CC BY
11
4. Кратюк О.Л. Особливостi зимового стацiального розмщення глухаря у Полiському заповiднику / О.Л. Кратюк, Г.В. Бумар // Сучасш проблеми екологи : матер. конф. молодих вчених, Запорiжжя, 7-9 жовтня 2004 р. - Запортжжя, 2004. - С. 19-23.
5. Кратюк О.Л. До методики вивчення стащального розташування глушця / О.Л. Кратюк // Потенщал i проблеми мисливського господарства Укра1ни : матер. доп. I всеукрашська мисливсько-господарська наук.-практ. конф. студентiв i асшранпв, Львiв, 6-9 вересня 2006 р. - Львiв : Вид-во СПОЛОМ, 2006. - С. 73-78.
6. Потапов Р.Л. Отряд курообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraonidae) / Р.Л. Потапов. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 638 с. - Сер.: Фауна СССР; н. с., № 133 : птицы; т. III; вып. 1; ч. 2.
7. Романов А.Н. Глухарь / А.Н. Романов. - М. : Агропромиздат, 1988. - 192 с.
Кратюк А.Л. Лесоводственная характеристика зимних стаций пребывания глухаря (Tetrao urogallus L.) в условиях Центрального Полесья
Проведен детальный анализ зимних стаций пребывания глухаря в условиях Центрального Полесья. Проанализировано 212 встреч с птицами. Выяснено влияние лесоводственных факторов на размещение птиц. Глухари встречаются преимущественно в условиях А1-А2 (46,7 %) и В2-В3 (33,0 %). Насаждения представлены в основном древостоями в возрасте 40-80 лет (65 %). При неблагоприятных условиях птицы стремяться к полянам (70,3 %) и лесным дорогам (25,5 %) в пределах разных насаждений.
Ключевые слова: глухарь, Tetrao urogallus, стация, зимнее распределение, ле-соводственные факторы.
Kratyuk O.L. Forestry characteristics of the winter placing of caperca-illie (Tetrao urogallus L.) at the territory of the Central Polissya
A detailed analysis of the winter placing of Capercaillie was made in Central Polissya. It was analyzed 212 meetings with birds. Dependence between separate of forestry factors and winter placing was developed. Capercaillie are met mainly in conditions of А1-А2 (46,7 %) and В2-В3 (33,0 %). Forests are present mainly tree stands of 40-80-years old (65 %). In the unfavorable conditions birds are tend to lawns (70,3 %) and forest roads (25,5 %) within the various plantations.
Keywords: Capercaillie, Tetrao urogallus, biotop, winter placing, forestry factors.
УДК 630*28*97*903 Астр. Н. С. Стрямець1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв,
Шведський утверситет стьськогосподарських наук,
м. Сшннскаттеберг
ШВЕДСЬКА МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТ1 ДИКОРОСЛИХ ЯГ1ДНИК1В
Наведено загальну характеристику, аналiз переваг та недолгав Шведсько! методики прогнозування урожаю дикорослих ягщнигав. Вперше цю методику апробо-вано в умовах Укра!нського Розточчя. Закладено 18 пробних площ iз метою вериф^ каци Шведсько! методики прогнозування урожаю дикорослих ягщнигав та порiвняно з укра!нськими методиками. Отримаш результати свщчать, що обидвi методики да-ють приблизно однаковi результати.
Ключовг слова: стале використання недеревних ресуршв люу, стале ведення ль сового господарства, урожайшсть дикорослих ягщнигав.
Вступ. В останш роки недеревним ресурсам люу придшено значну увагу як невщ'емною складовою використання люових ресуршв. Стале веден-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук
ня люового господарства (СВЛГ) означае управлiння i використання лiсiв i лiсових земель таким чином i такими темпами, яю забезпечують збереження ix бюлопчного рiзноманiття, продуктивности життездатностi та здатност до самовiдновлення i потенцiйнiй можливост виконувати тепер i в майбутньому вщповщш еколопчш, економiчнi та сощальш функцп на мюцевому, нащ-ональному, мiжнародному та глобальному рiвняx, не завдаючи при цьому шкоди шшим нелiсовим екосистемам (MCPFE, 1993 р.) [1]. Вщповщно до за-гальноевропейських критерпв сталого ведення лiсового господарства, одним iз критерпв е тдтримка i заохочення продуктивних функцiй лiсiв, що стосу-ються як деревно!, так i недеревно1 продукцп. Для ращонального використання недеревних ресурив лiсу важливим е i визначення бюлопчних запасiв та прогнозування врожа!в цих ресурсiв. Визначали врожайнiсть дикорослих япдниюв в Украш проф. С. Коз'яков, (1991), проф. В. Рябчук (1996), та ш. [2], у Швецп це питання дослiджували Langvall (2002), Göran Stähl та ш [3].
Метою роботи е загальна характеристика, аналiз переваг та недолтв Шведсько! методики прогнозування урожаю дикорослих япдниюв. Уперше цю методику апробовано в умовах Укра!нського Розточчя.
Матер1али та методи досл1дження. Метод прогнозування урожаю дикорослих япд було розроблено Langvall (2002) [3] на науково-дослщнш станцп лiсовиx дослiджень в Аса, Шведського унiверситету сшьськогоспо-дарських наук. Метод призначений для визначення продуктивной чорнищ (Vaccinium myrtillus L.) та бруснищ (Vaccinium vitis-idaea L.) в люах з рiзним складом деревостану та рiзними класами вiку. Польовi роботи на всix проб-них дшянках виконують три рази на рж у перiод рiзниx фаз вегетацп рослин: (1) в юнщ травня на етапi цвiтiння, (2) у червш та на початку липня на етат незрiлиx япд, (3) на етат дозрших япд у кшщ липня. Дшянки закладають у формi круга площею 0,25 м2 та радiусом 28,5 см, круг роздшяють на чотири сектори, щоб полегшити пiдраxунок. Центр кожно! пробно! дiлянки позна-чать алюмшевим чи дерев'яним колком, щоб мати змогу наступного року провести дослщження у тому ж мiсцi. Першу пробну дiлянку розмiщують на япднику випадково, а iншi дев'ять - за 10 м одна вщ одно! в напрямку на тв-нiч, тодi на сxiд, на твдень i т.д. (рис.). На кожнш дiлянцi визначають вщсо-ток трав'яного вкриття. Якщо ягiдник покривае менше нiж 5 % вщ площi круга, то дшянку пропускають i додають одну в кшщ ряду дшянок, загальна кшьюсть облiковиx дiлянок на кожнiй пробнш дiлянцi мае дорiвнювати десяти. Отримаш данi з пробних дшянок заносять у спещальну форму та розрахо-вують прогнозовану врожайнiсть. Пюля завершення польових робiт зiбранi дат обробляють i аналiзують. У кожному з трьох перiодiв визначають серед-ню кшьюсть генеративних оргашв, кшьюсть квиок, якi вижили i стали ягодами, кшьюсть незрших япд, яю стали дозрiлими ягодами та ix вщсоткове ств-вiдношення. Наприклад, якщо минулого року 45 %> незрiлиx ягiд стало стиг-лими ягодами, тому лопчно, що у цьому рощ яюсш показники плодоутворен-ня теж будуть приблизно такими. Щоб отримати релевантш данi, дуже важ-ливо вибрати правильну дату для тдрахунку на пробних дшянках. Якщо результата фенолопчних дослщжень доступнi, то ix можна використати для визначення дат початку рiзниx фенофаз.
Рис. Схема розмiщення пробных дтянок
Продуктивнють дикорослих япдниюв у кожному лiсостанi розрахову-ють на 1 м2 за 100 % проективного покриття, а тодi дат переводять на гектар.
Результати дослщження. Ми провели дослщження продуктивносп та прогнозу врожаю дикорослих япдниюв на прикладi Укра1нського Розточ-чя за допомогою шведсько! методики. Протягом 2010-2011 рр. було закладе -но 18 пробних дшянок (по 3 в одному видЫ) у рiзних деревостанах. Для ве-рифжацп отриманих даних ми використовували також укра!нську методику визначення продуктивностi за проф. С. Коз'яковим (1991) та проф. В. Рябчу-ком (1996). Отримаш результати записували у спещальну форму, за якою також проводили обрахунки. У табл. 1 зображено результати дослщження в одному деревосташ за шведською методикою на етат незрiлих ягiд.
Табл. 1. Результаты обл1ку генеративных оргатв для визначення плодоношення Уаеетшт ту/^ии Ь. у 2010 р. за шведською методикою у квартал 25, выдт
Номер дшянки Проективне вкриття, % Кшьюстъ генеративних оргашв
буто-ни квгт-ки зелеш плоди разом на 1 дь лянщ (0,25 м2) разом на 1 м2 за 100 % проективного вкриття
1 60 2 26 32 60 400,00
2 100 1 8 152 161 644,00
3 20 0 0 0 0 0,00
4 35 0 2 17 19 217,14
5 70 3 2 48 53 302,86
6 0 0 0 0 0 0,00
7 65 6 49 65 120 738,46
8 45 3 42 29 74 657,78
9 100 5 57 87 149 596,00
10 60 3 41 39 83 553,33
11 40 0 2 22 24 240,00
Середне 54 2,09 20,82 44,64 67,55 395,42
Пюля використанш укра1нсько1 методики визначення плодоношення у цьому ж деревостанi отримано значення 396,68 шт./м2 за 100 % проективного вкриття. Результати облтв плодоношення Уааатшш шугИПш Ь. за шведсь-кою та укра1нською методиками у 2010 р. свщчать про релевантшсть методик (табл. 2). Отже, обидвi методики дають приблизно однаковий результат, що свiдчить про можливють використання 1х (табл. 2). Для майбутшх досль джень варто обирати методику, яка найбшьш релевантна у цих умовах (беру-чи до уваги затрати робочо1 сили, дат фенолопчних спостережень та iн.).
Табл. 2. Результати обтшв плодоношення Vaccinium myrtillus L. за шведською та украшською методиками у 2010 р.
№ з/п Розташування Шведська методика Укра!нська методика
М± V Р М± V Р
1 Стра^вський НВЛК кв. 25 вид. 3, л-во Страдчанське 395,4"/,J 18,7 5,69 396,8±18,6 14,8 4,68
2 372,5±28'6 24,2 7,67 321,6±1J,° 15,3 4,85
3 416,1±25'4 19,3 6,12 411,0±29,3 22,6 7,12
4 ПЗ "Розточчя" кв. 8 вид.1, л-во Ставчанське 336,2±iM 26,7 8,44 312,6±29,8 30,2 9,55
5 354,6±2/'8 24,8 7,83 334,6±/0,J 24,8 7,86
6 330,4±29,5 28,2 8,92 337,8±25,4 23,8 7,52
7 ПЗ "Розточчя" л-во Ставчанське кв.4 вид.2 324,6±18,7 18,2 5,76 321,8±24,9 24,5 7,74
8 315,4±19,6 19,6 6,21 323,4±25,° 25,1 7,92
9 342,6±21,4 19,7 6,25 348,9±24,8 22,5 7,11
Висновки. Шведська методика проста у застосуванш та мютить прин-ципово новий тдхщ до прогнозування урожайносп дикорослих япдниюв, точнiше прогнозуе бюлопчний та експлуатацiйний запас, що особливо важ-ливо для видiв, у яких полодоутворення е тривалим. Одним Í3 пiдсумкiв прогнозу врожайност дикорослих плодових ягiдникiв е карта потенцшно! про-дуктивностi. Проте ютотним недолiком методики е те, що вона не враховуе суми ефективних температур, що призводить до певно! похибки прогнозу.
Стале ведення люового господарства передбачае збалансоване використання вих лiсових ресурсiв, зокрема i дикорослих япдниюв. Тому прогнозування та ощнка продуктивностi цих ресуршв з метою !х сталого викорис-тання е актуальним завданням.
Л1тература
1. MCPFE. Resolution HIGeneral Guidelines for the Sustainable Management of Forests in Europe. Second Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe 16-17 June 1993, Helsinki, Finland. - 5 p.
2. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Рябчук. -Л^в : Вид-во "Свгг", 1996. - 312 с.
3. Blueberry prognoses 2010. Available from. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. slu.se/sv/fakulteter/s/om-fakulteten/institutioner/enheten-for-skoglig-faltforskning/miljoanalys/barprogno-ser/blabarsprognos-2010/.
Стрямец Н.С. Шведская методика прогнозирования урожая дикорастущих ягодников
Приведена общая характеристика, анализ преимуществ и недостатков Шведской методики прогнозирования урожая дикорастущих ягодников. Впервые данная методика апробирована в условиях Украинского Расточья. Заложены 18 пробных площадей с целью верификации Шведской методики и сравнены с украинскими методиками. Полученные результаты свидетельствуют, что обе методики дают приблизительно одинаковые результаты.
Ключевые слова: устойчивое использование не древесных ресурсов леса, устойчивое ведение лесного хозяйства, урожайность дикорастущих ягодников.
Stryamets N.S. Swedish method of berries yield forecast
A characterization, analysis of pros and cons of Swedish forecasting methods of berries yield is described. For the first time this technique was tested in the Ukrainian Roz-tochya territory. The 18 sample plots during 2010-2011 were done with the aim of verification Swedish forecasting methods yield berries and compared with the Ukrainian methods. These results indicate that both methods give the same results.
Keywords: sustainable use of non-wood forest resources, sustainable forest management, productivity of wild berries.
УДК 712.253 Астр. М.М. ФтаК - НЛТУ Украшы, м. Львы
ДЕКОРАТИВН1 ЯКОСТ1 ДЕРЕВ I ЧАГАРНИК1В ПАРКОВИХ УЗЛ1СЬ У БЕЗЛИСТЯНИЙ ПЕР1ОД
Дослщжено естетичш якосп паркових узлюь у перюд без листяного стану деревнях i чагарникових рослин. Висв^лено сшввщношення паркових узлюь за кольо-ром, фактурою стовбура та характером гшкування.
Ключовг слова: паркове узлюся, колiр, фактура.
Вступ. У вегетацшний перюд естетичний вигляд паркових узлюь проявляться у формi крони; форм^ текстурi i забарвленш листя, квтв i суцвиь, плодiв; свггло-тшьовому ефекп, контраст форм i кольорiв та шше. В осшньо-зимовий i ранньо-весняний перюди найхарактершше проявляються декоративш властивосп стовбура i гшок, зокрема забарвлення, фактура i ма-люнок кори, форма гшок i система гiлкування. Не менш важливою е ярус-нють фiтоценозiв узлiсь, особливо наявнiсть чагарникового i трав'яного яру-сiв, тдросту [1, 3, 4]
Програма 1 методи дослщжень. Програмою передбачалось дослщити i дати естетичну оцiнку рiзних за структурою паркових узлiсь в осшньо-зи-мовий та ранньо-весняний перюди. Для виконання цього завдання ми вико-ристовували такi методи дослщжень: фотофжсащя узлiсь, фенологiчне спос-тереження, графiчний.
Результати досл1дження. У процеш дослiджень було закладено 34 дослщш дiлянки в смугах екотону узлюь парюв м. Львова: Личакiвського, Стрийського, "Залiзна вода", "Погулянка", "Пiсковi озера". Парковi узлiсся описанi за видовим складом, просторовою структурою та колоритом.
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
