CC BY
21
The influence of atmospheric and lithogenic factors on the floods formation in mountain forests are analyzed. Hydrological role of mountain forests often is not clear on the background of natural conditions and it is significantly limited by weather and soil factors.
Keywords: weather conditions, soil, topography, geology, precipitation, flood runoff, forestation, economic activity.
УДК 630*15:639.12:502(477.42) Доц. О.Л. Кратюк, канд. бюл. наук -
Житомирський НАЕУ
Л1С1ВНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗИМОВИХ СТАЦ1Й ПЕРЕБУВАННЯ ГЛУШЦЯ (TETRAO UROGALLUS L.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Проведено детальний аналiз зимових стацш перебування глушця в умовах Центрального Полюся. Проаналiзовано 212 зустрiчей з птахами. З'ясовано вплив л^вни-чих чинниюв на розташування птахiв. Глушщ зустрiчаються переважно в умовах А1-А2 (46,7 %) та В2-В3 (33,0 %). Насадження представлеш здебiльшого деревостанами вжом 40-80 рокiв (65 0%). За несприятливих умов птахи тяжтоть до галявин (70,3 %о) та люових дорiг (25,5 %) у межах рiзних насаджень.
Ключовг слова: глушець, Tetrao urogallus, стацiя, зимове розташування, л^в-ничi чинники.
Вступ. Глушець, як вщомо, осший птах, який протягом року тримА-еться у межах пор1вняно невелико! територп рад1усом 2-3 км навколо токовища, а взимку - на ще менших дшянках площею 0,2-50,0 га [6]. Стащальний розподш глушщв неоднорщний як у межах ареалу, так i протягом року, про що свщчать численнi публжацп [1-3, 7 та ш.]. Вивчення закономiрностей та особливостей бютошчного розподiлу важливо у вшх частинах ареалу, а особливо на його межь Зимовий перюд е визначальним у функцюнуванш популя-ци глушця, а ключовим чинником тут виступають лiсiвничi аспекти стацш.
Матерiали та методика дослщження. Матерiал щодо зимового по-ширення глушця в умовах Центрального Полюся збирали на територп По-люького природного заповiдника, ДП "Словечанське ЛГ", ДП "Олевське ЛГ", ДП "Лугинське ЛГ", ДП "Словечанське ЛГ АПК", ДП "Лугинське ЛГ АПК". Загальна кшьюсть тимчасових пробних площ, як ми описали у зимовий перь од становить 212. Вивчення стацш глушця у зимовий перюд проводили за слщами життедiяльностi (по!ди, слщи, екскременти), а також безпосереднiм вiзуальним спостереженням за птахами. Цiнну шформащю мае опис умов розташування купок екскрементiв у передвесняний перiод. За ними можна визначити не лише локалггет перебування птаха взимку, а й штенсивнють ви-користання ще! стацп [4, 5].
Результати дослщження. За типом люорослинних умов у зимовий перюд птахiв виявили 127 (59,9 %%) разiв у борах та 85 (40,1 %%) у суборах (табл.).
У борових умовах глушщ вщдають перевагу едатопам Aj-A2. Кшьюсть трапляння птахiв у таких умовах становить 99 (46,7 %). Зустрiч з птахами, !х виявлення за ознаками життедiяльностi у суборах характеризуемся змiщенням переважно! !х бiльшостi у свiжi та волоп гiгротопи. Загальна кшь-
юсть таких зустрiчей становить 70 (33,0 %). У едатопах А5-В5 зареестровано лише 12 (5,7 %) зустрiчей. У таких умовах птахи найчастше зустрiчаються в перiод вiдсутностi снiгового покриву, коли вилиають харчуватися журавли-ною. Ще однiею причиною появи тут птахiв можуть бути сильнi морози. Тодi глушцi ховаються бiля купин пiд осоками, якi пригинаються до долу тд вагою стгу. Вони створюють нiби снiговий дах, тд яким ночують птахи. Таким чином, найчастше глушцiв узимку зустрiчали в умовах А2,3-В23. Кшь-кiсть зустрiчей у таких едатопах становить 158 (74,5 %>). Привабливють зга-даних бiотопiв для птахiв пояснюеться 1х харчовими прiоритетами у зимовий перюд. Основу харчування взимку складае хвоя сосни звичайно1. Зазвичай, кормовими деревами е т сосни, хвд росту яких порушився як наслщок впливу негативних чинникiв (пошкодження ентомошюдниками, низовими пожежа-ми, мехатчне ушкодження тощо) або ж 1х пiдрiст. Поряд iз цим, тд час жив-лення птахи в^ають перевагу тим деревам, якi зростають на галявинах, бiля лiсових дор^ тощо, порiвняно з тими, що формують густi насадження. Крiм того, кормовi дерева мають бути розлогими та забезпечувати вiльний огляд мюцевосп. Окремi екземпляри об'1дають птахи практично повтстю, що стае причиною 1х загибелi. Загалом, у 69 (32,5 %>) випадкiв на мiсцях зустрiчi з птахами виявили пiдрiст сосни звичайно1, а ще у 9 (4,2 %>) - поряд з першим ярусом, зростали у тдросп сосна звичайна та береза повисла. Таю дшянки насаджень характеризуються порiвняно меншою зiмкненiстю крон, бiльш ви-раженою 1х розлогiстю. Закономiрно, що тдрют трапляеться не на вшх дшян-ках. У 126 (59,4 %>) випадках вiн вiдсутнiй. На вертикальну структуру насаджень ютотно впливае тип лiсорослинних умов, 1х вiк тощо. Дуб звичайний зус^чали у пiдростi 5 (2,4 %) разiв.
Табл. Трапляння глушця у зимовий перюд за типами лкорослинних умов
(чисельник - к'ньк'гсть зустрiчей; знаменник - частка, %)
Трофотопи Пгротопи
1 2 3 4 5 Разом
А 29 70 18 3 7 127
13,7 33,0 8,5 1,4 3,3 59,9
В 25 45 10 5 85
11,8 21,2 4,7 2,4 40,1
Всього: 29 95 63 13 12 212
13,7 44,8 29,7 6,1 5,7 100,0
Стосовно густоти тдросту та тдлюку, то у 171 (80,7 %) випадку зус-трiчей птахiв вiн вщсутнш. Низька густота пiдросту та тдлюку спостер^ала-ся у 25 (11,8 %) випадках, а середня - у 16 (7,5 %). Це здебшьшого стосуеться тих дiлянок насаджень, як зростають у вологих i сирих гiгротопах.
У сухих i свiжих гiгротопах е достатня юльюсть як ослаблених дерев сосни, так i 11 пiдросту. Крiм того, значна кшьюсть дерев характеризуеться розлогими кронами, що сприяе посадщ на них птахiв. Звичайно, що за таких люорослинних умов, у мюцях зустрiчей сосна здебiльшого формуе чисп насадження (10С-8С). Кiлькiсть зус^чей у таких умовах становить 187
(88,2 %), решта - у сосново-березових насадженнях рiзного складу, подекуди з домшками сосни Банкса, дуба звичайного, осики, вшьхи. Кiлькiсть зустрь чей з птахами у насадженнях штучного походження становить 53 (25,0 %).
За вжовою структурою (рис.) на мющ зус^ч^ середньовiковi наса-дження переважають у 78 (36,8 %) випадках, а пристигают i стиглi, вщповщ-но, у 59 (27,8 %) та 41 (19,3 %) випадках. Значний вщсоток середньовiкових насаджень, на перший погляд, може свiдчити про несприятливi умови для птахiв, як це ми зазначали стосовно токовищ. Проте, бшьшють таких насадженнях (52,6 %), у яких реестрували птахiв, зростають в едатопах А1 та А2, а наявнiсть галявин, лiсових дорiг, квартальних просiк створюють сприятливi умови для зимування птахiв у середньовiкових насадженнях.
НЛК молодняк и I
Рис. Вжова структура насаджень зимових стацш глушця
Молодняки вжом 21-40 роюв лише за певних умов стають придатни-ми для проживання птахiв у зимовий перюд. У нашому випадку, 13 (6,1 %) зустрiчей з птахами в таких насадженнях припадае на сухi та свiжi, або ж си-рi гiгротопи, якi лише умовно можна назвати придатними.
Вжова структура прилеглих насаджень, що оточують мюця фжсацп птахiв та слiдiв 1х життедiяльностi, важлива. Результати дослiджень показу-ють, що у прилеглих видшах переважають середньовiковi насадження. У зимовий перюд птахiв можна зустрии на незiмкнених лiсових культурах, де вони штенсивно харчуються. Кшьюсть таких зустрiчей становить 7,1 %. Вiд стiнки лiсу птахи далеко не розлггаються. Помiтно низький вщсоток станов-лять молодняки I класу вiку. Зазвичай так! насадження характеризуются ви-сокою зiмкненiстю i зростають за високими класами бонiтету, у зв'язку з чим, для проживання глушщв вони е майже непридатними.
Насадження, у яких взимку зус^чали птахiв та слiди 1х життедiяль-ностi, характеризуються високими класами боштепв. Найчастiше птахiв зус-трiчали у насадженнях, яю зростають за II класом бонiтету - 96 (45,3 %) ви-падкiв. На насадження I класу боштету припадае 44 (20,8 %) реестрацп та 51 (24,1 %) - на насадження III класу боштету. У деревостанах, яю зростають за
IV та V класами боштелв загалом зафжсовано 21 (9,9 %) зустрiч. Проте ви-сокобонiтетнi насадження, якi зростають у сухих та свiжих пгротопах, е при-датними для проживання птахiв.
У мiсцях зимового перебування глушщв переважають одновiковi насадження (73,6 %). У таких насадженнях птахи намагаються обирати дерева з розлогими кронами, на яких вони вщпочивають та харчуються. Такi дерева, зазвичай, трапляються на галявинах, по межi насаджень, якi значно вiдрiзня-ються за вiком мiж собою, уздовж люових дорiг, квартальних просж, проти-пожежних розривiв. Обстежуючи лiсовi масиви Повчанського лiсництва ДП "Лугинське лiсове господарство", спостерiгали наступне. На люовш дорозi та в 1-2 м з 11 бокiв, що проходила через середньовiковi насадження сосни зви-чайно! штучного походження (45 роюв, II клас бонiтету, зiмкнутiсть 0,9) було виявлено купки зимових екскременпв глушця. 1х кiлькiсть у середньому ста-новила близько 5-6 на кожш 10 м дороги. З просуванням у глибину насаджень, купок не було виявлено. Найчастше птахи використовували товстi гшки дерев, що нависають над дорогою. У цьому господарствi такi мжробь отопи е характерними для мюця перебування глушця у зимовий перюд.
У зимових стацiях глушця, зазвичай, трапляються галявини. Кiлькiсть насаджень з галявинами становить 149 (70,3 %). Взимку птахiв та слiди !х життедiяльностi найчастiше зустрiчали у насадженнях iз зiмкненiстю крон 0,5 i 0,6, вiдповiдно 68 (32,2 %) та 65 (30,8 %) разiв. Птахiв часто реестрували й у деревостанах iз показником зiмкненостi 0,7-37 (17,5 %) та 0,4-25 (11,9 %). Залежно вiд повноти насаджень, у зимовий перюд, юльюсть зустрiчей глушця була такою: у низькоповнотних (0,4-0,5) - 31 (14,6 %) зус^ч, у середньо-повнотних (0,6-0,7) - 156 (73,6 %) зус^чей, у високоповнотних (0,8-1,0) - 24 (11,3 %) зустрiчi.
Висновки. Взимку птахи вщдають перевагу стащям, зручним для хар-чування, яю характеризуються наявнiстю дерев з розлогими кронами, ослаб-лених дерев, розрщжених дiлянок з пiдростом сосни звичайно!. Такi вимоги повною мiрою чи частково забезпечують пристигают (27,8 % зус^чей), стиглi (19,3 % зус^чей), перестiйнi (9,4 % зустрiчей) сосновi насадження, що зростають в умовах АГА2 (46,7 % зустрiчей) та В2-В3 (33,0 % зустрiчей), яю зростають за IV-V (9,9 % зус^чей), частково - за III (24,1 % зустрiчей) класами боштепв, характеризуються зiмкнутiстю крон 0,3-0,5 (47,9 % зустрь чей), зустрiчаються на узлюсях та вздовж болiт (62,7 % зустрiчей). За неспри-ятливих умов птахи тяжтть до галявин (70,3 % зустрiчей) та лшшних об'ектiв (25,5 % зустрiчей) у межах рiзних насаджень.
Л1тература
1. Борщевский В. Г. Сезонные предпочтения биотопов обыкновенным глухарем / В.Г. Борщевский // Всесоюзное совещание по проблеме кадастра и учёта животного мира : тезисы докл. - Уфа. - 1989. - Ч. 2. - С. 338-340.
2. Долбик М.С. Ландшафтная структура орнитофауны Белоруссии / М.С. Долбик. -Минск : Изд-во "Наука и техника", 1974. - 312 с.
3. Клакоцкий В.П. Численность и размещение куриных птиц в Припятском заповеднике / В.П. Клакоцкий // Заповедники Белоруссии : исследования. - Минск. - 1977. - Вып. 11. - С. 126-130.
4. Кратюк О.Л. Особливостi зимового стацiального розмщення глухаря у Полiському заповiднику / О.Л. Кратюк, Г.В. Бумар // Сучасш проблеми екологи : матер. конф. молодих вчених, Запорiжжя, 7-9 жовтня 2004 р. - Запортжжя, 2004. - С. 19-23.
5. Кратюк О.Л. До методики вивчення стащального розташування глушця / О.Л. Кратюк // Потенщал i проблеми мисливського господарства Укра1ни : матер. доп. I всеукрашська мисливсько-господарська наук.-практ. конф. студентiв i астранпв, Львiв, 6-9 вересня 2006 р. - Львiв : Вид-во СПОЛОМ, 2006. - С. 73-78.
6. Потапов Р.Л. Отряд курообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraonidae) / Р.Л. Потапов. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 638 с. - Сер.: Фауна СССР; н. с., № 133 : птицы; т. III; вып. 1; ч. 2.
7. Романов А.Н. Глухарь / А.Н. Романов. - М. : Агропромиздат, 1988. - 192 с.
Кратюк А.Л. Лесоводственная характеристика зимних стаций пребывания глухаря (Tetrao urogallus L.) в условиях Центрального Полесья
Проведен детальный анализ зимних стаций пребывания глухаря в условиях Центрального Полесья. Проанализировано 212 встреч с птицами. Выяснено влияние лесоводственных факторов на размещение птиц. Глухари встречаются преимущественно в условиях А1-А2 (46,7 %) и В2-В3 (33,0 %). Насаждения представлены в основном древостоями в возрасте 40-80 лет (65 %). При неблагоприятных условиях птицы стремяться к полянам (70,3 %) и лесным дорогам (25,5 %) в пределах разных насаждений.
Ключевые слова: глухарь, Tetrao urogallus, стация, зимнее распределение, ле-соводственные факторы.
Kratyuk O.L. Forestry characteristics of the winter placing of caperca-illie (Tetrao urogallus L.) at the territory of the Central Polissya
A detailed analysis of the winter placing of Capercaillie was made in Central Polissya. It was analyzed 212 meetings with birds. Dependence between separate of forestry factors and winter placing was developed. Capercaillie are met mainly in conditions of А1-А2 (46,7 %) and В2-В3 (33,0 %). Forests are present mainly tree stands of 40-80-years old (65 %). In the unfavorable conditions birds are tend to lawns (70,3 %) and forest roads (25,5 %) within the various plantations.
Keywords: Capercaillie, Tetrao urogallus, biotop, winter placing, forestry factors.
УДК 630*28*97*903 Астр. Н. С. Стрямець1 - НЛТУ Украти, м. Львы,
Шведський утверситет стьськогосподарських наук,
м. Сшннскаттеберг
ШВЕДСЬКА МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТ1 ДИКОРОСЛИХ ЯГ1ДНИК1В
Наведено загальну характеристику, анатз переваг та недолгав Шведсько! методики прогнозування урожаю дикорослих ягщнигав. Вперше цю методику апробо-вано в умовах Украшського Розточчя. Закладено 18 пробних площ ¡з метою вериф1-каци Шведсько! методики прогнозування урожаю дикорослих ягщнигав та пор1вняно з укра!нськими методиками. Отримаш результати свщчать, що обидв1 методики да-ють приблизно однаков1 результати.
Ключовг слова: стале використання недеревних ресурс1в люу, стале ведення л1-сового господарства, урожайшсть дикорослих ягщнигав.
Вступ. В останш роки недеревним ресурсам люу придшено значну увагу як невщ'емною складовою використання люових ресуршв. Стале веден-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук
