CC BY
16
Висновки. Сьогоднi одним Í3 найбiльш реальних pe3epBÍB розширення виробництва екологiчно чистих плодiв, насамперед для дiетичного та дитячого харчування, е вiдновлення вирощування плодових культур на схилових землях. А тому !х освоення пiд високопродуктивнi плодовi культурбiогеоценози вщпо-вiдае вимогам рацюнального використання земельних i природних ресурЫв.
Одна з найважливiших еколопчних особливостей створення високоп-родуктивних плодових культурбiогеоценозiв на кислих, бiдних поживними елементами, особливо рухомим фосфором, буроземних грунтах передпрно! зони Закарпаття полягае в необхщност проведення диференцшованого пе-редпосадкового окультурення едафотопiв.
Екологiчний тдхщ до опрацювання прийнятого використання еродова-них земель пiд культуру сливи домашньо! (Prunus domestica L.) е перспектив-ним, всебiчним та комплексним, що забезпечить пiдвищення бюлопчно! продуктивности еродованих грунтiв та отримання необхiдних урожа!в високо! якостi.
Лггература
1. Добровольский Г.В. Экологические функции почвы / Г.В. Добровольский, С.Д. Никитин. - М. : Изд-во МГУ, 1986. - С. 1-137.
2. Любимова Л. Л. Сади на схилах / Л. Л. Любимова. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1969. - 78 с.
3. Карпенчук Г.К. Частное плодоводство / Г.К. Карпенчук. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 295 с.
4. Ковда В.А. Почвенный покров, его улучшение, использование и охрана / В. А. Ковда. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 182 с.
5. Крикунов В.Г. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1987. - 319 с.
6. Куян В.Г. Плодiвництво / В.Г. Куян. - К. : Вид-во " Аграрна наука", 1988. - 468 с.
7. Попович П.Д. Придатнють грунпв тд сади i ягщники / П.Д. Попович, В. А. Джамаль, Н.Г. 1льчишина, С.О. Скорина. - К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 159 с.
Горбач М.М., Иваницкая В.М. Экологические особенности основных плодовых культур и подбор для них почв в Закарпатье
Показаны экологические особенности основных плодовых культур: яблони, груши, сливы, вишни, черешни, абрикоса, персика, ореха. Приведена короткая характеристика бурых лесных, дерново-буроземных и буроземно-оподзоленных почв. С целью получения необходимой продукции рекомендуется применять экологический подход при отборе почв под плодовые культуры в Закарпатье.
Ключевые слова: экология, почва, эрозийные процессы, производительность плодовых растений.
Horbach M.M., Ivanytska V.M. Ecological properties of principal fruit cultures and soil selection on them in the Transcarpathian region
The ecological properties of principal fruit cultures: apple, plum, cherry, sweet cherry, apricot, peach and walnut trees are shown. The characteristics of red forest, dern red-soiled and red pidzol-soiled soils is given. With the purpose of getting necessary production it is recommended to apply the ecological approach in the selection of soils under fruit cultures in the Transcarpathian region.
Keywords: ecology, soil, errosion processes, productivity of fruit cultures.
УДК 630*431 Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз.-мат. наук - Львiвський ДУ БЖД ЗНАЧЕНИЯ УЗЛ1ССЯ У ПОЖЕЖН1Й БЕЗПЕЦ1 Л1С1В
Проаналiзовано пожежну небезпеку узлюь рiзних титв. Дослщжено мшрокль матичш показники тд час переходу через узлюся. Основним фактором пожежно! не-безпеки узлюь е бшьша швидюсть висушування люового горючого матерiалу.
Найбiльш пожежонебезпечними е несправжнi узлiсся, якi виникають внаслiдок ру-бань. Дерева на таких узлюсях менш стiйкi до в1тру та висушування сонцем, зазна-ють ушкоджень шкiдниками та всихають. Характеристикою довжини yзлiсь певного регюну е питома протяжнiсть, зростання яко! потрiбно уникати. З метою зменшення небезпеки пожеж треба формувати елементарш та багатокомпонентнi yзлiсся.
Ключовi слова: люова пожежа, мiкроклiмат, yзлiсся, екотон, висушування люо-вих горючих матерiалiв.
Узлюся або екотон - це перехщна зона м1ж двома екосистемами - ль сом i луками, полем або галявиною [1]. Узлюся формуе специф1чну шшу ю-нування рослин, тварин та шших живих органiзмiв. Структура yзлiсся, по-родний склад дерев, кушдв, чагарникiв i трав'яних рослин вiдрiзняеться вiд дь лянок, розташованих вглибинi лiсy або на вщкритш мiсцевостi. Близькiсть вщкритого простору зумовлюе специфiчний грунтовий склад, пдролопчний та мiкроклiматичний режими узлюь. Тому небезпека виникнення та поши-рення пожеж на yзлiссi буде вiдрiзнятися вiд iнших частин люу. Про небезпе-ку виникнення пожеж на узлюсях та 1х поширення вглиб лiсy в лiтератyрi згадувалося неодноразово. Зокрема 1.С. Мелехов (1947) описуе випадки займання на галявиш вщ iскор паровозiв [3]. У "Правилах пожежно! безпеки в люах Украши" [6] зазначено, що вщстань, менша за 50 м до потенцшних джерел запалювання, якi можуть бути на автомобшьних та залiзничних шляхах, виробництвах, пов'язаних з вогнем сполучення, збшьшуе клас природно! пожежно! небезпеки в лiсах на одиницю. Цей же документ вводить поняття пожежостшкого узлюся як "смуги листяних або мiшаних деревостанiв шириною 150-200 м, смуги хвойних насаджень шириною 200-300 м навколо поже-жонебезпечних дшянок хвойного люу, а також смуги, розташовано! навколо люних селищ, дачних дiлянок, люних кордонiв". Але таке формулювання охоплюе ширшу смугу лiсy, нiж узлюся з погляду екологи.
Мелехов 1.С. рекомендуе проводити у лiсах облаштування yзлiсь з листяних порiд, як характеризуються меншою пожежною небезпекою [4]. Бшьш конкретнi рекомендацп [5] стосуються облаштування листяного узлю-ся вздовж розривiв, шляхiв, трyбопроводiв, лiнiй електропередач та iн. Рекомендована ширина такого узлюся - 50-100 м, причому структура хвойних по-рщ не повинна перевищувати 30 %. У випадку неможливост створення такого узлюся рекомендують облаштування так званого "протипожежного хвойного yзлiсся", лжвщувавши пiдрiст та пiдлiсок, прибравши захараще-нiсть, обрiзавши до висоти 2 м нижш гiлки на ширину 250-300 м. Обидва ти-пи узлюся рекомендують вiддiлити вiд вщкритого простору мiнералiзовани-ми смугами. Вздовж люових дорiг та просiк у хвойних люах також доцiльно створювати листяш yзлiсся шириною 5-10 м. На межi з населеними пунктами 1хня ширина повинна становити до 150 м.
Низка робгг безпосередньо присвячена еколопчним та мжрокшматич-ним особливостям узлюся [2, 7-10]. Проте не вiдомi публжаци присвяченi аналiзy пожежно! безпеки yзлiсь залежно вщ його структури та екологiчних особливостей i ролi у лiсових пожежах.
Метою роботи е аналiз особливостей узлюся з огляду на пожежну безпеку лiсiв.
Проаналiзyемо найосновнiшi параметри yзлiсся та 1х вплив на пожежну небезпеку. До таких параметрiв належать його просторова структура, рос-
линний склад, розташування та густота дерев, чагарниюв i трав'яних рослин. Цi параметри, поеднано з метеорологiчними та кшматичними умовами, фор-мують вiдповiдний мжрокшмат, зволоження, грунтовий покрив та iншi чин-ники, якi впливають на небезпеку пожеж.
Узлюся подiляються на внутршш та зовнiшнi. Внутрiшнi узлюся е межами мiж люом та внутрiшнiми галявинами й шшими прогалинами. Зовнiшнi межують з вщкритим простором. Як внутрiшне, так i зовшшне узлiсся за структурою може належати до одного з трьох видiв: несправжне, елементар-не та багатокомпонентне [2].
Несправжне узлюся виникае на межi зрубiв. Для нього характерною ознакою е вщсутшсть пiдросту, пiдлiску та чагарникiв. Таке узлюся за розта-шуванням дерев дуже подiбне до дiлянок всередиш лiсу. Бiльш розвиненими е лише крони дерев, розташованих на самому краю узлюся зi сторони вщкри-того простору. Незважаючи на схожють структури, таке узлiсся iстотно вщ-рiзняеться мiкроклiматом та зволоженням грунту вщ решти лiсу. Вiдмiнностi зумовлеш високою iнтенсивнiстю радiацiйних теплових потоюв сонячних променiв та бiльшою швидюстю вiтру. Внаслiдок проникнення сонячно1 ра-дiацiï не лише крiзь намет, а i з боюв мiж стовбурами дерев (так зване передне свггло), температура повiтря на узлюс буде вищою, нiж у решт лiсу та може навггь перевищувати температуру на вiдкритому просторь Найбiльша рiзниця температур повiтря на узлюс та вглибинi лiсу спостершаеться у со-нячний день з швденного боку лiсу. Це призводить до на^вання та приско-рення висушування тдстилки. Разом з тим, на несправжньому узлюш внасль док пiдвищеноï iнсоляцiï формуеться трав'яний покрив, густота якого вища, нiж усередиш лiсу. Трава у вегетацiйний перюд мае високий вмiст вологи, обмежуе радiацiйнi потоки на пiдстилку, знижуе ïï температуру та швидкiсть висушування. Це зменшуе пожежну небезпеку узлюся, однак восени та на-весш трава у сухому станi мае невелику просторову щшьшсть, легко займаеться та е добрим провщником вогню.
Протягом кiлькох рокiв за вщсутност господарських заходiв внаслiдок вiдповiдного сонячного режиму та вологост вiдбуваеться подальше заростан-ня узлiсся не лише трав'яними рослинами, якi проникають з вщкритого простору, але i чагарниками та шдростом зi сторони люу. Для таких рослин на уз-лiссi сформованi бiльш сприятливi умови освiтлення та зволоження, шж вгли-бинi лiсу чи на вщкритому просторi. Внаслiдок такого заростання узлюся пос-тупово перейде в один з шших видiв: елементарне або багатокомпонентне.
Елементарне узлюся характеризуеться шириною, меншою за висоту деревостану та наявшстю, хоча з незначною рiзноманiтнiстю, дерев, чагарни-кiв i трав'яних рослин. Таке узлюся зменшуе проникнення сонячних промешв та краще затримуе вiтер. Це зумовлюе бшьшу вологiсть пiдстилки. Тому по-жежна небезпека такого узлюся е меншою, шж несправжнього. Проте за три-вало1' тепло1' погоди восени та навесш суха трава, чагарники та шдрют у ви-падку займання можуть спричинити перехщ пожежi у верхову.
У природних умовах за невтручання людини протягом тривалого часу формуються багатокомпонентш узлiсся. Вони мають бшьшу ширину, шж елементарнi, а також значшше рiзноманiття рослин. Наприклад, чагарникiв у
них може бути вщ 2-3 до 10 та бшьше видiв. Для таких узлюь характерними е трави з високими стеблами. Багатокомпонентш узлiсся, як i елементарнi, об-межують потж сонячно! раддаци та вiтру. Пожежна небезпека на таких узлю-сях е схожою до небезпеки елементарних. Проте значно бшьша ширина ча-гарникiв краще вiдмежовуе узлiсся вщ вiдкритих дiлянок та може за вщповщ-ного 1х стану сповшьнити або зупинити проникнення пожежi у лю з вщкри-того простору. Значна щшьшсть багатокомпонентного узлiсся обмежуе його прохщшсть тваринами та людьми i тому знижуе ймовiрнiсть виникнення по-жеж внаслiдок перебування людини.
Внаслiдок переходi з вiдкритого простору у лю вiдбуваеться змiна мжрокшматичних параметрiв - зниження температури повпря та зростання вщносно! вологостi (рис. 1). Щ змiни будуть вщчутшшими для елементарних та багатокомпонентних узлюь у напрямi мвiдкритий простiр-узлiссям, менш вираженими у напрямi музлiсся-лiсм. Для несправжшх узлiсь, навпаки, бiльш вдаутними е змiни у напрямi "узлюся-лю", слабшими - у напрямi "вщкритий простiр-узлiссям.
60 п
—--■-■
■—■—■ ш
Вщкритий Лю
проспр
< _
■Температура, С
■ В1дносна волопсть, %
10
-30 -20 -10 0 10 20 30 вистань, м
Рис. 1. Температура та вiдносна волог^ть внаслiдок переходу через елементарнеузлкся, 12 вересня 2010р. о 15.00 пiвденно-захiдна сторона л^ового масиву поблизу Великих Мостiв (Львiвська область)
Змши температури та вологост зумовлеш добовими та сезонними пе-рюдами. За наявност вггру, його швидюсть буде сповшьнюватися шд час проходження ^зь деревостан з такою ж закономiрнiстю, як i температура. Вiтер сприяе висушуванню пiдстилки та iнших люових горючих матерiалiв, внаслiдок прискорення процеЫв тепломасообмiну. У випадку пожежi швидюсть 11 поширення зростае у напрямку вггру та залежить вщ його швидкостi. При опадах, як супроводжуються вiтром, спрямованим у бш лiсу, вщбу-ваеться бiльше зволоження поверхш грунту на краю узлюся.
На вологiсний стан грунту та тдстилки на узлiссi впливае також сш-говий покрив. Його товщина е бiльшою поблизу узлiсся, шж у лiсi особливо для узлюь, розташованих зi сторони переважаючих вг^в. Це сприяе нагро-мадженню вологи навесш пiсля танення снiгу, внаслщок чого зменшуеться небезпека виникнення пожеж. Товщина сшгового покриву внаслiдок переходу вщ поля до люу зростае, досягаючи максимуму на межi стовбурiв крайнiх дерев, а по^м спадае (рис 2). Густина сшгу пiд час вимiрювання товщини
±77 3
становила 423,4 кг/м .
40 п
35-
- - Пд-Пн —■—С-3
- Пн-Пд --*-- 3-е
§ 15* 10-
Вщкритий проспр
Лю
5-
о-
Т—I-1-1-1—1-1—I-1-1-1-1—1—I-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1—I-1-1-1
-4 -3 -2 -1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
вщетань, м
Рис. 2. Товщина сшгового покриву вна^док переходу через узлкся, вимiрювання 20лютого 2010р. о 16.00, л^овий масив поблизу ВеликихМостiв
Найчастше лiсовi пожеж^ зокрема й на узлюсях, виникають з вини людини. Необережне поводження з вогнем за сприятливих природних та по-годних умов стають причинами бшьшосл пожеж. Незахаращене узлюся е привабливим для рекреацй, особливо серед власниюв автомобильного транспорту, яким утруднено в'!зд вглиб люу. Розведення багаття, висока температура вихлопних труб, юкри у вихлопних газах е потенцшними джерелами не-безпеки. Випасання худоби на луках, як межують з територiею люу, також нерщко супроводжуеться розведенням багать на узлюЫ. Кинутий недопалок цигарки або непогашений Ырник шшоходом або з автомобшя в сторону уз-люся також можуть призвести до виникнення пожежь Узлюся часто стають мюцем стихiйних см^езвалищ, якi часто пiдпалюють, що стае причиною пожеж. Проте особливу небезпеку виникнення люових пожеж становлять сшьськогосподарсью пали. Вогонь, шд час !х неконтрольованого проведення, за сприятливих умов може призвести до займання узлюся та пожежi всього люового масиву, причому при несправжньому узлюш - низово!, а у випадку шших типiв узлiсь - верхово! або й суцшьно!.
Пiд час люових пожеж вiдбуваеться поширення горшня з одте! части-ни люу на iншу. Затримати вогонь та запобшти поширенню пожеж поряд з мiнералiзованими смугами i протипожежними розривами може допомогти узлюся. З огляду на важливе значення узлiсь у пожежнш безпецi лiсiв вини-кае потреба оцшювання 1х протяжностi та видшення у лiсовiй таксаци. Для визначення питомо! протяжностi узлiсь певно! територп використовують вщ-ношення сумарно! довжини узлiсь територи О до його плошд, яке описуеться формулою:
де: и - довжина /-го узлюся (м), £ - площа територй О (га). Показник Ьиит виз-начають у м/га. Зростанню довжини узлiсь на територи фжсовано! плошi свiдчить про збiльшення фрагментарност лiсу, яке викликане люокористу-ванням, зокрема рубками, яю призводять до появи нових внутршшх та зов-нiшнiх узлiсь, утворення просiк тощо.
(1)
1ншою мiрою протяжностi узлiсь е !х питома довжина, тобто вщно-шення довжини узлюся до площi лiсового масиву, яка також визначаеться у м/га. Наприклад, для 1-го масиву питому довжину обчислюють за формулою:
— пит,1 = ~ ^ , I =1,2,... , (2)
- ^ ¿¡у
}
де: и - довжина зовшшнього узлiсся (м), 1у - довжина внутршнього 7-го уз-лiсся у ¿-му масивi (м), - площа масиву (га), ¿¡у - площа внутршньо! у-! га-лявини у ¿-му масивi. Вiдношення довжини узлюся до площi лiсового масиву буде найменшим для кругово!, дещо бiльшим для квадратно! форми люу за вiдсутностi галявин. За прямокутнш та шшо! форм лiсового масиву, а також за наявност галявин, питома довжина узлюся буде бшьшою. Проте ця величина е залежною не лише вiд форми, але i вiд розмiрiв дшянки лiсу. Наприклад, для квадратно! форми люового масиву без галявин питома довжина обернено пропорцшна довжиш сторони квадрата та становить -*пит,г = 4 -104а_1 м/га, де а - сторона квадрата (м). Тому з метою ощнювання протяжност узлiсь доцiльнiше використовувати не питому довжину (2), а питому протяжшсть (1).
Пожежна небезпека узлюь, як i люу, також залежить вiд породного складу, вжу повноти, специфiчних мiкроклiматичних умов, а також антропогенного чинника. З огляду на це, найбшьш небезпечними е несправжш узлю-ся, особливо у хвойних люах. О^м того, варто зауважити, що на таких уз-лiссях дерева менш стшю, порiвняно з лiсом, оскшьки зростали в оточеннi ш-ших дерев, та можуть швидше бути поваленими вщ вiтру. 1хш стовбури ма-ють тоншу кору та менш захищеш вiд сонячно! радiацi! гiлками, нiж на при-родних узлюсях. Внаслiдок цього вiдбуваеться отк стовбурiв та всихання дерев. Дерева бшьше, нiж усерединi масиву, вражаються шюдниками, ослаблю-ються та всихають (Мешкова, 2006) [11]. Це призводить до значного зростан-ня кшькосл сухого горючого матерiалу та створення сприятливих умов ви-никнення та поширення пожеж. Висновки:
1. Пожежна небезпека узлюь, як екотону люового ф1тоценозу, мае добов1 та р1чт коливання \ залежить вщ природних, ктматичних та метеоролопч-них умов.
2. Основними факторами небезпеки виникнення пожеж на узлюсях е антропогенна д1яльтсть та бшьша швидюсть висушування люового горючого матер1алу, тж вглибит люу, внаслщок вщповщних мшроктматичних параметр1в: вищо! температури, меншо! вщносно! вологост та бшьшо! швидкост виру. Особливо небезпечним е несправжш узлюся з хвойних порщ, на яких, окр1м зазначених фактор1в, юнуе загроза хвороб дерев, враження шкщниками, висихання та вгтровал1в.
3. Пращвники люового господарства мають сприяти формуванню узлюь з охопленням листяних дерев та кушдв.
4. З метою зниження небезпеки виникнення пожеж на узлюсях тд час пла-нування та проведення люогосподарських заход1в, пов'язаних з !х запобь
ганням, потр1бно враховувати та м1тм1зовувати такий показник, як пи-тома протяжтсть узлюся, не допускати його зростання та розчленову-вання шляхом рiзних рубань, а також не допускати засмiчування i заха-ращення.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
2. Боидареико В.Д. Узлюся: Еколопя, функцп та формування / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко. - Льв1в : Изд-во "Астериск", 1993. - 64 с.
3. Мелехов И.С. Природа леса и лесные пожары / И.С. Мелехов. - Архангельск : Изд-во ОГИЗ, 1947. - 58 с.
4. Мелехов И.С. Краткое техническое руководство по созданию лесных культур на концентрированных вырубках / И.С. Мелехов, С.Н. Анурьев, А.В. Патранин, А.С. Синников, В.Г. Чертовской. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1961. - 35 с.
5. Свириденко В.С. Люова тролопя : тдручник / за ред. В.С. Свириденка / В.С. Свири-денко, О.Г. Баб1ч, А.Й. Швиденко. - К. : Агропромвидав Украши, 1999. - 172 с.
6. Про затверджеиия Правил пожежно'1 безпеки в люах Украши / Держком. люового господарства Украши: 27.12.2004 р., № 278. - Офщ. видання. - К. : Офщшний вюник Украши, 2005. - № 13. - С. 321. - (Нормативний документ Державного комтгету люового господарства Украши. Наказ).
7. Tomimatsu H. Edge effects on recruitment of Trillium camschatcense in small forest fragments / Hiroshi Tomimatsu, Masashi Ohara // Biological Conservation. - 2004. - Vol. 117. -Pp. 509-519.
8. Saundersa S.C. Modeling temperature gradients across edges over time in a managed landscape / Sari C. Saundersa, Jiquan Chena, Thomas D. Drummerb, Thomas R. Crow // Forest Ecology and Management. - 1999. - Vol. 117. - Pp. 17-31.
9. Davies-Colley R.J. Microclimate gradients across a forest edge / R.J. Davies-Colley, G.W. Payne, M. van Elswijk // New Zealand Journal of Ecology. - 2000. - Vol. 24, № 2. -Pp. 111-121.
10. Дудин Р.Б. Сшгонагромадження в зош екотопу паркових узлюь / Р.Б. Дудин, М.М. Фтак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.6. - С. 98-101.
11. Мешкова В.Л. Вплив люогосподарсько! дiяльностi на поширення осередюв стовбу-рових шюдниюв / В.Л. Мешкова // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 31. - С. 228-238.
Кузык А.Д. Роль опушки в пожарной безопасности лесов
Проанализирована пожарная опасность опушек различных типов. Исследованы микроклиматические показатели при переходе через опушку. Основным фактором пожарной опасности опушек является большая скорость сушки лесного горючего материала. Наиболее пожароопасными являются ложные опушки, возникающие вследствие рубок. Деревья на таких опушках менее устойчивы к ветру и сушке солнцем, претерпевают повреждений вредителями и усыхают. Характеристикой длины опушек определенного региона является удельная протяженность, роста которой следует избегать. С целью уменьшения опасности пожаров следует формировать элементарные и многокомпонентные опушки.
Ключевые слова: лесной пожар, микроклимат, опушки, экотон, сушка лесных горючих материалов.
Kuzyk A.D. Role of ecotone in forest fire safety
In this research the fire danger of different types of ecotones is analyzed. The microclimatic parameters across an edge are investigated. The main factors of fire danger of ecotone is forest fuel drying rate reducing. The most fire dangerous is false edge, which resulting from the cutting. Trees on these edges are less resistant to wind and sun drying, suffer damage by pests and wither. The specifications of edge length in certain region is speci-
fic length, the growth of which should be avoided. To reduce fire hazard is necessary to form a multicomponent elementary edge.
Keywords: wildfire, climate, forest, edge, ecotone, drying forest fuel.
УДК628.511:621.928.9 Студент 1.О. Савщька; проф. Ю.1. Грицюк,
д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ПРОБЛЕМИ ВЛОВЛЮВАННЯ ЦЕМЕНТНОГО ПИЛУ НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ'СКТАХ
Розглянуто основш проблеми вловлювання цементного пилу на промислових об'ектах, який занесено до "Чорно! книги" як канцерогенний забруднювач пов^я. Встановлено, що основними джерелами пилоутворення на цементних заводах е кон-веерш лшп, якими транспортуеться сировина й готова продукщя, мюця 1х переси-пання, завантаження й розвантаження, дробильнi установки, печi випалювання клш-керу, кульовi млини для його помелу та ш. Для боротьби iз цементним пилом засто-совують таке устаткування як витяжна вентилящя, рiзнi промисловi агрегати для вловлювання пилу, ефектившсть роботи яких становить до 99%.
Ключов1 слова, промисловi об'екти, виробництво цементу, цементний пил, пилоутворення, пиловловлювання, витяжна вентилящя, промисловi агрегати.
Вступ
На сьогодш яюсть пов1тря, яким ми дихаемо, опосередковано характе-ризуе здоров'я людини [1, 2]. З кожним вдихом запиленого повггря в оргашзм людини потрапляе не тшьки важливий кисень, а й цший ряд супровщних еле-менлв, як можуть як покращити стан здоров'я (юни йоду), так \ значно по-пршити його (токсичш гази, пилюка, важк метали). Вщ х1м1чного складу по-впряно! сумш1 залежить його бюлопчна актившсть, яка по р1зному впливае на оргашзм людини: токсичш, подразнювальш та шш1.
Оскшьки повпря сучасного мюта представляе собою складну газопи-лову сумш [3], вс компоненти яко! можуть без перешкод взаемод1яти м1ж собою, то необхщно знати початковий х1м1чний склад елемешпв, як викида-ються в повггря, для прогнозування можливих взаемодш з навколишшм сере-довищем. Одним 1з компоненпв забруднення повпря е цемент (а саме, цементний пил), який виробляеться у великих обсягах \ використовуеться у р1з-них галузях промислового та житлового буд1вництва [4].
Табл. 1. ХЬичний склад цементного пилу в з'еднаннях [5]
Основш компоненти Речовини Вмiст у проб^ %
Вапняк СаСОз 49,3
Кремнезем SiO2 15,02
Оксиди металiв SO3 9,4
AI2O3 9,2
MgO 2,5
Fe2O3 1,4
Na2O 1,5
K2O 2,1
Важю елементи 0,35
Продукти прожарювання 2,5
Невиясненi елементи 6,9
