CC BY
13
26. Публiчнi бiблiотеки в iнформацiйному суспiльствi / Британська Рада в Укршш. -К.,1998. - 36с.
27. Соцiальнi функцп бiблiотек в сучасних умовах / Мш-во культури Украши; Нац. парлам. б-ка Украши. - К., 1995. - 15 с.
28. Читацью штереси та попит на украшську художню лiтературу в бiблiотеках республши: (основнi пiдсумки республiканського соцiологiчного дослщження, провед. Держ. республ. б-кою для дггей в 1989-1990рр. - К.,1990. - 145 с.
29. Читацью запити молодi Украши та ступшь ïx задоволення в бiблiотеках Украши: (за результатами 1-го етапу комплексного сощолопчного дослщження «Молодий читач Украши початку 90-х роюв») / Скл.: Крамар С.М. та iн.; Держ. б-ка Украши для юнацтва. - К.,1993. - Вип.1: Соцiолог.- шформ. бюлетень. - 1993. - 42 с.
30. Чтение в культурной жизни советского человека / Сост. Л.А.Ситникова. - М.,1988. -32 с. - (Культура и искусство в СССР. Сер. «Библ.дело и библиогр»: Экспресс-информ; Вып.1).
Стаття надшшла до редакцп 19.12.2014
A.I. Sydorenko
THE READER OF THE LAST QUARTER OF THE 20TH CENTURY AND HIS VISION OF ROLE AND PLACE OF THE PUBLIC LIBRARY IN SATISFACTION OF NEEDS OF THE NATIONAL MINORITIES IN THE SYSTEM OF SOCIAL COMMUNICATIONS OF SOCIETY
The article is devoted to description of the readers who are the representatives of the national minorities and to activity of the public libraries in satisfaction of their informative needs in the 80s-90s years of the 20th century.
Key words: national minority, public library, informative needs of national minorities.
УДК 024:324.15 (477) Т.В. Сидоренко
КУЛЬТУРНО-ПРОСВ1ТНИЦЬКА ДШЛЬШСТЬ Б1БЛ1ОТЕК П1ВДНЯ УКРА1НИ в 40-80-т роки XX ст.
У статт1 розглядаються питания культурно-просвтницьког дiяльностi бiблiотек Швдня Украгни в 40-80-тi роки XX ст. Визначеш основт напрямки i форми популяризацгг лтератури.
Клю^о^^ слова: культурно-просвтницька дiяльнiсть бiблiотек, масова робота, популяризащя лтератури, Швдень Украгни
Осмислення здобутюв та ролi культурно-просв^ницько'' дiяльностi 40-80-х роюв XX ст. у культурному розвитку Швдня Украши, вивчення досвщу тогочасних бiблiотек необхщш для вщтворення та збагачення уявлень про культуру Швдня Украши, для характеристики шляхiв становления та розвитку ще'1 дiяльностi. Окремi дослщження культурно-просв^ницько'' дiяльностi бiблiотек здшснет в^чизняними дослщниками Г.Бородшою, Н.Захаровою, Р.Юрою, Л.Одиноко'', Н.Малиновською, Н.Солонською та ш., а також зарубiжними дослiдниками Р.Ахметзяновою,Т.1вановою, Т.Юм, Н.Степановою.
Питання культурно-просв^ницько'' дiяльностi бiблiотек означеного перiоду на
сьогоднi ще недостатньо вивчеш, а отже, потребують комплексного наукового осмислення.
Метою дано! статп е дослiдження окремих аспектiв культурно-просв^ницько! дiяльностi бiблiотек Пiвденного регюну Укра!ни у перiод 40-х - 80-х роюв XX ст.
Бiблiотеки Пiвдня Укра!ни в перiод Велико! В^чизняно! вiйни знаходилися на окупованш територп i тому !х функщонування було обмеженим, велика частина бiблiотек знищена, зруйнованi будiвлi бiблiотек, втрачена частина фондiв. Так, з бiблiотек м. Одеси пiд час вшни вивезено 600 тисяч примiрникiв книг [6, с.55]. Втратили сво! фонди майже ус шкiльнi бiблiотеки Одесько! области у 1946 роцi тут функщонували лише 383 шкiльнi бiблiотеки та й то виключно за рахунок дарiв вiд населення [1, с.326]. У 1942-1943 роках були обстежеш i вивезенi фонди бiблiотек Миколаева, Одеси та Херсону. Постраждали фонди бiблiотеки Микола!вського педагогiчного шституту, вивезена значна частина фонду бiблiотеки Микола!вського iнституту кораблебудування. Але бiблiотеки завжди вiдiгравали визначну роль в пол^ичнш i культурнiй освiтi населення, спрямовували свою дiяльнiсть на пропаганду патрютизму, проводили антифашистську агiтацiю рiзними, доступними формами. Бiблiотекарi бiблiотек Швдня Укра!ни долучалися до випуску шформацшних плакатiв, листiвок, створювали пересувнi бiблiотечки для забезпечення во!шв лiтературою. Серед форм можна вщзначити полтнформацп, голосш читання, доповiдi, лекцп, для яких активно використовувалися газетш публшацп з подiями з фронту.
I лише невелика кшьюсть бiблiотек зумiли в часи вшни, в перюд окупацп зберегти сво! фонди. Прикладом тако! бiблiотеки е Микола!вська Перша мюька районна бiблiотека (нинi Центральна мюька бiблiотека iм. М.Л. Кропивницького Централiзованоi бiблiотечноi системи для дорослих м. Миколаева). Пщ час вiйни тд керiвництвом завщуючо! М.Ф.Карлiнг бiблiотека зумша зберегти сво! фонди. А вже на другий день тсля звшьнення мiста - 29 березня 1944 року бiблiотека почала обслуговувати користувачiв мiста. Також треба назвати i Микола!вську дитячу бiблiотеку №1, яка в повоенш роки почала роботу зi збору матерiалiв про життя та подвиг микола!вських школярiв Шури Кобера та Вiтi Хоменко, в результат чого в 1959 рощ 15 жовтня ршенням Сталiнського (ниш Леншського) райвиконкому бiблiотецi присвоено iм'я пiонерiв-героiв.
Повоенний перiод характеризуеться активною участю бiблiотек в iдеологiчному забезпеченш усiх полiтичних та господарських кампанш, що проходили в кра!ш та на !! Пiвднi. Дiяльнiсть бiблiотек була спрямована на забезпечення високого щейно-пол^ичного рiвня роботи по пропагандi марксизму-ленiнiзму, рiшень Комушстично! партп i Радянського уряду, комунiстичному вихованню трудящих, тдростаючого поколiння. Вiдриваються новi бiблiотеки, вiдновлюеться дiяльнiсть окремих бiблiотек Швдня Укра!ни. Так, 11 грудня 1946 року Микола!вська мiська рада депутатсв трудящих прийняла рiшення «про вщновлення дiяльностi колишньо! вчительсько! бiблiотеки» з тдпорядкуванням обласному комiтету профспiлок пращвниюв початкових i середнiх шкiл. Бiблiотека формуе фонд педагопчно! лiтератури, створюе каталоги, картотеки, що дае змогу оргашзовувати обслуговування освiтян мiста. На початку 1949 року фонд бiблiотеки налiчував тiльки 680 примiрникiв, оргашзовано передплату на всi педагогiчнi видання кра!ни, що й дотепер користуються попитом в осв^янсько! спiльноти репону [13, с.170].
Вiдновлюеться процес пропаганди радянсько! книги. Вiдповiдно до Наказу Ком^ету у справах культпросвiтустанов УРСР вщ 22 березня 1947 року особлива увага придшялась iдейно-полiтичному вихованню читачiв, удосконаленню масово! роботи. Використовуються рiзнi форми пропаганди лiтератури: в основному - традицшш, але були й новаторсью (для того часу) форми. Так, у Микола!вськш педагопчнш бiблiотецi з 1964 року дiяло два унiверситети - для вчшешв i для працiвникiв дошкiльних закладiв. Крiм того, дiяли два клуба: «Смолоскип», на якому молодi вчшеш мали можливiсть поспiлкуватися i ознайомитися з новою л^ературою в методищ викладання предметсв навчального циклу, та
клуб ветеранiв педагопчно' працi «Дружба». В 60-тi роки зародилася традищя проводити щомiсяця Дш iнформацГi для шкiльних бiблiотекарiв.
У другш половинi 40-х - першш половинi 50-х рокiв ХХ ст. керiвнi органи держави звертали увагу на важливш ролi позакласно' та позашкшьно' роботи в життi д^ей, а також у формуваннi 'хнього свiтогляду. Отже, робота по оргашзацп культурного дозвiлля дiтей i 'х позашкшьно' роботи проводилась вiдповiдно вшовим особливостям дiтей, 'х iнтересам i запитам, спрямовуючи всю увагу на виховання дiтей в дусi радянського патрютизму i забезпечення 'м здорового i культурного вiдпочинку пiд час л^шх канiкул.
В кожному шкшьному клубi працювали бiблiотеки, в яких проводилися читацью конференцп, бесiди, читки газет, журналiв та книг, влаштовувалися радiопередачi та демонстрування кiнофiльмiв, фiзкультурнi змагання, самодiяльнiсть учнiв, iгри та шше [3]. Така робота бiблiотек в пiонерських оздоровчих та трудових таборах сприяла формуванню здорового способу життя, полiтичного та iдейного рiвня майбутнiх будiвникiв комунiзму.
Дослiдження культуро-просв^ницько' дiяльностi бiблiотек у повоенний перюд дозволило виявити, що з метою пожвавлення пропаганди книги серед молод^ ЦК ВЛКСМ прийняв Постанову, в якш основним завданням комсомольських оргашзацш визначаеться здiйснення допомоги масовим бiблiотекам у справi пропаганди книги. Комсомольсью оргашзацп зобов'язували спецiально обговорювати питання роботи бiблiотек, тематику читання молод^ проводити огляди ново'' лiтератури та iншi заходи. Ця робота сприяла залученню молодi до культурно'' роботи, читання, осв^и [1, с.329].
В бiблiотеках Пiвдия Укра'ни за допомогою окремих комсомольських органiзацiй створювалися «гуртки книги», лiтературнi гуртки. В деяких бiблiотеках такi гуртки вiдновлювалися, так як 'х активнiсть спостерiгалася ще у 30 -х роках XX сгашття. Також серед заходiв у зв^ах бiблiотек кiнця 40-х - початку 50-х роюв е вщомосп про проведення читання вголос. Серед книг - художш твори А.П. Чехова, М.М. Коцюбинського та ш., науково-популярна, полiтична книга. Особлива увага придшялась залученню до читання сшьсько' i роб^ничо' молодi, пiдлiткiв, яю ще не мали середньо' осв^и. Отже, бiблiотечнi заходи допомагали формуванню 'х свiтогляду, ознайомленню з шформащею з рiзних галузей знань та розумшня особливостей художньо' лiтератури i виховання любовi до читання.
Треба вщзначити, що в цей перюд виходить низка нормативних документiв, орiентованих на змiцнення та удосконалення роботи бiблiотек кра'ни. Так, у 1946 рощ Ком^ет у справах культурно-осв^шх закладiв при Радi Мiнiстрiв Укра'ни зобов'язав музе'', будинки культури, бiблiотеки й iншi культосвiтнi заклади посилити краезнавчу роботу, яку мали здшснювати ушверсальш обласнi та науковi бiблiотеки, бiблiотеки унiверситетiв, вищих навчальних закладiв i музе'в. До краезнавчо' роботи залучали масов^ дитячi, шкiльнi та спещальш науковi бiблiотеки. У Постановi ЦК КП (б) «Про стан бiблiотек на Укра'ш i заходи до полшшення 'х роботи» (1948р., 8 липня) проголошуеться необхiднiсть коршно' перебудови бiблiотек з метою залучення 'х до комунiстичного розвитку кра'ни.
Республiканська нарада бiблiотечних працiвникiв Укра'ни у 1948 роцi визнала бiблiотеки усiх систем i вiдомств щейно-пол^ичними осередками, котрi повиннi були впливати на формування свщомосп трудящих, доводити до них пол^ику партп та уряду, значимють виконання завдань комушстичного будiвництва. Слiд зазначити, що на цш нарадi був затверджений суто прагматичний тдхщ до бiблiотечного краезнавства. Н.М. Кушнаренко вiдзначае, що за роюв сталiнiзму бiблiотечне краезнавство було змютовно обмеженим. Бiблiотеки Укра'ни зосередили сво' зусилля на ознайомленнi читачiв з перебiгом виконання виробничих плашв свое' областi, району, мiста, села, тдприемства, колгоспiв, на пропагандi л^ератури про досвiд передовикiв, котрi перевиконують норми, а також на доведены до широких кiл користувачiв i населення соцiалiстичних зобов'язань i мобшзацп на 'х виконання. Стимулом для краезнавчо' роботи бiблiотек у повоенне
десятилiття стали i численнi ювiлейнi поди: роковини Жовтнево! револющ!, Велико! в^чизняно! вiйни, юторичш дати, пов'язанi з краем, оргашзащею чи установою, життям i дiяльнiстю видатних уродженцiв i мiсцевих дiячiв, ювше! бiблiотек тощо [7, с. 426].
В повоенний час в культурно-осв^шх установах проводиться активна робота з метою поширення пол^ичних i наукових знань, яку здiйснювали лекщйш бюро i лекторськi групи Ком^ету в справах культурно-освiтнiх установ УРСР. Така робота проводилася в бiблiотеках i клубах мiст i сш Пiвдня Укра!ни. Рiзноманiтною була тематика лекщй, яка охоплювала всi сторони внутршнього i мiжнародного життя республши i кра!ни в цiлому, рiзних галузей науки i культури.
Широко використовувалися таю форми масово-пол^ично! роботи, як бесщи, голоснi читання газет i журналiв, колективнi прослухування радю. До речi, цi форми використовували i клубнi установи, особливо у сшьськш мiсцевостi. Активно використовувалась наочна аптащя. Найбiльш поширеними !! формами були виставки, плакати, заклики, карти, дiаграми. У примщеннях культосвiтнiх установ представляли дошки показниюв соцiалiстичного змагання, дошки пошани. Серед форм виховно! роботи були тематичнi вечори, зустрiчi з передовиками виробництва, ветеранами револющ!, громадянсько! i Велико! В^чизняно! воен, Героями Радянського Союзу i Героями Сощалютично! Працi. Багато вечорiв приурочувалось револющйним i радянським святам, видатним пол^ичним подiям, проблемам комунiстичного будiвництва [12, с.258].
Але не вс сiльськi бiблiотеки мали змогу проводити масовi заходи такого масштабу, так як мали недостатш обсяги фондiв, примiщення деяких бiблiотек в роки вшни були зайнятi для шших потреб i використовувалися не за призначенням, матерiальна база бiблiотек була дуже слабкою. У фондах сшьських бiблiотек було багато застаршо! л^ератури, не вистачало дитячо!, художньо!, науково-популярно!, довщково! лiтератури, перевага вiддавалася поповненню фондiв суспiльно-полiтичною лiтературою. Вагому частину фонду складали пращ класиюв марксизму--лешшзму: твори Марка, Енгельса, Ленша, !х кiлькiсть коливалася сотнями примiрникiв. Сiльськi бiблiотеки розглядалися в цей час як певний шструмент впливу на селян для виконання як пол^ичних, так i сiльськогосподарських завдань, а також для формування культурного рiвня сшьського населення.
Треба констатувати, що у 40-х роках XX ст. завдання бiблiотек були переглянутi вщповщно до iдеологiчних вимог радянсько! держави. Це було пов'язано з реоргашзащею довщково-пошукового апарату на базi так званих «рекомендащйних каталогiв» (концепцiя росшського вченого З.М. Амбарцумяна), яка сприяла розподшу каталогiв на службовi та читацью, що вiдповiдно обмежувало шформащю про фонди бiблiотек. Отже, до службових каталогiв була переведена дореволющйна, военна лiтература, до читацьких - повоенна, яка повинна була сприяти тдвищенню iдейно-теоретичного рiвня населення. Ця робота була проведена i в бiблiотеках Пiвдня Укра!ни, що, безумовно, обмежувало вибiр лiтератури та свободу читання.
1950-1953 роки характеризуються цензурними «чистками» бiблiотечних фондiв, видавничо! продукцп. Особлива увага в цi роки придшялася бiблiотекам унiверситетiв. За даними опублшованих видань, тiльки з Одеського ушверситету пiдлягали до списання за списками, тдготовленими Книжковою палатою, понад 20 тисяч примiрникiв [1].
У перюд 50-60 рр. певною мiрою активiзувався процес вiдродження освiтньоi та культурно-просв^ницько! сфери, розширилась мережа культурно-дозвшлевих установ. В бiблiотеках Пiвдня Укра!ни активiзуеться виставкова дiяльнiсть спрямована на вщзначення та висвiтлення видатних подш Радянсько! держави, свiтовоi культури, пол^ики партii. Особлива увага придiляеться пропагандi матерiалiв з'iздiв, конференцiй, пленумiв партп. Готуються рекомендацiйнi покажчики, списки л^ератури. Допомогою в органiзацii масово!
та виставково' роботи бiблiотек слугував посiбник авторiв 1.Д. Золотоверкова, Г.М. Плеського та Я.Ш. Праймана «Бiблiотека i книга: Як корисуватися бiблiотекою: посiбник для чш^в» (1949 р.), «Книжковi виставки», «Лiтературнi i читацькi конференцл» (автор Г.М. Плеський , 1955 р.) та ш.
Низка заходiв, присвячена 300^ччю возз'еднання Укра'ни з Роаею (1954 р.), пройшла у бiблiотеках рiзних типiв i видiв Швдня Укра'ни: виставки, тематичнi вечори, читацью конференцп за рекомендованою тематикою: «1сторична дружба великого росiйського та укра'нського народiв», «Спiльна iсторiя укра'нського та росшського народiв» тощо.
Тематичне наповнення масово' роботи бiблiотек пiвденного регiону Укра'ни з пропаганди краезнавчих знань у 50-т роки XX ст. наступне: «В добрый путь по родному краю», «Письменники краю (Микола'вщини, Одещини, Херсонщини)», «Знаете ли Вы свой край?» (виставки), «Люби и знай свой край родной» ^блютечний плакат), «Наш город», «Наш район в VI пятилетке» (альбоми вирiзок з газет), «Они создавали Советскую власть», «Из истории наших мест» (альбоми), виступи читачiв з доповщями про рщний край, написання школярами творiв краезначо' тематики i 'х подальше обговорення (читання), ^ри-вiкторини краезнавчого змюту, «З минулого рiдного краю» (бесщи), «Имена наших земляков на карте мира», «Этих дней не смолкнет слава» (л^ературш вечори), «Разговор читателя с писателем» (обговорення збiрок творiв письменниюв i поетiв краю, читацью конференцп), «Лiтописи районiв, мют», тижнi, мiсячники краезнавства, «краеведческие четверги», бесщи з краезнавцями-аматорами тощо. Досвщ дiльностi окремих бiблiотек Пiвдня Укра'ни з даного питання публiкуеться на сторшках журналу «Библиотекарь» [4,с. 46-48]. У статп представлений досвiд роботи Одесько' обласно' бiблiотеки з популяризацп книг мiсцевих письменникiв. Серед заходiв, що проводила бiблiотека - шдивщуальна робота з читачами, розробка плашв читання «Знай и люби свой город-герой», декади вщкритого доступу до полиць з поезiею мiсцевих авторiв, виставки творiв одеських письменникiв, випуск стшгазет з вiдгуками читачiв про книги мюцевих письменникiв.
У дiяльностi бiблiотек у цей перiод певного розвитку набували гумашстичш тенденцп, чому сприяла так звана «вщлига» кшця 50-х - середини 60-х рр. XX ст.
Пом^ною подiею в розвитку культурно-просв^ницько' дiяльностi бiблiотек Швдня Укра'ни стало створення у 1957 року держаного видавництва дитячо' л^ератури «Дитвидав», що дозволило поповнити фонди бiблiотек виданнями класично' i сучасно' вiтчизияноi та зарубiжноi лiтератури (художньо', науково-популярно', науково-фантастично', пригодницько') для д^ей дошкiльного, шкiльного та середнього шкшьного вiку, лiтератури для юних технтв, натуралiстiв та авiамоделiстiв [1, с. 364]. У 1959 роках на Швдш Укра'ни з'являються видавництва обласного рiвня: Одеське i Херсонське, яю сприяли поповненню фондiв бiблiотек.
У 1959 роцi вийшла Постанова ЦК КПРС «Про стан i заходи з удосконалення бiблiотечноi справи в кра'ш», яка вiдзначила вщставання бiблiотек у комунiстичному вихованнi трудящих i соцiалiстичному будiвництвi. Створюються державi комiсii для перегляду фондiв застаршо' лiтератури, пiдготовленi «Зведенi покажчики застарших видань». Серед напрямiв бiблiотечноi дiяльностi видiляються пропаганда лiтератури i формування фондiв бiблiотек. Обов'язковими стають виставки нових надходжень у бiблiотеки.
Значний стимул у 60-т1 роки отримала культурно-масова робота. Використовуються рiзнi форми залучення читачiв до бiблiотек: читацью конференцii, уснi журнали, вечори рiзних видiв. Одеська державна наукова бiблiотека iм. Горького стае бiблiотекою-центром з питань краезнавства твденних областей Одеси, Миколаева, Херсона.
Прiоритетним напрямом дiяльностi стае обслуговування читачiв масових бiблiотек. Пропаганда книги в бiблiотеках Швдня Укра!ни продовжуе розглядатися як один iз засобiв комунiстичного виховання. Бiблiотеками рiзних видiв проводяться тематичнi огляди л^ератури, вечори, читацькi конференцп, зустрiчi з письменниками i поетами, тощо. Пропаганда книги здiйснюеться i за допомогою оргашзацп вiдкритого доступу до книжкових фондiв, залучення вiдомих, видатних осiб до пропаганди лiтератури, обслуговування читачiв без вихiдних днiв, оргашзащя пересувних бiблiотек, вiдкриття пунктiв видачi книг тощо. Робота з пропаганди л^ератури координувалася з iншими культурно-осв^ними установами: музеями, архiвами, краезнавчими товариствами, товариствами «Знания», клубами, домами культури, загальноосв^шми школами тощо. Серед форм масово! роботи превалюють л^ературш диспути, читацью конференцп, вечори запитань i вiдповiдей.
Доброю традицiею у бiблiотекарiв районних та сiльських бiблiотек Пiвдня Укра!ни стала участь у проведенш свята врожаю, Дня колгоспника, Дня мехашзатора.
Бiблiотечнi працiвники з метою пропаганди книги проводять цiкавi заходи: читацью конференцп на тему «Комушзм - це не казка, а наше сьогодення», обговорення книг, вечори: «Партся наш керманич», «Радянська жшка - гордiсть кра!ни», диспути «Що прикрашае людину?» та ш.
Отже, бiблiотечна масова робота в 50-60рр. мала назву масово-пол^ично!, культурно-масово! роботи. Все активнiше в бiблiотеках складаються виставки, присвяченi розвитку культури (л^ература, мистецтво) та науки.
50-80 роки ХХ ст. в Укра!ш характеризуються поширенням росшсько! мови та витюненням нею нащональних мов (зрештою, як 1 в шших республ1ках Союзу) внасл1док пол1тики ушфшацл, яка проводилась центром для спрощення управлшських завдань та пов'язано! з цим фактично! русиф1кацп населення [14].
На початку 60-х рр. вщбувалися змши в демократичних тенденцiях держави. Потреби суспшьства в цей перюд орiентуються на отримання науково -техшчно! та суспшьно-пол^ично! шформацп [11]. Науковим бiблiотекам вiдводилася важлива роль у пропагандi суспiльно-полiтичного знання. У наукових бiблiотеках органiзовують лекторп, консультацп з роз'яснення рiшень з'iздiв, пленумiв, нарад комунiстичноi партii. У наукових бiблiотеках Миколаева, Одеси та Херсону запроваджений вщкритий доступ до довщкового фонду у читальних залах, оргашзовано постiйно-дiючi виставки нових надходжень. Створюються спещальш читальнi зали: зал суспшьних наук, сiльськогосподарських наук, зал л^ератури з мистецтва, спецвидiв технiчноi л^ератури, що сприяло активiзацii читацько! дiяльностi.
Створення системи науково-технiчноi iнформацii у 60-^ роки пов'язано з вщкриттям науково-технiчних бiблiотек у науково-дослiдних шститутах, пiдприемствах, активiзацii дiяльностi наукових бiблiотек. В них запроваджуеться методика «керiвництва читанням», що зумовило створення системи науково-шформацшно! дiяльностi бiблiотек на вах рiвнях, використання таких форм масового шформування, як вiдкритi перегляди, дш iнформацii, днi фахiвця, якi тзшше були впровадженi i у масовi бiблiотеки Пiвдия Укра!ни.
Також слщ вiдзначити, що у 60-х роках в бiблiотеках Пiвдня Укра!ни придшяеться велика увага рекомендацiйнiй бiблiографii, спрямованш на пiдготовку бiблiографiчних покажчикiв, адресованих масовому читачу, що було ствзвучно з дiяльнiстю бiблiотек i в шших регюнах Укра!ни. Основна мета полягала у допомозi в освоенш опублiкованоi лiтератури з рiзних галузей знань, що сприяло популяризацп сощалютично! культури, науки, творiв укра!нських письменниюв, поетiв тощо. Так, Одеська обласна бiблiотека з 1959 року складае i публiкуе рекомендацiйний покажчик «Л1тература про Одеську область», а з 1962 року - «Календар пам'ятних i знаменних дат Одесько! обласп», iншi бiблiографiчнi посiбники краезнавчого змюту.
У 60-тi роки розвиваеться i бiблiографiчна «шевченкiана», видаються бiблiографiчнi
покажчики, що заклали основу подальших дослщжень Кобзаря. На високому державному рiвнi вiдзначено 150-рiччя вiд дня народження Т.Г.Шевченка: розроблена система заходiв з проведенням конференщй, лекцiй, доповiдей на радю, публiкацiй у пресi. Вс бiблiотеки Пiвдня Укра'ни пiдтримали шщативу державного рiвня, використовуючи весь арсенал масових заходiв для читачiв рiзного вiку.
В 60-тi роки масовi бiблiотеки почали видiляти читацькi групи, сформоваш за спецiальними, вiковими, фаховими ознаками, за характером читацьких штереав тощо. Ця тенденцiя набула свого продовження в 70-80-х рр. ХХ ст., коли бiблiотеки, здiйснюючи масову роботу, об'еднували читачiв у клуби i значно активiзували масову роботу. Для цих роюв характерним е взаемодiя бiблiотек Пiвдия Укра'ни з рiзними соцiальними iнститутами: музеями, краезнавчими товариствами, школами, ам'ею тощо. Пропаганда л^ератури в бiблiотеках здiйснюеться за допомогою рiзноманiтних форм i методiв шдивщуально' i масово' роботи з читачами. Зокрема, в Одеськш обласнш бiблiотецi для пропаганди краезнавчо' л^ератури використовувалися книжковi виставки, перегляди, тематичш стелаж1, читацькi конференцп, лiтературнi вечори, бiблiографiчнi огляди, iндивiдуальнi та груповi бесiди з читачами, лекцп тощо [7, с. 435]. Бiблiотеки були нащлеш на координацiю зусиль з уама установами, якi здiйснюють краезнавчу дiяльнiсть у кра'.
На розвиток культурно-просв^ницько' роботи масових бiблiотек суттево вплинула постанова ЦК КПРС «О повышении роли библиотек в коммунистическом воспитании трудящихся и научно-техническом прогрессе» (1974 р.). Вщзначалося, що масовi бiблiотеки не могли успiшно розв'язувати аптащйно-пропагандистсью, виробничi та загально-освiтнi завдання. Не вистачало аптащйно-масово' лiтератури, сустльно-пол^ично' лiтератури. Пошук нових форм пропаганди л^ератури, у тому числi л^ератури про край, вело за меж «суто бiблiотечних» форм роботи. Примiром, краезнавча робота, яка вимагае не тшьки використання друкованого матерiалу, а й живе слово безпосередшх учасниюв дiй, авторiв книг, художникiв тощо.
Cуттевою ознакою 70-х рокiв XX столггтя е проведення централiзацii мережi масових бiблiотек з метою тдвищення 'х суспшьно' ролi. Овiдiопольський район Одесько' областi був обраний для проведення експерименту щодо централiзацii масових бiблiотек. Створення централiзованих бiблiотечних систем (ЦБС), единих бiблiотечних фондiв, вщповщно вiддiлiв единого бiблiотечного фонду, оргашзащйно-методичних вiддiлiв, вiддiлiв обслуговування, iнформацiйно-бiблiографiчних вщдшв сприяли активiзацii культурно-просвiтницькiй дiяльностi масових бiблiотек.
Так, в ЦБС для дорослих м. Миколаева (створена у 1978 рощ) використовувалися рiзнi форми роботи. Новою формою стали виставки та перегляди л^ератури з единого бiблiотечного фонду. Спочатку тематику виставок (переглядiв) готували ствроб^ники вщдшу разом з пращвниками органiзацiйно-методичного вiддiлу, а наприкшщ 70-х на початку 80-х роюв тематика формувалася за пропозищями бiблiотек-фiлiй ЦБС. Створювався графiк 'х проведення у всiх фiлiях, що давало можливють читачам всiх бiблiотек познайомитися з актуальними творами з рiзних галузей знань, а також книгами, яю надiйшли одиничними примiрниками в единий фонд ЦБС. Другий аспект, який треба вщзначити - це пщготовка працiвниками Центрально' бiблiотеки масових заходiв (вiд сценарiя до проведення) та 'х органiзацiя не тшьки для читачiв центрально' бiблiотеки, а й для читачiв фшй ЦБС. Переваги, на наш погляд, у такш роботi, полягали у тому, що масовий захщ був тдготовлений на бiльш високому рiвнi, так як готувався працiвниками Центрально' бiблiотеки, якi мали вищу осв^у, певний досвiд в органiзацii дано'' роботи, а залучаючи працiвникiв оргашзащйно-методичного вiддiлу, можна було використати ва новiтнi рекомендац^' щодо органiзацii масово' роботи та визначення '' впливу на читача, сприйняття вiдповiдноi шформацп, бiльш активному розвитку соцiокультурноi та сощокомушкативно"
функци. В умовах централ!заци також стае активнiшою робота з впровадження передового бiблiотечного досвщу. Центральна бiблiотека м. Миколаева активно впроваджуе передовий досвщ кра!ни, республши, областi щодо форм i методiв пропаганди фонду, проведення масових заходiв. Досвiд впроваджувався або окремими частинами, елементами, або у повному обсязi на основi аналiзу дiяльностi бiблiотеки, можливостей проведення вiдповiдних заходiв, складалися плани впровадження передового досвщу. Цей перюд для бiблiотеки характеризуеться проведенням великих масових заходiв в аудиторiях вiд 400 до 600 чоловш. У текстових звiтах бiблiотек цього перюду обов'язково вказуеться кiлькiсть чоловш, яка була присутня на масовому заходi [9;10].
Також у 70-х роках бiблiотеками рiзних видiв Швдня Укра!ни проведенi уснi журнали, читацью конференци, тематичнi вечори, присвяченi публшащям Генерального секретаря ЦК КПРС Л.1. Брежнева «Малая земля» i «Целина». Заходи проходили як в бiблiотеках, так i поза !х стшами - на пiдприемствах, в роб^ничих гуртожитках, в будинках культури, парках культури, виборчих дшьницях тощо. Отже, бiблiотеки в цей час залишалися опорною базою партшних органiзацiй, ввдгравали значну роль у донесеннi щей парти до мас [9;10].
Бiблiотеки здiйснювали пропаганду лiтератури за такими напрямами: суспшьно-полiтичне виховання, естетичне, моральне, трудове виховання, виховання здорового способу життя. По кожному напряму проводилися вщповщш заходи. В цей перюд бiблiотеки переходять на комплексну пропаганду книги серед читачiв, в якш беруть участь всi структуры пiдроздiли бiблiотек. Активiзуеться використання так званих клубних форм роботи, в основi яких - книга.
На розширення культурно-просв^ницько! дiяльностi бiблiотек вплинуло також створення культурно-спортивних комплексiв, тобто сукупшсть установ культури, мистецтва, народно! осв^и й iнших органiзацiй, що здшснювали культурне обслуговування населення в межах певного адмшютративного регюну. Прюритетне мiсце мали заходи, що вщповщали певним особливостям та iнтересам читачiв (вiковим, професiйним, духовним). Комплексний пщхщ зумовив розширення взаемоди бiблiотек з шшими установами, що сприяло пщвищенню якост заходiв, розширенню аудитори глядачiв заходiв, а вiдповiдно, i читачiв бiблiотек. Використання як традицiйно бiблiотечних так i клубних культурно -просв!тницьких форм роботи сприяло проведенню вечорiв-зустрiчей з дiячами науки, техшки, мистецтва, вечорiв вшанування передових людей, вечорiв-портретiв. У районах та селах Швдня Укра!ни бiблiотеки були оргашзаторами або учасниками масових театралiзованих свят — свята весни, свята врожаю тощо.
Пом!тною подiею для розвитку культури Швдня Укра!ни стало вщкриття у 1971 рощ Микола!вського культурно-просв!тницького факультету Ки!вського шституту культури ¡м. ОС. Корнiйчука (ниш Вiдокремлений пщроздш «Микола!вська фшя Ки!вського нацiонального ушверситету культури ! мистецтв»), котрий почав готувати б1блютекар1в-б!блюграф!в вищо! квал1фшацп для б!блютек Швдня Укра!ни. Поступово в б1блютеках р!зних вид!в збшьшуеться кшьюсть пращвниюв з вищою осв!тою, а найкращ! випускники очолюють б1блютеки, структуры пщроздши в них. Майже вс директори провщних б!блютек Миколаева та районних б!блютек - випускники Микола!всько! ф!л!!. Значна частина випускниюв працюе ! в б!блютеках Херсонщини та Одещини. Таким чином, поява фах1вщв з вищою осв!тою позитивно впливало на оргашзащю роботи б1блютек, пщвищувало ¡мщж б!блютек серед населення, сприяло застосуванню форм культурно-просв!тницько! роботи, як! були ствзвучними загальному розвитку культури Швдня Укра!ни конкретного перюду.
Дослщники масово! роботи вщзначають, що б1блютечна практика 80-х роюв визначила ! нов! тенденци, зокрема культурно-дозвшлеве спрямування масово! роботи [11]. Технологи проведення молод!жних розважальних програм тих чаав «Что? Где? Когда?», «КВН», «А ну-ка, девушки», тзшше «Брейнринпв», «Поля чудес», штелектуальних
конкурав, турнiрiв були використанi у бiблiотечнiй практицi при проведеннi «лiтературного поля чудес», л^ературно' вiкторини, iнтелектуальних та ^рових конкурсiв тощо. Треба вщзначити, що такi заходи мали бшьш розважальний характер, а 'х активне використання та удосконалення у проведенш «дало пщставу називати бiблiотечну масову роботу «культурно-дозвiллевою дiяльнiстю»[11].
У другш половинi 80-х рокiв з процесом нацюнального вiдроджения розвиваеться i робота щодо бiблiотечного обслуговування нацюнальних меншин. Дослiдники окремих питань щодо бiблiотечного обслуговувания етнiчних меншин В. Маркова [8], формування документного потоку мовами нацюнальних меншин А. Сидоренко [14] визначають, що у перюд 40-80-х рр. диференцшоване бiблiотечне обслуговування етшчних меншин не здшснювалося. Якщо в 30-50-1! роки на розвиток нацюнальних культур вплинули репресп, що вщбувалися, то в 60 - 80 роки, а також частково i на початку 90-х роюв розвиток бiблiотечного обслуговувания здiйснювався у межах штернацюнального виховання. Придiлялася увага питаниям формування бiблiотечного фонду для задоволення потреб багатонацюнального складу населения, створення фондiв для окремих груп читачiв -представникiв нацiональних меншин, ролi бiблiотеки як центра нацюнально' культури.
За результатами дослiджения, проведеного Одеською ОУНБ (1997р.) «Вивчения складу i використання книжкових фондiв мовами нацiональностей, що компактно проживають в Одеськш областi» виявлено, що найзначнiшi за обсягом фонди мовами рiзних нацюнальних груп населения сформоваш в фондах публiчних бiблiотек Одесько' областi -21300 примiрникiв. З них найбшьший обсяг складае лiтература молдавською мовою - 19689 примiрникiв (92,4%). Л^ература iншими мовами мае невеликий обсяг: болгарською мовою -845 прим. (4,0%), на iдишi - 500 прим. (2,4%), iвритi - 200 прим. (0,9%), гагаузькою мовою -75 прим. (0,3%). В документних фондах публiчних бiблiотек молдавською мовою переважае художня л^ература - 88,7%, на другому мсщ - науково популярна л^ература - 5,6%, на третьому - майже однаковi показники виробничо' i навчально' лiтератури - 1,1% [14].
Треба вщзначити, що бiблiотеки Швдня Укра'ни, що обслуговують читачiв -представникiв нацiональних меншин, яю проживають компактно на означенш територп, використовують рiзнi форми оргашзацп культурно-просв^ницько' дiяльностi: книжковi виставки, перегляди л^ератури, бiблiотечнi плакати, звiти бiблiотеки перед населениям, iндивiдуальнi бесiди, рiзноманiтнi масовi заходи iз залученням члешв нацiонального товариства, Ради нацiональних меншин, бiблiографiчнi списки тощо як мовою нацюнально' меншини, так i укра'нською та росiйською мовами.
Бiблiотекам в цей перюд вщводиться i координуюча роль, так як до масових заходiв залучаються й iншi сощальш iнститути, установи. В бiблiотеках рiзних видiв органiзовують виставки образотворчого мистецтва та фотовиставки, презентацп окремих видань та продукцп видавництв, науковi, науково-мистецью та iншi заходи.
Л. Дубровша та О. Онищенко у монографи «Iсторiя бiблiотечноi справи» (2006 р.) вщзначають, що «за чаав радянсько' влади вiдбулися докорiннi змши, пов'язанi з полiтикою централiзацii та методолопчною унiфiкацiею управлiния та засад бiблiотечноi справи, ^впроваджениям принципiв керiвноi ролi комунiстичноi партй в бiблiотечнiй справi, яка розглядалася як складова щеолопчно' дiяльностi, база для розгортання масово-полiтичноi та пропагандистсько' роботи серед народних мас, 'х залучения до сощалютичних перетворень у народному господарст i культурi» [2, с. 4].
Отже, дослщження окремих аспектiв культурно-просв^ницько' дiяльностi бiблiотек Пiвдня Укра'ни у 40-80-^ роки XX ст. дае можливють вiдзначити, що рiзнi десяташття даного перiоду характеризуються рiзноманiтними формами культурно-просв^ницько' дiяльностi, певною новизною у назвах масових форм роботи, присутшстю елеменпв дискусiйностi як в усних, так i в наочних формах популяризацп книги, наявностi
допомiжних елементiв (музичне супроводження, оформлення примiщення, використання атрибутики тощо), використання диференцшованого обслуговування 4Hra4iB в бiблiотеках рiзного виду, що укршлювало позитивний iмiдж бiблiотек у справi виховання населения.
Список використано1 л1тератури
1. Дубровiна Л.А. Бiблiотечна справа в Укрш'ш в XX сгаштп [Текст] / Л.А. Дубровша, О.С. Онищенко. - К., 2009. - 530 с.
2. Гранчак Т. Бiблiотека в шформацшному супроводi управлiния суспiльними процесами : пол^ико-комушкацшний аспект : монографiя / Т.Гранчак ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iM. В.1. Вернадського. - К., 2014. - 184 с.
3. Державний архiв Херсонсько'1' область - Ф. Р. - 1979. - Оп. 3. - Арк. 5.
4. Езерская Б. Популяризируем книги земляков / Б.Езерская //Библиотекарь. - 1960. -№4. - С.46-48.
5. Захарова Н.Б. Культурно-просв^ницька дiяльнiсть Нащонально'1' бiблiотеки Украши iменi В.1. Вернадського (1918-2008) : автореф. дис. канд. ют. наук : 27.00.03 / Н.Б. Захарова; НАН Украши, НБУВ. - К., 2010. - 21 с.
6. Коршенко А.П. Про знищення та вивезення бiблiотечного фонду Украши: факти та наслщки / А.П. Коршенко // Iсторiя бiблiотечноi справи в Укрш'ш / Мiнiстерство культури Украши; Нац. парлам. б-ка Украши : зб. наук. праць. - К., 1995. - Вип. 1. - С. 52-58.
7. Кушнаренко Н.М. Бiблiотечне краезнавство : тдручник / Н.М.Кушнаренко. - К. : Знання, 2007. - 502 с. - (Вища осв^а XXI сгатття).
8. Маркова В.А. Бiблiотечне обслуговування етшчних меншин Украши : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук / В.А.Маркова. - Х.,1998. - 16 с.
9. Отчет Центральной городской библиотеки г.Николаева за 1977 год. - Николаев, 1978. - 97 с.
10. Отчет Централизованной библиотечной системы для взрослых г.Николаева за 1979 год. - Николаев, 1980. - 137 с.
11. Печена А.В. До становлення масово'1' роботи в^чизняних бiблiотек: супшьно-юторичний аспект / А.В.Печена // Вюн.ХДАК. - 2011. - Вип.34. - Режим доступу: 'http://b.c8.net.ua/click?1633,52256&491640612&3&3' target=_top><img src
12. Розвиток украшсько'1' культури за роки радянсько'1' влади / ред. кол.: П.П. Гудзенко (голов.ред.) та ш. - К.: Наукова думка, 1967. - 257с.
13. Роскша Т.1. Миколшвська науково-педагопчна бiблiотека в осв^ньо-шформацшному просторi держави / Т.I.Роскiна // Iсторiя освiтянських бiблiотек Украши : науковий збiрник / АПН Украши, Держ. наук.-пед. б-ка Украши iм. В.О.Сухомлинського; редкол. П.1.Рогова (голова) та ш. - К. : Вирiй, 2006. - С. 170-182.
14. Сидоренко А.1. Формування документного масиву для публiчних бiблiотек мовами нацiональних меншин: етнорегюнальний аспект : автореф. дис. канд. пед. наук / А.1. Сидоренко; Кшв. нац. ун-т. культури i мистецтв. - К., 2002. - 21 с.
Стаття надшшла до редакцп 19.12.2014 T.V.Sydorenko
CULTURAL AND EDUCATIONAL ACTIVITY OF LIBRARIES IN THE SOUTH OF UKRAINE IN THE 1940S-1980S.
The article is about aspects of cultural and educational activity of libraries in the south of Ukraine in the 1940s-1980s. Basic directions and forms of popularization of literature are determined.
Key words: cultural and educational activity of libraries, mass work, popularization of literature, the south of Ukraine.
