CC BY
28
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
УКРАШСЬКА ПРАВОВА МЕНТАЛЬН1СТЬ
Етногенез украшського народу сучаснi дослiдники простежують приблиз-но вiд 1Х-Х ст. Тому й початок формування св^оглядно!', а також i конкрет-но-правово! ментальносп украшського народу визначають у межах доби Кшвсько!' Русi. Не вдаючись у детальний iсторико-фiлософський аналiз цьо-го феномену, зазначимо, що з чаав Кшвсько!' Русi сформувалися й юнують до сьогоднi такi риси украшсько!' ментальностi, як iндивiдуалiзм, несприй-няття деспотизму, екзистенцiйнiсть свiтоглядних орiентацш, кордоцентризм. Проте це зовсiм не означав, що в украшськш ментальносп вiдсутнi iншi, вiдмiннi й навт альтернативнi щодо названих моментiв й аспекпв риси, хоча вони й юнують як «доповнювальш ланки» в «шдивщуалютично-екзистенцш-но-кордоцентричному» контекстi, утворюючи з останшм неповторну й непо-дшьну дiалогiчно-гармонiйну цiлiснiсть ментальностi.
Украiнська правова ментальнють е надзвичайно складним, полiаспектним, неоднозначним, суперечливим, але, разом з тим, оригшальним, самобутнiм соцiально-правовим феноменом. Аналiз лiтератури [1-7] дае тдстави кон-статувати, що це пов'язано з низкою обставин, яю визначають специфiчнi риси правово'1 ментальностi, п особливостi та змiст.
По-перше, правова ментальнiсть украшського суспiльства традицiйно вiдрiзнялася й вiдрiзняеться недбалим i негативним ставленням до права. Ця особливють сьогоднi набула дещо iнших форм, шж ранiше, що зумовлено радикальною перебудовою вае'1 украшсько!' дiйсностi. Але в онтолопчному аспектi це не змшило сутностi правово'1 ментальностi, що сьогодш виявля-еться у бурхливому «розквт» юридичного нiгiлiзму, який глибоко вкоренив-ся у свiдомостi людей. Прояв шгшзму стосовно сощально'1 щнносп права, на жаль, е специфiчною рисою украшсько!' ментальностi [8; 9]. Багатовшова iсторiя нашо'1 держави - очевидне тому тдтвердження. Юридичнi щнносп в укра'нському суспiльствi не сприймали й не сприймають як необхщш для юнування й до сьогодш. Навпаки, повсякчасне порушення правових припиав, приховане, а часом i вщкрите нерозумiння (а здебiльшого - небажання зро-зумiти) фундаментальних цiнностей правово'1 реальностi - усе це i багато iншого е в сутносл укра'шсько!' правово'1 ментальностi проявом жорсткого юридичного шгшзму, який умовно можна назвати «право-аксюлопчним». Цей вид правового шгшзму е реальною загрозою для духовно!' культури суспшьства. Право-аксюлопчний шгшзм украшського етносу суттево галь-
муе розвиток правово! культури, права, правопорядку, законносп, що на фош загально! сощально!, духовно!, морально!, культурно! кризи суспшьства й держави лише ускладнюе ситуацiю в кра!ш. Сьогоднi вже е сенс говорити про опрацювання механiзмiв противаги колективютським, антшндивщуалю-тичним тенденцiям, якi призводять до правового шгшзму.
По-друге, укра!нськш правовiй ментальностi притаманний етатизм (державу розглядають переважно як вищий результат i мету суспiльного розви-тку), про що свiдчить уся iсторiя Укра!ни. Надмiрна орiентацiя на державну владу е характерною рисою сучасно! ментальностi, яка висвiтлюе !! в ненай-кращому свiтлi порiвняно iз захiдною свiдомiстю й ментальшстю. В захiднiй цившзацп особистiсть бшьше розраховуе на власнi сили й можливосп, державу ж розглядають як юридичного «арбггра», який ч^ко й пунктуально охороняе iндивiдуальну свободу, безпеку, власшсть сво!х громадян i дiе згiдно з приписами права. В укра!нському суспiльствi iндивiд не володiе тим почуттям позитивно! правово! вiдповiдальностi та обов'язку, який характер-ний для громадян захщноевропейсько! демократа, що значно ускладнюе за-гальноукра!нський правовий прогрес. Аналiзуючи особливостi етатистсько! психологи в укра!нськш правовiй ментальносп, важливо також вiдзначити специфiку взаемовщносин особистостi i держави в Укра!ш. Формально цi вiдносини мають рiвноправний, справедливий, взаемовигiдний характер, однак фактично наша iсторiя свiдчить, що особистють завжди була безправ-ною у вщносинах iз державною владою.
По-трете, сучасна укра!нська правова ментальнiсть перебувае у кризовому станi, у процес пошуку нових право-аксiологiчних настанов. Життя примушуе провести певну «ревiзiю» юридичних щнностей, норм, iнститутiв, якi не вщ-повiдають потребам i запитам сучасно! сощально! практики (наприклад, вшьна форма шлюбу, працевлаштування без юридичного оформлення тощо). Усе це ще бiльше посилило традицiйну для укра!нсько! ментальностi психо-логiчну амбiвалентнiсть. Непрост соцiально-правовi реалп сьогодення вщ-биваються i на станi юридичного духу суспiльства. Сьогоднi вiтчизняна ментальнiсть характеризуеться песимютичним настроем, схильнiстю до сощально! пашки, вiдчаю й аномп, невiрою в майбутне. У цих умовах змют iснування та функщонування державно! влади «розмиваеться», низька ефек-тивнiсть дiяльностi державних органiв, особливо правоохоронних, далеко не покращуе загального емощйного самопочуття суспiльства, провокуе недовь ру до влади.
По-четверте, аксiологiчна характеристика ментальностi включае в себе як загальнолюдсью, загальноцившзащйш, гуманiтарнi цiнностi, так i щнносп етнiчнi, груповi, родовi тощо. 1з уае! полiфонii ментальних цiнностей можна видшити етногенетичнi, синергетичнi, базиснi, яю обумовлюють специфiку
етшчно! ментальносп й дозволяють зберегти власну щентичшсть. Вони скла-дають генетичний код ментальносп, який обумовлюе особливостi мислення, чуття, поведiнки представникiв рiзних нацш, народностей, соцiальних груп. Саме завдяки цим щнностям ментальнiсть формуе власний неповторний ду-ховний свiт, який, у свою чергу, дозволяе !й розвинути свою внутршню сутнiсть й аксюлопчний змiст. Тут надзвичайно актуалiзуеться психологiя укра!нсько! правово! ментальностi, !! стереотипи, реакцп.
По-п'яте, специфiка укра!'нсько! ментальностi виявляеться також у взаемо-дп з юридичною культурою суспшьства, у характерному способi сприйняття правових щнностей. Розумово-психологiчнi структури в^чизняно! правово'1 ментальностi, з одного боку, пов'язаш з правовою культурою суспiльства, а з другого - неадекватно сприймають його щнносп. На пiдставi цього можна говорити про досить щкавий феномен. Ментальнють укра!нсько! правово! системи не може бути (онтолопчний аспект) поза простором правово!' куль-тури, забезпечуе цшсшсть останньо! (iнтегративна функщя), однак у цей же час правова ментальнють дистанщюеться вiд правово! культури, вщ !! загаль-нолюдських щнностей. I це цшком зрозумшо, оскiльки вони не е традицш-ними для укра'нсько! ментальностi. На жаль, практика життедiяльностi су-часно! укра'нсько! держави не тiльки не сприяе покращенню стану правово! свщомосп й ментальностi, але ще й прискорюе ментальну «ероз^».
По-шосте, на цьому фош чiтко виявляеться на!вне, нiчим не виправдане, iдеалiзоване сприйняття значення права в суспшьному житп. Таке явище у науковiй лiтературi отримало назву «правового iдеалiзму». Така ситуащя е надзвичайно оригiнальним феноменом. З одного боку, укра'нщ загалом не вщчувають стосовно до права й закону особливих позитивних емоцш i по-чуттiв, настро'в i хвилювань. З другого боку, у суспшьсга все ж iснуе вiра у необмеженi регулятивнi можливостi права. Для правового iдеалiзму харак-терне переконання, що експаная юридичних норм у сферi регламентац^' суспiльних вщносин обов'язково викличе якiсне покращення життя людей. Однак гасло «бiльше закошв хороших i потрiбних» е досить стрним i про-блематичним, оскшьки нормальна робота закону можлива лише за умови стабшьносп у суспшьсга.
I, нарештi, полiтичнi аспекти проблеми укра'нсько! правово! менталь-ностi. Аналiз науково! лiтератури, досвiд двадцятип'ятитирiчноi життедiяль-ностi укра'нського суспiльства пiд гаслами незалежносп й самостiйностi дозволяють констатувати надмiрну заполiтизованiсть правово! ментальностi укра'нщв, що обтяжуе !! невластивими якостями. Укра'нське суспiльство занадто захоплюеться пол^ичними iнтригами, сплесками народного невдо-волення, щоб звертати увагу на вщповщшсть сощально-пол^ичних явищ правовим вимогам. Сучаснш украiнськiй ментальностi властива не тшьки
пол^ична демагопя i популiзм, але й еклектичнiсть уявлень, щей, щеолопч-на сумбурнiсть, непостiйнiсть i непослiдовнiсть економiчних, полiтичних, правових та шших поглядiв.
Таким чином, аналiз основних особливостей укра!нсько! правово! мен-тальностi дае пiдстави констатувати, що вона е непростим феноменом, який мае як позитивш, так i негативш якостi й особливостi. Його не можна роз-глядати лише в «бших» або лише в «чорних» тонах, оскiльки ще не опрацьо-вано концепцiю щеально! моделi суспшьно! ментальностi. Саме тому кожна ментальшсть, зокрема й укра!нська, е по-своему своерщною i неповторною, у чому i полягае !! основна щншсть.
З поняттям ментальностi (ментал^ету) тiсно пов'язане поняття правосвь домост укра!нського народу [10, с. 103-124]. Однак аналiз свiдчить, що рiвень правово! культури й правосвiдомостi громадян Укра!ни ще надзвичайно низький [11]. Багато в чому це можна пояснити елементарним незнанням Конституцп i законiв Укра!ни, низьким рiвнем правово! освiченостi взагалi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белецкий М. И. Национально-культурные и идеологические ориентации населения Украины / М. И. Белецкий, А. К. Толпыго // Полис. - 1998. - № 4. -С.74-90.
2. Дзьобань О. П. Детермшанти 1 особливосп трансформацн духовно! сфери укра-!нського суспшьства // Вюн. Харк. нац. ун-ту. Сер1я: Теор1я культури { фшософ1я науки. - 2002. - № 553. - С. 62-67.
3. Заздравнов А. П. Динамша менталпету в культур1 сучасно! Укра!ни / А. П. За-здравнов // Наук. зап. Харк. вшськ. ун-ту. Сощальна ф1лософ1я, педагог1ка, пси-холог1я. - X. : ХВУ, 2002. - Вип. XIII. - С. 18-26.
4. Иванова Т. В. Ментальность, культура, искусство / Т. В. Иванова // Обществ. науки и современность. - 2002. - № 6. - С. 168-177.
5. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления : монография / С. И. Максимов. - Харьков : Право, 2002. - 328 с.
6. Мо!сеева Н. I. Особливосп 1 характер ментальносп украшщв / Н. I. Мо!сеева // Наук. зап. Харк. вшськ. ун-ту. Сощальна ф1лософ1я, педагопка, психолопя. - X. : ХВУ, 1999. - Вип. IV. - С. 127-132.
7. Правова 1 полпична культура укра!нського сощуму за умов модершзацп пол> тико-правового життя : монограф1я / О. О. Безрук, Л. М. Герасша, I. В. Головко та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2016. - 560 с.
8. Дзьобань О. П. Правовий шгшзм як феномен щннюного вщношення до права / О. П. Дзьобань, С. М. Мануйлов // Гумаштарний часопис : зб. наук. пр. - X. : ХА1, 2006. - № 3. - С. 34-40.
9. Требш М. П. Правовий шгшзм як укра!нська реальнють / М. П. Требш // Чет-верта наукова конференщя Харшвського ушверситету Пов1тряних Сил
¡меш 1вана Кожедуба, 16-17 квггня 2008 року : матер1али конф. - Х. : ХУ ПС, 2008.- С. 249-250.
10. Правосвщомють { правова культура як базов! чинники державотворчого про-цесу в Укра'ш : монограф1я / Л. М. Герасша, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ш. - Х. : Право, 2009. - 352 с.
11. Требш М. П. Правосвщомють громадян Укра'ни: стан та види деформацн / М. П. Требш // Вюн. Харк. нац. ун-ту ¡м. В. Н. Каразша. «Соцюлопчш досл> дження сучасного суспшьства: методолопя, теор1я, методи». - Х. : ХНУ, 2009. -№ 844. - С. 59-62.
В. Л. Погр1бна, доктор соцюлопчних наук, професор, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
ПРОБЛЕМИ «М'ЯКО1 СИЛИ» ТА МЕНТАЛЬНОСТ1 КР1ЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ УКРАШСЬКИХ РЕАЛ1Й
В сучасних мiжнародних вiдносинах спостерiгаеться практично безпе-рервне iнформацiйне протиборство, яке здебшьшого реалiзуеться «м'яко», тобто у дiяльностi, спрямованiй на створення i просування позитивного iмiджу кра!ни, !'!' пол^ики, економiки, культурних надбань, цiнностей та традицш, системи освiти тощо. Поняття «м'яка сила» вперше використав Дж. Най, визначивши !! як здатшсть держави досягти бажаних результатiв у мiжнародних справах шляхом переконання i залучення до процесу, а не нав'язування та примусу [1, р. 26]. Як правило, «м'яка сила» грунтуеться на особистому прикладi держави, якш вдалося досягти високого рiвня добро-буту свого населення. Iншi держави визнають переваги !! системи щнностей, !! досвiд, полiтичну культуру, вщдають належне !! вiдкритостi св^, ефек-тивнiй зовнiшнiй полiтицi тощо.
Основою «м'яко! сили» е привабливий iмiдж i репутацiя кра!ни на мiж-народнiй аренi. Якщо виходити з того, що державний iмiдж е набором по-зитивних та/або негативних стереотитв про кра!ну, яю сформувалися у ма-совiй свщомосп на основi iнформацii з мас-медiа, подорожей до цiеi кра!ни, якосп !! продукцй тощо, вiн е поеднанням реального i бажаного. Отже, iмiдж е базою для формування репутацп держави на мiжнароднiй ареш [2, с. 295296]. Побудова iмiджу спрямована на виокремлення держави помiж iнших i пiдкреслення юнуючих переваг за допомогою знакових, символiчних характеристик, враховуючи соцiальнi стереотипи й зад^ючи широкий спектр людських почутпв. Формування ж репутацп - це мистецтво створення по-трiбних контекстiв дiйсностi за допомогою лопчних, схематичних комунiка-
