CC BY
193
УДК 005.51
ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРП «ПЛАНУВАННЯ»
Коршунов €.А., астрант (ХНЕУ)
Анотацгя. В статтг розглянутг основнi погляди ргзник вчених щодо визначення категорИ «планування», запропоновано доповнення категорИ «планування» з урахуванням кризових умов функцюнування промислових тдприемств Украши.
Ключовi слова: планування, управлшська дшльтсть, тдприемство, альтернатива, eu6ip.
Актуальншть. В досить насиченому i конкурентному середовищ^ якщо тдприемства мають бажання працювати, а в тепершшх умовах i виживати, !м необхiдно пiклуватись про те, що вони виробляють, з якою цшою на власнi вироби виходити на ринок, за рахунок яких напрямiв можна оптимiзувати структуру !х витрат, знайти нових замовнишв, i в цих напрямах важливють планування досить важко переоцiнити, тому що воно дае можливiсть передбачати i дiяти випереджаючи час.
Питанням планування присвячеш роботи як шоземних, так i вiтчизняних вчених, серед яких треба видшити: Р. Акоффа., Бенвенисте Г., Богатирьова А.М., Брю С.Л., Бухалкова М.1., Вачугова Д.Д., Ильина А.И. Осипова В.1., Хойера В. та шших [1-14]. В працях цих вчених планування розглядаеться, як процес досягнення майбутнiх цшей пiдприемства, що е досить суперечливим моментом, тому що не береться до уваги короткострокова дiяльнiсть пiдприемств. Досить важко досягати цшей у майбутньому, без належного розвитку короткостроково! дiяльностi тдприемств.
Постановка завдання. Мета написания дано! статп полягае в визначенш та доповненш категорп «планування».
Результат до^дження. Як зазначав Р.Акофф: «Потреба в комплексному плануванш настiльки очевидна i настiльки велика, що будь-кому важко заперечувати проти нього. Але ще важче таке планування зробити корисним. Планування - один iз самих складних i нелегких видiв розумово! пращ, доступних людиш. Не бiда, якщо планування не вдаеться реалiзувати добре, але неможливо змиритись з тим, що воно ведеться як-небудь» [1, с.14].
Вдало говорить про роль планування у сво!й працi «Опанування полiтики планування» Бенвенiсте Гай: «Чому ми плануемо? Тому що шклуемось про те, що повинно вироблятись. Тому що ми хочемо передбачати i дiяти, випереджаючи час. Тому що ми можемо уникнути помилок i використати можливосп. Ця парадигма завжди присутня в плануванш. Найбшьш важливо усунення невизначеносп i уникнення помилок
впливае на поведшку спiвробiтникiв в органiзацiях, а прийнятий план дiй впливае на планування» [2, с.107].
Для деяких авторiв «Планування - це дiя, розроблена завчасно» [7, с.1].
Для шших авторiв «Планування - це проект бажаного майбутнього i ефективш способи його досягнення» [8, с.31].
Цiлий ряд визначень дае в сво!х роботах В.А. Горемик1н: «Планування - це процес обробки шформацп по обгрунтуванню майбутнiх цiлей, визначення найкращих способiв досягнення цiлей» [8, с.7], «Планування свiдомо обгрунтоване визначення i пiдтримка необхiдних пропорцiй розвитку фiрми», «Планування - система планових розрахуншв шдприемницько! дiяльностi» [8, с. 10]
У Великш Радянськ1й Енциклопедп планування трактуеться у дещо вузькому змюп так: «Сукупнiсть методiв i способiв, як1 дозволяють вибрати iз багатьох можливих варiантiв розвитку господарюючого суб'екта найкращий (оптимальний), який забезпечить найбшьш ефективне використання ресурсiв» [2].
В сучаснш Економiчнiй енциклопедп зазначаеться, що планування - це особлива форма дiяльностi, змiстом яко! е розробка i реалiзацiя планiв, а планування на шдприемсга - це: 1) складова процесу формування i виконання державного плану економiчного i соцiального розвитку кра!ни; 2) сукупнiсть управлiння виробництвом [9, с.749-751], а план - це найвища та найскладнiша форма (модель) майбутнього, що передбачае видшення ресурав та систему заходiв, спрямованих на досягнення поставлених цшей i завдань [9, с.747].
Вiдомi вченi Т. Саап i К. Кернс дають так1 визначення планування як дiяльностi: «Планування - орiентоване на майбутню дiяльнiсть по прийняттю рiшень, яке включае призначення i вибiр» [11, с.98]; «Планування - прагматична дiяльнiсть, яка пов'язана з вибором розумних напрямiв дiяльностi iз набору альтернатив» [11, с.104]. Бухалков М.1. зазначае: «... планування - це взаемопов'язана наукова та практична дiяльнiсть людей, предметом визначення яко! являеться система вшьних ринкових вшносин мiж працею та
© Коршунов £.А.
Вк'ник економ1ки транспорту i промисловост1 № 34, 2011
капiталом в ходi виробництва, розподiлу та споживання матерiальних цшностей» [6, с. 11].
Ряд авторiв визначае планування як роботу: «Планування - робота, свiдомо вписана в поточну дiяльнiсть оргашзацп i цшлю яко! е об'ективне врахування майбутнього» [12, с. 101].
Багато вчених поеднують планування iз прийняттям ршень: «Планування - це iнтегрована структура ршення [17, с.32], або «Планування -це процес завчасного прийняття рiшень i оцiнки взаемопов'язано! сукупносп рiшень в ситуацп, коли передбачаеться, що бажаний стан в майбутньому навряд чи наступить, якщо не прийняти спецiальних заходiв, i якщо, врахувати це, можна збiльшити ймовiрнiсть досягнення результату» [2, с.17].
Англiйський вчений Дж. Рiггс вiдмiчае, що планування «включае в себе визначення шляхiв досягнення поставлених цiлей i оцшку засобiв реалiзацil наявних варiантiв. Рахуючи що цiль планування - обгрунтування рiшень» [16].
Багато авторiв ввдшчають направленiсть планування на максимальну ефектившсть. I в цьому сенсi слушною е думка вiдомого укра!нського вченого, доктора економiчних наук, професора В. Беседша [13] про те, що планування е вiчною категорiею, бо суспшьство у всi часи вирiшувало проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсiв i такого управлiння ними, яке дае можливють досягти максимального задоволення рiзноманiтних потреб людей. «Планування - процес розробки i прийняття ршення, направленого на досягнення
Узагальнення поглядгв ргзних вчен
цшей при максимальнш ефективностi функцiонування об'екпв управлшня [13, с.5].
Вiдомi класики економюти Брю С.Л. та Маконел К.Р., ввдшчають, що планування - це найважливша складова сучасно! економiчноl науки, що дослвджуе проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурав та управлшня ними з цшлю досягнення максимального задоволення матерiальних потреб людини [5].
Можна погодитись з професорами Д.Д. Вачуговим та В.Ф. Веснiним, яш зазначають, що «планування - це не одиничний акт, а штегруюча дiяльнiсть, цiль яко! - забезпечити максимальну ефектившсть функцюнування фiрми i вирiшення поставлених завдань» [7].
Шмецький економiст Вольфганг Хойер зазначае, що планування завжди «... орieнтуeться за даними минулого, але прагне визначати i контролювати розвиток пiдприемства у перспектива» [14].
Важко погодитись з таким визначенням, оскшьки вiдповiдного до нього планування орiентуеться лише на минуле, не враховуючи теперiшнього та майбутнього.
Проаналiзувавши погляди рiзних вчених щодо визначення категорп планування [1-17], автор пропонуе роздiлити !х на три економiчнi групи:
планування - це процес;
планування - це сукупшсть методiв;
планування - це вид дiяльностi.
Згрупуемо наведенi визначення в табл. 1.
Таблиця 1
: щодо визначення категорИ «планування»
Група Автор Визначення Джерело
1 2 3 4
Процес Процес тклування про те, що повинно вироблятись, тому що ми
Б. Гай можемо уникнути помилок i використати можливостi. [2]
Процес, який дозволяе зв'язати всi
галуи, об'еднання i пiдприемства в
Осипов В.1. цЫсну виробничо-господарську систему, i забезпечити !! розвиток у напрямi досягнення загальних цiлей. [13]
Горемикш В.А. Процес обробки шформацп по обгрунтуванню майбутнiх цшей, визначення найкращих способiв досягнення цiлей. [8]
Дж. Рйтс Процес обгрунтування ршень. [16]
Брю С.Л., Маконел К.Р. Процес, який дослiджуе проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурав та управлшня ними з цшлю досягнення максимального задоволення матерiальних потреб людини. [5]
Процес, який орiентуеться на дат
минулого, але прагне визначити i
Хойер В. контролювати розвиток тдприемства у перспективi. [14]
Вкник економпки транспорту i промисловост1 № 34, 2011
Продовження табл. 1
1 2 3 4
Сукупшсть методш Schwendiman J.S. Сукупнiсть методгв, розроблених завчасно. [17]
Sawyer G.C. Методи бажаного майбутнього i ефективш способи його досягнення. [17]
Сукупшсть методш, яю дозволяють вибрати iз багатьох можливих
Большая Советская Энциклопедия вaрiaнтiв розвитку суб'екта найкращий (оптимальний), який забезпечить найбшьш ефективне використання ресурсiв. [4]
Один iз самих складних i нелегких
Вид дiяльностi Р. Акофф видiв розумовоï прaцi, доступних людиш [1]
Практична дiяльнiсть в сферi виробництва, розподшу i
споживання суспiльниx благ, яка
Богатирьов А.М. вивчае можливiсть використання об'ективних закошв розвитку ринковоï економiки для виршення проблем вибору сощально-економiчниx цшей даяльност окремих шдприемницьких структур i держави в цшому. [3]
Сaмостiйнa галузь знань,
Ильин А.И. спецiaлiзовaний вид упрaвлiнськоï дiяльностi. [10]
Сучасна екожмчна Особлива форма дiяльностi, змiстом
енциклопедiя якоï е розробка i реaлiзaцiя плашв. [9]
Кернс К. Прагматична дiяльнiсть, яка пов'язана з вибором розумних нaпрямiв дiяльностi iз набору альтернатив. [11]
Взаемопов'язана наукова та
практична дiяльнiсть людей,
предметом визначення якоï е
Бухалков М.1. система вшьних ринкових вiдносин мiж працею i капталом в xодi виробництва, розподшу та споживання мaтерiaльниx цшностей. [6]
Робота, сввдомо вписана в поточну
Кинг У., Клиланд Д. дiяльнiсть оргашзацп i метою якоï е об'ективне врахування майбутнього. [12]
Це не одиничний акт, а штегруюча дiяльнiсть, мета якоï забезпечити
Вачугов Д.Д., Весшн В.Ф. максимальну ефектившсть функцюнування фiрми i виршення поставлених завдань. [7]
Роблячи аналз eKOHOMÎHHOÏ групи «планування - це процес», слш зазначити, що перевага даноï групи полягае в тому, що планування являе собою невш'емну частину управлшня та дае змогу зв'язати ва структурш об'еднання тдприемства в цшсну виробничо-господарську систему, i забезпечити ïï розвиток в напрямi досягнення поставлених цшей, звшси витiкае i вибiр цшей та визначення найкращих способiв ïx реалiзацiï. Що стосуеться ïï мшуав, то на думку автора до них можна вшнести те, що у рiзниx структурних об'еднань тдприемства можуть бути рiзнi цiлi, та рiзнi напрями ïx
досягнення та реалiзацiï. Тому керiвництву пiдприемства може бути дуже важко знайти оптимальш рiшення, як1 б об'еднали ва структурнi групи пiдприемствa над досягненням однiеï мети.
Роблячи aнaлiз економiчноï групи «планування - це сукупшсть методiв», слiд зазначити, що перевага дано].' групи полягае в тому, що планування дае змогу розробляти певш дп завчасно та шукати ефективш способи ïx досягнення. Також ця економiчнa група дозволяе вибрати iз багатьох методiв найкращий (оптимальний) для даного суб'екта
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 34, 2011
господарювання, який забезпечить найбшьш ефективне використання обмежених pecypciB тдприемства. Що стосуеться мiнyсiв, то до ïx числа можна вiднести те, що для прийняття певних управлшських рiшень керiвництвом пiдприемства, не обов'язково використовувати iснyючi методи планування, тому що управлшсьш рiшення можуть прийматись i на iнтyïтивномy рiвнi керiвникiв пiдприемства.
Аналiзyючи економiчнy групу «планування - це вид дiяльностi», слш зауважити, що перевага даноï групи полягае в тому, що по перше, воно залежить вiд можливостей розyмовоï дiяльностi людей, як1 ним займаються, звiдси i вiдбyваеться вибiр соцiально-економiчниx цiлей дiяльностi окремих тдприемницьких структур i держави в цшому, напрямiв дiяльностi i3 набору можливих альтернатив. По друге, це штегруюча дiяльнiсть, цiль якоï полягае в забезпеченш максимальноï ефективностi фyнкцiонyвання тдприемства та виршенш поставлених завдань. Що стосуеться мшуав, слiд зазначити, що дуже небезпечно ставити в залежшсть напрями та саму дiяльнiсть тдприемства тшьки вiд можливостей розумово1' дiяльностi людей, як1 в ньому працюють, тому що, досягнення поставлено1' мети залежить ще й вiд велико1' кiлькостi зовнiшнix факторiв, як1 впливають та визначають подальшi напрямки дiяльностi пiдприемства. I для одних пращвнишв, планування може бути iнтегрyючою дiяльнiстю, а для iншиx не бути.
Висновки. Шсля анал1зу трактувань рiзниx вчених щодо визначення категорiï «планування», видшення трьох економiчниx груп, визначаючих, що ж являе собою планування, зазначення 1'х переваг та мшуав, автором пропонуеться доповнити категорiю «планування» наступним визначенням.
Планування - це системна управлшська дiяльнiсть керiвництва пiдприемства, яка направлена на безперервний пошук та вибiр найбiльш ефективних напрямiв дiяльностi з yсix можливих альтернатив, що повинно дати змогу пiдприемствy реалiзовyвати сво1' короткостроковi цiлi, як1 б дозволили йому ошгашзувати витрати операцiйноï дiяльностi та максимiзyвати його виручку вш реалiзацiï продyкцiï в кризових умовах функцюнування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Акофф Р. Планирование в больших экономических системах / Р. Акофф. - М.: Прогресс, 1985. - 326с.
2. Бенвенисте Г. Овладение политикой планирования / Г. Бенвенисте.: пер. с англ. - М., 1994. - 304с.
3. Богатирьов А.М. Планування дiяльностi тдприемств харчово1 промисловосп в умовах ринку: монографiя / А.М. Богатирьов, А.1. Бутенко, 1.О. Кузнецова. - О.: 1нститут проблем ринку та економжо-еколопчних дослщжень НАН Украши. Одеська нацюнальна академiя харчових технологш, 2003. - 274с.
4. БСЭ. Т. 19. - М.: Сов. Энциклопедия, 1975. - 864 с.
5. Брю С.Л. Экономикс / С.Л. Брю, К.Р. Маконел. - М., 1992. - 544 с.
6. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: учебник / М.И. Бухалков. - М.: ИНФРА - М., 2000. - 395с.
7. Вачугов Д.Д. Стратегия планирования. Основы менеджмента и рынка / Д.Д. Вачугов, В.Ф. Веснин // Социально-политический журнал. -1970. - №8. - С. 15-18.
8. Горемыкин В.А. Планирование на предприятии: учебное пособие / В.А. Горемыкин, Э.Р. Бутулов, А.Ю. Богомолов. - М.: Рилант, 2000. - 328 с.
9. Економiчна енциклопедiя. Т 1. / за ред. Мочерного С.В. - К.: Академiя, 2001. - 848с.
10. Ильин А.И. Планирование на предприятии: учебник / А.И. Ильин. - Мн. : Новое знание, 2003. - 635с.
11. Кернс К. Аналитическое планирование / К. Кернс, Т. Саати. - М.: Радио и связь, 1991. - 201 с.
12. Кинг У. Стратегическое планирование и хозяйственная политика / У. Кинг, Д. Клиланд.: пер. с англ. - М.: Прогресс, 1993. - 325 с.
13. Осипов В.1. Економжа тдприемства: тдручник / В.1. Осипов. - О: Маяк, 2005. - 724с.
14. Хойер В. Как делать бизнес в Европе / В. Хойер. - М.: Новости, 1991. - 200 с.
15. Ackoff R.L. A concept of corporate planning / R.L. Ackoff. - N.Y., 1970. - 501 р.
16. James L. Product system: Planning, Analysis and Control / L. James. - New-York -London - Sydney - Toronto: John Wiley and Sons, ins., 1970. - 454 р.
17. Schwendiman J.S. Strategic and long-range planning for the multinational corporation / J.S Schwendiman. - N.Y.: Prayeger, 1973. - 425 р.
Аннотация. В статье рассмотрены основные взгляды разных учёных относительно определения категории «планирование», предложено дополнение категории «планирование» с учётом кризисных условий функционирования промышленных предприятий Украины.
Ключевые слова: планирование, управленческая деятельность, предприятие, альтернатива, выбор.
Вкник економжи транспорту i промисловосп № 34, 2011
Summary.. The article deals with basic views of different scholars on the definition of the category "planning". Is proposed to add the category "planning" in view of the crisis conditions industrial enterprises of Ukraine.
Keywords: planning, management activity, enterprise, an alternative choice.
Рецензент д. е. н., професор ХНЕУ Украшсъка Л. О. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 339.137.2
ШВИДК1СТЬ ПОДАЧ1 ТОВАРУ НА РИНОК ЯК КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА В ДИНАМ1ЧНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Мельник В.О., к.е.н., доцент, Ткаченко Ю.Ю., маг^тр (УкрДАЗТ)
В cmammi до^джено вплив швидкосmi nedani товару на ринок на конкурентоспроможтстъ сучасного тдприемства та обтрунтовано вiднесення ще1 економiчноï категорИ' до конкурентних переваг тдприемства поряд з цiновими та яшсними перевагами.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть, конкурентна перевага, швидтсть noda4Í товару на ринок.
Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання, що характеризуються вщкрипстю нацюнального ринку та поширенням глобaлiзaцiйниx процеав, проблема виживання тдприемства будь-якоï гaлузi напряму пов'язана з конкурентоспроможтстю його продукцп, тобто можливютю забезпечити задоволення потреб споживaчiв, з наявтстю у нього необхщних для цього конкурентних переваг. Вщповщно до iснуючоï на сьогодшшнш день теорп конкуренцп на ринках товaрiв, робгг, послуг [1] тдприемство може використовувати одну з двох конкурентних переваг: низьку щну на товар при вщносному рiвнi його якосп або високу яшсть товару при достатньо висошй щт на нього. Однак, враховуючи соцiaльно-економiчнi процеси, що вщбуваються в держaвi та впливають на рiвень економiки та життя населення (споживaчiв), а також тдвищення вимогливостi споживача, який шукае необхщний йому товар високоï якостi за оптимальною (зниженою) цiною, виробники стикаються з необxiднiстю пошуку iншиx джерел забезпечення конкурентоспроможностi своеï продукцiï та дгяльносп в цiлому, у тому чи^ й за рахунок перегляду влaсноï конкурентноï переваги.
Анал1з останнгх публшацш дозволив зробити висновок, що сьогодш досить значна частина дослщжень в обласп пiдвищення конкурентоспроможностi тдприемства присвячена питанням посилання конкурентних переваг як
окремих елеменпв виробництва, так i дгяльносп в цiлому. Так, у роботах Зозульова О.В. [2, 3] обгрунтовуеться доцшьшсть певних
маркетингових зaxодiв, впровадження яких дозволяе тдвищити вже iснуючi конкурентнi переваги. Нжолаева А.М. [4] наголошуе на стратепчному пiдxодi щодо досягнення цiновиx або яшсних конкурентних переваг пiдприемством. Дикань В.Л. [5] розглядае цiну, яшсть та швидшсть подaчi товару на ринок як чинники конкурентоспроможносп товару. Класифжащя конкурентних переваг у робот Азоева Г.Л. [6] бiльше вщображае внутрiшнi сильнi сторони дiяльностi тдприемства та мaркетинговi пiдxоди до тдвищення його конкурентоспроможносп
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. У той же час питання формування додаткових конкурентних переваг поряд з цiновими та яшсними, що дозволяють пiдприемству бути конкурентоспроможними на ринку товaрiв, потребують подальшого дослiдження.
Формування цтей статтi (постановка завдання). Метою статп е дослщження впливу швидкостi подaчi товару на ринок на конкурентоспроможтсть сучасного тдприемства та обгрунтування вщнесення цiеï економiчноï кaтегорiï до конкурентних переваг тдприемства поряд з цшовими та яшсними перевагами.
Виклад основного матерiалу. В умовах
© Mельник В.О.,
Ткаченко Ю.Ю. Bicник екoнoмiки транстррту i прoмиcлoвocтi № 34, 2011
