використовувались даш обл1ку л1сового фонду Льв1всько! области станом на 1.01.2006 року.
X
и
(П
Льв1вська область рз Н р. 5 1— Я и и ^ В § О £ § § 9 а о Й 3 £ 1 » В- Я Ч и. я ■й тз рз Я О О Н Я Й я к Я- О Державний комитет люового господарства Украши .Шсо-користува1п
68,292 1,560 4,526 9,435 52,771 всього деревина стовбура у кор1 Компоненти ф1томаси, млн т
61,862 1,418 4,127 8,332 47,985 деревина СО о п> £ рз
6,430 0,142 0,399 1,103 4,786 кора
19,994 0,453 1,226 2,909 15,406 деревина 1 кора гшок
3,268 0,045 0,221 0,847 2,155 листя (хвоя)
15,566 0,315 1,026 2,178 12,047 пш та кореш
2,556 0,074 0,197 0,499 1,786 шднаметова рослиншсть
109,676 2,447 7,196 15,868 84,165 разом
17,411 8,531 18,793 11,967 19,596 Щшьшсть (|мто-маси, г-(м )"
54,486 1,218 3,579 7,802 41,887 всього, млн т ГО ^ П> а V
8,661 4,244 9,347 5,884 9,752 щшьшсть, / 2ч-1 кг-(м )
г
р4
N
Од &
ГУ
в* а
о
со &
Ьа
§ ©
а ©
06 &
а
^ а §
1 <3
о ©
а
о
£
а ^ ^ .а в*
06
Ьа
&
06
Й-
оь
о в*
я ©
© о
On
LO
и
о «
LO
а
sa «
О
S а о а
а M н s
е-
о
H
о о
s а н п> со
s
л о
и-1:
е-
43 «
а
со
sa
TI
а
и
О
и-1:
е-i—'.
н
о g
Sa О
S
а
43
s а
£ ti sa m
a
sa
to ft) 43 CD td S
a '<
H
sa «
О 43
О
H
о td o\
43 h-» •
td
н^ td
О ft)
чо to
- ^ ft)
^ a
2 S S X а
н 2
H X О
g a
sa W
g «
о
td ».
S л
p. Sa
» S
sa "
3 в t °
a и
§ -
л
л
a a
Sa
a я
О L/i
SQ О
1-1
а- ^ td и
«'S
Д ft) О ta
S ft)
sa td
О s
a a
и s
o' ^
о и,
o\ ^
и
Sa «
a
sa
о
H h-» •
a
43
О 43
2 о
3 01
§ H
a s ° h ^
0 sa
^ w
° н-t 43 rt
_ ft) A
w a
y * §
1 s s
sa sa О H td a g 43 2 sa S X О
S3 » a
g S g- ^
и to a
TI •
2 ® ja
S а
^ g
43 S
О hl tí
So ft) ft)
tei 43
а л
л
a
H
g *
о Й № td
CD Sö
to
I
a
sa
a a
00
I
a
sa
to ft)
td В
& S
и 3 a s
н д и S^
3 1 S S
« to ? *
a S
о
а
н sa
а а
0
H Sa td
1 S
О TI О
td
H
м 43 •
£ > 3 g*
a
a
O g
a\
и
a
w
№ «
O
и
a H
a
a w 43 a О sa
g С? H td
P 5=1
a s-«
S Й n
a« t3 a
a й №
^ Q sa
s M s
3 ^ ^
0 a о с a T 9 X M
2 ^ a--
1 * С ft to
a 43 sa
43 Q a
S S g
S sa
«al
^ 3 s
toga
a q a
a S
« S О
о ^ a
ft) ^ sa
Ф SI и
p. о» о
w
а а X
. tH
ä а
43 а.
sa
Й to
ß S
s- s
X B.
о a
g a
p Sa
0 H sa
a a
w
a
S
a
H
a «
о л
е-h-» •
a
о
H Jr1
s
ft) a о
H
a a
л w
43 О
w
«
О ft) ьв-
ft) a ft) 43
m
a
H
и
о «
в
ft) а а
Sa
о
н о
s
ft) о
TI _
43 а ^ Р а\
s
а _
ft) w
m Щ
а р н s h- • а н
Ja а
а
S о
а "
ft) а н а
со
а а
X о
а
л *
sa X
w Sa
2: § H-. X
H g
m
h-:
«
S И « td
S to'
a о
S
ft) a a
Sa X
о
H
a
H a
w
Щ
a
a
л
a a
Sa
to ft) 43 ft) a a a
X
a
о
43 h-» •
* a a m
a <<
й « о о
a td
S3 s a_ X
Og
03 I^N
« О ^ °
сл a
o^ к-^^ о
H
a о
и
о
^ «
a
a a
X
sa
C5\
О
и о a
a
HH ° td to о s
a
л
и S и о w Sa
,, a
о a p
в a oi
e s °
to H to
S О 43
» S о
H ^ ^
S. td a
a g
43
a
л a h-» • a
S
о i—
to ft) 43 ft) a a о
h-:
a о 43 О
О « о
н to
Sa fu
a 43
и 2
ь-- a
43 J13
« 5
s S
1_н to
а о
В td S
sa
g ë
S a
h a
a sa
W to о -
í^ td a\
sa fD a 43
a « sa Й
a
« "
о to
ft)
►в- o\
h- . 03
ja z
m
a
H sa
H
sa «
О
О
о о
а а
а
л
* »
43 h- •
w
a «
h-» •
U
a «
h- • О
H a
a
Tl
U ft) a S
i
a a h- • ^
to M о тз M о to п> ° a:
u, h
Sa
o^ CO
О U a
a
Tl
ft)
a
л
и S и о
со Sa
TI
а
дарства на данш територи. Найбiльше фiтомаси, а вщповщно i вуглецю, наг-ромаджено в люах Львiвського ОУЛМГ (84,165 млн т i 41,887 млн т вщповщ-но), а найменше - в лiсах Мiнiстерства осв^и i науки Укра1ни (1,896 млн т i 1,219 млн т).
Важливим показником, який характеризуе бюпродуктившсть деревос-
танiв е щшьтсть фiтомаси. Середня щiльнiсть фiтомаси на 1 м вкритих люо-
2 1
вою рослиншстю лiсових дiлянок Львiвщини становить 17,4 кг-(м ) iз мiнi-
2 1
мальним значенням 7,3 кг-(м )- у люах пiдпорядкованих Мiнiстерству освiти
2 1*
i науки Укра1ни та максимальним 19,6 кг-(м ) - в лiсах Державного комггету лiсового господарства Укра1ни (рис. 2).
MOiHY
Люокористувач!
Рис. 2. Щтьшсть фтомаси льсьв Львьвщини за льсокористувачами (*ДКЛГУ-Державний комтет лкового господарства Украти, МАПУ- Министерство аграр-hoï полтики Украти, МОУ - Министерство оборони Украти, МОНУ - ММстер-
ство освти i науки Украти)
Таким чином, шдсумовуючи результати виконаних дослщжень варто вщзначити, що лiсовi масиви област мають значний ресурсний потенщал, ефективне використання якого може сприяти виршенню низки економiчних, еколопчних та енергетичних проблем Львiвщини. Окрiм цього, дослiдження бютично! продуктивност лiсiв за лiсокористувачами дае змогу омисати нор-мативно-iнформацiйне забезпечення для ощнювання екологiчних функцiй ль сiв з метою забезпечення ефективного управлшня ними.
Л1тература
1. Алексеев В. А. Углерод в экосистемах лесов и болот России / В. А. Алексеев, Р. А. Бер-дси. - Красноярск : ИЛиД, 1994. - 532 с.
2. Домашовець Г.С.Дослвдження продуктивност лю1в Льв1вщини у контекст люорос-линного районування / Г.С. Домашовець, Р.Д. Василишин // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 2007. - Вип. 105. - С. 212-219.
3. Лакида П.1. Ф1томаса лгав Украши : монограф1я / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
4. Усольцев В. А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев / В. А. Усольцев. - Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, 1985. - 192 с.
5. Усольцев В.А. Рост и структура фитомассы древостоев / В. А. Усольцев. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1988. - 253 с.
6. Matthews G. The Carbon Contents of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. - Edinburgh, 1993. - 21 p.
Шуствий вкник ИЛТУ Укрмни. - 2009. - Bип. 19.14
Домашовець Г. С. Влияние системы управления лесами Львовщи-ны на их климаторегулирующие показатели
Приведены результаты исследований компонентов надземной фитомассы и депонируемого в ней углерода в деревостанах главных лесообразующих пород Львовской области за лесопользователями. Установлено, что лесные массивы области имеют значительный ресурсный потенциал, эффективное использование которого может способствовать решению ряда экономической, экологической и энергетической проблемы Львовщины. Исследование бютично!' производительности лесов за лесопользователями дает возможность описать нормативно информационное обеспечение для оценивания экологической функции лесов с целью обеспечения эффективного управления ими.
Ключевые слова: биотическая производительность, компоненты фитомассы, депонирование, углерод, лесопользователи.
Domashovets G.S. The influence of Lviv region forests management system on their climatic forming factors
Given the results of overland phytomass components and depositing carbon in stands of main forest forming species of Lviv region according to the forest users. It is set that the forest arrays of area have considerable resource potential the effective use of which can be instrumental in the decision of row of economic, ecological and power problems of Lvov. Research of the бютично!' productivity of the forests after люокористувачами enables омисати normatively informative providing for the evaluation of ecological functions of the forests with the purpose of providing of effective management by them.
Keywords: biological productivity, components of the phytomass, depositing, carbon, forest users.
УДК 504.064.4 Асист I. С. Дулин; студ. Т.В. Роса -
Львiвський ДУНТУ M. В. Чорновола
ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ
В1ДХОДАМИ
Розглянуто чинну в Укршш нормативно-правову базу щодо поводження з твер-дими побутовими вщходами. Окреслено основш напрями ïï удосконалення, як один Ï3 засобiв забезпечення еколого-безпечного поводження з ТПВ. Встановлено, що забезпечення сталого функцюнування сфери поводження з ТПВ сприятиме зменшенню забруднення навколишнього природного середовища, пщвищення ресурсного потен-щалу краши вщ використання вщсортовано'1' частки ТПВ, ефективного використання територш, природних ресурав, покращення санггарно-епщемюлопчного стану тощо.
Ключовi слова, твердi побутовi вщходи, еколопчно безпечне поводження з твердими побутовими вщходами.
У сфер1 поводження з ТПВ в Украш1 чинна нормативна-правова база не задовольняе сучасних вимог, не вщповщають св1товим стандартам методи i технологи, як використовуються. Потужност з розмщення поточного утво-рення ТПВ на пол^онах значною мiрою вичерпали свш ресурс, а самi звалища стали чинником значного забруднення довюлля, затримуеться виршення пи-тань щодо видшення земельних дiлянок пiд будiвництво нових полiгонiв ТПВ. Переважна бiльшiсть пол^ошв не вiдповiдають нормам екологiчноï безпеки та перевантажеш. Дедалi бiльше стали з'являтися стихiйнi, несанкцiонованi звалища ТПВ у люосмугах, у примюьких та незайнятих мiських територiях.
