CC BY
16Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 1. 2015 г. С. 175-180.
ФУНКЦИОНАЛЬНО-КОММУНИКАТИВНОЕ ОПИСАНИЕ ЯЗЫКОВЫХ КАРТИН МИРА
УДК 811.161.2'367
НЕПРЯМ1СПОНУКАЛЬН1 ВИСЛОВЛЕННЯ В ДРАМАТИЧН1Й ПОЕМ1 ЛЕС1 УКРА1НКИ «ОРГ1Я»
Ачилова В. П.
Тавршська академ1я Кримського федерального утверситету iмет В. I. Вернадського, Смферополь
E-mail: achUovavp@mail.ru
У статп проанатзовано експлщитш та iмплiцитнi механiзми формування непрямого спонукання. Схарактеризовано моделi структур з експлщитними мовними засобами, якими е формально розповiднi конструкцп з дiеслiвними формами дiйсного способу, з модальними предикативами, з перформативами; конструкцп бажально! модальностi та синкретично1 семантики; е^валенти речення. Описано моделi структур з iмплiцитним спонуканням, що зумовленi ситуащею спшкування i поiнформованiстю спiврозмовникiв.
Ключов1 слова: спонукальшсть, непряме спонукальне висловлення, експлiцитнi мовнi засоби, iмплiцитне спонукання.
ВСТУП
Непрям1 спонукальш конструкций що виражають спонукання поза формами наказового способу, потрапляли в поле зору граматиспв у зв'язку з вивченням способових форм д1еслова (Л. Булаховський, В. Русашвський, М. Плющ, А. Грищенко, Л. Кадомцева, О. Безпояско, I. Вихованець, К. Городенська та ш.). 1х згадують у вченш про типи речень за метою висловлення (I. Чередниченко, М. Каранська, I. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська, А. Загштко та ш.), у працях з лексично! семантики, присвячених модальност спонукання (О. Бондарко, Н. Арутюнова, О. Володш, В. Гак, В. Храковський, Т. Шмельова та ш.). У сучасних лшгвютичних дослщженнях спостер1гаемо явний перехщ вщ формально-граматичного вивчення мовних явищ до !хнього функцюнально-семантичного i прагматичного анатзу (I. Андреева, Г. Почепцов, С. Мясоедова, О. Нарушевич-Васильева та ш.). З огляду на це спонукальшсть розглядають уже не як граматичну, а як семантичну категор1ю i вважають, що спонукальне модальне значення виникае в результат взаемоди р1зних р1вшв мовно! системи.
Актуальним е анатз ефективносп використання непрямих спонукальних висловлень у р1зних ситуащях спшкування.
Мета статт - схарактеризувати конструкцп з непрямою вказ1вкою на спонукальну семантику в драматичнш поем1 Лес Укра!нки «Орпя» [5].
Завдання розвщки: виявити експлщитш та iмплiцитнi механiзми формування непрямого спонукання, описати типовi моделi структур з експлiцитними мовними засобами та з iмплiцитним спонуканням.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Як показали спостереження, у драматичнш поемi Лесi Укра1нки «Орпя» е широке коло рiзноманiтних за своею оргашзащею непрямих спонукальних висловлень. 1хне спонукальне значення виражене або експлщитно (неспецiалiзованими формами, для яких функцiя спонукання е вторинною, транспонованою), або iмплiцитно (з опорою на пресупозищю, тобто на типовi уявлення мовщв про дiйснiсть i предмет мовлення). З огляду на це непрямi висловлення подiлено на двi групи: експлiцитнi та iмплiцитнi.
До конструкцш з експлiцитними засобами вираження непрямого спонукання належать формально розповщш, яю мiстять транспонованi дiеслiвнi форми дшсного способу:
- майбутнього часу: Н е р i с а ...Прийду й скажу: «Мiй чоловш недужий, але, щоб не зневажить Мецената, прислав мене, свою жону, в гостину.» А н т е й Н1, ти не тдеш! [с. 291-292];
- минулого часу в сполученш з iрреальною часткою щоб, яка збiльшуе штенсившсть вияву спонукання [4, с. 85]: М е ц е н а т Нехай тим часом тут поскачуть мiми, а по^м т египтянки безкосп... але щоб те тривало все недовго; хвилину-двi щоб кожне зоставалось [с. 294-295].
Виражають спонукання конструкци бажально! модальноси, синтаксичним центром яких е умовна форма дiеслова з часткою якби (ж) [2, с. 112]. Мовець висловлюе свое бажання, сподiваючись, що спiврозмовник виконае названу дiю: Ф е д о н Твоя етталама пролунала не гiрше у просторш римськiй школi, нiж у тво!й тiснiй убогiй хатi. Якби ж ти сам ще засшвав И у Меценатових гучних палатах [с. 284]. Пщкреслити, що саме така дiя е доцiльною в певнш ситуаци, допомагае прислiвник яюсно! оцiнки краще: М е ц е н а т Я згоджуюсь, хоча було б ще краще, якби в особах ваших поеднались музика i танець в одно подружжя [с. 312]. Варiативним виявом бажальностi е проклинання: А н те й Ти вступиш у хор панеприспв? В тую зграю запроданщв, злочинцiв проти хисту? О, краще б ти навши занiмiв, позбувся рук, оглух, нiж так упасти! [с. 259].
Щоб передати спонукання, Леся Укра!нка використовуе i конструкци синкретично! модальностi:
- питально-спонукальш, у яких висловлено пропозицiю, заохочення до чогось [3, с. 28] чи шше волевиявлення: Н е р i с а А що ж, якби ти й засшвав там трошки? [с. 288]; Е в ф р о з i н а 1й ще час робити. Невже твое життя таке солодке, що i медовий мюяць в ньому зайвий? [с. 264]; Н е р i с а 1ди. Та оббери ж оте галуззя з свое! голови - невже ж так шдеш? [с. 293]; А н т е й Ще не кшець докорам? [с. 260];
176
- питально-риторичш висловлення, що явно чи приховано орiентованi на оцшку i спонукання: Е в ф р о з i н а .В тоб^ Антею, уся надiя наша. А н т е й Евфрозшо, як можна всю надда покладати в комусь одному? [с. 265].
Оскшьки поле спонукальностi мае зони перетину з модальними семантичними полями можливосп та необхщносп, то у вщповщному контекстi семи можливост й необхiдностi модальних предикативiв можуть бути актуалiзованi як семи спонукання. Модальш предикативи виражають непряме спонукання у поеднанш з iнфiнiтивом.
У двоскладних конструкцiях мовець адресуе волевиявлення:
- сшврозмовниковк Н е р i с а Ти не можеш?То мусиш покоритись[с. 292];
- або сшврозмовников^ або самому собi (альтернативне волевиявлення): Н е р i с а Ти або я повинш вийти в св^ [с. 290];
- самому собк А н т е й Повинен би я тямити, як тяжко рабиш-танщвнищ серце рвалось, коли вона свою едину доню, що ледве виросла iз немовляток, вела на те позорище [с. 272]; Н е р i с а Н>ш, я не повинна забувати, що ти зробив людиною мене, «маленьку мавпочку з Танагри» [с. 274];
- самому соб^ однак шд впливом стврозмовника: П р о к у р а т о р ... Цшавий знати, як би ти, наприклад, збирав податки «ласкою й дарами»? Багато б назбирав! М е ц е н а т Ну, тут я мушу зложити зброю [с. 301];
- самому собi як третш особк А н т е й Я не безславний, хоч ти одна меш даеш трiумфи, бо ти для мене Нше! Е в ф р о з i н а Нше мусить свою роботу знати. [...] Одначе Нше до кухш мусить - помогти матуш, - бо в нас сьогодш орпя правдива [с. 265-266];
- третш особi як узагальненш, що передбачае самого мовця, спiврозмовника й усiх iнших з певно! групи осiб:Ф е д о н Чи мав би й я весь вш, як ти, сщцти без хлiба i без слави? А н т е й Се повинен тершти еллш, коли хлiб i славу здобути може тшьки з римських рук. [...] Авжеж, Федоне, вщколи безславна сама Еллада -еллши повиннi жадобу слави в серщ заглушити [с. 281-282];
- сшврозмовников^ проте «знеособленому»: А н т е й Ти, преславний, надмiрну ласку положив на мене, Коринфовi ж вiддав замало честi. [...] П р е ф е к т Любити рщне мюто - се годиться. [с. 302].
В односкладних конструкцiях мовець адресуе свое мовлення теж здебшьшого сшврозмовниковк Н е р i с а Куди ж ти? Треба ж переодягтися! [с. 293]; А н т е й Ти прислухалась? То вже було прислухатись, як слщ [с. 287].
Значно рщше мовець спонукае до спшьного виконання дп (М е ц е н а т ... а все ж нам шанувать И [юкру] годиться i поважати батька Прометея [с. 299]) або ж звертаеться до стврозмовника як до третьо! особи (А н т е й Вибачай, преславний, меш не хоче муза помагати, либонь, вона сьогодш не голодна, а я без не! - мов безструнна лiра. П е р ф е к т Муз^ що сьогодш не голодна, слщ пам'ятати, що й у бопв е завтра лише тод^ коли його заслужать [с. 306].
Вербальним засобом вираження непрямого спонукання е так зваш перформативи (слова-ди), промовляння яких е^валентне виконанню дп [2, с. 123] i яю поеднаш з об'ектним iнфiнiтивом на позначення спонукувано! дil. Рiзновид спонукання (прохання, заборона, порада тощо) експлщитно виражений лексичним
177
значенням перформативного дieслова, яке стае експресивним центром висловлення. Типовими е перформативи, вжит у формi 1-1 особи однини тепершнього часу (М е ц е н а т Вибачай, Антею! Тут я господар i не дозволяю сво!х гостей шкому проганяти [с. 307]; М е ц е н а т Я прошу в вас вибачення, що вас частую отаким злиденством [с. 296]) i в предикативнш формi на -но (А н т е й А коли й харга йому додасть гранату чи троянду, вш буде обдарований уам, чого дозволено бажати смертним [с. 266]). Формою умовного способу мовець чемно, ненав'язливо дае пораду [1, с. 263]: Ф е дон По щиросп я радив би тти [с. 283]. У творi перформативш дiеслова, а також похвдний iменник використано й тод^ коли мовець передае волю шшо! особи: Ф е д о н Ми з Меценатом надшшли на тее, я розказав йому, хто автор сшву, i зараз же вш доручив меш тебе просить на оргiю до нього [с. 279]; А т р i е н з i й Преславний пане, там якась грекиня прийшла й дозволу просить уступити, щоб тут постояти коло порогу, поки сшвець Антей сшвати буде [с. 306-307]; Ф е д о н Се ж я прийшов тобi переказати запросини [с. 278].
Замюниками iмперативних форм також е е^валенти речення:
- спонукальнi вигуковi слова-речення: А н т е й Ну, год^ люба... [с. 269]; Н е р i с а Як так, то я тду. (Встае).А н т е й Ньш, кохана! [с. 276];
- вокативне речення-звертання, що мютить застереження - спробу мовця спонукати слухача вщмовитися вiд свого намiру i тим самим уберегти його вщ поганих наслiдкiв, до яких може призвести його дiя: Н е р i с а Але й рабиш часом утшають. Ти не впевняйся на замки. А н т е й Нерюо!! [с. 292].
В iмплiцитних висловленнях немае аш граматичних, анi лексичних показникiв спонукальность Зрозумiти змiст таких конструкцiй допомагае ситуащя, у якiй проходить сшлкування, а також поiнформованiсть спiврозмовникiв.
У драматичнш поемi «Орпя» е таю моделi iмплiцитних висловлень:
- з констатащею несприятливого стану справ у сшврозмовника, встановлення зв'язку мiж цим станом i тими дiями, яю, на думку мовця, спiврозмовниковi слщ було б зробити: А н т е й Та я волiв би i зовсiм не брати вщ тебе грошей, як тобi так трудно... Х i л о н Учителю, та ти ж не богатир [с.255]; Н е р i с а (до Мецената, озиваючись вщ порога) Мiй чоловiк недавно встав з недуги. (До Антея дбайливо i шжно) Антею, ти зовшм не розважаеш свое! сили. Краще вже дозволь менi за тебе доказати вдячшсть преславному [с. 312];
- з констатащею своечасносп здшснення бажано! для мовця дп: М е ц е н а т Людською мовою ми наситились. Час обiзватись мовою бопв тоб^ Антею [с. 306];
- з констатащею рiзко негативного ставлення мовця до отав сшврозмовника: Н е р 1 с а Я собi гадаю, що скшьки ще ся хата поховае в собi укритих скарбiв, мов гробниця... А н т е й Я не люблю таких речей у тебе [с. 276];
- з порадою, яку мовець дае сшврозмовников^ шдкреслюючи, що сам у подiбнiй ситуацп вчинив би саме так: Н е р i с а Чи думаеш ти Рим перемогти могильною незрушшстю такою? Тобою бувши, я б його слшила вшм блиском генiя свого й Еллади... [с. 289];
- з порадою сшврозмовникам вчинити так, як це зробить зараз сам мовець: А н т е й Товариш^ даю вам добрий приклад (задавлюеться струною i падае мертвий край Нерюи) [с. 316];
178
- з рiзким осудом дш чи намiрiв стврозмовника: А н т е й Нерюочко! от се вже справдi сором, - пiдслухати, а по^м ще й корити [с. 268]; А н т е й Так прошено мене, так обiцяв я, а твш танець, Нерюо, не для оргш [с. 313];
- з констатащею неприйнятно! для мовця поведiнки спiврозмовника: Н е р i с а Як буде тут камшна Терпшхора, То я мовчання перейму вщ не!. А н т е й Нерюо, ти сьогодш вередлива [с. 276]; Ф е до н (встае ображений) Такого ти не смiеш говорити! А н т е й Тобi не до лиця така вражливють, бо ти продав туди свш твiр найкращий, де зневажають все, що нам святе [с. 280]; Н е р 1 с а .Я справдi не вдалася до того, щоб весь день в ярмi ходити так, як твоя сестра. А н т е й Ти ж i не ходиш. Н е р i с а А думаеш, мет вщ того легше? А н т е й Якби не легше, ти б сама робила. Н е р i с а В людей на те рабиш е. [с. 268-269];
- висловлення, у якому мовець констатуе iмперативну поведшку стврозмовника щодо себе: А н т е й За гро1Ш чи за славу - ти продався укут з твором рук тво!х. Ф е д о н Антею, ти хочеш довести мене до того, щоб я шшов i викупив назад ту статую[с. 281];
- фразеолопзоване висловлення, що е тдкресленим твердженням доцiльностi ди (Ф е д о н Рабам на орги немае чесп, але хто мае гостем буть на нш, як я i ти.[с. 283]) або ж нарочитим запереченням, що його слщ розум^и як прохання сприйняти й оцiнити сказане (М е ц е н а т Ви не повiрите, як я працюю, щоб якось подолати свою дикють i недовiрливiсть [с. 295]).
ВИСНОВКИ
Отже, висловлення з непрямою вказiвкою на волевиявлення становлять периферда спонукальностi, оскiльки сформованi неспещатзованими формами, для яких функцiя спонукання е вторинною, транспонованою. Аналiз цих конструкцiй у драматичнiй поемi «Орпя» показав, що вони е ефективними структурами для вираження спонукання i посилюють експресивнiсть мовлення. Рiзноманiтнiсть непрямих спонукальних висловлень не тiльки забезпечуе доцшьне спiлкування, а й надае мовленню естетично! цiнностi.
Список лггератури
1. Вихованець I. Р. Теоретична морфолопя украшсько! мови : Академ. граматика укр. мови / I. Вихованець, К. Городенська : за ред. I. Вихованця. - К. : Утв. вид-во «Пульсари», 2004. - 400 с.
2. Загштко А. П. Теоретична граматика укра!нсько! мови : Синтаксис : [монографш] / А. П. Загштко.
- Донецьк : ДонДУ, 2001. - 662 с.
3. Каранська М. У. Синтаксис сучасно! украшсько! лгтературно! мови : [навч. пос.] / М. У. Каранська.
- К. : НМК ВО, 1992. - 400 с.
4. Мясоедова С. В. Граматична й лексико-семантична оргашзащя непрямих спонукальних висловлень з д1есловами д1йсного способу / Мясоедова С. В. // Дослщження з лексикологи [ граматики укра1нсько1 мови : [зб. наук. пр.] - Д. : Видавець Бша К. О., 2012. - Вип. 11. - С. 78-89.
5. Украшка, Леся. Поез1я. Драматичн1 твори / Леся Украшка. - К.: Наук. думка, 2004. - 384 с.
179
НЕПРЯМЫЕ ПОБУДИТЕЛЬНЫЕ ВЫСКАЗЫВАНИЯ В ДРАМАТИЧЕСКОЙ ПОЭМЕ ЛЕСИ УКРАИНКИ «ОРГИЯ»
Ачилова В. П.
В статье проанализированы эксплицитные и имплицитные механизмы формирования косвенного побуждения. Охарактеризованы модели структур с эксплицитными языковыми средствами, которыми являются формально повествовательные конструкции с глагольными формами изъявительного наклонения, с модальными предикативами, с перформативами; конструкции оптативной модальности и синкретической семантики; эквиваленты предложения. Описаны модели структур с имплицитным побуждением, обусловленные ситуацией общения и информированностью собеседников.
Ключевые слова: побудительность, косвенное побудительное высказывание, эксплицитные языковые средства, имплицитное побуждение.
INDIRECT MOTIVE STATEMENT IN THE DRAMATIC POEM LESYA UKRAINCA «ORGY»
Achilova V. P.
The article analyzes the explicit and implicit mechanisms of indirect motivation. Models of structures with explicit language resources, which are formal narrative structure with verbal forms of the indicative mood, modal predicatives with performatives; constructions of optative modality and syncretic semantics, equivalents to proposals are characterized. The models of structures with implicit motivation due to the situation of communication and awareness of the interlocutors are described.
Key words: motivation, indirect motive statements, explicit linguistic resources, implicit motivation.
180
