CC BY
13
Науковий тсиик, 2007, вип. 17.3
ноз у чоловiчоl статi пiдтвердився на 94 %, у жшочо! - на 92 %. Точшшою бу-ла дiагностика за природними видами (100-94 %).
2. Даний прогноз мае серйозну перспективу при вирошуванш i вико-ристаннi у садово-парковому господарст безпухових тополь чоловiчоl стать
Л^ература
1. Василенко И. Д. Диагностирование пола у сеянцев тополей с помощью биохимических реакций// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ. - 1972, № 1 - С. 141-142.
2. Кулик А.А. Диагностирование пола двудомных растений. ДАН СССР. - М.: Наука. -1953, т. 91. - С. 87-91.
3. Некрасов В.В., Остапенко В.И. Окислительная активность тканей некоторых культурных растений// Агробиология. - М.: Наука. - 1953, № 5. - С. 52-55.
УДК 630*15:639.12:502(477.42) Асист О.Л. Кратюк; доц. О.€. Пол^к, канд. с.-г. наук - Державний агроекологiчний ун-т, м. Житомир
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З СТАЦ1Й ПОШИРЕННЯ ТЕТЕРУКА (LURURUS TETRIX L.) ЗА СЕЗОНАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Проведено порiвняльний аналiз стацш перебування тетерука в умовах Центрального Полюся за сезонами. З'ясовано, що бютопи, в яких мешкають птахи, мож-на роздшити на зимово-весняш та л^ньо-осшш.
Ключов1 слова: тетерук, Lururus tetrix, стаци, сезонне розмщення, Центральне Шшсся
Assist. O.L. Kratyuk; assist. prof. O.Ye. Polischuk -State agrarian ecological university, Zhitomir
Comprehansive analysis of biotops of Black Grouse (Lururus tetrix L.) in conditions of Central Polissya according seasons
Comprehansive analysis of biotops of Black Grouse (Lururus tetrix L.) was made in conditions of Central Polissya according seasons. It was proved that biotops of birds living can be divided on winter-spriny and summer-autumn.
Keywords: Black Grouse, Lururus tetrix, biotops, season placing, the Central Polissya
Вступ. Питания просторово-часово! динамжи тетерука, просторово-типолопчно! оргашзацн та впливу на них еколопчних та лшвничих чинниюв в Укра!ш вивчеш недостатньо. Наведет у лгтератур1 матер1али [1-5, 7, 8, 10, 11 та ш.] е розр1зненими i не дають цшсно! картини. Тетерук - птах, який взимку веде кочовий спошб життя, а у лгтньо-осшнш перюд тримаеться осiло неподалiк виводкових стацш [9]. Як наслщок, змша значення окремих бюто-пiв перебування шж^в за порами року.
Метою ще! роботи е порiвняльний аналiз еколого-лiсiвничих характеристик стацiй поширення тетерука в умовах Центрального Полюся за сезонами.
Матерiал та методика. Дослщження бiотопiчного розподiлу тетерука в умовах Центрального Полюся проводили у 2003-05 рр. Отримаш результати вказують на неоднорщшсть стацiй поширення птахiв протягом року. Для оцш-ки, наскшьки достовiрна рiзниця таких вщмшностей, обрано 23 чинники, якi, на нашу думку, найбшьш повно характеризують бютоп поширення птаха. Це, зокрема, частка берези у насадженш, площа березняюв загалом та старше 20
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
роюв, площа та вщстань до япдниюв загалом та окремо по видах, площа та вщстань до бол1т (люових, вщкритих), довжина i вщстань до узлюь та лшшних об'екпв, моза'чшсть. Виходячи з того, що опис бютошчного розподiлу тетеру -KiB проводили у зимовий та лгтньо-осшнш перюди, а також описували розмь щення токовищ, ми отримали три пари для статистичного аналiзу: токовище-зима, токовище-лгто/осшь, лiто/осiнь-зима. Достовiрнiсть рiзницi проводили за загальноприйнятими методиками [6, 12] з використанням паке^в прикладних комп'ютерних програм Microsoft EXCEL за допомогою однофакторного дис-персiйного аналiзу. Результати статистично'' обробки представленi у таблищ.
Результати та обговорення. Порiвняння розмщення птахiв щодо бе-резнякiв вказуе на вiдмiнностi ïx площ за сезонами. Достовiрна рiзниця е при порiвняннi площ березнякiв у парi лiто/осiнь-зима (Fфакт = 14,10 > F0,95 (1; 428)= = 3,86), а також у лгтньо-осшнш та навколо токовищ ^фжт = 12,83 > F0,95 (1; 353) = 3,87). Ще бiльш iстотна рiзниця у таких парах при порiвняннi площ бе-резнякiв старше 20 роюв, вiдповiдно (Fфакт = 24,49 >> F0,95 (1; 428) = 3,86) та ^фЖт = 21,53 >> F0,95 (1; 353) = 3,87). Саме в цi сезони значення березняюв для птаxiв дiаметрально протилежне. Натомiсть у парi токовище-зима тако'' рГз-ницi не юнуе як за загальною площею березняюв (Fфакт = 0,65 < F0,95 (1; 236) = = 3,88), так i за площею березняюв старше 20 роюв ^фжт = 1,5 < F0,95 (1; 236) = = 3,88). Ще досить показовим у плат значення березняюв, е 'х частка у наса-дженш, де зафiксували птаха. Обчислення ми провели тшьки у парi лгто/осшь-зима, де виявили дуже iстотну рiзницю (Fфакт = 69,12 >> F0,95 (1; 428) = 3,86).
Наявшсть ягiдникiв та 'х видовий склад у насадженнях впливае на розподш птаxiв у лггньо-осшнш перюд. У цей перiод мають значення всi ви-ди япдних рослин, а особливо чорниця та брусниця. У зимовий перюд та тд час токування птахи висувають до стацш шшГ вимоги, де наявшсть япдниюв не обов'язкова. За загальною площею япдниюв лгтньо-осшш стаци ютотно вщрГзняються вщ зимових ^фжт = 38,54 >> F0,95 (1; 428) = 3,86) та лгтньо-осш-m вщ стацiй токування ^фжт = 24,19 >> F0,95 (1; 353) = 3,87). Така ж тенденщя збершаеться у цих парах при порГвнянш вiдстанi до япдниюв, площ чорнич-ниюв, брусничниюв та вщсташ до них. Що стосуеться площ журавлинниюв, то ми не маемо достовГрно'' рГзнищ за порами року, хоча вщстань до них мае сво'' особливост за сезонами (токовище-зима ^факт = 4,22 > F0,95 (1; 236) = = 3,88), токовище-лгто/осшь (Fфакт = 30,16 >> F0 95 (1; 353) = 3,87), лгто/осшь-зима ^фЖТ = 11,45 > F0,95 (1; 428) = 3,86)).
Перебування тетеруюв у стащях з люовими болотами не залежить вщ плошд останшх на вщмшу вгд дистанцiï до них. Звичайно, що до таких стаци у лгтньо-осшнш перюд птахи тримаються ближче та вщвГдують 'х частiше, тж скажiмо тд час токування ^фжт = 23,09 >> F0,95 (1; 353) = 3,87).
Вщсташ до вщкритих болгт за сезонами не змшюються, а за площею очжувано вГдрГзняються у парах токовище-лгто/осшь ^фжт = 6,37 > F0,95 (1; 353) = 3,87) та лгто/осшь-зима (Fфакт = 13,19 > F0,95 (1; 428) = 3,86). Ще бшьш ютотну рГзницю ми маемо у цих парах за площею полГв та лук, а саме: токо-вище-лгто/осшь ^фжт = 27,29 >> F0,95 (1; 353) = 3,87) та лгто/осшь-зима ^фжт = = 23,37 >> F0,95 (1; 428) = 3,86).
40
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.3
Табл. 1. Достовiрнiсть рiзницi стацш поширення тетерука мiж сезонами року
Чинники Токовище-зима Токовище-л1то/осшь .Што/осшь-зима
Площа березняшв -* + +
Площа березняшв старше 20 рошв - ++ ++
Частка берези у м1сщ зустр1ч1 з птахом 0 0 ++
Площа ягвднишв - ++ ++
Ввдстань до ягвдника - ++ +
Площа чорничнишв - + +
Ввдстань до чорничника - ++ +
Площа брусничнишв - + ++
Ввдстань до брусничника - ++ ++
Площа журавлинник1в - - -
Ввдстань до журавлинника + ++ +
Ввдстань до лшових бол1т - ++ +
Площа лшових бол1т - - -
Ввдстань до ввдкритого болота - - -
Площа ввдкритих бол1т - + +
Загальна площа бол1т - - +
Площа ввдкритих д1лянок + ++ ++
Площа пол1в, лук - ++ ++
Довжина узл1сь - + ++
Ввдстань до узлшь 0 0 ++
Довжина дорп - + +
Ввдстань до дороги - + ++
Моза1чтсть - + +
ПримЫка. *(-) - Бфакт < Ро,95; (+) - Рфакт > ?0,95; (++) - Рфакт >> ?0,95; (0) - обчислення не проводили.
Враховуючи значнi площi вiдкритих дшянок та вiдкритих болiт у зи-мових стацiях тетерукiв та тд час токування, необхiдно вiдзначити значення протяжност узлiсь у цих бютопах порiвняно з лiтньо-осiннiми стацiями (то-ковище-лiто/осiнь (Бфакт = 15,78 > Р0,95 (1; 353) = 3,87), лгго/осшь-зима (Рфакт = = 33,75 >> Р0,95 (1; 428) = 3,86)). Узлюся приваблюють тетерукiв у рiзнi пори року, проте у зимовий перюд вони практично постшно 1х тримаються. Звiдси i така рiзниця у вiдстанi до узлюь мiж зимовими та лiтньо-осiннiми стащями птахiв (Рфакт = 51,67 >> Р0,95 (1; 428) = 3,86). Ми не проводили порiвняння вщ-станi до узлiсь мiж токовищами та лггаьо-осшшми стацiями, оскiльки у щ пе-рiоди птахiв фжсували з рiзних сторiн лшн узлюся. З подiбних мiркувань не проводили анашз у парi токовище-зима, адже взимку практично вс зустрiчi з птахами були на лшн узлюся.
Лiнiйнi об'екти (лiсовi дороги та квартальш просiки) не мають цiлорiч-ного значення для тетерукiв. Тшьки переважно у лiтньо-осiннiй перiод птахи 1х використовують. Достовiрна рiзниця за довжиною лiнiйних об'ек^в юнуе у парах токовище-лгго/осшь (Рфакт = 10,87 > Р0,95 (1; 353) = 3,87) та лгго/осшь-зима (Рфакт = 17,46 > Р0,95 (1; 428) = 3,86). У цих парах також присутня досто-вiрна рiзниця за вiдстанню до лшшних об'еклв (токовище-лiто/осiнь (Рфакт = = 16,47 > Бо,95 (1; 353) = 3,87), лгго/осшь-зима (Б факт = 21,53 >> Бо,95 (1; 428) = = 3,86)) та мозашшстю упдь (токовище-лiто/осiнь (Рфакт = 14,08 > Р0,95 (1; 353) = = 3,87), лгго/осшь-зима (Б факт = 5,94 > Бо,95 (1; 428) = 3,86)).
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Висновки
Внаслщок проведення дослiдження встановлено:
1. Не юнуе достов1рно1 р1знищ м1ж бютопами токування тетеруюв та ix зи-мовими стащями в умовах Центрального Полюся.
2. 1снуе ютотна р1зниця м1ж цими бютопами та лгтньо-осштмн стащями поширення птах1в.
3. Бютопи, в яких мешкають птахи протягом року, доцшьно подшяти на зи-мово-веснят та лгтньо-осшт.
4. Пщ час проведення впорядкування мисливських упдь оценку кормових та захисних властивостей стацш для тетерука треба проводити окремо для зимово-весняного та лгтньо-осшнього перюд1в.
Лiтература
1. Гуз1й А.1. Фауна i населення хребетних захщного репону Укра1ни. - К.: Либщь. -1997, т. 1: Розточчя. - 147 с.
2. Гузш А.1. Особливостi орнiтофауни i населення шиав Розточчя// Проблеми i пер-спективи розвитку природоохоронних об'ектiв на Розточч^ Матер. мiжнар. наук.-практ. конф. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000. - С. 131-132.
3. Делеган 1.В. Особливосп поширення та змiни чисельносп тетерева в Укрш'т// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослiдження в Укра1т. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 91-95.
4. Жежерин В.П. Орнитофауна Украинского Полесья и ее зависимость от ландшафтных условий и антропических факторов: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - К.: Либщь, 1970. - 22 с.
5. Юстякчвський О.Б. Фауна Укра1ни. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957, т. 4. - 432 с.
6. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.
7. Островский А.И. Численность и распределение тетеревиных в Карпатах// Орнитология в СССР. Материалы (тезисы) V Всесоюзной орнитологической конф. Книга 2. - Ашхабад: Ылым, 1969. - С. 474-476.
8. Панов Г.М., Легейда 1.С., Полуда А.М., Дудкш О.В. Стан чисельносп тетерука та мож-ливi причини ii змши на пiвночi Житомирсько1 обласп. - Беркут, 2002, т. 11, № 2. - С. 173-180.
9. Потапов Р.Л. Отряд курообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraoni-dae). - Л.: Наука, 1985. - 638 с.
10. Сагайдак А.В., Самчук М.Г. Вплив антропогенних змш природних ландшафтив на мисливську орштофауну Регiонального ландшафтного парку "Мiжрiчинський7/ Облiк птаxiв: пiдxоди, методики, результати (Зб. наук. статей Друго1 мiжнар. наук.-практ. конф., 26-30 кв^-ня 2004 р.) - Житомир, 2004. - С. 181-184.
11. Страутман Ф.И. Птицы западных областей УССР. Том 1. - Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1963. - 199 с.
12. Урбах В.Ю. Биометрические методы. - М.: Наука, 1964. - 416 с.
УДК581.526.:581.524 Ст. наук. ствроб. В.Г. Кияк, канд. бюл. наук;
ст наук. ствроб. В.М. Бтонога, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат НАН Украти; пров. наук. ствроб. А.К. Малиновський, д-р с-г. наук - Державний природознавчий музей НАН Украти
ЦЕНОЗОУТВОРЮВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ АРКТО-АЛЬПШСЬКИХ ВИД1В У СУКЦЕС1ЙНИХ Ф1ТОЦЕНОЗАХ ВИСОКОГ1Р'Я
УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто мюце 25 аркто-альпшських видiв рослин у первинних, циктчних, вторинних, демутацшних сукцеаях i в кшмаксових угрупованнях високопр'я Укра-шських Карпат. Встановлено ценозоутворювальне значення, популяцiйнi особливос-т та змiну позицiй модельних видiв експлерентно'1 та mтieнтноi стратеги на рiзних стадiях розвитку фiтоценозiв.
Ключов1 слова: аркто-альпiйськi види, популяцiя, сукцеси, високогiр'я, Карпати.
42
Збiрник науково-техшчних праць
