CC BY
62
ФШОСОФШ ПРАВА
УДК 340.12:37
А. П. Гетьман, доктор юридичних наук, професор; О. Г. Данильян, доктор фшософських наук, професор
ОСНОВН1 ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМКИ ОПТИМ1ЗАЦП ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ В СУЧАСН1Й УКРА1Н1
Розглянуто правове виховання як складна система, а також особливостi правового виховання в перехiдному суспiльствi. ОбГрунтовано основт завдання та напрям-ки оптимiзацil правового виховання в сучаснт Украж. Зроблено висновок про те, що у сферi правового виховання найбыьш актуальними е таю завдання: проведення об-Грунтованог державног правовой полтики, створення багатоступеневог системи правового виховання й освти, тдвищення загальног моральностi громадян, популя-ризащя правових знань та т.
Ключовi слова: правове виховання, правова соцiалiзацiя, правове навчання, правова культура, правова свiдомiсть, моральтсть.
Актуальтсть проблеми. Визначеш в Конституци Укра!ни завдання щодо створення демократично!, сощально!, правово! держави не можуть бути виршеш без правового виховання, за допомогою якого формуеться необхвдний рiвень правосвщомосп i правово! культури громадян i сустльства в щлому. Адже вщомо, що саме правосввдомють i правова культура е найважлившими чинниками, як1 сприяють становленню правово! системи держави i демокра-тичних засад суспiльства, впливають на регулювання всього спектра сощаль-них ввдносин у ньому, шдтримують i закршлюють його цiлiснiсть, стабiльний правопорядок.
У той же час формування правосвiдомостi i правово! культури в пере-хщному суспiльствi, у тому числi в укра!нському, е складним i суперечливим завданням. З одного боку, як уже наголошувалося, створення демократично!, сощально!, правово! держави передбачае достатньо високий рiвень право-свiдомостi i правово! культури населення, пращвнишв державних оргашв,
86 © Гетьман А. П., Данильян О. Г., 2010
а з другого - у трансформацшних умовах дезоргашзащя управлшня i поши-рення правового шгшзму, зростання корупцп i злочинностi негативно впли-вають на правосвiдомiсть i правову культуру. У зв'язку з цим проблеми правового виховання, формування правосвiдомостi i правово! культури в умовах перехiдного суспiльства ютотно актуалiзуються, вимагають застосування кардинальних заходiв, ввд устшно! реалiзацi! яких багато в чому залежить успiх державного будiвництва в Украíнi.
Анализ основних джерел i публшацш. Останшм часом рiзноманiтнi аспекти правового виховання i формування правосвiдомостi i правово! культури знаходяться в центрi уваги багатьох дослшнишв. Проблемам правового виховання й освгги студентiв, учшвсько! молодi i громадян демократичного суспiльства в цшому присвячено працi таких правознавщв, як В. Андрейцев, Ю. Битяк, В. Головченко, I. Голосшченко, I. Дмг^енко, О. Долгополов, Ю. Калиновський, Н. Коваленко, Д. Колесшченко, М. Козюбра, О. Косарев-ська, А. Кутиркин, Т. Кушшрова, З. Легуша, Л. Макаренко, Л. Марченко, М. Матузов, О. Менюк, I. Невважай, В. Оксамитний, I. Осика, Р. Подберез-ський, О. Пометун, В. Сальников, О. Семiтко, А. Скурапвський, В. Стреляе-ва, £. Татаринцев, В. Тацш, Ю. Тодика, Н. Удод, В. Черней, I. Яковюк та ш. [1-14]. У той же час, як показуе аналiз юридично! лiтератури, незважаючи на активiзацiю дослвджень у сферi правового виховання, обгрунтування завдань i напрямк1в оптимiзацi! правового виховання в сучаснiй Укра!ш, специфiка формування правосвiдомостi i правово! культури в транзитивний перюд за-лишаються поки що недостатньо розробленими.
Формулювання цтей. Для того щоб д1яльшсть з правового виховання була ефективною, необхвдне цiлеспрямоване, всебiчне дослвдження теоретич-них i практичних проблем у данш сферi, що припускае обгрунтування нових пiдходiв до оргашзацп правового виховання, розроблення загально! концепци механiзму правового виховання, визначення основних завдань i напрямкiв оптимiзацi! правового виховання в сучасних умовах.
Анал1з проблеми. Перейдемо безпосередньо до розгляду проблеми правового виховання, формування правово! культури в умовах перехшного суспшьства. Вшомо, що правове виховання - це цшеспрямована дiяльнiсть з трансляцп (передавання) правово! культури, правового досвщу, правових iдеалiв i механiзмiв розв'язання конфлiктiв у суспiльствi вiд одного поколш-ня до iншого [15, с. 318].
Правове виховання мае на меп розвиток правово! свшомосп людини i правово! культури суспшьства в цшому. Поняття «правове виховання» - ба-гатозначне. Його можна розглядати як у широкому, як i вузькому значеннi. У широкому значенш це поняття означае не власне правове виховання, а правову соцiалiзацiю людини, коли вона «виховуеться» навколишшм середо-вищем у цшому, ваею юридичною практикою i поведшкою людей, посадов-
щв - представнишв державного апарату в правовш сфер^ У цьому pa3i со-цiалiзацiя е об'ективно-спонтанним процесом трансформацй' iндивiдуальноï свiдомостi у ввдповвдному соцiокультурному контекстi, а до ïï найважливiших функцiй вiдносять: ввдтворення суб'екта соцiально-iсторичного процесу, за-безпечення спадкоемносп в розвитку культури i цивiлiзацiï, пiдтримку без-конфлiктного стану сустльства за допомогою адаптацп суб'екта до сощаль-ного середовища [16, с. 964].
Розумшня правовоï соцiалiзацiï як об'ективно-спонтанного процесу до-зволяе зрозумiти, чому сама постановка питання про шдвищення рiвня право-сввдомосп i правово1' культури в конкретш строки не зовсiм коректна. Дшсно, розвиток правово1' культури (який, до реч^ може мати як прогресивний, ре-гресивний, так i катастрофiчний характер) - це природний процес, який ви-значаеться сукупнiстю об'ективних чиннишв, що не залежать безпосередньо ввд iнтересiв, планiв i намiрiв соцiальних суб'ектiв.
До об'ективних чиннишв, яш iстотно впливають на правове виховання i рiвень правово1' свщомосп та правово1' культури, на нашу думку, належать: цившзацшний i культурний рiвнi розвитку конкретного суспiльства, його полггико-правова система; укорiненiсть серед населення правових, етичних i релiгiйних норм; юнукт в суспiльствi правовiдносини, правовi традицiï; правовий менталiтет населення тощо. Тому процес правового виховання, формування правово1' культури не може бути прискореним президентським указом або припинитися ршенням парламентсько1' бiльшостi. Коли йдеться про правове виховання i формування правово1' культури, очевидно, мае йтися про створення умов, що дозволяють виявлятися об'ективним чинникам, якi визначають правову культуру суспiльства i забезпечують ефективнiсть право-виховних заходiв.
У той же час об'ектившсть процесу формування правово1' культури в суспiльствi не означае усунення суб'ективного, людського чинника iз цього процесу. У перехвдних умовах, коли суспiльству необхвдно в багатьох сферах соцiальноï дшсносп (полiтичноï, правово1', економiчноï та ш.) пройти в своему розвитку за декшька десятилiть шлях, на який захвдноевропейсьш кра1'ни витратили не менше двох столiть, формування необхщного рiвня правово1' культури не може бути автоматичним або стихiйним процесом. Це процес, що вимагае управлшсько1' ди, створення в суспiльствi ефективних соцiальних iнститутiв з правового виховання, визначення основних напрямшв щодо оптимiзацiï дiяльностi цих iнститутiв.
До основних шститупв, як1 тiею чи шшою мiрою виконують функц1ю формування правово1' культури в перехiдному суспiльствi, можна вiднести: державу, iнститути культури i соцiалiзацiï, полiтичнi партй' i сусшльш рухи, iнститути правопорядку i сощального контролю, прав людини, правового виховання, розв'язання правових конфлiктiв тощо. Саме цi iнститути безпо-
середньо займаються власне правовим вихованням (вихованням у вузькому значенш), шд яким розумiеться цiлеспрямований процес засвоення людиною певно! системи правових знань, норм та цiнностей, що дають змогу функць онувати !й як повноправному члену суспiльства.
Щд оптимiзацiею дiяльностi соцiальних iнститутiв з формування правово! культури у такому контексп розумiеться приведения цих шститупв в такий стан, який дозволяе !м виконувати основнi для них функцп найбiльш ефек-тивно. Основним критерiем оптимальностi дiяльностi сощальних iнститутiв з правового виховання може бути досягнутий рiвень правово! культури, пра-восвiдомостi та правозастосування в конкретному суспшьств^ який визна-чаеться сукупнiстю рiзних емпiричних методiв [17, с. 57-68].
Оптимiзацiя дiяльностi конкретного сощального iнституту з формування правово! культури в перехвдному суспiльствi передбачае виро-блення таких технологш, у рамках яких ця дiяльнiсть давала б макси-мальний результат. Це можливо за умови, коли завдання, напрямки, форми i методи правового виховання ввдповвдають характеру шнуючо! правово!реальности
Таким чином, оптимшцш дiяльностi соцiальних iнститутiв з правового виховання i формування правово! культури надае даному процесу таких форм, яш здатнi максимальною мiрою використати конструктивний потенщал ю-нуючо! правово! реальносп i понизити до мшмального рiвня !! деструктивнi складовi. Саме в цьому полягае сутнiсть оптимiзацi! дiяльностi соцiальних iнститутiв з правового виховання в перехщному суспiльствi.
У сферi правового виховання для Укра!ни в даний час актуальними е там завдання: проведення обгрунтовано! державно! правово! полиики i створення на !! основi концепцi! правового виховання населення; ство-рення багатоступенево! системи правового виховання й освгти в кра!нц пiдвищення загально! моральностi громадян; популяризащя правових знань (зокрема, через засоби масово! iнформацi!); пробудження штересу у населення до правових знань i пiдвищення !х доступностi; застосування методiв реклами i зв'язкiв з громадсьшстю; розвиток сiмейного правового виховання тощо.
Розглянемо деяк1 iз зазначених завдань правового виховання детальнiше.
Не викликае сумнiвiв, що формування високого рiвня правосвiдомостi i правово! культури неможливе без науково обгрунтовано! державно! правово! политики, яка, на жаль, в Укрш'ш поки що вщсутня. Правова полiтика держа-ви, на думку багатьох правознавщв, повинна здшснюватися у трьох основних формах: правотворчосл, правозастосуваннi i правовому виховаинi. Кожнш з форм реалiзацi! правово! политики повинен бути притаманний свiй шструмен-тарiй. Так, у формi правового виховання правова полгшка держави мае реа-лiзовуватися за допомогою правово! освгга, правово! пропаганди i тдготовки
професшних юридичних кадрiв; у формi правотворчосп - за допомогою прийняття правових акпв i створення несуперечливо! правово! системи; у формi правозастосування - переважно через правозастосовш документи i правозастосовну дiяльнiсть [18, с. 5-8; 19, с. 4-17]. Тому для тдняття рiвня правово! культури громадян Укра!ни перш за все необхщш чiтка державна правова политика, у тому числi у сферi правового виховання, системний, на-уковий шдхщ до проведения правовиховних заходiв, скоординованiсть усiх зусиль державних оргашв у цьому процесi.
На основi збалансовано! державно! правово! полiтики в укра!нському суспiльствi повинна бути створена атмосфера поваги до Конституцi!' Укра!ни, !! правово! системи в цшому, засудження порушень норм права, розгорнена активна боротьба за утвердження принципу сощально! справедливостi i ввд-родження етичних норм. Причому держава повинна не тшьки мати у своему розпорядженш ефективнi засоби пiдтримки правопорядку в сустльстш, а й саме сво!ми дiями демонструвати позитивний приклад високо! правово! культури, дотримання законiв, прав i свобод громадян. Зрозумшо, що в суспiльствi, в якому урядовцi всiх рiвнiв грубо зневажають закони, неможливо виховати скшьки-небудь позитивне ставлення до права серед населения. Це пов'язано з тим, що по вчинках державного службовця судять не тшьки про нього, а й i про правову систему, i про державу в цшому. Сьогоднi, на жаль, стали буденними випадки, коли посадовцi, пращвники правоохоронних органiв одержують хабарi, зловживають сво!м службовим становищем та ш. Про це свiдчать достатньо красномовш данi Прокуратури Укра!ни, Мiнiстерства внутршшх справ, СБУ про к1льк1сть посадових злочинiв, учинених у кра!ш останшми роками [20, 21].
Така ситуа^ в нашiй кра!ш не сприяе забезпеченню законностi, правопорядку в держат, а отже, i шдвищенню рiвня правово! культури в сусшльсга. Навпаки, безвiдповiдальнiсть у цiй сферi ще бiльше п1дсилюе корумповаиiсть державного апарату, що вiдбиваеться на якосп його роботи, у тому чи^ роботи таких важливих державних оргашв, як суди i мiлiцiя. Звщси можна зробити висновок про те, що боротьба проти корупцп повинна реально стати прюритетним напрямком дiяльностi державних та громадських структур. Без виршення цього питаиия про ефективнють будь-яких правовиховних заходiв, що проводяться державою, говорити не доводиться.
Оргашзащя ефективно! системи правового виховання в укра!нському суспiльствi неможлива i без удосконалення всiе! правово! системи, оновлення чинного законодавства, пiдвищения правосвiдомостi i правово! культури по-садовцiв, юриспв, усього суспiльства. Завершення правово! реформи в Укра-!нi покликане шдсилити механiзми пiдтримки правопорядку в кра!ш на основi принципiв самоврядування i народовладдя, а також верховенства права в уах сферах життя суспiльства.
Але одне лише впорядкування i вдосконалення правово! системи навряд чи переросте в правову культуру або стабшьну правосвщомють громадян, адже сама по собi правова система не гарантуе реалiзацiю законiв у суспшь-ному житгi. УнаслГдок цього необхГдно не тiльки вдосконалювати законодав-ство, а й вiдроджувати моральшсть населення Укра!ни, на основi яко! буду-ватиметься правова культура нашого суспiльства. Необхiдно, як радив ще I. О. Iль!н, зробити все, «щоб наблизити право до народу, щоб укрiпити ма-сову правосввдомють, щоб народ розумiв, знав i цiнував сво! закони, щоб вш добровiльно дотримувався сво!х обов'язк1в i заборон i лояльно користувався сво!ми повноваженнями. Право мае стати чинником життя, мiрою реально! поведiнки, силою народно! душЬ> [22, с. 230].
Формування високо! правосвiдомостi i правово! культури громадян Укра!ни неможливе i без високого ступеня розвиненостi в кра!ш юридично! науки, зокрема полггако-правово! думки. Правова культура не може обходи-тися без iнтелектуальних джерел у творах науково!, фiлософсько!, релтйно! творчостi, повернуто! на осмислення проблем взаемостосуншв держави i людини, держави i права, правово! держави i громадянського суспiльства, спiввiдношения права, свобод i обов'язкiв людини, конкретних способiв ре-гулювання взаемостосунк1в суб'ектiв сустльства та iн.
Вiдомо, що правове виховання тiсно пов'язане з правовою освгтою: виховання не може обходитися без освгга, а освгга в тому чи iншому ступеш дае i виховний ефект. У зв'язку з цим особливий упор у справi формування правово! культури в сучаснш Укра!нi мае бути зроблений на правову освпу. Правова освпа - це цшеспрямований, органiзований, систематичний процес ово-лодiння правовими знаннями i навичками правово! поведшки. Завдання правово! освпи в Укра!нi визначенi Конституцiею Укра!ни, яка виходить з того, що людина, Г! життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторкаинiсть i без-пека повиннi стати щонайвищою сощальною цiннiстю. Як наслiдок формування правово! культури населення i перш за все пГдростаючого поколшня мае бути сьогоднi однiею з провщних складових дiяльностi всiх гшок влади Укра!ни. Iншими керiвними документами, що визначають правову освiту в Укра!ш, е: Нацiональна програма правово! освпи населення, Закон Укра!ни «Про освпу», Програма розвитку юридично! освгга, Концепц1я нацiонально-патрiотичного виховання молода та ш. В1дпов1дно до цих докуменпв г повинен здiйснюватися процес правово! освгга, спрямований на формування правово! культури населення.
З метою шдвищення рГвня правово! освГти населення, створення на-лежних умов для придбання правових знань Указом Президента Укра!ни вГд 18 жовтня 2001 р. затверджено Нацюнальну програму правово! освГти населення [23]. Цей нормативний акт зорГентовано на шдвищення рГвня правово! культури суспшьства в цГлому, формування поваги до права, правових щей,
загальнолюдських i нацюнальних правових цшностей, подолання правового нiгiлiзму, пiдвищення рiвня правово1' поiнформованостi населення та ш.
Серед основних завдань Програми правово1' освiти населення в Украïнi можна видiлити: пiдвищення рiвня правово1' тдготовки населення, насампе-ред учнiвськоï та студентсько1' молодi, громадян, якi перебувають на держав-нiй службi, обраш народними депутатами Украши, депутатами мюцевих рад, викладачiв правових дисциплiн та журналюпв, як1 висвiтлюють правову тематику; створення належних умов для набуття громадянами знань про сво1' права, свободи i обов'язки; широке iнформування населення про правову поливку держави та законодавство; забезпечення вiльного доступу громадян до джерел правово1' iнформацiï; вдосконалення системи правово1' освiти населення, збереження та розвиток вичизняних традицiй у цш сферi. Важливо вка-зати, що у Програш не тiльки визначеш цiлi та завдання з правово1' освiти населення, а й намiченi шляхи досягнення цих цiлей, визначеш виконавщ i вказанi джерела фшансування.
Основним органом, який повинен виконувати координацiйну функцiю з питань правово1' освiти в краïнi, вiдповiдно до положень Програми е Все-украшська мiжвiдомча координацiйно-методична рада з правово1' освiти населення. Метою роботи дано1' Ради е розроблення пропозицш щодо коорди-нацй' дiяльностi оргашв виконавчо1' влади, органiв мiсцевого самоврядування, об'еднань громадян, навчальних та культурних закладiв, наукових установ, видавництв тощо у сферi правово1' освiти, а також надання методично1' допо-моги в проведенш цiеï дiяльностi.
Важливим напрямком оптимiзацiï правового виховання в сучаснш Укра-i^i е створення багатоступенево1' системи правово1' освiти, яка повинна забез-печити безперервнiсть правовиховних дш на населення.
Вiдомо, що правова освiта в демократичному суспiльствi повинна здiй-снюватися на вах етапах життя особи: у ам'1', дошк1льних закладах, загально-освiтнiх середшх школах, професiйно-технiчних навчальних закладах, у ви-щих навчальних закладах, установах шслядипломно1' освiти, державних установах, на пвдприемствах, у фiрмах рiзних форм власносп, громадських органiзацiях, а також самостшно. Тiльки така багатоступенева система правово!' освпи може забезпечити ефектившсть та формування необх1дного рiвня правосвiдомостi i правовоï культури. Кожний iз таких етапiв правовоï освпи повинен ввдповщати рiвню розвитку людини i сприяти не тiльки засвоенню правових знань, а й формуванню чiтких та сталих переконань щодо необхвд-ностi правомiрноï поведiнки.
Одним iз найважливiших каналiв правового виховання i правовоï освiти населення е засоби масовоï iнформацiï. ïх роль у формуванш правовоï св1до-мосп, правовоï культури, поваги до права i правомiрноï поведiнки особистос-п закономiрно зростае в процесi трансформаци суспiльства вiд тоталiтаризму
до демократичного суспшьства. Це пов'язано з тим, що правова культура е особливою формою духовно-практично! дiяльностi, яка забезпечуе закршлен-ня i реалiзацiю корiнних суспiльних штереив за допомогою формування правових стереотишв, поглядiв, цiнностей, а також учасп громадян у право-застосовнiй дiяльностi та функцiонуваннi системи державно-правових шсти-тутiв. Очевидно, що роль засобiв масово! iнформацiï демократичного сустль-ства у формуванш правових цiнностей i стереотишв ледве не бшьш значуща, нiж роль правоохоронноï системи.
Сьогодш в Украïнi iснуе значна кшьшсть газет, журналiв (звичайних та штернепвських), телепрограм, в яких вiдображуються рiзноманiтнi подiï, iнформацiя, погляди як полггичного, так i правового характеру. Ви-свiтлення актуальних тем полiтичного та правового життя в краж, поза сумшвом, сприяе правовiй освiтi громадян Украши, розвитку правосвщо-мостi особистосп i суспiльства в цiлому та е прямим шдтвердженням реалiзацiï в нашш краïнi свободи слова. Проте свобода слова мае й шшу сторону, шший вимiр, форму впливу на правове виховання i правову культуру населення Украши. У засобах масово1' шформацп нашо1' краши все частiше з'являються матерiали, як пропагують насильство, вседозволенiсть, аморальнiсть, зневагу до громадянського обов'язку, моральних принцишв, неуважне ставлення до представникiв державно1 влади, особливо силових структур.
Одним iз важливих наирямк1в пiдвищення ефективностi правового виховання в сучаснш Украш е пропаганда законослухняно1 поведiнки, а також пробудження штересу у громадян до правових знань. Для досягнення ще1 мети держава i сусшльш оргашзацп повиннi активно використовувати методи правово1' агiтацiï, реклами i «public relations»1. За допомогою цих методiв необхвдно подолати несприятливу тенденцiю, яка склалася сьогоднi в нашому суспшьств^ коли у багатьох людей немае бажання, стимулiв, прагнення ово-лодгга правовими знаннями i досягти належного рiвня правово1 культури. Так1 люди у повсякденному життi постiйно порушують правовi норми, виправдо-вуючи свою поведшку тим, що «так чинять усi». З метою викорiнення ще1' вини необх1дна цiлеспрямована дiяльнiсть як державних оргашв, так i вае1 громадськостi. Дуже важливо, щоб притягнення до вiдповiдальностi або мо-ральне засудження було незворотним i не залежало вщ посади, соцiального стану та шших «ознак» правопорушника. Тшьки тодi такi заходи зможуть дати позитивний результат.
1 Public Relations - зв'язки з громадсьюстю - технологiï створення i впроваджен-ня образу об'екта (товару, послуги, фiрми, бренда, особистостi) в цштсний ряд со-цiальноï групи з метою закрiплення цього образу як щеального й необхдаого в житл. У даному випадку - технолопя створення образу «правовоï людини», тобто людини, яка мае високу правову культуру i правосвщомють.
У процеа оргашзаци правовиховно! роботи в Украш важливо також повною мiрою використовувати весь позитивний досввд, який був накопиче-ний у нашш краïнi в минулi десятилггтя. Причому використовувати цей досввд необхщно творчо, оскiльки деяк1 питання правового виховання i освiти слад вирiшувати на концептуально новiй основi, виходячи i3 завдань нинiшнього етапу розвитку Украши як суверенно! держави, котра прагне стати демократичною та правовою. При цьому треба пам'ятати й те, що вирiшення завдань щодо формування сучасно! правово! культури у громадян перехiдного сус-тльства залежить не тiльки вiд держави, а й вщ зусиль уйе! громадськостi, кожного громадянина краши.
Висновки. Таким чином, розглядаючи перспективи правового виховання в сучаснш Украш, необхiдно видiлити так1 напрямки правовиховно! дь яльностi: проведення обгрунтовано! державно! правово! полiтики, а на ïï основi створення концепцiï правового виховання населення; формування багатоступеневол системи правовоï освiти в крашц пiдвищення загальноï' моральностi громадян; популяризацiя правових знань (зокрема, через засоби масовоï шформацп); пробудження iнтересу в населення до правових знань i тдвищення 1'х доступностi; застосування методiв реклами i «public relations»; розвиток ймейного правового виховання тощо.
Важливо також у процес органiзацiï правового виховання використовувати весь комплекс дш суб'екпв правового виховання з метою забезпе-чення ефективного впливу на вс соцiальнi та демографiчнi групи населення краши. По-перше, цей вплив повинен бути професшним. По-друге, ор-ганiзацiю правового виховання треба забезпечити належним фiнансуванням. По-трете, необхiдно законодавчо стимулювати дiяльнiсть громадських ор-гашзацш, якi б здiйснювали правове виховання населення. По-четверте, найбшьшу увагу в правовиховнш роботi слiд придiляти молодi i в першу чергу найменше сощально захищенiй ïï частинi: дням iз неблагополучних сiмей, позбавленим батькiвськоï турботи; сиротам, оскiльки саме серед представнишв цiеï' молодi спостерiгаеться найбшьший рiвень девiантноï' поведiнки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрейцев В. I. Правнича освгта в Украïнi: проблеми теорiï та практики / В. I. Андрейцев, В. В. Андрейцев. - К., 2000. - 167 с.
2. Головченко В. В. Эффективность правового воспитания. Понятие, критерии, методика измерения / В. В. Головченко. - Киев : Наук. думка, 1985. - 237 с.
3. Дмт^енко I. В. Проблеми впливу правового виховання на правову культуру в перехiдний перюд вторичного ставлення Украши / I. В. Дмг^енко // Право i без-пека. - 2006. - № 5/5. - С. 15-19.
4. Долгополов О. А. Организация правового воспитания в современной России : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.11, 12.00.01 / О. А. Долгополов ; Акад. права и упр. Минюста России. - М., 2004. - 23 с.
5. Коваленко Н. Ю. Форми правового виховання студенпв / Н. Ю. Коваленко // Держава i право. Юрид. i потт. науки. - К. : 1н-т держави i права НАН Укра1ни, 2005.
- Вип. 28. - С. 56-63.
6. Косаревская О. В. Формирование правовой культуры детей и молодежи как актуальная проблема национального воспитания / О. В. Косаревская // Закон i тдлггок.
- Донецьк : Д1ВС, 2001. - С. 74-78.
7. Кутиркин А. Шляхи розвитку теорй та практики правового виховання на-селення Украши / А. Кутиркин // Право Украши. - 2008. - № 3. - С. 122-125.
8. Оксамитный В. В. Правовое воспитание - важный фактор формирования социально активной личности / В. В. Оксамитный. - Киев : Наук. думка, 1976. - 76 с.
9. Правова культура в умовах становлення громадянського суспшьства : моно-графiя / за ред. Ю. П. Битяка, I. В. Яковюка. - Х. : Право, 2007. - 248 с.
10. Сальников Н. Я. Правовая культура: теоретико-методологический аспект / Н. Я. Сальников. - Л., 1990. - 35 с.
11. Семитко А. П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс /
A. П. Семитко. - Екатеринбург, 1996. - 313 с.
12. Татаринцев Е. В. Правовое воспитание (методология и методика) / Е. В. Татаринцев. - М. : Высш. шк., 1990. - 175 с.
13. Тацш В. Конституц1я Украши i правосвщомкть юристгв / В. Тацш, Ю. То-дика // Вюн. Акад. прав. наук Украши. - 1998. - № 4 (15). - С. 44-54.
14. Тодыка Ю. Н. Конституционные основы формирования правовой культуры : монография / Ю. Н. Тодыка. - Харьков : Райдер, 2001. - 160 с.
15. Баранов В. М. Правосознание, правовая культура и правовое воспитание /
B. М. Баранов, В. П. Сальников // Теория государства и права : учебник / под ред. В. К. Бабаева. - М. : Юристъ, 2002. - 591 с.
16. Можейко М. А. Социализация / М. А. Можейко // Новейший философский словарь. - 2-е изд. - Минск : Интерпрессервис : Кн. дом, 2001. - 1280 с.
17. Данильян О. Г. Сощальш протирiччя у посттоталггарних системах: методо-лопя дослвдження та розв'язання / О. Г. Данильян. - Х. : Основа, 1998. - 254 с.
18. Малько А. В. Новые явления в политико-правовой жизни России: вопросы теории и практики / А. В. Малько ; науч. ред. Р. Л. Хачатуров. - Тольятти : ВУиТ, 1999.
- 199 с.
19. Матузов Н. И. Понятие и основные приоритеты российской правовой политики / Н. И. Матузов // Правоведение. - 1997. - № 4. - С. 4-17.
20. Про стан законноста в державi у 2008 рощ [Електронний ресурс] : Закон Украши «Про прокуратуру». - Режим доступу: // http://www.gpu.gov.ua/.
21. Индекс коррупции [Электронный ресурс] // Transparency International: Украина. - № 118. - Режим доступа: // http://www.ukrrudprom.ua/news/.
22. Ильин И. А. О сущности правосознания / И. А. Ильин // Собр. соч. : в 10 т.
- М. : Известия, 1994. - 347 с.
23. Национальна програма правово! освгш населення [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ И НАПРАВЛЕНИЯ ОПТИМИЗАЦИИ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЕ
Гетьман А. П., Данильян О. Г.
Рассмотрены правовое воспитание как сложная система, а также особенности правового воспитания в переходном обществе. Обоснованы основные задачи и направления оптимизации правового воспитания в современной Украине. Сделан вывод о том, что в сфере правового воспитания наиболее актуальными являются следующие задачи: проведение обоснованной государственной правовой политики, формирование многоступенчатой системы правового воспитания и образования, повышение общей нравственности граждан, популяризация правовых знаний и др.
Ключевые слова: правовое воспитание, правовая социализация, правовое обучение, правовая культура, правовое сознание, нравственность.
THE BASIC TASKS AND DIRECTIONS TO OPTIMIZATION OF LEGAL EDUCATION IN MODERN UKRAINE
Get'man A. P., Danilyan O. G.
In the article legal education is examined as a complex system, and also the features of legal education, in transitional society are examined. Basic tasks and directions to optimization of legal education are in modern Ukraine grounded. The conclusion is made, that in the field of legal education the most actual are the followings tasks: the creation of the grounded public legal policy, creation of the multi-staged system of legal education, increasing of general morality of citizens and popularization of legal knowledg etc.
Key words: legal education, legal socialization, legal teaching, legal culture, legal consciousness, morality.
УДК 1:316.4
В. Г. Пилипчук, доктор юридичних наук, професор;
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор
ВПЛИВ ГЛОБАЛВАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕН1ТЕТ УКРА1НИ
Розглянуто основш чинники впливу сучасних глоб^зацшних процеЫв на дер-жавний суверентет Украши. Показано, що нацюналът держави вумовах глобалiза-цп вже не е единими гравцями на свтовт арет, оскыъки до мiжнародних вiдносин активно залучаютъся мiжнароднi оргатзацн, транснащоналът корпораци, транс-кордонт регiони, еттчт меншини, профестт асощацп, сощалът рухи, iндивiди. Здтснено класифжащю недержавних акторiв, що впливаютъ на стан державноi безпеки Украши.
96
© Пилипчук В. Г., Дзьобань О. П., 2010
