CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 281-288.
УДК 343.163+343.23"1803/1917"(477.75)
БОРОТЬБА ПРОКУРАТИРУ РОС1ЙСЬКО1 1МПЕР11 З1 ЗЛОЧИНН1СТЮ В КРА1Н1 У 1803-1917 Р.Р. (НА ПРИКЛАД1 ТАВР1ЙСЬКО1 ГУБЕРНП)
1ванова О. А.
Тавршський нацюнальний ynieepcumem м. В. I. Вернадського, м. Смферополь, Украгна.
Статтю присвячено дослщженню питання дiяльностi прокуратури Криму у 6opoTb6i 3Í злочиншс-тю у 1803-1917 рр. Розглядаються законодавчi акти Росшсько! 1мпери, звiти працiвникiв органв юсти-цц та iнших органiв влади i висновки деяких вчених стосовно поставлено! проблеми.
Ключевi слова: Таврiйська губернш, прокуратура, злочиншсть, злочин, засуджений, арештант, судова реформа, звiт.
В умовах демократизацп полггичних процешв в Укра!т серед серйозних проблем, що перешкоджають модершзаци укра!нського суспшьства, гостро сто!ть проблема злочинносп. Злочини становлять значну загрозу для суспшьства i е серйоз-ною перешкодою для нормально! дiяльностi держави. Так як дiяльнiсть ирацiвникiв втизняно! прокуратури спрямована, насамперед, на усунення порушень закону, притягнення до вiдповiдальностi винних осiб, поновлення порушених прав i свобод громадян та законних штерешв держави, то вивчення iсторичного досвщу прокуратури Криму у боротьбi зi злочиннiстю надасть можливiсть не тшьки почерпнути з цього яюсь iнтереснi факти, але й озирнутися на попереднiй досвiд i зробити вщпо-вiднi висновки, необхiднi для удосконалення роботи прокуратури в наш час.
Автор ставить перед собою мету проаналiзувати в юторико-правовому аспекп процес дiяльностi прокуратури Криму у боротьбi зi злочиннiстю у 1803-1917 рр. та !! результативнiсть.
Питання учасп прокуратури Криму у боротьбi зi злочиннiстю у 1803-1917 рр. лише починае вивчатися юториками права. Ще майже не вивченi архiвнi матерiали та документи, що стосуються поставлено! проблеми. Окремi вiдомостi з не! наво-дяться такими авторами як Шемчук В. [3], Ткачов П. М. [13], Фшшпов М. А. [14], Остроумов С. С. [19], Тарновський С. М. [20], Глазунов О. Д. [21], Гшшсь-кий Я. I. [22], Пащеня В. М. [24] та шшь
Прокуратура Укра!ни (лат. «procurare» - тклуватися) - едина централiзована система оргашв, сутшсть яко! полягае у забезпеченш верховенства закону на тери-торi! кра!ни [1, с. 3]. Ця сутнiсть була властива прокуратурi i у минулому.
Так, наприклад, в Установi для управлiння губернш вiд 7 листопада 1775 р. про посади губернського прокурора та губернських стряпчих говорилося: «Взагалi гу-бернський прокурор i губернсью стряпчi дивляться i пильнування мають про збере-ження скрiзь всякого порядку законами певного, i у виробнищга та вщправленш самих справ» [2, с. 404].
Дiяльнiсть прокуратури Криму, а саме тавршського губернського прокурора i шдпорядкованих йому губернських стряпчих i стряпчих повтв, бере свою юторда з
офщшного вщкриття 30 червня 1803 р. в Тавршськш губернн усiх губернських установ [3, с. 10]. Пюля скасування посади тавршського губернського прокурора його функцп було передано прокурору Сiмферопольського окружного суду. Пщста-вою для тако! реоргашзацп стала судова реформа 1864 р. Посада прокурора ^мфе-ропольського окружного суду проюнувала до 1920 р., до остаточного встановлення в Криму радянсько! влади, з невеликим припиненням И роботи з початку 1918 р. по квггень цього ж року [3, с. 18].
Прокуратура Криму була шдпорядкована Мшстерству юстици Росшсько! iм-перп, а саме Мшютру юстици - Генеральному прокурору. З 1869 р. прокурор Ом-феропольського окружного суду став тдпорядковуватися i прокурору Одесько! су-дово! палати.
До дiяльностi тавршського губернського прокурора входило наглядати за дiя-льшстю судових та адмшютративних губернських установ, спостерiгати за ходом розбору кримшальних i цивiльних справ. Ц повноваження прокуратури Криму де-що змiнилися з проведенням зазначено! реформи. Так, прокурор Сiмферопольського окружного суду став наглядати за дiяльнiстю адмшютративних, господарських, ку-льтурно-просвiтницьких установ i громадських органiзацiй. У перюд Першо! св™-во! вiйни вш також здiйснював заходи щодо обмеження знаходження тднаглядних осiб у Тавршськш губернн [3, с. 10, 18].
Прокуратура Криму мала боротися з порушниками законодавства, тобто, зi злочинцями.
В першому росiйському повноцiнному кримшальному кодексi 1845 р., Укла-денш про покарання кримiнальнi та виправш, про злочини говорилося: «злочином або проступком визнасться як саме протизаконне дiяння, так i невиконання того, що пiд страхом покарання кримшального або виправного законом наказано». В свою чергу, проступком визначалося «порушення правил, приписаних для охорони ви-значених законами прав i громадсько! або же особисто! безпеки чи корисп» [4, с. 160].
Укладення мало 12 роздiлiв, де серед найсерйозшших злочинiв були державнi (наприклад, злочини «проти священно! особи государя iмператора i членiв iмпера-торського дому»), злочини проти життя, свободи, чесп осiб, сiм'l i власносп, проти вiри i проти порядку. Покарання за таю злочини повинно було наставати лише «на точнш пiдставi постанов закону» [4, с. 160-163].
Вивчеш архiвнi документи i матерiали розкривають те, що у 1803-1917 рр. зло-чиннiсть була дуже великою, а боротьба з нею велась не досить яюсно i результативно. I це була не лише погана робота пращвниюв юстици, а й навт пращвниюв судiв, за якою юстищя постiйно стежила. Повiльний розгляд справ, вщсутшсть професiоналiзму працiвникiв юстицil i суду, неврегульованiсть бiльшостi питань законодавчими актами, недосконалють структури державних оргашв, !х корумпова-нiсть були причинами тако! злочинносп.
З 1803 р. прокуратура Криму почала готувати i надсилати звiти до Мiнiстерства юстици Росшсько! iмперi! стосовно сво! дiяльностi та дiяльностi губернських установ по зазначеним мшстерством зразкам. З року в рш звiтнiсть змшювалася: деякi старi звiти скасовувалися, а деяю новi звiти з'являлися [5, арк. 107].
Вже у перших звгах до Мшютерства юстици Росшсько! iмперi! можна бачити не досить яюсну роботу працiвникiв державних оргашв Таврiйсько! губернi!, в тому чи^ працiвникiв прокуратури. Мiнiстр юстицi! у своему циркулярi вiд 12 вересня 1806 р. вказуе на те, що губернськими прокурорами не надсилаються до нього вчас-но рiчнi вiдомостi про вирiшенi та невиршеш справи по губернi! [6, арк. 70].
В «Генеральному звт Мшютру юстицi! про справи тдсудних по Таврiйськiй губернi!» за 1851 р. тавршським губернським прокурором показувався зроблений стряпчим Свпаторшського повiту у виглядi таблицi аналiз злочинностi та результа-тивнiсть боротьби з нею в судових шстанщях Таврiйсько! губерни, а саме: у судi Свпаторшського пов^у i у городовому магютрать В результатi аналiзу було виявле-но, що у судi Свпаторшського пов^у з 1850 р. залишилось без розгляду 45 цившь-них i 181 кримiнальна справи, поступило у 1851 р. - 14 цившьних i 86 кримiнальних справ, було виршено за 1851 р. - 12 цившьних i 72 кримшальш справи. У городовому магютрат з 1850 р. залишилося без розгляду 25 цивiльних i 17 кримiнальних справ, поступило у 1851 р. - 9 цившьних i 17 кримшальних справ, виршено за 1851 р. - 8 цившьних i 20 кримiнальних справ [7, арк. 8-9].
В свою чергу, усього по Тавршськш губерни до присутшх мюць у 1853 р. поступило 1547 цившьних i 4063 кримшальних справ, з 1852 р. залишилось без вир> шення 2618 цившьних i 5859 кримшальних справ, було виршено за 1853 р. 1512 цившьних i 4192 кримшальних справ [8, арк. 210-215].
Цшавим е також звгг Мшютерства юстици Росшсько! iмперi! за 1866 р., який вказуе на те, що за зазначений рш в органи юстици Тавршсько! губерни поступило 3958 справ. На юнець року залишилось без виршення 2119 справ [9, с. 559].
Пращвники прокуратури повинш були дивитися за точним i правильним розг-лядом справ про арештантiв, щоб вони розглядалися без зволшання [10, арк. 95]. Але це не завжди вдавалося !м зробити.
Про таке свщчить «Вiдомiсть про рух справ i кiлькiсть пiдсудних та утриманих тд вартою по перекопським присутшм мiсцям за 1853 р.», де збереглися вщомост щодо руху i справжнього стану справ про арешташ!в по Перекопському повiту за 1853 р. Там приводиться кшькють виршених та невирiшених справ в присутшх м> сцях Таврiйсько! губернi!, серед яких: залишенi без вирiшення з 1852 р. - 120 цивь льних i 343 кримiнальнi справи; справи, що надшшли у 1853 р. - 34 цившьних i 203 кримшальш справи; виршеш справи у 1853 р. - 38 цившьних i 247 кримшальних справ [8, арк. 14-15].
До пращвниюв прокуратури Криму зверталися арештанти губерни з рiзними проханнями, якi або дозволялися або заборонялися.
Так, у проханш таврiйському губернському прокурору вщ 12 червня 1862 р. рекрут Вострогшов пише: «Бiльш року перебуваючи тд слiдством з утриманням шд вартою . _ я ршуче нiчого не знаю про стан мое! справи, а також не знаю, чому та-кий тривалий час не заюнчуеться слщством. А тому наважуюсь . просити ... оща-сливити мене оголошенням» [11, арк. 13].
Стряпчi повiтiв Тавршсько! губерни готували списки арештантiв, що знаходи-лись у повiтах, кожного мюяця, по третинам року та тд кiнець року [12, арк. 1-21]. Таю списки надсилалися до Мшютерства юстици Росшсько! iмперi!.
Вчений i письменник Ткачов М. П. вважав, що причини злочинносп лежать в основi географiчних i клiматичних явищах, у вщсутносп порядку i безладу економ> чного та соцiального життя, тобто у суб'ективних та об'ективних факторах. Ткачо-вим М. П. було зроблено аналiз зростання злочинностi в Росшськш iмперп з 1856 по 1861 рр. За основу вш взяв кшьюсть пiдсудних i кшьюсть звинувачених у зазначенi роки. З його аналiзу видно, що у 1856 р. кшьюсть засуджених становила 383 229 ошб, а кшьюсть звинувачених - 57 130 ошб; а у 1861 р. кшьюсть засуджених становила 433 506 ошб, а кiлькiсть звинувачених - 79 780 ошб [13, с. 28]. Таким чином, виявив, що з 1856 по 1861 рр. засуджених було набагато бшьше, шж звинувачених.
Аналiзуючи злочиншсть серед рiзних верств населення, Фiлiппов М. А. зробив висновок, що найменшу кшьюсть злочинiв було скоено селянами, а найбшьшу -дворянами. Вiн вважав, що таю показники зумовлено тим, що у т роки дворяни за-ймали бiльшу частину суспшьних i громадянських посад [14, с. 156-157].
I це не е дивним, так як, наприклад, пращвниками прокуратури могли бути лише дворяни. У формулярному списку про службу чиновниюв по прокурорськш частит за 1818 р. немае жодно! особи на службi у прокуратур^ котра не мала би дворянства [15, арк. 1-15].
Дворяни мали у сво!х руках владу, що вiдкривала 1м можливють до безкарного вчинення злочину. В Державному архiвi АР Крим збереглися докази про те, як сшь-сью начальники жорстоко катували селян при допитах в сшьському управлшш по обвинуваченню у злодiйствi [10, арк. 57].
Слщ також брати до уваги i те, що серед проаналiзованих Фiлiпповим М. А. злочишв, скоених дворянами, бiльшiсть складали державнi злочини. Так, у 1863 р. було засуджено 1474 дворянина, з яких за державш злочини - 582 дворянина [16, с.
19]. . ...
У звгах прокуратури Криму з 1853 по 1853 рр. видно, що бшьшють злочишв у той час кошося чоловшами [7, арк. 8-9; 8, арк. 15, 18-19]. Вже по^м кшьюсть злочишв, скоених жшками, збшьшилася [17, арк. 52].
У 1864 р. було проведено судову реформу, що стала наслщком кризи росшсь-кого суспшьства. Активно порушувалось питання - реформування правосуддя. Оче-видними було двi тенденцп: показати шкчемшсть в^чизняно! юстицп i зразковий стан кра1н заходу та обгрунтувати необхiднi законодавчi змiни правосуддя.
Наприклад, кршосне право виключало законнiсть, так як кршосне право припускало залежнють юстицп вiд адмiнiстративноl влади. Таким чином, реформувати державний мехашзм, тобто, юстицiю, не було можливим без вiдмiни крiпосного права.
Судова реформа внесла значш змiни в судоустро! кршосно! Роси. II основу створили судовi устави, що були прийнят 20 листопада 1864 р., серед яких: «Уста-нова судових установлены», «Статут про покарання, накладеш мировими суддями», «Статут кримiнального судочинства» i «Статут цивiльного судочинства».
Для затвердження нових демократичних принцишв судочинства велике зна-чення мала i реорганiзацiя прокуратури. Завдяки судовiй реформi прокуратура зв> льнилася вiд функцш загального нагляду. И дiяльнiсть обмежилася тiльки судовою сферою. Ранiше, до судовое' реформи, прокурор повинен був виступати одночасно
тим, хто стягував покарання i тим, хто був захисником невинности Тепер же, тсля реформи, головним завданням прокурора становились нагляд за дiзнанням i слщст-вом та пiдтримання державного обвинувачення в судi. Нову прокуратуру було створено при судах. Створювалися посади прокурорiв i його товаришiв.
Судова реформа 1864 р. створила нову оригшальну систему правосуддя, що мала двi пiдсистеми, яю об'еднував вищий судовий орган - Сенат: загальш суди i мировi суди. Суди повиннi були знаходитися у кожному повт. Але держава не пе-редбачила наявнiсть грошей на таке перетворення судово! системи i у Таврiйськiй губернi! довелося об'еднати деяю суди повiтiв.
Але щ суттевi перетворення судово! системи i прокуратури не призвели до зниження росту злочинносп. В цьому е винними, перш за все, створеш в законодав-чих актах бшьш суворi покарання за злочини, а також загострення класово! бороть-би.
Тепер першють у бiльшостi вчинених кримшальних злочинiв належала не дворянам, а селянам. Про це свщчать статистичш данi по кримшальним справам за 1899 р. [18, с. 44]. Досить поширеним явищем став рецидив. Зi 100 злочинщв, що ско!ли повторний злочин за 1889-1893 рр., другий раз !х ско!ло 41,1 вiдсоток, третiй - 34, 7 вщсотюв, i навггь четвертий - 24,2 вiдсотка [19, с. 202].
У 1903 р. було прийнято Кримшальне уложення - останнш кримiнальний кодекс Росшсько! iмперi!, який повинен був замшити Уложення про покарання кримь нальш i виконавчi. Кримiнальне уложення складалося iз загально! i особливо! час-тин. Злочини в ньому подшялися на тяжю злочини, злочини i проступки. Злочином вважалось дiяння, заборонене законом у час його чинення, шд страхом його покарання. Спрощувалася система покарання. Ус покарання подшялися на основш i т1, якi можливо було замiнити.
Не зважаючи на те, що iмператором Кримшальне уложення було затверджено у 1903 р., проте у дда було введено лише деяю його глави i статтi, що визначали новi состави злочинiв або конкретизували вже вiдомi кримiнальному закону дiяння, а також тi, що посилювали покарання. Таке посилювання покарань не призвело до зниження злочинносп в кра!ш, в тому чи^ у Тавршськш губернi!.
Полiтична криза, що була викликана загостренням внутршшх протирiч i спри-чинена невдалим для Роси ходом вiйни з Япошею, вилилася в подi! 9 шчня 1905 р. у Петербурзi - «Кривава недiля», коли царськими вшськами була розстрiляна демон-страцiя роб^ниюв, органiзована священиком петербурзько! пересильно! в'язнищ Георгiем Гапоном (1870-1906 рр.). З ще! подi! почалася перша руська револющя i закiнчилася у 1907 р. Тодi ще тривали страйки, селянсью хвилювання, виступи в арми i на флотi. Але уряд за допомогою найжорстоюших репресiй поступово вщно-влював контроль над кра!ною.
У 1905-1907 рр. злочиншсть рiзко зросла. Так, судовими установами, о^м вiй-ськових установ, за 1907 р. було засуджено за кримшальш злочини i проступки 936 575 ошб [20, с. 57]. Такий високий рiвень злочинностi було пов'язано з револю-цiйними виступами, за яю державнi органи дуже суворо карали.
Про зазначену ситуащю Глазунов Д. О. пише так: «Револющя 1905-1907 рр. зафшсувала конфлшти суспiльства з державою, пов'язаних, насамперед, з власшстю i системою суспшьного (державного) управлiння» [21, с. 133].
Вчений Гшшський Я. I. зробив аналiз злочинностi в Роси за 1874-1912 рр. i перетворив його у зведену таблицю про абсолютну кiлькiсть засуджених в цшому, а також засуджених жшок, неповнол^шх та рецидивiстiв. З цiеI таблиц видно, що кiлькiсть засуджених з 1874 по 1912 рр. лише зростало [22, с. 217]. Але серед наве-дених ним у таблищ даних, кiлькiсть засуджених було дуже занижено i лише приб-лизно вiдображало вiдому полщи i прокуратурi злочиннiсть. Облiк засуджених в Тавршськш губерни i в Роси взагалi був неповним, судова i прокурорська статистика лише частково вщображали кримiнальнi реали. А так як в т роки не було i надш-них вщомостей про реальну чисельнiсть населення в краЛш (перший i останнiй зага-льний перепис в Роси пройшов у 1897 р.), то i спiввiднесення даних про злочиннiсть з чисельшстю населення не дае об'ективноI картини iнтенсивностi злочинностi.
Тарновський С. М. вважав, що реальна кшьюсть злочинщв в той час у 14 разiв перевищувала кiлькiсть, вказану у зведеннях.
Остроумов С. С. назвав загальну цифру кримiнальних справ перед першою свь товою вшною. Вона становила 2,5 млн. справ [19, с. 68]. Це приблизно 2800 крим> нальних справ на 100 тисяч населення.
До початку шршо! св^ово! вiйни прокуратура Криму все ще не справлялася зi злочинцями, тому злочиннiсть не зменшувалася. У той час бiльш за все злочишв було скоено проти власносп та майна. Все бшьше зростала релiгiйна злочиннiсть, тобто злочиннють на пiдставi створення i дiяльностi релiгiйний сект, таких як, на-приклад, малахани i духоборцi. На вшх справах вiдносно таких злочишв було вказа-но «По секрету» [23, арк. 328-329].
У першу св^ову вшну ситуацiя злочинностi покращилася в Тавршськш губерни. Пащеня В. М. вважае, що таке покращення пов'язано, насамперед, з забороною продажу горшки. Але таке зниження не було довгим, так як знецшення грошей, зро-стання кшькосп незаможних, зростання цiн знову призвели до збiльшення кiлькостi злочинiв [24, с. 62].
Таким чином, прокуратура Росшсько! iмперu, в тому числi i прокуратура Криму, у 1803-1917 рр. не могли певною мiрою боротися зi злочиннiстю. Цьому сприя-ли повiльнiсть розгляду справ, вщсутшсть професiоналiзму И працiвникiв, неврегу-льованiсть бiльшостi питань законодавчими актами, недосконалють структури ор-ганiв юстици, 1'х корумпованiсть. Результатом такого стану став високий рiвень зло-чинносп у Таврiйськiй губерн^.
Вивчення поставленоI проблеми лише розпочинаеться. Особливий штерес ви-кликае маловивчений досвiд минулого органiв прокуратури ТаврiйськоI губерн^ у боротьбi зi злочиннiстю. 1снуе потреба у його вщтворенш на основi архiвних мате-рiалiв та документ. Дане дослiдження безсумнiвно принесе користь для подальшо-го удосконалення дiяльностi органiв прокуратури нашого часу, а в глобальному се-нсi - для побудови в Украш правового демократичного суспшьства.
Список л^ератури
1. Прокуратура Укра!ни : законодавство, ршення Конституц. Суду Украши, накази та ш. органь зацшно-розпоряд. док. Ген. Прокурора Украши / Ген. прокуратура Украши ; / [за заг. ред. О. I. Медведька]. - К. : Юршком 1нтер, 2009. - 576 с.
2. Российское законодательство Х-ХХ веков : в 9-ти т. / [под общ. ред. О. И. Чистякова]. - М.: Юридическая литература. - . -
Т. 5, 1998. - 1987. - 528 с.
3. Прокурорский надзор в Крыму (1803-2007) / [Шемчук В., Кошман А., Бояркина Н., Бернац-кий В.]. - Симферополь: Салта, 2007. - 112 с.
4. Российское законодательство Х-ХХ веков : в 9-ти т. / [под общ. ред. О. И. Чистякова]. - М.: Юридическая литература. - . -
Т. 6, 1998. - 1988. - 432 с.
5. Державний архгв Автономно! Республжи Крим (дал1 - ДААРК), ф. 13, оп. 1, спр. 702. Предписание Министерства юстиции. 1844-1847. 107 арк.
6. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 6. Книга предписаний Министерства юстиции. 13.01.1797-30.12.1843. 468 арк.
7. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 869. Генеральная отчётность министру юстиции о делах подсудимых по Таврической губернии за 1851 г. 1.01.1851-14.02.1852. 244 арк.
8. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 940а. Отчёт о движении и составлении дел об арестантах по Таврической губернии. 1853. 253 арк.
9. Отчёт Министерства юстиции за 1866 год. - СПб.: Изд-во Министерства юстиции, 1867. - 561
с.
10. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 703. Циркуляры Министерства юстиции таврическому губернскому прокурору. 25.12.1846-17.06.1859. 438 арк.
11. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 1430. Распоряжения губернского прокурора, данные по арестантским прошениям и письмам. 01.01.1862-14.07.1862. 386 арк.
12. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 1080. Книга на записку всеподданнейших рапортов об арестантах, представленных уездными стряпчими. 1854. 21 арк.
13. Ткачёв П. Н. Статистические этюды (Опыт разработки русской уголовной статистики) / П. Н. Ткачёв // Библиотека для чтения. - 1863. - № 6.
14. Филиппов М. А. О судебной статистике в России / М. А. Филиппов // Русское слово. - 1864. -
№ 2.
15. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 291. Формулярные списки о службе чиновников прокурорской части. 1818. 15 арк.
16. Статистический временник Российской империи. Ч. 1. - СПб. : Изд-во И. И. Зубкова, 1866. -
188 с.
17. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 1703. Документы о штатной сумме (имеется из статей журнала Таврической палаты Гражданского суда). 1864. 35 арк.
18. Свод статистических сведений по делам уголовным за 1899 г. - СПб.: Изд-во Министерства юстиции, 1900. - 186 с.
19. Остроумов С. С. Преступность и её причины в дореволюционной России / С. С. Остроумов. -М.: МГУ, 1960. - 335 с.
20. Тарновский Е. Н. Итоги русской уголовной статистики за 20 лет (1874-1894 гг.) / Е. Н. Тарновский // Журнал Министерства юстиции. - 1899. - № 7.
21. Правовое измерение революции: проблема преступности в 1905-1907 гг. (по материалам Томской губернии) : материалы Всероссийской научной конференции [«Сибирское общество в период социальных трансформаций ХХ в.»]. (Томск, 19-21 окт. 2005 г.) / Глазунов Д. А. - Томск : Изд-во Том. ун-та, 2007. - 134 с.
22. Гилинский Я. И. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубийств и других отклонений / Я. И. Гилинский. - СПб. : Юридический центр «Пресс», 2004. - 520 с.
23. ДААРК, ф. 13, оп. 1, спр. 6. Книга предписаний министерства юстиции. 13.01.179730.12.1843. 468 арк.
24. Пащеня В. Н. Эволюция развития прокуратуры Крыма в Х1Х-ХХ веках : монография / В. Н. Пащеня. - С1мферополь : ДИАЙПИ, 2011. - 286 с.
Иванова Е. А. Борьба прокуратуры Российской империи с преступностью в стране в 18031917 гг. (на примере Таврической губернии) / Е. А. Иванова// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 281-288.
Статья посвящена исследованию вопроса деятельности прокуратуры Крыма в борьбе с преступностью в 1803-1917 гг. Рассматриваются законодательные акты Российской империи, отчёты работников органов юстиции и других органов власти, а также выводы некоторых учёных относительно рассматриваемой проблемы.
Ключевые слова: Таврическая губерния, прокуратура, преступность, преступление, осуждённый, арестант, судебная реформа, отчёт.
Ivanova O. Fighting Prosecutor of the Russian empire against crime in the country in 18031917 years (example Taurian Province) / О. Ivanova// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 281-288.
The article deals with the issue of prosecution of the Crimea in the fight against crime in the years 18031917. Considered acts of the Russian Empire, the reports of the organs of justice and other authorities, as well as the conclusions of some scientists on the problem.
Keywords: Taurian Province, prosecutors, crime, convict, court reform, the report.
Поступила в редакцию 21.05.2011 г.
