CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 195-199
УДК 81'367.625.3:81'367.633:[81'.367.332]
Динамiчна локативна ситуащя та и представлення в реченнях i3 префiксально-прийменниковою кореляцieю
Галаур С. П.
Полтавський нацональний педагогЧний унверситет ¡мен1 В.Г. Короленка,
м. Полтава, Украна
У cmammi висвтлено когнтивний аспект преф1ксально-прийменниковог кореляцИ д1есл1вного предиката. Проаналiзовано duHcrniHHy локативну ситуацю, описувану реченнями 3i сniввiдношенням префiкса й прийменника, виявлено гг учасниюв. Визна-чальну роль у розвитковi просторових вiдношень вiдведено предикатам, неоднорiд-ним за валентною структурою. З'ясовано основне призначення префтсально-при-йменниковог кореляцп в мовнШ системi.
Ключовi слова: префiксально-прийменникова корелящя, динамiчна локативна си-туащя, локативш вГдношення, предикат, валенттсть.
Одшею з домшантних онтолопчних реалш, яК людина сприймае i диференцдае, використовуе для самощентифшацп в довкшл^ е npocTip. Просторовий параметр е суттевим складником будь-яко! мовно1 картини свiту, вш постiйно перебував у полi зору багатьох втизняних i зарубiжних науковщв (О.В. Бондарка, В.Г. Войцех1всько1, Н.П. Гальони, М.1. Степаненка та ш.). Об'ектом 1хшх зацiкавлень постае i вживання в синтаксичнiй конструкци своерщно! префшсально-прийменниково1 пари як комплексного засобу вираження найрiзноманiтнiших вiдтiнкiв просторового плану змiсту. Префiксально-прийменникову кореляцiю детально проанатзовано на рiвнi словоспо-лучення, здшснено спроби вивчити li з погляду репрезентаци значеннево! структури речення. Назрша потреба представити цей ушкальний лiнгвiстичний факт не лише з позици системи мови, але й в антропоцентричному аспект!, у зв'язку з людиною, без яко! юнування ще1 системи було б неможливим, що характеризуе актуальмсть дослiдження. Мета статт - проаналiзувати локативну ситуащю з орiентовно-спря-мованими просторовими вщношеннями, яку описують речення з префшсально-при-йменниковою кореляцiею. Реалiзацiя поставлено1 мети передбачае розв'язання таких завдань: 1) щентифшувати умови, релевантнi для створення динамiчноl локативно1 ситуаци; 2) окреслити семантичш ознаки й валентний потенщал префiксального д> еслова як центрального компонента речення, систематизувати й покласиф^вати за семантичним принципом дiеслiвнi предикати, що функцюнують у синтаксичних кон-струкцiях iз префiксально-прийменниковою кореляцiею; 3) з'ясувати основне призначення префшсально-прийменникового сшввщношення в мовнiй системi.
Префшсально-прийменникова кореляцiя виявляе себе в безпосередньому й опосе-редкованому рiзновидах, що пов'язано з повним / неповним семантичним узгоджен-ням префшив i прийменникiв, 1хньою реалiзацiею однопланових / рiзнопланових просторових вiдношень (директивних / транзитивних, лативних / аблативних): На галявину вискакуе з гущини сарна (М. Коцюбинський); З Киева вигхали гiнцi до Пере-яслава (В. Малик) (pref [ви-] « prep [з] - безпосередня кореляцiя, pref [ви-] « prep [на], pref [ви-] « prep [до] - опосередкована корелящя). Безпосередня префшсально-при-
йменникова корелящя, при якш префшс синсемантичного предиката вимагае вжи-вання вiдповiдного йому прийменника, мае конструктивш й конкретизащйш влас-тивостi, оскiльки вона визначае обов'язковий семантичний i структурний мшмум речення, уточнюе його загальний план змюту додатковими локативними рисами. Речення з опосередкованим типом кореляцп демонструють iншi !! можливостi. Важ-лившим i3 семантичного погляду в них виступае прийменник, функцiонування ж префшса пов'язане з комунiкативними завданнями висловлення, як-от: наголосити на початковiй або кшцевш точках руху, позначити велику або невелику вiдстань мiж ними, уточнити рух суб'екта / об'екта щодо вертикально! осi, шлях i спосiб !хнього перемiщення, указати нерелевантшсть досягнення кiнцевого пункту тощо.
Речення з корелящею префiкса та прийменника найчаспше описують локативну ситуацiю, тобто "змютову структуру, що базуеться на семантичнш категори та полi локативносп й репрезентуе той аспект позначувано! "загально! ситуащ!", який поля-гае у вираженш просторових вщношень" [1, с. 6]. Ядерним компонентом локативних вiдношень е позначення мiсцеперебування об'екта (статична ситуащя), напряму та шляху руху (динамiчна ситуацiя).
Релевантною для динамiчно! локативно! ситуацi!, яку перш за все передають речення з префшсально-прийменниковою кореляцiею, виступае опозицiя незалеж-ний / залежний рух. 1з цього погляду локативнi ситуацi! можна диференщювати на двi групи: 1) локативна ситуащя руху, основним учасником яко! е суб'ект, рух якого мае незалежний характер (Bin переходить вулицю); 2) локативна ситуащя перем> щення з основним учасником об'ектом, рух якого мае залежний вщ суб'екта характер (Bin nepeeie ii через вулицю).
Найпростiшу динамiчну локативну ситуащю можна iнтерпретувати так: !! основнi учасники (суб'ект, який перемщуеться, або об'ект, який перемiщують) поступово, протягом певного промiжку часу змшюють свое мiсцеперебування; тi локативнi ор> ентири, на яких послiдовно фшсуються суб'ект або об'ект, утворюють траекторда руху. Складниками траекторi! традицiйно вважають початковий пункт руху (мюце-перебування суб'екта / об'екта в момент початку руху), кшцевий пункт руху (мю-цеперебування суб'екта / об'екта в момент заюнчення руху) та шлях руху (маршрут суб'екта / об'екта). Характеристика динамiчно! локативно! ситуащ! буде неповною, якщо обiйти увагою ще одного важливого !! учасника, якого можна квалiфiкувати як "конкретний сегмент простору стосовно локативного орiентира". Це означае, що локативний орiентир утворюе навколо себе певний проспр, подiлений на кiлька "то-полопчних зон" [3, с. 208]: поверхня локативного орiентира, внутрiшнi меж1 локативного орiентира, простiр перед локативним орiентиром, простiр за локативним орiентиром, простiр вище локативного орiентира тощо. Отже, динамiчна локативна ситуацiя може виявляти не лише загальш просторовi вiдношення (незалежнi / залеж-ш, напряму / шляху, наближення / вщдалення), але й частковi (у межi / iз меж, угору / униз, ^зь, по поверхш, уздовж / поперек, мимо, навколо тощо). Репрезентащя цих часткових динамiчних локативних вiдношень на мовному rai i е, власне, завдан-ням i сутнiстю префiксально-прийменниково! кореляци.
Визначальну роль у розгортаннi просторових вщношень у реченнi вiдiграе предикат. Синтаксичш структури з префшсально-прийменниковою кореляцiею формують рiзнорiднi акцiональнi предикати, правобiчнi локативнi поширювачi яких можуть по-значати вихiдний та кшцевий пункти руху, шлях руху. Однак семантико-синтаксична валентнiсть таких предикатiв не однакова.
Функщю заповнювачiв предикатно! позищ! в дослiджуваних реченнях найчастiше виконують дiеслова цiлеспрямованого руху та перемщення. Зазначимо, що в лiнгвiс-тичнш лiтературi не iснуе одностайно! думки стосовно класифшащ! цих вербативiв. Дiеслова руху та дiеслова перемiщення зараховують до рiзних категорiй слiв, ужива-
Динамiчна локативна ситуащя та и представлення..
ють як синонiми, а подеколи й об'еднують в один клас, виокремлюючи лексеми руху-перемiщення, динамiчно! просторово! локалiзацi!. Суперечливiсть у розмежуванш означених дiеслiв пов'язана з ототожненням понять "рух" та "перемщення", тому бшьшють мовознавчих розвiдок свiдчить про неч^ке диференцiювання дiеслiв руху та перемщення, визначення !хньо! загально! абстрактно! категоршно! семи "вщно-шення руху до суб'екта-об'екта", розрiзнення серед дiеслiв руху вербативiв незалежного перемщення й вербативiв залежного перемiщення. Цшавим у цьому аспектi е шдхщ С О. Соколово!, яка вичленовуе чотири тдгрупи дiеслiв руху: односпрямованi безоб'ектш, односпрямованi об'ектнi, рiзноспрямованi безоб'ектнi, рiзноспрямованi об'ектнi [4, с. 25-26]. Автономшсть / неавтономнiсть руху / перемщення пов'язують iз об'ектом локалiзацi!. Якщо вiн е суб'ектом висловлення, перемщуеться само-стiйно, йдеться про незалежне перемщення. Коли об'ект локалiзацi! не збнаеться iз суб'ектом, локалiзацiя мае залежний характер i е результатом впливу шшо! суб-станцi! на предмет локалiзацi!, слiд говорити про залежне перемщення. Г.А. У^м-цева називае дiеслова, значення яких орiентоване щодо суб'екта дi! й стосовно його об'екта, "двофокусними" [5, с. 235].
В укра!нськш лiнгвiстицi поширеною е практика розрiзнення цих дiеслiв. Дiес-ловами руху традицiйно називають кшьюсно обмежену групу лексем на зразок 6i8-ти - 6isamu, imu - ходити, летти - лтати тощо та !хш префшсальш утворення. Суб'ектом руху таких дiеслiв е iстота або неживий предмет, що здатний перемщати-ся. Окремо видшяють "дiеслова перемiщення" для позначення одночасного перем> щення суб'екта та об'екта (везти - возити, нести - носити, тягти - тягати тощо). Метою такого перемщення е рух об'екта, а суб'ект, змшюючи мюцеперебування об'екта, рухаеться разом iз ним. Отже, предикати руху та предикати перемщення ма-ють рiзний валентний потенщал. Останнi, крiм локативних поширювачiв, програму-ють у структурi речення ще й обов'язковий об'ектний конкретизатор, пор: ... Степан пршхав (предикат руху) з Micma на храмове свято та й npuei3 (предикат перемщення) блискучу круглу шайбу якогось дуже великого розмiру (М. Матюс).
Функщю основного ношя валентносп в конструкщях iз корелящею pref « prep можуть виконувати й дiеслова iнших семантичних груп, яю Л. Ферм називае "по-дiбними за семантикою до дiеслiв руху" [6, с. 55-57]. Вони позначають не власне-рух, а дш, яка фокусуе в собi елемент руху. Найрепрезентативнiшими з-помiж них е каузально-моторш вербативи. Складниками свое! синкретично! семантики вони мають семантичний елемент перемщення, а також каузацн, оскшьки позначають ак-тивнi щлеспрямоваш дi!, що здiйснюються iстотою i спрямованi на об'ект для впливу на нього. Каузально-моторш предикати за своею значенневою структурою схожi на предикати перемщення. В.Г. Григорян об'еднував розглядуваш вербативи в одну групу - "об'ектно-моторш дiеслова" [2, с. 49-50], розрiзняючи при цьому два типи об'ектно-моторно! дн - синхронний та несинхронний: вiдвезти, внести ^еслова пе-ремiщення, синхронна об'ектно-моторна дiя) i вiдставити, вкинути ^еслова кау-зально-моторно! дi!, несинхронна об'ектно-моторна дiя).
Незважаючи на те, що на власне-семантичному рiвнi каузально-моторнi дiесло-ва мають усi локативнi валентност^ семантико-синтаксичною валентнiстю !х е одна - кшцевий пункт руху. Наприклад, будуючи речення Жтка ставить вазу на сты, мовець може уявити, як жшка перемщуе вазу, скаж1мо, вщ шдвшоння - звичного для шм'! !! мiсцеперебування - на стш, переносячи !! через усю юмнату, однак неко-ректними будуть конструкцн Жтка ставить вазу з пiдвiкоnnя; Жтка ставить вазу через усю юмнату (пор. правильний варiант: Жтка переставляв вазу з тдвтоння на стiл). Пюля сполучення з лативними префшсами такi вербативи збертають свою едину валентнiсть "фiнiш": ... [Дщушенко] тдсунув чистий лист паперу ближче до краю столу i подав Михайловi олiвець (М. Матюс). Аблативний префшс зумовлюе
появу додатково! валентност початкового пункту руху: ruamieua, начеб випадково, в якшсь cnpaei, висовуе з-за дверей квадратне пiдборiддя i зблискуе масною невдо-воленою губою (П. Вольвач). Необхщною умовою для експлшаци валентност шляху е наявнiсть у каузально-моторних дieслiв транзитивного префшса. Додамо лише, що вербатив кинути / кидати, який i3 повним правом вщносимо до каузально-моторних, мае певну специфiку: вiн може поводити себе i як дiеслово перемiщення, тобто ви-ступати ношем трьох локативних та об'ектно! семантико-синтаксичних валентностей. Пор. Малюк кинув iграшку на тдлогу (виступае ношем валентностей каузально-моторного дiеслова, неправильний варiант: Малюк кинув iграшку з лiжка на тдлогу через усю юмнату) i Малюк кинув iграшку з лiжка на тдлогу через бильце (виступае ношем валентностей дiеслова перемщення).
У реченнях iз префшсально-прийменниковою кореляцiею спорадично функцюну-ють й iншi дiеслова, семантично подiбнi до дiеслiв руху та перемiщення. Це дiесло-ва акустичного та оптичного сприйняття iз семою цшеспрямовано! ди. Облiгаторна, вербально виражена в текстi адвербiальна валентнiсть означених дiеслiв здебшьшого мае семантику "фшш": Татаев вдивлявся в ц знайомi обличчя суворих, зморшкува-тих облич (О. Донченко).
Слщ зазначити, що при дiесловах руху, перемщення та подiбних до них за семантикою - каузально-моторних та сприйняття - локативш аргументи можуть бути син-таксично вираженими i не вираженими. На думку В.О. Плунгяна, "фрагмент руху, охоплений безпосередньо спостер^ачем, за вщсутност додатково! шформаци, до-сить часто не дае змоги встановити "лшгвютичну юторда" такого руху. Вказiвка на початковий та кшцевий пункти руху, шлях руху передбачае вичерпш вщомосп про об'ект руху ... мету, намiри й загалом стан свщомост (активних) учасникiв ситуацп руху" [3, с. 219].
Висновок. Проведене дослщження дало шдстави зробити такi висновки. Речен-ня з кореляцiею на префшсально-прийменниковому зрiзi виявляють чiтко окреслеш орiентовно-спрямованi вiдношення мiж елементами дшсносп. Предикати в цих конструкцiях хоч i мають спiльну iдентифiкувальну сему "рух", проте при детальному аналiзовi виявляють посутнi вiдмiнностi. Основне призначення в мовнiй системi префшсально-прийменникового узгодження - виражати частковi динамiчнi просторовi вiдношення. Рiзноманiтнi комбшацп узгодження префшив i прийменни-кiв уможливлюють багатогранне представлення динамiчно! локативно! ситуаци, а це свiдчить про невичерпшсть i перспективнiсть вивчення запропоновано! проблеми.
Список лiтератури
1. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Локативность. Бытийность. Посессивность. Обусловленность / А.В. Бондарко, М.Д. Воейкова, В.Г. Гак, И.Б. Долинина, В.Б. Евтюхин. - Санкт-Петербург: Наука, 1996. - 229 с.
2. Григорян В.М. Префиксация и управление в современном русском языке: ав-тореф. на соискание учёной степени доктора филол. наук / В.М. Григорян. - Л., 1975.
- 55 с.
3. Плунгян В.А. К типологии глагольной ориентации / В.А. Плунгян // Логический анализ языка. Языки динамического мира. - Дубна, 1999. - С. 205-223.
4. Соколова С.О. Префшсальш дiеслова у ^CT^i мiжрiвневих мотивацшних вщношень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фшол. наук : спец. 10.02.01
- укра!нська мова / С.О. Соколова. - К., 2004. - 35 с.
5. Уфимцева А.А. Слово в семантико-синтаксической системе языка / А.А. Уфимцева. - М.: Наука, 1968. - 272 с.
Динамiчна локативна ситуацiя та ii представлення...
6. Ферм Л. Выражение направления при приставочных глаголах перемещения в современном русском языке. К вопросу префиксально-предложного детерминизма / Л. Ферм. - Stockholm: Uppsala, 1990. - 188 с.
Галаур С. П. Динамическая локативная ситуация и её представление в предложениях с префиксально-предложной корреляцией // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.195-199
В статье изложен когнитивный аспект префиксально-предложной корреляции глагольного предиката. Проанализирована динамическая локативная ситуация, которая описывается предложениями с соотношением приставки и предлога, выявлены её участники. Главная роль в развитии пространственных отношений отведена предикатам, являющимся неоднородными по валентной структуре. Выяснено главное предназначение префиксально-предложной корреляции в языковой системе.
Ключевые слова: префиксально-предложная корреляция, динамическая локативная ситуация, локативные отношения, предикат, валентность.
Galaur Svitlana Dynamic locative situation and it representation in sentences with the prepositional and prefix correlation // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.195-199
Cognitive aspect ofprepositional and prefix correlation of verbal predicate was elucidated in the article. The author pays attention to the semantic homogeneous and heterogeneous prefixes and prepositions, formation with its help direct and mediate types of correlation. Direct correlation connects with the concretization of spatial semantic of the sentence in spite of the fact determinant connection between prefix and preposition and its selectivity. Functioning of mediate correlation connects with the communicative task. Dynamic locative situation decrypting by sentences with the prepositional and prefix correlation and participants of this situation were also analyzed. A predicate heterogeneous from the position of valence structure has the main role in development of locative relations. Predicates of movement, relocation, causal and motor action, optic and acoustic perceptions were conceded as functionally active in constructions with prefix and prepositional correlation. Main function of prefix and prepositional correlation to express partial dynamic locative relations was elucidated in the article. Various combinations of concordance ofprefix and prepositions serve by many-sided representation of dynamic locative situation.
Key words: prepositional and prefix correlation, dynamic locative situation, locative relations, predicate, valence.
Поступила доредакцп 02.04. 2013р.
