CC BY
34
Padus racemosa Gilib. Черемха звичайна S
Padus serotina (Ehrh.) Agardh Черемха тзня 1
Prunus divaricata Ledeb. Слива розлога 10
Prunus divaricata f. atropurpúrea L. Слива розлога ф. Пюсарда 3
Rosa canina L. Шипшина звичайна 1
Sorbus aucuparia L. Горобина звичайна 3
Spiraea japonica L. Сшрея японська 1
Spiraea vanhouttei Zabel Сшрея Вангутта 1
RUTACEAE - PyTOBI
Phellodendron amurense Rupr. Бархат амурський 3
SALICACEAE -BЕPБOBI
Populus alba L. Тополя бша 14
Populus nigra L. Тополя чорна 12
Salix alba L. Верба бша 32
Salix alba f. pendula Верба бша ф. плакуча 13
Salix caprea L. Верба козяча 1
SAMBUCACEAE -БУЗИНOBI
Sambucus nigra L. Бузина чйрна 9
STAPHYLEACEAE КЛOКИЧКOBI
Staphylea pinnata L. Клсжичка периста 1
TILIACEAE ЛИПOBI
Tilia cordata Mill. Липа дрiбнолиста S7
Tilia platiphyllos Mill. Липа широколиста 21
Tilia tomentosa Moench. Липа повстиста 1
ULMACEAE - rnbMOBI
Celtis occidentalis L. Каркас захщний 1
Ulmus scabra Mill. B^ шйрсткий 2
VIBURNA CEAE КАЛИНOBI
Viburnum lantana L. Калина гордовина 1
Viburnum opulus L. Калина звичайна 1
VITACEAE -BИНOГPАДOBI
Parthenocissus quinquefolia Planch. Bинoгрaд дiвoчий п'ятилистий 2
Загалом у парку облжовано 887 дерев та кущiв, серед яких панiвними видами е береза повисла1, ялина европейська, липа дрiбнолиста та ясен зви-чайний. У парку колишнього маетку Дщушицьких виявлено доволi значну кшьюсть деревних видiв i форм, яю трапляються досить рiдко у насадженнях палацово-паркових комплексiв, а на данш територiï представленi здебшьшо-го одиничними екземплярами: клен гостролистий ф. розичена та ф. кулепо-дiбна, вшьха сiра ф. розсiченолиста, каркас захщний, лiщина звичайна ф. роз-иченолиста, лiщина деревовидна, клокичка периста, бук люовий ф. кругло листа, бузок угорський, туя складчаста, туя складчаста ф. зебрина, туя Стен-дша, кипарисовик горiхоплiдний ф. нитчаста та периста.
Вражають своïми розмiрами у палацово-парковому комплексi вiковi дерева ясена звичайного ^аметри стовбура 102, 108, 146, 148 см), тожш 6í-лоï (132, 162, 185 см), тополi чорноï (210 см), клена гостролистого (72, 99, 132 см), липи повстшлга (145 см), пркокаштана звичайного (103 см) та верби бiлоï (96 см).
1 Латинсью назви рoслин гадат в табл. 1.
На сьогодш композищя палацово-паркового комплексу - яскраво ви-ражений парковий ландшафт з численними пейзажними картинами, основни-ми елементами яких е масиви берези повисло! та ялини европейсько! (злiва вiд головного входу та бшя ставка), стриженi живоплоти i3 ту! захщно! (перед палацом), рядовi посадки липи дрiбнолисто! (вiд дороги до палацу), ту! захщ-но! (перед палацом i по захiднiй межi парку) та бузку звичайного (по швшч-нiй межi парку), алея магнолш (на схилi вiд палацу до ставка), рiзнi групи дерев i кущiв, а також газонне вкриття. Цжавим рiзновидом гшздово! посадки у Неслухiвському парку е компактна група ту! складчасто! ф. зебрина отримана, швидше за все, шляхом розмноження вщводками гiлок одного екземпляра.
У насадженнях парку спостер^аеться планування декоративних груп за систематичним принципом. Так, на островi зосереджеш вiльха чорна, вiльха сiра та вшьха сiра ф. розсiченолиста. В але! висадженi магнолi! гостролиста, Суланжа та кобус, як проявляють тривалий декоративний ефект за рахунок рiзних перiодiв цвiтiння. Квiтучий живоплiт формуе бузок звичайний чотирьох сортiв iз звичайними та махровими квiтами бшого, голубого та бордового вщ-тшюв. Злiва вiд палацу розмiщена група iз лiщини деревовидно!, лiщини зви-чайно! та лiщини звичайно! ф. розшченолисто!. Така концентрацiя на певнш дiлянцi парку рiзних видiв дерев одного роду тдкреслюе властиву йому за-гальну форму, видове багатство, тдвищуе декоративний ефект i виразшсть. Позитивною рисою парку е велика кшьюсть вiчнозелених хвойних дерев та кущiв. 1хт крони рiзних форм i вiдтiнкiв збагачують композицi! паркових пейзажiв, надають декоративностi не тшьки в лiтнiй перiод, але й взимку.
Велике композицiйне значення мае розмщений на схiднiй межi парку став з вшьно окресленою береговою лшею, до якого з одного боку прилягае масив парку на схил^ з шшого - невелика лука з пасжою. Акцентом пейзажу е невеликий штучний острiвець на ставку, що з'еднаний з берегом дугоподiб-ним металевим мiстком. Використання води в ролi елемента художньо! ком-позицi! парку дае змогу з найбiльшим ефектом виявити вс !! природнi влас-тивостi: вiзуальне сприйняття широких панорам i глибоких перспектив, вь дображення як спошб наближення вiддалених об'ектiв, контраст свила й rim, змiна кольору та фактури.
Контрастом до вщкритого свилого ставкового простору виступае зак-ритий, тшистий ландшафт схилiв парку. Тут сформоване узлюся iз декора-тивно-квпучих видiв: глоду шарлахового, бузини чорно!, черемхи звичайно!, яблунi лiсово!, бузку звичайного. Загалом територiя парку доглянута, добре проглядаеться, за винятком схилiв у пiвнiчно-схiднiй частинi.
Для збереження та збагачення дендролопчного рiзноманiття необхщ-ним е вчасне лiкування дерев-довгожителiв, проведення санiтарних рубань з видаленням старих особин та сухостою, введення в насадження нових видiв i форм декоративних дерев i кущiв, що вiдповiдають умовам мiсцезростання.
Л1тература
1. Замки та храми Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.castels. com.ua/galicia. html.
2. Центральний Державний 1сторичний ApxiB в м. Львова Кадастрова карта с. Неслухiв. Фонд N° 186, опис 6, справа 756.
3. Aftanazy R. Materialy do dziejuw rezydencji / R. Aftanazy // Pod red. Andrzeja J. Bara-nowskiego. - Tom VII А. Dawne Wojewudztwo Ruskie : Ziemia Halicka i Lwowska. - Warszawa, 1990. - 696 s.
Денисова Г.В. Дендрологическая коллекция Неслуховского двор-цово-паркового комплекса
Раскрыта история создания, формирования и современное состояние дворцово-паркового комплекса в селе Неслухов. Установлен видовой состав растений и количественное представительство дендрофлоры дворцово-паркового комплекса, обнаружены редкостные виды. Проанализированы особенности композиционной планировки дворцово-паркового ансамбля.
Ключевые слова: парковые насаждения, дворцово-парковый комплекс, видовая структура дендрофлоры.
Denysova G. V. Arboretum collection of Nesluhivskii palace and park complex
The history of creation, formation and modern state of palace and park complex is elucidated in the village Nesluhiv. The species composition of plants and quantitative representation of dendroflora of palace and park complex is defined. The rare species are discovered. The features of compositional planning of palace and park ensemble is analyzed.
Keywords: plantation of parks, palace and park complex, the species composition of dendroflora.
УДК 630*5 Астр. В.1. Троцюк1; проф. С.1. Миклуш2, д-р с.-г. наук;
тж. Б. Коммармот3; астр. М.Л. Хоб?
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ЗА Д1АМЕТРОМ ДЕРЕВ БУКОВОГО ПРАЛ1СУ
Дендроеколопчш методи у поеднанш з програмним забезпеченням для статис-тичного оброблення даних використано для аналiзу особливостей росту дерев букового прайсу. Виявлено особливост формування приросту дерев бука, його взаемозв'язок з вжом та дiаметром на висот грудей. Встановлено максимум приросту за дiаметром у разi досягнення деревами верхнього ярусу та 1х значну енерпю росту за дiаметром в наступш перюди. Описано хщ росту дерев за дiаметром дерев бука.
Ключовг слова: бук люовий, дендрохронолопя, пралюи, вж, прирют.
Вступ. Вивчення пралюових екосистем мае важливе значення для ро-зумшня проблем природного росту 1 розвитку люосташв 1 мае бути базою для оргашзацп сталого люового господарства. Результати дослщження букового пралюу Угольсько-Широколужанський заповщного масиву, який е частиною Всесв1тньо! спадщини ЮНЕСКО "Буков1 пралюи Карпат та стародавш буков1 люи Н1меччини", мають важливе теоретичне та практичне значення для формування високопродуктивних та бюлопчно стшких люосташв, збереження бюр1зномашття, як базуються на засадах еколопчно збалансованого люового господарства.
1 Чеський сiльськогосподарський утверситет, м. Прага;
2 НЛТУ Украши, м. Львiв;
3 Швейцарський федеральный шститут достджень тсу, снiгу i ландшафтiв
Значний внесок у дослщження npaniciB зробили А. Златшк [20, 21], К. Рот [16], Ш. Корпель [12, 13], С.М. Стойко [2, 3], Ф.Д. Гамор [1], В.1. Пар-пан [15] та шшг Вивчення особливостей структури букняюв у Карпатах мае тривалу юторж> [2, 4-7, 12, 21], але дослiдження вжово! структури розпочато порiвняно недавно. Вони вщзначаються певною специфiкою, оскiльки 1х про-ведення практично неможливе без застосування деструктивних методiв дос-лiджень. Так, опираючись на данi, отриманi з повалених або зламаних дерев, було встановлено, що 1х вiк сягае до 350 роюв [8]. Базуючись на тих самих даних, було описано хвд росту за дiаметром. С.М. Стойко зi спiвавторами [2] зазначав, що рiзниця вiку мiж деревами рiзних ступеней товщини може дося-гати 300 рокiв, i це не враховуючи дерева з дiаметром нижче 6 см. Тому акту-альними е дослiдження особливостей формування вжово! структури букових пралiсiв i аналiзу ходу росту 1х старовiкових дерев.
Мета досл1дження - описати особливост ходу росту за дiаметром букового пралiсу та ощнити взаемозв'язок мiж радiальними приростами та дь аметром (вiком) дерев.
Матер1али та методи досл1дження. Дослщження базуються на мате-рiалах 4 кругових пробних площ (1000 м2 кожна), якi закладено лiтом 2010 р. в Угольсько-Широколужанському заповiдному масивi Карпатського бюсфер-ного заповiдника (координати 48°25' Пн, 23°61' Сх). На пробних площах встановлено координати вшх дерев, основнi таксацiйнi показники люосташв, узя-то деревнi керни (164 шт.). Керни висушено i вмонтовано на дерев'янi утри-мувач^ а поверхню оброблено за допомогою мiкротома [10]. Вимiрювання рiчних юлець здiйснено за стандартною методикою [17] за допомогою пози-цiонуючого столу (Rinntech, Germany). Достовiрнiсть вимiрювань перевiрено перехресним датуванням за допомогою програмного забезпечення TSAPwin та COFECHA. Програмне забезпечення "Statistical Data Analysis R" викорис-тано для статистичного аналiзу даних та встановлення кореляцп мiж радiаль-ним приростом i вжом (дiаметром) дерев.
Результати досл1дження. На пробних площах переважають дерева бука люового, зi середньою густотою 410 шт./га. Розмах дiаметрiв дерев на пробних площах перевищуе 90 см, а кшьюсть дерев з дiаметром бшьше 80 см становила 35 шт./га. Розподш кiлькостi дерев за ступенями товщини характеризуешься кривою з вираженою додатною асиметрiею. Максимальш чисель-ностi дерев змiщенi у бш тонкомiрних ступеней товщини, а у ступенях товщини бшьше 30-40 см кшьюсть дерев вщносно однакова (рис. 1), що досить характерно для пралюових букових люосташв Свропи [19]. Середня абсолютна повнота люосташв пробних площ - 49 м2/га, а запас деревини - 915 м3/га. Виявлена тюна корелящя мiж дiаметром i висотою (r2=0,94) та мiж дiаметром i вiком (r2=0,82).
У значно1 частини дерев (21 %, 86 шт./га) зафжсовано стовбурову гниль. Частка поражених дерев з дiаметром понад 80 см сягав 86 %> вщ за-гально1 1х кiлькостi, а частка дшянок стовбура, поражених гниллю, становила 55 % вщ загально! площi перетину таких дерев. За результатами кореляцшно-го аналiзу не виявлено тюного зв'язку мiж наявнютю у дерев гнилi та !х да-
аметром чи вжом. Гниль зафiксовано як у товстих старовжових дерев, так i у молодих тонкомiрних особин. Але варто також зазначити, що для дерев з гниллю характернi дещо нижчi висоти i зниження радiального приросту.
X 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 100104108 Рис. 1. Розподт дерев на пробных площах за дiаметром
Встановлення в^ дерев базувалось на тдрахунку !х рiчних кшець. У зв'язку з впливом рiзних клiматичних, екологiчних та антропогенних факто-рiв, рiчне кiльце може буди сформоване не повшстю або взагалi вiдсутнe. Тому точшсть встановлення вiку дерев перевiрено шляхом перехресного дату-вання, для якого використано реперш роки з низькими приростами (2003, 1968, 1948, 1886, 1836) (рис. 2). Цей метод дае змогу встановити вiк дерев на висот вимiрювань з точнютю до року.
1600 1700 1800 1900 2000 рж
Рис. 2. Дендрохронололчна шкала приростов дерев букового пралгсу
Максимальна кшьюсть шдрахованих рiчних кiлець в окремих екзем-плярiв становить 451, але вiк дерев з урахуванням поражено! гниллю дшянки може сягати бiльше 500 роюв. Лiсостани пробних площ характеризуються рiзною вiковою структурою, але у вшх лiсостанiв вона рiзновiкова. Вiк найстарших дерев на кожнiй пробнiй площi перевищуе 400 рокiв.
Встановлено тюну кореляцiю мiж радiальним приростом i дiаметром на висотi грудей (г2=0,604) (1) та радiальним приростом i вiком дерев (Г2=0,634) (2).
1псг = 0,344 + 0,0238-ШЯ - 8,8е-07-ШЯ3
(1)
1псг = 7,6е-11-^яе4 - 1Де-07-Л?е3 + 4,5е-05^в2-2,8е-03^в + 0,492, (2)
де: Incr - радiальний прирiст на висот грудей, мм/piK; DBH - дiаметр на ви-сот грудей, см.; Age - вж, роюв.
б)
Рис. 3. Залежшсть радiального приросту дерев i дiаметра на висотi грудей (а) та вжу (б). ГраЫентним Ырим кольором позначено вк (а) та дiаметр на висотi грудей (б)
0 100 200 300 400 Вк [роив]
Рис. 4. Хiд росту за дiаметром на висотi грудей дерев букового пралшу
1нтенсившсть росту за дiаметром залишаеться високою протягом три-валого часу, зростае залежно вщ дiаметра та вжу дерев i досягае максимального значення у час, коли дерева виходять у верхнш ярус. У дерев, що зрос-тали шд наметом лiсу, внаслiдок конкуренцп радiальний прирiст становив 0,35±0'26 мм/рж, а у домiнантних екземплярiв вш сягав 1.56±0'78 мм/рiк, тобто
бiльш шж у 4 рази вищий. Хщ росту за дiаметром молодих (100-200 роюв) i старовiкових (400 роюв) дерев букового пралюу е подiбним (рис. 4).
Значна частина дерев тд наметом лiсу у першi 100 рокiв унаслiдок конкуренцп характеризуеться невисокою iнтенсивнiстю росту за дiаметром, тому часто у вiцi 100 роюв !х дiаметр на висот грудей сягае лише 10-15 см. 1нтенсивне пiдвищення приростiв розпочинаеться у вщ 70-100 рокiв i про-довжуеться до часу, коли дерева сягають верхнього ярусу (150-200 роюв), пюля чого прирiст залишаеться стабшьно високим.
Структурнi особливостi деревостанiв вщповщають загальним ознакам, якi притаманнi пралюам: розподiл чисельностi дерев за дiаметром описуе бь модальна крива, багатояруснють намету лiсу, присутнiсть екземплярiв рiзно-го вiку i рiзних стадш розвитку. Основнi таксацiйнi показники люосташв дос-лiджуваних пробних площ е близькими до значень, отриманих дослщниками дещо ранiше для постiйних пробних площ (величиною 10 га та 1 га) букового пралюу [2, 9]. Деревостани на них охарактеризовав як рiзновiковi зi складною просторовою структурою та високим запасом деревини дерев, що зрос-тають, та мертво! деревини. Кiлькiсть крупномiрних екземплярiв (з товщи-ною понад 80 см) дещо перевищуе середш значення для пралiсових деревос-ташв Центрально! Свропи [14], але це може бути зумовлено мшливютю дь аметрiв i використанням обмежено! юлькосп пробних площ.
Стойко С.М. зi спiвавторами [2] зазначав, що на закладених пробних площах пiдрiст характеризуеться куртинно-груповим розташуванням, що пов'язане з безперервною появою "вiкон" або "шш" у мiсцях вiдпаду крупно-мiрних дерев бука, якi досягли природно! стиглосп. Подiбнi результати отри-мали В. Троцюк та М. Хобi зi спiвавторами [11, 18], зазначаючи, що розпад деревостану вiдбуваеться внаслщок вiдмирання поодиноких дерев (переваж-но найбшьших, що не завжди означае найстарших) або невеликих груп ^з дерев рiзних ярусiв). Цей фактор впливае на тривале перебування дерев у нижньому ярус i проявляеться через низькi прирости на перших етапах жит-тя. Потенщал енергп росту зберiгаеться у дерев впродовж усього життя, i на-вiть на третьому-четвертому столiттi життя дерев залишаеться високим. Для дерев, що зростають у великих вжнах або у господарських люостанах, харак-терний значний прирют за дiаметром у молодому вiцi i поступове його зни-ження з вжом дерев.
Подiбнiсть ходу росту за дiаметром дерев рiзного вiку (100-400 роюв) дае змогу припустити, що особливосп росту залишаються стабiльними уже протягом багатьох столиь (бiльшiсть дерев зростае шд зiмкнутим наметом люу) i деревостан не зазнав впливу людини. Повшьний хiд росту у молодому вщ i поступове його зростання за досягнення верхнього ярусу деревостану характерне для екземпл^в рiзного в^. Виявленi особливостi ходу росту дерев букового пралюу дещо вщмшш вщ зазначених Ю.С. Шпариком зi спiвав-торами [8], яю виявили дещо вищий темп росту дерев. Вщмшносп можуть бути наслщком рiзноl методологil дослiджень, оскiльки в аналiзованих дослi-дженнях [8] модельовано хщ росту за дiаметром на висоп коренево! шийки, а не на висоп грудей. Значна збiжнiсть стовбурiв бука у вiдземковiй частит могла позначитись на результатi дослщжень. Оскiльки ми для дерев бука за-
