CC BY
24
5. Матезиус В. О так называемом актуальном членении простого предложения / В. О. Матезиус // Пражский лингвистический кружок: сб. ст. - М.: Прогресс, 1967. -С. 239-245;
6. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. - М. : Астрель: ACT, 2001. - 624 с.
Стаття надшшла до редакцп 20.10.2013
V. V. Orekhov
ACTUAL DISMEMBERMENT OF INCOMPLETE COMPLEX SENTENCES
The article is the sequential proceeding of the author's series ofpublications dedicated to the investigation of actual sentence dismemberment. The author makes an analysis of the communicative structure of the incomplete complex sentences focusing on the tier nature of actual dismemberment of these constructions.
Keywords: theme, rheme, layer, actual dismemberment, complex sentence.
УДК 811.134.2'81'42
В. I. Охр1менко
МОДАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СДИНО1 МОЖЛИВОСТ1 (на матер1ал1
ггалшськоТ мови)
У cmammi розглядаються дискурсивш характеристики модального значения единог можливостi, окреслюеться смислова структура засобiв його вираження. Показано кореляцт мiж внутршньою формою модальног одиниц та мовними засобами у мiкротекстi гг функцюнування у приядернт зот, на ближнт перифери та на перифери.
Клю^о^^ слова: модальтсть, модальне значення, едина можливкть, смислова структура.
Актуальшсть дослщження зумовлюсться необхщшстю комплексного дослщження категорп модальносп у сучаснш лшгвютищ, що носить полшарадигмальний характер.
Метою статп е визначення особливостей модального значення едино! можливосп у взаемозв'язку зi смисловою структурою засобiв його вираження.
Об'ект дослщження становить мшротекст функцюнування засобiв вираження модального значення едино! можливосп.
Предметом дослщження е дискретизащя смислового простору мшротексту функцiонування засобiв вираження модального значення едино! можливосп.
Наукова новизна дослщження полягае у першш спробi розкриття смислово! структури модального засобу в аспект встановлення взаемозалежностi мiж його семантикою як згорнутою структурою та параметрами мшротексту його функцiонування.
У нашш концепцп ми визначаемо категорп модальностi як чотирирiвневе утворення: модальне когштивно-семантичне поле (КСП) - модальне значення -модальна одиниця - сукупнють !! функцiонально-семантичних варiантiв (ФСВ). На вщмшу вiд концепцп функщонально-семантичного поля (ФСП) О. В. Бондарка [1], ми постулюемо сполучення модально! одинищ з модальним полем не безпосередньо, а через модальне значення. Модальне поле е абстрактною сутшстю, в основi якого
мiститься бшарна опозицiя. Ïï нейтралiзацiя вiдбуваeться не вiдразу, а е процесом, прослiдкувати який можна лише у мшротексп функцiонування модальноï одиницi. Модальне значения визначаеться за сукупнютю napaMeTpiB, якi каузують зняття невизначеностi опозици модального поля. Модальна одиниця розглядаеться в аспект взаемозалежносп ïï семантики як згорнутоï структури та параметрiв мiкротексту функцiонування у приядернш зонi (безпосередня сполучуванiсть), на ближнш перифери (рiвень висловлення, до складу якого входить модальна одиниця, або сумiжного висловлення), та на перифери ^вень мiкротексту). Функцюнально-семантичний варгант модально'1' одиницi визначаються тсля ïï дослiдження у мiкротекстi i побудови моделей мiкротексту (кожнiй моделi мiкротексту вiдповiдае ФСВ). В основi назви моделi мiкротексту знаходиться провщна група модусiв. У результатi взаемоди епiстемiчного модусу з перцептивним, емотивним, вол^ивним, аксiологiчним та подiлу ментально'1' дiяльностi на синтетичну та анал^ичну за Л. С. Виготським [2], потенцшно маемо 2 синтетичнi моделi (сенсорно-рефлективного синтезу, сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу) та 4 анал^ичш (рефлективiзацiï перцепци, рефлективiзацiï емотивностi, рефлективiзацiï волiтивностi, рефлективiзацiï аксюлопчносп). Розгортання шформаци у мiкротекстi за певними векторами (перцептивним, емотивним, епiстемiчним, вол^ивним, аксiологiчним), характер внутрiшньофразовоï та трансфрастично'1' зв'язностi уможливлюе вiдстеження процесу смислотворення модально'1' одиницi. На вщмшу вiд усiх iнших концепцiй поля, ми виносимо принцип ядра та перифери у мжротекст: ядром е модальна одиниця, приядерну зону складае ïï безпосередня сполучувашсть, ближню перифер^ -рiзнорiвневi мовш засоби модального висловлення, перифер^ - мiкротекст. Точкою вщлшу при розкриттi смислово'ï структури модально! одинищ е ïï семантика та зв'язок з опозищею модального поля.
Шкалою вимiру модального поля можливосп е опозищя «нереалiзацiя можливосп vs реалiзацiя можливосп»; потенцiйна невизначешсть або опредметнення одного з члешв опозици вiдбуваеться через зумовленiсть [3, с. 381].
В ггалшськш мовi iснують модальнi конструкци единоï можливосп, що виражаються через подвiйне заперечення та через обмеження. Власне 'обмеження' походить вщ 'межа', що асощюеться з граничнiстю, зiткненням протилежностей. Звщси можна висунути гiпотезу, що обмеження стосуватиметься певних модуав, специфiчних для мшротексту функцiонування певних модальних конструкцш.
Перелiк етимонiв концепту 'кiнець' з шюстративним матерiалом у грецькiй, латиш, слов'янських мовах, англiйськiй та шмецькш [4, с. 115], може бути узагальненим у такий споаб: 1) закшчення (ди, процесу, стану); 2) досягнення меж1; 3) отримання результату. Ця узагальнена класифiкацiя може стосуватися i модальних конструкцш единоï можливосп.
Розглянемо спочатку модальнi конструкци единоï можливостi через подвшне заперечення. До таких конструкцш належать: non potere far a meno di + iнфттив, non poter a meno di + тфттив, що перекладаються 'не могти не' та non poter trattenersi (astenersi) da + тфттив, що перекладаеться 'не могти (утриматися вщ того, щоб) не'. Йдеться про едино можливу дш суб'екта модальноï оцшки, а мовш засоби вщображають принцип duplex negatio affirmat.
За даними аналiзу, модальш конструкци единоï можливосп через подвшне заперечення вживаються переважно на позначення реакцИ' суб'екта у певних обставинах, що корелюе з ситуатившстю hic et nunc або ïï вщтворенням призму рефлекси. Реакци такого типу характеризуються вiдсутнiстю намiру i непiдконтрольнiстю суб'екту [5, с. 140], е миттевими, одноразовими, а ххня семантика е
«аористичною, що вмiщаe нiби межу змши» [6, с. 23]. Конструкцп" вживаються у складi моделi сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу. Розглянемо детальшше кожну з них.
1. Модель сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу з конструкщею non poter + trattenersi (astenersi) da + тфттив. Модальна конструкщя non poter + trattenersi (astenersi) da + тфттив, на вщмшу вщ двох шших, е бшьш референцiйно прозорою. Такий параметр кореферентно"" дiйсностi ситуацп, як реакщя суб'екта, що пiдлягае модальнш оцiнцi, вiдображаеться у семантицi i"í складника trattenersi (astenersi) -'утриматися', а власне конструкцiя дослiвно перекладаеться 'не могти утриматися вiд того, щоб не...'. Емоцiйна реакцiя суб'екта у такому разi е непщконтрольною, а спонтаннiсть емоцiйних реакцiй, як вщомо, унеможливлюе "х симуляцiю, приховування [7, с. 167]. Приеднувальний компонент стввщноситься з контрастом як основною ознакою ситуацiй, що вербалiзуються в мшротексп функцiонування усiх конструкцiй едино"" можливосп. Розглянемо приклад.
S'appresso quindi a una nicchia scavata dentro il muro, ov'era stante, bella e sorridente, la marmórea testa d'una día, un'Afrodite, Artemide o Demetra: la spruzzo di latte, la spalmo di mele, mormorando a fior di labbra le letane (...) Isidoro, frate d'un tempo e frate sempiterno, non poté astenersi dal richiedere: «Mastro curatolo, don Nino, che santa e quella?» (Consolo, p. 64). 1сщоро тд впливом враження, що справило на нього зображення богиш в храм^ не м^ утриматися вщ того, щоб не спитати, чие то було зображення (non _poté astenersi dal richiedere). Стимул, що вражае уяву мовця, викликае реакщю защкавленосп, а висловлення спрямоване на стимулювання комушкацп.
Фрагмент об'ективно"" дшсносп, що викликае едино можливу реакщю суб'екта модально"" ощнки, максимально протиставляеться за принципом релевантно"" видшеносп: мае мюце контраст мiж уже юнуючою в епiстемiчнiй сферi шформащею та неочшуваною. У такому разi модальне висловлення едино"" можливосп або сумiжнi висловлення характеризуеться частотшстю вживання лексичних одиниць, що е ноаями «модально"" маркованостi» в аспект нестандартно"" оцiнки мовцем ситуаци, i надають висловленню «реальний модальний статус» [8, с. 115]. Наприклад, у висловленш Il suo volto cercava di atteggiarsi a una espressione di benvenuto, ma non potei trattenermi dal fremere di fronte a una cosí singolare fisionomia (Eco, p. 81) мютиться шформащя про незвичний зовшшнш вигляд бiблiотекаря абатства (singolare fisionomia), побачивши якого, хлопець не м^ не здригнутися.
Параметрами текстового кореляту дано"" моделi е: взаемодiя перцептивного, емотивного, епiстемiчного модуав у мкротексп; лексичш одинищ (ЛО) семантики перевищення мiри якостi (bellissimo, magnifico / terribile, orrendo); ЛО емотивно"" семантики на позначення емощйно"" реакци" страху, здивування (spaurirsi, inquietarsi, sconcertarsi, esser stupito); ЛО семантики ексклюзивносп (singolare, estremo); non potere trattenersi (astenersi) da + тфттив у ролi маркера спонтанно"" непщконтрольно"" сенсорно"" реакцп" суб'екта на повшстю неочшувану шформащю, що суперечить його уявленням.
2. Модель сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу з конструкщею non potere far a meno di + тфттив. З трьох аналiзованих конструкцш дана е найчастотшшою. До """" складу входить десемантизований компонент fare. Контраст як невщ'емна складова позамовно"" ситуаци, що вербалiзуеться у мiкротекстi, грунтуеться на протиставленш аксiологiчно значущо"" неочшувано"" шформаци" для мовця - суб'екта модально"" ощнки, що викликае емоцшну реакщю. Прошюструемо прикладом.
Passo un minuto ed ecco entrare una brutta e nerboruta svizzera tutta ammantata di veli azzurri, portando in braccio il bambino. Era un bambino di forse due anni, bruno,
magnifico, con una gran faccia tonda, vispi occhi neri, espressione allegra e intelligente. «Che bel bambino» non potei fare a meno di esclamare sinceramente ammirato (Moravia RD, p. 282). У шкротексп домшуе перцептивний модус: бшьшють висловлень вербалiзують сенсорне сприйняття фрагмента дшсносп. Репшка мовця Che bel bambino визначаеться як едино можлива у данш комунiкативнiй ситуацп. Емотивнi текстовi сегменти вербалiзують спонтанну, нетдконтрольну емоцiйну реакцiю мовця (sinceramente ammirato). 1нфЫтив, що приеднуеться до модально! конструкций е емотивно маркованим (esclamare). Млкротекст характеризуеться смисловими вщношеннями контрадикторностi мiж аксiологiчними текстовими сегментами: миловидна дитина, що викликае захоплення, протиставляеться не надто приемнш на вигляд гувернантщ (brutta e nerboruta svizzera - magnifico, espressione allegra e intelligente).
Мшротекст мютить таю параметри: взаемодiя емотивного, епiстемiчного, аксюлопчного модусiв у мiкротекстi; ЛО ощнно! семантики; ЛО семантики перевищення мiри якостi (magnifico, eccellente, terribile); емотивш ЛО на позначення спонтанно!, раптово!, нетдконтрольно! емоцшно! реакцп, межово! за полюсом (ammirato, stupito); емотивно маркований шфЫтив (esclamare, gridare) або приеднувальний компонент (domandare stupito); частотшсть вживання ЛО семантики кванторно! всезагальносп mai, nessuno; non potere fare a meno di + тфштив у ролi маркера спонтанно! нетдконтрольно! емоцшно! реакцп суб'екта на повшстю неочiкувану iнформацiю.
3. Модель сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу з конструкщею non poter a meno di + iнфштив. Дана конструкщя мае спрощений вигляд завдяки елiмiнащ! компонента fare. Розглянемо приклад.
Visto che stava muta e dura, si fece a un tratto molle egli stesso, sorridente, grazioso, le disse che veniva da Verona, le propose d'indovinar il giro che aveva fatto (...) Tornó a descriver la villa cosí minutamente che la marchesa non poté a meno di riconoscere il suo possesso di Monzambano (Fogazzaro, p. 187). Племшник запропонував маркiзi вщгадати назву мюцевосп, якою вш подорожував, i описав !! так детально, що марюза не могла не втзнати один зi сво!х маетюв. У мшротексп вербалiзуеться схема: фрагмент дшсносп ^ сенсорно-рефлективний синтез ^ ментальна реакщя втзнавання. Iнфiнiтив, що приеднуеться до модально! конструкцп, характеризуеться семантикою результативно! епiстемiчно! дiяльностi (riconoscere).
У ситуащях подiбного типу контраст виявляеться в епiстемiчнiй реакци впiзнавання, що виникае в результат зютавлення шформацп, що сприймаеться, з юнуючими в пам'ят ментальними образами, !х iдентифiкацiею. Також модальна конструкщя non potere a meno di вживаеться у ситуащях, де мае мюце перехщ вщ неусвiдомлення до усвiдомлення, вiд незгоди до згоди. Контраст у будь-якому разi е присутшм.
Компонент, що приеднуеться до конструкцп, мае мютити такi характеристики, як контраст, трансформащя, миттевiсть. Так, можна сказати non potere a meno di ricordare, але не *non potere a meno di dimenticare. Адже у досшдженш ментальних предикатв встановлено, що забування не вщбуваеться у фасований промiжок часу: подiя 'забування' е «у повному смисш фiктивною: момент переходу з одного стану до шшого шяким чином не фшсуеться» [9, с. 217]. Дiеслова семантики процесуальност не приеднуються до модальних конструкцш едино! можливостi через подвшне заперечення.
Параметрами текстового кореляту моделi сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу е: взаемодiя епiстемiчного, емотивного, аксюлопчного модуав у мiкротекстi;
основний споаб структурування шформацп": бiнарнi структури на позначення сприйняття - щентифшацп; частотшсть вживання ЛО епiстемiчноi" семантики на позначення змши епiстемiчного стану (riconoscere); частотнiсть вживання ЛО на позначення репшки - реакцп" комунiканта (replicare, reagire, accordarsi, ammettere); non potere a meno di + тфштив у ролi маркера епiстемiчноi" реакцп" втзнавання, усвiдомлення, оцiнки.
Розглянемо модальну конструкщю едино"" можливостi через обмеження: non poter far altro che + шфшггив, що вщтворюеться при перекладi 'не залишатись нiчого шшого нiж'. На обмеження вказуе компонент altro che. Характер дГ", що визначаеться як едино можлива, накладае обмеження на вс iншi дп" i визначаеться певними чинниками кореферентно" дiйсностi ситуацп", пов'язаними з суперечшстю, контрастом.
4. Модель сенсорно-емотивно-рефлективного синтезу з конструкщею non poter far altro che + ¡нфштив.
«Vi chiedoperdono, venerabile Jorge», disse. «La mia bocca ha tradito i mieipensieri, non volevo mancarvi di rispetto. Forse quello che dite e giusto, e io mi sbagliavo». Jorge, di fronte a quest'atto di squisita umilta, emise un grugnito che poteva esprimere sia soddisfazione che perdono, e non poté far altro che tornare al suo posto, mentre i monaci, che durante la discussione si erano via via avvicinati, rifluivano ai loro tavoli da lavoro (Eco, p. 141). Йдеться про дискуаю, що виникла навколо одного з творiв Аристотеля, та вщволшла вщ звично" роботи монахiв, яю котювали рукописи у скрипторп". Пюля того, як Вшьгельм, щоб не злити Хорхе, попросив у нього пробачення та припустив, що вш помилявся, тому не залишалось шшого, ^м повернутись на свое мюце. Емотивш текстовi сегменти вводять шформащю про змшу емоцшного стану суб'екта (sia soddisfazione che perdono), вол^ивш текстовi сегменти - шформащю про змшу дш суб'екта (non poté far altro che tornare al suo posto): рiзка змша емоцшного стану вщ роздратованосп до заспокоення приводить до продовження звично" дiяльностi.
Параметрами текстового кореляту е: контамшащя епiстемiчного модусу вол^ивним та емотивним; еп1стем1чн1 текстовi сегменти на позначення змши епiстемiчного стану суб'екта: - вщ хибного до ютинного знання (aver torto - aver ragione, sbagliarsi - riconocsere / avvertire), - вщ повного незнання до усвщомлення (non pensare mai a/ di, finora non sospettare neanche); емотивш текстoвi сегменти на позначення змши за полюсом емоцшного стану суб'екта (innervosirsi, arrabbiarsi -tranquillizarsi, calmarsi); non poter far altro che + тфштив у ролi маркера миттево"" змши намiру та його реалiзацii", зумовлено"" трансформащею емоцшного / епiстемiчного стану суб'екта у поляризований.
Розглянемо рiзнорiвневi мовш засоби, що вживаються у мшротексп функщонування модально" конструкцп non potere far a meno di у приядернш зош, на ближнш периферГ" та на периферп".
У приядернш зон non potere far a meno di високочастотним е сполучення модально" конструкцп" з емотивно маркованими verba dicendi (esclamare). Наприклад: «Che buon'amica», non _ potei _ fare a meno di esclamare (Moravia RR, p. 118).
ВщмГтимо i сполучення конструкцп з емотивно нейтральними verba dicendi (domandare, notare); проте зазвичай у постпозицп" до таких дiеслiв вживаються ЛО емотивно" семантики acido, ansioso, meravigliato, stupito. У цьому разi модальна конструкщя мютить шформащю про змшу емоцшного стану суб'екта модально" ощнки. Наприклад: Non potei fare a meno di notare, acido: «Te l'ha data l'imbeccata, Guglielmo» (Moravia RR, p. 7).
Модальна конструкщя сполучаеться також з ЛО на позначення фГзюлоггчно" сенсорно" реакцп" - умовного рефлексу (arrossire, diventar rosso in faccia, trasalire),
спонтанних жестiв (gettare un'occhiata, levare gli occhi, fissare lo sguardo, prestare orecchio, voltarsi). Наприклад: Io non potei fare a meno di levare gli occhi verso quel piede e, tutto ad un tratto, avvertii che quella cosa era ricaduta giu, dall'altra parte, nell 'oscurita (Moravia RR, p. 99-100). Non puo far a meno di prestare orecchio (Pirandello EIV, p. 183). Також вщмггимо комбшаторику з ЛО на позначення спонтанно! емоцшно! реакцп (scoppiare in risata, scoppiare in singhiozzi, rendere il sorriso). Наприклад: Lo guardai e quindi non potei fare a meno di scoppiare in una gran risata, non sapevo neppure io perché (Moravia RR, p. 83).
Модальна конструкщя сполучасться з ЛО емотивно! семантики (provare un sentimento di, provare un sentimento d'affetto, non conmuoversi, sentire). Наприклад: Dico la verita, vedendola cosí bellina, con quei suoi occhi dolci (...), non potei fare a meno di provare un sentimento di affetto (...)(Moravia RR, p. 133).
На ближнт перифери функщонують ЛО емотивно! семантики (bruciare, perplesso, rabbia, rancore, timore), ЛО (гшер)позитивно! / (гшер)негативно! ощнки (magnifico, bello, brutto, terribile). Модальне висловлення мае ретроспективний характер. Наприклад: Ma sia che il rancore fosse piu forte della prudenza, sia che vedendola sparlare a quel modo del marito, cominciassi di nuovo a sperare per me, non _potei fare a meno di rispondere: «Dico che hai ragione... le donne per lui sono tutto... belle o brutte (...)?» (MoraviaRR, p. 97).
Для перифери характерною е вербалiзацiя аксюлопчно та емотивно значущо! шформацп, що каузуе сенсорну, емоцшну, епiстемiчну реакщю. Вщм^имо смисловi вщношення контрадикторносп мiж текстовими сегментами з шформащею, що слугуе джерелом контрасту (викликае подив, суперечить системi щнностей).
Отже, в основi модального значення едино! можливосп мютиться контраст мiж чинниками навколишньо! дшсносп та сформованими уявленнями i системою щнностей суб'екта, що ощнюеться з позицш модальносп, що викликае реакщю супротиву. Опозищя модального поля втрачае значущють через безальтернатившсть. Це модальне значення виражаеться модальними конструкщями через подвшне заперечення та через обмеження, що вводять едино можливу перцептивну, емоцшну, епiстемiчну, вербальну реакщю суб'екта. Даш конструкщ! разом з приеднувальним компонентом, який вщноситься до приядерно! зони, утворюють модальш структури. Специфша структури конструкцш (компонент реакцшносп, наявшсть або вщсутшсть допомiжного дiеслова fare, наявшсть показника альтернативности altro che) визначае закономiрностi приеднувального компонента в аспект вказування на сенсорну або емоцшну реакщю, епiстемiчну реакщю, безальтернативну д^. Це е свщченням неповно! десемантизацп компонентв модально! структури. До ближньо! перифери потрапляють мовш засоби, що вербалiзують чинники, що викликали реакщю суб'екта: лексичш одинищ семантики перевищення мiри якосп, гiперпозитивно! або гiпернегативно! оцiнки, акщонально! семантики. На периферй (рiвень мшротексту) ця iнформацiя зазнае доповнення i деталiзацi!; характерною рисою мiкротексту модальних структур едино! можливостi е смисловi вiдношення контрадикторностi мiж текстовими сегментами. Значущими мовними засобами, що окреслюють смислову структуру модальних одиниць едино! можливосп, виявилися ЛО на позначення сенсорно! або емоцшно! реакцп-рефлексу, епiстемiчно! реакцГ! впiзнавання та усвiдомлення, змши емоцiйного стану, перевищення мГри якосп.
Список використано1 л1тератури
1. Бондарко А. В. Теория функциональной грамматики: Темпоральность. Модальность: моногр. в 6-ти т. / Е. И. Беляева, Н. Н. Корди, С. Н. Цейтлин и др., отв. ред. А. В. Бондарко. - Ленинград: Наука, 1990.
2. Выготский Л. С. Психология :сб. тр. / Л. С. Выготский; предисл. Н. Е. Веракса. - М. : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1008 с . (Серия «Мир психологи»).
3. Охрiменко В. I. Онтолопя та гносеолопя категорп модальносп в ^алшськш мовi: дис. ... д-ра фшол. наук: спец. 10.02.05 «Романсью мови» / Валерiя Iгорiвна Охрiменко. - КНУ iменi Тараса Шевченка. - К., 2012. - 612 с.
4. Мечковская Н. Б. Концепты «начало» и «конец»: тождество, антиномия, асимметричность / Н. Б. Мечковская // Логический анализ языка. Семантика начала и конца: сб. науч.-аналит. обзоров / отв. ред. Н. Д. Арутюнова, Т. Е. Янко, Н. Ф. Спиридонова. - М.: Индрик, 2002. - С. 109-120.
5. Зализняк А. А. Контролируемость ситуации в языке и в жизни / А. А Зализняк // Логический анализ языка. Модели действия: сб. науч. -аналит. обзоров / отв. ред. Н. Д. Арутюнова, Н. К. Рябцева. - М.: Наука, 1992. - С. 138-145.
6. Золотова Г. А. Категории времени и вида с точки зрения текста / Г. А. Золотова // Вопросы языкознания. - 2002. - № 3. - С. 8-29.
7. Шаховский В. И. Лингвистическая теория эмоций: моногр. / В. И. Шаховский. -М.: Гнозис, 2008. - 416 с.
8. Яковлева Е. С. Слово в модальной перспективе высказывания / Е. С. Яковлева // Логический анализ языка. Модели действия: сб. науч. -аналит. обзоров / отв. ред. Н. Д. Арутюнова, Н. К. Рябцева. - М.: Наука, 1992. - С. 115-122.
9. Зализняк А. А. Концептуализация памяти и забвения в русском языке / А. А. Зализняк // Когнитивные исследования: сб. науч. тр. / отв. ред. В. Д. Соловьев, Т. В. Черниговская. - М.: Институт психологии РАН, 2008. - Вып. 2. - С. 209-230.
Список джерел шюстративного матер1алу
1. Consolo V. Retablo / Vincenzo Consolo. - Milano: Oscar Mondadori, 2003. - 154p.
2. Eco U. Il nome della Rosa / Umberto Eco. - Milano: Tascabili Bompianti, 2006. -539 p.
3. Fogazzaro A. Piccolo mondo antico / Antonio Fogazzaro. - Milano: Mondadori, 1986. - 410 p.
4. Moravia A. Racconti dispersi / Alberto Moravia. - Milano: Tascabili Bompianti, 2002. - 393 p.
5. Moravia A. Racconti romani / Alberto Moravia.- Milano: Bompiani, 1986. - 183 p.
6. Pirandello L. Sei personaggi in cerca d'autore. Enrico IV / Luigi Pirandello. -Milano: Oscar Mondadori, 1990. - 237 p.
Стаття надшшла до редакцп 02.10.2013
V. I. Okhrimenko
MODAL MEANING OF UNIQUE POSSIBILITY (based on materials of the Italian language) The article deals with discursive characteristics of modal meaning of unique possibilityas well as highlights content structure of means to express it. The author makes a correlation between an internal form of modal unit and language means in prenuclear zone, close peripheral zone and peripheral zone.
Keywords: modality, modal meaning, unique possibility, content structure.
