Вплив узлісся на біотопічний розподіл тетерука (Lururus tetrix L. ) в умовах Центрального Полісся Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 630*15:639.12:502(477.42) Acnip. О.Л. Кратюк1 - Державный

агpоекологiчний ун-ет, м. Житомир

ВПЛИВ УЗЛ1ССЯ НА Б1ОТОП1ЧНИЙ РОЗПОД1Л ТЕТЕРУКА (LURURUS TETRIXL.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ

Проведено аналiз впливу узлюся на бiотопiчний розподiл тетерука в умовах Центрального Полюся. Встановлено залежнють мiж довжиною узлiсь та частотою зустрiчi з птахами у зимовий перюд (r = 0,94). Обраховано шдекс рiзноманiття (у лггньо-осшнш перiод 1,61(25); у зимовий - 1,86(25)).

Ключов1 слова: тетерук, Lururus tetrix, узлюся, бiотоп, Центральне Полюся.

Assist. O.L. Kratyuk - The State Agroecology University, Zhitomir

The influence of edge on the biotop placing of Black Grouse (Lururus tetrix L.) at the territory of the Central Polissya

The analysis of the influence of the biotops placing of Black Grouse was made in Central Polissya. Dependence between light of edge and frequency of meeting of birds was made in winter period (r = 0, 94). The edge index was calculated there (in summer-autumn period 1,61(25); in winter period - 1,86(25)).

Keywords: Black Grouse, Lururus tetrix, edge, biotop, the Central Polissya.

Вступ

Про фаушстичний ефект узлюся вщомо давно. Ще у 1933 р. амери-канський натуралют-мисливствознавець A. Leopold, звернув увагу на те, що чим р1зномаштшший склад упдь у межах дано! дшянки, тим бшьша И мю-тюсть для мисливських тварин та щшьшсть населення виду на одиницю пло-шд. Ефект узлюся спрацьовуе за умови, коли рад1ус активност виду вщносно невеликий, а для його юнування необхщна наявшсть двох i бшьше тишв упдь. Це явище отримало назву закону штерсперси [1, 7, 11]. Для порiвняння вщношення протяжностi границь до плошд розроблено три варiанти визна-чення так званого шдекса рiзноманiття, або крайового шдекса [7, 12, 13]. Уз-лiсся найчастiше розглядають як контактну зону люово! екосистеми [2, 3].

Вплив узлюь на видовий склад, щшьшсть, характер просторово-часо-вого розподшу птахiв вивчали В. А. Дацкевич, В.М. Попенко [4], А.1. Гузш [3] та iн. Зокрема, А.1. Гузiем встановленi вiдмiнностi у структурi населення птахiв мiж суцiльними люовими масивами та !х узлiссями у горах (Украшсью Карпати) i на рiвнинi (лiсостепова зона i Полюся). Проте, вивченню впливу довжини узлюь на територiальний розподiл i чисельшсть тварин достатньо! уваги не придшяли.

Зважаючи, що оптимальними умовами для юнування тетерукiв е дь лянки, на яких поеднуються вщкрит простори з люовими масивами [8, 9], метою нашо! роботи е виявлення впливу узлюся на просторово-типологiчну оргашзащю птахiв в умовах Центрального Полюся.

Матер1ал та методика

Дослiдження проводили у 2003-05 рр. на територи Полюького природного заповiдника; державних пiдприемств "Словечанське лiсове господарство",

1 Наук. кер1вник: проф. А.1. Гузш, д-р с.-г. наук - Державний агроеколопчний ушверситет

"Лугинське лiсове господарство", "Словечанське лiсове господарство АПК", " Лугинське лiсове господарство АПК".

Для з'ясування такого питання у мюцях зустрiчей з тетеруком нами було закладено 273 тимчасових пробних плошд (ТПП) у л^ньо-осшнш перюд та 156 ТПП - у зимовий площею 25 га кожна (500*500 м). Опис проводили зпдно з методикою [5], з використанням таксацшних матерiалiв. Для порiв-няння впливу спiввiдношення протяжност узлiсь до плошi на розподш пта-хiв, обраховували iндекс рiзноманiття або крайовий iндекс DI [12].

Статистичну обробку результата проводили за загальноприйнятими методиками [6, 10] з використанням пакета прикладних комп'ютерних прог-рам Microsoft EXCEL.

Результати та обговорення

Середня довжина узлiсь у зимових стацiях тетерука становить 1290 м/25 га. Максимальна ix довжина зареестрована нами становить 4650 м/25 га. Показ-ник DI дорiвнюе 1,86(25) (lim 1,13-3,75). З рис. 1 видно, що птахи вщдають перевагу тим стащям, в яких довжина узлюь перевищуе 500 м/25 га. Коефь цiент кореляци становить r = 0,94 (y = 7,3077x - 1,9231). У таких умовах трап-ляеться 85,9 % шж^в у зимовий перiод.

0 до 500 501-1000 1001-1500 >1500

довжина узлюь, м/25 га

Рис. 1. Залежшсть зустрiчей тетерука вiд довжини узл^ь у зимовий перюд

Тяжшня птахiв до узлюь спостерюаеться на фот значних площ вщ-критих дшянок. 1х середня площа (незiмкненi лiсовi культури, рiдколiсся, поля, луки, сшьськогосподарсью угiддя, вщкрит болота) у зимових стацiях становить 12 га/25 га. При цьому, до складу таких упдь вщносяться незначш за площею дшянки вiдкритих бiотопiв. Так, середня площа рщколюь дорiвнюе 0,2 га/25 га, зрубiв та незiмкнених лiсових культур - 0,4 га/25 га, сшьськогос-подарських упдь - 0,7 га/25 га. Дещо бiльшi площi займають поля та луки (5,8 га/25 га) i вiдкритих болiт (4,9 га/25 га). Довжина узлюь у лггньо-осшшх стащях на трапляння тетерука впливае помггно менше, нiж у зимовий перюд. Якщо у зимовий перюд тшьки 2,6 % зустрiчей припадало на стацii без узлюь (вщкрш! бiотопи), то у лггаьо-осшнш перiод цей показник зростае до 18,7 % (рис. 2). Здебшьшого у цей перюд року шж^в зустрiчали у лiсових насаджен-нях. Якщо у зимовий перюд частка зустрiчей з птахами у стащях з довжиною узлюь до 500 м/25 га становить 11,5 %, то в лггньо-осшнш - 19,4 %. Нато-

1. Лкове та садово-паркове господарство

37

м1сть зменшуеться частка зустр1чей у насадженнях з високою довжиною уз-люь. Так, у зимовий перюд, у стащях з довжиною узлюь 501-1000 м/25 га, нами зареестровано 26,3 % зустр1чей з тетеруками, у лггаьо-осшнш - 23,8 %, з довжиною узлюь 1001-1500 м/25 га - 29,5 %, >1500 м/25 га - 30,1 %. У лггньо-осшнш перюд цей показник становить 22,3 % та 15,8 % вщповщно. Дов-жина узлюь змшюеться вщ 0 до 3375 м/25 га. 1х середня довжина становить 852 м/25 га.

ф т 'о. н

и >>

о

I-

и л

У

25,0

20,0

15,0

10,0

5,0

0,0

18,7

19,4

23,8

22,3

у = -0,293х + 20,879 г = -0,15

15,8

0 до 500 501-1000 1001-1500 >1500

довжина узлюь, м/25 га

Рис. 2. Залежшсть зустрiчей тетерука вiд довжиниузл^ь у лтньо-остнш перюд

Показник у лгтньо-осшнш перюд менший 1 дор1внюе 1,61(25) (Нш 1,13-3,03).

40,0П

32,2

>5 30,0 ф

г о.

О 20,0

и

л

Й 10,0

(0 у

0,0

8,8

0,4

3,3

18,3

20,9

9,2

5,5

0,7

>250

101-250 до 100

Л1Н1Я

узл1сся

до 100 101-250 251-500

501-1000 >1000 у глибину лгеу, м

Рис. 3. Залежшсть зустрiчей тетерука вiд вiддалi доузлксяу лтньо-остшй перюд

Здебшьшого, у лггаьо-осшнш перюд, птах1в зустр1чали безпосередньо на узлюсях (32,2 %) та на вщдаш до 100 м по обидва боки вщ нього, вщповщ-но 18,3 % зустр1чей птах1в з боку люу та 8,8 % з боку вщкритого бютопу (рис. 3). На вщдал1 бшьше 100 м на вщкритих дшянках птах1в реестрували у 3,7 % випадках. Хоча бшьшють птах1в 1 намагаеться триматися поблизу уз-люь, значна 1х частина тримаеться у глибиш люових насаджень, де вщдал1 до узлюся становлять бшьше 100 м (36,3 %). У глибиш люу птахи найчастше трапляються на вщдал1 101-250 м вщ узлюся (20,9 %). Середня вщдаль до уз-люся становить 152 м при максимальнш - близько 1100 м.

Висновки

У зимовий перюд для тетеруюв одним з визначальних чинниюв 1х бю-тошчного розподшу е довжина узлюь (г = 0,94) на фош значних площ вщкри-тих бютошв (12 га/25 га). Суцшьних люових масив1в птахи уникають, вщда-

ючи перевагу дiлянкам, де чергуються закрит та вiдкритi ландшафти. У лгт-ньо-осiннiй перiод впливу довжини узлюь на розподш nraxiB не виявлено (r = = -0,15), хоча тетеруки i намагаються триматися неподалж 1х (80,2 %). 1ндекс рiзноманiття DI у зимовий перiод становить 1,86(25) (lim 1,13-3,75). У лггньо-осшнш перюд вгн менший i доргвнюе 1,61(25) (lim 1,13-3,03).

Лггература

1. Бондаренко В.Д., Гуз1й А.1. Фаунгстичний ефект узлгсся// Люовий журнал - 1994, № 3(163). - С. 21-23.

2. Бондаренко В.Д., Фурдичко О.1. Узлюся: еколопя, функци та формування. - Львгв: Астериск, 1993. - 64 с.

3. Гузш А.1. Просторово-типолопчна оргашзащя населення птахгв люосташв захщного реггону Украши. - Житомир: Вид-во "Волинь", 1111 "Рута", 2006. - 448 с.

4. Дацкевич В.А., Попенко В.М. Орнитофауна опушек Беловежской пущи// Заповедники Беларуссии: Исследования. - Минск: Ураджай. - 1987, вып. 11. - С. 120-129.

5. Кратюк О.Л. До методики вивчення стащального розташування глушця// Потенщал i проблеми мисливського господарства: Зб. матер. I Всеукрашсько! мисливськогосподарсько! наук.-практ. конф. студенпв та астранпв, 6-9 вересня. - Льв1в: Вид-во "СПОЛОМ", 2006. - С. 73-78.

6. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.

7. Одум Ю. Экология: В 2 т, т. 2: Пер. с англ. - М.: Мир, 1986. - 376 с.

8. Потапов Р.Л. Отряд курообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraoni-dae). - Л.: Наука, 1985. - 639 с.

9. Птицы СССР. Курообразные, журавлеобразные. - Л.: Наука, 1987. - 528 с.

10. Урбах В.Ю. Биометрические методы. - М.: Наука, 1964. - 416 с.

11. Юргенсон П.Б. Биологические основы охотничьего хозяйства в лесах. -М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 176 с.

12. Patton D.R. A diversity index for quantifying habitat "adge"// Wildlife Soc. Bull. - 1975. -Vol. 3, № 4. - P. 171-173.

13. Taylor M.W. A comparison of three edge indexes// Wildlife Soc. Bull. - 1975. - Vol. 5. -P. 192-193.

УДК 630*23:581.93 Асист. Г.Б. Лукащук -НЛТУ Украши, м. Львiв

ГЕОГРАФ1ЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИСТИЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В

ЗРУБ1В ГОРГАН

Проведено географ1чний анал1з флористичних елемент1в зруб1в. Встановлено, що на початкових етапах формування рослинного покриву на звшьнених вщ дере-восташв площах беруть участь види, для яких властивий широкий географ1чний ареал природного зростання.

Assist. H.B. Lukashchuk-NUFWTof Ukraine, L'viv Geographical structure of the Gorgany felling areas flora elements

There has been made the analysis of the Gorgany felling areas flora elements. It has been set that on the initial stages of plant coverage formation on the deforested areas the species with characteristic wide natural habitat take place.

Флористична ргзномаштнють зрубгв Горган зумовлюе особливостг початкових фаз природних сукцесгй формування рослинного покриву. Насампе-ред, особливе значення мае еколого-ценотична стратеггя видгв, зокрема 1х пластичнють, тобто здатнють пристосовуватися i захоплювати середовище у ргзних природно-географiчних умовах, конкурувати з шшими видами. Зрозу-

1. Лiсове та садово-паркове господарство

39