CC BY
44
6. Подготовку специалиста-организатора архитектурно-строительного проектирования. Результатом становится появление специалиста, способного правильно организовать не только свою работу, но и работу подчиненных.
Все перечисленные требования соответствуют стандарту ВПО по направлению подготовки 270800 «Строительство» (квалификация (степень) «магистр») [4] и содержат квалификационные требования, требования работодателя, личностные требования и требования профессиональной среды [5].
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Яргина, З.Н. Эстетика города / З.Н. Яргина. - М. : Стройиздат, 1991. - 366 с.
2. Талызина, Н.Ф. Педагогическая психология / Н.Ф. Талызина. - М. : Издательский центр «Академия», 2001.
- 288 с.
3. Бархин, Б.Г. Методика архитектурного проектирования : Учеб.-метод. пособие для вузов / Б.Г. Бархин -2-е изд., перераб. и доп. - М. : Стройиздат, 1982. - 224 с.
4. Федеральный государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по направлению подготовки 270800 Строительство (квалификация (степень) «магистр»). [Электронный ресурс]: Утвержден Приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от 21 декабря 2009 г. N 750. Режим доступа: http://edu.tltsu.ru/sites/site.php?s=124&m=29967.
5. Молоткова, Н.В. К вопросу разработки модели специалиста - магистра техники и технологии в условиях инновационно ориентированного социально-экономического развития / Н.В. Молоткова, О.А. Мустафина [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://sun.tsu.ru/ mminfo/000063105/360/image/360-164.pdf.
REQUIREMENTS TO COMPETENCES OF MASTERS OF MODERN SOCIAL
AND ECONOMIC CONDITIONS
© 2015
E.M. Tretyakova, candidate of pedagogical science, docent of «Chair Town building and economy»
I.N. Odarych, postgraduate
Togliatti State University, Togliatti (Russia)
Abstract. In article requirements to the level of training of the engineer master of equipment and technology in the Construction direction are formulated.
Keywords: independent activity, practical activities, creative thinking, qualification requirements.
УДК 37.041
АКМЕОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА И УЧЕНИКА-ЧИТАТЕЛЯ
© 2015
В. И. Шуляр, кандидат педагогических наук, доцент, заслуженный учитель Украины Николаевский областной институт последипломного педагогического образования,
Николаев (Украина)
Аннотация. Автор статьи определяет особенности и слагаемые компетентности будущего учителя литературы, учащегося-читателя в контексте акмеологической концепции. Выясняются понятия «компетентность», «профессионально-методическая компетентность», «методическая культура учителя-словесника» с позиций синергетико-ак-сиологико-акмеологической парадигмы.
Ключевые слова: акмеология, понятие «компетентность», самообразовательная деятельность, акмеологический урок, акмеологическая школа.
Постановка науковог проблеми та П значения. XXI столитя означене демократичними трансформацшними перетвореннями в уах сферах життедГальносп. Серед них видшимо проблеми, пов'язаш з глобалiзацieю економiки, управлшням сощальними системами, змшами у виробницга, засобах, методах життезабезпечення людей та перспективною нано-, шко- i фемтотехнологш, якг обертають на користь людиш природш ресурси тощо. Здатшсть людини адаптуватися до змшносп середовища, збернши при цьому морально-етичш цшносп, потребуе не стшьки штущп, як вщповвдних знань, компетенци, щоб на !х основi гнучко реагувати на нестабГльшсть ситуаци та бути готовим до сталого розвитку i формування себе як конкурентоспроможно! особистостг
Поняття конкурентоспроможно! особистосп в системi освгга впливае на оновлення та модершзацш тдготовки майбутнього фахiвця. Це потребуе суттево! змши структури спещалюта, ставить перед ним високг вимоги до його квалГфГкацп, компетентности професiоналiзму, вимагае високого рiвня освгга й потреби навчатися впродовж усього життя.
Ввдповщно перед вищою школою сто!ть важли-ве завдання щодо тдготовки високопрофесшного спещалюта-особистосп, здатного проектува-ти траекторiю свого фахового становлення, акме-майстерностi як стало! категорп. Розумiння проблеми сталого розвитку цившзацп взагалi та формування професшно-фахово! компетентностi майбутнього вчите-
ля лгтератури зокрема передбачае поеднання традицшно! й модерно! пiдготовки спецiалiста. Надати перевагу чо-мусь одному - одержати поразку. Якiсно-оптимальне поеднання традицшного й iнновацiйного забезпечить результат сталого розвитку майбутнього фахiвця.
Анализ остантх досл1джень з ц1е! проблеми. У впчизнянш та зарубiжнiй лiтературi вживаються поняття «компетентшсть» i «група компетентностей», «компетенция» i «група компетенцш». Здiйснено цiлий ряд публiкацiй iз проблем «компетешзаци» европейсько! школи (О. Овчарук); феномен компетентшсно спрямовано! освгга як мистецтва життетворчостi особистостi розкрито Л. Сохань, I. Срмаковим; одну з перших спроб осмислення цього процесу в системi вiтчизняно!' освгга здшснив Б.Чижевський; захiдний досвiд моделювання компетентностей представлено дослiдженнями Дж. Равена.
За твердженням О.Савченко та Т. Байбари, «компетентшсть - це загальна здатшсть, що базуеться на знаннях, досвщ, цшностях, здГбностях, набутих за-вдяки навчанню» [7]. Специфiка поглядГв андрагопки як науки, яка займаеться дослщженням проблем освгга, самоосвiти г виховання дорослих, знайшла вiдображення у визначенш: «Компетентшсть - еталонна мета розвитку, досягенення яко! забезпечуе усшшшсть дгяльносп доросло! людини в умовах, що змГнюються» [2].
Ряд дослщникгв (I. Зязюн, В. Загвязинський) компетентшсть розглядають як першооснову професшно! майстерностГ ОкрГм того, компетентшсть
розглядаеться як штегральна професiйно-особистiсна характеристика, яка визначае готовшсть i здатнiсть ви-конувати фахово-педагогiчнi функцп вiдповiдно з при-йнятими в соцiумi (освиянському просторi) на даний момент нормами i стандартами.
£. Пасiчник зазначае, що професiйна компетентнiсть передбачае наявшсть певних знань, умiнь i навичок та е необхгдним компонентом дiяльностi вчителя. I. Андрiадi складовими професшно! компетентностi вважае професiйнi знання, методичну майстернiсть, технологiчне рiзноманiття. Окремi аспекти дослщжувано! проблеми вiдображено у працях Г. Токмань, де за-пропоновано дiалогiчно-екзистенцiальну парадигму в контекст традицiйного викладання укра!нсько! лiтератури в старшш школi та вГдповгдно! тдготовки вчителя-словесника.
В. Сластьонiн, Г. Саранцев розглядають професiйну компетентнiсть через iмiтацiйне моделювання за-вдань у структурi педагопчно! дiяльностi. Щодо професшно! пiдготовки майбутшх фахiвцiв, то цiкавою е думка М.Холодно! про те, що природа компетентносл така, що вона може проявлятися тiльки в органiчнiй едносп з цiнностями людини, тобто за умови глибоко! особиспсно! зацiкавленостi людини у даному видi дiяльностi.
Аналiз дефiнiцiй названих понять за А. Дахшим [3], А. Хуторським [12] переконуе нас у потребi ви-користовувати !х паралельно, але вкладати в них рiзний смисл: «компетенщя» - задана вимога, норма освиньо! пiдготовки учня, а «компетентнiсть» - реально сформоваш особистiснi якосп та мiнiмальний (на сьогоднiшнiй день) досвщ дiяльностi. Важливо пам'ятати настанову Г. Скоробагатово! про цiлiснiсть та штегративну сутнiсть цих понять як результату на-вчання на будь-якому рiвнi та в будь-якому аспектг Для нас значущими е висновки в з'ясуваннi понять С. Бондар: «компетенцп - це здатнiсть розв'язувати проблеми, що забезпечуються не лише володшням готовою iнформацiею, а й штенсивною участю розуму, досвщу, творчих здiбностей учнiв» [1]; «... компетентшсть -це здатнiсть особистосп дiяти. Але жодна людина не д1ятиме, якщо вона особисто не защкавлена в цьому. Природа компетентносл така, що вона може проявлятися лише в оргашчнш едносп з цiнностями людини, тобто в умовах глибоко! особиспсно! зацiкавленостi в даному видi дiяльностi ... Отже, цшносп е основою будь-яких компетенцш» [1].
О. Семеног професiйну компетентшсть майбут-нього вчителя укра!нсько! мови i лiтератури визначае «як стушнь сформованостi знань, умiнь, фiлологiчних i педагогiчних здiбностей, цiннiсних орiентацiй, штегративних показник1в культури мовлення, стилю стлкування, необхiдних для якiсного виконання педагопчно! дiяльностi» [8, с. 32]. Вона включае систему компетенцш: лшгвютична, мовна, комунiкативна, фольклорна, лпературна, культурознавча, педагогiчна, психологiчна, методична, шформацшна, дослгдницька [8].
Формулювання мети та завдань статтi. Для нас важливо розiбратися в неоднозначному спектрГ дефшщш «компетентнiсть» у професiйно-методичнiй дiяльностi словесника з позицш акмеологп; з'ясувати акмеолопчш основи успiху на шляху становлення вчителя лггератури й учня-читача в умовах синергетико-аксiологiко-акмеологiчного простору.
Виклад основного матерiалу й обтрунтування отриманих результатiв досл1дження. Складшсть i комбшацшшсть значенневих елементiв цього педагопчного явища зумовлюе потребу перенести аналiзованi поняття в простiр професшно-методично! подготовки вчителя лiтератури та формування учня як штелиентного (квалiфiкованого) читача, яш здатнi дiяти за синергетико-аксiологiко-акмеологiчною парадигмою. Останне нами розумiеться як здаттсть суб'ектiв 36
освiтнього простору до самооргашзацп, сталого само-навчання, саморозвитку й самоудосконалення, мис-лити нелiнiйно, бути динамiчними i д1яти цiнносно зорiентовано iз застосуванням знань вщповвдно до конкретно! професiйно! чи життево! ситуацi!, бути кон-курентноспроможним на ринку працi, щоб кожен мгг досягти найвищо! точки розквиу, свого акме-розвитку.
Поняття «акмеологiя» запропоновано М. Рибниковим (1928) як вшова психологiю зрiлостi або дорослостi. Засади «акмеологп» як науки були сформульоваш Б. Ананьевим (1969) i розвинуп О. Бодальовим (1993). К. Степанова присвятила свое дослгдження проблемi психофiзiологiчного й iнтелектуального розвитку до-рослих людей та експериментальнiй акмеологi! (2000). А. Деркач i В. Зазишн (2003) розкрили сутнiсть акмеологi! як науки, запропонувавши акмеологiчну концепцш розвитку професiоналiзму, а також фактори, умови, мехашзми, як1 визначають успiшнiсть удосконалення й самоудосконалення людини, повноту !! самореалiзацi! у професi! та житп в цiлому (2004). I. Семенов представив акмеолопю як новий напрям мiждисциплiнарного дослгдження людини (2004). А. Деркач i О. Селезньова розкрили методолопчш пiдходи вивчення акме-орiентованого саморозвитку, запропонували сутнiснi характеристики, структуру та генезис акмеолопчно! культури, мехашзми !! розвитку (2006).
Основний напрям дослщжень акмеологi! пов'язаний iз вивченням професiоналiзму як вищо! ступеш розвитку людини. Об'ект акмеологп - професiоналiзм педагогiчний, iнженерний, медичний, вшськовий, спор-тивний та ш. дiяльностi людей. Предмет акмеологi! - об'ективш (якiсть одержаного виховання й освгга) та суб'ективнi (талант, здiбностi людини) фактори, як1 сприяють досягненню вершин професiоналiзму, а також закономiрностi в органiзацi! навчання спецiалiстiв.
Акмеолопя дослiджуе проблеми протирiч мгж зро-стаючим обсягом iнформацi!, з одного боку, й часом, який необхщний для його оволодiння, - з другого боку. Акмеолопя виявляе загальш й вГдмшт риси, якi виявля-ються в людей пгд час !х дiяльностi.
Значущiсть акмеологi! стане очевидною, якщо в системi тдготовки вчителя лггератури та формування штелп'ентного читача-школяра будуть вирiшуватися актуальнi практичш задачi, якщо знання основ акмеологп дасть ввдчутний конструктивний науково-практичний результат. Застосування акмеологiчних знань у практичнш шдготовш словесника й учня-чи-тача на сьогодшшнш день е актуальним, необхiдним Г малодослiдженим.
Досягти високого рГвня в особиспсному розвитку майбутньому вчителевГ лггератури можна буде за умови виршення ним конкретних акмеолопчних задач в системГ виконання професшно-фахових дш, яш вгдповГдатимуть рГвневГ його нишшнього рГвня шдготовленосп з проекщею на стале зростання.
Протягом дешлькох рок1в нами апробовуеться система традицшних Г шновацшних занять Гз методики вивчення лггератури як майбутшми фахГвцями, так Г тд час тдвищення квалГфГкацп словесников. Вона включае виконання завдань лекцшно-семшарських занять, яш пропонуються студентам Г курсантам на папероноаях, в електронному варГанп та з використан-ням шформацшно-комп'ютерних технологш. Автором розроблено методику тдготовки та технологш проведения лабораторних занять Г лабораторних робгт Гз методики лггератури за умов широкого використання вГзуальних засобГв навчання, шформацшних технологш у статичному, динамГчному формап; в аудиторних умовах, використовуючи, наприклад, заздалеггдь записаш уроки (вадформатоваш як вГдеосюжет, вГдеоролик за навчальними ситуац1ями: оголошення теми, мети уроку лггератури; умотивування навчально-тзнавально! д1яльносп учшв-читачГв вГдповгдно до литературно! теми; прийоми активГзацп читацько! д1яльност1 учтв пГд
час вивчення бюграфи письменника тощо).
Автором розроблено систему самоосвиньо! дiяльностi майбутнiх учителiв ллератури та практиков, розроблено вiдповiднi засоби навчання (хрестоматiя з методики лператури; електроннi посiбники; засоби самодiагностики професшно-фахово! компетентносп на папероносiях i з використанням комп'ютерно-програмного забезпечення). Поряд iз цим практику-ються тренiнговi заняття за напрямами професшно-фахового зростання, застосування коуч-методик (тре-нерських методик) i проведения коучинг-занять, яш сприяють формування сталих фахових умшь за такою схемою: «пояснення i демонстрац1я ^ усвГдомлення професiйноï ситуаци ^ огляд можливих варiантiв ^ планування новоï практики ^ практика ^ рефлекс1я ^ огляд ^ план ^ практика ^ рефлекая ^ огляд ^ план ^ сталий прогрес».
Поряд iз цим студенти й учителi-практики залуча-ються до рiзноманiтноï позааудиторно! професшно-фахово! дiяльностi: участь у проектi «Заслужен освiтяни Микола!вщини», «1нтелектуали Украши - творчому ВчителевЬ>, де у формат науково-методично! сесiï для освiтян, яш мають звання заслужений учитель Украши, проходять заняття, а для студенпв вони проводять май-стер-класи; студентський конкурс «Урок лператури-дебют», який став школою демонстрацп професiйного зростання, пропагандою досягнень на цей час майбутнього вчителя в реальних фахових умовах; дослщно-пошукова та наукова робота знаходить лопчне продо-вження в конкурсi проектiв «Наукова зiрка року», який сприяе творчим науковим пошукам студентiв, удоско-налення фаховоï майстерностi, пiднесения престижу науковоï роботи в студентському середовищi.
Аналiз актуальних дослiджень, наукових публiкацiй, практично1' апробацп автором i колегами, усвГдомлення особливостей акмеологiчноï концепцп дае можливють потрактовувати поняття професiйно-методичноï компетентностi учителя лггератури як iнтегральну як1сть особистосп, що мае свою структуру, систему компетенцш, здатностей i способГв, яш дають змо-гу фахiвцевi на технолопчному рГвш здiйснювати ефективно свою дГяльшсть, забезпечувати щншсно зорiентований проспр для свого сталого саморозвит-ку й самовдосконалення, учня-читача з проекщею на одержання гарантованих досягнень наперед заданого концевого спшьного результату.
Виходячи з педагогiчних умшь i елеменпв працi педагога, в структурГ професшно-методично1' компетентностi вчителя лператури можна видшити прогностичний, проектувальний, конструкторський, планувальний, шформативний, оргашзаторський, комушкативний, аналпичний, рефлективний, акмеолопчний, аксюлопчний, культуровадповадний, вГзуалГзацшний тощо компоненти. Назваш компоненти професшно-фахово1' дГяльносп вчителя лператури мо-жуть бути як компетентшстю, так i виконувати функцй' компетенцш (на зразок «метод-^-прийом»), що, за нашим переконанням, не е одне i теж. Сформовашсть та здатшсть до компетентного 1'х виконання нами може бути структуровано на 4 рГвш професшно-фахово].', методично1' пщготовленосп вчителГв лггератури:
а) початковий - розшзнавально-вГдтворювальний (репродуктивний);
б) середнш - вГдтворювально-варГативний (адаптив-ний);
в) достатнш - варГативно-продуктивний (рацю-налГзаторський);
г) високий - продуктивно-технолопчний (новаторсь-кий).
Комплекс компетентностей i компетенцш, якими мае оволодии словесник, щоб досягти гарантовано-го шнцевого результату в реалГзацп як лГтературно1' освгга школярГв, так i свое1' професшно-методично1' тдготовленосп, е складним i потребуе значних зусиль
з боку суб'еклв навчально-шзнавального, виховного процесу - тих, хто навчае, Г тих, хто навчаеться, а також за умови доцшьного введення об'екпв, шформацшних технологш тощо. Тому дощльно представити варГант моделГ компетентного учня-читача - випускника школи.
Модель компетентного випускника-читача в системГ лггературно! освгга зорГентована на досягнення практич-них лиературно-мистецьких досягнень, досвщ особисто! учасп в читацькш дГяльносп, вироблення щншсних орГентирГв засобами лггератури та мистецьких творГв, як допоможуть йому самовизначитися й самоутверди-тися у професшному житп, сощумг Також модель вибу-довувалася з урахуванням ряду принцишв: соцю-, при-родо- та культуровгдповГдностГ, особиспсно-дГяльшсно! зорГентованостГ, художньо-мистецько! вартГсносп твору, дГалопзму й полшопзму з мистецьким твором, системносп духовно-мистецького збагачення читача, толерантносп й гуманност в ставленш, ощнщ один до одного та лпературно-мистецького явища, доцшьносп й оптимальносп у вщборГ компетенцш лггературно! дГяльносп читача.
Засадничими е змГстовГ лши литературно! освгга школяра, визначен Державним стандартом, що перед-бачають реалГзацш лиературознавчо!, аксюлопчно! та культурознавчо! складових. На нашу думку, вони мають бути доповненГ ще двома: комушкативно-мовленневою (розвиток зв'язного мовлення учня-читача, риторично! компетенци, умшня виразно читати шдготовлений та вивчений текст), дГяльшсно-оргашзацшною (загальн умшня й навички та специфГчш в сферГ лггературно! освгга).
Реальшсть соцю-, природо- та культуроорГентовано! дГяльносп читача в системГ литературно! освпи на особиспсному рГвн передбачае його включения як суб'екта сшвпращ, здатного вступати в дГалог Гз культурою свого народу та шших нацГональностей. Духовно-мистецька культура може виступати власне як лГтературна дГяльнГсть, носити як загальнокультур-ний, так Г професшно-лггературний (мистецький) характер. ТГльки в системГ особистГсть читача набувае лггературно-мистецького змГсту й реалГзуе себе в лггературно-читацьшй дГяльностГ. Тобто, особистють випускника набувае не тГльки навикгв Гз читання, а спроможна засвоену духовно-мистецьку культуру сво-го народу, шших нацюнальностей засобами лГтератури спроектувати на вибудову свое! цГннГсно зорГентовано!, професГйно! моделГ життя, щоб забезпечити свш успГх, сталий розвиток, свою конкурентну спроможнГсть на ринку пращ. Це становитиме основу формування и лггературно! компетентностГ.
Отже, лГтературна компетентшсть - стала яшсть лГтературно! освгга особистосл-читача, яка забезпечуе нерозривну едшсть !! лГтературно! спрямованостГ Г литературного досвГду в системГ духовно-мистецько!, лггературно!, читацько! дГяльностГ. Вище викладене мо-жемо представити в логГко-семГотичнГй моделГ (ЛСМ), рис. 1.
ВгдповГдно до «Загальних критерив оцГнювання на-вчальних досягнень учшв у системГ загально! освГти середньо! освГти» маемо взяти до уваги, по-перше, про-фГльнГсть старшо! школи, по-друге, психолого-педаго-гГчнГ особливостГ старших гадлитав, по-трете, специфГч-нГ характеристики литературного розвитку цГе! категорГ! школярГв.
Тому вибудовуючи модель компетентного випускни-ка-читача, необхГдно спиратися на таю форми Г методи, якг ставлять старшокласника в позицГю дослГдника, першовщкривача, щоб задовольнити його особистГснГ штереси та мотиви. У зв'язку з цим особливою перспективною й евристичшстю видГляеться метод проектГв. Даний метод у системГ лГтературно! освпи зорГентова-но на самостГйну дГяльшсть учня-читача з лГтературним (мистецьким) твором, оргашчно поеднуеться з груповим шдходом до навчання та учГння Г спрямований на вирг-
шення лиературно-мистецько! проблеми засобами ху-дожнього твору.
Лiтературна компетенттсть
ки вш може використати, застосувати для виршення специфГчних лиературних завдань, а також, не менш важливо, рГзномаштних життевих Г в перспектив! професшних потреб.
Рис. 1. Термшолопчний проспр поняття «лиературна компетентшсть» Г сфери вибудови литературно! освпи випускника-читача (ЛСМ-1)
Сфера ди Формувальш феномени лиературно! компетентности лиературно! 1 - лиературно-мистецька спрямованють особистосп; освии 2 - досвгд духовно-мистецько! д1яльностц 3 - суб'ект соцю-, природокультурно! д1яльностг
ВГдповгдно до «Загальних критерпв оцшювання на-вчальних досягнень учшв у системГ загально! освпи середньо! освпи» маемо взяти до уваги, по-перше, про-фшьшсть старшо! школи, по-друге, психолого-педаго-пчш особливосп старших пвдлитав, по-трете, специфГч-ш характеристики литературного розвитку ще! категорп школярГв.
Тому вибудовуючи модель компетентного випускни-ка-читача, необхгдно спиратися на так1 форми Г методи, як1 ставлять старшокласника в позицш дослгдника. першовгдкривача, щоб задовольнити його особиспсш штереси та мотиви. У зв'язку з цим особливою перспективною й евристичшстю видшяеться метод проекпв. Даний метод у системГ лиературно! освпи зорГентова-но на самостшну д1яльшсть учня-читача з лиературним (мистецьким) твором, оргашчно поеднуеться з груповим подходом до навчання та учшня Г спрямований на вирь шення лиературно-мистецько! проблеми засобами ху-дожнього твору.
Також цей метод забезпечуе суб'ектну позицш учня-проектанта-читача пгд час осягнення тканини худож-нього твору, спроможшсть висловити свою авторську позицш, вступити в дГалог, полшог з автором, лиера-турним персонажем, колегою учнем-читачем, сощумом. вичизняною та свповою культурою тощо. У шнцевому результат! такий щдхвд сприятиме вибудовГ та реалГза-ци власно! траектори лиературних досягнень випускника-читача, як можуть матерГалГзуватися в лиературне Портфолю учня-читача як накопичувальний зааб видГв робп, яш засввдчать як к1льк1сну, так Г яшсну оцшку досягнень, лиературно! компетентности
Для забезпечення соцю-, природо-(культуро)вГдпо-вГдних видГв дГяльносп, яш в шнцевому тдсумковГ до-поможуть вибудувати систему компетенцш пгд час лиературно! освпи читача, пропонуемо лопко-семютичну модель (ЛСМ-рис. 2) складових суб'ективного духовно-мистецького досвГду випускника-читача, яка уключае чотири ключовГ компетенцп.
Виходимо з того, що не заперечуючи формуван-ня мщних лиературних знань, умшь Г навичок, яш необхгдт для духовно-мистецького розвитку дитини-читача, орГентуемо вчителя-словесника на озброення школярГв такими нормами, прийомами, способами читацько! д1яльност1. як1 пГд час лиературно! практи-
Рис. 2. СкладовГ суб'ективного духовно-мистецько-го досвгду випускника-читача
НабГр компетенцш, якими мае оволодпи учень-чи-тач упродовж школьного життя (Г не тшьки), вгдбирався нами з урахуванням напрацювань науковщв Г вчених, по-гляду управлшщв Г адмшютрацш навчальних закладГв, думки вчителГв-словеснишв, а також точки зору самих учшв-читачГв. У зв'язку з цим автором було проведено серш опитувань рГзно! категорп респонденпв у мютах Г областях Укра!ни (Микола!в, Юровоград, Полтава, Херсон) шд час читання лекцш, зустрГчей, презентацп концепцп (проект) лиературно! освпи школярГв в умо-вах профшьно! диференщацп, вГдвгдування навчальних закладГв рГзного рГвня та проведення власних урошв Гз лператури в Першш укра!нськ1й пмназп Гм. М. Аркаса, загальноосвпнш школГ № 39 1-111 ступешв Микола!всько! мюько! ради, Котляревсьшй загальноосвинш школГ 1-111 ступешв, МГшково-Погоршвсьшй загальноосвинш школ 1-111 ступешв Жовтнево! районно! ради.
Ядро моделГ компетенцш лиературно! освпи скла-ли п, яш дають можливГсть випускниковГ навчального закладу, незалежно вГд майбутньо! сфери професшно! д1яльносп, виявити свою здатшсть до адекватного осягнення духовно-мистецько! культури як вГтчизняно!, так Г свиово!. А також бути лиературно розвиненою Я-особиспстю, яка може одержувати естетичну на-солоду вГд лиературно-мистецького твору, достойно поцГновувати напрацьоване поколшнями, продукувати сво! лГтературнГ або/й мистецьш тексти. Важливо, що такий читач зможе вибудовувати таку систему цшностей, яка допоможе йому толерантно ввшти в соцГум, свГтовий проспр, не розгубитися, не втратити свого Я, бути кон-курентоспроможним, патрютично зорГентованим, до-сягаючи сво!х вершин майстерносп (на сьогоднГ), щоб забезпечити свш сталий Г лГтературно-духовний, Г професшний розвиток.
НабГр компетенцГй литературного розвитку читача мае враховувати як базовий стандарт, який не повинен бути меншим за шльшсть змГстових лГнГй лГтературно! освГти, визначених Державним стандартом, Г тими, що нами додат, а також п, що е актуальт на даний момент
вивчення лгтературно-мистецького матергалу, г сприяти-муть його зростанню, за умови, що учнем цей стандарт поповнюеться тими, що допоможуть це зреалГзувати. Кожен мае визначитися сам: сшльки, коли, за яких умов тою чи шшою здатшстю мае оволодии, розвину-ти, сформувати, щоб стати компетентним Г засввдчити рГвень свого майстерного володшня. Тобто, керуватися принципами доцшьносп, оптимальносп, розумно! та як1сно! шлькосп.
НабГр можливих компетенцш Г !х змютове наповнен-ня подаемо в такому варГанп, вважаючи, що вони забез-печать формування лиературно! компетентносп учня-читача, випускника будь-якого навчального закладу.
Читацька дГяльшсть випускника навчального закладу у процеа лиературно! освии включае сукупшсть загаль-них Г специфГчних компетенцш, творчих дш, спрямова-них на ствучасть Гз автором, персонажем, лиературним текстом щодо сприйняття/несприйняття, осягнення тканини художнього твору, розумшня тдтексту змоде-льованих картин життя, здатшсть 1'х штерпретувати та конструювати власний текст вадповадно до читацько-го рГвня, життевого досвГду шляхом мимовшьних абоЛ цшеспрямованих операцш Гз метою духовно-естетично-го збагачення Я-особистостг
Духовно-мистецька культура, лиературна освпа, читацька д1яльшсть школяра та професшно-фахова вчите-ля лператури включае систему специфГчних Г загальних компетенцш:
Компетентшсть лпературно-мистецька учня-читача як ключова штегральна яшсть, модель його сошального досвщу, що забезпечуе наповнення культурного, освинього та д1яльшсного простору Людини-читача Г включае систему цшностей, компетенцш (як загальних, так Г специфГчних), як1 набуп (вироблеш) ним у процеа лиературно-мистецько! сшвпраш: «учень ^ автор ^ художнш твГр ^ персонаж ^ учитель ^ джерела комушкацп ^ сошум ^ свиова культурам».
Складовими !! е так1 компетенции читацька, лпературознавча, металшгвютична, комушкативно-мовленнева, когнпивна, аксюлопчна, культуролопчна, прогностична, сошальна, технолопчна, шформацшна, вГзуалГзацшна, фасилпативна, креативна, рефлективна, валеолопчна, оргашзацшна тощо.
Запропонований компетентшсний пвдхщ у системГ лиературно! освии школярГв передбачае засвоення ним не тшьки окремих знань, умшь, а й оволодшня комплексною процедурою, в яшй для кожного напряму е вадповадна сукупшсть освишх, читацьких компоненпв, що забезпечуватимуть особиспсно-дГяльшсний характер лиературно-мистецько! сшвпраш: «учень ^ автор ^ художнш твГр ^ персонаж ^ учитель ^ джерела комушкацп ^ сошум ^ свиова культурам».
Основа моделГ - компетентшсно-д1яльшсна парадигма, яка не заперечуе знання, умшня й навички, але, обмежуючись лише цим, провокуемо учня бути пасив-ним об'ектом. Тому для нас важливо зважити на теорш дГяльносп А.Леонтьева, яка забезпечить перетворен-ня школяра на активного суб'екта сшвпраш в процеа лиературно!, читацько! дГяльносп. Вадповадно маемо зробити доповнення. З упровадженням компетентшсно-дГяльшсного подходу традицшна трГада - ЗУН мае бути доповнена новими дидактичними одиницями (прим. наша - курсивом видшено авторськ! доповнення):
КУЧ: ЛЗУН ^ СЛК-ц ^ ДЧД =» СОЗЛП Компетентний Лпературш Система Досвщ Сошальний, випускник-знання, умшня, лиературних читацько! особиспсно значущий
читач навички компетенцш д1яльносп лиературний продукт
За умов знаннево! парадигми в учшв форму-ються практичш умшня й навички, але вони не ста-ють внутршньою умовою руху особистосп до мети, готовшстю до визначених дай Г операцш, перетво-рення то! суми знань у здатшсть навчатися впродовж
усього життя, розвивати й поглиблювати п чи шш компетентности Такий випускник житиме й д1ятиме як усшшний, конкурентоспроможний громадянин не-залежно вГд сошально-полиичних, економГчних змш у сустльст, свт, вироблятиме сошальний й особиспсно значимий продукт.
Зважимо й на той факт, що 57-ма сеая Генерально! Асамбле! ООН оголосила десятирГччя (2005-2014 рр.) декадою Освпи для сталого розвитку.
Освпа для сталого розвитку - це процес Г результат прогнозування та формування людських якостей
- знань, умшь Г навичок, стосуншв, стилю дГяльносп людей Г спшьнот, рис особистосп, компетентностей, яш забезпечуватимуть постшне шдвищення якосп життя.
Тому система ключових компетентностей випуск-ника-читача забезпечить набуття ним особиспсного досвщу Г забезпечуватиме формування здатносп до сталого розвитку, досягнення акме-розвитку (на сьогодш) шляхом осягнення й засвоення духовно-мистецько! куль-тури укра!нського народу та шших нацюнальностей, яка закладена у змют лиературно! освии.
Зважаючи на вище викладене, досвГд викладачГв ви-щих навчальних закладГв Г власний, можемо запропону-вати формулу компетентного вчителя лператури й учня-читача:
КУЛ : (МЗ + ГМ + ДТ) х КМ = Я (ос),
де КУЛ - компетентшсть учителя (учня-читача) лператури, МЗ - мобшьшсть лпературознавчих знань, ГМ - гнучшсть методГв, прийомГв Г засобГв навчання (учГння) пГд час лГтературно! освпи, ДТ - дошльшсть застосування технологш навчання та пГдготовки ГнтелГгентного квалГфГкованого учня-читача, КМ -критичнГсть мислення як учителя лГтератури, так Г школяра пГд час лиературно-мистецько! дГяльносп, Я (ос.)
- Я-особиспсть, яка здатна толерантно ввГйти в худож-ньо-мистецький свГт, бути конкурентоспроможною на ринку працГ, не втрачаючи «Себе-у-СвГтГ».
Таким чином, змГст лиературно-мистецько! Г професшно-фахово! освГти з позицш акмеологп - це модель системи сошального досвГду, яка включае систему компетентностей Г компетенцш, яш в шнцевому результат! сформують лиературознавчу й методичну культуру учня-читача й учителя-словесника.
Методична культура вчителя лператури як й уч-ня-читача (викладача методики лГтератури - студента-фГлолога) за акмеологГчною концепцГею нами розумГеться як Гнтегральна як1сть, яка сприяе:
- присвоенню соцГального досвщу, який сформовано поколГннями вчених, практишв у галузГ лГтератури та методики !! вивчення;
- оволодшню системою знань методично! теорп, яка перебувае в постшному розвитку й оновленнГ;
- формуванню умГнь застосовувати знання самостГйно, враховуючи свш акме-рГвень та учня-читача (студента);
- продукуванню методичних (лГтературних) знань, умшь, норм у професшно-фаховш (лГтературнГй) дГяльносп, засвГдчуючи свГй акмеологГчний Г аксюлопчний рГвень у нерозривнГй едностГ з реал1ями швидкозмГнного сучасного свГту;
- формуванню креативно! Я-особистосп, яка толерантно ввГйде в соцГум, науковий проспр, конструктивно сшвпрацюватиме з суб'ектами/об'ектами освГтньо-культурологГчного простору.
Висновки i перспективи подальшихдо^джень. Отже, консолГдуючим е комплексний синергетико-аксГологГко-акмеолопчний пГдхГд до формування професГйно-фахово! компетентностГ вчителя й лГтературно-мистецько! учня-читача, який у методицГ викладання лГтератури нами розумГеться як ряд необхГдностей щодо:
- формування нового типу словесника, ново! моделГ штелГгентного учня-читача, здатних до вГдносно стало! суб'ект-суб'ектно! органГзацП' Г самоорганГзацГ! освпньо-культурологГчного простору;_
- переорГентацп до цшшсно-цшьово1' структури дГяльносп суб'екпв лГтературно-мистецько1' освгга, про-ектно-конструкторського моделювання змГсту читацько1' дГяльносп школярГв, професГйно-методично1' - для студенпв-словеснишв;
забезпечент високо1' продуктивносп, професюналГзму учня-читача (студента), вчителя лггератури (викладача) вадповадно вибудувашй траекторй' свого росту;
- формування цiлiсноï креативноï особистосп, здатноï створити свою «Я-концепцш», утвердити i не втратити «Себе-у-Свт», вибудувавши власну акме-траекторш сталого розвитку [13-15].
У перспективГ акмеолопчний пвдхщ може знай-ти лопчне продовження для вибудови концепцiï акмеологiчноï школи, моделГ уроку лггератури з ураху-ванням акмеолопчного тдходу до формування компе-тентних суб'екпв заняття (учителя-словесника й учня-читача).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бондар С. Компетентшсть особистосп - штегрова-ний компонент навчальних досягнень учшв // Бюлопя i хГмГя в школГ - 2003. - № 2. - С. 8-9.
2. Гончар М. В. Андрагогические условия развития компетентности учителя в формировании индивидуальности школьников. - Автореферат дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук. - Калининград, 1999. -185 с.
3. Дахин А. Н. Компетенция и компетентность: сколько их у российского школьника? Доступ НТТР: http: // www.auditorium.ru/dokuments/other/discuss/ intro2. html.
4. Деркач А. А., Зазыкин В. Г. Акмеология. - Спб.: Питер, 2003. - 256 с.
5. Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионала. - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2004. - 752 с.
6. Деркач А. А., Селезнева Е. В. Акмеологическая
культура личности: содержание, закономерности, механизмы развития / А. А. Деркач, Е. В. Селезнева. - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2006. - 496 с.
7. Савченко О. Я., Байбара Т. М. Об'екти, функци i види контролю навчальних досягнень учшв початкових клаав // Початкова школа. - 2002. - № 8. - С. 4-7.
8. Семеног О. М. Професшна тдготовка майбутшх учителГв укра^сь^ мови i лггератури: Монография. -Суми: ВВП «Мргя-1» ТОВ, 2005. - 404 с.
9. Семенов И. Н. Акмеология - новое направление комплексных исследований в современном человекоз-нании // Общественные науки современности. - 1998.
- № 3.
10. Степанова Е. И. Психология взрослых: экспериментальная акмеология. - СПб.: Алетейя, 2000. - 288 с.
11. Токмань Г. Л. Методика викладання украïнськоï лггератури в старшш школг екзистенщально-дГалопчна концепщя. - Кшв: Мшешум, 2002. - 320 с.
12. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Народное образование. - 2003. - № 2. - С. 58-64.
13. Шуляр В. I. Цшшсш орГентири подготовки майбутнього вчителя лггератури в аспекп методичноï синергетики / Цшшсш прюритети освгга в XXI столгтп: орГентири та сучасноï освгга: МатерГали II Мiжиародноï науково-практичноï конференцiï. 2-5 жовтня 2005 р., м. Луганськ. - Частина 2. - Луганськ: Альма-матер,
2005. - 270 с. - С. 143-147.
14. Шуляр В. I. Планування лiтературноï освгга шко-лярГв: технолоична концепция. Практико-орГентована монографГя / За редакщею члена-кореспондента АПН Украши, доктора педагопчних наук, професора Н. Й. Волошиног - Миколав: Видавництво «Ч», 2006.
- 96 с.
15. Шуляр В. I. Синергетика в системГ професшно-методичноï тдготовки майбутнього вчителя лггератури: концептуальш тдходи / Фшософсьш науки: ЗбГрник наукових праць. - Суми: СумДПУ Гм. А. С. Макаренка,
2006. - 256. - с. 93-98.
АКМЕОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА Й УЧНЯ-ЧИТАЧА
© 2015
В. I. Шуляр, кандидат педагопчних наук, доцент, заслужений учитель Украши Миколаг'вський обласний тститут тслядипломног педагог1чног oceimu, Миколагв (Украгна)
Анотащя. Автор статп визначае особливосп та складовГ компетентносп майбутнього вчителя лггератури, учня-читача в контекст акмеологiчноï концепци. З'ясовуе поняття «компетентшсть», «професшно-методична компетентшсть», «методична культура вчителя-словесника» з позицш синергетико-аксiологiко-акмеологiчноï парадигми.
Ключовi слова: акмеолопя, поняття «компетентшсть», самоосвггая дгяльшсть, акмеолопчний урок, акмеолопч-на школа.
ACMEOLOGICAL BASES OF THE DEVELOPMENT OF COMPETENCE FUTURE TEACHER-PHILILIGIST AND PUPIL-READER
© 2015
V. I. Shuliar, candidate of pedagogical sciences, associate professor, deserved teacher of Ukraine
Mykolaiv regional institute of postdegree pedagogical education, Mykolaiv (Ukraine)
Abstract. The author of the article determines features and elements of professional-methodical competence of future teacher of literature in the context of akmeological conception. The concepts «competence», «professional-methodical competence», «methodical culture of teacher-philologist» opened up from positions of synergetic-axiological-akmeological paradigm.
Keywords: acmeology, the term «competence», self-educational activities, acmeological lesson, acmeological school.
