CC BY
31
УДК 005.21:334.73
I. Д. Падерш,
академ1к АЕН Украгни,
Ю. Г. Горященко,
кандидат економ!чних наук,
€. Е. Новак,
астрант, м. Днтро
СТРАТЕГ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ НА ШДПРИСМСТВАХ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ
Менеджмент
Постановка проблеми. Мале та середне тд-приемництво виконуе важливi функцп в кра1ш, серед яких задоволення потреб суспiльства, створення робочих мiсць, наповнення бюджетов у«х рiвнiв, створення середнього класу як основи ринково! еко-номiки.
Стабшьний розвиток малого та середнього бiз-несу здатний забезпечити пiдвищення економiчноl ефективностi краши, сконцентрувати фiнансовi та виробничi ресурси населення, реалiзувати потенщал держави та завершити структурнi перетворення еко-номiки. Це в свою чергу забезпечить умови для роз-витку малого та середнього бiзнесу при стратепч-ному управлiннi змшами на пiдприемствах. Таким чином, дослвджувана проблема е своечасною та актуальною.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш.
Вперше теоретичнi дослiдження малого та середнього бiзнесу виконали зарубiжнi вченi Р. Канти-льон, С. Сюмонд^ Ф. Найт, Й. Шумпетер та iн. Ба-гато проблемних питань щодо розвитку малого та середнього тдприемництва висвiтленi в працях таких вiтчизняних учених, як: М. Туган-Барановсь-кий, З. Варналш, В. Ляшенко, С. Слуцький, Т. Кова-льчук, С. Реверчук, О. Титаренко, В. Черняк, В. Ге-ець, С. Мочерний, М. Пивоваров, В. Рибалкш, В. Савчук, М. Долшнш, В. Степаненко та ш.
Мета досл1дження полягае в розкритп теоре-тичних основ стратепчного управлiння змiнами на пiдприемствах малого та середнього бiзнесу та об-Грунтуваннi напрямiв щодо !х удосконалення в умо-вах економiчних перетворень.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Малий i середнiй бiзнес - це шщативна економiчна дiяльнiсть, здiйснювана за рахунок власних i пози-кових кошт^в, на свiй ризик та власну ввдповвдаль-нiсть, що мае на мет! отримання прибутку та розвиток бiзнесу.
Стратегiчне управлiння малого та середнього пiдприемництва - це процес розробки мюп, найваж-ливiших цiлей i потенцiалу малого та середнього бiзнесу та способiв !х досягнення з метою забезпе-
чення розвитку в нестабiльному зовшшньому сере-довищi. Це пiдтверджуеться визначеннями автори-тетних розробнишв теорп стратепчного управлiння:
1) за I. Ансоффом, стратепчний менеджмент за-безпечуе поспйний потенцiал прибутковост й перетворення потенщалу в реальний прибуток [1];
2) за О. Виханським, стратепчне управлiння -це таке управлiння органiзацiею, яке спираеться на людський потенцiал як основу оргашзацп, орiентуе виробничу дiяльнiсть на запити споживачiв, гнучко реагуе i проводить своечасш змiни в оргашзацп, що ввдповвдають виклику з боку оточення i дозволяють отримувати конкурентнi переваги, що в сукупност дае можливiсть оргашзацп вижити в довгостроковiй перспективi, досягаючи при цьому сво1х цiлей [2];
3) за В. Герасимчуком, стратепчне управлiння Грунтуеться на вивченнi змш у зовнiшньому середо-вищi оргашзацп. Однак цей тдхвд не зводиться до сприйняття оточення як фактора, що обмежуе процес оргашзацшного планування, але припускае встановлення ясно визначених цiлей та розробку шляхiв !х досягнення на основi використання силь-них сторiн оргашзацп та сприятливих можливостей середовища, i так само компенсаци слабких сторiн i методiв запобiганню загроз [3].
Таким чином, стратепчне управлшня бiзнесом е ефективним напрямом стiйкого розвитку еконо-мiки.
Стратегiчне управлiння подiляеться на три ос-новнi етапи: шдготовчий, основний та заключний. Пiдготовчий етап включае стратегiчний аналiз i прогнозування зовнiшнього i внутрiшнього середовища, основний етап - передбачае здшснення стратепчного планування та ввдповвдно заключний -етап - стратепчну оргашзащю та мотивацiю, контроль i регулювання [4].
Стратегiчнi змши - це змiни на тдприемств^ якi проводяться у процесi виконання стратегiчних перетворень i включають встановлення прюритет-ност серед адмiнiстративних завдань, встановлення вiдповiдностi мiж обраною стратепею i внутршньо-органiзацiйними процесами, а також вибiр i приве-
дення у ввдповвднють зi стратегieю стилю лвдерства
[5].
До основних типiв стратепчних змiн ввдно-сяться такi:
1. Перебудова тдприемства, яка передбачае фундаментальн змiни пiдприемства, що зачiпае його мюто та органiзацiйну культуру.
2. Радикальне перетворення пiдприемства, що проводитися на стади виконання стратеги в тому ви-падку, якщо тдприемство змiнюе галузь, але при цьому в ньому вiдбуваються радикальнi змiни, ви-кликанi його злиттям з аналопчною органiзацiею.
3. Помiрне перетворення, яке здшснюеться у випадку, коли тдприемство виходить з новим продуктом на ринок i намагаеться отримати для нього покупця.
4. Звичайн змiни, якi пов'язанi з проведениям перетворень в маркетинговому середовищi з метою тдтримки iнтересу до продукту тдприемства.
5. Незмшне функдiоиувания тдприемства, коли воно поспйно реалiзуе одну i ту ж стратегiю.
Неввд'емними характеристиками стратегiчного управлiння е лвдерство, органiзацiйна культура, мо-тивацiя i компетенцiя [2]. Розглянемо сутнiсть наве-дених понять нижче.
Лiдерство - це здатнють керiвника впливати на окремi iндивiди або групи людей, спрямована на ефективне досягнення цшей тдприемства.
Оргашзацшна культура - це система загальних для членiв тдприемства внутрштх цiнностей, яка значною мiрою визначае образ !х дiй. До основних складових оргатзацшно! культури ввдносяться цш-носп, фiлософiя, норми, ктмат i ритуали.
Мотивацiя - це готовтсть працiвникiв докла-сти певних зусиль для досягнення цiлей тдприемства в результат задоволення конкретних iндивiду-альних потреб.
Системнi компетенци - це здатнiсть застосову-вати знання з питань створення функцюнування, ре-конструкцн в процесi дiяльностi пiдприемства.
Процес розробки та реалiзацп стратеги склада-еться з п'яти взаемопов'язаних завдань.
1. Розробка стратепчного бачення - уявлення менеджерiв про довгостроковий розвиток тдприем-ства, обрат технологи, товари, ктенпв, напрями розвитку бiзнесу.
Стратегiчне бачення е маршрутом руху тдпри-емства в майбутне, який визначае технологи, цiльовi аудитори, географiчнi i товарнi ринки, перспективт можливостi та образ оргатзаци, якою вона мае стати в майбутньому. При цьому мгая описуе дiяль-нiсть пiдприемства в даний час: ям товари та по-слуги воно виробляе, хто И ктенти, якi технологiчнi i дiловi можливосп.
2. Постановка цiлей. Цiлi - це результати та на-слвдки, бажанi для пiдприемства, критери оцшки дь яльност оргатзаци та його розвитку. На даному
етапi мгая бiзнесу трансформуеться в конкретнi результати та тдсумки, до яких прагне пiдприемство. Постановка цiлей i контроль !х досягнення допома-гае ввдслвдковувати прогрес у дiяльностi оргатзаци.
3. Розробка стратеги. Стратегiя тдприемства -це методи конкуренцп та ведення бiзнесу, як виби-рае менеджмент для задоволення клiеитiв, устшно! конкурент! та досягнення глобальних цшей тдпри-емства.
Стратегiя являе собою в концентрованому ви-глядi вiдповiдь менеджерiв на ряд ключових питань бiзнесу:
- чи потрiбна диверсифiкацiя?
- обслуговувати максимальне число спожива-чiв або яку вибрати нiшу ринку?
- розширювати або скорочувати асортимент то-варiв?
- за рахунок чого досягати конкурентно! переваги: зниження витрат, пiдвищения якост товару або використання органiзацiйних можливостей?
- як реагувати на мiнливi переваги покуптв?
- якi географiчнi ринки освоювати?
- як реагувати на появу нових ринков i новi умови конкуренцп?
- який напрям розвитку обрати?
Отже, стратегiя визначае як товари, ринки, методи конкуренцп та управлшня обирае тдприемство. Слщ враховувати, що стратепя повинна кори-гуватися внаслiдок додавання одних параметрiв або вiдмови ввд iнших у вiдповiдь на змши ринку, спо-живчих потреб i переваг, стратегiчних маневрiв конкурентов, набутого досвiду, нових можливостей i за-гроз, непередбачених подiй, свiжих iдей.
Стратегiя мае бути одночасно активна (тобто продумана i спланована заздалегiдь) i адаптивна (тобто мати пристосувальний характер).
4. Втшення та реалiзацiя стратегi!. Завдання вть лення та реалiзацi! стратегi! е найскладтшим та най-тривалiшим у системi стратегiчного менеджменту, яке впливае на в« аспекти управлiння та виршу-еться буквально в усiх тдроздшах компанi!.
Втшення стратегi! - це перетворення теоретично! стратеги в набiр конкретних заходiв. Реалiзацiя стратеги - це набiр конкретних дш щодо втшення стратегi!, а саме розвиток компетенцш i можливостей тдприемства, фшансування, вироблення поль тики пiдтримки, мотивацiя працiвникiв, створення корпоративно! культури, належне керiвництво.
Отже, втшення та реалiзацiя стратегi! вимага-ють вибору та проведення конкретних дш з досягнення запланованих результатов.
Управлiння реалiзацiею стратегi! - це активна адмшстративна робота, спрямована на виршення певних завдань, а саме:
- створення тдприемства, здатного ефективно реалiзувати обрану стратегiю;
- розподш ресурсiв пiдприемства за страте-пчно значущими ланками ланцюжка цiнностей таким чином, щоб тдроздши, ввдповвдальт за здшс-нення стратегiчно важливих заходiв та iнiцiатив, отримали достатньо людей i фiнансiв для виконання поставлених завдань;
- розробка полгтики та процедур на пiдтримку стратеги;
- шформування працiвникiв щодо перегляду стратеги;
- створення для персоналу тдприемства умов ефективного виконання стратепчних завдань за до-помогою впровадження iнформацiйних, комутка-цiйних, операцiйних та електронних систем;
- стимулювання пращвниюв щодо ефективно! реалiзацi! стратегi!, а також вчасна змша посадових шструкцш i робочих процедур при необхвдностц
- прив'язка системи винагороди до досягнутих цiлей i ефективностi реалiзацi! стратегi!;
- створення корпоративно! культури, здатно! стимулювати реалiзацiю стратегi!;
- впровадження передових методик i полпики безперервного вдосконалення;
- створення системи формального та неформального лвдерства для полшшення реалiзацi! страте-гi!.
5. Ощнка дiяльностi, вiдстежения середовища, внесення коригувань. Так, одним iз основних обов'язшв менеджерiв е оцiнка ефективностi тдприемства та прогресу його дiяльностi. Менеджери повиннi поспйно вiдстежувати внутршне та зов-нiшне середовище тдприемства. При цьому низька ефективнiсть, недостатнш прогрес, виникиения важливих нових обставин вимагають вчасного внесення змш до довгострокового курсу розвитку тдприемства, його цшей, моделi бiзнесу та / або стратеги.
Якщо реалiзацiя стратегi! вiдбуваеться не так, як планувалося, то менеджмент звертаеться до таких стандартних методiв, як перегляд бюджету, реорга-тзатя окремих видiв дiяльностi та трудових проце-сiв, перестановка кадрiв, розвиток нових можливос-тей, змiна корпоративно! культури та системи оплати прат. Тому необхщно поспйно ввдслвдкову-вати прогрес у дiяльностi оргатзаци, шукати новi шляхи розвитку та коригувати дi!.
Перейдемо до розгляду основних етапiв страте-гiчного управлiння малих та середнiх пiдприемств, до яких вiдносяться:
1. Вивчення ринку (до^дження можливостей зростання ринку та змш у складi основних конкурентов на ринку для визначення структури комерцш-них ризишв тдприемства).
2. Збiр iнформацi! (органiзацiя необхщно! кшь-кост каналiв надходження шформаци як iз зовтш-нього оточення, так i щодо внутршньооргатзацш-них процесiв та !х дииамiки).
3. Проведення емпiричних дослiджень (тд-твердження досвiдченими даними розроблених уш-кальних моделей, локальних моделей, локальних процеив yправлiння органiзацieю, а також моделей розробки «глобальних» стратегiй).
4. Транснащональний бiзнес (орieнтyвання стратегiчного yправлiння на процеси глобалiзацiï бiзнесy).
5. Прийняття рiшень (послiдовнiсть перманентного прийняття рiшень, ïx здiйснення, контроль, корекщя в процесi стратепчного yправлiння; цей процес носить циклiчний характер, причому, чим бiльш мiнливе i невизначене середовище, тим коротша довжина циклу прийняття рiшень).
6. Дух тдприемництва (yспix стратегiï визнача-еться в якiйсь мiрi передбаченням, imyïmOT, почут-тям надходити «правильно», тобто в«м тим, що ви-значаеться як пiдприeмницька iнiцiатива).
7. Формування бачення довгострокових перспектив (орiентyвання на довгостроковi перспективи, при цьому перспективи наступного року дiяльностi тдприемства розглядаються як вiдправна точка стратепчного розвитку i змiн).
8. Визначення стратепчних альтернатив (розробка та ощнка стратепчних варiантiв перспективного розвитку та при необхвдносп коригування або замiна обраноï альтернативи iншою, бiльш вадпо-вiдноï змiненим умовам).
9. Мiждисциплiнарний пiдxiд (базування теори стратегiчного yправлiння на комплексi поведiнко-вих наук, а саме соцюлоги, псиxологiï, полiтологiï, економiцi, правi та ш. У нiй широко застосовуються математичнi, статистичнi, системнi, ймовiрнiснi ме-тоди дослiдження).
10. Оптимiзацiя використання ресyрсiв (досль дження можливостей тдприемства та вибiр страте-гiï, що забезпечуе ефективне використання ресyрсiв в довготривалш перспективi).
11. Здiйснення стратеги та контроль.
Мехатзм стратегiчного управлшня ефективш-
стю включае аналiз зовтшшх i внyтрiшнix факторiв бiзнесy, вибiр основних факторiв, розробку та реаль защю заxодiв щодо виконання цшей тдприемства.
Приклад. Компатя Amway була створена в 1959 р. в США i першою в свт розпочала реалiза-щю продyкцiï шляхом стратеги прямих продажiв. У листопадi 2003 р. було вiдкрито ТОВ «Amway Укра-ïrn».
На сьогодт iснyе калька лiнiй товарiв компани: виробництво вiтамiнiв, мiнералiв i дiетичниx добавок, виробництво елiтноï косметики, системи очи-щення води тощо. Обсяг продажiв з кожним роком збшьшуеться, а рентабельнiсть бiзнесy сьогодт ста-новить 17,4%.
У 2005 р. було ввдкрито сайт компани -www.amway.ua, на якому можна дiзнатися всю ш-формацiю про компашю, товари, послуги [11].
Виготовляючи i пропонуючи на ринку продук-щю, компанiя Amway допомагае сво1м споживачам покращити життя, що вiдображено у 1хнш мюп.
Компанiя активно застосовуе стратепю шнова-цiйного розвитку, що е И стрижньовою компетен-щею та готова до змiн, ям можуть бути викликанi розвитком ринку або змшою цiльових орiентирiв тдприемства.
Так, спираючись на науковi пращ К. Фрiмена, можна видiлити певн альтернативи iнновацiйноI стратеги для тдприемства:
- традищйна;
- iмiтацiйна;
- наступальна (агресивна);
- оборонна (захисна);
- опортунютична;
- залежна;
- змшана [9].
Традицiйна стратегiя передбачае тдвищення якосп iснуючих продуктов на поточнш технолопч-нiй базi, фактично означае вiдсутнiсть будь-яких ра-дикальних технологiчних змiн на пiдприемствi. Це не означае повну вiдмову ввд iнновацiй, на тдпри-емствi можуть закрiплюватися певнi iнновацiйнi форми на тривалий перiод життевого циклу. Традищйна стратепя зазвичай обираеться фiрмами, якi мають стiйку позицiю на ринку через ушкальтсть продукту або вщсутнють конкуренцп. Зазвичай ця стратепя застосовуються пiдприемствами у фраг-ментарних галузях, наприклад, у сферi ресторанного або готельного бiзнесу, автосервiсу та будiвельнiй iндустрil, де, попри традищйшсть задоволення по-питу, форма та якють !х продукцл постшно удоско-налюються. В Украш це насамперед тдприемства металургп, вугшьно! промисловост - монополюти типу «Нафтогаз», «Укрзалiзниця» [9].
1мгтащйна стратегiя пов'язана iз котюванням технологи виробництва продукцп тдприемств-но-ваторiв, лiдерiв ринку. На вiтчизняному ринку по-дiбну стратегiю реалiзують тдприемства харчово1 та легко1 промисловостi, виробники фармацевтич-но! продукци, побутово1 техтки. Укра1нський агро-сектор е прикладом устшного застосування iмiта-щйно! стратеги: тдприемства iз виробництва та фа-сування олп, соусiв тощо.
Наступальна (агресивна) стратепя - бути лще-ром ринку за рахунок найвищого рiвня iнновацiй-ного процесу та безпосереднього створення i впро-вадження нових продуктов, квалiфiкованих кадрiв, можливостей до розподiлу ризику та iнших конку-рентних переваг.
Оборонна (захисна) стратепя спрямована на ут-римання конкурентних позицiй пiдприемства на ю-нуючих ринках. II концепцiя полягае в тому, щоб не вщставати вщ iнших, проте не претендувати на до-мiнування у галузi [9].
Опортунiстична стратегiя передбачае орiента-цiю на продукт - лвдер на ринку, що не потребуе ви-соких витрат на НДДКР.
Залежна стратепя передбачае залежтсть вщ полiтики iнших п1дприемств, якi займають позицiю головних («материнських») пiдприемств в коопера-цiйних технологiчних зв'язках у галузг
Змiшана стратегiя використовуеться тдприем-ствами, якi працюють у рiзних сферах бiзнесу i на рiзних ринках. Для одного ринку обираеться наступальна стратепя, для iншого - традицшна або захисна. К застосовують багато транснацiональних компанш Зазвичай використовуеться холдинго-вими компатями, наприклад такими як «1СД», «СКМ», група «Приват» тощо.
Висновки та рекомендации
1. Стратегiчне управлiння малими та середнiми пiдприемствами - це процес розробки мiсil, найваж-ливших цiлей i визначення потенцiалу малого та середнього бiзнесу i способiв !х досягнення для забез-печення розвитку в нестабiльному зовшшньому се-редовищi.
2. Процес розробки та реалiзацп стратегiй ма-лих та середнiх пiдприемств включае таш управлiн-ськ1 завдання: розробку стратепчного бачення, мiсil пiдприемства, постановку цшей, розробку стратегiй, вт^лення i реалiзацiю стратегiй, оцiнку дiяльностi пiдприемства, вщстеження середовища та внесення коригувань.
3. До основних етапiв стратегiчного управлiння малим та середнiм пiдприемством в умовах перетворень вщносяться: вивчення ринку, збiр iнформацiI, проведення емп1ричних до^джень, транснацiона-льний бiзнес, прийняття ршень, дух пiдприемни-цтва, формування бачення довгострокових перспектив, визначення стратепчних альтернатив, мiждис-циплiнарний пiдхiд, оптишзатя використання ре-сурсiв пiдприемства, здшснення стратегiI та контролю.
4. Мехашзм стратегiчного управлiння ефектив-нiстю включае аналiз зовнiшнiх i внутрiшнiх факто-рiв бiзнесу, вибiр основних факторiв, розробку та реалiзацiю заходiв щодо виконання цiлей пiдприем-ства.
5. Знання про типи iнновацiйних стратегш дозволять професiйно пiдiйти до вибору вiрного дов-готривалого шноватйного напряму та вирiшити стратегiчне питання: який тип iнновацiйноI стратегiI необхщний для пiдприемства з урахуванням внут-рiшнього та зовнiшнього середовища.
Л1тература
1. Ансофф И. Стратегический менеджмент / И. Ансофф: учебник. - СПб. : Питер, 2009. - 344 с. 2. Виханский О.С. Стратегическое управление: учебник / О.С. Виханский. - 2-е изд., доп. и перераб. - М. : Экономика, 2003. - 296 с. 3. Герасимчук В.Г.
Стратепчне управлiння пiдприeмством. Графiчне моделювання / В.Г. Герасимчук : навч. посiбник. -К. : КНЕУ, 2000. - 360 с. 4. Комарова К.В. Менеджмент : навч. noci6. / К.В. Комарова, Н.1. Редша, С. А. Шмельова. - Дшпропетровськ, ДДФА, 2005. -326 с. 5. Комарова К.В. Стратепчне управлшня : опорний конспект лекцiй для студенпв ВНЗ / К.В. Комарова. - Дшпропетровськ, ДДФА, 2013. - 146 с. 6. Шумпетер Й. Теория экономического развития: учебник / Й. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1982. -412 с. 7. Ляшенко В.1. Регулювання розвитку малого тдприемництва в Украшу проблеми та шляхи вирiшення : монографiя / В.1. Ляшенко; НАН Укра-ши, 1н-т економiки пром-стт - Донецьк, 2007. -452 с. 8. Розвиток малого тдприемництва промис-лового регюну : монографiя / за заг. ред. академша АЕНУ Н.1. Редiноï. - Днiпропетровськ, ДДФА, 2014. - 200 с. 9. Горященко Ю.Г. Ринок iнновацiй в Украш та характеристика iнновацiйних стратегш / Ю.Г. Горященко, Б.С. Байов // Економiчний Вiсник Нацiонального прничого унiверситету. - 2017. -№1(57). - С. 132-139. 10. Падерш 1.Д. Парадигма функцiонування малого тдприемництва в умовах децентралiзацiï регiонiв / 1.Д. Падерiн, Ю.Г. Горященко // Економiчний вiсник Донбасу. - 2016. - № 3 (45). - С. 90-93. 11. Офшшна сторiнка компанп «Amway Украша» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.amway.ua.
Падерш I. Д., Горященко Ю. Г., Новак G. Е. Стратепчне управлшня на пщприемствах малого та середнього 6Ï3^cy
Розглянуто основнi пiдходи до визначення понять «стратепчне управл1ння», «стратегiчнi зм1ни», «управлiння стратегiчними змiнами». Розкрито тео-ретичнi основи стратегiчного управлiння змшами на пiдприемствах малого i середнього бiзнесу. Проведено дослiдження за визначенням мiсця стратепч-них змш у системi стратегiчного управлiння тдпри-емством. Проаналiзовано основнi етапи процесу стратегiчного управлiння i розглянуто основн тд-ходи до розробки алгоритму управлiння стратепч-ними змiнами на тдприемствг
Ключовi слова: стратегiя, управлшня, малий 6Í3Hec, середнiй 6Í3Hec, управлiння стратегiчними змiнами.
Падерин И. Д., Горященко Ю. Г., Новак Е. Э. Стратегическое управление на предприятиях малого и среднего бизнеса
Рассмотрены основные подходы к определению понятий «стратегическое управление», «стратегические изменения», «управление стратегическими изменениями». Раскрыты теоретические основы стратегического управления изменениями на предприятиях малого и среднего бизнеса. Проведено исследование по определению места стратегических изменений в системе стратегического управления предприятием. Проанализированы основные этапы процесса стратегического управления и рассмотрены основные подходы к разра6отке алгоритма управления стратегическими изменениями на предприятии.
Ключевые слова: стратегия, управление, малый бизнес, средний бизнес, управление стратегическими изменениями.
Paderin I., Goryaschenko J., Novak Ye. Strategic management on the enterprises of small and medium business
The main approaches to the definition of the concepts «strategic management», «strategic changes», «management of strategic changes» are considered. Theoretical bases of strategic management of changes at the enterprises of small and medium business are opened. A study was conducted to determine the place of strategic changes in the system of strategic enterprise management. The main stages of the strategic management process are analyzed and the main approaches to the development of the algorithm for managing strategic changes at the enterprise are considered.
Keywords: strategy, management, small business, medium business, management of strategic changes.
Стаття надшшла до редакцл 17.04.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
