CC BY
11
УДК630*15:639.12:502(477.42) Доц. ОЛ. Кратюк, канд. бюл. наук;
доц. О.О. Климчук, канд. с.-г. наук -Житомирський НАУ
ВПЛИВ ЯГ1ДНИК1В НА БЮТОП1ЧНИЙ РОЗПОД1Л ТЕТЕРУКА (LYRURUS TETRIX L.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Встановлено, що видовий склад, площа та вщстань до ягiдникiв впливають на 6i-отопiчний розподш птахiв. На дшянках 127 (46,5 %) траплянь птахiв у лiтньо-осiннiй перiод у наГрунтовому покривi зростають ягiдники. Значення рiзних видiв ягiдникiв уп-родовж л^ньо-осшнього перiоду змшюеться. На початку л^а птахiв найчастiше реестрували на чорничниках, у серпнi-вереснi - на брусничниках, восени - на журав-линниках. У середньому, вiдстань до япдника становить 173,8±28'8 м (n = 273). У цей пе-рiод птахи найчастше тримаються на япдниках або недалеко вiд них (72,2 % траплянь на вщсташ до 100 м). 1з збшьшенням вiдстанi до ягiдникiв, зменшуеться ймовiрнiсть зустрiчi з тетеруками (r = -0,93). На дшянках 3i значними площами ягiдникiв (525 га-(25 га)-1) зафiксовано 58,6 % траплянь. Вщносно невелика кiлькiсть фiксадiй пта-хiв на журавлинниках (16,5 % траплянь) пояснюеться обмеженiстю !х площ. Проте на територiальний розподш птахiв журавлинники впливають особливо iстотно.
Ключовi слова: тетерук, Lyrurus tetrix, бютошчний розподiл, ягiдники, Централь-не Полюся Украши.
Одним i3 чинникiв бютошчного розподiлу птахш е !х живлення. Вивчен-ня рацiону харчування тетерукових птахш визначаеться необхiднiстю пiзнання багатьох питань !х екологií: кормових i захисних властивостей мiсць проживан-ня, закономiрностей просторово-часово! динамiки, успiшностi розмноження, мiграпil тощо.
Аналiз останнгх дослвджень. Рацiон тетерука описано у низщ робiт [13, 9-12 та ш]. За даними М.С. Долбика [2], до складу кормiв тетерука входить 69 видш рослинних та 3 групи тваринних кормiв, за шшими даними - близько 100 видав рослин та не менше 40 видш комах, а також павуки, равлики i навиь ящiрки [7]. Бiльшiсть дослiдникiв до основних кормш тетерука (Lyrurus tetrix Linnaeus, 1758) вщносять ягiднi рослини, серед яких особливе мiсце належить чорницi. З друго! половини лта птахи практично повнiстю переходять на живлення ягодами, ят у серпш-вересш займають домiнантне становище. А. А. Назаров та ОН. Шубникова [6] вказують на пряму залежнкть чисельностi тетерукових птах1в ввд спiввiдношення двох величин: площi гшздування i площi, зайнято! ягiдними кущиками.
Метою до^дження е встановлення впливу видового складу, площi та ввдстань до ягiдникiв на бiотопiчний розподш птах1в.
Матерiал та методика проведення дослщження. Матерiал зiбрано в умовах Центрального Полкся Укра!ни у 2003-2013 рр. Загальна кiлькiсть тим-часових пробних площ (ТПП), описаних у мкцях перебування птахш та следами !х життедiяльностi у линьо-осшнш перiод, становить 273. Загальна кшьккть появи птах1в у лiсовиx насадженнях становить 238. Для з'ясування особливос-тей сезонного стащального розташування та виявлення еколого-лiсiвничиx за-кономiрностей бютошчного розподшу тетерука, мiспя реестрацц птаxiв, вивод-кiв, а також слвдв !х життедiяльностi описано за розробленою методикою, яка полягае у такому: проводили опис не тальки дшянки, на якiй реестрували зус-трiчi з птахами, а й навколишш територп !х [4]. Закладали ТПП площею 25 га у виглядi квадрата 500x500 м.
Науковий вкнпк НЛТУ Украши. - 2G15. - Вип. 25.3_
Площу стацш визначено за допомогою плану насаджень з викоpистан-ням палетки pозмipом 2x2 см. Масштаб палетки вщповщав плану насаджень. У масштабi 1:25000 будували сiткy чеpез 2 мм. У цьому випадку квадpат палетки вщповщав площi у 0,25 га, а 1х загальна кшьюсть становила 100. Наклавши палетку на кон^ об,eкта, пiдpаxовyвали ктьюсть цтих квадpатiв, якi pозмiсти-лися yсеpединi нього. Площi неповних квадpатiв визначали окомipно, з точшс-тю до 0,1 площi квадpата. ^и цьому цiлi квадpати пpиймали за 1, а неповш -як частки одинищ: 0,1; 0,2; 0,5; 0,8 i т. ш. Шдсумувавши цiлi та частки вiд оди-ницi, отpимyвали загальне число квадpатiв, якi yвiйшли у контyp об^кта. Пе-pемножyванням отpимyваного числа на площу квадpата (0,25 га), отpимyвали площу контypy об,eкта в натypi [5, 8].
Результати дослiдження та обговорення. На теpитоpiï Центpального Полюся ягiдники вiдiгpають помiтнy pоль у бютошчному pозподiлi тетеpyкiв у межах о^емих стацiй. Особливу pоль у xаpчyваннi птаxiв влiткy та восени вь дiгpають ягiдники. До 1х pацiонy входять як плоди, так i листки та квгги pослин. На дiлянкаx 127 (46,5 %) тpаплянь птаxiв виявленi ягiдники фис. 1).
Значення piзниx видiв япдниюв пpотягом лiтньо-осiннього пеpiодy змь нюeться, вiдповiдно змiнюeться й частота появи птаxiв на них. Так, на початку лта птаxiв найчастiше pеeстpyвали на чоpничникаx, у сеpпнi-веpеснi - на бpyс-ничниках, восени - на жypавлинникаx. Загалом, чоpничники виявлеш на дтян-ках 56 (20,5 %) тpаплянь, бpyсничники - 20 (9,5 %), жypавлинники - 41 (15,0 %). Досить помiтною e кiлькiсть тpаплянь тетеpyкiв на жypавлинникаx, яка майже не постyпаeться чоpничникам. Площi останнix у Центpальномy Полка досить значнi, чого не можна сказати ^о жypавлинники, необхщшсть споживання ягiд яко'1 птахами у пеpедзимовий пеpiод пояснюeться антигельмш-тозною 1х дieю. Зменшення площ жypавлинникiв на Центpальномy Полiссi, можливо, e однieю з пpичин скоpочення чисельносп тетеpyкiв у цьому pегiонi.
Рис. 1. Видова i mepumopimbHa структура ягiдникiв у лтньо-остмх стацях тетерука
У сеpедньомy вщстань до япдника становить 173,8±28,8 м (n = 273). У цей ^p^, безпосеpедньо на ягiдникаx, було заpеeстpовано 131 (48,0 %) зyстpiч птаxiв та ще 66 (24,2 %) - на вщсташ не бiльше 100 м фис. 2). Тiльки 12 (4,4 %) pазiв птахи тpаплялися дальше 500 м вiд япдника. Птахи тpимаються або на япдниках, або поpyч з ними. ^еф^^нт коpеляцiï мiж кiлькiстю тpаплянь пта-xiв i вiдстанню 1х до япдниюв становить r = -0,93 (у = -10,11 х + 50,33). Зазначе-нi закономipностi вiдбиваe лiнiя тpенда, яка описyeться фоpмyлою y = -26,749Ln (.) + 45,612 (R2 = 0,97). Сеpеднi вщсташ до чоpничникiв, бpyснични-кiв та жypавлинникiв змiнюються залежно вiд площ та фpагментованостi 1х зpостання. Так, сеpедня вiдстань до чоpничникiв, площi яких у насадженнях e
досить значними, найменша i становить 249,9±28,8 м (п = 273), тодi як середня вiдстань до журавлинникiв, площi яких у лiсах обмеженi, а в деяких господар-ствах вщсутш, найбiльша - 445,1±29,9 м (п = 273).
Вщстань до япдника, Рис. 2. Залежтсть мiж ктьтстю траплянь тетерука i вiдстанню до ягiдникiв у лшньо-осттй перюд
Вщ брусничниюв тетеруки траплялися в середньому на вiдстанi 350,5±28,1 м (п = 273). Рис. 3 вщображае особливостi розподту кiлькостi траплянь птахш на рiзних вiдстанях вiд чорничниюв, брусничникiв та журавлинникiв. Тетеруки заселяють бiотопи, у яких е чорничники та брусничники. Найчастiше птахи спостерггали до 100 м вщ чорничника - 135 (49,5 %) траплянь. 1з зростанням вщсташ до чорничника, кiлькiсть траплянь з тетеруками зменшуеться i дальше 500 м спостер^али тiльки 16 (5,9 %) разiв. Виявлено зворотнiй корелятивний зв'язок високо'1 тiсноти м1ж шльюстю траплянь птахiв i вiдстанню до чорнични-кш г = -0,71 (у = -3,8095 х + 31,429). Наявшсть брусничникiв на шльюсть появи птахiв впливае так. 1з зростанням вiдстанi до 500 м зростае й кшьюсть появи пта-хiв. Максимально вона становить 114 (41,8 %) реестрацш на вщсташ 251-500 м.
101-250
Рис. 3. Залежтсть мiж ктьтстю траплянь птамв та вiдстанню до ягiдникiв у лшньо-осттй перюд
Птахи намагаються триматися не безпосередньо на брусничниках, а не-подалш вiд них. Юльюсть фiксацiй тетерукiв на вщстат бтьше 500 м вiд брусничника рiзко зменшуеться i становить 29 (10,6 %) випадкiв. Характер розподь лу появи тетерукiв залежно вiд наявностi журавлинникiв зумовлюеться обмеже-нiстю 1х площ. У насадженнях, у яких зустрiчаються журавлинники, птахи намагаються триматися на них. Ктьюсть таких траплянь нав^ь вища, нiж у брусничниках i становить 45 (16,5 %) проти 29 (10,6 %). Проте майже третину траплянь (30,8 %) зафiксовано на вiдстанi бiльше 500 м вщ журавлинникiв. У лггньо-осшшх стац1ях тетерукiв середня площа япдниюв становить 7,9±0,4 га-(25 га)-1 (п = 273). На 144 (52,7 %) ТПП площа ягiдникiв становить до 10,0 га-(25 га)-1 (рис. 4). У цей перюд птахи траплялися як на дтянках з вщсут-нiстю ягiдникiв - 43 (15,8 %) випадки, так i у стацiях, у яких 1х площа переви-
Науковий вкнпк НЛТУ Украми. - 2015. - Вип. 25.3
щуе 20 га-(25 га)-1-12 (4,4 %) випадюв. Значну кiлькiсть появи nTaxiB виявлено у стац1ях, у яких яидники вiдсутнi, що пояснюеться перебуванням птахiв на полях та сшьськогосподарських угiддях.
Рис. 4. Залежтсть Mim площею ягiдникiв та ктьтсть траплянь тетерука у лшньо-осшмй перюд
Найчастше птахш спостерп^али у стац1ях, де площа чорничникiв, брус-ничникiв та журавлинниюв становить до 5 га-(25 га)-1 - вiдповiдно 113 (41,4 %), 81 (29,7 %) та 74 (27,1 %) зустрiчi.
Висновки. На дтянках 127 (46,5 %) траплянь птахiв у лiтньо-осiннiй перюд у нагрунтовому покривi зростають ягiдники. Значення рiзних видiв япдни-кiв упродовж лiтньо-осiннього перiоду змшюеться. На початку лiта птахiв найчастше реестрували на чорничниках, у серпш-вересш - на брусничниках, восени - на журавлинниках. У середньому вщстань до ягiдника становить 173,8±28,8 м (n = 273). У цей перюд птахи найчастше тримаються на яидниках або недалеко вiд них (72,2 % траплянь на вщсташ до 100 м). 1з збтьшенням вщ-станi до ягiдникiв, зменшуеться ймовiрнiсть траплянь з птахами (r = -0,93). На дтянках 3i значними площами ягiдникiв (5-25 га-(25 га)-1) зафiксовано 58,6 % траплянь. Вщносно невелику кiлькiсть фiксацiй птахiв на журавлинниках (16,5 % траплянь) можна пояснити обмежешстю 1х площ. Проте на територiаль-ний розподш птахiв зазначенi ягiдники впливають особливо ютотно.
Лiтература
1. Анненков В.Г. Материалы по питанию тетеревиных птиц в Карелии / В.Г. Анненков // Экология наземных позвоночных Северо-Запада СССР : науч. труды. - Петрозаводск, 1981. - С. 70-77.
2. Долбик М.С. Ландшафтная структура орнитофауны Белоруссии / М.С. Долбик. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1974. - 312 с.
3. Капитонов В.И. К экологии тетерева в горах Ерментау (Казахское нагорье) / В.И. Капитонов, С.М. Махмутов // Труды института зоологии Казахской АН. - Алма-Ата, 1978. - Т. 38. - С. 159-163.
4. Кратюк О.Л. Еколого-лiсiвничi закономiрностi бютошчного розподлу тетерука (Lyru-rus tetrix L.) та глушця (Tetrao urogallus L.) в умовах Центрального Полкся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук : спец. 06.03.03 "Шсознавство i лшвництво" / О. Л. Кратюк. - Л^в, 2008. - 20 с.
5. Кузякин В .А. Охотничья таксация / В.А. Кузякин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 200 с.
6. Назаров А. А. О значении урожая ягод для поддержания численности тетеревиных птиц в Северной тайге / А.А. Назаров, О.Н. Шубникова // Продуктивность дикорастущих ягодников и их хозяйственное использование : науч. труды. - Киров, 1972. - С. 200-202.
7. Никульцев А.П. Охота на тетерева / А.П. Никульцев. - М. : Изд-во "Центросоюз", 1963. - 35 с.
8. Орлов П.М. Курс геодезии / П.М. Орлов - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1962. - 384 с. - (Ученики и учеб. пособ. [для студ. ВУЗов].
9. Потапов Р.Л. Отряд курообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraonidae) / Р.Л. Потапов. - Сер.: Фауна СССР; н. с., № 133 : птицы; т. III; вып. 1; ч. 2. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 638 с.
10. Савченко И.А. Питание тетеревиных птиц Енисейской равнины / И.А. Савченко, Н.А. Кизилова // Орнитологические исследования в Северной Евразии : тезисы докл. XII Между-нар. орнитол. конф. Северной Евразии, Ставрополь, 31 января - 5 февраля 2006 г. - Ставрополь, 2006. - С. 466-467.
11. Федосенко А.К. К экологии тетерева в Джунгарском Алатау / А.К. Федосенко, Ю.С. Ло-бачев // Труды института зоологии Казахской АН. - Алма-Ата. - 1978. - Т. 38. - С. 157-159.
12. Шапарев Ю.П. Экологическая оценка местообитаний тетеревиных птиц в южной тайге Средней Сибири / Ю.П. Шапарев // Экологическая оценка местообитаний лесных животных : науч. труды. - Новосибирск, 1987. - С. 137-146.
Кратюк АЛ., Климчук А А. Влияние ягодников на биотопическое распределение тетерева (Lyrurus tetrix L.) в условиях Центрального Полесья Украины
Установлено, что видовой состав, площадь и расстояние до ягодников влияют на биотопическое распределение птиц. На участках 127 (46,5 %) встреч с птицами в летне-осенний период в напочвенном покрове произрастают ягодники. Значение разных видов ягодников в течении летне-осеннего периода меняется. В начале лета птиц чаще всего регистрировали на черничниках, в августе-сентябре - на брусничниках, а осенью - на клюквенниках. В среднем расстояние к ягоднику составляет 173,8±28'8 м (n = 273). В этот период птицы чаще всего держатся на ягодниках либо недалеко от них (72,2 % встреч на расстоянии до 100 м). С увеличением расстояния к ягодникам, уменьшается вероятность встречи с тетеревами (r = -0,93). На участках со значительными площадями ягодников (5-25 га-(25 га)-1) зафиксировано 58,6 % встреч. Относительно небольшое количество фиксаций плиц на клюквенниках (16,5 % встреч) объясняется ограниченностью их площадей. Тем не менее, на территориальное распределение птиц клюквенники влияют особенно существенно.
Ключевые слова: тетерев, Lyrurus tetrix, биотопическое распределение, ягодники, Центральное Полесье Украины.
Kratyuk O.L., Klymchuk O.O. The influence of Berry Fields on Biotopical Distribution of Black Grouse (Lyrurus Tetrix L.) in Central Polissya of Ukraine
The species composition, area and distance are defined to influence the biotopical distribution of birds. In sections 127 (46.5 %) meetings the birds in summer and autumn periods the number of berry fields increases. The number of different types of berry fields during summer and autumn periods varies. In early summer the birds were mostly registered on blueberry fields, in August and September - on cowberry fields, in autumn - on cranberry fields. On average the distance to berry fields is 173.8±28'8 m (n = 273). During this period birds stay on berry fields or close to them (72.2 % meetings on the distance up to 100 m). The probability of meeting black grouse decreases when the distance to berry fields increases (r = -0.93). In the large areas of berry fields (5-25 ha- (25 ha)-1) 58.6 % of meetings were recorded. A relatively small number of records of birds on cranberry fields (16.5 % of meetings) is explained by the limited number of their areas. However, the spatial distribution of birds is significantly influenced by the berry fields mentioned.
Keywords: Black Grouse, Lyrurus tetrix, biotopic distribution, Berry fields, Central Polissya of Ukraine. _
УДК 502.72(477.44) Ст. викл. О.А. Матвшчук, канд. бюл. наук -
Втницький ДПУ iM. Михаила Коцюбинського
АВ1ФАУНА ДЕНДРОЛАНДШАФТ1В БУГО-ДЕСНЯНСЬКОГО ЗАГАЛЬНОЗООЛОПЧНОГО ЗАКАЗНИКА
Упродовж 2005-2014 рр. здшснено облши населення птахiв у люовш частит Бу-го-Деснянського загальнозоолопчного заказника (Вшницька обл., Украша). За результатами облтв виявлено 38 видiв птахiв, у позаоблшовий час - ще 10 видiв. З них, за статусом перебування у межах дослщжено! територп переважають осш (23 види; 47,9 %) та гнiздовi i перелет (21 вид; 43,8 %) птахи. Найрiзномаштшший видовий
