CC BY
13Vaskivska Halyna Alekseevna, Palamar Svitlana Pavlovna, Nazarenko Lyudmila Anatolievna DIDACTIC FACTORS OF FORMATION OF LITERARY COMPETENCE ...
pedagogical sciences
UDC 373.5.016:821.161.2:004.42
ДИДАКТИЧН1 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЛIТЕРАТУРНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В У ПРОЦЕС1 РЕАЛВАЦП 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
© 2017
Васьшвська Галина Олексй'вна, доктор педагогiчних наук, старший науковий спiвробiтник,
завiдувач ввддалу дидактики Нацгональна академ1я педагог1чних наук Укра'ши, Ыститут педагогжи (04053, Украша, Кшв, вул. С1чових Стртьщв, 52-Д, e-mail: [email protected]) Паламар Свгглана Павлiвна, кандидат педагопчних наук, старший науковий сшвробггаик,
заступник директора з науково1 роботи Кшвський утверситет шет Бориса Гршченка, Педагог1чний тститут (02154, Укра'та, Кшв, бульвар I. Шамо, 18 /2, e-mail: [email protected]) Назаренко Людмила Анатолй'вна, кандидат педагопчних наук, учитель Микола'1'вська загальноосвтня школа I-III ступетв № 11 (54056, Украша, Микола'1'в, вул. Китобо'1'в, 3, e-mail: [email protected])
Анотащя. У статп актуалiзуетъся проблема навчання украшсько1 лггератури, обгрунтовано дидактичну модель формування лiтературноï компетентносп старшокласник1в засобами iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у процес самостiйного аналiзу й штерпретування художнього твору. Акцентуеться увага на вивченш мистецтва слова в едносл думки й почуття за допомогою шформацшно-комушкацшних технологiй. Висвiтлено аналiз педагопчно1 лiтератури з проблеми дослiдження. Визначено принципи навчання лггератури. схарактеризовано умови оргашзацп пiзнавальноï дiяльностi. З'ясовано методи й прийоми, форми та види лггературно1 практики. розглянуто можливi шновацшш засоби. подано рiвнi лiтературноï компетентности пiдходи до вивчення предмета, змют л1тературно1 освiти. Запропоновано етапи процесу набуття лiтературноï й iнформацiйноï компетентностей учнями, визначено психолого-педагопчш та методичш особливостi формування читацьких знань i вмiнь,виконання рiзних типiв за-вдань, в основi яких покладено критерп та рiвнi сформованостi предметних компетентностей за допомогою засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологш та джерел 1нтернету, програмовi вимоги й оволодшня вiдповiдним типом умшь учнями. Розкрито досвiд реалiзацiï розробленоï дидактичноï моделi формування лiтературноï i шформацшно-комунiкацiйноï компетентностей. Викладено результати експериментального дослiдження.
Ключовi слова: старшокласники, iнформацiйно-комукацiйнi технологи, лiтературна компетентнiсть, дидактична модель, принципи, тдходи, методи, функци, засоби, способи дiяльностi.
DIDACTIC FACTORS OF FORMATION OF LITERARY COMPETENCE OF SENIOR PUPILS IN THE PROCESS OF IMPLEMENTATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES
© 2017
Vaskivska Halyna Alekseevna, doctor of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, head of the Department of didactics National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Institut of Pedagogy (04053, Ukraine. Kyiv, Sichovykh Striltsiv St, 52-D, e-mail: [email protected] Palamar Svitlana Pavlovna, сandidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Deputy Director for Scientific Work Boris Grinchenko University of Kyiv, Pedagogical Institute (02154, Ukraine, Kyiv, Boulevard I. Shamo, 18 / 2, e-mail: [email protected] Nazarenko Lyudmila Anatolievna, сandidate of Pedagogical sciences, teacher
Mykolayiv secondary school № 11 (54056, Ukraine, Mykolayiv, Kitoboyev St, 3, e-mail: [email protected])
Abstract. The article actualizarea the problem of learning Ukrainian literature, reasonably didactic model of formation of literary competence of students by means of information and communication technologies in the process of self-analysis and interpretation of works of art. The article focuses on the study of art expression in the unity of thoughts and feelings through information and communication technologies. Lit analysis of the pedagogical literature on the research problem. Principles of teaching literature; characterized by conditions of organization of cognitive activity; clarified methods and techniques, forms and types of literary practices; the possible innovative means; enjoyed the level of literary competence, approaches to the study of the subject, the content of literary education. Proposed steps in the process of gaining literary and informational competence of students, defined psycho-pedagogical and methodological features of formation of the reader's knowledge and skills,perform different types of tasks, based on the criteria and levels of formation of subject competences by means of information and communication technologies and Internet sources, software requirements and mastering the relevant skills of students. Reveals the experience of implementation of the developed didactic model for the formation of literary and information and communication competences.
Keywords: senior pupils, information and communications technology, secondary school students, literary competence, didactic model, principles, approaches, methods, functions, means, ways of working.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ïï зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. На сучасному етат розвитку сустльства важливого значення набувае компетентшсне навчання, що познача-еться на розширенш меж пiзнавальноï дгяльносп учшв, досягненш ними гарантованого позитивного результату з предмета, оперуванш сучасними засобами, знаннях рiзних технологш i умшнях ïхнього використання, ак-тивносп читацько1' дгяльносл, розв'язанш будь-яких за складшстю завдань, працездатносп в стандартних i змшених умовах, удосконаленш набутих компетенцш. Концепщею ново!' украшсько!' школи проголошено ак-
туальш проблеми й стратеги, яш вказують на шляхи розвитку освгги на компетентшснш основу необхщносп використання шформацшно-комушкацшних технологш (1КТ).
У Державному стандарта та Концепци лггературно1 освгга зазначено мету й завдання вивчення предмета, вказано на потребу пошуку нових пiдходiв до викладан-ня,удосконалення змюту навчально-виховного процесу. Чинш програми з лггератури акцентують увагу на розвитку емоцшно-чуттево1 сфери, штелекту й духовности
У методичних рекомендацгях щодо викладання укра-1нсько1 лггератури на 2018-2019 н. р. зауважено, що
Васьювська Галина Олексйвна, Паламар Светлана Павлiвна, Назаренко Людмила Анатолйвна ДИДАКТИЧН1 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ Л1ТЕРАТУРНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ...
важливим е «Читацький практикум», спрямований на формування практичних навишв усних 1 письмових роз-дум1в над прочитаним у р1зних стильових формах [3]. Ц документи скеровують роботу вчителя на результа-тившсть, що залежить в1д продумано! оргашзаци сис-теми учшвських дш з лггератури, можливостей впливу на емоцшно-чуттеву та лопчно-смислову сфери, едносп традицшних та шновацшних п1дход1в 1 метод1в у нав-чанш, бажання самовдосконалення. Уявлення позитивного завчасно запланованого результату, який необхвдно досягти, позбавляе в1д численних перешкод на шляху до формування компетентного випускника загальноосв1т-нього навчального закладу.
Неперервшсть навчання, умшня застосовувати здо-буп знання, працювати з шформац!ею набувае актуальности але повсякчас спостертаемо тенденцш збайду-ж1ння до читання, клшове мислення молод!, низьку про-дуктившсть роботи на урощ. Реконструювати ставлення до лггератури, позбутися одномаштносп у викладанш предмета здатн нов! тдходи до навчання, сучасн технологи, зокрема шформацшш, що забезпечують едшсть думки й почуття на основ! синергетики, коопераци й ко-лабораци.
Заруб1жн1 науковц пропонують «Реформовану педа-гопку». Характеризуючи И д!яльшсть, використовують так1 синошми, як: «альтернативна школа» чи «нова школа». Поширювач! те! вде! ставлять там цш:
- поеднати сошальне та !ндивщуальне виховання !з свободою й дисциплшою;
- ур!зномаштнити навчальний контент, наближаючи його до реального життя;
- актив1зувати навчальний процес, використовуючи сучасш методи та прийоми;
- демократизувати ставлення м1ж учителем й учнем, ставитися до учня з повагою [4, с. 130]. Ц пропозици свщчать про потребу розробки ново! модел формування лггературно! компетентност1 старшокласнишв засобами 1КТ з метою структурування й оновлення методичного контенту з предмета.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранШе частин загальног проблеми. Розв'язанню означено! проблеми сприяють пращ О. Авраменка (мультимед1а на уроках лггератури), Т. Бабшчук (штерактивш форми роботи за ввдеофрагментами), Г. Бшчук (використання 1КТ), В. Ол1ф1ренка (застосування комп'ютерних технологш), В. Р1зуна (штермедшш технолог!!'), В. Ул!щенко (використання 1КТ на уроках укра!нсько! лггератури).
Анал!з методичних праць !з дослщжувано! проблеми засввдчив, що вченими запропоновано ц!кав! п!дходи до вивчення л!тератури як мистецтва слова: вивчення особистост! письменника (Буслаев Ф., Степанишин Б.), ц!л!сне вивчення художн!х твор!в (Водовозов В., Острогорський В., Стоюнш В.), акцент на виразному читант (Рибн!кова М.), взяття до уваги штелектуаль-них фактор!в у шильному вивченш художнього тво-ру (Потебня О.), увага до метод!в навчання лггератури (Бандура О., Пас!чник £., Волошина Н.), вивчення твору в мистецьких узаемозв'язках (Жила С.), науков! осно-ви анал!зу художнього твору(Клочек Г., Л!совський А., Марко В., Ситченко А.), компаративне вивчення твор!в (Градовський А.), компетентн!сний п!дх1д у викладанш лггератури (Шуляр В., Яценко Т.).
Теоретичш основи досл!дження становлять пе-дагог!чн! вде! модельованост! педагопчних впли-в!в на особист!сний розвиток учшв (Полат £., Селевко Г., Якиманська I.), компетентн!сного п!дходу (Хуторськой А.).
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Метою статл е висвилення результат!в впровадження дидактично! модел! формування литературно! компе-тентност! (ЛК) старшокласник!в засобами 1КТ, яка спри-яла б позбавленню фрагментарност! знань з л!тератури,
набуттю ознак системного мислення, морально-етичних цшностей, прогресу у вияв! творчих зд!бностей школя-р!в.
Завдання нашого дослщження полягае в переосмис-ленн! стратег!! конструювання модел! уроку л!тератури; сприянш переходу учн!в в!д моза!чного розр!зненого сприймання укра!нсько! л!тератури до аналггачно-син-тетично! д!яльност!, осмисленого розум!ння художшх твор!в за посередництва 1КТ; набутп рецип!ентами т-тературно! й шформацшно! компетентностей завдяки п!двищенню р!вня мотивацп й участ! в дом!нувальн!й проектнш робот! на основ! синергетики; наданш б!льш яшсних, прогресивних методичних рекомендацш з використання засоб!в 1КТ на уроках укра!нсько! л!тератури в старших класах.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих науковихрезультат1в. Мета розробки дидактично! модел! зумовлена змшою характеру навчально! д!яльност! учшв, набуттю ними цшшсних ор!ентир!в, потребою працювати з р!зними джерелами !нформац!! (п!дручник, пос!бник, дов!дкова лггература, джерела 1нтернету, тощо) з метою задоволення читаць-ких запит!в, продуктивносл навчання. 1нтенсиф!кац!ю л!тературно! осв!ти вбачаемо в оволодшш суб'ектами навчання сучасними навчальними технолог!ями, зокрема 1КТ, оперуванн! новими поняттями, розширенн! арсеналу шновацшних засоб!в та ур!зномашгаенш метод!в ! форм роботи, прийом!в актив!зац!! процесу п!знання, саморозвитку школяр!в ! вчител!в.
Прийнятним е розумшня визначення терм!ну «модель», подане в терм!нолог!чному словнику: «Модель теоретична - загальна система основних компонента навчально! д!яльност!, яка забезпечуе устшне досягнен-ня дидактично! мети» [3, с. 61]. Компонентами дидактично! модел! формування ЛК учшв з використанням засоб!в 1КТ визначаемо принципи навчання л!тератури; умови орган!зац!! тзнавально! д!яльност!; методи й прийоми, форми та види лггературно! практики; шновацшш засоби; етапи роботи з навчання предмета, р!вш ЛК, тдходи до вивчення предмета, змют лггературно! осв!ти.
Розроблена дидактична модель спрямована на реал!зац!ю таких функц!й:
- д!агностично! (виявлення р!вня сформованост! ЛК учшв);
- мотивацшно! (до систематичного читання, ураху-вання читацьких штереав, потреб, настанов, смашв);
- емоцшно-цшшсно! (здатн!сть до !нтелектуально-чуттевого сприйняття, висловлення ставлення до прочи-таного, надання оц!нки, под!лу враженнями й почуття-ми, емпатп, творчого читання формування естетичного смаку, виявлення захоплення красою слова);
- когн!тивно! (вияв загально! ерудиц!!, здатност! до аналижко-синтетично! д!яльносп, критичного мислення; фактичн! знання, бачення стилю й розум!ння задуму автора, формотворчих характеристик тексту);
- д!яльшсно! (ум!ння ор!ентуватися у свт л!тератури, ввдтворювати, анал!зувати й штерпретувати художн!й тв!р, використовувати лггературознавч! терм!ни, творч! зд!бност!, брати участь у пошуково-дослвдницькш, проектн!й д!яльност!, здшснювати компаративний ана-л!з твор!в);
- комушкативно! (творення усного / письмового монолопчного висловлювання, моделювання комунь кативно! ситуацп, використання мовних засоб!в, з'ясову-вання значення незрозум!лих сл!в);
- соцюкультурно! (формування гуман!стичного св!тогляду, вивчення художнього твору як явища мистецтва, розвиток духовно! культури).
Ефективне навчання можливе, якщо орган!зувати лггературну д!яльн!сть учн!в, за яко! враховувалася б специфша предмета. Маемо на уваз! читацьку д!яль-н!сть школяр!в ! розв'язання проблем, що виникають у процес! формування навичок спшкування з виучува-ним твором, неоднозначтстю його сприйняття учнями,
Vaskivska Halyna Alekseevna, Palamar Svitlana Pavlovna, Nazarenko Lyudmila Anatolievna pedagogical
DIDACTIC FACTORS OF FORMATION OF LITERARY COMPETENCE ... sciences
сприянш набуттю балансу мiж емоцiйною перцепцieю та штелектуальною iнтерпретацieю художнього твору.
Нами розроблено модель, що е системно-цшсною ланкою дидактично! системи, у якш передбачено формування ЛК старшокласнишв засобами 1КТ у процесi самостшного аналiзу й iнтерпретування художнього твору. Шдгрунтя дидактично! системи становлять уза-емод!я учнiв i вчителя на урощ укра!нсько! лiтератури для досягнення заплановано! навчально! мети, використання засобiв 1КТ, джерел 1нтернету.
Основи алгоршшзацп та програмування, основи структурного програмування, автоматизоване створен-ня й публшащя веб-ресурсiв, використання операцшних систем з графiчним iнтерфейсом (Windows), текстових (MS Word, OO Writer), графiчного процесора (MS Excel), графiчного редактора (Paint / Photoshop), графiчного редактора веб-сайтiв (MS Front Page), засобiв для розробки комп'ютерних презентацш, для створення публiкацiй (MS Publisher), опрацювання аудiо- та вгдеоданих i розробки мультимедiйних презентацш (Movie Maker) ст-вiднесено з навчальною програмою для 10-11-х клаав ЗНЗ (академiчний рiвень).
Розроблена нами на основi досягнень психолого-педагопчно! науки дидактична модель указуе на те, що читачi можуть бути як об'ектами педагопчного впли-ву, так i суб'ектами пiзнавальноï д!яльносп, зважаю-чи на форми д!яльносп. У процесi проектно! роботи координац!я дiй здiйснюеться вчителем i / або лщерами груп. розпод!л учшв на групи здiйснюеться в!дпов!дно до р!вня сформованостi ЛК школяр!в. Л!дер!в груп читачi визначають самостiйно.
Алгоритм дш учн!в демонструе можлив!сть формування ЛК завдяки взаемодi! мжроструктур. Компоненти тако! моделi варiативнi. Формування ЛК в умовах використання 1КТ стае можливим, якщо створено в!дпов!дне навчальне лiтературне середовище, залученi шформацшш засоби, джерела 1нтернету та проектш методики, враховано психолого-педагогiчнi умови, прин-ципи навчання, пгдвищено защкавлешсть до предмета за рахунок урiзноманiтнення форм, вид!в д!яльност!, лiтературних умшь школяр!в; учн! усвщомлюють мету свое! читацько! д!яльност!, завдання навчання, беруть до уваги зм!стову частину. Для забезпечення гармонiйного розвитку св!домих, високоосвiчених, лггературно ком-петентних, творчих особистостей, здатних до само-розвитку та самовдосконалення, готових до життя та пращ в шформацшному сусп!льств! органiзовано бага-товекторний напрям навчально! д!яльност! учшв, взято до уваги iндивiдуалiзацiю змюту осв!ти, улаштовано доступ до комп'ютерно! технiки вс!м школярам, вико-ристано р!знор!внев! завдання з лггератури, ураховано способи сприйняття лiтературно! iнформацiï, залучено досвгд читачiв до лiтературноï дгяльностг
Мотивацiйнi компоненти, мета отримання лггературно! шформаци, знання, самостiйна предметна дгальшсть учн!в е основою формування ЛК. Шд мотивацiйними компонентами маемо на увазi запити, стимули, ситуативш фактори, як! спонукають старшокласника на-бувати предметну компетентшсть. Сформована ЛК по-ступово приводить до того, що учш-читач! починають свгдомо ставити перед собою мету читацько! д!яльносп, намагаються ïï досягти. Розумшня того, що засоби 1КТ надають значш переваги не лише в отриманш шформаци, а й у продуктивнш д!яльносп, дае змогу змшити ставлення учшв до навчання. Набуття знань перетворюеться на потребу перцепци (сприймання) художнього твору, реал!заци духовних запипв. Дослгдницька д!яльн!сть, що приносить учням насолоду в!д читання художнього твору, можливосп сшвпрацювати в груп!, в пар!, отри-мати шдивгдуальне завдання уможливлюе становлення м!жособист!сних вгдносин, розвиток творчих здiбностей, iнтелектуальне зростання.
Розроблена дидактична модель передбачае знан-ня старшокласниками зм!сту твору, володшня ними 32
теор!ею, розум!ння вимог, прописаних у нормативних документах, що сприяе пл!дн!й д!яльност! з лггератури, читацькому розвитку особистост!. Б!льш як!сна осв!та пов'язана з модерн!зац!ею навчального середовища, створення якого вщповщае дидактичнш мет! й потребуе врахування, кр!м психолого-педагог!чних, методичних умов: 1) шновацшне навчання поеднуеться з традиц!йним, вимагае таких компонент!в: а) ор!ентування на компетентности б) застосування шформацшних засоб!в, про-ектних технолог!й; в) традицшних та оновлених мето-д!в, принцип!в, форм, вид!в л!тературно! д!яльност! читач!в; 2) !нтеграц!я знань !з р!зних дисципл!н потребуе використання м!жпредметних зв'язк!в, оск!льки залу-чення читач!в до найкращих мистецьких зразк!в немож-ливе в межах вивчення одного предмета; 3) наявшсть фундаментальних знань !з л!тератури та базових з шформатики. Виконання цих умов стае можливим, якщо учн! використають джерела 1нтернету, братимуть участь у пошуково-дослгдницькш д!яльност!.
Формування ЛК старшокласник!в здшснювалося на основ! р!зних вид!в д!яльност! учн!в: читання художн!х твор!в, досл!дно-практично! д!яльност! з додатковими джерелами, штерпретування прочитаного, створення л!тературно-!нформатичного продукту, як! передба-чають наявн!сть фундаментальних знань !з л!тератури й базових знань !з !нформатики, едн!сть таких компе-тентностей: а) читацько! (д!алог!чна взаемод!я учня з художн!м словом, його анал!з, виразне читання, декла-мування напам'ять поез!й, уривк!в прозових твор!в), б) !нтерпретац!йно! (!нтерпретац!я твору, висловлен-ня ставлення до прочитаного), в) лггературознавчо! (п!знання художньо! л!тератури, ïï функцюнування в сусп!льств!), г) шформацшно! (робота з р!зними джерелами лггературно! !нформацй), г) б!бл!отечно-б!бл!ограф!чно! (ор!ентування в книжковому св!т!); д) мистецько! (побудова власного висловлювання на лггературну тему, виявлення творчих зд!бностей учня).
Стрижневою !деею розроблено! нами модел! е визнан-ня того, що ва складники ЛК перебувають i взаемод!ють в !нформац!йному пол!. Робота з додатковими джерелами шформаци включае так! процесуальн! частини: ставлення до лггературно! !нформац!!, мед!аосв!ту, почуттеву саморегуляц!ю, ц!нн!сну парадигму, читацьку культуру, самоосв!ту.
Наявн!сть фундаментальних знань з лггератури та базових з шформатики дае змогу вшьно володгти засобами 1КТ, брати участь у проектнш, досл!дницьк!й, творч!й i пошуковш д!яльност!. Поеднання цих складникгв здат-не забезпечити пл!дне навчання. Банк лгтературних знань мае компоненти: знання з лггератури; твор-чий, компетентн!сний, диференц!йований пгдходи в розв'язанш завдань з л!тератури, волод!ння шформацш-ними засобами.
ЛК учн!в включае здатн!сть конструювати свою предметну д!яльн!сть в!д постановки проблеми до от-риманого результату, переносити сформован! вмшня на нестандартну навчальну ситуац!ю. 1з метою шдвищення ефективност! навчання школяр! повинн! самостшно планувати свою д!яльн!сть. Розробляючи проекти !з за-стосуванням 1КТ, вони продумують структуру й визначають ознаки об'екта, розробляють «план-маршрут». Створення власних проекпв передбачае покроко-вий анал!з д!й, визначення теми i ключових запитань, опрацювання джерел шформаци, умшня анал!зувати й !нтерпретувати художш твори, уявляти прочитане, граф!чно подавати зображене у твор!, зд!йснювати ком-паративний анал!з, виявляти творч! зд!бност!, вм!ння сп!впрацювати в груп!, захищати власну думку, вислов-лювати враження, досягати високих результат!в.
Ще один компонент - методи отримання, критичного сприймання, обробки, творчого використання л!тературно! шформаци, роботи з гшертекстом, де:
а) словесщ що включають р!зн! види мовлення (усне / писемне, д!алог!чне / монолог!чне для в!дтво-Balkan Scientific Review. 2017. № 1
Васькгвська Галина Олексй'вна, Паламар Светлана Павлгвна, Назаренко Людмила Анатолй'вна ДИДАКТИЧН1 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ Л1ТЕРАТУРНО1' КОМПЕТЕНТНОСТ1 ...
рення, висловлення думки з приводу прочитаного тво-ру, сприймання й розумiння вчинкiв геро!в, створення власного мистецького доробку (листа герою), грамот-не його оформлення; збагачення словникового запасу учшв, переказ, усне малювання; розумшня поетичностi мови мистецтва; добiр прислГв'!в, крилатих виразiв, фразеолопчних зворотiв, що виражають головну щею твору й написания за ними вгдгуку на твiр; складання тез лггературно-критично! статтi);
б) порiвияння (проводити аналогИ, вгдокремлювати фантастичне вгд реального, з'ясовувати схожi риси персонажiв, юторичних подш...), зiставления лггератур-них явищ (вiдмiнних рис геро!в, iсторичного перюду...), абстрагування (виокремлення характерно! ознаки), моде-лювання (наочне зображення сюжету твору, щеального персонажа);
в) дедукцiя (пiзнания, аналiз причино-наслiдкових зв'язкiв, з'ясування правильностi читацьких передба-чень закiнчення твору), iндукцiя (узагальнення вражень, пiзнання лiтературних факта) як шляхи аиалiзу худож-нього твору;
г) метод проекта, медiанавчання (планувания дГяль-ностi, прихована координац1я вчителем учнiвських дiй, самостiйна робота школярiв над художнiм словом, навчання лггератури завдяки сучасним засобам, створення портфолiо);
г) методи самооргашзацп й самонавчания в системi литературно! освгти (вiра учшв у себе, самовдосконален-ия в процесi навчання, мотиващя до формування знань, умшь г навичок, самостiйний вибГр книжок для читан-ия, прагнения до передачГ засвоеного литературного матерГалу шшим, передбачения й уникнения труднощГв у самоосвт, адекватна самооцшка власних можливо-стей, умшь; створения пам'яток, анкет, використання допомГжних карт, алгоршшв розумових дш, формування вольових зусиль старшокласнишв);
д) дГагностика (прогнозувания сприймання худож-нього слова, лггературних факта, навчально-виховних стратегш, рГвня компетентности
Учш, опановуючи новий для себе свгт засобами лггератури та шформацшними засобами, пгдвищують грамотнють, якосп власного потеншалу на основГ розвитку, формують висок1 моральш орГентири, духовш цшностг Необхщнють засвоення знань трансформуеться з мети в засГб розвитку особистостг Рецишенти, отри-муючи лггературну шформацш, обробляють !!, систе-матизують, надають вГдповгдно! форми, беруть участь у змаганнях, олГмшадах, конкурсах, штелектуальних прах. У процеа роботи з додатковою шформашею вгдбуваеться збагачения лексики. Завдяки виступам перед однолитами з повщомленнями, ус (слухачГ й виступаючГ) розширюють сво! знания, комушкативш вмшня, формують ЛК.
Пропонуемо прийоми, використання яких забезпе-чить практичну реалГзацш читацького досвщу учшв 10-11-х клаав:
- виклад бюграфи письменника у формГ образно-смислово! презентаци, мшрофшьму;
- аналГз художнього твору за сюжетно-компо-зицшними вузлами, побудова на !хнш основГ моделГ взаемостосунк1в мГж героями твору, монтажу медГатексту;
- використання рГзного роду зютавлень у процеа вивчення твору (спорщнених за проблематикою творГв, зютавлення лггературних образГв, зютавлення художнього твору з його екрашзащею);
- самостшна робота над лггературними джерелами (паперовГ й електронш носи);
- лексична робота над текстом художнього твору, вгдображення в образах-символах;
- взаеморецензування учшвських вщповдей у ходГ засвоення програмово! теми, використання матриць ошнювання;
- перенесения подШ твору в минуле / сучасне, унаоч-
нення за допомогою мультимедшних програм;
- добГр заголовку (фшософського, комГчного...) з об-грунтуванням;
- передання сюжету за допомогою Глюстрацш, використання рГзноманпних видГв графГчного й звуко-техшчного унаочнення до виучувано! теми, засобГв мультимедГа.
Найбшьш ушверсальними засобами всебГчного розвитку е використання мГжпредметних зв'язшв, що слад здшснювати на прикладах одше! епохи, штерактивних прийомГв, що дають змогу формувати змютовГ, проце-суальш й мотивацшш компоненти; оволодГвати новими шформацшними технолопями, умшнями вщбирати, аналГзувати, систематизувати новГ знання, використову-вати джерела шформаци для власного розвитку; умшня працювати в умовах пошуку, дослщження; передбачати новизну в процеа розв'язання навчальних завдань.
ОргашзацГя навчання старшокласнишв буде ефек-тивною за умови реалГзацп розроблено! дидактично! моделГ формування ЛК старшокласнишв засобами 1КТ, змютового, процесуального компонента, усвщомлення освиньо! мети певно! лггературно! теми, урахування умов i принцишв навчання. ОкрГм загальнодидактичних принцишв (проблемносп, науковосл, систематичносп та послГдовносп, доступности свГдомосп, зв'язку навчання з практичною дГяльнютю), принцишв особистюно зорГентованого навчання (цшепокладання, вибору шди-вГдуально! освиньо! траектори, метапредметних основ навчального процесу, продуктивностГ, ситуативностГ навчання, первинностГ освГтньо! продукци учня, рефлексй), доречно взяти до уваги й принципи аналГзу художнього твору:
- юторизму (врахування сусшльно-полгшчних подГй, епохи, описаних у художньому творГ, виховання патрГотизму);
- типолопзму (з'ясування типових та ГндивГдуальних рис геро!в, лГтературних явищ);
- едносп змГсту й форми (взаемозв'язок форми й змюту твору для розумшня суп художнього твору, його оформлення; з'ясування теми, Где! написаного, мораль-них суперечностей; уникнення часткового розумшня змюту);
- едносп думки й почуття (для з'ясування емоцГй-ного впливу мистецтва слова на читача, розумшня його значення, штерпретування, з'ясування переживань учшв, виявлення рГзних видГв мислення: критичного, ал-горштшчного, абстрактного, латерального, образного).
ЦГлГсне чуттеве сприймання, орГентування в кому-шкативно-мовленневих ситуацГях, володГння рГзно-бГчним мисленням, спГлкування з художнГм твором за посередництва засобГв 1КТ передбачають переорГен-тування на пошуково-дослГдницьку дГяльнГсть, у ходГ яко! школярГ демонструватимуть свое свггосприйман-ня, використання компетентнГсного, творчого й ди-ференцГйованого пГдходу. ОстаннГй шдхвд у навчаннГ лГтератури потребуе врахування ГндивГдуальних особли-востей учнГв-читачГв 10-11-х класГв, пГдвищення рГвня мотивацИ !хньо! творчо! читацько! дГяльностГ, створення ситуацп успГху, враховуе рГзницю у сформованосп ЛК старшокласникГв. Природа такого шдходу полягае у вГдчуттГ потреби суб'ектами навчально! дГяльностГ вдосконалювати сво! навички роботи з текстом худож-нього твору за посередництва ГнформацГйних засобГв, зосередженнГ уваги до особистостГ кожного учня (урахуваннГ ГнтересГв школярГв, !хнГх психолопчних, ГндивГдуальних особливостей, рГвнГв оволодГння на-вичками читацько! дГяльностГ, розумових здГбностей), розкриттГ потенцГальних навчальних можливостей.
Урахування вчителем вГкових особливостей учнГв, вчасна допомога, толерантне ставлення, створення ситуацй'успГху, дГалоговий характер читацько!дГяльностГ, заохочення, вГдповГднГсть завдань ГндивГдуальним особливостям дГтей значною мГрою сприятиме появГ лГтературно компетентного читача, який здатний кри-
Vaskivska Halyna Alekseevna, Palamar Svitlana Pavlovna, Nazarenko Lyudmila Anatolievna pedagogical
DIDACTIC FACTORS OF FORMATION OF LITERARY COMPETENCE ... sciences
тично мислити, аргументовано висловлювати думки. Р!вень штелектуальних зд!бностей, знання тексту твору, самостшшсть у здобутт! знань, виявлення бажання п!знавати нове, в!дпов!дальн!сть за виконання завдань, використання засоб!в 1КТ, усвгдомлення мети читацько! д!яльност!, зовшшня i внутр!шня мотивац!я, адекватна самоощнка зд!бностей i можливост! !хньо! реал!заци, позитивн! емоци, мислення, можлив!сть обирати ступ!нь складност! забезпечують д!алоговий характер навчання, становлення емоц!йно-вольово! сфери.
Одшею з обов'язкових ознак ЛК особистосп е твор-чий п!дх!д у використанш !нтегративних знань, формування непереачно! особистост! на основ! литературно! та шформацшно! компетентност!, що учень набувае в урочний i позаурочний час, що стане в нагод! протягом усього життя. «Навчальний матер!ал мае м!стити шфор-мац!йно-п!знавальн! суперечност! або створювати умови для !х виникнення при сприйманн! цього матер!алу учня-ми з певною подготовкою» [1, с. 56]. Пров!дним завдан-ням учителя залишаеться зац!кавлення старшокласнишв предметом л!тератури через створення змшеного ос-в!тнього середовища, розробку нестандартних завдань, що в!дпов!дають запитам i потребам учшв, ураховують !хш !ндив!дуальш зд!бност! й нахили, дае змогу вгдчут-но зм!нити п!дходи до осягнення лггератури як мисте-цтва слова, оргашзаци навчально-виховного процесу. В основ! творчого пгдходу - д!яльшсть, оск!льки процес орган!зацй' навченост! учшв-читач!в мае бути продук-тивним. Створення нового лиературно-шформатичного продукту - прояв нестандартност!, що майже не зна-ходить м!сця в навчальному процес!, вш е способом пгдвищення штересу до навчання. Усв!домлення учнями мети, розробка плану дш, робота за ним, оформлення задуму, подання результату - таке поетапне виконання дш орган!зуе школяр!в, приводить до здобуття читаць-ких навичок. В!дбуваеться трансформация досв!ду й знань, застосування !х у нових умовах, переструктуру-вання, розвиток уяви, виникнення щей, що втшюються в лиературно-шформатичних продуктах (творчих письмових роботах, образно-смислових презентациях, буклетах, трейлерах, рекламних роликах, !люстрац!ях до твор!в, обкладинках до книжок, ментальних картах, публ!кащях, схемах, шюстращях, д!аграмах, кросвор-дах, колажах, стендах, вгдеозапитаннях, мультф!льмах, сторшках сайту). Робота «в!д щирого серця» приносить естетичну насолоду, збуджуе !нтерес i для учня е суб'ективно значущою.
У дидактичн!й модел! передбачено виконання р!зних тип!в завдань, в основ! яких покладено критери та р!вн! сформованост! ЛК за допомогою засоб!в 1КТ та джерел 1нтернету, програмов! вимоги й оволодшня в!дпов!дним типом ум!нь старшокласниками. Платформою для роботи над осмисленням художнього слова е знання зм!сту твору, його розумшня й штерпретащя, продуктивна д!яльшсть старшокласник!в, використання сучасних засоб!в.
Перший тип завдань ор!ентуе старшокласник!в з по-чатковим р!внем сформованост! ЛК на створення ситу-ац!й усп!ху, зац!кавлення практичною д!яльшстю, по-шук додаткових ведомостей, з'ясування громадянсько! позицй' автора, п!знавальне сприйняття художнього твору, розробку запитань за художшм твором, ум!ння в!дтворювати лиературш явища, факти, фрагменти твору в мистецько-шформатичному продукт!. М!стить так! завдання:
- визначте та схарактеризуйте основш етапи життя та творчост! письменника, шдготуйте публ!кацп;
- з'ясуйте сюжет твору, про!люструйте його за допомогою засоб!в 1КТ;
- шдготуйте тестов! завдання на виявлення знання зм!сту художнього твору однокласнишв, розмютпь !х в !нформац!йн!й програм!;
- розробгть вгдеозапитання на з'ясування еташв
сприймання художнього твору._
Другий тип завдань передбачае ознайомлення учн!в з основним р!внем сформованост! ЛК з алгоритмами ро-зумових дш, навчае виконувати анал!з композицшних елемент!в, зд!йснювати пошуково-дослгдницьку д!яль-шсть, результати яко! представляти за допомогою засоб!в 1КТ, розкривати !дейно-тематичну спрямовашсть ху-дожнього твору, формувати систему загальнолюдських ц!нностей, надавати характеристику героям.
- проведпь досл!дження, послуговуючись джерелами 1нтернету, розкрийте проблемн! моменти твору, запропонуйте в образно-смислов!й презентацп шляхи !хнього розв'язання;
- з'ясуйте смислове значення незрозумших сл!в, вислов!в з твору, запропонуйте кросворд;
- висвплпь тему, !дею твору, результати подайте за допомогою символ!чних образ!в;
- схарактеризуйте образи, створить асощативш моде-л! !хньо! повед!нки, думок.
Трет!й тип завдань формуе ум!ння читач!в функцю-нального р!вня зд!йснювати анал!з художнього твору, проводити досл!дження, оц!нювати мистецький тв!р, упорядковувати л!тературну !нформац!ю, класиф!кувати i!, об'еднувати в зм!стов! блоки, вибудовувати причинно-наслгдков! зв'язки, послуговуватися пошуковими системами для встановлення м!жпредметних зв'язк!в. Види завдань !з л!тератури, що дають змогу штерпретувати художн!й тв!р, зад!яти !нформац!йн! засоби в процес! роботи над ним:
- проанал!зуйте образно-смислов! компоненти тексту й продемонструйте !х взаемод!ю в конструюванн! колажу;
- здшснпь анал!з твору за сюжетно-композицшними вузлами, побудуйте на !х основ! модел! взаемовщносин м!ж героями твору, розкрийте причини !х повед!нки, почутпв, змоделюйте ментальну карту персонаж!в, напишпь електронний лист герою;
- проведпь компаративний анал!з художн!х текст!в, використайте р!зного роду з!ставлення (споргднених за проблематикою твор!в, пор!вняння художнього твору з його екрашзащею, л!тературних образ!в) створ!ть схему, мед!атекст;
- висловгть власне ставлення до твору, розм!ст!ть його в мереж!.
Четвертий тип завдань ор!ентований на самоосв!тню д!яльшсть школяр!в, проектування, рецензування, роз-гортання ними широко! дослгдницько! роботи, прове-дення мистецьких паралелей, з'ясування цшносп ми-стецького твору, мети, задуму його написання автором, використання теори л!тератури, самост!йне ознайомлення з життевим i творчим шляхом митщв, появу потреби в систематичному читанш, використання творчих зд!бностей, вияв !нтелектуального ресурсу, ум!ння виконувати завдання шдвищено! складност!, знаходити вихщ з! складних проблемних ситуац!й. Цей тип завдань складаеться з таких операцш:
- в!зьм!ть участь у проектнш д!яльност!, роз!грайте !нсцен!зац!ю, запишгть ïï на в!део, з'ясуйте вдалють гри актор!в у розкритт! ними сюжету твору;
- послуговуйтесь теор!ею л!тератури, визначте значущ! под!!, здшснпь монтаж трейлера (рекламного ролика);
- надайте рецензгю на тв!р, сконструюйте мжро-ф!льм / мультф!льм;
- визначте моральш ц!нност!, вислов!ть свое ставлення, розробгть макет обкладинки до твору.
Особлив!сть завдань виявляеться в можливост! використання творчого, компетентшсного, диференцш-ованого п!дход!в, що сприяе глибшому засвоенню твору, а також у застосуванн! !нновац!йних засоб!в на вс!х етапах уроку л!тератури й у позакласн!й д!яльност!, як! дають змогу защкавити учн!в предметом, вщчути себе досвгдченими читачами.
Формування компетентност! старшокласнишв засо-бами 1КТ вгдбуваеться в три етапи: пгдготовчий, комун!-Balkan Scientific Review. 2017. № 1
Васьювська Галина Олексивна, Паламар Светлана Павл1вна, Назаренко Людмила Анатоливна ДИДАКТИЧН1 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ Л1ТЕРАТУРНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ...
кативно^яльнюний, рефлексшний. На першому етат здшснюеться д1агностика лггературних умшь учшв 1011-х клаав, вивчення !хшх 1ндив1дуальних особливо-стей, визначаеться мета i завдання самостшно! читацько! д1яльност1 школярiв, формуються мотивацiйнi компонента. Другий етап позначився врахуванням психолого-педагогiчних i дидактичних передумов, знайомством учнiв iз способами розумово! дiяльностi, матрицями оцiнювання !хньо! власно! читацько! дiяльностi, ви-никненням штересу старшокласник1в до предмета, уве-денням !х до проектно! дiяльностi з метою формуван-ня ЛК, що вiдображено у виявленнi оцiнних суджень iз приводу прочитаного, набуттi цшнюних орiентирiв, iнтелектуальному зростаннi. Завдяки застосуванню на цьому етапi диференцiйованого тдходу стало мож-ливим виконання рiзнорiвневих завдань. Робота в змiнених умовах тдвищувала впевненiсть учнiв у влас-них здiбностях, орiентувала на вияв творчостi. На тре-тьому етат учнi долали труднощi, виявляли здатнють самостiйно здiйснювати аналiз i корегувати отриманi результати, мали можливiсть змшити групу за рiвнем сформованостi ЛК.
Отже, використання структурних компонентiв методично! моделi формування ЛК учшв у навчальному процесi орiентуе на набуття читацьких компетенцiй, досягнення освггньо! мети з предмета. Визначним до-сягненням упровадження методично! моделi необхвдно вважати ефективне сприймання й осмислення стар-шокласниками художнього твору як мистецтва слова, сформованють ЛК учнiв, умшня використовувати за-соби 1КТ для пошуку додатково! iнформацi! й роботи над текстом художнього твору, розкриття громадсько! позицп автора, вiльне володшня алгоритмами розу-мових дiй для аналiзу, iнтерпретування, застосування теоретико-лiтературних знань, висловлення власно! аргументовано! оцiнки.
Визначаемо ефективнють розроблено! методики за
критерiем Стьюдента. Гiпотезою
Нг
a =
Невщхилення вiд гiпотези трактуватимемо як ввдсут-нiсть ефективностi використання засобiв 1КТ для формування ЛК на уроках .тсратури в 10-11-х класах, де - висновок про гшотезу; а0 е сталою величиною.
Результати порiвнювалися з верхньою межею розподшу за критерiем Стьюдента t_RP=2,132 при рiвнi значу-щосп p<0,05. Ввдхилення вiд гiпотези на користь а > 0 штерпретуеться як наявнють ефекту вiд використання засобiв 1КТ для формування ЛК учнiв-читачiв за критич-ним значенням:
Обчислюемо значення за формулою
J. (?-ао
Зпдно з обчис ленням за критсpi см Стьюдента гшотеза Н0: а = а0. вадхиляеться, значения функцп ta;n= 0,025;3. Здобутий результат штерпретуемо так: припущення, що рiзниця м1ж показниками у ввдсотках шлькосп учнiв ЕК за рiвнями сформованосп ЛК засобами 1КТ неiстотно ввдхиляеться ввд 0 суперечить даним, тому використання методики е ефективною. У результат проведеного експериментального навчання вiдбувалося формування ЛК, 1К учнiв старшого школьного вiку, ураховував-ся !хнiй творчий потенцiал, що сприяло шдвищенню читацько! дiяльностi, рiвня мотивацiйно! сфери. Завдяки використанню засобiв 1КТ помiчено серйознi зрушення в штелектуальному зростаннi учнiв 10-11-х клаав; читачi на з цiкавiстю використовували джерела 1нтернету й паперовi носи шформаци.
Висновки та перспективи подальших розв1док цього напряму. Таким чином, розроблена й обгрунтувана дидактична модель формування литературно! компетент-носп старшокласник1в засобами 1КТ сприяе тдвищен-ню рiвня мотиваци, усввдомленому засвоенню знань з лiтератури на якюно новому рiвнi, набуттю учнями чи-тацького досввду, ознак системного мислення, духовних цiнностей, прогресу у виявi креативностi школярiв, а також дае змогу конструювати урок укра!нсько! лтгера-тури з використанням сучасних шформацшних засобiв. Окресленi методичнi рекомендацй' стануть допомогою в продуктивному навчаннi, який матимеме механiзм врегулювання самостiйно! дiяльностi старшокласник1в, розумiннi ними способiв i алгоритмiв розумово! працi з предмета. 1хня рефлексивно-аналiтична, конструктивна й творча робота стають бiльш соцiально орiентованими, це сввдчить про готовнiсть шдлптав старшого шкшьно-го вiку до життя в умовах iнформацiйного суспшьства. Перспективним е розробка методичних рекомендацш використання хмарних технологiй i перевiрка !х ефек-тивностi на пвдвищення рiвня читацько! дiяльностi стар-шокласнишв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Васьювська Г. О. Формування комун1кативно1 компетент-Hocmi старшокласниюв на основ1 засвоення системи знань про люди-ну. Украгнська мова i лimераmура в шкoлi. 2012. № 2 (96). С. 52—58.
2. Методика викладання лimераmури: mермiнoлoгiчний словник. Кит: 1н Юре, 2008. 132 с.
3. Методичт рекомендации Режим доступу: URL: https://www. ukr.life/uk/osvita/list-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-03-07-2018-r-1-9-415-shhodo-vivchennya-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-navchalnih-predmetiv-u-2018-2019-navchalnomu-rotsi/.
4. Neimane I. Topicality of teacher professional competence development when working with joint classes in Latvian modern society: materials digest of the XlVth International Scientific and Practical Conference [«Actual problems and modern trends of development of psychology and pedagogies»], (Kiev, London, November 24—November 28. 2011). Psychological and pedagogical sciences / All-Ukrainian Academic Union of specialists for professional assessment of scientific research and pedagogical activity. Odessa: InPress, 2011. Р. 130—135.
де n=4.
'-¡¿life-
f)2 = ^C(20,6-
20,4)2 + ■■■ + (6,1 - 20,4)2) = 135,42,
