CC BY
20
Ф1ЛОСОФ1Я
УДК 340 + 035
О. Г. Данильян, доктор фшософських наук, професор
ОСНОВИ ОРГАШЗАЦП ТА УПРАВЛ1ННЯ ПРАВОВИМ ВИХОВАННЯМ
Розглянуто особливостi оргатзацп та управлтня правовим вихованням у демократичному суспiльствi. Видыено суб 'eктiв, основт етапи та напрями оргатзацп правового виховання. Зроблено висновок про те, що для оргатзацп ефективного правового виховання у сучасному суспiльствi вЫ здтснюват правовиховт заходи мають бути об'еднаш в певну систему взаемопов'язаних, цыеспрямованих та по^довних дт рiзних суб'eктiв сустльства, об'еднаних загальним задумом i дтчих за единою програмою.
Ключовi слова: оргатзащя правового виховання, управлтня правовим вихованням, етапи оргатзацп правового виховання, ефектившсть правового виховання, сощальний контроль, правосвiдомiсть.
Актуальтсть проблеми. Правове виховання за сво!м змютом — це складне, багатоаспектне поняття, яке у рамках правознавства розглядаеться або як система сощально! ди права (загальносоцюлопчний аспект), або як функщя державних та громадських оргашзацш iз сощального управлшня населениям з метою формування у нього необхвдного рiвня правово! сввдо-мосп та правово! культури [1, с. 5-6]. Зазначений шдхвд дае змогу акценту-вати увагу на таких важливих проблемах правовиховного процесу, як його оргашзащя та управлiння.
Вiдомо, що здатшсть будь-яких державних та громадських структур ефективно здшснювати свою дiяльнiсть залежить перш за все вiд того, на-скiльки вони органiзованi i наскiльки чiтко та злагоджено функцюнують у зовнiшнiх умовах, що змiнюються. Принципи системно! органiзацi! i ефективного управлшня мають виршальне значення i для досягнення цiлей правового виховання в нашш кра!ш. Причому, зведенi в певну систему правовихов-
© Данильян О. Г., 2010 3
ш заходи повинш бути взаемопов'язаними, цшеспрямованими i послвдовни-ми дiями рiзних структурних пiдроздiлiв як державних, так i громадських шститупв, об'еднаних спiльним задумом та пiдпорядкованих единш про-грамi.
Питання оргашзаци та управлшня правовим вихованням у сучасному укра!нському суспiльствi актуалiзуються також i тому, що трансформацiя полггико-правово! системи Укра!ни призвела до майже повного розвалу ш-ститутiв правового виховання населения, що юнували в кра!ш до 1991 р., а також до делептимацп тих принципiв оргашзаци та управлiння, на основi яких вони функцiонували. На жаль, на мющ зруйновано! системи правового виховання за роки незалежносп в нашш кра!ш не було створено шшо! ефек-тивно! системи з формування правово! свiдомостi та правово! культури на-селення. I! вiдсутнiсть негативним чином позначаеться на здшсненш в Укра-!ш полггично! i правово! реформ, сташ законностi та правопорядку. Результатом ввдсутносп системи оргашзаци правового виховання в Укра!ш е: правовий нiгiлiзм населення, зростання злочинносп, корупцiя в державних органах влади, кримiналiзацiя суспiльства в цiлому, що значно ускладнюе створення правово! держави та громадянського суспiльства. Цi причини зумовлюють необхiднiсть теоретичного дослвдження оргашзацшних та управлiнських засад правового виховання в Укра!ш.
Анaлiз основних джерел i публтацш. Слiд зазначити, що проблеми ор-ганiзацi! та управлшня правовим вихованням не залишалися поза увагою вче-них. Рiзнi аспекти органiзацi! та управлiння правовим вихованням ввдобра-жено у працях таких дослiдникiв, як Е. Бурлай, В. Головченко, Р. Голубева, З. Каландаршвш, Д. Керiмов, Н. Кобець, Н. Козюбра, С. Кожевшкова, Л. Лазарев, Р. Маркова, А. Мщкевич, В. Оксамитний, О. Патева, А. Погарадзе, Н. Соколов, В. Струтинський, А. Суханов, Е. Татаршцева, В. Федорiна та iн.
Деяш проблемнi питання органiзацi! правового виховання в сучаснш Росi! розглянуто в дисертацшних дослiдженнях низки росiйських вчених-юристiв, серед яких можна назвати О. Долгополова, В. Каптарь, Р. Кравцова, В. Стреляеву. Однак вивчення i аналiз науково! лiтератури дозволяе зробити висновок про те, що сьогодш вiдсутнi працi, в яких би безпосередньо роз-глядалися особливосп органiзацi! та управлiння правовиховним процесом у переходному суспiльствi, у тому числ в Укра!нi.
Формулювання цтей. У зв'язку з викладеним, у цьому дослiдженнi пе-редбачено визначити понятшну характеристику категорiй «оргашзащя правового виховання» та «управлшня правовим вихованням», теоретично обгрун-тувати i розглянути основи органiзацi! та управлшня правовим вихованням в Укра!ш.
Анал1з проблеми. Для визначення сутност понять «оргашзащя правового виховання» та «управлшня правовим вихованням» необхвдно звернути-
ся до аналзу ширших, так званих «родових» понять — «сощальна оргашзащя»» та «соцiальне управлшня»». Традицшно у науковiй лiтературi поняття «оргашзащя»» використовуеться в дек1лькох значеннях: елемент сощально! струк-тури; тип дiяльностi; ступiнь внутрiшньо! впорядкованостi, погодженост частин цiлого; система ввдносин мгж iндивiдами, об'еднаними спiльною метою. Ввдносно соцiальних об'ектiв видiляють таш значення термiна «оргашзащя»»: 1) сощальний iнститут, призначений для виконання певно! сощально! функцп в суспшьствц 2) соцiальний процес, пов'язаний з певною д1яльшстю, включаючи й таш функцi!, як розподiл ролей, встановлення вертикальних i горизонтальних зв'язк1в та координац1я; 3) структура об'екта, тип зв'язшв мiж окремими елементами оргашзацп як соцiально! системи з !! ознаками [2, с. 401-402].
Шд соцiальним управлiнням розумiеться «процес цшеспрямованого впливу суб'екта соцiального управлiння на об'ект сощально! системи для забезпечення його ефективного функцiонування; особливий вид професшно! дiяльностi, який не зводиться лише до досягнення цiлей системи, але i е за-собом шдтримання цiлiсностi будь-яко! складно! системи, !! оптимального функцюнування» [3, с. 381-382].
Розглядаючи спiввiдношення цих понять, слад зазначити, що поняття «оргашзащя»» е первинним ввдносно поняття «управлшня»», оск1льки управ-лiння е одшею з функцiй органiзацiй (систем). Саме за допомогою управлшня забезпечуеться збереження певно! структури органiзацi!' (системи), шд-тримуеться режим !! дiяльностi, а також забезпечуеться виконання нею про-грам, завдань та досягнення цшей.
Вiдштовхуючись в1д розглянутих визначень, можна зробити висновок про те, що шд органiзацiею правового виховання треба розумiти зведення всiх здшснюваних у суспiльствi правовиховних заходiв у певну систему взаемопов'язаних, цiлеспрямованих i послiдовних дiй рiзних суб'ектiв сус-пiльства, об'еднаних спiльним задумом та дшчих за единою програмою. Управлшня ж правовим вихованням можна охарактеризувати як певний вид соцiально! д1яльносл, систему практичних заходiв, що здшснюються певним органом влади (кра!ни, регюну, установи) з метою забезпечення цшеспрямованого впливу (дп) на практику правовиховно! роботи для !! рацюнально! органiзацi!, оптимiзацi!, забезпечення високо! ефективносп. Основною метою органiзацi! та управлшня правовиховним процесом е цiлеспрямована д1я його суб'ектiв на свiдомiсть особистостей, що виховуються, для створення у них системи правових цiнностей, знань, формування переконань про необхiднiсть прашшрно! поведiнки, а також умiнь та навичок користуватися всiм правовим iнструментарiем, який iснуе в державi.
До системи оргашзаци та управлiния процесом виховання в сучасному суспiльствi входять практично ва суб'екти: державнi органи, громадсьш
оргашзаци та колективи тощо. Ввдносно ще! системи управлшня комплекс правовиховних заходiв е керованим об'ектом. Безпосередшм же об'ектом правового виховання виступае певна сфера свщомосп людей, !х духовного внутрiшнього життя, тобто правова свщомють та рiвень правово! культури iндивiдiв, що склався на и основi. Хоча система управлiння правовим вихованням органiчно входить до загального мехашзму соцiального управлшня, вона вiдрiзняеться певними особливостями. Так, серед форм проведення правовиховно! роботи перевага надаеться поширенню правових знань, ви-хованню у громадян поваги до Конституци, законiв, правових норм, ^ врешть решт, формуванню у них потреби в правовш поведанщ [3; 4].
Органiзацiя ефективного правового виховання в сучасному суспiльствi припускае теоретичне обгрунтування основних правовиховних заходiв та послiдовностi !х здiйснення.
Аналiз науково! лiтератури, присвячено! проблемам формування право-свiдомостi i правово! культури [5-8], а також вивчення досвщу правового виховання в нашiй та шших кра!нах дають змогу видшити основнi етапи та напрями (завдання) органiзацi! правовиховно! роботи, послвдовне здшснення яких мае забезпечити формування необхвдного рiвня правосвiдомостi та правово! культури населення.
Основними етапами оргашзаци правового виховання в сучасному сус-тльстш е: аналiз стану правовиховно! роботи в сустльстш та оцшювання !! ефективностi; розроблення на основi цього аналiзу поточних та перспективних планiв (програм); органiзацiя практично! реалiзацi! прийнятих планiв (про-грам); сощальний контроль за ефективнiстю правовиховно! роботи.
У процес органiзацi! цiе! роботи важливе мiсце також посiдають таш напрями, як координацiя дiяльностi державних оргашв i громадських оргаш-зацш у сферi правового виховання; шформацшне забезпечення правовихов-ного процесу; методичне забезпечення правовиховно! дiяльностi; узагальнен-ня i поширення позитивного досввду роботи з правового виховання та ш
Ввдповвдно до методологi! наукового дослщження органiзацiя та управ-лiння правовим вихованням у конкретному суспiльствi повинш розпочинати-ся з аналiзу !! реального стану та оцiнювання ефективносп здiйснювано! правовиховно! дiяльностi.
Проблема аналiзу стану i оцiнювання ефективностi правовиховно! роботи у сучасному сусшльств^ незважаючи на свою безперечну актуальшсть, на сьогоднi е недостатньо дослвдженою, хоча вiтчизнянi фахiвцi оприлюднили низку праць, в яких тiею чи шшою мiрою розглядалася ця проблема [9-11].
Найбшьш iнформативною методикою оцшювання ефективносп правовиховно! дiяльностi у кра!ш, на наш погляд, е методика порiвняльного аналi-зу стану правосвщомосп та правово! культури населення на момент початку правовиховних заходiв з !х станом на момент завершення. У свою чергу, ре-
альний стан правосвщомосп та правово! культури у певний перюд життя кра!ни дозволяють оцiнити данi про злочиншсть, якiсну i динамiчну 11 характеристики, кiлькiсть громадян, засуджених за серйозш правопорушення, а також рiвень корупцп у краíнi. У процеа оцiнювання стану право сввдомос-тi та правово! культури в суспшьсга слад широко використовувати даш право-охоронних державних органiв кра!ни (прокуратури, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Департаменту з питань виконання покарань тощо), результати статис-тичних дослiджень i висновки мiжнародних та вiтчизняних громадських органiзацiй, результати опитувань громадськостi за зазначеною проблематикою тощо1.
На шдстаи одержаних результатiв про рiвень правово! культури населения, стан оргашзацп правового виховаиия у кра!ш та оцiнювання 1! ефектив-носп державнi органи повиннi своечасно розробляти поточш i перспективнi плани (програми), а також законодавчо забезпечувати правове виховання в кра!ш.
У сучасному суспiльствi провщиа роль у плануванш правового виховання належить державi, яка повинна обгрунгувати стратегiчнi цш, принципи i завдан-ня правовиховного процесу; складати програми правовиховних заходiв; визна-чати суб'ектiв, ввдповвдальних за виконання цих програм i строки досягнення намiчених цiлей; вказувати джерела фшансування правовиховних заходiв.
Крiм того, за допомогою планування правового виховання визначаються правовi i органiзацiйнi основи процесу правового виховання та освгга насе-лення, система взаемодп державних i громадських iнститутiв, що безпосеред-ньо здшснюють правове виховання i освпу, порядок координаци !х дiяльнос-ri у цiй сферi, а також найефективнiшi форми, методи та засоби виховно! роботи.
Залежно вiд масштабу правовиховних цшей i завдань розрiзняють пер-спективне i поточне планування. Перспективне планування правового виховання здшснюеться, як правило, державними шститутами на достатньо три-валий перiод розвитку суспiльства, зазвичай, вiд трьох до десяти рошв. Поточне ж плаиуваиия правового виховання мае здшснюватися усiма державними i громадськими оргаиiзацiями, як1 виконують правовиховнi функцп, на бiльш короткий строк, як правило, на один рж.
1 Див., напр. : Звгт про чисельшсть спецкоитиигеиту в устаиовах Департаменту станом иа 01. 01. 2009 року [Електроиий ресурс]. — Режим доступу: http://www. kvs. gov. ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=59087&cat; Индекс коррупции Transparency International: Украина [Электронный ресурс]. — № 118. — Режим доступа : http:// www. ukrrudprom. ua/news/; Прес-релiз МВС Укра!ии про иайбiльш резоиаисш злочиии та поди иа 01. 01. 2009 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// mvs. gov. ua/mvs/control/main/uk/publish/article; Про стаи законноси в державi у 2009 рощ (вщповдао до ст. 2 Закону Укра!ни «Про прокуратуру») [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. gpu. gov. ua/ та ш.
Важливим напрямом даяльносп держави з формування необхщного р1вня правосввдомосп та правово! культури населення е законодавче забезпечення правового виховання. Цей напрям включае два основних аспекти. Перший 1з них полягае в ухваленш державних закошв, правових акпв, що регламентують порядок оргашзаци та здшснення правовиховно! роботи в суспшьствц другий припускае створення сучасно!, несуперечливо! правово! системи та забезпечення il реал1зац1! на практищ, що само по соб1 мае ютотний правовиховний по-тенщал. Якщо роль першого аспекту в правовиховнш д1яльност1 держави не викликае сумшв1в, то другий вимагае певного теоретичного обгрунтування.
Вщомо, що правов1 норми i закони, яш розробляються i ухвалюються у державi, тiсно пов'язаш з категорiею «правосвщомють», одночасно являю-чи собою i результат ïï дiï, i чинник, що визначае ïï якiсну характеристику. Так, шмецький правознавець Г. Шнайдер робить висновок про те, що законо-давство держави створюе i шдтримуе основоположш цiннiснi уподобання, якi в процес соцiалiзацiï передаються наступним поколiнням людей [12, с. 389]. Росшсьш дослвдники В. Нiкiтiн, В. Орехов та ш. також розглядають правосвiдомiсть як один iз чинник1в, що забезпечуе той чи iнший рiвень фактичного сприйняття людьми правових вимог, а також як шдикатор, що показуе ступiнь реалiзацiï права у дшсносп [13, с. 105].
Тому невипадково одним з основних механiзмiв правового виховання iндивiда виступають воображения у його свiдомостi iснуючих закошв, правових норм i особливо — 1'х реалiзацiя у сощальнш практицi. Отже, саме законо-творчють i правозастосування, як1 сприймаються та ощнюються особистiстю, виконують вирiшальну роль у формуванш правосвiдомостi. У цьому контек-стi шд правозастосуванням розумiеться практика застосування правових норм, закошв, юнуючих у конкретнiй державi, а також додержання 1'х iерархiï.
Однак законотворчють та ïï реалiзацiя у сощальнш практищ можуть справляти на формування правосвщомосп особистостi як позитивний, так i негативний вплив. На жаль, правотворчють i правозастосування в Украш, як i в шших перехщних державах, далек ввд досконалосп, що багато в чому i визначае складнють органiзацiï правового виховання у цих кранах.
Найважливiшим етапом правовиховного процесу е безпосередня оргашзащя та управлшня державними i громадськими органами дiяльнiстю щодо формування правово! сввдомосп та правовоï' культури населення. Безпосеред-не керiвництво з оргашзаци та управлшня правовим вихованням у розвинених крашах здшснюе система державних шститупв в особi виконавчоï', законо-давчоï' та судовоï гшок влади, уповноважених конституцiею та шшими зако-нодавчими актами краïни на здшснення функцш правового виховання та освгти. Наприклад, у нашiй краш Президент Украши як гарант державного суверенитету, територiальноï цiлiсностi краïни, Конституци Украïни, прав i свобод людини i громадянина, будучи главою держави, зобов'язаний здш-8
снювати загальне керiвництво системою державно! влади, що забезпечуе правове виховання громадян. Верховна Рада Укра!ни мае здшснювати зако-нодавче забезпечення правового виховання та навчання населення. Уряд Укра!ни (Кабiнет Мштстрш Укра!ни) зобов'язаний вживати заходiв щодо за-безпечення правового виховання та освгги необхiдними силами, засобами, ресурсами.
Ввдповвдно до законодавства Укра!ни у процеа практично! реалiзацi! ухва-лених плашв i програм iз правового виховання важлива роль належить держав-ним органам, органам мiсцевого самоврядуваиия в особi державних службовцiв, урядовцiв. 1стотна роль у цiй дiяльностi выводиться Мiнiстерству юстицi! Укра!ни та його органам на мiсцях, на яю покладенi функщя координаци i ме-тодичне керiвництво роботою з правового виховання в кра!ш. Правовим ви-хованням займаються також Мiнiстерство внутршшх справ Укра!ни, Прокуратура Укра!ни, органи правосуддя, на як1 покладено обов'язки щодо поперед-ження правопорушень, виховання у громадян глибоко! поваги до закону тощо. У системi управлiння правовим вихованням важливе мюце посвдають також Мiнiстерство освiти i науки Укра!ни, iншi мiнiстерства i ведомства, що мають у своему шдпорядкуванш вищi та середнi навчальт заклади.
Самостiйними суб'ектами управлiння правовим вихованням е громадськ1 оргаиiзацi!, профспшки, адмiнiстрацiя пiдприемств рiзних форм власносп, трудовi колективи та iн.
У сучаснш системi правовиховно! дiяльностi, спрямовано! на формуван-ня високого рiвня правосвiдомостi та правово! культури, важливе значення надаеться соцiальному контролю. Сощальний контроль у сферi правовиховно! роботи е одним iз основних каналiв зворотного зв'язку, який дае змогу ощни-ти ефективнiсть правового виховання населення та визначити напрями його вдосконалення. Соцiальний контроль е тим мехашзмом п^дтримання сощаль-но! рiвноваги, який забезпечуе життедiяльнiсть сучасного сусшльства та ефективнiсть його системи сощального управлiння, у тому числi у сферi правового виховання. Основною метою сощального контролю у сферi виховання е прагнення досягти сощально! стабiльностi i тотожиостi мiж сощаль-ними очiкуваинями суспiльства та реальним станом речей (у нашому випад-ку — м1ж засобами правового виховання i рiвнем правово! культури та право-свiдомостi у суспшьств^.
У процесi оргаиiзацi! правовиховно! роботи велике значення мае також такий напрям правового виховання, як координащя дiяльностi державних оргашв та громадських оргаиiзацiй. Необхiднiсть координацi! правовиховно! д1яльносп пояснюеться перш за все численшстю суб'ектiв системи правового виховання в сучасному суспiльствi. Як уже наголошувалося, у процесi правового виховання в Укра!ш беруть участь рiзнi за своею природою i склад-нiстю оргаиiзацi! та установи: органи державно! влади, юстицi!, органи право-
суддя, прокуратура, громадсьш оргашзаци, засоби масовоï шформаци, трудо-вi та навчальш колективи тощо. З метою забезпечення взаемоди i спiвпрацi уах суб'екгiв правовиховного процесу, попередження дублювання i вщокрем-леностi в ï\ роботi i здiйснюеться координацiя. Всю дiяльнiсть з правового виховання повинна координувати держава. Координуюча роль держави у сфе-рi правового виховання виявляеться у визначеннi основних завдань, як1 стоять перед державними установами i громадськими органiзацiями, а також у здш-сненнi контролю за виконанням суб'ектами свохх функцiй з формування необ-хiдного рiвня правовоï свiдомостi та правовоï' культури населення.
Основним державним органом, який виконуе координацiйну функцiю у сферi правового виховання та освгти в Укршш, е Всеукрашська м1жв1домча координацiйно-методична рада з правовоï освiти населення [14], яку очолюе i здiйснюе безпосередне керiвництво ïï роботою Мiнiстр юстици Украïни. Координацiйно-методичнi ради з правовоï' освiти населення створено також в Автономнш Республiцi Крим, у вах областях Украïни, а також у мютах Киевi та Севастополi.
1ншим важливим напрямом органiзацiï правовиховноï' роботи в сучасному суспiльствi е шформацшне забезпечення правовиховного процесу. 1нфор-мацiйний пiдхiд до правового виховання останшм часом стае все бшьш по-ширеним як серед вгтчизняних дослiдникiв, так i за кордоном. Цей шдхщ грунтуеться на таких положеннях: початковою метою правового виховання е шдвищення рiвня правовоï поiнформованостi громадян; формування право-воï' держави в суспiльствi з низькою правовою пошформованютю громадян е неможливим; процес виховання мае розпочинатися iз засвоення елементар-них правових норм, поступово ж кiлькiсть правовоï iнформацiï повинна збiльшуватися; мета правового шформування громадян полягае в тому, аби цшносп i норми, схвалюваш суспiльством, цiлеспрямовано засвоювалися iндивiдом тощо.
Основними джерелами правового iнформування громадян у сучасному суспшьсга е засоби масовоï' iнформацiï' (ЗМ1): телебачення, 1нтернет, радю-мовлення i друкованi видання. У процесi правового iнформування населення ЗМ1 зобов'язанi додержуватися певних принцитв при обраннi змiсту та об-сягу правовоï iнформацiï. Найважливiшими з них, на наш погляд, е таю: ак-туальнiсть i своечасшсть правовоï iнформацiï; негативне оцiнювання проти-правних дiянь та хх каранють; потреба правовоï iнформацiï для повсякденно-го життя i дiяльностi населення; конкретшсть i доступнiсть правовоï' шформаци; достовiрнiсть i об'ективнiсть правовоï iнформацiï; оптимальнiсть правовоï iнформацiï (оптимальне сшввщношення позитивних i негативних факпв).
Завершальним напрямом органiзацiï правовиховноï роботи в сучасному суспшьсга е методичне керiвництво правовим вихованням, а також узагаль-
нення i поширення досвiду державних установ та громадських органiзацiй, як досягли високо! ефективностi у зазначенш сферi дiяльностi. Метою цього напряму е забезпечення високого рiвия професшно юридичного змiсту право-виховного процесу, який здшснюеться усiма державними i громадськими оргаиiзацiями.
Методичне керiвництво правовим вихованням полягае у розробленнi най-доцiльнiших прийомiв, способiв та засобiв правового виховання; обгрунту-ваннi оптимальних шляхов i методiв формування поваги до права, законносп, правосуддя; забезпеченш впровадження цих шляхiв i методiв у практику суб'ектiв правового виховання; узагальненш i поширеннi позитивного до-свiду виховно! роботи; виробленнi вказiвок i рекомендацiй державним i гро-мадським органiзацiям, якi успiшно вирiшують поставленi перед ними за-вдання з формування в уих громадян високого рiвня правосвiдомостi та правово! культури.
Уявляеться, що методичне керiвництво правовим вихованням також мае мiстити визначення оптимального обсягу i структури правовиховних заходiв з урахуванням вiкових, освiтнiх, професшних та iнших вiдмiнностей тих чи шших груп населення; обранням форм, що виправдали себе, методiв i засобiв правового виховання, методики !х використання i визначення !х ефективнос-тi; урахуванням особливостей правового виховання в рiзних колективах — навчальних, трудових, вiйськових, за мiсцем проживання; урахуванням свое-рiдностi впливу на формування поваги до права з боку державних i громадських оргашзацш; розробленням методики облiку конкретних умов пращ, побуту, стану законносп i правопорядку при проведенш виховно! роботи в колективi тощо [6, с. 44].
Методичне керiвництво правовим вихованням, як правило, здшснюють органи юстицп. Цю !х функцiю можна охарактеризувати як навчальну. Вона реалiзуеться у формi розроблення i поширення методичних вказiвок та реко-мендацш iз рiзних питань правового виховання, ращональних методiв здш-снення даного процесу, а також подготовки програм, навчальних посiбникiв, iнструкцiй, iнформацiйних матерiалiв та iн.
Складовою частиною методичного керiвництва правовим вихованням е також вивчення ефективностi правовиховно! роботи окремих суб'екпв правового виховання та розроблення на цш основi вщповщних пропозицiй. Важливе значення тут мае використання сучасних досягнень науки, резуль-татiв соцiологiчних досл1джень для розроблення обгрунтованих методичних рекомендацiй i вказiвок iз питань правового виховання.
Висновок. Для оргашзаци ефективного правового виховання у сучасному суспiльствi ва здiйснюванi правовиховнi заходи повиннi бути об'еднаш в певну систему взаемопов'язаних, цiлеспрямоваиих та послiдовних дiй рiз-них суб'ектiв суспiльства, об'еднаних загальним задумом i д1ючих за единою
програмою. За допомогою ще! системи мае здшснюватися управлшня право-вим вихованням у суспiльствi. Органiзацiю i управлiння правовим вихованням у суспiльствi можна охарактеризувати як певний вид сощально! дiяльностi, систему практичних заждав, що здiйснюються певним органом влади (кра!ни, регiону, установи) з метою забезпечення цшеспрямованого впливу (дi!) на практику правовиховно! роботи з населенням, !! рацiонально! органiзацi!, ошгашзацп, забезпечення високо! ефективностi. Основною метою оргашзацп i управлiння правовиховним процесом у суспiльствi повинна бути цшеспря-мована д1я суб'ектiв цього процесу на свщомють громадян з метою форму-вання у них системи правових цiнностей, знань, а також переконань про необ-хiднiсть правомiрноl поведшки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кравцов Р. В. Правовое воспитание личности в контексте аксиологии права : авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 11, 12. 00. 01 / Р. В. Кравцов. — Челябинск, 2006. — 26 с.
2. Фiлософiя полижи: Короткий енциклопедичний словник / авт.-упоряд. В. П. Ан-друщенко та ш. — К. : Знання Укра!ни, 2002. — 670 с.
3. Долгополов О. А. Организация правового воспитания в современной России : авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук : 12. 00. 11, 12. 00. 01 / О. А. Долгополов ; Акад. права и упр. Минюста России. — Рязань, 2004. — 23 с.
4. Каптарь В. С. Правовое воспитание как средство активизации человеческого фактора : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12. 00. 01 / В. С. Каптарь ; Моск. ун-т МВД России. — М., 2006. — 20 с.
5. Каландаришвили З. Н. Актуальные проблемы правовой культуры российской молодежи : монография / З. Н. Каландаришвили. — СПб. : ИВЭСЭП, Знание, 2009. — 171 с.
6. Лазарев Л. В. Правовое воспитание: координация и методологическое руководство / Л. В. Лазарев, Н. Я. Соколов // Сов. государство и право. — 1977. — № 7. — С. 37-45.
7. Маркова Г. Д. Научные основы и организация правового воспитания молодежи / Г. Д. Маркова. — Киев : Вища шк., 1979. — 152 с.
8. Сухарев А. Я. Управление правовым воспитанием трудящихся / А. Я. Сухарев // Сов. государство и право. — 1977. — № 11. — С. 37-45.
9. Головченко В. В. Эффективность правового воспитания: понятие, критерии, методика измерения / В. В. Головченко. — Киев : Наук. думка, 1985. — 127 с.
10. Организация и эффективность правового воспитания. — М. : Мысль, 1983. — 285 с.
11. Данильян О. Г. Проблема оцшки реального стану правосвщомост i правово! куль-тури у транзитивних умовах / О. Г. Данильян // Вюн. Акад. прав. наук Укра!ни. — Вип. 4 (55). — 2008. — С. 57-68. ^
12. Шнайдер Г. Й. Криминология / Г. Й. Шнайдер : пер. с нем. ; под общ. ред и с пре-дисл. Л. О. Иванова. — М. : Изд. группа «Прогресс»-Универс. — 501 с.
13. Эффективность действия правовых норм / под ред. А. С. Пашкова, Л. С. Явича, Э. А. Фомина. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1977. — 143 с.
14. Положення про Всеукрашську мiжвiдомчу координацшно-методичну раду з право-boï освiти населения [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=366-95-%EF.
ОСНОВЫ ОРГАНИЗАЦИИ И УПРАВЛЕНИЯ ПРАВОВЫМ ВОСПИТАНИЕМ
Данильян О. Г.
Рассмотрены особенности организации и управления правовым воспитанием в демократическом обществе. Выделены субъекты, основные этапы и направления организации правового воспитания. Сделан вывод о том, что для организации эффективного правового воспитания в современном обществе все осуществляемые правовоспитательные мероприятия должны быть объединены в определенную систему взаимосвязанных и последовательных действий различных субъектов общества, объединенных общим замыслом и действующих по единой программе.
Ключевые слова: организация правового воспитания, управление правовым воспитанием, этапы организации правового воспитания, эффективность правового воспитания, социальный контроль, правосознание.
BASES OF ORGANIZATION AND MANAGEMENT BY LEGAL EDUCATION
Daniljan O. G.
The features of organization and management by legal education in a democratic society are examined in the article. Subjects, basic stages and directions of organization of legal education are selected. It is drawn to the conclusion, that for organization of effective legal education in a modern society all measures of legal education must be incorporated in the certain system of interconnected and consecutive actions of different subjects of a society incorporated by a general project and working under a single program.
Key words: organization of legal education, management by legal education, stages of organization of legal education, efficiency of legal education, social control, sense ofjustice.
УДК 1:316. 4
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор; С. О. Руденко, кандидат фшософських наук
ПОЛ1ТИКА I МОРАЛЬ: 1СТОРИКО-Ф1ЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ РОЗУМ1ННЯ ВЗАСМОДП
Здтснено iсторико-фiлософський аналiз розумiння спiввiдношення полтики i моралi, починаючи з Античних чаав i до сьогодення. Простежено розвиток розу© Дзьобань О. П., Руденко С. О., 2010 13
