CC BY
5
мови, зрозумiло, але те, що творець «1меш рози» i «Маятника Фуко» - еталонних постмодернiстських книг - так багато говорить про моральний борг, опрацьовуе проблеми етики, вже не просто щкаво, схоже, тут щось не в порядку.
Список використаноУ л1тератури
1. Эко У. Пять эссе на темы этики / У. Эко ; пер. с итал. Е. Костюкович. - СПб. : Симпозиум, 2005. - 160 с.
2. Эко У. Быть интеллигентом в России - знак противостояния / У. Эко // Литературная газета. - 1998. - № 18-19. - 13 мая. - С. 3.
3. Уланов А. Дело техники / А. Уланов // Дружба народов. - 2003. - № 11. - С. 176-178. Стаття надшшла до редакцп 7.09.2014
J.S. Saba dash
AESTHETIC CONCEPTION BY U. EKO
The article views the aesthetic conception by a famous Italian scientist and writer U. Eko. There analyzed his book "Five essays on the topic of ethics", where the author considers the problem of a modern society: wars, racism, fascism and nationalism, work by mass media, religious and out religious ethics. There stressed that the function of the intellectual is the reflection, critics, "protrusion of ambiguity and clarification", and also there viewed ur-fascism - the term, that was introduced by U. Eko to define the ideology, which existed in all historical epochs in different forms.
Key words: U. Eko, aesthetic conception, humanism, function of the intellectual, ur-fascism, intolerance, the search for a dialogue.
УДК 024:324.15 (477) А.1.Сидоренко
ЧИТАЧ ОСТАННЬО1 ЧВЕРТ1 ХХ СТОЛ1ТТЯ I ЙОГО БАЧЕННЯ РОЛ1 I М1СЦЯ ПУБЛ1ЧНО1 Б1БЛ1ОТЕКИ ПО ЗАДОВОЛЕННЮ ПОТРЕБ НАЩОНАЛЬНИХ МЕНШИН В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНИХ КОМУН1КАЦ1Й СУСП1ЛЬСТВА
У статтi даеться характеристика читачiв - представник1в нацюнальних меншин та дiяльнiсть публiчних бiблiотек по задоволенню 1х потреб у 80-90т роки XX ст.
Клю^о^^ слова: нацюнальна меншина, публiчна бiблiотека, тформацтт потреби нацюнальних меншин.
Остання чверть XX столбя пов'язана з другим за часом етапом посилено'1 уваги до ролi i мюця бiблiотеки у задоволенш потреб нацюнальних меншин. Вш вщноситься до середини 80-х роюв ХХ ст. i ствпадае з активним процесом нацюнального вщродження, який забезпечуе будь-якому етносу можливосп сучасного цившзованого розвитку, що базуеться на нацюнальнш культура Активiзацiя нацюнального фактору спонукала науковщв до вивчення питань про роль бiблiотек ^ перш за все, публiчних, у виршенш даних проблем. У публшащях цього перюду висв^лювались питання ролi бiблiотеки як центра нацюнально! культури, 11 зв'язюв з нацюнально-культурними товариствами, робота бiблiотек з багатонацюнальним складом населення, невщповщносп фондiв бiблiотек нацюнально-культурним потребам читачiв [11;25;30]. Серед них значне мюце посiдають статтi Т. Добко,
I. Даньшино!, А. Коршенко, А. Макарово!, В. Марково!, I. Сергеево!, I. Шпака та iн. Характерною ознакою цих публшацш е те, що в них не тшьки ставляться проблемнi питання, а й визначаються окремi шляхи !хнього вирiшення.
Метою статгi е характеристика читача останньо! чвертi ХХ столбя i його бачення ролi i мiсця публiчноi бiблiотеки по задоволенню потреб нацiональних меншин в системi соцiальних комунiкацiй суспiльства.
Треба вщзначити, що у вирiшеннi проблеми забезпечення iнформацiйних потреб нацiональних меншин особливе мюце вiдводиться публiчнiй бiблiотецi. Вона, як i будь-який сощальний iнститут, повинна «реагувати на змши, якi вiдбуваються в суспiльствi, а устх !! дiяльностi залежить вщ готовностi до своечасних реакцiй на щ змiни, вiд внутршньо! мобшьносп» [27,с.3]. Характер розвитку публiчних бiблiотек вимагае постiйного оновлення змiсту !х роботи, розширення аудиторп, врахування реальних потреб користувачiв. На сторiнках фахових видань обговорюеться концепцiя розвитку бiблiотечноi справи в кра!ш, фахiвцi намагаються визначити мiсце бiблiотек на етат розвитку суспiльства. В узагальненому виглядi думки бiблiотекознавцiв знайшли вiдображення в таких документах, як «Концепщя розвитку бiблiотечноi справи в СРСР» (1990 р.), «Концепщя розвитку бiблiотечноi справи в УРСР» (1991 р.). В них вимальовуються загальнi риси поновленого образу публiчноi бiблiотеки, яка буде спроможна задовольняти iнформацiйнi потреби рiзних груп читачiв: самоцiнностi як сощального iнституту; самостiйностi в проведеннi бiблiотечноi полiтики на основi власних програм, яю будуть спiввiднесеннi з мюцевими умовами; гуманiстична спрямованiсть вае! !! дiяльностi i, перш за все, оргашзащя обслуговування читачiв у вщповщносп до !х реальних потреб, штереав i запитiв; демократичнiсть бiблiотечного обслуговування; нащлешсть на забезпечення доступностi шформацп.
У всiх концепцiях щодо удосконалення розвитку бiблiотечноi справи велика увага придшяеться масовiй (публiчнiй) бiблiотецi як бiблiотецi, що зазнае найбiльш суттевих структурних i змiстовних змiн. Довп роки теорiя i практика бiблiотечноi справи базувалася на монощеологл; бiблiотеки розглядалися перш за все як опорш бази партiйних органiзацiй. Довгий перюд суворо! регламентацп дiяльностi бiблiотек рiзних рiвнiв управлiння призвiв до жорстких форм оргашзацп !х дiяльностi, унiфiкованоi до дрiб'язкiв технолог11 ^ вiдповiдним чином, неспроможностi задовольняти динамiчнi суспiльнi потреби [27,с.2].
Згiдно з концепщею публiчноi бiблiотеки головною п змiстовною вiдмiннiстю е орiентацiя на конкретного читача, максимальне задоволення шдивщуальних, особистicних потреб рiзних груп населення. Провщним критерiем оцiнки дiяльностi публiчноi бiблiотеки стае доступнiсть 11 фондiв i форм обслуговування всiм категорiям користувачiв [15,с.108].
1з змiнами суспшьно! i культурно! ситуацii змiнюеться i статус даного соцiального iнституту, його функцш. В iнтересах публiчноi бiблiотеки превалюе пристосування своех" дiяльнiсть до суспшьних потреб. Вирiшення цього завдання тюно пов'язане з реалiзацiею маркетинговох' концепцii дiяльностi бiблiотеки, основу яко! складае прiоритет цiнностей та штереав конкретних користувачiв [27,с.4]. Отже, об'ект уваги публiчноi бiблiотеки - реальш потреби читачiв, незалежно вiд нащональносп, рiвня освiти тощо. Орiентацiя на читача як на важливу ф^уру в бiблiотецi сприяе завоюванню його довiри, закрiпленню позитивного ставлення до бiблiотеки взагалi, створенню образу бiблiотеки як соцiального iнституту, в якому защкавлене суспiльство [27,с.7]. Вiльний доступ до шформацп в бiблiотецi вщповщае не тiльки процесу соцiалiзацii широких верств населення, а й забезпечуе широю можливосп спадкоемностi культури. Обмеження доступу до шформацп робить недоступними культурш пласти рiзних етносiв, епох.
Слщ вiдзначити, що пiдвищення нащонально! свiдомостi у представникiв всiх нащональностей призвело до зростання попиту на шформащю щодо нацiонально-
культурного життя. Тому в гнформацшних потребах етнiчних груп культурно-етноснi особливостi посiдають значне мгсце.
Рiвнi права на доступ до гнформаци вiдповiдно до Закону Украши «Про бiблiотеки i бiблiотечну справу» мають всi громадяни Украши. Але незадовгльний стан гнформацшно-ресурсного забезпечення, що мае мiсце в публiчних бiблiотеках цього перiоду, свгдчить, що реально цi права стосовно нацюнальних меншин ще не можуть бути забезпеченг. По-перше, через слабку документну базу бiблiотек, по-друге, - документний ринок, що не вгдповгдае вимогам суспгльства, по трете,- низький рiвень органгзацп бiблiотечного обслуговування нацюнальних меншин.
Вивчення публiкацiй з теми дозволило зробити висновок, що сказане вище з усгею вiдповiдальнiстю усвгдомлювалося бiблiотекознавцями i соцiологами i читацькг запити в областi нацiональноi культури в тш чи iншiй мiрi вивчалися в ходi соцiологiчних дослщжень, якi проводилися пiд керiвництвом провщних бiблiотек колишнього СРСР та Украши.
За радянськг часи бiблiотеки в ходi свое дiяльностi вирiшували двi взаемопов'язанi задачi: сприяли розвитку нацюнально! культури в своiй республiцi i допомагали зближенню нацiй i народностей, якг населяли нашу крашу.
Проблеми функцгонування нацiональноi книги i мови коршно! нацiональностi у порiвняннi з росшською як мовою читання активно вивчалися в ходi всесоюзних i республiканських бiблiотекознавчих дослiджень.
Дослiдження 70-х рокгв ХХ ст. про роль книги i читання в життг радянського суспiльства дозволили вченим зробити висновки про прагнення людей до постгйного читання, про провгдну роль публiчноi бiблiотеки в органгзацп цього процесу. Здгйснення цго ролi публiчною бiблiотекою передбачало розвиток потреб суспшьства у бiблiотеках, задоволення i формування читацьких iнтересiв. Так, всесоюзне дослгдження 70-х рокiв «Книга i читання в житп радянського села» зафгксувало у 70 вiдсоткiв сiльського населення двомовне читання, а 20 вгдсоткгв опитаних читали тiльки однiею мовою - украшською або росiйською [16].
Мова докумешив, якi комплектуються в бiблiотеках, вiдображае мовну ситуацiю в крашг. За даними всесоюзних дослщжень «Динамгка читання i читацького попиту в масових бгблготеках» (1980 - 1982 роках) ргдною та росшською мовами читають до 76% опитаних в Украшу Також встановлено, що з пгдвищенням освiтнього рiвня читачiв знижуеться 1х iнтерес до творiв украхнськох художньох лiтератури, яка за ступенем популярностг займала лише трете мюце. Читачi вiддають перевагу сучаснгй росiйськiй художнiй лiтературi та зарубiжнiй класицi росiйською мовою [12].
1нше всесоюзне дослiдження «Рацiональне розмiщення i дослiдження бiблiотечних ресурсiв в крш'ш» (1981 - 1985 роки) виявило, що в загальнгй кiлькостi запшив читачiв Украхни 64,3% сягае на художню л^ературу росiйською мовою, i тiльки 19,0% - украхнською [10].
У ходi дослiдження «Читання як фактор зближення культур народiв СРСР» (1978 - 1984 роки) була встановлена орiентацiя на рщну i росiйську лiтературу у 24 - 30% читачiв УкряХни [10).
Таким чином, можна визначити, що високий вщсоток коршого населення, яке не читае рщною мовою, - свщчення небезпечно! тенденцГ! забуття нацiональних корешв. Перш за все, це пов'язано з художньою украшською лгтературою, бо саме вона зберггае г примножуе багатство нацгонально! мови як важливгшого елемента неповторно! культури даного народу.
Комплекс проблем, пов'язаних з вгдношеннями до етнгчних груп у реггонг, починае привертати до себе увагу колективгв дослiдникiв у кгнцг 80-х рокгв ХХ ст. Можна назвати у зв'язку з цим дослгдження ДБ УРСР (нинг Нацгональна Парламентська бгблготека УкраХни)
«Стан бiблiотечного обслуговування, читацью потреби, запити i штереси окремих нацiональних груп населення республши в мiсцях !х компактного проживання» (1988-1989 роки), а також розробку ДБ МРСР «Моделi ядра фондiв масово! бiблiотеки в умовах розвитку мов нащональних меншинин у республщЬ>(1989 р.).
В умовах розширення сфери застосування укра!нсько! мови, гармонiйного розвитку нащонально - росшсько! двомовностi, бшьш повного задоволення культурних запитiв громадян вах нацiональностей, що мешкають в Укра!ш; дослiдження НПБ Укра!ни у вивченш нацiональних запитiв населення Укра!ни i стан !хнього задоволення бiблiотеками кра!ни було вельми актуальним.
Дослщження ставило своею метою визначення шляхiв подальшо! гармошзацп мiжнацiональних вiдносин бiблiотечними засобами. Серед завдань, що мають штерес з точки зору нашого дослщження, вщзначимо наступнi: поглиблення вивчення бiблiотечного обслуговування неукра!нського населення, його читацьких запипв та iнтересiв, ступеня задоволення духовних потреб (читання л^ератури рiдною мовою) нарiвнi з коршним населенням, обгрунтування черговостi практичного ршення цих завдань [18].
Розроблена методика дозволила вивчити в базових регюнах склад нацiонального населення, питому вагу окремих нащональних груп в його структур^ !х охоплення бiблiотечним обслуговуванням в щлому i по категорiям (дорослi i дiти), склад фонду i кiлькiсть в ньому л^ератури конкретного етносу, в тому чист на нацiональнiй, укра!нськш i росшськш мовах, потреби в читаннi творiв рiдною мовою i забезпеченнiсть ними читачiв.
У результатi порiвняльного аналiзу нацiонального складу населення були встановлеш 12 найбiльш великих за чисельшстю груп (не менше 10000 чоловш). Це, крiм укра!нщв, росiяни, евре!, бiлоруси, молдовани, поляки, болгари, угорщ, румуни, греки, нiмцi, гагаузи, чехи. Дослщники вiдзначили, що процент охоплення бiблiотечним обслуговуванням представникiв цих нащональностей досить нерiвний, що бiльшою мiрою породжено недостатньою увагою бiблiотекарiв до нащонального питання. Не всi бiблiотечнi керiвники достатньою мiрою володiли ситуащею, окремi спецiалiсти самi ще знаходяться в полош старих уявлень, недоощнюють складностi i актуальностi проблеми. Бiблiотекарi не володiють термiнологiчним арсеналом проблеми, слабо знають л^ературу, яка глибоко аргументуе новi пiдходи i тенденцп в нацiональних вiдносинах, у висв^леш сучасного стану i рiвня культури мiжнацiональних вiдносин, в тому чист на територп свого регiону [18,с.78]. Так, в Закарпаттi 58 - 73% угорського населення читае в бiблiотеках, а в Арцизькому райош Одесько! областi тiльки 11,6% болгар - читачi бiблiотек.
Результати дослщження показали, що у фондах бiблiотек повсюдно не вистачае нащонально! л^ератури, практично повшстю вiдсутнi в бiблiотеках видання албанською, гагаузькою, грецькою мовами, мовою кримських татар; вкрай слабке забезпечення л^ературою болгарською, нiмецькою, румунською i чеською мовами; дещо вища, але, з урахуванням високих читацьких потреб, теж вкрай недостатня кшьюсть видань угорською мовою. Зафшсовано деякий незадоволений попит i на л^ературу бшоруською мовою [18,с.78].
Потреба в читанш лiтератури рiдною мовою, за результатами дослщження, проявляеться по^зному: 85,7% опитанних угорщв бажають читати художню л^ературу рiдною мовою, 30 - 32% - суспшьно-пол^ичну, 32% - книги за фахом. У шших нащональних груп потреба в читанш рщною мовою виражаеться наступними даними: 43,7.% у чехiв, 36,8% - кримських татар, 28,7% - шмщв, 3,3% - греюв, 2,4% - болгар [19,с.26].
За результатами дослщження було встановлено 3 основш причини незадоволенносп багатонацiонального населення бiблiотечним обслуговуванням: вщсутшсть або недостатнiсть в бiблiотеках лiтератури рiдною мовою; вкрай обмежений репертуар л^ературно-художшх журналiв; дискомфорт бiблiотечних примiщень.
Таким чином, дослгдження «Стан бгблготечного обслуговування, читацькг потреби, запити г гнтереси окремих нацгональних груп населення республгки в мгсцях 1'х компактного проживання» вперше пов'язувало читацькг гнтереси з нацгональними та мовними особливостями читачгв. Одержана фактографгчна iнформацiя про читацькг потреби та запити представникгв гнших нацгональностей, що проживають на територп республгки виявила серйознг проблеми у задоволеннг 1'х потреб на документи нацгональними мовами.
Кгнець 80-х- початок 90-х рокгв ХХ ст. характеризувався значною активгзацгею соцгологгчних дослгджень, що було обумовлено змгнами в соцгальному розвитку суспгльства, переходом до цивглгзовано! державностг, демократизацгею, нацгональним вгдродженням та гласнгстю.
Серед соцгологгчних дослгджень цього пергоду слгд вгдзначити «Читацькг гнтереси та попит на украшську художню лгтературу в бгблготеках республгки» (1989 - 1990 роки), «Читацькг потреби та стан 1'х задоволення в ЦБС Украши» (1991 - 1992 роки), «Культурнг запити г перспективи розвитку духовних потреб молодг Украши» (1992 ргк). Метою дослгдження «Читацькг гнтереси та попит на украшську художню лгтературу в бгблготеках республгки» стало виявлення глибинних процесгв вгдродження нацюнально'! культури шляхом вивчення стану читання украХнсько! книги. Базами дослгдження стали бгблготеки 4-х областей з ргзним нацгональним складом (Тернопiльськоi, Черкась^, Луганськоi, Одеськоi) та мгста Киева. Була встановлена залежнгсть обсягу фондгв украiнськоi художньо'1 лгтератури вгд нацгонального складу реггону; чим бгльше вгдсоткгв складають укряХ^цг серед населення, тим бгльша питома вага нацiональноi книги у складг фондгв художньо'1 лгтератури бгблготек. Поргвняння отриманих показникгв гз запитами читачгв виявило, що якщо невеликг за обсягом фонди украiнськоi лгтератури в бгблготеках пгвденого багатонацгонального реггону в основном вгдповгдають читацьким запитам, то в захгдних областях 'й не вистачае.
Результати дослгдження показують, що респонденти майже однаково звертаються до видань як украшською (53,5%), так г росгйською (50,3%) мовами. В читаннг ж нацiональноi художньо'1 лгтератури переважае украiнська мова (90,8%). Треба вщзначити, що тут чгтко простежуеться реггональна специфгка, пов'язана з нацгональним складом населенних пунктгв. Всерединг реггонгв активнгше читають художню лгтературу в районих г сгльських бгблготеках. 1з загальноi кглькостг читачгв 6% беруть книги украшських письменникгв росгйською мовою. Це переважно представники нацгональних меншин, якг компактно або дисперсно мешкають на територп Украши.
Матергали дослгджень засвгдчили низький гнтерес читачгв укра^сь^ художньо'1 лгтератури, незадовгльну якгсть комплектування фондгв бгблготек та недостатню обгзнангсть бгблготечного персоналу з творами украшських авторгв. Разом з тим, в процесг вивчення виявлено реггональну специфгку спгввгдношення у нацгональному складг жителгв республгки, що зумовлюе ступгнь використання украiнськоi лгтератури при наявносп мовного бар'еру г пасивнгсть уваги до неi читачгв гнших нацгональностей. В цглому дослгдження визначило потребу активноi популяризацП нацiональноi лгтератури та п поширення серед абонентiв бiблiотек [28].
Питання суверенностi г становлення державностг Украши, нацгонально-культурного вгдродження г росту нацiональноi самосвгдомостг стали поштовхом для формування сучасного читацького контингенту бгблготек г 1'х потреб. Виникла необхгднгсть простежити подальший розвиток тенденцгй в читаннг, якг намгтилися в 90-тг роки. Ця задача була здгйснена в рамках соцгологгчного дослгдження «Читацькг потреби г стан 1'х задоволення в ЦБС Укра'ни (1991 - 1992 роки), що проводилось ДБУ.
Треба вгдзначити, що пробудження нацгонально'! самосвгдомостг, вгдродження духовностг, гнтерес до культурно'! спадщини народу сприяе активгзацГ! читання лгтератури. За результатами даного дослщження виявлено, що половина опитаних читачiв бажали й
отримали в бiблiотецi лiтературу росiйською мовою (50% i 52%), укра!нською - 45,8% i 46,6% . Лiтературу iншими мовами - 4,1% респондент, а отримали тшьки 1,5% ,що пояснюеться !! недостатньою кiлькiстю в бiблiотеках. Дослщження дало можливiсть виявити певнi тенденц!!, що характеризують масовiсть читання в бiблiотеках Укра!ни. Так, читацький попит мае ч^ко виражену конкретнiсть i тематичне оформлення. Найбiльшим попитом користуються книги наступно! тематики: всесвiтня iсторiя, iсторiя Укра!ни, козацтво, народнi та релшйш свята, традицп та обряди, життя молодi тощо.
Аналiз читацького попиту юнацтва i ступiнь його задоволення було здшснено в ходi дослiджень: «Молодий читач Укра!ни», початок 90-х роюв (перший етап якого був повя'заний з вивченням читацьких запитiв молодi Укра!ни i ступеня !хнього задоволення в бiблiотеках Укра!ни, 1990 - 1991 роки), i «Культурнi запити i перспективи розвитку духовних потреб молодi Укра!ни». Дослщженням були охопленi молодi люди вшом до 30 рокiв, якi представляли вс нацiональнi групи молодi Укра!ни.
Звернення молодi до бiблiотеки пов'язано з процесом соцiалiзацii: становленням св^огляду, потреб освiти та самоосвiти, професшного удосконалення, дозвiлля. Ця категорiя читачiв позбавлена можливостi придбання лiтератури i тому бiблiотека стае чи не единим джерелом одержання необхщно! шформацп [29,с.4]. Всупереч постiйним ствердженням про те, що молодь менше читае i все бшьше уваги придшяе телебаченню, це вивчення показало, що в самоощнках молодi та !х дозвiллi читання книг, журналiв, газет займае перше мюце (65%) у порiвняннi з недавньою ситуацiею коли перше мюце придiлялося телебаченню i кiно.
Домiнуючий мотив звернення молодi всiх нацiональностей - потреба в так званому прагматичному читанш (за вимогами навчальних програм). У конкретному попил, за даними дослщження, це читатання займае понад 60%, у тематичному - 67,7%. У реальному читанш опиташ молодi люди вах нащональностей вiддають перевагу зарубiжнiй та росшськш лiтературi (по 41,3% кожна), а украшськш - тiльки бшя 10%. 1з загального обсягу прочитаних укра!нських книг частiше зустрiчаеться укра!нська класика. Молодi читачi Укра!ни останньо! чвертi XX ст. погано знають сучасну укра!нську лiтературу, особливо поез^. До лiтератури народiв колишнього СРСР звертаеться 5,2% читачiв. Крiм художньо! лiтератури, коло читання молодi складають також (за ступенем значущосл) навчальна, науково-популярна, довщкова лiтература, публiцистика, видання на допомогу виробництву.
Матерiали проведених дослщжень показують, що зростання потреб в читанш художньо! л^ератури тюно пов'язане з ростом культури, процесами вщродження нацiональноi самосвiдомостi, з пошуком свого призначення в суспшьст, духовних орiентирiв. Змiни, що вiдбуваються в суспшьсга, дають для цього iмпульс i пробуджують зростання iнтереса до читання, i перш за все, художньо! л^ератури.
Змiнилося ставлення молодих читачiв до функцiй бiблiотеки. Дослщження показало: лише 21,7% респондешив вважають, що бiблiотека може обмежитися видачею л^ератури, а бiльшiсть опитаних (78,2%) защкавлена в значному розширеннi репертуару послуг, що надаеться бiблiотекою. Молодi читачi всiх нацiональностей уявляють бiблiотеку культурним, духовним центром спiлкування, проведення дозвшля.
Серед соцiологiчних дослiджень з означено! проблематики початку 90 -х роюв ХХст. чiльне мiсце посщають дослiдження НПБ Укра!ни [5;18;19;23]. Вони торкалися в основному бiблiотечного обслуговування тих груп населення, якi проживають в Укра!ш компактно.
1ншу мету ставила перед собою сощолопчна служба Державно! бiблiотеки Укра!ни для д^ей, провiвши дослiдження «Бiблiотечне обслуговування, читацью потреби, iнтереси та запити бшоруського дитячого населення, яке проживае в Укра!ш», адже бiлоруси е одшею з найбiльш представницьких нацiональних меншин (1,3%) серед майже 110 нащональностей, що складають населення Укра!ни.
Враховувалося те, що в новгй соцгокультурнгй ситуацГ! дитяча бгблготека мае зосередити увагу на реалгзацг! свое'! основно! гумангстично'! функцг! - засобами книги сприяти вихованню у дгтей високих моральних якостей, оргентацгй, всебгчно задовольняти 1'х читацькг потреби, уникати однобгчного гдеологгчного тиску. Адже протягом десятилгть дгяльнгсть бгблготек була загдеологгзованою, оргентованою на проведення в життя полгтики злиття нацгй г народгв, стимулювання асимгляцгйних процесiв [2]. У ходг дослгдження було виявлено структуру реальних запитiв школяргв ргзних вгкових категоргй; спгввгдношення мгж задоволеним г незадоволеним попитом на бглоруську лгтературу незалежно вгд мови видання; вгдповгднгсть якгсного складу книжкових фондгв читацьким потребам тощо. Базами дослгджень були обранг бгблготеки Донецько'1, Ргвненсько'! областей та Республгки Крим як такг, де бглоруси становлять досить значну частину населення. Перш за все дослгдникгв цгкавив ступгнь гнтересу самих читачгв до бглорусько'! лгтератури або лгтератури про Бглорусь. Виявилося, що бгльшгсть опитаних (54,7%) не цгкавляться гсторгею, традицгями та культурою бглоруського народу г не мають потреби у читаннг лгтератури тако'1 тематики. Майже така сама кглькгсть читачгв (52,8%) не виявили гнтересу до бглорусько'! лгтератури. Поряд з цим, слгд вгдзначити, що 54,7% читачгв вказали, що бгблготекарг нгколи не пропонували 1'м книги про Бглорусь, твори бглоруських авторгв. Даний факт свгдчить про те, що бгблготекарг в роботг з читачами, як правило, не беруть до уваги гх нацгональнгсть, г це при тому, що тема народознавства, вгдродження нацгональних традицгй займае сьогоднг у дгяльностг бгблготек одне з провгдних мгсць.
Дослгдження виявило, що середнгй показник наявностг бглорусько'Х лгтератури у фондг по всгм базовим бгблготекам складае 0,9%. Лгтератури бглоруською мовою бгблготеки не мають взагалг Бглоруськг пергодичнг видання бгблготеками не передплачуються. Бгльша половина опитаних (64,2%) не мають потреби читати ргдною мовою, г тгльки у 25% читачгв е таке бажання. Негативно позначилася на процесг становлення нацгонально'! самосвгдомостг дгтей асимгляцгя бглоруських родин. Дгти не знають ргдно'! мови г тому застосування двомовностг в бгблготечнгй роботг з ними позбавлене сенсу. Окреме комплектування лгтератури бглоруською мовою недоцгльне з тих же причин [2,а9]. Книжковг фонди дослгджуваних бгблготек загалом, за свгдченням читачгв, вгдповгдають '1х потребам та запитам.
Проблеми мгжнацгональних вгдносин викликають все бгльш пильну увагу бгблготечних фахгвцгв. Це мае прояв у вивченнг гнтересгв нацгональних меншин, якг мешкають на окремгй територг'!, проблем 1'х бгблготечного обслуговування в реггональному аспектг. Так, в 1995 роцг Одеською обласною унгверсальною науковою бгблготекою проведено дослгдження по вивченню гнтересгв г задоволення запитгв читачгв молдавсько'1, болгарсько'1, гагаузько'1 нацгональностей на книги г лгтературу на нацгональних мовах [17].
Дослгдницький колектив поставив сво'Хм завданням розкриття культурних багатств нацгональностей, вияв 1'х духовних потреб, а також вивчення реального попиту населення на книги нацгональних письменникгв г лгтературу на нацгональних мовах. Результати дослгдження свгдчать, що в бгблготеках Одесько'1 областг лгтератури болгарською, молдавською г гагаузькою мовами дуже мало, а та, що е в фондах бгблготек -використовуеться проблизно на 30 - 50 %. Тг ж проблеми з володгнням ргдною мовою, що г в гнших реггонах Укра'ни. Це обумовлюеться тим, що на протязг десятилгть нацгональна мова не вивчалася в школах, а тому низька культура володгння лгтературною мовою. Серед документно'! гнформацп, яка задовольняе нацгональнг гнтереси, 81% респондентгв на першому мгсцг назвали газети, журнали г книги; на другому - радго, телебачення. Переважна бгльшгсть респондентгв вгдвгдують бгблготеку з метою знайти цгкаву лгтературу г обговорити будь-якг книги, публгкацгг. Цг данг пгдтверджують думки бгблготекознавцгв
[3;6;7;8;9;13;14;19;22] щодо зростання соцгально! ролi бiблiотеки, яка покликана за допомогою друкованих джерел залучати читачiв до нацгонально! культури.
Отже, дослщження вiдзначили, що в умовах пробудження самосвгдомостг корiнного i некоргнного населення, посилення мiжнацiонального спiлкування, культурно! взаемодГ! бiблiотека здгбна надати населенню допомогу у вщроджеш мовних традицгй, у прилученнi як до свое! нацгонально! культури, так г до культури гнших народгв. Так, основними питаннями, яю обговорювалися на конференщях i семiнарах з означено! проблеми кшця ХХ ст. були: координування роботи усiх ланок бiблiотечноi системи на рiзних рiвнях; приведення фондiв публiчних бiблiотек у вiдповiднiсть iз семантичними i мовними потребами читачiв; значення книги i бiблiотеки в збереженш i розвитку мовно! самобутносп етнiчних груп; взаемодiя бiблiотек в мультикультурному середовищц виховання культури мiжнацiональних вiдносин засобами лiтератури; роль бiблiотек в розвитку багатонацюнально! культури i культур окремих народiв; пiдготовка бiблiотечних кадрiв для роботи в полiетнiчному регiонi.
Цiкавим i необхiдним в цей час стало дослщження В.Марково!, яка запропонувала модель бгблготечного обслуговування етнгчних меншин Укра!ни, державний ргвень яко! утворюють бгблготеки Мгнгстерства культури г мистецтв Укра!ни, де органгзацгйними формами виступають окремг бгблготеки або структуры пгдроздгли бгблготек, якг можуть бути, в залежностг вгд профглю фонду полгкультурними та монокультурними [20].
Демократизацгя суспгльства спонукала перебудувати мережу бгблготек в державах, що стали самостшними, переоргентувати !х дгяльнгсть на обслуговування населення ргдною мовою, створити ргвнг умови для всгх груп населення, що вгдвгдують бгблготеку незалежно вгд нацгональностг, вгросповгдання, партгйно! приналежностг. Почався процес створення бгблготек, оргентованих на забезпечення культурно-етносного, особливого в гнформацгйних потребах користувачгв.
Як центр пропаганди багатонацгонально! лгтератури, гнтернацгонального виховання, мгсце спглкування людей, об'еднаних единими нацгональними гнтересами була створена в Киевг ще в 1966 роцг бгблготека Дружби народгв СРСР, фонд яко! представлений 30 мовами народгв колишньго Союзу. Робота бгблготеки була направлена на задоволення нацгонально-культурних гнтересгв ргзних нацгонально-етнгчних груп, якг мешкають у Киевг. На засгданнях клуба «Сузгр'я», що був створений на базг бгблготеки Дружби народгв, представники ргзних нацгональностей обговорювали хгд перебудови, значення г необхгднгсть «Закону про мови», усвгдомлювали сво! нацгональнг коргння, шукали однодумцгв. Так приходило розумгння спгльностг вiдродження культури всгх нацюнальностей, що живуть на Укра!нг г вважають !! своею Батькгвщиною [24,с.2].
В 1989 роцг в мгстг Киевг була вгдкрита перша в Укра!нг бгблготека, яка стала нацгонально-культурним центром еврейського народу. Книжковий фонд бгблготеки комплектуеться бгльшою мгрою за допомогою гостей мгського еврейського товариства, представникгв державних, профспглкових, громадських органгзацгй 1зра!ля, Америки, ГоландГ!, Францг!.
Прикладом гармонгзацг! нацгональних вгдносин може стати обслуговування полякгв у бгблготецг гменг Д. Фурманова (Ки!в), нгмцгв - у бгблготецг гменг Скляренко; у бгблготецг гм. Л.Толстого працювало товариство татар; бгблготека гменг Сомеда Вургуна в Киевг працювала спгльно з азербайджанським культурно-просвгтницьким товариством. На ПГвднг Укра!ни, в мгстг Одесг, пгсля 60-ргчно! перерви, в 1994 роцг знов була вгдкрита мгська еврейська бгблготека (на базг публгчно! бгблготеки №32), створена за допомогою американського розподгльного комгтету Джойнт г товариства еврейсько! культури. Тут функцiонували абонемент еврейсько! лгтератури; вгддгл г музей гуда!ки; унгверсальний абонемент, загальний читальний зал, книгосховище. Бiблiотека обслуговувала в цей перюд три тисячг читачгв, з яких бгля 30% - евре!. Одним з основних принципгв роботи бгблготеки стала !! доступнгсть
для всього населення мгста незалежно вгд вгку, нацгональностг, вгросповгдання г соцгального стану. При бгблготецг був вгдкритий г унгверситет еврейсько!' культури, де читалися лекцг! з гсторп, еврейсько! лгтератури. Також при унгверситетг працювали курси молодих екскурсоводгв, якг вчилися проводити екскурсг! по еврейськгй Одесг. У бгблготецг регулярно органгзовувалися книжковг виставки, виставки художникгв Одеси. Активно спгвпрацювала еврейська бгблготека зг сво'ми колегами з Кишинева - еврейською бгблготекою гменг Мангера. Таким чином, еврейська бгблготека, що була створена на базг публiчноi, поступово перетворюеться в центр еврейсько! культури мгста. Здiйснюе обслуговування болгарського населення бiблiотека-фiлiал № 16 ЦБС для дорослих м. Миколаева та ш.
Аналгз бгблготечного обслуговування нацюнальних меншин Пгвдня Укра'ни показав, що в цьому реггонг воно здгйснюеться в основному, за допомогою публгчних бгблготек на загальних засадах. Тгльки в декглькох публiчних бiблiотеках, росташованих в мгсцях компактного проживання, е спецгалгзованг пiдроздiли.
Дослщження стану розробки питання про роль г мгсце публгчно!' бгблготеки по задоволенню гнформацгйних потреб нацгональних меншин дозволив дгйти таких висновкiв: публгчнш бiблiотецi належить провгдне мгсце в системг соцгальних комунгкацгй, що спрямовують свою дгяльнгсть на процес нацгонального вiдродження, вони сприяють оновленню знань, пропагуючи кращг зразки нацгонально'! художньо! лгтератури. У сво'Хй дгяльностг по нацгональному вгдродженню публгчнг бiблiотеки почали будувати свою дiяльнiсть, виходячи гз загальних принципгв, проголошених у «Концепцп нацгонального виховання» (1994р.): народностг, культуровгдповгдностг, етнгзацгг виховного процесу [4]. Щоб «захищати культурну iндивiдуальнiсть у свт, що швидко змiнюеться» [26, а3], публiчнi бiблiотеки повиннi були визначити стратеги дiяльностi щодо обслуговування нацюнальних меншин, аби вщповщати мiнливим вимогам свого часу.
Список використано1 л1тератури
1. Бiблiотека i вiдродження украХнсько! нацiональноi культури : зб. метод. матер. / Мш-во к-ри Укра'1'ни, Iн-т пiдв. квал. прац. к-ри. - К.,1991. - 32 с.
2. Бiблiотечне обслуговування, читацью потреби, iнтереси та запити бшоруського дитячого населення, яке проживае в Укра'ш (Iнформ-аналiт. довiдка за результатами соцюлопчного дослiдження) / Мiн-во к-ри Укра'ни; ДБУ; Iнформ. центр з питань к-ри та мистецтва; упор.: Медведева В.М., Саватеева О.Г. - К.,1993. - (Сер.: Бiблiотекознавство. Бiблiографознавство; Вип. 1).
3. Беляев, О.Г Роль бiблiотек у духовному вщродженш нацюнальних меншин в Укршш / О.ГБеляев, Т.Г.Пилипенко // Наукова б-ка в сучасному соцюкультурному контекстi : мiжнар. наук. конферер.,12-15 жовтня 1993. Ч.1. / АН Укра'ни; ЦНБ iм. В.1.Вернадського. - К.,1993. - С. 25-26.
4. Виховання громадянина. Психолого-педагопчний i народознавчий аспекти / П.Р.Ггнатенко, В.Л.Поклужний, Н.Г.Косарева, Л.В.Крицька. - К. : Гнститут змiсту i методiв навчання,1997. - 252 с.
5. Гниловська, Н.Ф. Вивчення читацьких штереав та попиту кримських татар на л^ературу нацiональних авторiв та видання рщною мовою / Н.Ф.Гниловська, Е.М.Машкова // Соцiологiчнi дослiдження в бiблiотеках: iнформ.-аналiт. бюлетень / Мш-во к-ри Укра'ни, Нацiон. парлам. б-ка Укра'ни. - К.,1994. - Вип.11. - С. 12-21.
6. Даньшина, И. Многонациональная литература и массовая библиотека / И. Даньшина // Сов.библиотековедение. - 1992. - №1. - С. 51-62.
7. Добко, Т.В. Бгблготеки г нацгонально-культурне вгдродження / Т.В.Добко // Наукова бiблiотека в сучасному соцюкультурному контекстг : мгжнар.наук. конфер.,12-15жовтня 1993. Ч.1 /АН Укра'ни; ЦНБ гм. В.1. Вернадського. - К.,1993. - С. 24 -25.
8. Добко, Т.В. Внесок бгблготек Укра!ни у вгдродження нацгонально! самосвгдомостг, духовностг, культури народу (на основг досвгду 80-90-х рокгв) / Т.В.Добко // Публгчнг бгблготеки: сучаснгсть г майбутне: зб. статей Мгжнарод. наук.-практ. конфер. -К.,1998. - С. 74-81.
9. Добко, Т.В. Масовг бiблiотеки Укра!ни в культурному розвитку суспгльства 80-х рокгв : автореф. дис. на здоб. ступ. канд. гстор. наук / Т.В.Добко. - К.,1994. - 20 с.
10. Добрынина, Н.Е Многонациональная отечественная литература и читательськая ориентация / Н.Е. Добрынина // Книга и чтение в зеркале социологии. - М.,1990. - С. 118-137.
11. Добрынина, Н.Е. К вопросу об изучении национально-особенного и интернационального в массовом чтении / Н.Е. Добрынина // Сов.библиотековедение.
- 1976. - №4. - С. 31-43.
12. Добрынина, Н.Е. Состояние чтения в 70-80гг.: стат.-социолог.обзор / Н.Е. Добрынина, А.И. Рейтблат // Книга и чтение в зеркале социологии. - М.,1990. - С. 14-16.
13. Дьячков, М.В. Задачи библиотек в сохранении и использовании местных языков. Постановка проблемы / М.В.Дьячков // Библиотековедение. - 1997. - №4. - С. 33-40.
14. Дьячков, М.В. Издание книг на национальных языках как база образования и библиотечной работы / М.В.Дьячков // Вестник БАЕ. - 2001. - №1. - С. 20-28.
15. Клюев, В.К От массовой библиотеки - к публичной / В.К.Клюев // Библиотековедение.
- 1993. - №2. - С. 108-112.
16. Книга и чтение в жизни советского села: Проблемы и тенденции. - М. :Книга,1978. -184 с.
17. Конституцгя Укра!ни та вгдродження культури нацгональних меншин Одещини : наук.-практ.конфер.(12-13 червня 1997р.) / Упоряд. М.Г. Польовий. - Одеса :Маяк,1998. - 104 с.
18. Корнгенко, А.П. Результати дослгдження потреб г запитгв читачгв окремих нацгональних груп населення республгки як один з важливих факторгв формування фонду краезнавчо! лгтератури / А.П. 19.Коршенко //Краезнавча робота бгблготек-фактор патрготичного г гнтернацгонального виховання населення : матергали республ. наук.-практ. конфер. працгвниюв обл. б-к УРСР. - К.,1990. - С. 76-82.
19. Макарова, А.Л. Библиотекам о национальных группах населения Украины / А.Л. Макарова // Сов.библиотековедение. - 1990 - №2. - С. 22-28.
20. Маркова, В. Модель органгзацг! бгблготечного обслуговування етнгчних меншин Укра!ни / В.Маркова // Вгсн. Кн. палати. - 1998. - №2. - С. 10-12.
21. Маркова, В.А. Бгблготечне обслуговування етнгчних меншин Укра !ни : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук / В.А.Маркова. - Х.,1998. - 16с.
22. Маркова, В.А. Библиотека как центр удовлетворения национально-культурных потребностей пользователей / В.А.Маркова // Информационная культура: прошлое, настоящее, будущее : междунар. науч. конф., Краснодар, Новороссийск,11-14 сент. 1996 г. : тезисы докл. - Краснодар,1996. - С. 392-398.
23. Навродська, С.Р. Деякг аспекти вивчення потреб бглоруського населення, що проживае в Укра!нг, у нацгональнгй книзг // Соцголопчш дослщження в бiблiотеках: 1нформ.-анал^. бюллетень / Мш-во культури Укра!ни; Держ. б-ка Укра!ни. - К.,1993.
- Вип.6. - С. 15-22.
24. О работе библиотек г.Киева с различными национальными группами / Сост. Цурина И.А.; науч.ред. Л.И. Куштанина;Мин-во к-ры СССР; ГБЛ. -М.,1991. - 5 с. - (Библ. дело. Информ. сообщ. №2; Вып. 6).
25. Омаров К.О. Руководство чтением в библиотеках с многонациональной читательской аудиторией // Сов.библиотековедение. - 1987. - №1. - С. 56-60.
26. Публiчнi бiблiотеки в iнформацiйному суспiльствi / Британська Рада в Укршш. -К.,1998. - 36с.
27. Соцiальнi функцп бiблiотек в сучасних умовах / Мш-во культури Украши; Нац. парлам. б-ка Украши. - К., 1995. - 15 с.
28. Читацью штереси та попит на украшську художню лiтературу в бiблiотеках республши: (основнi пiдсумки республiканського соцiологiчного дослщження, провед. Держ. республ. б-кою для дггей в 1989-1990рр. - К.,1990. - 145 с.
29. Читацью запити молодi Украши та ступшь ïx задоволення в бiблiотеках Украши: (за результатами 1-го етапу комплексного сощолопчного дослщження «Молодий читач Украши початку 90-х роюв») / Скл.: Крамар С.М. та iн.; Держ. б-ка Украши для юнацтва. - К.,1993. - Вип.1: Соцiолог.- шформ. бюлетень. - 1993. - 42 с.
30. Чтение в культурной жизни советского человека / Сост. Л.А.Ситникова. - М.,1988. -32 с. - (Культура и искусство в СССР. Сер. «Библ.дело и библиогр»: Экспресс-информ; Вып.1).
Стаття надшшла до редакцп 19.12.2014
A.I. Sydorenko
THE READER OF THE LAST QUARTER OF THE 20TH CENTURY AND HIS VISION OF ROLE AND PLACE OF THE PUBLIC LIBRARY IN SATISFACTION OF NEEDS OF THE NATIONAL MINORITIES IN THE SYSTEM OF SOCIAL COMMUNICATIONS OF SOCIETY
The article is devoted to description of the readers who are the representatives of the national minorities and to activity of the public libraries in satisfaction of their informative needs in the 80s-90s years of the 20th century.
Key words: national minority, public library, informative needs of national minorities.
УДК 024:324.15 (477) Т.В. Сидоренко
КУЛЬТУРНО-ПРОСВ1ТНИЦЬКА ДШЛЬШСТЬ Б1БЛ1ОТЕК П1ВДНЯ УКРА1НИ в 40-80-Т роки XX ст.
У статт1 розглядаються питания культурно-просвтницько! д1яльност1 б1бл1отек Швдня Украши в 40-80-т1 роки XX ст. Визначеш основт напрямки I форми популяризаци лтератури.
Ключовi слова: культурно-просвтницька д1яльн1сть б1бл1отек, масова робота, популяризащя лтератури, Швдень Украши
Осмислення здобутюв та ролi культурно-просв^ницько!' дiяльностi 40-80-х роюв XX ст. у культурному розвитку Швдня Украши, вивчення досвщу тогочасних бiблiотек необхщш для вщтворення та збагачення уявлень про культуру Швдня Украши, для характеристики шляхiв становлення та розвитку ще!' дiяльностi. Окремi дослщження культурно-просв^ницько!' дiяльностi бiблiотек здшснет втизняними дослщниками Г.Бородшою, Н.Захаровою, Р.Кiрою, Л.Одиноко!', Н.Малиновською, Н.Солонською та iн., а також зарубiжними дослiдниками Р.Ахметзяновою,Т.1вановою, Т.Кiм, Н.Степановою.
Питання культурно-просв^ницько!' дiяльностi бiблiотек означеного перюду на
