CC BY
337
4. Романюк О. I. Вщ тотал^аризму до демократа та нащонально! державносп: системний ан^з посткомунiстичних трансформацiй : монографiя / О. I. Романюк. - Х. : ХДАК, 2011. - 376 с.
5. Almond G. Comparative Political Systems / G. Almond // Journal of Politics. - 1956. -Vol. 13, No. 3. - P. 391-409.
6. Rustow D. A. Transition to Democracy - Toward a Dynamic Model / D. A. Rustow // Comparative Politics. - 1970. - Vol. 2, No. 3. - P. 337-363.
7. O'Donnell G. Transitions from Authoritarian Rule: Tentative Conclusions about Uncertain Democracies / G. O'Donnell, P. C. Schmitter. - Baltimore (MD), L. : Johns Hopkins University Press, 1986. - xii, 81 p.
8. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века : пер. с англ. / С. Хантингтон. - М. : РОССПЭН, 2003. - 386 с.
9. Смирнов Д. А. Опыт демократического воспитания в странах Европы (на примере политического образования в ФРГ) [Електронний ресурс] / Д. А. Смирнов. -Режим доступу: http://rusgermhist.narod.ru/RusRaboti/RusSmirnov/ Smirnovreportrus-2-01.htm.
М. П. Требт, доктор фшософських наук, професор
ДЕФОРМАЦ1Я ПРАВОСВ1ДОМОСТ1: СУТН1СТЬ ТА ФОРМИ ПРОЯВУ
Укра!на йде шляхом розбудови демократично!, правово!, сощально! дер-жави. Зайвим е констатувати, що утвердження верховенства права з його передумовою рiвностi вах громадян перед законом, справжньо! незалежнос-т судово! гшки влади, ефективносп шститупв правопорядку та судочинства у вщстоюванш прав i свобод громадян, а також проблеми забезпечення справедливости вщносно вах громадян е найактуальшшими у процес реформу-вання пол^ично! i правово! системи Украши тсля Революцп Пдносп.
Непослщовшсть та брак вагомих аргумешив д^чо! влади у впровадженш пол^ики верховенства права е ниш одшею з вiдчутних перешкод шститущо-налiзащi демократичних суспiльних iдеалiв у кра!ш, проведення реформ, ефективно! боротьби з корупщею. Говорячи про правову культуру громадян укра!нського суспiльства, слщ констатувати той факт, що !! рiвень бажае кра-щого i перебувае ще у стадп формування зачаткiв демократично!, правово! культури [1]. Констатащя спрямованостi на розбудову демократичного сус-пiльства, правово! держави, формування громадянського суспшьства ще не е гарантсею становлення основ проголошених цшей. Коли ж ми говоримо про правову культуру демократичного суспшьства, то йдеться перш за все про
орiентащю на особистють, п права i свободи. Особистiсть у демократичному суспшьст бiльше покладаеться на власш сили i можливостi, держава роз-глядаеться як «арб^р», що суворо охороняе iндивiдуальну свободу, безпеку, власшсть сво'1'х громадян i дiе згiдно з вимогами права.
Дiяльнiсть украшських властей за роки незалежност характеризувалася беззаконням, правовим нiгiлiзмом, падшням державно! дисциплiни, високим рiвнем корупцп та iншими негативними моментами, що, у свою чергу, спри-яло формуванню в^пов^но! правово! культури громадян, яка за визначенням не могла бути демократичною. Але не можна пояснювати рiвень правово! культури громадян Украши тiльки дiяльнiстю влади. Будь-яка правова культура е продукт юторичний. З одного боку, украшський народ мав достатньо складш умови для формування демократично! правосвщомосп й правово! культури в умовах рiзного полiтико-державного простору до середини ХХ ст., з другого - на нишшнш стан правово! культури громадян Украши робить свш вплив посттотал^арне минуле. Перехiд вiд посттоталiтаризму до розбудови демократичного суспшьства з погляду правово! культури мае низку особли-востей: по-перше, новi правовi норми стикаються зi старими неправовими нормами, тенденцп авторитаризму спiвiснують з елементами анархп тощо; по-друге, право функщонуе в умовах хаосу i дезоргашзацп самого суспiльства та його правово! системи, а це призводить до того, що одш верстви суспшьства одержують прiоритетний розвиток, а iншi втрачають свою колишню роль, що так чи шакше позначаеться на !хньому ставленнi до органiв державно! влади i правових норм; по-трете, iнертнiсть свiдомостi людини, нездатнiсть п вщ-разу звiльнитися вiд колишньо! системи цiннiсно-правових настанов тоталь таризму, яка може декларативно вiдкидатися особистютю, але продовжувати при цьому юнувати на рiвнi пiдсвiдомостi, визначаючи св^обачення людини, п цiнностi, iнтереси, вчинки.
Кажучи про стан справ з правовою культурою громадян Украши, треба розум^и, що тут накопичилася низка проблем. Надзвичайна юторична кон-центращя у перюд трансформацп (навiть ламання) сощального укладу з часiв комушстично! системи вже тривалий час мае сво!м наслiдком ситуацiю аноми. Сучасна правова культура украшського соцiуму суттево деформована, що веде до збшьшення кiлькостi правопорушень. Лише за 2014-2015 рр. кшькють викрадень в державi зросла у 3,6 разу, угошв - у 2 рази, вбивств - у 1,6 разу, розбо'1'в - в 1,3 разу [2].
Тому, розглядаючи правову культуру як характеристику якюного стану правового життя суспшьства, що характеризуемся досягнутим рiвнем розвит-ку правово! системи - станом та рiвнем правово! сввдомосп, правознавства, системи законодавства, правозастосовно! практики, законности i правопоряд-
ку, правово'1 осв^и, а також ступенем гарантованосп основних прав i свобод людини, ми повинш зрозумiти, що насамперед процес деформацп правово'1 культури розпочинаеться з деформацп правово'1 свiдомостi. Деформована правосвщомють обумовлюе й вiдповiдну деформацiю правово'1 культури. Деформацiя правово'1 свiдомостi - це сошально-правове явище, що характеризуемся змiною ïï стану, при якому у носпв формуються певш щй, уявлен-ня, погляди, знання, вщчуття i настрой переживання й емоцп, якi спотворено вiдображають юридичну дiйснiсть i виражають негативне ставлення до чинного права, законносп та правопорядку. Пщ формами деформацп правосвь домостi можна розумiти способи ïï вияву, яю вiдрiзняються один вщ одного рiзним ступенем перекручення компоненпв правовоï свiдомостi у вщдзерка-леннi правовоï дiйсностi i яю в сукупностi розкривають сутнiсть та змют цього явища. Можна видшити такi форми деформацп правосвiдомостi : право-вий iнфантилiзм, правовий шгшзм, правовий iдеалiзм (фетишизм), переро-джену правосвiдомiсть [3]. Вони перш за все торкаються деформацп шдивь дуальноï правосвiдомостi, що не виключае 1хнього вияву на груповому i сус-пiльному рiвнях.
Найм'якшою формою деформацп правосвщомосп е правовий iнфантилiзм, що полягае в недостатнш сформованостi й прогалинах правових поглядiв, знань, установок, уявлень. Вш виявляеться перш за все в недостатнш сфор-мованосп правовоï свiдомостi. 1ншим виявом правового шфантишзму ви-ступае прогалина правовоï свiдомостi, що виникае лише на основi повноï вiдсутностi знання про будь-який елемент правовоï дiйсностi або на основi забуття таких знань. Можна видшити два види прогалин правовоï свщомосп: 1) «первинна» прогалина, коли шдивщу спочатку не була вщома iнформацiя про даний елемент правовоï дiйсностi; 2) «вторинна» прогалина, яка характеризуемся або наявшстю в правовiй свiдомостi суб'екта певноï шформацп про той або шший елемент правовоï дiйсностi i який у подальшому його за-бувае, або вщсутшстю ситуацп ïï пригадування i отримання даноï шформацп. Зрозумшо, що в сучасному украшському суспшьста правовий iнфантилiзм -досить поширене явище, тому що недостатньо велика кшькють наших громадян мае бажання отримати правову шформащю, ознайомитися зi змiнами у дiючому законодавста, а з другого боку, у державi ще не склалася струнка система правового виховання громадян, починаючи з дитсадка та закiнчуючи роботою з пенсiонерами [4].
Другою формою деформацп правосвщомосп е правовий шгшзм. Hiri-лiзм взагалi виражае негативне ставлення суб'екта чи соцiальноï групи до певних цшностей, норм, поглядiв, iдеалiв, до окремих, а iнодi й усiх сторiн людського буття. Сьогоднi нiгiлiзм виражаеться в рiзних формах, а саме:
неприйняття певними верствами суспшьства курсу реформ, нового способу життя i нових («ринкових») щнностей; незгода з тими чи шшими пол^ич-ними рiшеннями й акцiями, неприязне чи навт вороже ставлення до дер-жавних iнститутiв i структур влади, 1хшх лiдерiв; заперечення «захщних» зразкiв поведiнки, моральних орiентирiв; протидiя офiцiйним лозунгам i установкам та деяю iншi. Правовий нiгiлiзм - один iз видiв соцiального шгшзму, виявляеться у загальному негативно-заперечувальному, нешаноб-ливому ставленнi до права, закону i нормативного порядку. Подiбнi анти-правовi настанови i стереотипи е елементом, властивютю сустльно! свщо-мосп i нашонально! психологи. Мова йде про приниження ролi права сус-пiльством. На наш погляд, правовий шгтзм - це форма деформацп правово! свiдомостi, яка виражаеться в наявносп у носпв зневажливого, негативного або байдужого ставлення до права i правово! дiйсностi за вщ-сутностi намiру на здiйснення правопорушень. Такий пiдхiд дае можливiсть видшити важливi ознаки правового нiгiлiзму, розкриваючи його суть i до-зволяючи вiдрiзняти його вiд iнших форм деформацп правово! свiдомостi, вiд критики права i вiд правово! демагоги. Характерними рисами правового шгшзму виступають: широка поширешсть, пiдкреслено вiдкритий характер, специфiчне регiональне i нацiональне забарвлення, з^кнення i злиття з по-лiтичним, державним, економiчним, етичним i деякими iншими видами нiгiлiзму.
Третьою формою деформацп правосвщомосп е правовий iдеалiзм (фетишизм) - форма деформацп правосввдомосп, що виражаеться в абсолютизацп ролi права i правових шститупв у регулюваннi суспiльних вщносин. Думка про можливостi принципово! змши суспiльства за допомогою мудрих закошв мае давне походження. З такого переконання виходив Платон у сво!х мрiях про iдеальну державу, розглядаючи як вдеальне правлiння кращих i шляхетних, тобто аристократii, де д^ть гарнi закони, а держава тклуеться про сво'х громадян. Таку ж думку висловлював значно тзшше й хорватський фiлософ i правознавець Ю. Крижанич, який вiдмiчав, що головною й основною гаран-тiею проти тиранп е наявнiсть у державi хороших законiв i належного контролю за !хшм виконанням. Але реальне життя спростовуе тезу про те, що тшьки за допомогою закошв можна кардинально змшити ситуацш у суспшь-ствi, особливо коли належним чином не спрацьовуе мехашзм законодавчо", виконавчо! та судово! влад. Важливо насамперед мати належш пол^ичш, економiчнi та органiзацiйнi умови, високу правову культуру населення, якiс-ну конститушю i закони.
Найважчою формою деформацп правово! свiдомостi е феномен п пере-родження, яка виявляеться в усввдомленому iгноруваннi i запереченш закону
i супроводжусться наявшстю у носпв HaMipy на здшснення правопорушень. Пpaвосвiдомiсть, що перероджуеться, виявляеться в piзних формах i перш за все у виглядi навмисного порушення зaконiв i iнших нормативно-правових акпв, що супроводжуються здiйсненням злочишв та iнших правопорушень. При вах iстотних вiдмiнностях у piвнi злочинносп в piзних крашах першою й визначальною тенденцiею у свiтi е ïï абсолютне i вiдносне зростання у ств-вiдношеннi з кшьюстю населення, показниками економiчного розвитку, культури тощо. За даними ООН, якщо сьогоднi темпи зростання кшькосп населення планети складають 1-1,5% щоpiчно, то злочиннiсть зростае щоpiчно на 5%.
Проблеми формування правово'1 культури в Укра'ш тiсно взаемопов'язаш з питаннями подальшо'1 трансформацп укра'нського сyспiльствa на демо-кратичних засадах, формуванням единого нацюнального культурно-поль тичного символiчного поля, сенсiв громадянсько'1 щентичносп та загально-нaцiонaльного соцiaльного кашталу, yспiшнiстю розвитку громадсько'1 нацп. Рiвень правово'1' культури громадян Украши, що юнуе на цей час, потребуе значного покращення i доведення у найближчш пеpспективi до piвня правово'1 культури демократичного суспшьства. А це передбачае вдосконалення правових норм, практики юридичних шститупв, правових процеав, право-вiдносин, правового мислення, правосвщомосп, полiтичного оцiнювaння права, законотворчо'1 i правозастосовно'1 дiяльностi, пpaвомipноï поведiнки, правового виховання, юридично'1 науки та шших явищ позитивно-правово'1 влaстивостi, що дозволить Укра'ш посiсти гiдне мiсце у спшьноп европей-ських нapодiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Правосвщомють i правова культура як базов1 чинники державотворчого процесу в Украш : монограф1я / Л. М. Герасша, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ш -Х. : Право, 2009. - 352 с.
2. Аферы Яценюка. Итоги премьерства: обещания и реальность в простых цифрах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://special.obozrevatel.com/yatsenyuk/.
3. Требш М. П. Правосвщомють громадян Украши: стан та види деформацп / М. П. Требш // Вюн. Харк. нац. ун-ту ¡м. В. Н. Каразша. «Соцюлопчш досл> дження сучасного суспшьства: методолопя, теор1я, методи». - Х. : ХНУ, 2009. -№ 844. - С. 59-62.
4. Требш М. П. Мюце та роль правового виховання в процес формування правово' культури громадян Украши / М. П. Требш // Осв1та i управлшня : наук.-практ. журн. - 2010. - № 2-3. - С. 92-106.
