CC BY
10
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.
3. Seneta W. Dendrologia / W. Seneta, J. Dolatowski. - Warszawa : Wyd. Naukowe PWN, 2003. - 559 s.
Блюсюк Н.Л. Декоративные формы древесных растений в коллекции дендрологический парка Ботанического сада Лесотехнического университета
Проведено исследование видового состава декоративных форм древесно-кус-тарниковых растений в коллекции дендропарка Ботанического сада НЛТУ Украины. Подано распределение декоративних форм по жизненным формам (листопадные деревья и кусты, вечнозеленые деревья и кусты, листопадные и вечнозеленые кусты-деревья) и их количественное и процентное соотношение. Установлено, что доминирующей группой являются деревья - 39 таксонов, а кусты составляют 34 таксона. Указано на специфические декоративные качества этих растений, которые зависят от формы кроны, формы листовой пластинки и ее расцветки, формы, размера и расцветки цветов, формы, листопадные породы, вечнозеленые породы.
Ключевые слова: декоративные формы, листопадные породы, вечнозеленые породы.
Bliusiuk N.L. Decorative forms of arboreal plants in collection of dendrology park of Botanical garden of wood technology university
Research of specific composition of decorative forms wood and shrub plants is conducted in collection of dendropark of the Botanical garden of NUFWT of Ukraine. Distributing of decorative forms is given after life-form (deciduous trees and bushes, evergreen trees and bushes, deciduous and evergreen bushes - trees) and them quantitative and percent correlation. It is set that a dominant group are trees - 39 taxons, and bushes make 34 taxons. It is indicated on specific decorative qualities of these plants, which depend on the form of crown, form of puff plate and its colouring, form, size and colouring of flowers.
Keywords: decorative forms, deciduous breeds, evergreen breeds.
УДК 630*15:639.12:502(477.42) Ст. викл. О.Л. Кратюк, канд. бюл. наук;
доц. В.Р. Бтецький, канд. техн. наук -Житомирський НАЕУ; ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук - Хмельницький НУ
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З СТАЦ1Й ПОШИРЕННЯ ГЛУШЦЯ (TETRAO UROGALLUS L.) ЗА СЕЗОНАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Здшснено порiвняльний аналiз стацш перебування глушця в умовах Центрального Полюся за сезонами. З'ясовано, що бютопи, в яких мешкають птахи, можна роз-дшити на л1тньо-осшш, зимовi та стацп токування.
Ключов1 слова: глушець, Tetrao urogallus, стацп, сезонне розмщення, Цен-тральне Полюся.
Вступ. Придатшсть одних i тих же бютошв для проживания тварин i, зокрема, птахiв, закономiрно ршшчно змшюеться упродовж року. Прохо-дження рiзних фаз життедiяльностi птахiв зумовлюеться певними вимогами до середовища. Незважаючи на те, що глушець, як осший птах, упродовж року тримаеться вщносно невелико! за площею територн, яка зазвичай приблизно дорiвняе 4 люовим кварталам (близько 400 га), спостережено певш вщмшност мiж стащями перебування у рiзнi пори року. Загалом питання просторово-ча-
сово! динамгки глушця, просторово-типолопчно! оргашзаци та впливу на них екологгчних та лiсiвничих чинникiв в Украшг та, зокрема, в Центральному По-лiссi вивченг недостатньо. Наведенi у лiтературi матерiали [1-6, 8, 9, 11-14 та гн] е розрiзненими i не дають цшсно! картини.
Матерiал та методика. Дослгдження бiотопiчного розподiлу глушця в умовах Центрального Полгсся проводили у 2003-2007 рр. Ми видглили й ура-хували 31 чинник, якими, на наш погляд, найбгльш повно характеризуеться те-риторiя мiсць проживання виду. Yci чинники ми роздглили на двi групи. До першо! включили показники, як характеризують дiлянку (видiл), де зафгксува-ли птаха чи слiди його життедiяльностi, а саме: тип лгсорослинних умов (ТЛУ), вiк, бонiтет, зiмкненiсть крон, повнота, висота деревостану, густота пгдросту та пiдлiску, видовий склад пгдросту, наявнiсть галявин, походження та вгкова структура деревостану, а також наявнгсть ягiдникiв. До друго! групи включили показники еколого-лгавничо! характеристики насаджень навколо мгсцеперебування птаха (або слгдгв його життедiяльностi) у межах тимчасово! пробно! площi (ТПП), площу яко! ми прийняли за 25 га. Це, зокрема, площа та вгдстань до ягiдникiв, площа та вгдстань до болiт (лiсових, вiдкритих), довжи-на i вiдстань до узлгсь та лiнiйних об,ектiв, мозашшсть тощо.
Достовiрнiсть рiзницi проводили за загальноприйнятими методиками [7, 10] з використанням пакетгв прикладних комп'ютерних програм Microsoft EXCEL за допомогою однофакторного дисперсгйного аналiзу.
Результати та обговорення. Виходячи з того, що опис бютошчного розподiлу глушцiв проводили влiтку, восени, взимку, а також описували роз-ташування токовищ, ми отримали шгсть пар показникiв для проведення ста-тистичного аналiзу: токовище - зима, токовище - лгто, токовище - осгнь, зима - лгто, зима - осiнь, лiто - осшь.
Результати статистичного оброблення зведенг у табл., в якгй вказали достовiрнiсть рiзницi бiотопiчного розподiлу мiж сезонами року.
За ТЛУ достовiрна рiзниця встановлена мiж бiотопами поширення глушця у парах зима - лгго (Ефакт = 6,14 > F0,95 (1; 404) = 3,86) та зима - осшь (Рфжт = 10,53 > F0,95 (1; 382) = 3,87). В гнших парах ргзниця недостовгрна. Проте вгк деревостану, незважаючи на подгбнгсть ТЛУ, для кожного сезону мае сво! особливостг. Виняток тут становить пара лгто - осгнь, де як за ТЛУ ^фжт = 0,62 < F0,95 (1; 363) = 3,87) так i за вгком деревостану (Fфакт = 2,03 < F0,95 (1; 363) =
3.87), ргзниця не е достовгрною.
Вгдмшшсть у вгцг насаджень на дглянках поширення глушця за сезонами досить гстотна. У парг токовище - осгнь (Fфакт = 47,98 >> F0,95 (1; 252) =
3.88), токовище - лгто (Рф^ = 35,36 >> F0,95 (1; 274) = 3,88), зима - осгнь ^фжт = 24,76 >> F0,95 (1; 382) = 3,87), зима - лгто (Fфакт = 13,42 > F0,95 (1; 404) = 3,86), токовище - зима ^фжт = 9,91 > F0,95 (1; 293) = 3,87). Таким чином, протягом року птахи надають перевагу деревостанам з певними вгковими особливостями, якг можуть бути гндикатором просторово-часово! оргашзаци глушцгв.
1ншг таксацшш показники деревостану за сезонами майже не змгню-ються. Зокрема, ргзниця мгж класами бонгтету достовгрна лише у парг лгто -осгнь (Fфакт = 6,31 > F0,95 (1; 363) = 3,87), а мгж повнотою деревостану у всгх парах недостовгрна.
Табл. Достовiрнiсть рiзницi стацш глушця мiж сезонами року
Чинники Токовище, зима Токовище, л1то Токовище, осшь Зима-л1то Зима-осшь Лгго-осшь
Характеристика насадження на д1лянщ зустр1ч1 птаха ТЛУ - - + + -
Вк + ++ ++ + ++ -
Боттет - - - - - +
Повнота - - - - - -
З1мкнетсть - + + + - -
Висота - + + - + +
Густота тдросту 1 пвдлюку - + - - - -
Пвдршт - - - - - -
Походження + + + - - -
Наявтсть галявин + ++ ++ + + -
В1кова структура - + + + + -
Видовий склад ягвднишв - - + + ++ +
Еколого-л1с1внича характеристика насаджень навколо м1сця зустр1ч1 з птахом у межах ТПП Площа ягвдник1в - - - + + -
Ввдстань до ягвдника + - - + + -
Площа чорничнишв - - - - - -
Ввдстань до чорничника + + + - - -
Площа брусничнишв - - - - - -
Ввдстань до брусничника - - - - - -
Площа журавлиннишв - - - - + -
Ввдстан до журавлинника - - + - + +
Ввдстань до люового болота - - - - - -
Площа лшових болгг - + + + - -
Ввдстань до ввдкритого болота - - - - - -
Площа ввдкритих болгг - - - - + -
Загальна площа бол1т + + - - - -
Площа ввдкритих д1лянок - - - - - -
Довжина узл1сь - - - - - -
Ввдстань до узлшся - - - - - -
Довжина лшшних об'екив - - - + + -
Ввдстань до лшшних об'екив - - - + + -
Мозаштсть стацш - - - - - -
* Примггка: (-) - Бфакт < ?0,95; (+) - Бфакт > Ро,95; (++) - Рфакт (Рфакт > 20,0) >> Б0,95-
Причина полягае у неоднаковш значимостi для глушцiв класiв боштету та рiзних повнот у окремих вжових категорiях насаджень за порами року. Так, якщо птахи уникають середньовiкових насаджень високих класiв боштету, то 1-11 класи стиглих та перестиглих насаджень досить привабливi для глушщв. Аналогiчна ситуацiя складаеться й з повнотою. Високоповнотних насаджень птахи, зазвичай, уникають. Особливо це стосуеться молодниюв та середньовь кових деревосташв. Проте перестоялi насадження, що мають високу повноту, цiлком придатнi для птахiв упродовж усього року. О^м цього, важить i вплив зiмкненостi крон на бiотопний розподiл птахiв. Особливо взимку та пiд час ви-бору дiлянок для токовищ глушщ намагаються триматися насаджень iз якомо-га меншою зiмкненiстю крон. Виявлена достовiрна рiзниця зiмкнутостi крон у парах токовище - лгго (Рфакт = 10,24 > Р0,95 (1; 273) = 3,88), токовище - осшь ^факт = 10,38 > Б0,95 (1; 251) = 3,88) та зима - лЬо ^т = 5,82 > Б0,95 (1; 402) = 3,86). Таким чином, можна вважати шдтвердженою значушдсть цього показни-
ка для nraxÏB у зимовий та передвесняний перюди, особливо за умови, коли у стащях домшують переважно середньовiковi високоповнотнi деревостани. Тому, припускаючи можливiсть прогнозування проживання птахiв у насадженш певно! структури, не варто брати до уваги лише клас боштету чи його повноту, вш чи зiмкненiсть тощо, а проводити ощнку значущостi того чи шшого бюто-пу для птахiв комплексно, з урахуванням усiх чинниюв.
Поряд з вжом, класами бонiтету, повнотою, зiмкненiстю деревостану, для виявлення впливу чинниюв середовища на просторово-часову динамжу глушця, необхiдно взяти до уваги й висоту деревостану. Зазначений показник, поряд з шшими чинниками, ютотно впливае на вибiр птахами д^нок, особливо пiд токовища. Вщсутшсть достовiрноï рiзницi мiж висотою деревостану на токовишд та у зимових стацiях зрозумiла, оскiльки птахи зазвичай влаштову-ють токовища у межах тих дшянок, на яких проводять бiльшiсть часу у зимовий перюд. Вiдсутнiсть достовiрноï рiзницi мiж зимовими та лiтнiми стацiями (Рфакт = 2,48 < F0,95 (1; 404) = 3,86) потребуе додаткового вивчення. В осшнш перiод чинник висоти деревостану своерщно впливае на трапляння птахiв. Достовiрнiсть рiзницi, порiвняно з iншими перiодами, становить: токовище -осшь - Fфакт = 14,99 > F0,95 (1; 252) = 3,88, зима - осшь - Fфакт = 14,08 > F0,95 (1; 382) = 3,87, лгго - осшь - Fфакт = 4,52 > F0,95 (1; 363) = 3,87.
Густота шдросту та шдлюку мае рiзне значення для птахiв протягом року. Якщо на токовищд зазвичай зазначена рослиншсть вiдсутня або мае переважно низьку густоту, то у лтгаш перiод глушцi, особливо самцi, обирають дiлянки з якомога бiльшою густотою. Саме в щ перiоди вибiр птахiв стосовно дiлянок з рiзною густотою пiдросту та пiдлiску дiаметрально протилежний, що й пiдтверджують результати нашого аналiзу (Fфакт = 4,55 > F0,95 (1; 274) = 3,88). В шших парах, ^м токовище - лiто, статистично достовiрноï рiзницi мiж густотою шдросту та шдлюку не встановлено. Зважаючи на те, що глушцi переважно зус^чаються у борових та суборових умовах, у яких шдрют вираже-ний слабо та представлений здебшьшого сосною звичайною та березою повислою, вщмшносл за видовим складом протягом року не спостершаються. Проте наявшсть пiдросту сосни звичайно^ як об'екту живлення, в зимових стащях е обов'язковою передумовою проживання шж^в.
В умовах iнтенсивного ведення люового господарства, значнi плошi займають лiсовi культури. Якщо протягом року птахи з однаковою частотою зус^чаються як у природних, так i в штучних насадженнях (лио - осшь ^фжт = 0,82 < F0,95 (1; 363) = 3,87), зима - осшь (F,^ = 0,25 < F0,95 (1; 382) = 3,87), зима - лгто ^фжт = 0,19 < F0,95 (1; 404) = 3,86)), то для влаштування токовищ вони намагаються обирати дiлянки з деревостанами природного походження. За цим показником токовища вiдрiзняються вщ стацiй в iншi пори року: токовище - зима (Рфакт = 7,11 > F0,95 (1; 293) = 3,87), токовище - лгто (Бфакт = 8,71 > F0,95 (1; 274) = 3,88), токовище - осшь ^фжт = 5,11 > F0,95 (1; 252) = 3,88).
За вжовою структурою деревосташв лiтнi та осiннi стацiï ^фжт = 0,46 < F0,95 (1; 363) = 3,87), а також зимовi стаци та насадження на токовищд (Fфакт = 0,01 < F0,95 (1; 293) = 3,87) не вiдрiзняються. Якщо у лигах та зимових стацiях переважають одновiковi насадження, то на токовишi та в зимових стащях пта-хiв досить часто трапляються рiзновiковi. Виходячи з цього, достовiрною е рiз-ниця у вiковiй структурi деревосташв у таких парах: токовище - лио ^фжт =
7,26 > F0,95 (1; 274) = 3,88), токовище - осшь ^факт = 10,42 > F0,95 (1; 252) = 3,88), зима - лгто ^фжт = 10,71 > F095 (1; 404) = 3,86), зима - осшь ^фжт = 14,54 > F095 (1; 382) = 3,87).
За наявнютю галявин найпомишше вiдрiзняються дiлянки токовищ та лггаьо-осшш стацiï перебування птахiв: токовище - лгто (Fфакт = 38,84 >> F0,95 (1; 274) = 3,88), токовище - осшь ^фжт = 26,47 >> F0,95 (1; 252) = 3,88). За цим же показником вiдрiзняються стаци розташування токовищ та зимовi (Fфакт = 9,99 > F0,95 (1; 293) = 3,87), зимовi та лiтнi ^фжт = 17,64 > F0,95 (1; 404) = 3,86), зимовi та осшш (Fфакт = 7,69 > F0,95 (1; 382) = 3,87), а мiж лiтнiми та осшшми стацiями тако1' рiзницi не встановлено ^фжт = 1,52 < F0,95 (1; 363) = 3,87). Таю показники дисперсшного аналiзу зумовленi тим, що у середньовжових та пристигаючих насадженнях, у яких деревостани зростають за високими класа-ми боштету з переважаючими повнотами 0,6-0,7 та вище, птахи намагаються влаштовувати токовища поруч з галявинами. У зимовий перюд на таких дглян-ках вони зазвичай харчуються хвоею пригшчених дерев пiдросту сосни зви-чайноь У таких стацiях, зазвичай, трапляються дерева сосни звичайно!" з роз-логими кронами, на яких птахи проводять чимало часу, харчуючись та вщпо-чиваючи. Натомiсть, влiтку та восени наявшсть галявин не мае такого значен-ня, як тд час токування та у зимовий перюд.
Виникае проблема щодо вивчення впливу видового складу, площ, вщ-сташ до япдниюв на вибiр стацiй глушцями. По-перше, у борових та суборових умовах Центрального Полюся е значнi плошi чорничникiв та брусничниюв, на-томiсть плошi журавлинниюв обмеженi. По-друге, глушець - осший птах i мо-же використовувати певш далянки з ягiдниками у рiзнi пори року, при цьому, наприклад, влiтку брусниця е його об'ектом харчування, а взимку цю дiлянку птахи використовують з шшою метою. По-трете, значення ягiд рiзних видiв у живленнi птахiв змiнюеться за сезонами. Чорниця становить значну частку у ра-цiонi глушщв влiтку, брусниця - в лггаьо-осшнш перiод, журавлина - восени та за вщсутносп стiйкого снiгового покриву - взимку. По-четверте, в умовах, коли через скрутне матерiальне становище для певно!" частини мiсцевого населення ягоди чорницi, брусницi, журавлини стають чи не единим джерелом доходу, значно шдвищуеться чинник турбування у линьо-осшнш перiод. Як наслiдок, у окремих господарствах птахiв у перюд масового збирання ягiд фiксували на дь лянках без ягiдникiв або з незначним 1'х проективним вкриттям.
За видовим складом ягiдникiв, на дшянках помешкань птахiв, нашстот-шше вiдрiзняються зимовi та осiннi стаци ^фжт = 32,79 >> F0,95 (1; 394) = 3,87). Виявлено достовiрну рiзницю у парах токовище-осшь (Fфакт = 10,38 > F0,95 (1; 264) = 3,88), зима-лгто (Fфакт = 8,27 > F0,95 (1; 406) = 3,86), лгто-осшь (Fфакт = 8,49 > F0,95 (1; 377) = 3,87). З урахуванням загально1' плошi ягiдникiв, встановлено достовiрну рiзницю лише мiж сезонами, коли япдники мають визначальну роль у рацюш птахiв та коли такого значення вони не мають (зима - лио ^фжт = 5,06 > F0,95 (1; 406) = 3,86), зима - осшь ^фЖт = 10,27 > F0,95 (1; 394) = 3,87)). У таких парах достовiрна i рiзниця виявлена щодо вiддалi до япдниюв (зима -лгго (Fфакт = 6,43 > F0,95 (1; 406) = 3,86), зима - осшь ^факт = 11,31 > F0,95 (1; 394) = 3,87)), а також у парг токовище - зима ^фжт = 4,63 > F0,95 (1; 293) = 3,87). За площею найбгльш поширених япдниюв (чорничниюв та брусничниюв) упро-довж року стаци не вгдргзняються, як не вгдргзняються вони i за вгддаллю до
брусничниюв. Токовища, своею чергою, розташованi переважно у сухих та свiжих умовах, у яких, зазвичай, зростають брусничники, достовiрно вiдрiзня-ються показники щодо вщсташ до чорничникiв, порiвняно з шшими сезонами (токовище - зима (Рфакт = 7,14 > Р0,95 (1; 293) = 3,87), токовище - лгш (Рфакт = 4,98 > Б0,95 (1; 276) = 3,88), токовище - осшь (Бфакт = 9,11 > Б0,95 (1; 264) = 3,88)). В осшнш перюд виявлено тяжiння птахiв до стацш за участю журавлинниюв у надгрунтовому покривi, незважаючи на обмежешсть 1х площ (токовище -осшь (Бфакт = 10,73 > Б0,95 (1; 264) = 3,88), зима - осшь (Бфакт = 7,92 > Б0,95 (1; 394) = 3,87), лгго - осшь (Бфакт = 5,48 > Б0,95 (1; 377) = 3,87)).
Наявшсть болотних масивiв е необхщно передумовою мюць перебуван-ня глушця. Птахи упродовж року з однаковою перюдичшсть трапляються як на заболочених дiлянках лiсiв, так i на вiдкритих болотах. Таким чином, немае дос-товiрноl рiзницi за сезонами у вщсташ вiд стацiй птахiв до рiзних типiв болотних масивiв. Стосовно плошд лiсових болiт, достовiрну рiзницю виявлено лише в окремих парах показниюв (токовище - осiнь (Б факт = 6,52 > Р0,95 (1; 264) = 3,88), токовище - лгго (Б факт = 11,97 > Р0,95 (1; 276) = 3,88), зима - лгго (Бфакт = 4,23 > Р0,95 (1; 406) = 3,86)), яка, можливо, здебшьшого залежить вiд неоднакових площ таких дшянок у рiзних господарствах, тж вiд потреб птахiв. Варто ще раз наго-лосити, що описуваш дiлянки зустрiчей з птахами становили по 25 га у люах, у яких частка болгт е невеликою i на значнiй частиш з яких болотних масивiв немае або 1х площа незначна. Площд вiдкритих болiт та вщкритих дiлянок (НЛК, зруби, поля, луки тощо) за сезонами також мало змiнюються. Як наслщок, вщ-мшностей у довжинi узлiсь та вщсташ до них упродовж року не встановлено. У мозашносп упдь у рiзнi пори року iстотноl рiзницi також немае.
Глушцi для рiзних потреб використовують лiсовi дороги та квартальш просiки упродовж року. Влпгсу влаштовують порхалиська, харчуються безхре-бетними, восени поповнюють запаси гастролiтiв тощо. Значно! ваги вони набу-вають у зимовий перюд, особливо у високоповнотних середньовшових та прис-тигаючих насадженнях, за вiдсутностi достатньо! кшькоеп галявин. Уздовж ль нiйних об'екпв створюються сприятливi умови для зимiвлi птахiв. Тому саме зимовий перюд вiдрiзняеться вiд iнших впливом довжини лiнiйних об,ектiв на вибiр стацш птахами (зима - лгш (Бфакт = 5,57 > Р0,95 (1; 406) = 3,86), зима -осшь (Бфакт = 5,55 > Р0,95 (1; 394) = 3,87)) та вщстанню до них (зима - лгто (Б факт= 5,41 > Б0,95 (1; 406) = 3,86), зима - осшь (Бфакт = 9,67 > Б0,95 (1; 394) = 3,87)).
Висиовки. 1ндикаторами бютопного розподщу глушцiв протягом року можуть виступати: восени i вл^ку - площа та вiдстань до ягщниюв, площа ль сових болщ восени - вiдстань до журавлинниюв; взимку - довжина i вщстань до лiнiйних об,ектiв.
Прогнозуючи можливост проживання глушцiв, треба брати до уваги вплив таких чинникiв: ТЛУ, вш, зiмкненiсть крон, наявнiсть галявин, похо-дження i вiкова структура деревостану та видовий склад ягщниюв.
Не виявлено достовiрноl рiзницi за 27 чинниками iз 31 мiж лiтнiми та осiннiми стацiями глушця. Таким чином, 1х доцiльно об'еднати для вивчення закономiрностей бiотопного розподщу птахiв, а стаци перебування глушця упродовж року загалом необхщно роздщити на три групи: стацй токування, зи-мовi та лггаьо-осшш.
Л1тература
1. Борщевский В.Г. Сезонные предпочтения биотопов обыкновенным глухарем / В.Г. Борщевский // Всесоюзное совещание по проблеме кадастра и учёта животного мира : тезисы докл., Уфа, 1989 г. - Уфа, 1989. - Ч. 2. - С. 338-340.
2. Бумар Г.В. Чисельнють та поведшка глухаря на токовищах у Полюькому заповщни-ку / Г.В. Бумар // Заповщна справа в УкраЛт. - 2001. - Т. 7, вип. 1. - С. 37-39.
3. Глухар на УкраТш: стан популяци й проблеми збереження генофонду / В. Д. Бонда-ренко, 1.В. Делеган, 1.В. Рижак та ш. // Люове господарство, люова, паперова та деревообробна промисловють : м1жвщ. наук.-техн. зб. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1992. - № 2. - С. 17-20.
4. Горбань 1.М. Куриш птахи Украшського Розточчя та !х застосування у шдикаци стану природних ландшафт1в / 1.М. Горбань, О.1. Дзизюк // Сучасш проблеми бюлоги, екологп та хгми : матер. Мгжнар. конф., присвячена 20-р1ччю бюл. факультету ЗНУ : Вид-во НАУк. стат-тг, Запор1жжя, 29 березня - 1 квгтня 2007 р. - Запор1жжя, 2007. - Ч. 2. - С. 385-388.
5. Губкин А.А. Размещение глухариных токов на территории Беловежской Пущи / А.А. Губкин // Беловежская Пуща : исследования : статьи. - Минск, 1968. - Вып. 2. - С. 168-169.
6. Гузш А.1. Просторово-типолопчна оргашзащя населення птах1в люосташв захщного репону Украши : монограф1я / А.1. Гузш. - Житомир : Вид-во "Волинь", 2006. - 448 с.
7. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. - 5-е изд. - М. : ВО "Агропромиздат", 1985. - 351 с.
8. Жила С.М. Глухар / С.М. Жила // Люовий i мисливський журнал. - 2003. - № 4. - С.
32-33.
9. Крайнев Е.Д. Тетерев и глухарь в антропогенном ландшафте Украины / Е. Д. Крайнев // Влияние антропогенных факторов на формирование зоогеографических комплексов : V межвузовская зоогеографическая конф. : тезисы докл., Казань, 30 сентября - 2 октября 1970 г. - Казань, 1970. - Ч. II. - С. 95-97.
10. Лакин Г.Ф. Биометрия : учебн. пособ. / Г.Ф. Лакин. - 2-е изд. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 343 с.
11. Потапов Р. Л. Отряд кругообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraoni-dae) / Р.Л. Потапов. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 638 с. - Сер.: Фауна СССР; н. с., № 133 : птицы ; Т. III; вып. 1; ч. 2.
12. Романов А.Н. Обыкновенный глухарь / А.Н. Романов. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. - 144 с.
13. Севастьянов Г.Н. Циркадные ритмы в смене стаций тетеревиными / Г.Н. Севастьянов // VII Всесоюзная орнитологическая конференция : тезисы докл., Черкассы, 27-30 сентября 1977 г. - К., 1977. - Ч. 2. - С. 317-318.
14. Сорокина Л.И. Ландшафтное распределение глухаря в средней тайге Западной Сибири / Л.И. Сорокина // VI Всесоюзная орнитологическая конференция : тезисы докл., 1-5 февраля 1974 г. : матер. конф. - М., 1974. - С. 296-297.
Кратюк А.Л., Билецкий В.Р., Шевченко С.Н. Сравнительный анализ стаций распространения глухаря (Tetrao urogallus L.) по сезонам в условиях Центрального Полесья
Проведен сравнительный анализ стаций пребывания глухаря в условиях Центрального Полесья по сезонам. Установлено, что биотопы обитания птиц следует разделить на летне-осенние, зимние и стации токования.
Ключевые слова: глухарь, Tetrao urogallus, стации, сезонное размещение, Центральное Полесье.
Kratyuk O.L., Biletskiy V.R., Shevchenko S.M. Comprehansive analysis of biotops of Capercaillie (Tetrao urogallus L.) in conditions of Central Polissya according seasons
Comprehansive analysis of biotops of СарегсаПНе (Tetrao urogallus L.) was made in conditions of Central Polissya according seasons. It was proved that biotops of birds living can be divided on summer-autumn, winter and biotops of leks.
Keywords: Сapercaillie, Tetrao urogallus, biotops, season placing, the Central Polissya. _
