CC BY
38
Ю.1. Паршин
РОЗРОБКА МОДЕЛ1 СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ Г1РНИЧОДОБУВНОГО ШДПРИСМСТВА
Усi можливi тдходи до формування стратеги пiдприeмства об'еднуе одна мета, а саме - оптимiзацiя дiяльностi пiдприeмства в одному й тому життевому середовищi. Основне завдання розробникiв стратеги полягае в тому, щоб розробити саме ту стратегiю, яка дозволить зайняти гiдне мiсце на сучасному ринку.
Слiд зазначити, що технологи реалiзацiй стратегiй i рiвень конкуренци щороку
посилюються, i тому дотримуватися тшьки одше! стратеги е стратепчною помилкою. Стратегiя пiдприемства мае бути гнучкою, мати можливiсть своечасного коригування та передбачати максимiзацiю конкурентних переваг пiдприемства на ринку.
Стратепчному плануванню присвячена велика кiлькiсть робщ усе !х рiзноманiття дуже вдало представлено вченими Г. Мшц-бергом, Б. Альстрендом, Дж. Лемпелом у кни-зi «Школи стратегш» [1]. Аналiзуючи шд-ходи до стратепчного планування, Дж. Хассi [2] також доходить висновку, що дуже багато залежить вщ специфiки дiяльностi того чи шшого пiдприемства. Для будь-якого прничого пiдприемства, що веде розробку родовищ корисних копалин, оперативне планування й управлшня гiрничими роботами е основними процесами, що i визначають ефективнiсть його роботи в цшому. Управлiння гiрничим виробництвом зводиться до оргашзаци злагоджено! та комплексно! роботи вшх ланок щодо заданого випуску продукци в установлених обсягах i термiнах при якнайкращому використанш всiх виробничих ресурсiв. Створюючи умови для поступового цiлеспрямованого розвитку, оперативне планування й управлшня мае бути орiентоване на досягнення кшцевих результатiв - своечасний випуск продукци високо! якостi та пiдвищення ефективносп виробництва.
Традицiйний пiдхiд до оперативного планування й управлшня на
прничодобувному пiдприемствi полягае у
формуваннi
довго-, середньо- i короткострокових планiв ведення прничих робiт вiдповiдно до проекту розробки родовища, якi, як правило, не пов'язаш з показниками самого шдприемства й досить слабо орiентованi на розвиток шдприемства як гармоншно! системи.
Для шахт, що випускають промислову продукщю, готову для кiнцевого споживання, максимiзацiя доходiв безпосередньо залежить вiд обсяпв продукци, якостi та И собiвартостi, i тому оптимiзацiя управлiнських процешв гiрничих робiт можлива й доцшьна, виходячи з економiчних показникiв прничодобувно! системи. У даний час в умовах динамiчного розвитку економiки ще бiльшого значення набувае гармонiйне поеднання матерiальних i нематерiальних активiв шдприемства, !х здатнiсть до розвитку й адаптаци, гнучка органiзацiйна структура.
Ураховуючи вищевикладене,
вщзначимо, що перед керiвництвом пiдприемства стоять завдання
використовувати таку модель управлшня шдприемством, яка дозволить стабшьно утримувати тдприемство в лiдерах на ринку виробництва прничодобувно! продукци.
Сьогодш, ^м усiх iнших чинникiв гiрничого виробництва, штелектуальний i творчий потенцiали сшвроб^ниюв пiдпри-емства, iнформацiя та комушкаци набувають домiнуючого значення i стають найбiльш важливим i затребуваним ресурсом, що створюе серйознi конкурентнi переваги.
На наш погляд, для великих шдприемств i комплексiв, що працюють у вугледобувнiй промисловостi, найбiльш доцшьним е комплексне використання стратегiй (синерпя стратегiй), тобто поеднання рiзних вцщв стратегiй, залежно на якому рiвнi вони прийнятi до реалiзацi!. Якщо зосередитися тiльки на однiй базовш стратегi!, що е найбiльш доцшьним для шдприемств, яю працюють у легкш
© Паршин Юр1й 1ванович - кандидат техн1чних наук, доцент. Нацюнальний г1рничий ун1верситет, Дн1пропетровськ.
ISSN 1562-109X
промисловоси, то можна припуститися помилки.
Ураховуючи вищевикладенi загальнi вимоги до розробки моделей управлшня, а
також застосовуючи системно-цiльовий пiдхiд до процесiв управлшня на мшроеконо-мiчному рiвнi, розроблено модель
стратепчного управлiння гiрничодобувним шдприемством. Принципову блок-схему органiзацiйно-економiчного механiзму
системи стратепчного управлшня прничодобувним пiдприeмством подано на рис. 1.
Система управлшня прничодобувним шдприемством
ЧИННИКИ ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Iнформацiйне забезпечення системи внутрiшньофiрмового управлiння
Комплексний тдхвд до пiдвищення якостi i конкурентоспроможносп продукци
I
Реiнжинiринг системи внутрiшньофiрмового облiку, аналiзу i фiнан-сового менеджменту
Використання наукових пiдходiв у системi внутрiшньофiрмового управлiння
ЧИННИКИ ВНУТР1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Рис. 1. Блок-схема оргатзацтно-економ1чного мехамзму системи стратег1чного управлшня г1рничодобувним Шдприемством
Наведена схема е специфiчною багато-компонентною та багатофункщональною системою, що складаеться з комплексу взаемозв'язаних елементiв системи (блоюв). Елементи системи, утворюючи певну цiлiснiсть, у свою чергу, вщчувають вплив як зовнiшнiх, так i внутрiшнiх чинникiв. Дану модель можна вщнести до типу цiлеспрямованих систем, оскшьки у своему функцiонуваннi вона прагне досягнення конкретних цiлей.
як
Кожен iз блокiв розглядаеться пiдсистема, що включае рiзнi системоутворюючi компоненти. Ус складовi блоки системи взаемодiють один з одним, а також як iз зовшшшм середовищем, так i iз внутрiшнiм, тим самим утворюючи певну цiлiснiсть. Загальна мета забезпечуе виршення проблеми пiдвищення
конкурентних можливостей на ринках збуту продукци, а також стшкого i стабiльного розвитку прничодобувного пiдприемства.
Вибгр стратегий розвитку. Самокри-тичний тдхщ до аналiзу позици тдприемст-ва на внутршньому та зовнiшньому ринках i його потенцiйних можливостей дае можли-вiсть зробити правильний вибiр стратеги, що дозволить однозначно визначитись iз заходами щодо шдвищення i нарощування науково-технiчного та виробничого потенцiалу.
У науковiй лiтературi розробкам стратегiй присвячена велика кшьюсть робiт. Починаючи з 60-х роюв минулого столiття такi вченi, як Г. Мшцберг, Д. Хассi, М. Потер,
А. Томпсон, А. Стршленд та iншi робили спроби формалiзувати процес стратепчного планування [1-4]. Найбiльш поширенi види стратегш, якi пiдтвердили свое право на юнування часом, в узагальненому виглядi можна подати в таблищ.
Чотири типи стратегiй зростання шдприемств дiстали назву еталонних стратегiй: стратепя концентрованого зростання; iнтегрованого зростання; диверсифшованого зростання i стратегiя цiлеспрямованого скорочення.
Таблиця
Класифшащя тип ¡в стратепй фiрм i шдприемств_
Зростання шдприемства (ФГрми) Конкуренцп Адаптацл до зовшшнього середовища
1. Стратепя концентрованого зростання-' 1. Стратегя 1. Випереджаюча
посилення позици на ринку; вщтнносп стрателя
розвитку ринку;
розвитку продукту 2. Стратегя 2. Оборонна стратеня
2. Стратепя штегрованого зростання-' лщерства
зворотна вертикальна штегращя; за вартстю 3. Аналiзуюча стратетя
пряма вертикальна штегращя
3. Стратепядиверсифкованого 3. Стратегя 4. Реагуюча стратеия
зростання' зосередження
Диверсифшащя:
центрована;
горизонтальна;
конгломеративна
4. Стратегя цлеспрямованого
скорочення'
лшвщащя;
«збору врожаю»;
скорочення виробництв;
скорочення витрат
Основна щея першого типу - розвиток шдприемства за рахунок одного з чинниюв: продукци, ринку або технологiй.
Стратепя штегрованого зростання мае два рiзновиди: якщо пiдприемством поглинаються постачальники - це зворотна вертикальна iнтеграцiя, якщо поглинаються галузi збуту - то це пряма (вперед спрямована) вертикальна штегращя.
Стратеги диверсифшацп
реалiзуються в тому випадку, якщо пiдприeмства не можуть далi розвиватися на даному сегмента ринку.
У цьому випадку робиться ставка на один iз варiантiв:
пошук i використання додаткових можливостей виробництва ново! продукци в рамках кнуючого виробництва;
зростання на ^нуючому ринку за рахунок оновлено! продукци та з використанням новггшх технологiй;
зростання за рахунок випуску ново! номенклатури виробiв iз використанням новггшх технологш, якi реалiзуються на нових ринках.
Стратеги цшеспрямованого
скорочення реалiзуються в тому випадку, коли шдприемство не може продовжувати вести свш бiзнес. При здшсненш «збору врожаю» пiдприeмство ставить перед собою завдання максимального одержання доходiв за короткий перюд часу. Скорочення виробництв припускае закриття або продаж одного зi сво!х пiдроздiлiв iз метою змiни меж ведення бiзнесу в перспективi. Скорочення витрат — пошук способiв i можливостей суттевого зниження витрат виробництва.
Другий тип стратегш — це стратепя конкуренци, яку умовно можна подшити на три типи. В основi стратеги вiдмiнностi покладено щею, яка заснована на прагненнi створення продукци, кращо! нiж у конкуренпв. Пiдтримка вартостi продукци на мтмальному рiвнi — основний вектор ще! стратеги лiдерства за варт1стю. Стратепя зосередження характерна для пiдприемств, що спрямовують сво! зусилля на конкретний регiон або конкретну групу споживачiв.
Третiй тип стратегiй — стратеги адаптаци до зовшшшх умов, як визначаються реакщею пiдприемства на зовншне середовище. Випереджаюча стратегiя — одна з найбшьш динамiчних стратегiй, вважаеться агресивною стратегiею, орiентована на постшш нововведення i випередження конкурент1в. Для ще! стратеги характерне маневрування ресурсами i прагнення до високих ризиюв операций на ринках. До оборонно! стратеги вдаються тодi, коли прагнуть зберегти сво! позици на ринках, де шдприемство або фiрма вже присутня. Синтезом оборонно! та випереджаючо! стратеги е аналiзуюча стратегiя. У цьому випадку пiдприемство прагне утримувати ринки у традицiйних галузях за рахунок
застосування певних нововведень. Реагуюча стратепя заснована на реагуванш на змши, що вже вiдбулись у зовшшньому середовищ1, оскiльки вони вже очевидш i, отже, потребують вщповщно! реакци.
Решжишринг системи внутр1шньо-ф1рмового обл1ку, анал1зу 7 ф1нансового менеджменту. М. Хаммер i Дж. Чамш у сво!й робот1 [5] визначають решжишринг як «фундаментальне переосмислення i радикальне перепроектування бiзнес-процесiв
компанiй щодо досягнення корiнних полiпшень в основних актуальних показниках !х дiяльностi: вартють, якiсть, послуги i темпи». Пщ бiзнес-процесом будемо розумiти
горизонтальну iерархiю внутрiшнiх i залежних мiж собою функцiональних дiй, кiнцевою метою яких е випуск продукци або окремих !! компоненив.
1де!, що поставлен у вершину кута прихильниками даного пiдходу, такi:
реiнжинiринг бiзнес-процесiв
дозволяе органiзувати пiдприемство або бiзнес кардинально по-новому й найбiльш оптимальним чином («революцшне перетворення» за Хам-мером);
пiдприемство щкавить не статичний, а динамiчний результат, i бiзнес-процес, що мае на виходi товар або послугу, дозволяе його отримувати;
«у наше стол^тя високих технолопй» бiзнес-процес чудово шддаеться автоматизаци, i в новiй якостi може бути максимально ефективним.
Решжишринг бiзнес-процесiв пропонуеться реалiзовувати у чотири етапи (рис. 2), використовуючи математичне моделювання й анатз уже iснуючих бiзнес-процесiв, а також здшснюючи всебiчне переосмислення i роз-робляючи принципово новi бiзнес-процеси.
Рис. 2. Реоргаш:
Використання наукових тдход1в у сис-тем1 внутршнъоф1рмового управл1ння. Цей блок тдсистеми передбачае як упровад-ження наукоемних шновацшних технологш iз метою пiдвищення продуктивностi й ефек-тивностi дiяльностi пiдприемства, так i на-уково обгрунтованих операцшних процедур, що використовують системи СППР i базуються на технологiях економiко-математичного моделювання. Важливим моментом даного блоку е виявлення потреб в шформаци, необхщно! для розробки ефективно! схеми управлiння всiею системою в цшому. Пропонуеться сумiсне використання сильних сторiн двох пiдходiв у визначенш потреб у необхiднiй шформаци -всебiчний аналiз пiдприемства й анатз критичних чинникiв.
Використовуючи данi шдходи, на першому етапi виконуеться анатз потреби пiдприемства в шформаци в розрiзi окремих його пiдроздiлiв, функцш, процесiв i проек-тiв, а на другому етат аналiзуеться агрегова-на iнформацiя i до дослщу залучаються ке-рiвники верхнiх рiвнiв управлiння.
Використання поеднання двох пiдходiв дозволяе виконати як всебiчний анатз усiх чинникiв, що впливають на функцюнування системи з урахуванням змш умов навколиш-нього середовища, у якому ддать керiвники всiх рiвнiв, так i сфокусуватися на методах i засобах управлiння iнформацiйними потоками всередиш технологiчних операцiй.
Системний тдх1д до планування вироб-ництва. Розроблена й запропонована структура по елементах даного блоку, що акцентуе увагу на тих напрямах дiяльностi рiзних структурних пiдроздiлiв шдприемства, у
I бгзнес-процесгв
тому чи^ й економiчних, на якi покладеш завдання цiлеспрямованого вирiшення проблем, пов'язаних зi стiйкою i стабiльною роботою шдприемства, а саме: системний шдхщ до розробки стратегiчних програм оновлення виробничих фондiв; розробка i забезпечення взаемозв'язку перспективних, рiчних i оперативних плашв виробництва, обсягiв продажiв i прибутку; використання перспективного бiзнес-планування як шструменту формування
довготривалих конкурентних переваг; формування перспективних г рГчних бюджетав витрачання коштГв на запланованГ обсяги виробництва, що забезпечують прибутковГсть дГяльностГ пГдприемства Г його структурних шдроздшГв; удосконалення методГв планування й аналГзу собГвартостГ продукцГ!, що випускаеться, Г формування !! цГни; розробка планово-цГльових програм реалГзацГ! комплексу оргашзацшно-економГчних Г технГчних заходГв, що забезпечують виконання перспективних, поточних Г оперативних плашв.
Ефектившсть роботи будь-яко! управлшсько! системи багато в чому залежить вГд !! органГзацГйного забезпечення. Дану вимогу зумовлюе необхГднГсть розробки й упровадження цГльових програм реалГзацГ! комплексу органГзацГйно-економГчних та технГчних заходГв, що забезпечать скорочення питомих витрат Г зниження собГвартост1 продукцГ!. Виконання даних заходГв розглядаеться як найважливГша умова
усшшно! дiяльностi пiдприeмства, що сприяе збшьшенню обсягiв виробництва i, як наслщок — прибутку пщприемства.
Необхiдно вщзначити, що розробка таких програм мае бути певною мiрою iтеративним процесом, який слщ зцiйснювати поетапно (пiврiчний, рiчний або iншi плановi цикли). Шсля закiнчення циклу ухвалюеться ршення щоцо поцальшого розгортання програмних заходiв, визначаються плановi завдання та система контролю за ïx виконанням.
Комплексний пщхщ до шдвищення якост й
конкурентоспроможност продукци. Суттевою особлив^тю
прничоцобувного пiцприемства,
зокрема шахти, е предмет пращ, а саме вугшля, що видобуваеться. Яюсть вугiлля багато в чому залежить вщ способiв та методiв його видобутку. У результат! цього необхщна розробка принципово новоï стратеги управлiння якiстю продукци, що дозволить знайти прюритетш способи досягнення переваг на ринках збуту. Основними компонентами запропонованого блоку е: розробка стратеги
зовнiшньоекономiчноï дiяльностi,
iнiцiацiя частково експортноï орiентацiï в товарнш полiтицi; розробка й упровадження комплексноï системи управлiння якiстю;
активiзацiя iнвестицiйноï та iнновацiйноï цiяльностi; атестащя всього виробництва на вiцповiцнiсть вимогам европейських i мiжнародниx станцартiв якостъ використання у виробництвi продукци новоï
наукоемноï теxнiки й устаткування.
Розробка цих векторiв дiяльностi дозволить розширити й осво'гги новi ринки збуту продукци, збшьшити обсяги процажiв, а також цшеспрямовано вирiшити завдання забезпечення якосп продукцiï. Необхiдно вiдзначити ютотний психологiчний чинник щодо здiйснення цих питань. Прничодобувш пiдприeмства Украïни поки що не можуть закрiпитися на
св^ових ринках i3 такою продукщею, як вугiлля, тому здiйснення цих завдань надасть позитивний iмпульс як на окремому шдприемств^ так i в галузь
Оцнiею з найважливших вимог е необxiцнiсть привецення всiеï нормативно-теxнiчноï бази системи пiцготовки i виробництва продукци у вщповщшсть iз вимогами европейських i мiжнароцниx стандартав якост1. У зв'язку iз цим вщповщальним етапом цих робiт мае стати атестащя всього виробництва на вщповщшсть вимогам мiжнародниx стандартов.
Виршенню проблем пiцвищення якост1 i зниженню собiвартостi продукци мае бути шдпорядкована iнвестицiйна й iнновацiйна полiтика шдприемства, а також вибiр прiоритетниx напрямiв iз використання фiнансовиx ресурсiв щоцо виконання науково-дослщних робiт i впровацження шновацш.
Комплекс названих проблемних напрямiв пiцвищення якостi продукци у взаемозв'язку з шшими елементами меxанiзму управлшня буце сприяти посиленню ефективност1 роботи всiеï системи управлiння гiрничоцобувним шдприемством.
1нформащйне забезпечення системи внутршнъоф1рмового управлтня. Стратепя управлiння гiрничодобувним пiдприемством у сучасних умовах потребуе кардинальних перетворень i мае базуватися на використан-ш новiтнiх iнформацiйних технологiй.
Виходячи з досвiду впровадження су-часних iнформацiйних систем на деяких пр-ничодобувних пiдприемствах ВАТ «Павло-градвугшля» розроблено блок шформацшно-го забезпечення системи управлшня.
1нтегрована iнформацiйна система корпоративного управлшня дозволить виршувати таю питання, як: оперативне i стратепчне управлiння пiдприемством, аналiз стратепчних зон господарювання та потенцiйних можливостей конкурент, забезпечення планових i фшансових розрахункiв технiко-економiчних показникiв життедiяльностi шдприемства, управлшня виробничими витратами тощо. Також
система дозволяе виршувати завдання менеджменту вшх рiвнiв управлiння й об'еднати у едине шформацшне поле всi служби шдприемства. Виршити дане завдання можна тшьки маючи вiдповiдне технiчне i кадрове забезпечення, створюючи автоматизованi робочi мiсця у вiддiлах i структурних шдроздшах пiдприемства, а також упроваджуючи сучаснi iнформацiйнi технологiï з шдсистемами математичного й iмiтацiйного моделювання.
Висновки. Розроблена принципова за-гальна блок-схема органiзацiйно-економiчно-го механiзму системи управлшня прничо-добувного пiдприемства е сукупшстю блокiв, що вiдображають агрегованi комплекси дш i спрямованi на забезпечення стшкого страте-гiчного розвитку шдприемства. Подана струк-туризацiя дозволить здшснити системний пiдхiд до цiлеспрямованого пошуку шляхiв поеднання всiх основних компонешГв органiзацiйно-економiчного забезпечення внутрiшньофiрмового менеджменту з метою концентраци зусиль на чинники, що визначають внутрiшнiй потенцiал
шдприемства i здатш забезпечити стабiльну роботу прничодобувного пiдприемства.
Лiтература
1. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минцберг, Б. Альстрэнд, Дж. Лэмпел. -СПб.: Питер, 2000.
2. Хасси Д. Стратегия и планирование: пер. с англ. / Д. Хасси. - СПб.: Питер, 2001.
3. Потер Майкл Е. Стратегия конкуренции: Методика анализа отраслей и конкурентов: пер. с англ. / Майкл Е. Потер. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 454 с.
4. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрик-ленд. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. -576 с.
5. Hammer M. Reengineering the Corporation: A Manifesto for Business Revolution / M. Hammer, J. Champy. - London: Nicholas Brealey Publishing, 1993.
