CC BY
14
повинна вщповщати чiтким вимогам, сформульованим ВАК Украши. Аналiз дисертацiйних дослiджень нам дае змогу бiльш конкретно сформулювати мету та завдання власного дослщження.
Лггература
1. Бабарицька В.К. Територ1альна оргашзащя комплексу м1жнародного туризму Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 / Кшвський ун-т 1м. Т. Шевченка. - К., 1997. - 25 с.
2. Ылокриницький С.М. Картографо-геодезичне забезпечення земельно-кадастрових роб1т в репош (проблеми, методика, застосування) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.12 / НАН Украши; 1н-т географп. - К., 2003. - 20 с.
3. Давиденко Л.1. Державне регулювання сфери туризму на обласному р1вш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 / Донецький держ. ун-т управлшня. - Донецьк, 2006. - 20 с.
4. Красильников А.В. Формирование региональной бюджетно-налоговой системы в условиях экономической нестабильности (на примере Курганской области) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук.- Курган : Изд-во КГУ. - 1999. - 26 с.
5. Лушик А.В. Гидроминеральные ресурсы Крыма // Вопросы развития Крыма. - 1997. - Вып. 4. - С. 44-53.
6. Шаптала О.С. Державне управлшня сферою рекреацшного обслуговування в Автономий Республщ Крим в умовах ринкових вщносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 / Нацюнальна академ1я держ. управлшня при Президентов! Украши. - К., 2005. - 36 с.
УДК 630*15:639.12:502(477.42) Асист. О.Л. Кратюк, канд. бюл. наук -
Житомирський нащональний агроекологiчний утверситет
ЕКОЛОГО-Л1С1ВНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОКОВИЩ ГЛУШЦЯ (TETRAO UROGALLUS L.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Детально проаналiзовано токовища глушця в умовах Центрального Полюся. Визначено вплив лiсiвничих та шших чинниюв на розташування токовищ. Встанов-лено залежшсть мiж окремими чинниками та розташуванням токовищ.
Ключов1 слова: глушець, Tetrao urogallus, токовище, еколопчш i лiсiвничi чинники.
Assist. O.L. Kratyuk - Zhytomyr national agroecological university
Ecologo-forestry characteristics of the leks of Capercaillie (Tetrao urogallus L.) under conditions of Central Polissya
A detailed analysis of the leks of Capercaillie was made in Central Polissya. Dependence between separate forestry and other factors and leks placing was calculated. Arrangement of leks was developed were counted.
Keywords: Capercaillie, Tetrao urogallus, lek, ecological and forestry factors
Актуальшсть теми. Глушець (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758) e не-вщ'емним елементом люових екосистем Полюся. Його можна розглядати як шдикатор загального антропогенного навантаження на лiсовi бюгеоценози. Зараз цей мисливський птах на територп Украши малочисельний. Його занесено до Червоно1 книги Украши (1994) та взято тд охорону "Конвенщею про охорону дико1 флори i фауни та природних середовищ юнування в Сврош"
(Берн, 1979). Зменшення чисельност^ i, як наслщок, скорочення ареалу глуш-ця у Сврош, спричинене головним чином зменшенням площ болотних маси-вiв та стиглих деревосташв. Зазначенi чинники ведуть до формування iзольо-ваних популяцш, яким, порiвняно iз населенням птахiв у суцiльному ареалi, загрожуе вимирання.
З'ясування питання стащально1 вибiрковостi птахiв - одна iз фунда-ментальних вимог для 1хньо1 охорони та збереження [2], яке своею чергою неможливе без встановлення чисельностi та просторово-часово! динамiки птахiв, виявлення та вивчення чинниюв, якi впливають на територiальний розподiл птахiв у рiзнi пори року. Особливо важливим е питання щодо вибо-ру птахами дшянок пiд токовища, якi е вихщною основою, навколо яко! зосе-редженi 1хт репродуктивнi процеси життедiяльностi [11].
Огляд лiтератури. Важливим чинником, який впливае на вибiр глуш-цями дiлянок пiд токовища, е таксацшш характеристики лiсових насаджень.
За матерiалами Ю.М. Романова та М.В. Козлово! [10], на територи Ро-си i, зокрема в Архангельсьюй областi, токовища в основному розташоваш у сосняках (93,5 %). Шд токовища глушцi зазвичай обирають стиглi (86,8 %) насадження IV та V (73,0 %) клаЫв боштету. Повнота деревостану на токовищах бувае переважно 0,4-0,5 (46,2 %) та 0,6-0,7 (33,0 %); шдрют i пiдлiсок рiдкий або вщсутнш (65,6 %) чи середньо! густоти (34,4 %). Переважна бшь-шють токовищ (77,6 %) межуе зi сфагновими болотами чи розташованi без-посередньо на них. Значна юльюсть токовищ розташована неподалiк вiд рь чок та струмкiв.
У Прип'ятському ПЗ усi токовища розташованi у сфагнових сосняках (багоново-сфагнових та пухiвково-сфагнових) [4]. Щ сосняки характеризу-ються низькими класами бонiтету (Va-Vб), висотою до 4,5 м та вшом вiд 60 до 200 роюв.
У Карпатах глушцi найчастiше влаштовують токовища у поясi ялино-вих лiсiв, особливо у ялинових пралюах. 1хт мiсця розташування значною мiрою залежать вiд таксацiйних характеристик насаджень [1]. Так, у ялинових розрщжених насадженнях вжом 150-170 роюв i повнотою 0,3-0,4 розта-шовано 48,7 % токовищ, у ялинових густих насадженнях вшом 100-180 роюв i повнотою 0,5-0,8-27,0 %, у буково-ялинових насадженнях вiком 120-160 роюв i повнотою 0,4-0,6-13,5 %, решта (10,8 %) - на полонинах i рiдколiссях.
На територи Полiського природного заповiдника насадження, обраш птахами як токовища, переважно середньовiковi з повнотою 0,5-0,6 (83 %). Г.В. Бумар [3].
Таким чином, аналiз л^ературних джерел дае шдставу констатувати, що на територи Украши недостатньо уваги придiлено лiсотипологiчнiй характеристик насаджень (вiк, повнота, зiмкнутiсть, склад тощо) як одному з визначальних чинникiв вибору птахами стацш пiд токовища. Така шформа-щя потрiбна для розроблення заходiв з охорони та вщтворення виду.
Матерiал та методика. В умовах Центрального Полюся ми описали 82 токовища глушця. 1х виявляли за схемою В. А. Кузяюна [9] та описували з використанням таксацiйних матерiалiв. Описували не лише дшянку розташу-
вання токовища, а й територш навколо нього площею 25 га у виглядi квадрата 500x500 м. За люотаксацшними матерiалами здiйснювали як опис видшу, у яко-му розташоване токовище, так i двох прилеглих за такими показниками: склад деревостану, вж, боштет, повнота, висота, тип люорослинних умов тощо [5].
Результати та обговорення. Особливост розташування та еколого-лiсiвничу характеристику токовищ в окремих господарствах розглянуто у наших публжащях [7, 8].
За ТЛУ, токовища птахи здебшьшого влаштовують у борах та суборах (табл.) - 42 (51,2 %) токовища та 40 (48,8 %) вщповщно.
Табл. Розподт токовищ за типами люорослинних умов
_(чисельник - ктьюсть токовищ; знаменник - частка, %)_
Трофотопи Пгротопи
1 2 3 4 5 Разом
А 12 14,6 21 25,6 4 4,9 1 12 4 4,9 42 51,2
В 8 21 7 4 40
9,8 25,6 8,5 4,9 48,8
Всього: 12 14,6 29 35,4 25 30,4 8 9,8 8 9,8 82 100,0
У борових умовах глушщ вщдають перевагу едатопам А1, А2 (40,2 %). Розташування токовищ у суборах характеризуемся змщенням 1х переважно! бiльшостi у свiжi та волоп гiгротопи. Це зумовлено вщсутшстю на дослщжу-ванiй територи едатошв В1. Загальна кiлькiсть таких токовищ становить 29 (35,4 %). У едатопах А5, В5 було виявлено лише 8 (9,8 %) токовищ. Таю ж ТЛУ простежено й на сусщшх вщ токовищ дшянках. Таку ж закономiрнiсть виявлено й для окремих господарств. Наприклад, на територи ДП "Слове-чанське ЛГ" виявлено 20 токовищ глушця (по 10 - у борових та суборових умовах). У борах найбшьша юльюсть токовищ розташована у сухих (20,0 %) та свiжих (25,0 %) умовах, у суборах - у свiжих (20,0 %). Лише 2 токовища розташоваш у мокрих умовах (А5, В5).
Вiдповiдно до ТЛУ, на 72 (87,8 %) токовищах переважають чист сосновi насадження (10С-8С), решта ста-новлять сосново-березовi рiзного складу, подекуди з домшками сосни Банкса, дуба звичайного, осики, вшьхи.
Вiкову структуру насаджень на токовищах представлено на рис. 1.
Привертае увагу рiвномiрний характер розподшу токовищ за насаджен-нями рiзних класiв вiку - вщ середньовь кових до перестшних. Простежено пря-мий тiсний зв'язок мiж розташуванням
пристигагоч! 24,4%
Рис. 1. Ыкова структура насаджень на дтянкахрозташування токовищ
токовищ та вжом насаджень на них (у = 3,8929-х - 3,8571; г = 0,77). Таке рiв-номiрне сшввщношення характерне не для уЫх господарств. Зокрема, на те-ритори ДП "Словечанське ЛГ" у середньовжових насадженнях виявлено 7 (35,0 %) токовищ; у пристигаючих - 2 (10,0 %); у стиглих - 7 (35,0 %); у пе-рестшних - 4 (20,0 %) зi збереженням прямого тiсного зв'язку (у = х - 1,1429; г = 0,68).
Значш плошд молоднякiв та середньовiкових насаджень, незначш -стиглих i перестiйних соснових лiсiв, "розкиданих" у виглядi ос^вщв, зму-шують птахiв влаштовувати токовища в непритаманних 1м мiсцях. Про це свщчить значна кiлькiсть токовищ, розташованих у середньовiкових та по-части пристигаючих насадженнях. Крiм цього 9 (10,9 %) токовищ розташова-но у культурах сосни, 7 з яких - у середньовшових.
На мюце розташування токовищ може ютотно впливати вiкова структура прилеглих до них видшв.
60 л -В|ков1 категор и насаджень на токовищ I
—■— Середньовжов!
л -I -А ГТпнгтигяши \
Вков1 категоринайближчих до токовища насаджень Рис. 2. Залежшсть ктькост1 токовищ вiд вЫових категорШ насаджень на токовищах та на прилеглих територiях
Для з'ясування цього питання ми додатково обстежили прилеглi до токовища видши. 1хня кшьюсть становила 164, з них 158 - це лiсовi видши, решта - вщкрит болота. Останнi в розрахунок не брали. Вплив вжу насаджень на розташування токовищ вщображае рис. 2. Очевидно, що i в прилеглих до токовища видшах переважають середньовiковi насадження. Така тен-денцiя порушуеться лише стосовно токовищ, розташованих у стиглих дере-востанах. Проте, стигл^ а також перестоялi насадження забезпечують сприят-ливi умови для токування. Треба звернути увагу на те, що майже 50 % насаджень навколо токовищ, розташованих у середньовжових деревостанах також середньовжовь
Привабливють середньовжових насаджень для шж!в може зрости за умови 1х зростання за IV-V класами бонiтету. Проте, за такими боштетами насадження зростають на територiях розташування лише 3 (12,5 %) токовищ.
Насадження, як зростають у межах розташування бшьшост з токовищ, характеризуются високими класами боште^в (рис. 3). Кiлькiсть токо-
вищ влаштованих птахами у насадженнях IV та V клаЫв бонiтетiв, незначна i становить 10 (12,2 %). Особливо велика юльюсть токовищ у насадженнях, що зростають за II класом бонiтету 33 (40,2 %). Така тенденщя зберiгаеться на територи уЫх господарств, у яких було виявлено та описано токовища.
На дшянках розташування токовищ переважають одновiковi насадження (73,2 %). Наявнiсть на токовищах, або поблизу них, рiзновiкових насаджень -позитивно впливае на яюсть територй, об-рано! птахами пiд влаштування токовищ. Навiть окреме дерево, що за вжом значно старше вщ оточуючого деревостану, роз-ташоване на токовищi, вiдiграе велике значення. Ми спостержали глушцiв на то-ковищi серед середньовiкового насадження, де самщ перед початком токуванням обирали дерева сосни звичайно! вжом близько 100 рокiв.
Глушець е одним з найбшьших за розмiрами лiсових птахiв, тому важ-ливого значення набувае повнота насаджень, в умовах яких вш мешкае. Та-кий птах, з розмахом крил 87-125 см, зазвичай, уникае високоповнотних де-ревосташв, особливо це стосуеться середньовжових та пристигаючих, якi зростають за високими класами бонiтету. В умовах Центрального Полюся на дшянках 58 (70,7 %) токовищ переважають середньоповнотш (0,6-0,7) насадження. Кшьюсть токовищ з повнотами насаджень 0,4-0,5 та 0,8-1,0 становить вщповщно 13 (15,9 %) та 10 (12,2 %).
Рис. 3. Боштет насаджень у межах розташування токовищ
0,5 0,6
31мкнупсть крон деревостану Рис. 4. ЗткнутЮть крон деревостану у межах розташування токовищ
Високобоштетш насадження з переважаючими повнотами 0,6-0,7 i бшьше створюють певнi труднощi пiд час токування. Проте, у таких умовах птахи намагаються влаштовувати токовища поруч з галявинами та вжнами люу, на дшянках з нерiвномiрною повнотою, де зiмкнутiсть деревостану не е високою. Так, у межах 35 (42,7 %) токовищ, переважають деревостани iз зiм-
кнутютю крон 0,5 (рис. 4). На решт токовищ вона така: 0,6 на територiях 15 (18,3 %) токовищ, 0,4-13 (15,9 %), 0,7-11 (13,4 %), 0,3 та 0,8 - по 4 (4,9 %) токовищ. Така зiмкнутiсть крон деревостану на токовищах значною мiрою за-лежить вiд того, що у 87,8 % випадках центральною частиною токовища е га-лявина. Роль галявин часто виконуе густа сггка лiнiйних об,ектiв, таких як: ль совi дороги, квартальнi просiки, протипожежш розриви.
Висновки. Глушцi найчастiше влаштовують токовища у стиглих та перестоялих насадженням у ТЛУ А1, А2 та В2, В3, значно менше в умовах си-рих та мокрих пгротошв. У деревостанах 20-60-р1чного вiку глушцi обира-ють мюця пiд токовища поруч з галявинами або на дiлянках iз зiмкнутiстю крон 0,3-0,5.
1нтенсивне використання глушцями молоднякiв та середньовжових деревостанiв свiдчить про нестачу придатних для них мюць проживання, а висока локальна щшьтсть самщв на токовищах в умовах тривалого антропогенного тиску е показником загально! депреси популяцп.
Для полшшення умов iснування виду в зош iнтенсивного ведення ль сового господарства ми пропонуемо: шд час створення люових культур у бо-рових та суборових умовах у бютопах глушця варто зберiгати сiтку юнуючих лiнiйних об,ектiв, а у разi !х вiдсутностi - формувати нову [6].
Лггература
1. Баренблат 1.О. До розповсюдження тетерукових в Украшських Карпатах / 1.О. Ба-ренблат, I.I. Сойма, В.В. Боднар // III конф. молодих орттолопв Украши, Кшв, 14-15 березня 1998 р. : тези доповщей. - Чершвщ, 1998. - С. 10-13.
2. Бибби К. Методы полевых экспедиционных исследований. Исследования и учеты птиц / К. Бибби, М. Джонс, С. Марсден : пер. с англ. - М. : Союз охраны птиц России, 2000. -186 с.
3. Бумар Г.В. Чисельнють та поведшка глухаря на токовищах у Полюькому заповщни-ку / Г.В. Бумар // Заповщна справа в Укрш'ш. - 2001. - Т. 7. - Вип. 1. - С. 37-39.
4. Клакоцкий В.П. Численность и размещение куриных птиц в Припятском заповеднике / В.П. Клакоцкий // Заповедники Белоруссии : исследования : [статьи]. - Минск, 1977. -Вып. 11. - С. 126-130.
5. Кратюк О. Л. До методики вивчення стащального розташування глушця / О. Л. Кра-тюк // Потенщал i проблеми мисливського господарства Украши : I всеукрашська мислив-сько-господарська наук.-практ. конф. студенпв та астранпв, Львiв, 6-9 вересня 2006 р. : ма-терiали доповщей. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2006. - С. 73-78.
6. Кратюк О.Л. Еколого-лiсiвничi закономiрностi бютотчного розпод^ тетерука (Lyrurus tetrix L.) та глушця (Tetrao urogallus L.) в умовах Центрального Полюся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лювництво"/ О.Л. Кратюк. - Львiв, 2008. - 20 с.
7. Кратюк О.Л. Еколого-лшвнича характеристика токовищ глушця (Tetrao urogallus L.) в умовах Державного пщприемства "Лугинське лiсове господарство" / О.Л. Кратюк, O.G. По-лiщук // Вюник НУВГП : зб. наук. праць. - Рiвне : НУВГП. - 2007. - Вип. 1(37). - С. 32-37.
8. Кратюк О.Л. Вплив структури люосташв на територiальне розмiщення токовищ глушця (Tetrao urogallus L.) в умовах Державного пщприемства "Словечанське люове господарство" / О.Л. Кратюк, A.I. Гузш // Наукова конф. присвячена 85^ччю з дня народження Б.Ф. Остапенка, Харюв, 17-18 травня 2007 р. : тези доповщей. - Харюв, 2007. - С. 71-72.
9. Кузякин В.А. Охотничья таксация / В. А. Кузякин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 200 с.
10. Романов Ю.М. Перспективы охраны токовищ обыкновенного глухаря при эксплуатации лесов III группы / Ю.М. Романов, М.В. Козлова // Влияние антропогенной трансформации ландшафта на население наземных позвоночных животных : всесоюзное совещание : тезисы докл. - М., 1987. - Ч. 2. - С. 114-115.
11. Шинкин Н.А. Управление популяцией (на примере тетерева Lyrurus tetrix L.) / Н.А. Шинкин, Е.И. Спицына // Биопроизводительность и биоценотические связи наземных позвоночных юго-востока Западной Сибири : науч. статьи. - Томск, 1989. - С. 3-19.
УДК 338.48 Доц. Н.А. Свелеба, канд. екон. наук;
acnip. М.М. Б1гус - ЛьвЬвська КА
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ТУРИСТИЧНОГО Б1ЗНЕСУ В УМОВАХ ДИНАМ1ЧНИХ ЗМ1Н РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто актуальн проблеми туристичного 6i3Hecy Украши та ïxhï динамiчнi змiни, якi зyмовленi впливом свiтовоï фшансовоï кризи. Вiдповiдно до наявних кри-зових явищ в туристичному бiзнесi, запропоновано напрями комплексного виршен-ня iснyючих проблем.
Assoc. prof. N.A. Sveleba;post-graduateM.M. Bihus -L'viv commercial academy
Topical problems of tourist business in conditions of dynamic changes market environment
The article examines topical problems of tourist business in Ukraine its dynamic changes which are caused by influence world financial crisis. According to existing crisis phenomena in tourist business we offered directions of complex solution of existing problems.
У сучасних умовах у свгговому масштаб! розвиток туристично-рекре-ацiйноï галуз1 е одним з найбшьш динам1чних, що обумовлено процесами глобал1зацп, шдвищенням стандар^в життя в економiчно розвинених кра-шах, масштабними швестищями у привабливi туристичш регiони, шдвищен-ням мобшьност населення.
Украïна посiдае одне з провщних мiсць в Gвропi за рiвнем забезпечен-ня природними та антропогенними тyристично-рекреацiйними ресурсами, що потенцшно здатнi сформувати iстотнy зацiкавленiсть в^чизняних та шозем-них тyристiв. За даними Свггового економiчного форуму, у 2007 р. у сферi подорожей i туризму Украïна серед 124 краш свiтy посiла лише 78 мюце, тодi як Чехiя - 35, Угорщина - 40, Литва - 51, Польща - 61 мюця.
Розвиток тyристично-рекреацiйноï галyзi протягом останшх рокiв у краïнi загалом характеризуеться позитивною динамiкою, збiльшенням показ-никiв внyтрiшнього та в,ïзного туристичних потоюв. Зокрема, протягом I тв-рiччя 2008 р. тyристичнi шдприемства надали послуги 2,3 млн туристав (на 7 % бiльше, тж у I пiврiччi 2007 р.) та 918,7 тис. екскурсанив (на 51 % бшьше), зокрема за видами туризму:
• в^зний - 245,5 тис. ос1б (на 25 % бшьше, шж у I твр1чч1 2007 р.);
• вшзний — 950,6 тис. ос1б (на 24 % бшьше, тж у I твр1чч1 2007 р.);
• внутршнш — 1,1 млн. ос1б (на 8 % менше, нж у I твр1чч1 2007 р.).
Структура туристичних потоюв в Украш е позитивною i свiдчить про ютотне переважання внyтрiшнього та в^'зного туризму, якi сумарно сформу-вали 88,4 % yсiх тyристiв. Таким чином, туристично-рекреацшна галузь у краш забезпечуе реалiзацiю своïх основних функцш - створення нових робо-чих мюць (зокрема, для вразливих верств населення), шдвищення доходiв
