CC BY
12
17. Durzan DJ., Lopushanski SM. 1975. Propagation of American elm via cell suspension cultures. Can. J. For. Res. - Vol. 5(2). - Pp. 273-277 Abstract.
18. Eshita SM., Kamalay JC., Gingas VM., Yaussy DA. 2000. Establishment and characterization of American elm cell suspension cultures. Plant Cell Tissue Organ Cult. - Vol. 61. - Pp. 245-249 CrossRef.
19. Fenning TM., Gartland KMA., Brasier CM. 1993. Micropropagation and regeneration of English Elm, Ulmus procera Salisbury. J. Exp. Bot. - Vol. 44(7). - Pp. 1211-1217 CrossRef.
20. Fink CVM., Sticklen M., Lineberger RD., Domir SC. 1986. In vitro organogenesis from shoot tip, internode, and leaf explants of Ulmus x 'Pioneer'. Plant Cell Tissue Organ Cult. - Vol. 7(3). - Pp. 237-245CrossRef.
21. George MW, Tripepi RR. 1994. Cytokinins, donor plants and time in culture affect shoot regenerative capacity of American elm leaves. Plant Cell Tissue Organ Cult. - Vol. 39(1). - Pp. 27-36 CrossRef.
22. McCown B.H. Woody plant medium (WPM) - a mineral nutrient formulation for microculture of woody plant species / B.H. MacCown, G.B. Lloyd // Hort Science. - 1981. - Vol. 16. - Pp. 453.
23. Murashige T. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue culture / T. Murashige, F. Skoog // Physiol. Plant. - 1962. - Vol. 15, № 2/3. - Pp. 473-497.
24. Mukund R. Shukla. In vitro conservation of American elm (Ulmus americana): potential role of auxin metabolism in sustained plant proliferation / Mukund R. Shukla, A. Maxwell P. Jones, J. Alan Sullivan, Chunzhao Liu,* Susan Gosling,f Praveen K. Saxena // Canadian Journal of Forest Research. -2012. - Vol. 42, № 4/4. - Pp. 686-697.
Захарчук О.И. Размножение вяза гладкого (Ulmus laevis Pall.) in vitro
Исследован метод paweH™ Ulmus laevis Pall. в условиях культуpы
in vitro. Пpошализиpовша зависимость моpфогенной активности тканей и opraHOB от гсфмонального состава питательных сpед. Пoдoбpaны оптимальные питательные сpеды для paзмнoжения в условиях стеpильнoй культуpы. Исследования влияния фитoгopмo-нов на мopфoгенные pеaкции Ulmus laevis Pall. показали, что для индукции ми^окло-н^оват^ и pизoгенезa важны как кoнцентpaции pегулятopoв poCTa, так и их соотношение в субстpaте.
Ключевые слова: Ulmus laevis Pall, in vitro, питательная сpедa, экспланты, мopфo-генез, pизигенез.
Zaharchuk O. Reproduction of elm (Ulmus laevis Pall.) in vitro
Investigated by the method of reproduction plants Ulmus laevis Pall. in culture conditions in vitro. The dependence of the morphogenesis activity of tissues and organs of the hormonal compositions of nutrient mediums. Optimal nutritious mediums were pick out multiplication in sterile culture conditions. Investigation of the phytohormonal influence on the Ul-mus laevis Pall. morphogenesis showed that as the concentrations of growth regulators so as their correlation are important.
Keywords: Ulmus laevis Pall., in vitro, nutrient medium, explants, morphogenesis, ryzogenesis.
УДК630*15:639.12:502(477.42) Доц. О.Л. Кратюк1, канд. бюл. наук;
доц. С.М. Шевченко2, канд. с.-г наук; доц. В.О. Яненко3, канд. бюл. наук
МОЗА1ЧШСТЬ УГ1ДЬ ГЛУШЦЯ (TETRAO UROGALLUSL.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Проведено щ^вняльний аналiз мозаганост стацш перебування глушця в умовах Центрального Полюся Украши за сезонами. Птахи упродовж року уникають дшянок Í3 дуже високим ступенем мозаганост (1,3-6,1 % зустрiчей). Найчастше глушщв зустрь чали у бютопах Í3 середшм ступенем мозш'чност (42,1-47,6 %). Середня мозш'чшсть
1 Житомирський нащональний агроеколопчний унгверситег;
2 Хмельницький НУ;
3 Микола1вський НУ ím. В. О. Сухомлинського
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.15
стацш глушця е стабiльною (I = 10(25)), а саш бiотопи за показником M03aÍ4H0CTÍ ста-тистично не в^^зняються.
Ключовг слова: глушець, Tetrao urogallus, стащя, мозаi'чнiсть упдь, Центральне Пшсся.
Постановка проблеми. Глушець (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758) е не-вщ'емним елементом лiсових екосистем Полiсся. Його можна розглядати як íh-дикатор загального антропогенного навантаження на лiсовi бiогеоценози. Зараз цей мисливський птах на територп Украши малочисельний. Його занесено до Червоно' книги Украши (2009) [4] та взято шд охорону "Конвенцiею про охоро-ну дико' флори i фауни та природних середовищ iснування в бврош" (Берн, 1979). Зменшення чисельностi, i, як наслвдок, скорочення ареалу глушця у бврош, спричинене головним чином зменшенням площ болотних масивiв i стиглих деревостанiв i дисбалансом 'х поеднання. Зазначенi чинники ведуть до формування iзольованих популяцiй, яким, порiвняно iз населениям птахш при суцшьному ареалi, загрожуе поступове вимирания.
З'ясування питания стацiальноí вибiрковостi птахiв i, зокрема глушця -одна з фундаментальних вимог для 'х охорони та збереження [1], що, на погляд В. б. Флiнта, е одним з ключових моментiв вивчення рвдккних i малочисельних видш [12]. Запорукою ж пiзнання закономiрностей бiотопiчного розподалу пта-х1в е встановлення ступеня мозаíчностi 'х угiдь.
Огляд лггератури. Глушець, як вiдомо, осший птах, який протягом року тримаеться у межах порiвняно невелико!' територй' радiусом 2-3 км навколо токовища. Територiя проживания виводкiв обмежуеться площею 6-8 км2, а взимку птахи тримаються на ще менших дшянках площею 0,2-50,0 га [6-9]. При цьому бiотопiчний розподш птахнв змiнюеться за сезонами та у межах ареалу. Це шд-тверджують роботи П.Б. Юргенсона [13], В.П. Теплова [11], В.Г. Борщевського [2, 3]. Зокрема, бшорусью вченi [10], з метою виявлення впливу чинникiв сере-довища на чисельнiсть мiкропопуляцiй глушщв, що формуються навколо токовищ, здшснили кореляцiйний аналiз мiж чисельнктю токуючих самцiв та площею основних бiотопiв у радiусi 1 км ввд центра токовища. Аналiз проводили на основi опису 23 токовищ за 30 параметрами. Отримаш результати засвдаи-ли, що на територй' Беловезько!' пущi достовiрний середнш позитивний кореля-цiйний зв'язок кнуе лише мiж кiлькiстю активно токуючих самщв та площею болотних сосияюв, вiком бiльше 50 рокш (г = 0,52), а достовiрний середнш вщ'емний - мiж кiлькiстю активно токуючих самщв та площею суходшьних сосиякш, також вiком понад 50 ротв (г = -0,58).
Автори шд час вивчения зосередилися на наявносп чи вiдсутностi окре-мих бiотопiв у межах поширения виду, проте мозаíчностi стацiй не придшяли достатньо' уваги. Проте цей чинник, на нашу думку, може ктотно впливати на поширення виду i, особливо, в обмеженому просторi на швденнш межi ареалу.
Матерiал та методика дослщжень. Матерiал збирали в умовах Центрального Полкся. Дослщження проводили на територй' Полiського ПЗ, ДП "Словечанське ЛГ", ДП "Лугинське ЛГ", ДП "Словечанське ЛГ АПК", ДП "Лу-гинське ЛГ АПК" впродовж усiх сезонiв. Поряд зi збором матерiалу у цих гос-подарствах, експедицiйними маршрутами у рiзнi пори року обстеженi й iншi
райони репону, зокрема упддя ДП "Олевське ЛГ", ДП "Gмiльчинське ЛГ", ДП "Бшокоровицьке ЛГ", ДП "Овруцьке ЛГ", ДП "Радомишльське ЛМГ". Ми описали 672 TMM4acoBi npo6Hi площi (ТПП) у рiзних стацях глушця (82 токовища, 195 - у лггнш перюд, 183 - в осшнш, 212 - у зимовий).
1ндекс мозaíчностi i угiдь визначали за Baxter and Wolfe [14]. Для цього використовували палетку розмiром 2x2 см з проведеними дiaгонaлями, що на мiсцевостi вiдповiдae плошд 25 га. 1ндексом мозaíчностi i вважали кiлькiсть змiн типiв рослинностi уздовж обох дiaгонaлей на визнaченiй дшянщ. Запис мае такий вигляд - i = 8(25), де: 8 - величина шдекса моза1чносп, 25 - площа дослiджувaноí дшянки в гектарах. Мшшальне значения iндексa становить i = 0 i вiдповiдaе дшянкам з одиорiдним типом рослинносп. Мозaíчнiсть угiдь приймали низькою при - i = 0-5; середньою при - i = 6-10; високою при - i = 11-15; дуже високою при - i > 15.
Результати дослщжень. Птахи протягом року по-рiзному використову-ють угiддя з рiзним ступенем моза1'чносп (табл.). Загальне спiввiдношения зус-трiчей за порами року загалом подiбне. Особливо близькi показники, що i не дивно, влiтку та восени. Бiльш-менш вiдрiзияеться розподiл зустрiчей взимку, насамперед за рахунок вщносно велико!' частки зустрiчей (26,1 %) в угiддях з низьким ступенем мозaíчностi.
Табл. ЗустрШ глушщв (у %) в угiддях з рЪним ступенем M03aiHH0cmi (I) за порами року на територи Центрального Полйсся Украти
Пора року Мозаíчнiсть угiдь
Низька (0-5) Середня (6-10) Висока (11-15) Дуже висока (> 15)
Зима 26,1 43,8 28,8 1,3
Весна (токовища) 11,0 47,6 35,4 6,1
Лио 9,2 43,1 43,1 4,6
Осшь 8,7 42,1 45,4 3,8
Глушщ влаштовують токовища в умовах виражено1 лшшно1 розмежова-носп територií, що обумовлюе 1х мозaíчнiсть. Остання шдвищуеться й за рахунок роз^бленосп територií на лкогосподарсью видши. Середне значення ш-декса мозaíчностi I для територш, на яких знаходиться токовища, становить 10(25). Цей показник змiнюеться ввд 2(25) до 17(25). Птахи уникають дшянок з низьким та дуже високим ступенем мозaíчностi (у = -16,463x2 + 79,634 x -50,61; R2 = 0,95). Переважають ТПП з iидексaми i = 6-10(25) та 11-15(25), вщпо-вщно 39 (47,6 %) ТПП та 29 (35,4 %) ТПП.
Середне значення iндексa мозaíчностi I у межах ТПП для лишх стащй птаха становить 10(25). Цей показник змшюеться вiд 1(25) до 19(25). Переважають територи з шдексом i = 6-10(25) та 11-15(25) по 84 (43,1 %) випадки, шши-ми словами птахи уникають стащй як з низьким, так i з дуже високим ступенем моза1чнкп. Середне значення шдекса моза1чносп I для осшшх стaцiй птаха становить 10(25). Цей показник змшюеться ввд 1(25) до 19(25). Переважають територи з шдексом i = 6-10(25) та 11-15(25), вщповщно 77 (42,1 %) ТПП та 83 (45,4 %) ТПП. Знову ж, як i влику, птахи ввддають перевагу дiлянкaм iз серед-нм та високим ступенями мозaíчностi.
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.15
Середне значения щдекса мозашносп I для зимових стацiй птаха дорiв-нюе 10(25). Цей показник змшюеться вiд 1(25) до 19(25). Переважають терито-ри з iндексом I = 6-10(25) та 11-15(25), вiдповiдно 97 (45,8 %) i 79 (37,3 %) ТПП (рис.). Птахи зазвичай тримаються стацiй iз середнiм ступенем мозаиност угiдь. Необхiдно вiдзначити, що саме у зимовий перюд частка зустрiчей птахiв в угiддях з низьким ступенем мозашносп найбiльший протягом року (26,1 %), а з дуже високим ступенем - найменший (1,3 %).
Рис. Залежтсть Mim мозаттстю угiдь та ктьтстю 3ycmpÍ4eü з птахами
у зимовий nepiod
Для оцшювання ДOCTOBiрHOCTi pÍ3H^Í M03aÍ4H0CTÍ упдь глушця упро-довж року ми отримали шiсть пар статистично опрацьованих на ochobí одно-факторного дисперсшного аналiзу зв'язюв: токовище-зима, токовище-лiто, то-ковище-осiнь, осiнь-зима, лiто-зима, лiто-осiнь. Результати такого анаизу показали, що у bcíx парах не юнуе достовipноi piзницi.
Висновок. Птахи упродовж року уникають дшянок з дуже високим ступенем мозшчносп (у перюд токування - 6,1 % зустpiчей, у лiтнiй пеpiод -4,6 %, в осiннiй - 3,8 %, у зимовий - 1,3 % зустpiчей). Найчастiше птаив протягом року зустpiчали на дшянках iз сеpеднiм ступенем мозашносп (42,1-47,6 %). Протягом року середня мозашнють стацiй глушця е стабшьною (1 = 10(25)), а самi бiотопи за показником мозашносп статистично не вiдpiзняються.
Лiтература
1. Бибби К. Методы полевых экспедиционных исследований. Исследования и учеты птиц : пер. с англ. / К. Бибби, М. Джонс, С. Марсден. - М. : Изд-во "Союз охраны птиц России", 2000. -186 с.
2. Борщевский В.Г. Размещение тетеревиных птиц в бассейне р. Илексы / В.Г. Борщевский // Экология и рациональное использование охотничьих птиц в РСФСР : науч. труды. - М. : Изд-во "Возврат", 1983. - C. 118-124.
3. Борщевский В.Г. Сезонные предпочтения биотопов обыкновенным глухарем / В.Г. Борщевский // Всесоюзное совещание по проблеме кадастра и учёта животного мира : тезисы докл.
- Уфа, 1989. - Ч. 2. - C. 338-340.
4. Кратюк О.Л. Глушець / О. Л. Кратюк, М.В. Химин // Червона книга УкраТни. Тваринний свгг / за ред. I.A. Аюмова. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - C. 440-442.
5. Кратюк О.Л. Порiвняльний анатз стацш поширення глушця (Tetrao urogallus L.) за сезонами в умовах Центрального Полшся / О.Л. Кратюк, В.Р. Бшецький, СМ. Шевченко // Науковий вшник НЛТУ УкраТни : зб. наук-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14.
- C. 46-52.
6. Птицы СССР. Курообразные, журавлеобразные / авт. Р.Л. Потапов. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 528 с.
7. Романов А.Н. Северо-восток Русской равнины / А.Н. Романов // Тетеревиные птицы. -М. : Изд-во "Возврат", 1975. - C. 45-58.
8. Романов А.Н. Обыкновенный глухарь / А.Н. Романов. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. -
144 с.
9. Романов А.Н. Глухарь / А.Н. Романов. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1988. - 192 с.
10. Современное состояние глухаря Tetrao urogallus на заповедных территориях Беларуси / М.Е. Никифоров, Т.Е. Павлющик, А.В. Козулин та ш. // Сохранение биологического разнообразия лесов Беловежской Пущи : науч. труды. - Каменюки-Минск, 1996. - C. 263-282.
11. Теплов В.П. Глухарь в Печоро-Илычском заповеднике / В.П. Теплов // Труды Печоро-Илычского заповедника. - М. : Изд-во "Возврат", 1947. - Вып. 4, ч. 1. - C. 3-76.
12. Флинт В.Е. Принципы и задачи изучения и мониторинга редких видов животных / В.Е. Флинт // Вопросы экологии и охраны позвоночных животных : науч. труды. - Киев-Львов, 1997. - C. 4-13.
13. Юргенсон П.Б. Охотничьи звери и птицы / П.Б. Юргенсон. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 308 с.
14. Taylor M.W. A comparison of three edge indexes // Wildlife Soc. Bull. - 1975. - Vol. 5. -Рр. 192-193.
Кратюк О.Л., Шевченко С.М., Яненко В.О. Мозаичность угодий глухаря (Tetrao urogallus L.) в условиях Центрального Полесья Украины
Проведен сравнительный анализ мозаичности стаций пребывания глухаря в условиях Центрального Полесья Украины по сезонам. Птицы на протяжении года избегают участков с очень высокой степенью мозаичности (1,3-6,1 % встреч). Чаще всего глухарей встречали в биотопах со средней степенью мозаичности (42,1-47,6 %). Средняя мозаичность стаций глухаря есть стабильной (I = 10(25)), а сами биотопы за показателем мозаичности статистически не отличаются.
Ключевые слова: глухарь, Tetrao urogallus, стация, мозаичность угодий, Центральное Полесье.
Kratyuk O.L., Shevchenko S.M., Yanenko V.O. Тessellated nature of forests of Capercaillie (Tetrao urogallus L.) under conditions of Ukraine's Central Polissya
A comparative analysis of patchiness of habitats of the capercailye in the Central Woodlands of Ukraine in each season was conducted. During an year the birds avoid areas with a high level of patchiness (1,3-6, 1 % of meetings). Mostly the capercailyes were met in biotopes with an average level of patchiness (42.1-47.6 %). Average patchiness of habitats of the capercailye is stable (I = 10 (25)), and the biotopes are not statistically different in characteristics. A comparative analysis of patchiness of habitats of the capercailye in the Central Woodlands of Ukraine in each season was conducted. During an year the birds avoid areas with a high level of patchiness (1,3-6, 1 % of meetings). Mostly the capercailyes were met in biotopes with an average level of patchiness (42.1-47.6 %). Average patchiness of habitats of the capercailye is stable (I = 10 (25)), and the biotopes are not statistically different in characteristics.
Keywords: Capercaillie, Tetrao urogallus, habitat, tessellated nature of forests, Central Polissya.
