CC BY
24Учет записки Тавргйсъкого нацгоналъного унгверситету гм. В. 1.Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощалът комуткацИ'». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 32 -37.
УДК811.161.2'06'37
ФУНКЦЮНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА КАТЕГОР1Я КРАТНОСТ1
В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВ1
Ачилова О. Л.
Тавршський нащональний ушверситет 1м. В.1. Вернадського, Смферополь, Украта
У стата представлено сучасну концепщю категорп кратност як функцюнально-семантично! категорп, що в текстовiй системi реалiзуeться як в окремш дieслiвнiй формi, так i у взаемоди з шшими лiнгвiстичними компонентами з повторюваним значенням.
Ключовi слова: катеп^я кратностi, функцюнально-семантична категорiя, функцiонально-семантичне поле, мультиплiкативна кратшсть, дистрибутивна кратнiсть, iтеративна кратнiсть.
Функцюнально-семантичнакатегор!я кратност е одним ¿з центральных понять функцюнально! граматики. Ця проблема розробляеться на матер!ат р!зних мов, зокрема, в росшському мовознавств! !й присвячеш роботи О.В. Бондарка, В.С. Храковського, 1.В. Долшшо!, а в украшстищ зазначена тема анатзуеться в дослщженнях Т.М. Голосово!
У текстовш систем! категор1я кратност виявляеться як в окремш д!есл!внш форм!, так { у взаемоди з шшими лшгвютичними компонентами, що мають цю семантику. Такий шдхщ сформувався у зв'язку з поширенням функцюнального аспекту в мовознавств! !, зокрема, з розробкою функцюнально! граматики, яка розглядае семантику кратност в аспект функцюнально-семантично! категорп (ФСК) кратность
За О.В. Бондарком, ФСК являють собою основш швар!антш категоршш ознаки, яю виступають у р!зномаштних вар1антах мовних значень { функцш [4, с. 28], а також завжди пов'язаш з конкретними засобами мови, тобто з певною формою мовного вираження. ФСК разом з комплексом р1знор1вневих засоб1в у мов1 формують функцюнально-семантичш поля (ФСП).
ФСП - це угрупування граматичних { "конструктивних" лексичних одиниць, а також р1зних комбшованих (лексико-синтаксичних та ш.) засоб1в мови, що базуються на певнш семантичнш категорп { взаемоддать на основ! загальност !хшх семантичних функц!й. Кожне поле мютить систему тип!в, р!зновид!в ! вар!ант!в певно! семантично! категор!!, сшввщнесену з р!зними формальними засобами !хнього вираження [4]. Тобто кожне ФСП являе собою бшатеральну еднють, що мае план зм!сту ! план вираження.
Категор!я кратност! розглядаеться з позиц!! ФСП кратност!. Це дае можливють визначити особливост! формування й розгортання ФСК кратност! та умови !! реал!зац!! на р!вш тексту.
Поняття ФСП пов'язане з уявленням про певний прост!р. В умовному простор! функцш ! засоб!в встановлюеться конф!гурац!я центральних ! перифершних компонент!в поля, вид!ляються зони перехрещення з !ншими полями.
Як вщзначае В.С. Храковський, семантична ознака кратносп ре^зуетъся як сукупшсть двох пов'язаних значень: однократностi й неоднократности Одне з цих значень приеднуеться до значень дieслiвних, лексем, яю мають цю семантичну ознаку. Проте значення кратностi стосуеться не тшьки дiеслiвно! лексеми, але й ситуаци, представлено! в контекстi. Ознака кратностi спiввiдноситься з вiдповiдним ФСП, яке складаеться з трьох компонента: 1) семантичних класiв дiеслiв зi значенням кратностi; 2) слiв i словосполучень, якi лексично виражають значення кратносп i поеднуються iз семантичними класами таких дiеслiв; 3) граматичних категорiй, спецiально призначених для вираження ще! семантично! ознаки, i тих категорш, якi виражають це значення побiжно, а також будь-якi граматичш засоби, що використовуються для вираження семантично! ознаки кратносп [4, с. 126-127].
Перший компонент ФСП представлений дiесловами, яю мiстять сему кратносп i називають такi кратнi ди, якi за своею природою можуть перериватися i вiдновлюватись. Так, дiеслова, що означають постiйнi ознаки i вiдношення, а також стiйкi стани, зазвичай не поеднуються iз значенням кратносп (на зразок сидгти, сумувати, вважати тощо). Ус iншi дiеслова, а це дiеслова зi значенням тимчасового стану чи обмеженого процесу, поеднуються зi значенням кратносп i входять у ФСП кратносп (наприклад, наварити, нанести, блискати тощо) [4, с. 126-128]. Як зазначае 1.В. Долшша, кратне значення притаманне окремим групам дiеслiв, яю мають або особливе значення повторюваносп (стогнати, кашляти тощо), або специфiчну словотвiрну структуру (пороздавати, передзвонюватися i под.). У решт випадкiв кратне значення може бути встановлене тшьки з контексту всього висловлення [5, с. 227-228].
Другим компонентом ФСП кратносп е детермшантш показники, тобто обставини, що виражають значення кратносп лексично: обставини циктчност (по суботах, вечорами, щохвилини тощо), штервалу (Шод1, час в1д часу, пер1одично та ш.), узуальносп (зазвичай, завжди, посттно i под.), обставини кратносп або лiчильного комплексу (двгчг, тричг, кшька разгв), комплексш обставини (на зразок три рази на день, деюлькараз1в нарт тощо) [4, с. 128-129].
Третш компонент ФСП кратносп складають граматичш засоби, яю використовуються для вираження неоднократного повторення ситуацш. Це форми певних родiв дiеслiвно! ди, а також форми недоконаного виду, яким притаманне конкретно-процесне Двчина перебирае ол1вц1) й необмежено-кратне значення Дд щовечорамештелефонуе) [4, с. 129-131].
На основi цих трьох компонента, що формують кратне значення, можна видшити три семантичш типи неоднократности мультиплшативну, теративну, або дискретну [4], та дистрибутивну.
Мультиплжативна кратнють мае таю семантичш особливосп:
1) у кожнш iз ситуацiй, що входять до мультиплшативно! множинностi, беруть участь одш й тi ж суб'екти;
2) мультиплшативна неоднократнiсть монотемпоральна, оскшьки ситуацi!, з яких вона складаеться, займають один безперервний перюд часу, що може бути яким завгодно коротким або яким завгодно тривалим.
Наприклад: Дектька раз1в хлопецьпомахав рукою; Всю тч хворий кашляв.
Важливо вщзначити, що мультиплшативна неоднократнiсть реалiзуеться насамперед у реченнях з дiесловами багатоактного способу категори родiв дiеслiвно! дi!. З точки зору семантики багатоактш дiеслова позначають такi дi!, якi за своею природою складаються з низки повторюваних однакових акта (на зразок скакати, клтати, блимати тощо).
На думку 1.В. Долшшо!, мультиплiкативну кратшсть характеризуе значення збiрностi, оскiльки мультиплшативна ситуацiя усвiдомлюеться як послiдовнiсть окремих одиничних дш, що сприймаються як единий процес [5, с. 237].
Особливють ггеративноТ неоднократностi полягае в тому, що множина повторювальних ситуацш е безкiнечною i тому неозначеною. Крiм того, iтеративне значення характеризуеться дискретнютю одиничних складникiв.
Iтеративнiй неоднократност притаманнi такi семантичнi особливостi:
1) у кожнш iз ситуацiй беруть участь одш й тi ж суб'екти;
2) теративна неоднократнiсть полтемпоральна, тобто ситуацi! вiдбуваються в рiзний перiод часу.
Наприклад: 1нод1 вони засиджуються до самог ноч1; Щоднями возили молоко на ринок.
Семантика гтеративно! кратносп виникае при такому повторены одиничних ситуацш, коли кожна з них мае власний темпоральний елемент i коли множиннють ситуацш передбачае множиннють дискретних момента [5, с. 236].
Важливу роль у вираженш теративного значення вщшрають обставини, яю входять у ФСП кратностi i конкретизуютьзазначенусемантику. Це обставини циклiчностi, дати, штервалу, узуальностi тощо (щодня, завжди,часто i под.).
Дистрибутивна кратнiсть теж мае двi семантичнi особливостi:
1) у кожнш з однакових мшроситуацш, що входять до дистрибутивно! множинносп, представлен тотожнi i водночас не зовшм тотожнi набори учасникiв, на зразок: Шул1ка покрав усх курчат. Тобто в кожнш з макроситуацш е як мшмум один учасник, який е одиничним представником певного сукупного учасника, загального для вшх мiкроситуацiй, з яких складаеться дистрибутивна множиннють;
2) ус мшроситуаци, що входять у дистрибутивну множиннють, сукупно складають одну монотемпоральну обмежено-тривалу макроситуацш.
Наприклад: Д1вчина перемила весь посуд.
Специфша синтаксично! структури речення з дистрибутивним дiесловом полягае в тому, що як мшмум одну позищю суб'екта або об'екта ди займае предметний iменник у множит або збiрний iменник в одниш.
1.В. Долiнiна додае, що дистрибутивна кратшсть може бути об'ектною, суб'ектною, дисперсивною тощо. Напр.: Хлопець покидав усг свог речг. Тут одна особа виконуе окремi ди щодо групи об'ектiв, тому така конструкщя трактуеться як об'ектний дистрибутив. А в реченш Кожна дитиначитала цю книгу ди окремих членiв групи iндивiдуалiзованi, i тому це суб'ектний дистрибутив.
1.В. Долiнiна звертае увагу на те, що семантика дискретносп може сумщатися iз значеннями мультиплшативносп та iтеративностi, а тому пропонуе видiляти чотири типи сполученостi цих видiв кратностi [5, с. 242-243]:
1) дискретно-дистрибутивний ¡теративний: Люди один за одним виходили з кгмнати (суб'ектний дистрибутив); Ын 1'вморозиво за морозивом (об'ектний дистрибутив). Тут д1я кожного суб'екта (суб'ектний дистрибутив) або кожна д1я суб'екта щодо р1зних об'екпв (об'ектний дистрибутив) мають послщовний характер;
2) зб1рно-дистрибутивний ¡теративний: Усг учшнашо! школи щорокуберутъ участь в ол^мтадах (суб'ектний дистрибутив); Щом1сяцял1кароглядаецихдтей (об'ектний дистрибутив); При кожному в1дв1дуванш наш директор заходитъу вс кабгнети. Тут вщбуваеться повторення в час дш або тотально репрезентовано! групи ос1б, або надтотально репрезентованою групою ос1б, або групою локатив1в (третш зразок);
3) дискретно-дистрибутивний не1теративний: Кожний з наспрочитав цю статтю за останмй тижденъ. Цей тип характеризуеться тим, що ¡ндивщуатзоваш ди суб'екпв вщбуваються в р1зний час, але в межах певного вщр1зку часу;
4) зб1рно-дистрибутивний не1теративний: Ус мипрочитали цю статтю за останмй тижденъ; Ус гхм друз1роз'гхалисяв минулому ром. Тут ди актанта в множит вщбуваються р1зночасно, проте в межах единого часового вщр1зку.
До чистого дистрибутивного значення автор вщносить таю випадки, коли семантика множинносп пов'язана тшьки з ¡ндивщуатзащею кожно! окремо! ситуацн або тдкресленою цшсшстю !хньо! суми [5, с. 242], пор.: Д1тирозбрелися в р1зш сторони; Полицтоприбивали в уах юмнатах.
Це основш семантичш та формальш ознаки категорн повторюваносп, яю складають ФСП кратносп. Проте для бшьш глибокого розумшня мехашзму реал1зацн кратно! семантики поняття ФСП е недостатшм, оскшьки воно пов'язане лише з парадигматичними вщношеннями в систем1 мови, тод1 як анал1з повинен мати вихщ у мовлення, де парадигматичш вщношення поеднуються 1з синтагматичними. На р1вш парадигматично-синтагматичних вщношень виникае категоршна ситуащя (КС).
На думку О.В. Бондарка, КС - це типова змютова структура, яка виражаеться р1зномаштними засобами висловлення, базуеться на певнш семантичнш категорн й утвореному нею в мов1 ФСП та являе собою один з аспектов загально! ситуацн, що передаеться висловленням, одну з його категоршних характеристик (аспектуальну, темпоральну, модальну, локативну тощо) [1].
КС актуатзуе функцюнально-семантично! категори, виражае !х у мовленш, у текст!. Це означае, що той чи шший мовний знак здатен виражати (самостшно або в комплекс з шшими елементами) р1зш потенцшш мовно-мовленнев1 функцюнально-семантичш категоршш значення на основ1 категоршних ситуацш.
Залежно вщ впливу елеменпв контексту на лшгвютичну одиницю, а також вщ взаемоди з шшими лшгвютичними одиницями мовш компоненти реатзують або не реал1зують те чи шше категоршне значення, тобто сама така реатзащя зумовлюеться впливом контекстного оточення (дальшого або ближчого), взаемод1ею мовних елементв м1ж собою тощо, що виявляеться в систем1 тексту.
Вирiзняються КС, яю загалом е найбiльш суттевим та актуальним елементом iз числа семантичних, що формуе загальний смисл висловлювання. Решта семантичних компонентiв, виражених у висловлюванш, становить фон, на якому розгортаеться домшуюча категорiйна ситуацiя. Такий фон може або не може бути обов'язковою умовою для розгортання провщно! категоршно! системи [1].
У текстовш системi категорiя кратностi формуе макроструктуру особливого типу, комплекс ди яко! перiодично повторюеться як система звичних, узуальних, одночасних, послiдовних чи точно не визначених у власних темпоральних вiдношеннях мiкроподiй.
Значення кратност макроструктури вiдзначае факт iснування дiеслiвного комплексу, який у цiлому е багатоактним, аналопчно до семантики власне граматично! кратностi категорi! родiв дiеслiвно! дi!. Для макроструктури характерним е функцюнування форм, що позначають квантифшоваш дi!, якi за своею природою можуть перериватися та вщновлюватися. Тому функцюнально-семантичну категорiйну макроструктурну семантику кратносп тексту становлять насамперед форми багатоактного, постшно-узуального (постшно-повторювального), початкового способiв категорi! родiв дiеслiвно! ди (за Ю.С. Масловим, М.О. Шелякшим).
Домiнування перiодично! повторюваностi всiе! макроситуаци як цiлiсного полiпредикативного комплексу в системi тексту дозволяе говорити про наявшсть цього темпорального типу як окремого виду макроструктури тексту. Важливим е й те, що семантика кратносп в такому випадку притаманна не лише дiесловам, а й ушм мовним елементам. Понятiйне значення перюдично! повторюваностi на рiвнi макроситуаци суттево не вiдрiзняеться вiд граматичних значень кратносп, проте на перший план виступае внутршня кратна семантика дiеслiвних лексем макроструктури, а не граматико-контекстуальш комплекси, що представляють зазвичай чiтко визначену кратну систему дш. Семантика кратностi на рiвнi макроструктури реалiзуеться бiльш точно, якщо вона посилена !! детермiнантними показниками на зразок щовечора, не раз, зазвичай завжди, Шод1 [3], як шдкреслюють перюдичну повторюванiсть цiлiсного полiпредикативного комплексу. Але загалом наявшсть семантичних детермшаш!в не е обов'язковою.
Список лггератури
1. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. - Л., 1983.
2. Бондарко А.В. Теория значения в системе функциональной грамматики. - М.: Языки славянской культуры. - 2002.
3. Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. - Л., 1967.
4. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. - Л.: Наука. - 1987.
5. Теория функциональной грамматики: Качественность. Количественность. - С.-П.: Наука. - 1996.
6. Шелякин М.А. Категория вида и способы действия русского глагола: (Теоретические основы). -Таллин. - 1983.
Ачилова Е.Л Функционально-семантическая категория кратности в современном языковедении /Е. Л. Ачилова// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 3237
В статье представлена современная концепция категории кратности как функционально-семантической категории, реализованной в текстовой системе, как в отдельной глагольной форме, так и во взаимодействии с другими лингвистическими компонентами с повторяемым значением. Ключевые слова: категория кратности, функционально-семантическая категория, функционально-семантическое поле, мультипликативная кратность, дистрибутивная кратность, итеративная кратность.
Achilova O.L.Functional-semantic category of repetition factor in contemporary linguistics / O.L.Achilova // Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 32-37
Modern concept of multiplicity category as functional-semantic one is considered in the article. It exists both in text system in separate verbal form and in interaction with other linguistic components with repeatable meaning.
Key words: repetition factor, functional-semantic category, functional-semantic field, multiplicative repetition factor, distributive repetition factor, iterative repetition factor.
Стаття надшшла до редакци 19 ычня 2010року
