CC BY
12
УкраТнський державний лiсотехнiчний унiверситет
1 2
УДК 81 '37(477) Acnip. Л.1. Париляк' - ПУ M. Василя Стефаника
ОСОБЛИВОСТ1 СЕМАНТИКИ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СУФ1КСА -А- ЯК ЗАСОБУ ВИРАЖЕННЯ 1ТЕРАТИВНОСТ1 В СУЧАСН1Й УКРАШСЬКШ МОВ1
Розглядаються функцiонально-семантичнi особливостi суфiкса -а- як засобу ви-раження ^еративносп в сучаснiй украшськш MOBi; здшснено аналiз фуикщоиальио-семантичних ознак суфшса -а-; з'ясовуеться питання взаемозв'язку елеменпв семантики й функцiонування в структурi дieслiв i3 суфiксом -а-.
Ключов1 слова: iтерацiя, мультиплiкативнiсть, функцюнально-семантичш особливостi, семантична мотивацiя, акцiональна ггератившсть.
Doctorate L.I. Paryliak - PU by name Volodymyr Stefanyk
The peculiarities of semantic and functioning of suffix -a- as a mean expressing iterativity in modern ukrainian language
In the article the functional-semantical peculiarities of the suffix -a- as mean of expressing of iterativity in modern Ukrainian language are examined. The semantical features of this suffix are analysed. The problem of interdepence of semantical and functional elements in the structure of the verbs with suffix -a- is considered.
Кeуwords: iterativiti, multiplikativiti, functional-semantical peculiarities, semantic motivation, actional iterativity.
У сучаснш украшськш мов1 юнуе особлива група д1есл1в-1тератив1в i3 значениям кiлькiсноi характеристики ди. Лексеми ще' групи е об'ектом дис-кусшних дослщжень мовознавщв, у працях яких представлеш полярш погляди щодо трактування семантики 1тератив1в. У загальному вигляд1 проблема розглядаеться в межах двох протилежних тез: "д1еслово в силу своei семантики менше за 1нш1 частини мови виражае значення кшькоси" [9] - "у мовах поряд з кшьюсними характеристиками у сфер1 1менника юнують кшьюст характеристики у сфер1 д1есл1в, причому характеристики надзвичайно р1знома-штт" [7, 8]. Саме р1зномаштшсть i нестандартшсть формальних засоб1в ви-раження кшьюсних характеристик ди, певна аморфшсть категорii множин-носи, представленоi чiтко вираженою опозицieю форм, спонукали нас до ви-дшення одного iз формальних показникiв ггеративносп (суфiксу -а-) та здiйснення аналiзу його функцiонально - семантичних особливостей. Частко-во ця проблема сшввщноситься з питаннями, якi пiднiмають у сво'х дослщ-женнях А.К. Смольська, О.1. Бондар [5], здiйснюючи дiахронiчно-синхронiч-ний аналiз еволюцii семантики iтеративiв у межах дieслiв руху, В.Б. Задорож-ний [1], Н.Ф. Клименко [3], С.А. Карпiловська [2]. Нашою метою е охаракте-ризувати систему значень конкретно!' афiксальноi морфеми, як входять в се-мантичну зону ^еративносл, а також подати 'х класифiкацiю.
Суфiкс -а- у безпрефшсних дieсловах виступае найпродуктивнiшим ^е-ративнотворчим афшсом. Ядерною семантичною функцieю ще' морфеми е ви-раження семантики кшьюсносп (деяко' кiлькостi повторiв ди), яку суфiкс -а-
1 Наук. кер1вник: доц. В.М. Барчук, канд. фшол. наук, кафедра укр. мови - ПУ 1м. В.Стефаника.
2 Прикарпатський ушверситет 1м. Василя Стефаника , м. 1вано-Франк1вськ, вул. Шевченка, 57. Тел.: (380-3422)2-21-40. Факс: (380-3422)3-15 74. E-mail: inst@pu.if.ua
338
Збiрник науково-техшчних праць
додае до загального значення основи. Семантика iтеративiв iз суфiксом -а-визначаеться дослiдниками як мультиплiкативна [4], або таю дiеслова харак-теризуються як звуко-св^ло-зображувальш чи образнi [6]. Мультиплжативи означають сери мiкродiй, якi регулярно повторюються через невеликi про-мiжки часу й залишаються тотожними собi протягом всього перiоду !х здшснення [4].
При аналiзi iтеративiв з суфжсом -а-, за способом мотиваци !х семантики в межах семантично! зони мультиплiкативностi протиставляються сен-сорнi (конкретно-чуттевi) й акцiональнi (конкретно-подiевi) iтеративи.
1. Мотивацiя семантики дieслiв пiдзони сенсорно! iтеративностi пов'язана з сенсорними властивостями людини щентифжацп себе, предме^в та явищ об'ективино! дшсност в просторi й часi за допомогою конкретних органiв чуття, зокрема слуху ^вень звукового сприйняття) й зору ^вень образного сприйняття). У зв'язку з цим в межах семантично! пiдзони сенсорно! ггеративнос^ протиставляються двi групи iтеративiв iз суфiксом -а-:
1.1. Акустичм теративи - дiеслова, семантика яких диференцш-еться на рiвнi звукового сприйняття. Суфжс -а- виконуе функцiю семантич-ного iтеративiзатора конкретно! акустично! мжроди: аукати, ахати, бекати, вйокати, гавкати, гакати, гаркати, гейкати, егекати, йойкати, каркати, квака-ти, квокати, крякати, кувжати, кудахкати, кудкудакати, кукати, кукукати, ку-курiкати, кумкати, курликати, мекати, мекекати, мукати, муркати, нокати, ну-кати, нявкати, ньокати, ойкати, ойойкати, охати, пхекати, такати, тикати, уха-ти, фукати, хакати, хихикати, щвкати, цуцукати (до собаки), цьвохкати (до коня), шикати. Таким чином, кожне "ау", "ах", "бе", "вйо" в структурi акус-тичних iтеративiв е певним "звуковим квантом", що реалiзуеться (здшсню-еться) органами артикуляцп.
У межах групи акустичних iтеративiв можливий подiл за суб'ектною характеристикою (носш) реалiзацi! звуково! дi!:
• суб'ект-особа: аукати, ахати, вйокати, гакати, гейкати, егекати, йойкати, нокати, нукати, ньокати, ойкати, ойойкати, охати, пхикати, такати, тикати, ухати, фукати, хакати, хихикати, цуцукати (до собаки), цьвохкати (до коня), шикати;
• суб'ект - штота (тварина, птах): бекати, гавкати, гаркати, каркати, квакати, квокати, крякати, кувшати, кудахкати, кудкудакати, кукати, кукукати, куку-ршати, кумкати, курликати, мекати, мекекати, мукати, муркати.
Однак такий подш е досить умовним у зв'язку з високим метафорич-ним потенщалом акустичних iтеративiв, у яких суб'ектами звуково! ^ератив-но! дi! виступають iстоти, i може використовуватися лише за умови вживання цих дiеслiв у прямому значенш.
Акустичнi iтеративи можуть вказувати також на те, якою саме е звуко-ва дiя або на те, в який споЫб вщбуваеться !! здiйснення, тобто вони виступають показниками семантики акустично! динамжи у просторi й чаЫ. У зв'язку з цим за способом реалiзацi! акустично! дi! у межах семантично! зони акустично! ^еративносл протиставляються двi групи iтеративiв:
• означально-акустичт, пов'язат з акустичними д1ями, що вказують на те, якою е акустична динамша, який саме звук (чи комбшащя звушв) тдлягають повторенню: аукати, ахати, вйокати, гакати, гейкати, егекати, йойкати, нока-
6. Освггямсьш проблеми вищоТ школи
339
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
ти, нукати, ньокати, ойкати, ойойкати, охати, пхикати, такати, тикати, ухати, фукати, хакати, хихикати, цуцукати (до собаки), цьвохкати (до коня), шикати. Для означально-акустичних iтеративiв характерна ч^ка диференщащя повторюваних кванпв звуково! дii. • обставинно-акустичт або просодичнi, пов'язанi з акустичними д1ями, що вказують на те, як здшснюеться акустична динамша: бовкати, верещати, га-рикати, гурчати, лепетати, миркати (незрозумiло говорити), пирхати? щебе-тати. Просодичнi iтеративи пов'язат з особливостями артикуляцii звушв у процес говорiння, з такими акустичними характеристиками як висота, тембр звуку, частота звукових коливань. На ввдмшу вiд означально-акустичних, семантика обставинно-акустичних iтеративiв характеризуется вiдсутнiстю ч№ ко! диференцiацii повторюваних кванпв звуково! ди.
За умови функцюнування акустичних 1тератив1в у переносному значен-т, можлив1 контамшаци означально!' й обставинно!' семантики. Це вщбу-ваеться у випадках реал1заци суб'ектом-особою звуково! д1! суб'екта-ютоти: бекати, гавкати, гаркати, каркати, квакати, квокати, крякати, кувжати, кудахкати, кудкудакати, кукати, кукукати, кукуржати, кумкати, курликати, мекати, мекекати, мукати, муркати. Так, наприклад, змют д1еслова муркати (щось соб1 шд шс) визначае семантика акустично! обставинност1, актуал1зована контексту-альним показником (соб1) у форм1 акустично-означачального 1тератива.
1.2. Образм (вЬзуальнг) теративи - д1еслова, семантика яких дифе-ренщюеться на р1вш зорового сприйняття. Суфжс -а- виконуе функщю се-мантичного 1тератив1затора конкретно! в1зуально! мжроди, показника !! образно! динамжи: блимати, блискати, мигати. На вщмшу вщ акустичних 1тера-тив1в, образним (в1зуальним) д1есловам не властивий стшкий фонетично мо-тивований зв'язок м1ж фонемами слова й, покладеною в основу номшаци, оз-накою об'екта денотата.
У цш груш видшяються власне образш (в1зуальш) 1теративи глипати, зиркати. 1х семантика пов'язана не тшьки 1з зоровим сприйняттям 1теративно! ди, а й 1з самим !! здшсненням органами зору. У зв'язку з цим визначальною в диференщаци семантики цих д1есл1в е щентифшащя суб'екта ггеративно! д1!. Якщо суб'ект 1теративно! ди виражений займенником 1-о! особи однини (я глипаю), то очевидною у такому випадку е ядершсть акцюнально! семантики й шдрядшсть сенсорно!, оскшьки 1теративна д1я насамперед реал1зуеться органами чуття суб'екта, а не сприймаеться ними. Якщо ж суб'ект ггеративно! ди виражений займенником будь-яко! шшо! особи (кр1м 1-о! особи однини), то ядерною виступае власне сенсорна семантика, оскшьки ситуащя вш зиркае передбачае наявшсть того, хто в1зуально сприймае цю дда.
2. Мотиващя семантики дieслiв тдзони акцюнально! ггеративност1 пов'язана безпосередньо з ф1зичною д1яльшстю людини або з конкретними ф1зичними д1ями, спрямованими на певний об'ект.
Акцюнальш 1теративи - д1еслова, семантика яких диференщюеться не на р1вш чуттевого сприйняття, а на мисленневому, рацюнальному (усвщом-лення ф1зично! д1яльност1 чи конкретно! поди). Суфжс -а- виконуе функщю семантичного ггератив1затора конкретно! ф1зично! мжроди, вказуючи, вщпо-вщно, на !! ф1зичну динамжу: бризкати, буцати, гойдати, гуцати, дригати,
340
Збiрник науково-технiчних праць
дрижати, двигати, ковтати, мазати, махати, шрнати, ремигати, рискати, сапа-ти, тикати, шпигати. Дiеслова пiдзони акцюнально! гтеративност мають сла-бовиражену мультиплiкативну семантику порiвняно з дiесловами пiдзони сенсорно! гтеративность
У випадку, коли певна фiзична дiя в процесi и реалiзацii або в результат здiйснення мае акустичний ефект, вщбуваеться контамiнацiя акцюнально! й акустично! семантики в семантичнiй структурi ^еративних дiеслiв.
3. Акцiонально-акустичнi iтеративи - дiеслова, семантика яких дифе-ренщюеться як на рацiональному рiвнi, так i на рiвнi чуттевого сприйняття, оскiльки акустичний ефект усвiдомленоi фiзичноi дii (подii) сприймаеться органами чуття. Суфжс -а- виконуе функщю семантичного iтеративiзатора ак-цiонально-акустичноi мшроди, вказуючи на И фiзично-акустичну динамшу: бабахати, бамкати, бренькати, брязкати, гримати, грюкати, гупати, гуркати, драпати, дренькати, дмухати, жбухати, жмакати, калатати, капати, ляскати, пацати, смоктати, сьорбати, тупати, шльопати.
Таким чином, основними функцюнально-семантичними особливостя-ми суфiкса -а- як показника семантики ггеративносп е:
1) експлшащя суфшсом -а- значения мультипл1кативност1 - регулярного пов-
торення через невелик! пром!жки часу сер!й мшродш, !х тотожтсть соб!
протягом всього перюду здiйсиеиия;
2) iтерацiя сенсорно мотивованих основ акустичних i образних (вiзуальних) дiеслiв;
3) iтерацiя рацюнально мотивованих основ акцiоиальиих дiеслiв;
4) гтеращя рационально-сенсорно мотивованих основ акустично-рацюнальних даеств;
5) вираження семантики акустично!, образно! чи фiзичио! динамiки тратив-
но! ди вiдповiдно до способу мотивацй семантики iтеративного дiеслова.
Лггература
1. Задорожмий Б.В. Рекоиструкuiя акцентних процеав у префiксальиих дiеслiвиих утвореннях// Мовознавство, 2003, № 1. - С. 69-72.
2. Карпшовська С.А. Конструшвання складних словотворчих одиииuь: на матер1ал1 украшсько! мови. - К., 1990. - 156 с.
3. Клименко Н.Ф. Основи морфемки сучасно!' украiиськоi мови. - К.: Либщь, 1998. - 182 с.
4. Маслов Ю.С. Система основных понятий и терминов славянской аспектологии// Вопросы общего языкознания. - Л.: Наука, 1965. - С. 53-80.
5. Смольська А.К., Бомдар О.1. Еволющя семантики д1есл1в руху в аспект типолоп! украшсько! та сербсько! мов// Мовознавство. - 2003, № 2-3. - С. 138-144.
6. Харитонов ЛН. Формы глагольного вида в якутском языке. - М.-Л.: Наука, 1960. - С. 138-139.
7. Чесмокова Л.Д. Выражение категории количества глагольными формами современного русского языка// Вопросы языкознания, 1983, № 6. - С. 82-90.
8. Чесмокова Л.Д. Категория количества и синтаксические структуры// Вопросы языкознания. - 1981, № 2. - С. 44-52.
9. Швачко С.А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках. - К.: Вища школа, 1981. - С. 18-20.
10. Новий тлумачний словник украшсько! мови. - К.: Акошт, 2001. - 684 с.
6. Освггянсьш проблеми вищоТ школи
341
