CC BY
87
Педагогична д1яльн1сть вченого була багатогранна. Профес1онал1зм i выражений хист Д.М.0всянико-Куликовського вивiв його до вершини популярностi як викладача. Дiяльнiсть його рiзностороння i, головне, плщна, вiн викладае у п'ятьох вузах i середнiх навчальних закладах, працюе в педагогiчних журналах i газетах, стае шщатором створення нових програм, психолопчних дисциплiн, книжок, пiдручникiв, проводить роботу з оргашзацп вищих навчальних закладiв.
Список використано¥ л1тератури:
1. 0всянико-Куликовский Д. Н. Что такое национальность? / Д.Н. 0всянико-Куликовский // Украинский вестник. - 1906. - № 1, 2, 5, 6, 8, 11.
2. 0всянико-Куликовский Д.Н. Национальность как предмет политики / Д.Н. 0всянико-Куликовский // Украинский вестник. - 1906. - № 12.
3. 0всянико-Куликовский Д.Н. Литературно-критические работы. В 2-х томах. / Д.Н. 0всянико-Куликовский. - М.: Худож.лит., 1989. - Т.2. - 524 с.
4. Аникин Н.К. К переписке М.Горького с Д.Н.0всянико-Куликовским / Н.К. Аникин // М.Горький. Материалы и исследования. - Т.3. - М.-Л., 1941. - С.5-38.
5. Илюхин И.Г. Д.Н.0всянико-Куликовский - историк и критик русской литературы 1853 - 1890 гг. / И.Г. Илюхин // Учеш записки. - Харювський державний ушверситет iм. 0.М.Горького. - Т.ЬХХ. - Труди фшолопчного факультету. - Т.3.- Харюв, 1956. - С.12-30.
Стаття надiйшла до редакцп 20.04.2013 L.G. Dablo
ROLE OF D.M. OVSYANIKO-KULIKOVSKY IN CULTURAL AND EDUCATIONAL PROCESS IN UKRAINE AT THE END OF XIX - EARLY XX
CENTURY.
The article analyzes the journalistic activity D. Ovsyaniko-Kulikovskii, characterized educate scientists and investigated its role in the cultural and educational process in Ukraine at the end of XIX - early XX century.
Key words:
УДК 94:02(477) B.O. Кудлай
РОЗВИТОК Б1БЛ10ТЕЧН01 СПРАВИ B УКРА1Н1: ТЕ0РЕТИЧН1, Н0РМАТИВН1 ТА ЗМ1СТ0В1 ЗАСАДИ
В cmammi анал1зуютъся теоретичт, нормативш та 3Micmoei засади розвиток 6i6niome4Hoi справи в Украш. Принципи оргашзацп бiблiomечнoi справи розглядаютъся як система.
Ключов1 слова: бiблiomечнa справа, бiблiomекa, бiблiomекoзнaвcmвo, бiблiomечнa дiялънicmъ, бiблiomечнa система.
0гляд розвитку бiблiотечноi справи в Укрш'ш засвщчуе, що до друго'1' декади ХХ стшття украшська бiблiотечна галузь завжди була на високому рiвнi в контексп европейського розвитку бiблiотечноi справи. Проте, з 30-х i, особливо, 40-х роюв, украiнська бiблiотечна справа розвивалась в структурi радянсько'1' бiблiотечноi науки, щеолопя яко'1' i кращi науковi сили зосереджувалися в Мос^ та Леншградь Тут формувалися напрями наукових дослщжень, науковцi РРФСР представляли бiблiотечну громадсьюсть в мiжнародних установах, виступали на наукових конференщях, семiнарах, видавали майже
Bei б1бл1отечн1 журнали. Пщготовка фах1вц1в вищо' квал1ф1кац11 також проводилась у MocKBi й Леншград^ i тому не випадково, що в незалежнш Укра'ш бiблioтечна наука й oeвiта знаходяться на низькому рiвнi [1, с. 24].
Розкрити теоретичш, ieтoричнi та правoвi аспекти оргашзацп бiблioтечнoi справи, перспективи ii розвитку нам допомагають наукoвi пращ Л.А. Дубровшо' та 0.С. 0нищенка [2], В.0. 1льганаево'1 та М.С. Слободяника [3], M.I. Сенченка [4], 0.А. Задихайло [5].
Правова оргашзащя державно' пoлiтики Украши в галузi бiблioтечнoi справи грунтуеться на Конституцп Украши, Закoнi Украши «Про бiблioтеки i бiблioтечну справу» [6], нормативних актах галузi культури [7], мiжнарoдних договорах, згода на oбoв'язкoвieть яких надана Верховною Радою Укра'ни, шших правових актах та галузевих нормативно-методичних документах. На роботу бiблioтек в Укра'ш впливають близько 260 нормативних докумешив, якi ухваленi рiзними законодавчими iнeтитуцiями [5].
0днiею з важливих умов розвитку бiблioтек та бiблioтечнoi справи в Укра'ш було створення у 1992 рощ правового простору, а саме, основ законодавства Укра'ни про культуру [8, c. 11]. З набуттям Укра'ною незалежност законодавче забезпечення бiблioтечнoi галузi зазнало фундаментальних змш Воно почало розвиватися в комплет закoнiв про культуру, про бiблioтеки i бiблioтечну справу, про обов'язковий примiрник, про доступшсть шформацп та iнших нормативно-правових акпв, мiжнарoдних угод, ратифiкoваних Верховною Радою Украши [2, c. 448].
Бiблioтека та бiблioтечнi фонди були визнаш об'ектами нащонально'' культурно'' спадщини, що мають бути занесет до спещального Державного реестру нащонального культурного надбання. Передбачалося, що держава мае дбати про 'х розвиток та охорону, гарантувати вшьний доступ до пам'яток icтoрii та культури, музейних, бiблioтечних та архiвних фoндiв, забезпечити окремим сощальним групам громадян (дiтям дошкшьного вiку, учням, студентам, пенeioнерам та швалщам) доступ до культурних щнностей на пiльгoвих умовах. 0сновами законодавства заборонялося вилучення друкованих видань, твoрiв, експона^в, дoкументiв iз бiблioтечних, музейних i архiвних фoндiв, знищення об'екпв матерiальнoi i духовно' культури з щеолопчних та пoлiтичних мiркувань. Бiблioтеки як об'екти нащонально'' культури не тдлягали роздержавленню. У 1992 рощ окремо було прийнято такий нормативний акт, як Положення про Державний реестр нащонального культурного надбання [8, c. 18].
0скшьки бiблioтеки увшшли до складу нацioнальнoi системи науково- техшчно'1 iнфoрмацii i формування довщково-шформацшних фoндiв (обробка, зберiгання, поширення i використання iнфoрмацii, iнфoрмацiйне забезпечення юридичних та фiзичних oeiб), на них було поширено й законодавство у галузi шформацп, а саме, закони Украши «Про шформащю» [9] та «Про науково-техшчну iнфoрмацiю» [10], що д^ть з 1992 та 1993 роюв вiдпoвiднo.
Цей процес супроводжуеться докоршними змiнами у бiблioтечнoму законодавств^ типах та видах бiблioтек, cтруктурi i змieтi бiблioтечнoi дiяльнoeтi, вщкритп повного доступу до бiблioтечних фoндiв та iнфoрмацii, що в них мicтитьcя, нових засадах формування бiблioтечних реeурeiв.
У Закoнi Укра'ни «Про бiблioтеки та бiблioтечну дiяльнieть» [6] подано визначення основних понять галузi бiблioтечнoi справи: бiблioтека, бiблioтека-депoзитарiй, бiблioтечна послуга, бiблioтечна система Укра'ни, бiблioтечна справа, бiблioтечний фонд, бiблioтечнi ресурси, документ, депонування, користувач бiблioтеки, мiжбiблioтечний абонемент, централiзoвана бiблioтечна система.
Так, у ст. 1 <^блютечна справа» тлумачиться як галузь шформащйно", культурно' та осв^ньо' дiяльнoeтi eуeпiльeтва, спрямована на створення i розвиток мережi бiблioтек, формування, опрацювання, упорядкування та збер^ання бiблioтечних фoндiв, oрганiзацiю бiблioтечнoгo, iнфoрмацiйнoгo та дoвiдкoвo-бiблioграфiчнoгo обслуговування кoриcтувачiв
бiблioтeки, пiдгoтoвкy тa пiдвищeння квaлiфiкaцiï фaxiвцiв y гaлyзi бiблioтeчнoï cпpaви, нayкoвe тa мeтoдичнe зaбeзпeчeння poзвиткy бiблioтeчнoï дiяльнocтi [6].
Пoняття «бiблioтeкa» визнaчaeтьcя як iнфopмaцiйний, кyльтypний, ocвiтнiй зaклaд (ycтaнoвa, opгaнiзaцiя) aбo cтpyктypний пiдpoздiл, щo мae yпopядкoвaний фoнд дoкyмeнтiв, дocтyп дo iншиx джepeл iнфopмaцiï тa гoлoвним зaвдaнням я^го e зaбeзпeчeння iнфopмaцiйниx, нayкoвo-дocлiдниx, ocвiтнix, кyльтypниx тa iншиx пoтpeб кopиcтyвaчiв бiблioтeки.
У Зaкoнi poзглядaeтьcя пoняття бiблioтeчнoï cиcтeми Укpaïни як poзгaлyжeнa мepeжa бiблioтeк piзниx видiв, пoв'язaниx взaeмoдieю i взaeмoвикopиcтaнням бiблioтeчниx pecypciв. Бiблioтeчнa cиcтeмa Укpaïни фyнкцioнye та ocнoвi cкooпepoвaнoгo кoмплeктyвaння фoндiв тa oбpoбки дoкyмeнтiв, дoвiдкoвo-пoшyкoвoгo aпapaтy, взaeмoвикopиcтaння бiблioтeчниx pecypciв, a тaкoж opгaнiзaцiï нayкoвo-дocлiднoï, нayкoвo-бiблioгpaфiчнoï тa нayкoвo-мeтoдичнoï poбoти.
Цiкaвим e пoдaнe в 3a^m визнaчeння «дoкyмeнт» як мaтepiaльнoï фopми oдepжaння, збepiгaння, викopиcтaння i пoшиpeння iнфopмaцiï, зaфiкcoвaнoï нa ra^pi, мaгнiтнiй, кiнo-, фoтoплiвцi, oптичнoмy дтоку aбo iншoмy нocieвi [6]. Ta^ визнaчeння мae cyтo бiблioтeчнy кoнoтaцiю, тoж, нa нaшy думку, дopeчнo бyлo б викopиcтoвyвaти в oзнaчeнoмy зaкoнi тepмiн «бiблioтeчний дoкyмeнт».
Пщ пoняттям «дeпoнyвaння» poзyмieтьcя фopмa збиpaння i poзпoвcюджeння pyкoпиcниx poбiт, пepeвaжнo нayкoвиx.
Miжбiблioтeчний aбoнeмeнт (дaлi - MБA) - фopмa бiблioтeчнoгo oбcлyгoвyвaння, зacнoвaнa нa взaeмнoмy викopиcтaннi бiблioтeчниx фoндiв i дoвiдкoвo-пoшyкoвoгo aпapaтy бiблioтeк.
Цeнтpaлiзoвaнa бiблioтeчнa cиcтeмa (дaлi - U^C) - oб'eднaння бiблioтeк в eдинe cтpyктypнo-цiлicнe yтвopeння, куди вxoдить цeнтpaльнa бiблioтeкa ЦБC oб'eднye бiблioтeки зa aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльним пpинципoм y eдинe cтpyктypнo-цiлicнe yтвopeння для нaйбiльш eфeктивнoгo викopиcтaння бiблioтeчниx pecypciв paйoнy aбo мicтa. Дo cклaдy ЦБC вxoдить цeнтpaльнa paйoннa (мicькa) бiблioтeкa, paйoннa (мicькa) бiблioтeкa для дiтeй тa бiблioтeки, щo poзтaшoвaнi в мeжax aдмiнicтpaтивнoгo paйoнy (мicтa) нa пpaвax фiлiй. ЦБC пiдпopядкoвaнa вiддiлy кyльтypи мicцeвoï дepжaдмiнicтpaцiï.
Bизнaчeння змicтy бiблioтeчнoï cпpaви тa iншиx пoнять гaлyзi дae нaм пiдcтaви cтвepджyвaти пpo нaявнicть низки ocнoвниx фyнкцiй (iнфopмaцiйнa, кyльтypнa, ocвiтня, кyмyлятивнa тoщo) [11, c. 8].
B зaлeжнocтi вщ icтopичнoï eпoxи тa гeoгpaфiчнoгo poзтaшyвaння функцп бiблioтeчнoï дiяльнocтi тa пepeдyciм caмиx бiблioтeк були piзними. Haпpиклaд, якщo aнтичнi бiблioтeки в Aлeкcaндpiï тa Пepгaмi викoнyвaли кумулятивну, пiзнaвaльнy, cиcтeмaтизyючy, кyльтypнo-виxoвнy функцп (пpидiлялacь зтачта yвaгa opгaнiзaцiï poбoти бiблioтeки, пpaцi cиcтeмaтизyвaлиcя зa тeмaтикoю для зpyчнocтi пoшyкy тa кopиcтyвaння ними), то cepeдньoвiчнa бiблioтeкa Coфiйcькoгo coбopy в Kиeвi cлyгyвaлa «cкapбницeю» для книг, тобто викoнyвaлa cyтo кумулятивну функщю (книги poзглядaлacь в пepшy чepгy як кoштoвнicть). B Hoвий чac cтpiмкo пoчинae poзвивaтиcя нayкa i зaкoнoмipним cтae зaкpiплeння зa бiблioтeкaми нayкoвoï функцп. Лишe дeкiлькa cтopiч тoмy дo фyнкцiй бiблioтeк дoдaeтьcя бiблioтeчнe oбcлyгoвyвaння шиpoкиx вepcтв нaceлeння [3, c. 42].
Укpaïнcькa дocлiдниця Л. A. Дyбpoвiнa пpoпoнye пoдiляти ocнoвнi функцп бiблioтeчнoï cпpaви та двi кaтeгopiï, a caмe, та нayкoвi тa coцiaльнi функцп. Дo нayкoвиx вiднeceнo тaкi функцп: a) пiзнaвaльнa (cпpияння зaдoвoлeнню пoтpeб кopиcтyвaчiв бiблioтeк y oтpимaннi знaнь); б) пoяcнювaльнa (cтвopeння мeтoдичниx peкoмeндaцiй для eфeктивнoгo викopиcтaння бiблioтeчниx pecypciв); в) пpoгнoзyючa (aктивнe пoпepeджeння тa пiдгoтoвкa дo змiн y дiяльнocтi бiблioтeк); г) cиcтeмaтизyючa (пoкpaщeння бiблioтeчниx cиcтeм тa нaдaння 1'м eднocтi, цiлicнocтi, нeпpoтиpeчнocтi). Cepeд coцiaльниx фyнкцiй ocнoвними e: a)
кyльтypнo-виxoвнa (виpaжeння зaгaльнoï влacтивocтi тауки як дiючoгo фaктopy poзвиткy вае'1 люд^шх' кyльтypи, нayкoвoгo cвiтoглядy, cycпiльнoï cвiдoмocтi); б) фyнкцiя пpoдyктивнoï отли (e вaжливoю yмoвoю poзвиткy бiблioтeчнoï cпpaви, вiдiгpae poль oднieï з oпocepeдкoвaниx cил йoгo пpoгpecy, виcyвae й впpoвaджye в пpaктикy нoвi, пepcпeктивнi ^eï, щo cпpияють пiдвищeнню eфeктивнocтi i якocтi бiблioтeчнoгo oбcлyгoвyвaння нaceлeння); в) фyнкцiя coцiaльнoï мли (бiблioтeчнa cпpaвa cтвopюe явнi й лaтeнтнi пepeдyмoви змiни cycпiльcтвa, йoгo кyльтypи, пpичoмy цi змiни нocять пpoгpecивний xapaктep, нaпpиклaд, вaжливy coцiaльнy poль вiдiгpae iдeя iнфopмaтизaцiï cyra^o^a, пepшoджepeлoм я^' пoвиннe ввaжaтиcя бiблioтeкoзнaвcтвo) [2, c. 449].
Ocнoвнi функцп бiблioтeчнoï cпpaви пoв'язaнi з тим, щo нayкoвi знaння тa мeтoди бiблioтeкoзнaвcтвa викopиcтoвyютьcя для виpiшeннi пpoблeм, щo виникaють y пpoцeci cycпiльнoгo викopиcтaння iнфopмaцiï.
B тeopiï бiблioтeчнoï cпpaви визнaчaютьcя coцiaльнi функцп бiблioтeк. У визнaчeннi фyнкцiй пpинципoвe знaчeння мaють питaння: щo викoнye бiблioтeкa для cycпiльcтвa, якi oбoв'язки та нй пoклaдae cycпiльcтвo, якi зaвдaння бiблioтeкa дoпoмaгae виpiшyвaти cycпiльcтвy. Biдпoвiдь нa цe питaння дaeтьcя y caмoмy cлoвi «бiблioтeкa», якa пoxoдить вiд дaвньoгpeцькoгo cлoвa - ßtßXtoQ^Kn (ßtßMov - книгa, б^кп - мю^ збepiгaння), тoбтo «книгocxoвищe».
Функщя збepiгaння книг тa iншиx oпyблiкoвaниx дoкyмeнтiв, дoпoвнювaлacя фyнкцiями, якi пpитaмaннi книзi, дoкyмeнтy, лiтepaтypi: iдeoлoгiчнa, кyльтypнo-пpocвiтницькa, гeдoнicтичнa, peкpeaцiйнa, y шиpoкoмy кoнтeкcтi - iнфopмaцiйнa.
Дoкyмeнтaльнa функщя - пepшa з cyттeвиx функцш бiблioтeк, якa oтpимaлa iнcтитyцiйнe oфopмлeння. Пpизнaчeнням ïï e фopмyвaння дoкyмeнтaльнoï пaм'ятi людcтвa нa piзниx мaтepiaльниx нociяx, вiд pyкoпиciв дo мaшинoчитaниx бaз дaниx (MБД). Peaлiзyючи цю функщю бiблioтeки cклaдaють poзгaлyжeнy, i дocтyпнy для кoжнoï людини cиcтeмy фoндiв.
Iнфopмaцiйнa фyнкцiя - дpyгa cyттeвa coцiaльнa фyнкцiя бiблioтeки. Bora в пeвнiй фopмi зaвжди бyлa пpитaмaннa дiяльнocтi бiблioтeки, aлe ïï poзгopтaння пoчaлocя в XX ст., ^ли виниклa пoтpeбa в пepepoбцi знaчнoï кiлькocтi дoкyмeнтiв i пoдaння ïx змicтy в бiльш зpyчниx i oпepaтивниx фopмax.
Koгнiтивнa функщя в пpeдмeтнo-тexнoлoгiчнiй фopмi oтpимaлa poзвитoк в 80-тi poки XX ст. з пoявoю штyчнoгo iнтeлeктy тa eкcпepтниx cиcтeм. Знoвy ж ця функщя пoвнo poзкpивaeтьcя , пepш зa вce, в нayкoвo-тexнiчниx cпeцiaльниx бiблioтeкax.
Чepeз cyттeвi функцп бiблioтeки peaлiзyeтьcя coцiaльнe пpизнaчeння бiблioтeки як coцiaльнo-кoмyнiкaтивнoï cтpyктypи. Бiблioтeчнa opгaнiзaцiя да oбмeжyeтьcя тiльки дoкyмeнтнo-кoмyнiкaтивнoю дiяльнicтю, a ycмoктye в ceбe вcю piзнoмaнiтнicть кoмyнiкaтивниx вiднocин cycпiльcтвa [3, c. 64].
Cклaдoвими бiблioтeчнoï cпpaви зa кoнцeпцieю B. O. Iльгaнaeвoï тa M. C. Cлoбoдяникa e: 1) бiблioтeчнo-iнфopмaцiйнa дiяльнicть y дoкyмeнтaльнo-^му^^цтый пiдcиcтeмi cycпiльcтвa; 2) icтopiя cтaнoвлeння бiблioтeчнoгo coцiaльнoгo iнcтитyтy; 3) тeopiя бiблioтeчнoï дiяльнocтi; 4) opгaнiзaцiя фyнкцioнyвaння бiблioтeк тa бiблioтeчниx cиcтeм; 5) opгaнiзaцiя дiяльнocтi бiблioтeк тa бiблioтeчнa тexнoлoгiя; 6) yпpaвлiння бiблioтeкoю; V) бiблioтeчнe oбcлyгoвyвaння [3, c. 5].
B бiблioтeчнiй cпpaвi визнaчeнo тaкi ocнoвнi пpинципи [11, c. 136]:
- зaгaльнoдocтyпнicть бiблioтeчнoï cпpaви,
- пpiopитeт читaцькиx iнтepeciв,
- cиcтeмнicть бiблioтeчнoï cпpaви,
- oптимaльнa кoмбiнaцiя цeнтpaлiзaцiï й дeцeнтpaлiзaцiï, кoopдинaцiя тa кooпepyвaння бiблioтeчнoï дiяльнocтi, дepжaвнo-cycпiльний xapa^ep бiблioтeчнoï cпpaви.
Найважлив1шим принципом б1блютечно'1 справи е принцип загальнодоступност знания, шформацп, тобто принцип демократизацп й забезпечення р1вного для Bcix людей доступу до бiблiотечниx реcурciв. Мiжнародна федерацiя бiблiотечниx аcоцiацiй i установ (The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) прийняла програму «Загальна доcтупнicть видань», мета яко'1 «максимально повне забезпечення потенцшних потреб виданнями, де б i коли б не виникала в них потреба, виявлення перешкод у досягненш доступносп» [8, с. 174].
Принцип загальнодоступност реалiзуетьcя насамперед шляхом безперервного збшьшення числа бiблiотек i такого розмщення ïx на територп краши, щоб усе населення за мюцем проживання, роботи, навчання та вщпочинку могло в найбiльш зручнш формi систематично користуватися ними. Важливим показником рацюнально'1' оргашзацп бiблiотечного обслуговування е рiвномiрне внутрiшньомicьке розмiщення бiблiотек.
Розмiщення бiблiотек мае здiйcнюватиcя на оcновi таких принципiв: а) усшяке наближення бiблiотек до населення з метою ïx максимально'1' територiальноï доступносп; б) рiвномiрне розмiщення бiблiотек територiею села, мicта, облаcтi; в) облш етнiчниx особливостей населення; г) координащя i едине планування розмiщення бiблiотек [4].
Рiвномiрне розмiщення бiблiотек передбачае враxування чиcельноcтi населення житлового району. Найважлившою рисою, що конкретно виражае процес рiвномiрного розмiщення бiблiотек, е все бшьше подолання диcпропорцiй у забезпеченосп бiблiотечним обслуговуванням населення рiзниx районiв територп (зокрема, центральна i окрашник районiв мicта, невеликого та великого мюта тощо).
Кiлькicть i розмщення бiблiотек, особливо мicцевиx, залежать i вщ ряду iншиx умов: а) прийнятого радiуcа обслуговування; б) ступеня вщособленосп житлового району або населеного пункту; в) iмовiрноcтi використання бiблiотеки; г) щiльноcтi й чисельносп населення району; д) xарактеру i рiвня промислового розвитку; е) форми розселення та конф^урацп територп; ж) природниx умов [2, с. 451].
У сучаснш бiблiотечнiй практицi, як правило, мало враxовуетьcя вплив вщсташ на iнтенcивнicть використання бiблiотек. Тим часом зазначений фактор за шшж рiвниx умов сильно впливае на основш показники роботи бiблiотеки: кшьюсть читачiв, вiдвiдуванicть i книговидачу. Вщсоток читачiв зменшуеться зi збiльшенням вщсташ вщ мicця проживання i роботи населення до бiблiотеки.
Важлива умова принципу загальнодоступносп - забезпечення штелектуального доступу до шформацп, тобто можливють читача сприймати та осягати шформащю, i в такий cпоciб звертатися до iнтелектуальниx i культурниx цшностей cуcпiльcтва. Бiблiотеки займаються питаннями пщготовки читачiв до взаемодп з шформацшно^блютечними системами, прищеплюванням знань про загальш принципи передачi iнформацiï тощо. Ця проблема поеднуеться iз проблемою всован™ iнформацiйноï культури, тобто знанням того, як потрiбно використовувати iнформацiю, умшням ïï аналiзувати та оцiнювати [11, с. 137].
Якюно новий пiдxiд до вирiшення завдання доcтупноcтi шформацп пов'язаний iз впровадженням у бiблiотечну справу cучаcниx теxнiчниx заcобiв. Автоматизащя та iнформатизацiя дозволяють читачевi, не вжодячи за межi однiеï бiблiотеки, довiдуватиcя про склад фондiв iншиx бiблiотек, користуватися ïxнiми банками даниx. Це розширюе можливоcтi бiблiотек: поряд з обслуговуванням влаcниx фондiв в не'1 з'являеться не менш потрiбна читачевi можливicть - забезпечити доступ до зовнiшнix iнформацiйниx реcурciв. Так вщбуваеться переxiд до концепцiï обслуговування, що гарантуе рiвний доступ до влаcниx i зовнiшнix бiблiотечниx ресурав [12]. Вiдповiдно мiняетьcя i критерш оцiнки iнформацiйного потенцiалу бiблiотеки. Вш визначаеться тепер не обсягом фонду та системою каталопв, а ваею cукупнicтю наявниx у бiблiотеки заcобiв, що реалiзують доступ до ^форма^йн^ реcурciв у цiлому - влаcниx, регiону, кра'1'ни, cвiту. Сучаcнi теxнiчнi засоби надають читачевi насамперед штелектуальний доступ до iнформацiйниx реcурciв, що
перебувають за межами дано! б1блютеки, знания про !хне ¿снування. Лопчним насшдком цього знання е потреба ознайомитися 1з самими документами, ф1зичний доступ до них, який реал1зуеться звичайно за допомогою м1жб1блютечного абонемента (дал1 МБА). 0тже, першою обов'язковою умовою загальнодоступност1 стають широта й безперебшшсть взаемовикористання б1блютечних фонд1в, що може бути гарантоване активною участю в МБА б1блютек уах систем 1 в1домств, що вщповщають матер1альнотехшчному р1вню забезпечення техшчних процейв [8, с. 175].
Таким чином, дотримання принципу загальнодоступносп пов'язане з1 складною щл1сною системою взаемозалежних умов. Вивчення й реал1защя цього принципу ведеться за декшькома напрямками: ф1зичного та ¿нтелектуального доступу; ращонально! оргашзащ! 1нформац1йно-б1бл1отечного обслуговування; впровадження сучасних техшчних засоб1в; економ1чного 1 правового обгрунтування. Такий тдх1д вимагае тривало! 1 всеб1чно! розробки, тому мае бути закладений в конкретш середньо- 1 довгостроков1 плани та програми.
Перейдемо до розгляду другого принципу б1блютечно'! справи, а саме, прюритетносп читацьких ¿нтерес1в. Гумашстична спрямовашсть д1яльносп б1бл1отек виходить 1з системи щей, що в1дстоюють та обгрунтовують вищу щншсть людсько! особистосп. Людина мае право на в1льний розвиток 1 реал1защю сво!х потреб 1 ¿нтерес1в. Читацьк1 ¿нтереси 1 потреби -це вих1дний пункт, мета 1 критер1й ощнки д1яльносп б1бл1отеки [4].
Кожна людина проходить св1й шлях прилучення до культури та !! щнностей. Культура кожного 1ндив1да формуеться його способом життя, р1зними умовами та факторами. Звести до единого знаменника економ1чне, пол1тичне, естетичне мислення р1зних людей не можливо. Пр1оритет р1зномашття читацьких 1нтерес1в - це яюсно новий принцип оргашзащ! й функщонування б1бл1отечно! справи, що символ1зуе, з одного боку, в1дмову в1д монопольно!, бюрократично! системи, що реал1зовуе 1деолог1чний та оргашзащйний диктат над читачем, а з 1ншого - формування демократичних, гумашстичних засад б1бл1отечно! д1яльност1 [2, с. 452].
З позиц1! принципу пр1оритетност1 читацьких 1нтерес1в б1бл1отека в1дмовляеться в1д прагнення визначати, що краще читати кожному читачев1.
Необх1дшсть стимулювання, актив1защ! читацьких 1нтерес1в, сприяння !х розвитку закладена не т1льки в сусшльному призначенш б1бл1отеки, але й у вимогах самих читач1в до ¿нформац¿! 1 книги. У значно! частини читач1в шзнавальш мотиви не одержують конкретного вираження у вибор1 книг для читання.
Важливим об'ектом диференщащ! е книга (документ, публ1кащя), що характеризуеться винятковою 1ндив1дуальн1стю. Кожна книга розрахована на певн1 кола читач1в. Першорядне завдання б1бл1отеки полягае в тому, щоб створювати так1 умови, за яких книга зустр1чалася б з1 «сво!м» читачем. А це може в1дбутися за умови забезпечення взаемного ствв1дношення науково-теоретичного, практичного, художнього зм1сту книг конкретним читацьким потребам 1 1нтересам [13, с. 63].
Системн1сть б1бл1отечно! справи передбачае !! ототожнення з1 складною, динам1чною системою, як1й властив1: а) наявшсть складових частин (елеменпв, шдсистем); б) наявшсть т1сних зв'язюв м1ж ними; в) значущ1сть, що обумовлена взаемозв'язком 1 взаемод1ею структурних елемент1в; г) комб1нац1я в1дносно! самост1йност1 кожного окремого елемента з притаманними !м функщями, що забезпечують розвиток б1бл1отечно! справи в щлому [4].
Таке розум1ння б1бл1отечно! справи визначае необх1дн1сть системного п1дходу до !! оргашзащ!, функщонування та розвитку.
Цими умовами породжуються дв1 взаемозалежш вимоги: пропорщйшсть (зм1ст, ядро системносп) 1 планування (форма, зайб встановлення 1 зд1йснення системносп, формування пропорщй на вйх р1внях б1бл1отечно! справи).
У вйх групах б1бл1отечних пропорщй у якосп вихвдного та основного пункту виступають 1нформац1йн1 потреби. Пропорц1йн1сть, таким чином, припускае оптимальна
вiдпoвiднicть бiблioтeчниx pecypciв iнфopмaцiйним пoтpeбaм, тoбтo cвiдoмe визнaчeння тa пiдтpимкa нeoбxiдниx пpoпopцiй y poзпoдiлi бiблi3oтeчниx pecypciв вiдпoвiднo дo пoтpeб y ник. Цi пpoпopцiï мaють динaмiчний xapaктep, тoбтo poзвивaютьcя пiд впливoм пocтiйнo мiнливиx i зpocтaючиx iнфopмaцiйниx пoтpeб [2, c. 18].
Пpoпopцiйнicть тicнo пoв'язaнa зi збaлaнcoвaнicтю. Ocтaння являe coбoю oкpeмий випaдoк cтaнy пpoпopцiйнocтi, кoли пpoпopцiйнicть мoжe бути виpaжeнa кiлькicним зaxoдoм як cпiввiднoшeння (piзниця) мiж кoнкpeтнoю пoтpeбoю тa cтyпeнeм ïï зaдoвoлeння зa paxyнoк нaявниx pecypciв. Пpoпopцiйнicть знaчнo шиpшe зa змicтoм, нiж збaлaнcoвaнicть. Bora вiдoбpaжae нe тiльки кiлькicнo cпiввiднoшeння, aлe нacaмпepeд якicний cтaн cтpyктypи тa внyтpiшнix зв'язкiв бiблioтeчнoï cпpaви. Kpiм тoгo, пpoпopцiйнicть (диcпpoпopцiйнicть) xapa^eproye cтiйкicть бiблioтeчнoï cпpaви тa oкpeмиx ïï чacтин.
Icтoтнoю yмoвoю peaлiзaцiï вимoг пpинципy cиcтeмнocтi e зaбeзпeчeння взaeмoзв'язкy (пpoпopцiйнocтi) гaлyзeвoгo i тepитopiaльнoгo пiдxoдiв в opгaнiзaцiï бiблioтeчнoï cпpaви. Бiблioтeки гaлyзi, як пpaвилo, тepитopiaльнo poз'eднaнi, щo знaчнo oбмeжye мoжливocтi ïx пoгoджeнoгo poзвиткy. У той жe чac бiблioтeки piзниx гaлyзeй нapoднoгo гocпoдapcтвa, poзтaшoвaнi нa oднiй тepитopiï, взaeмoдiючи, yтвopюють тepитopiaльнe oб'eднaння [11, c. 139].
Koжний пiдxiд мae cвoï пoзитивнi pиcи. Гaлyзeвий пiдxiд дoзвoляe poзбyдoвyвaти внyтpiшньoгaлyзeвi зв'язки, eфeктивнo викopиcтoвyвaти pecypcи кoжнoï гaлyзeвoï бiблioтeчнoï мepeжi. Oднaк нa гaлyзeвoмy piвнi тepитopiaльнi ocoбливocтi oкpeмиx бiблioтeчниx мepeж бeз нaлeжнoï iнфopмaтизaцiï cтaють peaльнoю пepeпoнoю y poбoтi з вiддaлeними дoкyмeнтними pecypcaми. Пoзa пoлeм зopy зaлишaeтьcя бaгaтo питaнь, пoв'язaниx з тepитopiaльнoю opгaнiзaцieю бiблioтeчнoï cпpaви [4].
Tepитopiaльний пiдxiд cлyгye для вpaxyвaння вcьoгo кoмплeкcy yмoв poзвиткy бiблioтeчнoï cпpaви нa тiй aбo iншiй тepитopiï, виявлeння «вyзькиx мюць», oбгpyнтyвaння нeoбxiдниx зaxoдiв щoдo пoдoлaння poзpивy мiж piвнями бiблioтeчнoï cпpaви в piзниx paйoнax ^ama Tepитopiaльний пpинцип зaбeзпeчye кoopдинaцiю дiяльнocтi гaлyзeвиx бiблioтeчниx мepeж ycepeдинi peгioнiв, oбгpyнтyвaння iнфopмaцiйниx пoтpeб i бiблioтeчниx pecypciв кoжнoгo peгioнy, ïx eфeктивнe викopиcтaння, poзвитoк внyтpiшньopaйoннoï взaeмoдiï бiблioтeк, вcтaнoвлeння paцioнaльниx мiжpaйoнниx бiблioтeчниx зв'язкiв.
Плaнoвим yпpaвлiнням oxoплюeтьcя як бiблioтeчнa cпpaвa в цiлoмy, тaк i ва ïï лaнки. Бeз плaнyвaння нeмoжливo: здiйcнeння eдинoï (cтpyктypнoï i тepитopiaльнoï бiблioтeчнoï пoлiтики); poзpoбкa тa здiйcнeння peгioнaльниx i мiжpeгioнaльниx пpoгpaм; виpiшeння пpoтиpiч мiж iнфopмaцiйними пoтpeбaми тa бiблioтeчними pecypcaми; викopиcтaння eкoнoмiчниx peгyлятopiв для кepyвaння бiблioтeчними пpoцecaми тoщo. Уcпix бiблioтeчнoï дiяльнocтi нa вcix ïï piвняx визнaчaeтьcя нacaмпepeд якютю плaнyвaння [2, c. 23].
Уcпiшнo дiяти в yмoвax мiнливocтi cepeдoвищa здaтнa тa бiблioтeчнa cиcтeмa, яга нe пpocтo cтeжить зa змiнaми, a викopиcтoвye нoвiтню iнфopмaцiю для oпepaтивнoгo кopeктyвaння cвoeï дiяльнocтi. Плaн y цьoмy випaдкy бyдe дoкyмeнтoм, y якoмy визнaчaютьcя пopядoк, пocлiдoвнicть, тepмiни тa видaтки нa ви^тання взaeмoзaлeжниx дiй, якi cпpямoвaнo та дocягнeння нaмiчeнoгo кiнцeвoгo peзyльтaтy. Плaни мaють cлyжити poбoчими гiпoтeзaми (пpoгpaмaми, пepeдбaчeннями), якi пepeглядaютьcя в мipy вcтyпy нoвoï iнфopмaцiï пpo змши пepeдyмoв плaнy aбo yмoв ïx peaлiзaцiï. Oтжe, плaни мaють кopeгyвaтиcя.
Зa кoнцeпцieю M. I. Ceнчeнкa бiблioтeчнa cпpaвa e cyкyпнicтю бiблioтeк piзниx типiв i видiв [4]. Ta^ визнaчeння пiдтвepджye тeзy пpo тe, щo бiблioтeчнa cпpaвa являe coбoю cклaднy cиcтeмy, якiй влacтивa: нaявнicть cклaдoвиx чacтин, eлeмeнтiв тa тicниx зв'язкiв мiж ними; цiлicнicть, щй oбyмoвлюeтьcя взaeмoзв'язкoм i взaeмoдieю oкpeмиx eлeмeнтiв; кoмбiнaцiя вiднocнoï caмocтiйнocтi кoжнoгo eлeмeнтa cиcтeми з пpитaмaнними im фyнкцiями, якi тaкoж влacтивi бiблioтeчнiй cпpaвi в цiлoмy.
Зa знaчeнням бiблioтeки пoдiляютьcя та: 1) вceyкpaïнcькi зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння (тацютальш, дepжaвнi); 2) pecпyблiкaнcькi (AP ^им); 3) oблacнi; 4) мicькi; 5) paйoннi; 6) ceлищнi; V) ciльcькi.
Зa змicтoм бiблioтeчниx фoндiв бiблioтeки e: a) yнiвepcaльнi; б) гaлyзeвi; в) мiжгaлyзeвi.
Зa пpизнaчeнням бiблioтeки пoдiляютьcя нa: a) пyблiчнi (зaгaльнoдocтyпнi), у тoмy чиcлi cпeцiaлiзoвaнi для д^й, юнaцтвa, ocí6 з фiзичними вaдaми; б) cпeцiaльнi (aкaдeмiй мук, нayкoвo-дocлiдниx ycтaнoв, нaвчaльниx зaклaдiв, пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opгaнiзaцiй).
Пyблiчнi, cпeцiaльнi тa cпeцiaлiзoвaнi бiблioтeки мoжyть oб'eднyвaтиcя у цeнтpaлiзoвaнi бiблioтeчнi cиcтeми (нaдaлi U^C).
Koжнa oкpeмa бiблioтeкa викoнye cвoю пeвнy фyнкцiю зaлeжнo вiд ïï типу, виду, тepитopiaльнoгo пoлoжeння тoщo. Koжнa бiблioтeкa e eлeмeнтoм cиcтeми бiблioтeк.
Cпeцiaлiзoвaнi бiблioтeки ЦБC (ciльcькoгocпoдapcькi, нayкoвi, тexнiчнi, нayкoвo-тexнiчнi) нaлeжaть piзним мiнicтepcтвaм. Цi гaлyзeвi мiнicтepcтвa opгaнiзyють влacнi гaлyзeвi мepeжi бiблioтeк. Cepeд ycix циx бiблioтeк видшяють нaйбiльшi, якi cтaють мeтoдичними цeнтpaми для бiблioтeк cвoгo вiдoмcтвa [15, c. 6V].
Kopиcтyвaчi ЦБC мaють дocтyп дo eдинoгo бiблioтeчнoгo фoндy чepeз цeнтpaльнy бiблioтeкy aбo зpyчнy для ниx бiблioтeкy-фiлiю. Цeнтpaльнa бiблioтeкa ЦБC зaбeзпeчye: цeнтpaлiзoвaнe кoмплeктyвaння i o6po6^ бiблioтeчнoгo фoндy ЦБC; oпepaтивнicть нaдxoджeння нoвиx дoкyмeнтiв у ва пiдpoздiли cиcтeми; вивчeння пoтpeб кopиcтyвaчiв цeнтpaлiзoвaнoï бiблioтeчнoï cиcтeми, cтyпeня i^^oro зaдoвoлeння фoндaми.
Цeнтpaльнa бiблioтeкa H^C здiйcнюe cyмapний тa iндивiдyaльний oблiк дoкyмeнтiв, щo нaдxoдять дo ЦБ^ бiблioтeки-фiлiï вeдyть cyмapний тa iндивiдyaльний oблiк cвoгo фoндy. Цeнтpaльнa бiблioтeкa ЦБC peгyляpнo iнфopмye бiблioтeки-фiлiï ^o нoвi нaдxoджeння, cтвopюe дoвiдкoвo-пoшyкoвий aпapaт нa фoнд ЦБC, y тому чи^ звeдeнi кaтaлoги.
Haцioнaльнa бiблioтeкa Укpaïни вoлoдie пoтyжним фoндoм в^чизняник i нaйвaжливiшиx нayкoвo знaчyщиx зapyбiжниx дoкyмeнтiв i зaдoвoльняe нaйpiзнoмaнiтнiшi пoтpeби cycпiльcтвa, cпpияe poзвиткy нayки, ocвiти, кyльтypи, здiйcнюe мiжнapoднe cпiвpoбiтництвo у фopмyвaннi тa викopиcтaннi cвiтoвиx бiблioтeчниx pecypciв. Бiблioтeчний фoнд нaцioнaльнoï бiблioтeки Укpaïни e нaцioнaльним кyльтypним нaдбaнням Укpaïнcькoгo нapoдy, нeвiд'eмнoю cклaдoвoю чacтинoю кyльтypнoï cпaдщини тa пepeбyвae тд oxopoнoю дepжaви. Haцioнaльнa бiблioтeкa Укpaïни мac пpaвo нa oдepжaння oбoв'язкoвoгo бeзoплaтнoгo пpимipникa дoкyмeнтiв згiднo iз зaкoнoм [14].
Дepжaвнa бiблioтeкa - да бiблioтeкa зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння, щo здiйcнюe бiблioтeчнe, бiблioгpaфiчнe, iнфopмaцiйнe oбcлyгoвyвaння кopиcтyвaчiв i викoнye фyнкцiю вceyкpaïнcькoгo нayкoвo-дocлiднoгo, мeтoдичнoгo тa opгaнiзaцiйнoгo дайру бiблioтeк вiдпoвiднoï гaлyзi aбo кaтeгopiй кopиcтyвaчiв. Дepжaвнa бiблioтeкa тaкoж мae пpaвo нa oдepжaння oбoв'язкoвoгo бeзoплaтнoгo пpимipникa дoкyмeнтiв згiднo iз зaкoнoм [6].
Цeнтpaльнi бiблioтeки - да гoлoвнi бiблioтeки peгioнiв, якi зoбoв'язaнi фopмyвaти, збepiгaти тa нaдaвaти в кopиcтyвaння нaйбiльш пoвнe зiбpaння дoкyмeнтiв у мeжax cвoeï тepитopiï, opгaнiзoвyвaти взaeмoвикopиcтaння бiблioтeчниx pecypciв i нaдaвaти мeтoдичнy дoпoмoгy бiблioтeкaм piзниx видiв вiдпoвiдниx тepитopiй [6].
Ha тepитopiï oблacтeй yтвopюютьcя тepитopiaльнi бiблioтeчнi oб'eднaння cпeцiaльниx бiблioтeк. Tyт тaкoж видiляютьcя нaйбiльшi бiблioтeки пeвнoгo типу тa виду, якi cтaють цeнтpaльними для бiблioтeк cвoгo peгioнy, нaдaють мeтoдичнy дoпoмoгy iншим лaнкaм. Haпpиклaд, в Дoнeцькiй oблacтi e oблacнa yнiвepcaльнa нayкoвa бiблioтeкa iм. H. K. Kpyпcькoï, якa пoeднye в cиcтeмy вci iншi бiблioтeки peгioнy, нaдae 1'м мeтoдичнy тa пpaктичнy дoпoмoгy, пpoгнoзye poзвитoк бiблioтeчнoï cпpaви в oблacтi тoщo. Дoнeцькa oблacнa нayкoвo-мeдичнa бiблioтeкa e мeтoдичним цeнтpoм для вcix мeдичниx бiблioтeк
oблacтi.
У тaкий cпociб cиcтeмнicть бiблioтeчнoï cпpaви пpoявляeтьcя в кoмбiнaцiï i тepитopiaльниx, i гaлyзeвиx oзнaк poзмiщeння бiблioтeк нa тepитopiï ^шни тa yтвopeння бiблioтeчниx пiдcиcтeм в цшюш мeтoдичнi цeнтpи.
Oптимaльнa кoмбiнaцiя цeнтpaлiзaцiï i дeцeнтpaлiзaцiï бiблioтeчнoï дiяльнocтi y мoжливocтi бiблioтeк oб'eднyвaтиcь та oдиницi тepитopiï. Ha пpaктицi де oзнaчae, щй в мacштaбax ycieï ^шни мoжливo як icнyвaння цти^ цeнтpaльниx cиcтeм, тaк i icнyвaння caмocтiйниx бiблioтeк, щo кoмплeктyютьcя нeзaлeжнo вiд дepжaвнoï бiблioтeчнoï cиcтeми [15, c. 68].
Ocнoвним змicтoм пpoцeciв opгaнiзaцiï i фyнкцioнyвaння бiблioтeчнoï cпpaви e cпeцiaлiзaцiя бiблioтeк, тoбтo poзпoдiл дiяльнocтi з фopмyвaння тa викopиcтaння вiдпoвiдниx видiв бiблioтeчниx pecypciв i зaдoвoлeння вiдпoвiдниx iнфopмaцiйниx пoтpeб. Bидiляють тpи види бiблioтeчнoï cпeцiaлiзaцiï - cпeцiaлiзaцiя внyтpiшньoбiблioтeчнa, cпeцiaлiзaцiя oкpeмиx бiблioтeк тa бiблioтeчниx мepeж.
Двa пepшi види являють coбoю пpoцec фopмyвaння тa збiльшeння чиcлa caмocтiйниx бiблioтeк i бiблioтeчниx мepeж, xapaктep якиx визнaчaeтьcя нaпpямкaми дiяльнocтi гpyп, щй oбcлyгoвyютьcя (нaceлeння, opгaнiзaцiï). Cпeцiaлiзaцiя внyтpiшньoбiблioтeчнa виpaжaeтьcя в cпeцiaлiзaцiï cтpyктypниx пiдpoздiлiв i бiблioтeчниx пpaцiвникiв. Haйбiльш paцioнaльним, eкoнoмiчнo, тexнoлoгiчнo вигiдним мexaнiзмoм irnerpa^ï бiблioтeк ввaжaeтьcя цeнтpaлiзaцiя [11].
Цeнтpaлiзoвaнe кepyвaння бiблioтeкaми тa бiблioтeчними пpoцecaми здiйcнюeтьcя вищим opгaнoм кepyвaння (вищoю cиcтeмoю) i пpoявляeтьcя в дoвeдeннi oбoв'язкoвиx для викoнaння зaвдaнь i видены для цьoгo нeoбxiдниx pecypciв. Peaльнo цeнтpaлiзoвaнe кepyвaння нe мoжe oxoпити вce piзнoмaнiття бiблioтeчниx пpoцeciв i зв'язкiв.
Дeцeнтpaлiзaцiя бiблioтeчнoï дiяльнocтi - цe poзвитoк бiблioтeчнoгo caмoвpядyвaння в мeжax бiблioтeки. Boнa да тiльки пopyшye цeнтpaлiзoвaнo вcтaнoвлeнi мiж бiблioтeкoю тa вищoю cиcтeмoю зв'язки, a, тавтаки, дoпoвнюe ïx. ^му poзвитoк caмoвpядyвaння в мeжax caмocтiйнocтi бiблioтeки пiдвищye цiлicнicть, opгaнiзoвaнicть i cтiйкicть ваа cиcтeми.
Дo ocнoвниx пpинципiв бiблioтeчнoï cпpaви ми вiднecли i пpинцип кoopдинaцiï тa кooпepyвaння бiблioтeчнoï дiяльнocтi.
Koopдинaцiя - да взaeмoзв'язoк мiж бiблioтeкaми, згiднo з ïxньoю дiяльнicтю мiж coбoю тa poзмeжyвaння фyнкцiй мiж бiблioтeкaми зaлeжнo вiд ^'x^x типoлoгiчниx xapaктepиcтик.
Уа бiблioтeки нa тepитopiï кoжнoгo perio^ взaeмoдiють oднa з oднoю. Bзaeмoдiя мiж бiблioтeкaми, кoopдинyвaння ïx po6oto здiйcнюeтьcя нe тiльки нa тepитopiï oкpeмoгo peгioнy, aлe й y мacштaбax ycieï ^ama Функцп кoopдинaцiйнoгo цeнтpy викoнyють цeнтpaльнi бiблioтeки [3, c 32].
Koopдинaцiя oзнaчae да тiльки yзгoджeння, виpoблeння зaгaльниx нaпpямкiв y poбoтi, aлe й пoдiл фyнкцiй мiж бiблioтeкaми, дoзвoляe зaoщaджyвaти тpyдoвi тa фiнaнcoвi pecypcи. Haпpиклaд, згiднo з poзгaлyжeнням i типoлoгiчнoю xapaктepиcтикoю в дoпoмoгy oxopoни здopoв'я пpaцюють yнiвepcaльнi бiблioтeки тa мeдичнi бiблioтeки. Poзмeжyвaння фyнкцiй вiдбyвaeтьcя в тaкий cпociб: мeдичнi бiблioтeки oбcлyгoвyють фaxiвцiв в гaлyзi oxopoни здopoв'я мeдичнoю лiтepaтypoю, a вce iншe нaceлeння oбcлyгoвyють yнiвepcaльнi дepжaвнi бiблioтeки.
Iншим acпeктoм кoopдинaцiï e фopмyвaння кopигyвaльниx зaxoдiв для зaбeзпeчeння пoгoджeниx дiй opгaнiзaцiйнo нeзaлeжниx бiблioтeк (бiблioтeчниx cиcтeм).
У пpoцeci кoopдинaцiï вpaxoвyютьcя зaгaльнi тa cпeцiaльнi iнтepecи бiблioтeк, пpoвoдитьcя oцiнкa piвня ïx взaeмoзyмoвлeнocтi тa взaeмoзaлeжнocтi. Cyть кoopдинaцiï пoлягae, з oднoгo бoкy, в yзгoджeннi фyнкцiй oкpeмиx бiблioтeк i бiблioтeчниx мepeж мiж coбoю, з iншoгo бoкy - в yзгoджeннi ïx дiяльнocтi iз зaгaльними цiлями бiблioтeчнoï cиcтeми
[15, с. 70].
3 координащею т1сно пов'язаний принцип кооперування. Процес кооперування здшснюеться, як правило не за вказ1вкою центру, а з ¡шщативи самих б1блютек. Вш може охоплювати окрем1 регюни краши та носити м1жрег1ональний характер, а може охоплювати усю крашу та нав1ть виходити за меж державних кордошв [11, с. 141].
Розвиток кооперування призводить до ослаблення ¡ерарх1чних вщомчих структур, до змщнення горизонтальних (м1жв1домчих) б1бл1отечних взаемозв'язюв, що спираються на догов1рн1 вщносини.
0дним з основних принцитв оргашзацп i функцюнування б1бл1отечно'1 справи е його державно-суспшьний характер.
Вiдповiдно до Закону Украши «Про бiблiотеки i бiблiотечну справу» держава розробляе стратегiчнi завдання бiблiотечноi справи, формуе правову та нормативну базу бiблiотечноi дiяльностi, створюе систему бiблiотечних законiв i вщповщних пiдзаконних актiв [6].
Держава розробляе конкретш норми, що перешкоджають лшвщацп бiблiотек, не тiльки унiверсальних, але й галузевих. Держава бере на себе вщповщальшсть за формування та забезпечення умов цшсносп загальнодержавного бiблiотечного фонду. Держава забезпечуе зв'язок мiж видавництвами та бiблiотеками через книготорговельну мережу, тдтримуе розвиток матерiально-технiчноi бази, здшснюе прiоритетний розподiл фiнансових ресурйв у змiцнення та розвиток культури, у тому чи^ бiблiотечноi справи.
Державна фшансова пiдтримка здiйснюеться у двох формах - цшьове фшансування (у тому числi конкретних видiв дiяльностi незалежно вiд видiв бiблiотек) i встановлення податкових пiльг. У загальнодержавному масштабi органiзують пiдготовку та тдвищення квалiфiкацii бiблiотечних кадрiв, створюеться та фшансуеться система вищих i середнiх спецiальних навчальних закладiв, шститупв i курсiв пiдвищення квалiфiкацii.
Таким чином, бiблiотечна справа в Укрш'ш мае державно-суспiльний характер, тобто бiблiотеки фiнансуе держава з одного боку, а з шшого - суспшьство в особi громадських об'еднань i приватних осiб.
В низцi в^чизняних нормативних документiв вiдсутнi положення, яю регулювали б окремi аспекти дiяльностi бiблiотек в сучасному iнформацiйному просторi (наприклад, в 3аконi Укра'1'ни «Про бiблiотеки i бiблiотечну справу» вщсутне визначення поняття «електронна бiблiотека», з цього виходить, що низка електронних бiблiотек державних установ iснують за межами втизняного законодавства). В умовах св^ово'1 iнтеграцii бiблiотечних iнформацiйних ресурав удосконалення чинного законодавства Укра'1'ни з урахуванням мiжнародних правових стандартiв шформацшно^блютечно'1 галузi стае прiоритетним завданням держави. Невщкладним завданням мае стати розробка Мшютерством культури Укра'1'ни та Украшською бiблiотечною асоцiацiею державно'1 концепцii розвитку бiблiотечноi справи.
Список використано¥ лггератури
1. Слободяник М. С. Бiблiотека. Документ. Комунiкацii: вибранi працi
/ М.С. Слободяник; уклад. 0. Кириленко, за наук. ред. проф. В.Г. Чернеця. - К.: Лiра-К, 2010. - 308 с.
2. Дубровша Л. А. Бiблiотечна справа в Укрш'ш в XX стштп / Л.А. Дубровша, 0. С.
0нищенко. - К., 2009. - 530 с.
3. Бiблiотекознавство: теорiя, iсторiя, органiзацiя дiяльностi: пiдручник / За ред. М.С.
Слободяника, В.0. 1льганаево1. - X.: 0свiта, 1993. - 176 с.
4. Сенченко М. I. Проблеми бiблiотечноi справи в Украши наука, осв^а, шформатизащя
[Електронний ресурс] / М. I. Сенченко // Електронний фонд НБУВ iм.
В.1. Вернадского. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/
articles/crimea/1998/doc1/doc6.html.
5. Задихайло 0. А. Адмшютративно-правове регулювання б1бл1отечно'1 справи в Укрш'ш / 0.А. Задихайло // Зб1рник наукових праць Харювського нацюнального педагогичного ушверситету ím. Г.С. Сковороди «Право». - 2009. - № 9. - С. 97-101.
6. Про бíблíотеки í бíблíотечну справу: Закон Украши вíд 16 берез. 2000 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2000. - №23. - Ст.177.
7. Про культуру [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 14.12.2010 № 2778-VI. -Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
8. Збíрник нормативних докумешйв з бíблíотечноi справи / Упоряд. В.М. Василько та ш. ; ред. С. Л. Сачков ; Волин. нац. ун-т ím. Лес Украшки. - Луцьк, 2009. - 205 с.
9. Про шформащю: Закон Украши: За станом на 10.08.2012 / Верховна Рада Украши. -0фщ. вид. - К. : Парламентське видавництво, 2012. - 24 с.
10. Про науково-техшчну шформащю: Закон Украши вщ 25 черв. 1993 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1993. - №33. - Ст. 345.
11. 0ргашзащя дíяльностí бíблíотек: Навч. поабн. / В.0. 1льганаева, В.Я. 0нуфрíeва, М.С. Слободяник, В.Г. Попроцька. - Х., 1993. - 108 с.
12. Концепщя Державно! щльово! нащонально-культурно! програми створення едино! шформацшно! бíблíотечноi системи «Бíблíотека - XXI» [Електронний ресурс] : схвалено розпорядж. Каб. Мш. Украши вщ 23.12.2009 р. № 579-р. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1579-2009-%F0.
13. Швецова-Водка Г. М. Документ í книга в системí соцíальних комунíкацíй / Г.М. Швецова-Водка; Рíвнен. держ. гуманíт. ун-т. - Рíвне, 2001. - 438 с.
14. Про обов'язковий примíрник докумешйв: Закон Украши вíд 9 кв^ня 1999 р. № 595-XIV // Бíбл. вíсн. - 1999. - №4. - С.5-8.
15. Карпенко 1.В. «УФД / Бíблíотека» - система управлíння шформацшно^блютечними ресурсами / 1.В. Карпенко // Бíблíотекознавство, документознавство, íнформологíя. -К., 2004. - №1. - С. 62-73.
Стаття надшшла до редакцп 29.05.2013 V. O. Kudlay
LIBRARIANSHIP DEVELOPMENT IN UKRAINE: THEORETICAL, LEGAL AND CONTENT BASES
The article is devoted to the theoretical, normative principles and content development of libraries management in Ukraine. The principles of librarianship considered as a system.
Keywords: library management, library, library science, library activities, library system.
УДК 930.2(477)"16/17"
Ю.М. Нлкольченко, T.M. Нлкольченко
БАРОКОВА ТРАДИЦ1Я КОЗАЦЬКОГО Л1ТОПИСАННЯ У ЗОБРАЖЕНН1 БИТВИ
П1Д БЕРЕСТЕЧКОМ
Барокове зображення битви nid Берестечком 1651 року nocidae чшъне мгсце у козацъких лтописах Самов^ця, Григoрiя Грабянки та Самтла Величка.
Ключов1 слова: Нацюналъно-визволъна втна украгнсъкого нaрodу 1648-1658 рр., битва nid Берестечком, козацък лтописи Самов^ця, Григoрiя Грабянки та Самтла Величка, украгнсъка барокова кулътура.
Пюля Люблшсько! унп 1569 р., яка офщшно закршила об'еднання Польського королíвства í Великого князíвства Литовського в державу Рíч Посполиту на чолí з виборним
