CC BY
36
УДК 316.325:340.13:316.64:37.01(045)
В. В. Муж
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, астрант кафедри Teopiï та icTopiï держави i права
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО ЯК ФОРМА ВИРАЖЕННЯ КОЛЕКТИВНОÏ ПРАВОСВ1ДОМОСТ1
© Муж В. В., 2015
Розглянуто питання формування колективно'1 правосвщомост за рахунок форм та механпмпв громадянського суспiльства. Видiлено функцн iнститутiв громадянського суспiльства, що здiйснюють вплив на формування правосвщомост суспiльства, зокрема правозахисну, шформацшну та iдеологiчну. Доходимо висновку, що громадянське суспiльство виступае осередком формування колективно'1 правосвiдомостi, а його шститути - джерелом становлення правосвщомост громадян.
Ключовi слова: громадянське суспшьство, право, правосвiдомiсть, правова держава, правова пропаганда, правове виховання, правова осв^а, громадянська правосвiдомiсть.
В. В. Муж
ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО КАК ФОРМА ВЫРАЖЕНИЯ КОЛЛЕКТИВНОГО ПРАВОСОЗНАНИЯ
Статья посвящена вопросам формирования коллективного правосознания за счет форм и механизмов гражданского общества. Выделено функции институтов гражданского общества, что осуществляют влияние на формирование правосознания общества, в частности правозащитную, информационную, идеологическую. Приходим к выводу, что гражданское общество выступает ячейкой формирования коллективного правосознания, а его институты - источником становления правосознания граждан.
Ключевые слова: гражданское общество, право, правосознание, правовое государство, правовая пропаганда, правовое воспитание, правовое образование, гражданское правосознание.
V. V. Muzh
CIVIL SOCIETY AS A FORM OF EXPRESSION OF THE COLLECTIVE CONSCIOUSNESS
The article is dedicated to the formation of a collective consciousness through the forms and mechanisms of civil society. The author highlighted the functions of civil society institutions, that exercising influence on the formation of legal consciousness of society including human rights, information and ideology. We come to the conclusion that civil society acts as the center of the formation of collective consciousness and its source of institutes of formation of the consciousness of citizens.
Key words: civil society, law, justice, legal consciousness, legal State, legal advocacy, legal education, civil legal consciousness.
Постановка завдання. Сучасне сустльство перебувае шд "тиском" рiзних чинниюв. Одним iз них, де спостерiгаеться так зване "протистояння" сфер соцiального впливу, е полггака та iдеологiя держави, в якш це суспiльство побудовано та реатзовано, через механiзм та апарат тако! держави. Останнi надiленi владною управлiнською компетенцiею, що у разГ нехтування принципом правового, демократичного режиму, здатш адмiнiстративним примусом обмежувати права i свободи громадян. За таких умов особi вкрай важко одноосГбно виражати власнi погляди i переконання, без надежно оргашзовано! пщтримки та взаемодп iнших, идейно та духовно споргднених членiв суспiльства.
Громадянське сустльство, разом з його шститутами, виступае цим колективним мехатзмом захисту та утвердження основоположних прав, свобод та стльних штерешв громадян вiд посягань з боку державних оргашв. Причому громадянське сустльство дiе як система правових способiв впливу на державу з метою досягнення суспшьного блага, через сформован у свiдомостi члешв такого суспiльства загальнолюдськi правовi Гдеали.
Разом з тим, варто звернути увагу на вiдсутнiсть досвiду громадянського суспiльства в Украшг Для захщноевропейських кра!н громадянське суспiльство е доволi сталою рiччю, для Укра!ни - як посттоталггарно1 держави - цей феномен е доволi новим явищем. Невизначенiсть, яка пануе нинi в укра!нському суспiльствi, також вщбивае негативш риси громадсько! правово! свiдомостi. Причиною ще! невизначеностi е розбiжностi декларованих полiтичних намiрiв рiзних полiтичних сил i полiтичних дiячiв iз тими реальними наслщками, яю досягаються сустльством [1, с. 141].
Саме тому виникае необхщнють дослiдження iнститутiв громадянського сустльства як форм прояву та вираження правосвщомосп громадян, наци, усього сустльства, з метою вдосконалення механiзмiв правового регулювання, забезпечення принципiв права в державi та пiдвищення рiвня правово! культури населення.
Аналiз дослщжень i публiкацiй. На дослiдженнi сощально-правових явищ, таких як громадянське сустльство та правосвщомють, зосереджена увага широкого кола науковщв, серед яких Ю. Дмитрiенко, С. Кравченко, А. Колодш, П. Рабiнович, О. Скакун, С. Сливка, М. Козюбра, М. Цимбалюк та iншi. Проте цi явища, як правило, пiзнаються вiдособлено або в ракурс впливу правово! свщомосп особи на становлення та розвиток громадянського сустльства.
У статп пропонуеться розглянути громадянське сустльство як форму вираження колективно! правосвщомосп, тобто як джерело !! становлення та осередок формування.
Наукова новизна полягае у тому, що автор одним з перших надае шститутам громадянського сустльства функцп становлення суспшьно! правосвщомосп.
Мета статть Дослiдити з позицi! теори права i держави громадянське сустльство як осередок та джерело формування правосвщомосп сустльства.
Основна частина. Правосвщомють безпосередньо стосуеться полггики державно! влади, вона проявляеться через розумшня ще! полггики та ставлення до не! з позицп принципу правомiрностi та справедливости Така правосвiдомiсть нерозривно пов'язана з процесом демократично! лептимацп публГчно! влади, позаяк передбачае визнання чи невизнання !! справедливого характеру й може проявлятися в активний спосГб. Вона притаманна всГм членам громадянського сустльства, яю не залишаються осторонь полгшчних процесiв, що вiдбуваються в держава Така правосвiдомiсть як впливае на полгшчний процес, так Г зазнае його впливу. Тому можна говорити про особливий рГзновид правосвщомосп - громадянську правосвщомють. Використовуючи надалГ поняття "громадянська правосвщомють", вкладатимемо в нього такий змют: це вид правосвщомосп, що являе собою сукупнють правових поглядГв Г почутпв, яю безпосередньо стосуються дГяльносп публГчно! влади, !! ощнки згщно з принципом правомГрносп та справедливосп [2, с. 49].
ОчГкувати активГзацп населення щодо здшснення сво!х природних та законних прав можна лише за умови дГевосп шститупв громадянського сустльства як засобГв реалГзацп остантх. Своею чергою, фактором тако! дГевосп е зорГентованють !хньо! дГяльносп на пщтримку саме тГе!
шщативи, яка йде "знизу" - вщ нагальних потреб та ÎHTepecÎB громадян, а не "спускасться зверху" - вщ владних структур чи тих громадських оргашзацш, що пiдпорядкованi цим структурам. Адже будь-який референдум чи форум, проведений громадськими оргашзащями, тшьки тодi позитивно впливатиме на формування правосвщомосп населення, коли вiн шщшований самими громадянами та 1х об'еднаннями, оскiльки при цьому виявляеться його пщпорядкованють здiйсненню насамперед 1х суб'ективних прав, а не державницьких або кланових штерешв. А тому неприпустима шдмша живих проявiв активностi та шщативи громадян адмiнiстративно органiзованими заходами. Така доволi поширена пiдмiна дискредитуе саму щею громадянського суспiльства, притуплюе почуття громадянсько1 вiдповiдальностi та знижуе готовшсть особи до свiдомого вибору власно1 лiнiï життя в умовах демократичного сощуму [3, с. 24]. Стан правосвщомосп нацiï, громадян у цьому ракурс характеризуеться елементом правовоï iнiцiативи, здатностi усiма законними способами i засобами впливати на процеси державотворення та правотворення, задля досягнення позитивного суспшьного сощального ефекту.
Вщокремленють громадянського суспiльства вiд держави не означае, що воно перебувае поза сферою державного впливу. Так чи шакше держава регулюе вс суспшьш вiдносини - вiд сiмейних до полггичних, однак це регулювання може здшснюватись як на основi закону, котрий у правовш державi е результатом суспшьного консенсусу, так i довшьною регламентащею з боку рiзних державних структур i посадових ошб, нерiдко всупереч суспiльним iнтересам. Громадянське суспшьство перебувае поза межами та^ довiльноï регламентацiï з боку держави. Воно повинно мати певну автономда щодо держави як полiтичного шституту [4, с. 39]. Отже, автономiя громадянського суспiльства передбачае певну свободу вираження особистих поглядiв громадян у державi через його iнститути, дае змогу вщкрито виражати свое ставлення як до чинних правових норм, так i до реалiзацiï принцитв природного права.
За своею сутшсгю громадянське суспшьство зовшм не заперечуе державу чи наявнють та необхщшсть державноï влади: перше може активно формуватися та дiяти лише тод^ коли цьому сприятимуть вiдповiднi державш засади, державна органiзацiйна дiяльнiсть, яка прокладатиме шлях для втшення у практику суспшьного життя найефектившших чинниюв його розвитку. Фактично правова держава постае полггичним iнструментом формування громадянського суспшьства, оскiльки лише вона здатна вжити всiх необхiдних заходiв щодо його становлення та розвитку. I навггь бшьше, вона виступае гарантом громадянського суспшьства [5, с. 8].
Держава i громадянське суспшьство в межах демократичного устрою защкавлеш в дiалозi та партнерству шдвищенш ефективносп взаемодiï. Без розвиненого громадянського суспшьства, зокрема без створення належних умов для забезпечення свободи думки i слова, вшьного вираження поглядiв i переконань, свободи об'еднань, свободи зборiв, учасп громадян в управлiннi державними справами та мюцевому самоврядуваннi, держава не створить можливостей для забезпечення функцюнування рiзних моделей демократiï, що у поеднанш з безпосередньою та представницькою демократiею е умовою успiшноï модернiзацiï, европейськоï iнтеграцiï та сталого розвитку [6, с. 139]. Зауважимо, що формування правосвiдомостi суспiльства чи наближення ïï до моделi щеального стану в ньому може вщбуватися за умови режиму демократiï та атмосфери правовоï орiентованостi держави. Хоча спостертаеться i зворотна реакцiя, тобто належний рiвень правосвiдомостi суспiльства (громадськосп) здатний забезпечити формування демократично!, правовоï держави.
Громадянське суспiльство як носш цiнностей може вимагати вiдповiдного до цих цшностей функцiонування владноï системи. Це виглядае як тиск громадськосп (громадянського суспшьства) на виконавчу владу. Сила цього тиску може бути дуже рiзною, а також зворотною. Адмшстративна система може також здшснювати тиск на громадянське суспшьство заради свого збереження. У демократичних системах, однак, цей процес вщбуваеться здебшьшого "знизу догори", принаймш такий напрям тиску помггшший [7, с. 111].
За цих умов можна видшити певш ознаки громадянськоï правосвiдомостi: по-перше, це один iз видiв правосвщомосп, який безпосередньо стосуеться дiяльностi публiчноï влади; по-друге, вона е вираженням суспiльноï оцiнки щодо справедливого чи несправедливого характеру державноï влади загалом, прийнятих нею закошв, правомiрностi дш органiв влади (зокрема судовоï влади);
по-трете, громадянська правосвщомють охоплюе HOBi npaBOBi вимоги до законодавчих оргатв про прийняття чи змшу зaкoнiв i до пoведiнки людини, що мае регулюватися цими законами; по-четверте, вона пов'язана з активною громадянською позищею й може виражатися в piзнoмaнiтних проявах у межах чинного права та законодавства (вщ учасп громадян у виборах та референдумах до акцш протесту) [2, с. 49].
Беззаперечно, що шститути громадянського сустльства е колективними утвореннями, тому вони виражають саме колективну правосвщомють. Однак не варто залишати поза увагою шдивщуальт якoстi членiв таких громадських утворень, осюльки за рахунок с^мко виражених !х правових переконань та пoглядiв, що мають спшьт ознаки з iншими членами, формуеться правовий осередок цих iнститyтiв.
Кpiм того, М. Цимбалюк зазначае, що незалежно вщ того, про який з шстшупв громадянського сyспiльствa йдеться, кожен з них лише тoдi виконуватиме сутнюну фyнкцiю, коли пщпорядковуватиме свою дiяльнiсть pеaлiзaцi! невiд'емних прав та свободи розвитку особистосп. Вщповщно, тiльки за ще! умови пpaвoвi та гyмaнiстичнi цiннoстi такого сустльства можуть стати основою громадянсько! свщомосп [3, с. 25].
Зpoзyмiлo, що необхщним елементом формування пoлiтичних партш, громадських об'еднань, opгaнiзaцiй, громад е юридичний компонент. Статути, програми, положення, якими передбачено !х opгaнiзaцiю, засади i мету дiяльнoстi, виражають правову основу !х утворення та потребують обов'язкового залучення юpистiв для виршення процесуальних питань, пов'язаних з правовою основою тако! дiяльнoстi. Як правило, кaтегopiя пpoфесioнaлiв "юристи" не тшьки виступають найманими пpaцiвникaми цих утворень, а й становлять значну частину !х членiв. Тому вiд piвня !хтх правових знань, правово! культури, що впливають на стан !хньо! пpaвoсвiдoмoстi, залежить не тiльки дотримання чинних норм пщ час юридичного оформлення зародження суб'екпв громадянського сустльства, але й вираження правових щей та щнностей для досягнення спшьно! мети в належному правовому регулювання вщносин у сустльства
Зазначимо, що правосвщомють юриспв е вiдпpaвнoю точкою для !! формування у суспшьсга загалом. Вона виступае кpитеpiем ощнки шших сyб'ектiв пpaвoсвiдoмoстi, oскiльки саме юристи спроможт за сво!м професшним та квaлiфiкaцiйним piвнем та, водночас, зобов 'язат скеровувати розвиток держави в "душ права", тобто виступати "нолями та просветителями" права у маси.
За цим пщходом, на дoвoлi значне мiсце в сусшльстга виходять тaкi iнститyцi! громадянського сустльства, як "юридичш клiнiки", piзнoмaнiтнi правозахист opгaнiзaцi!, що пoкликaнi забезпечувати конституцшт права громадян та виступати мехатзмом стримування державного апарату, у випадку прояву ознак авторитаризму чи, в пршому випадку, тoтaлiтapизмy останнього.
Цшком слушною з цього приводу е позищя Л. Томаша, що у реальному житп спoстеpiгaемo три дiaлектичнo сyпеpечливi вapiaнти взaемoвiднoсин громадянського сустльства i держави:
1) громадянське сустльство придушуеться державою, як нaслiдoк, виникае тоталгтарний режим;
2) iснyе хитка piвнoвaгa мiж громадянським сyспiльствoм i державою, а тoдi виникають авторитарт режими piзнoгo ступеня жopсткoстi; 3) держава виконуе волю громадянського сустльства, дiе у межах права як правова держава [8, с. 369-370]. Зрозумшо, що третш вapiaнт взаемовщносин нaйпpийнятнiший для забезпечення благ населення, тому завдання шстшупв громадянського сустльства, зокрема правозахисних оргатзацш, - забезпечити його належну pеaлiзaцiю.
Варто також зупинитися на таких iнститyцiях громадянського сустльства, як засоби масово! шформацп (преса, paдio, телебачення, iнтеpнет-pесypси тощо), яю виступають осередком поширення шформацп в сyспiльствi, зокрема здiйснюють безпосереднш вплив на правову oбiзнaнiсть населення. Не буде помилковим стверджувати, що саме вони е одним з головних джерел поширення правово! шформацп серед бшьшосп членiв сyспiльствa, осюльки не кожний громадянин в1дстежуе новоприйняп акти законодавства безпосередньо з офщшних видань !х оприлюднення, а, як правило, дiзнaеться про !х появу з телебачення, paдioефipy чи зi шпальт неспецiaлiзoвaнo! преси.
Зауважимо, що в "руках" цих установ дoвoлi сильний та дiевий спoсiб формування правово! свщомосп сустльства, а саме - правова пропаганда. Остання, разом з правовою освгтою, виражае тзнавальну функщю правосвщомосп, яка передбачае накопичення юридичних знань членами
суспшьства, а також на основi шформацшного впливу створюе у ххнш свщомосп пiдrрунтя для формування правових установок.
Однак ефект такоï пропаганди двоякий, оскшьки ïï заiдеологiзованiсть, надмiрна "партшнють" призводять до негативних тенденцiй викривлення правовоï дiйсностi. Вкрай важливими за таких умов е полггична незаангажованють засобiв масовоï iнформацiï, 1х правова "зршсть", що е наслiдком встановлення прюршепв вищого порядку, таких як "людина е вищою соцiальною цшнютю", "право як основа розвитку i функцюнування держави та суспшьства", "чинш закони повинш виражати думку бшьшосп суспшьства, а не виступати засобом лобдавання штереив правлячоï елiти" тощо.
Як бачимо, вiдповiднi iнститути громадянського суспшьства здатш виконувати правозахисну, шформацшну та iдеологiчну функци становлення правосвщомосп суспiльства.
Правозахисна виражаеться у наданш правовоï допомоги громадян, що сприяе вщображенню у ïхнiй свiдомостi установок про можливють реалiзацiï сво1х прав та штереив законним шляхом, тобто вщповщно до норм права.
1нформацшна полягае у доведеннi до населення правовоï iнформацiï, що пiдвищуе рiвень юридичних знань громадян та сприяе ххнш правовiй активностi.
Щодо iдеологiчноï, то вона проглядаеться у формуванш суспiльноï iдеологiï, спрямованоï на повагу до права, його належну реалiзацiю та виховання громадян у душ стiйкоï громадянськоï правовоï позицп.
Висновки. Викладене свщчить про те, що громадянське суспшьство, з одного боку, виступае осередком формування колективноï правосвщомосп, оскшьки його шститути е колективними утвореннями, що мютять елементи соцiальноï групи, а з шшого - шституци громадянського суспiльства е джерелом становлення правосвщомосп усього населення держави.
Крiм того, iнститути громадянського суспшьства, спираючись на право як основний шструмент реалiзацiï покладених на них завдань, створюють сприятливу атмосферу для пщвищення рiвня громадянськоï правосвiдомостi в суспшьства
1. Кравченко С. Громадська правова св1дом1стъ як необх1дний елемент побудови громадянського сустльства в Украш [Текст] / С. Кравченко // Право Украгни. - 2009. - № 12. -С. 140-143. 2. Ковальчук В. Б. Громадянська правосв1дом1сть як фактор утвердження легтимност1 державног влади [Електронний ресурс] / В. Б. Ковальчук // В1сник АкадемИ' митног служби Украгни. Сер. : Право. - 2014. - № 1. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/j-pdf/vamsup_2014_1 _8. pdf. 3. Цимбалюк М. Громадянське сустльство як фактор утвердження демократичног правосв1домост1 / М. Цимбалюк // Право Украгни. - 2007. - № 11. - С. 21-25. 4. Череватюк В. Б. Громадянське сустльство як модель взаемов1дносин людини та держави: в1д ¡сторп до сучасност1 [Електронний ресурс] / В. Б. Череватюк, Ю. С. Олекаенко // Юридичний в1сник. Повтряне i косм1чне право. - 2014. - № 2. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/j-pdf/Npnau_2014_2_9. pdf. 5. Гарасимiв Т. З. 1нституцп громадянського сустльства та правовог держави: проблеми взаемодiг / Т. З. Гарасимiв // Державотворення та право творення в Украт: проблеми та перспективи розвитку: матерiали II заочног наук.-практ. конф. (Львiв, 16 квтня 2015 р.). - Львiв: НН1ПП НУ "Львiвська полтехтка", 2015. - С. 8-10. 6. Сосновський М. В. Проблеми та перспективи розвитку громадянського сустльства в Украгм / М. В. Сосновський, В. В. Шишко // Державотворення та правотворення в Украгм: проблеми та перспективи розвитку: матерiали учасниюв II заочног наук.-практ. конф. (Львiв, 16 квтня 2015 р.). - Львiв: НН1ПП НУ "Львiвська полтехтка", 2015. - С. 138-141. 7. Буник М. З. Концептуальт засади взаемодiг полтики i управлтня [Текст]: навч. поаб. /М. З. Буник. - Вид. 2-ге, випр. - Львiв : ЛРIДУ НАДУ, 2012. - 136 с. 8. Томаш Л. В. Громадянське сустльство як система забезпечення життедiяльностi полiтичног, економiчног, со^альног та духовног сфер [Електронний ресурс] / Л. В. Томаш // Часопис Кигвського утверситету права. - 2012. - № 2. - С. 366-371. - Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/j-pdf/Chkup_2012_2_89. pdf.
