CC BY
38
Стрямец Н.С. Шведская методика прогнозирования урожая дикорастущих ягодников
Приведена общая характеристика, анализ преимуществ и недостатков Шведской методики прогнозирования урожая дикорастущих ягодников. Впервые данная методика апробирована в условиях Украинского Расточья. Заложены 18 пробных площадей с целью верификации Шведской методики и сравнены с украинскими методиками. Полученные результаты свидетельствуют, что обе методики дают приблизительно одинаковые результаты.
Ключевые слова: устойчивое использование не древесных ресурсов леса, устойчивое ведение лесного хозяйства, урожайность дикорастущих ягодников.
Stryamets N.S. Swedish method of berries yield forecast
A characterization, analysis of pros and cons of Swedish forecasting methods of berries yield is described. For the first time this technique was tested in the Ukrainian Roz-tochya territory. The 18 sample plots during 2010-2011 were done with the aim of verification Swedish forecasting methods yield berries and compared with the Ukrainian methods. These results indicate that both methods give the same results.
Keywords: sustainable use of non-wood forest resources, sustainable forest management, productivity of wild berries.
УДК 712.253 Астр. М.М. ФтаК - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ДЕКОРАТИВН1 ЯКОСТ1 ДЕРЕВ I ЧАГАРНИК1В ПАРКОВИХ УЗЛ1СЬ У БЕЗЛИСТЯНИЙ ПЕР1ОД
Дослщжено естетичш якосп паркових узлюь у перюд без листяного стану де-ревних i чагарникових рослин. Висв^лено сшввщношення паркових узлюь за кольо-ром, фактурою стовбура та характером гшкування.
Ключовг слова: паркове узлюся, колiр, фактура.
Вступ. У вегетацшний перюд естетичний вигляд паркових узлюь проявляться у форм1 крони; форм1, текстур! 1 забарвленш листя, квтв 1 суцв1ть, плод1в; свггло-тшьовому ефекп, контраст форм 1 кольор1в та шше. В осшньо-зимовий 1 ранньо-весняний перюди найхарактершше проявляються декоративш властивосп стовбура 1 гшок, зокрема забарвлення, фактура 1 ма-люнок кори, форма гшок 1 система гшкування. Не менш важливою е ярус-нють фггоценоз1в узлюь, особливо наявнють чагарникового 1 трав'яного яру-шв, тдросту [1, 3, 4]
Програма i методи дослiджень. Програмою передбачалось дослщити 1 дати естетичну ощнку р1зних за структурою паркових узлюь в осшньо-зи-мовий та ранньо-весняний перюди. Для виконання цього завдання ми вико-ристовували таю методи дослщжень: фотофжсащя узлюь, фенолопчне спос-тереження, граф1чний.
Результати дослiдження. У процеш дослщжень було закладено 34 дослщш дшянки в смугах екотону узлюь парюв м. Львова: Личаювського, Стрийського, "Зал1зна вода", "Погулянка", "Пюков1 озера". Парков! узлюся описаш за видовим складом, просторовою структурою та колоритом.
1 Наук. ке^вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Результати дослщження показують, що у паркових узлюсях переважа-ють ахроматичнi кольори - 76 %, особливо ciporo вщгшку (рис. 1):
• бiлий - 6 %: береза повисла (Betula pendula);
• свггло-ирий - 40,6 %: бук лicoвий (Faqus silvatica), граб звичайний (Caprinus betulus), тополя бша (Populus alba);
• темно-срий - 22,8 %: клен гостролистий (Acerplatanoides), липа дpiбнoлиcта (Tilia cordata);
• чорно-арий - 6,6 %: дуб звичайний (Quercus robur), сосна чорна (Pinus nigra).
24%
2) 76%
Рис. 1. Спiввiдношення хроматичних та ахроматичных кольорiв:
1 — хроматичш; 2 — ахроматичш
Хроматичш кольори становлять 24 %.
• оранжевий - 6,1 %: сосна звичайна (Pinus silvestris), клен-явip (Acer pseudop-latanus);
• зелений - 13,7 %: крона уах хвойних
• червоний - 0.7 %: свидина криваво-червона (Swida sanguinea);
• жовтий - 3,5 %: верба бiла (Salix alba).
45
40 35 30 25 20 15 10 5 0
Ряд1
6
40,6
22,8
6,6
6,1
13,7
0,7
3,5
Рис. 2. Кольористична структура дерев та чагарнитв паркових узЛсь: 1 - бЛий (6 %); 2 - свгтло-сгрий (40,6 %); 3 - темно-арий (22,8 %); 4 - чорно-арий (6,6 %);
5 - оранжевий (6,1 %); 6 - зелений (13,7 %); 7 - червоний (0,7 %); 8 - жовтий
(3,5 %)
Хроматичш кольори проявляються здебшьшого завдяки вiчнозеленим деревам i чагарникам: сосна звичайна, сосна чорна, ялина европейська, туя захщна, самшит вiчнозелений, магошя падуболиста, ятвець козацький тощо. 1стотний емоцшний вплив створюеться i вщ фактури кори стовбура. Гладень-ка кора завдяки вщбиванню свiтла надае яскравосп, створюе вiдчуття радости легкостi, парадностi. Грубо-трiщинувата кора завдяки ^ свiтлотiнi надае узлiссям могутнього, монументального вигляду тощо.
1. Лкове та садово-паркове господарство
35
2
5
6
Рис. 3. Розподт дерев парковых узтсь за фактурою стовбура:
1 - гладенька кора (28 %); 2 - пластинчаста кора (21 %); 3 - дрiбно-трiщинувата кора (40 %); 4 - грубо-трщинувата (11 %) Малюнок крони залежить вщ товщини гшок i 1х протяжносп [4]. Гру-6i, рщю, велико1 довжини гшки створюють грубоскелетний малюнок (дуб звичайний), тоню, звисакт надають крош ажурностi, легкостi (верба плакуча, береза повисла). На дослщжуваних узлюсях малюнок крони визначився таким чином (рис. 4):
• грубе гыкування - 20 %: дуб звичайний (Quercus robur), платан захщний (Pla-tanus occidentalis);
• середне гыкування - 49 %: клен гостролистий (Acer platanoides), клен-явiр (Acer pseudoplatanus), бук люовий (Faqus silvatica), граб звичайний (Caprinus betulus);
• дрiбне гыкування - 31 %: береза повисла (Betula pendula), верба бша (Salix alba), вшьха чорна (Alnus glutinosa)
0
2) 49%
Рис. 4. Розподт дерев парковых узл1сь за малюнком крон:
1 - грубе гыкування; 2 - середне гыкування; 3 - дрiбне гыкування
Вщчутний декоративний ефект створюе сухе, не опале листя (його ба-гато на грабi звичайному, дубi звичайному, буку люовому), сухостш високих трав, поросль дерев i чагарниюв. У 16 % узлiсь трапляеться плющ деревовид-ний, що обвивае стовбур дерев на висоту 2,5-5,0 м (узлюся Стрийського парку, парюв Залiзна вода, Погулянка). Висновки:
1. Осшньо-зимово-весняний аспект екотону паркових узл1сь е переважно ахроматичний, що робить !х монотонними.
2. ypi3HOMamTHeHra хроматичного фону узлiсь можна домогтися шляхом
включення дерев i кущiв з хроматичними кольорами i ввдтшками.
3. Особливу увагу потрiбно придшити вiчнозеленим деревам i кущам.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Декоративне сад1вництво (основи квгтництва, дендрологи та озеленения) : шдручник. - Умань, 2005. - 296 с.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
3. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К. : Вид-во "Л1бра", 1977. - 236 с.
4. Заячук В.Я. Дендролопя. Покритонасшш : навч. поабн. - Льв1в : ТзОВ "Камула", 2004. - 408 с.
Фитак М.М. Декоративные качества деревьев и кустарников видов парковых опушек в безлиственный период
Исследована эстетическая функция парковых опушек в период безлистного состояния древесных и кустарниковых растений. Освещены соотношение парковых опушек по цвету, фактуре ствола и характеру ветвления.
Ключевые слова: парковые опушки, цвет, фактура.
Fitak M.M. Decorative features trees and shrubs of park edges during leables period.
Investigated in this article are esthetical features of park edges during leables period of woody and shruby plants. Relations of park edges according to color, trunk texture and branching character is elucidated.
Keywords: park forest, color, texture.
УДК 630*6 Доц. А.1. Карпук, канд. екон. наук - НУБП Украти, м. Кшв
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ФОРСАЙТ-ТЕХНОЛОГ1Й У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто зарубiжний досвщ застосування форсайт-технологш у люовому господарство Подано визначення форсайту. Побудовано схему форсайт-аналiзу як мистецтва передбачення майбутнього.
Ключовг слова: форсайт-технологи, зарубiжний досвщ, люове господарство, передбачення майбутнього.
Постановка проблеми. Дедал1 бшьше кра!н визнають значущють ль ив як життево необхщний компонент нашо! планети, особливо т1, що мають розвинену економ1ку, яка значною м1рою споживае деревину. Для того, щоб покращити ефективнють господарсько! д1яльност1 в люовому сектор1 на засадах сталого розвитку та високо! конкурентоспроможносп, уряди кра!н придь ляють все часпше уваги розвитку технологш стратепчного передбачення майбутнього. I хоча 1з 100 % ймов1ршстю неможливо передбачити майбутне, проте можливо дослщити р1зш сценарп розвитку галуз1 та покращити можли-вост реагувати на р1зш ситуацп, в яких майбутне може настати.
Завдяки форсайту на глобальному 1 нацюнальному р1внях сьогодш формуеться новий погляд на сталий розвиток люового комплексу. Як засвщ-чуе практика, використання форсайту 1 врахування у стратепчному анал1з1 штерешв вшх груп защкавлених сторш 1стотно тдвищуе точшсть передбачення майбутнього розвитку галузь
1. Лiсове та садово-паркове господарство
37
