CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 357-366.
УДК 340.15: 347.99 (477.75)
СТВОРЕННЯ СУДОВИХ ОРГАН1В У ТАВР1ЙСЬК1Й ОБЛАСТ1 У 80-Т1 - 90-Т1 РОКИ XVIII СТОЛ1ТТЯ
Хутько Т. В.
Сшферопольський техшкум Кримського юридичного тституту Нацюнального утверсите-
ту «Юридична академiя Украти шеш Ярослава Мудрого», м. Сшферополь, Украта.
У стат на оснж арывних та шших документальних матерiалiв досладжуеться створення сис-теми судових оргашв, при формуванш яко! враховувалися такi фактори, як адмшстративно-територiальний устрш краю, багатонацюнальний склад його населення, а також належшсть його окре-мих груп до рiзних конфесш.
Ключовi слова: Тавршська область, судова система, судовий орган.
На шляху реформування сучасно! судово! системи актуальным е вивчення юто-ричного досвщу становления та д1яльност судових оргашв нашо! кра!ни в поперед-ш юторичш перюди, у тому числ1 в р1зних !! репонах. Метою дано! статт е розгляд процесу створення судових оргашв у Тавршськш област з моменту !! заснування в 1784 р. по 1796 р. { виявлення базових засад, на яких будувався цей процес.
Звертаючись до наукових дослщжень з дано! проблеми, стд видшити роботи В.О.Григор'ева, А.Г.Завадовського, К.1.Ревша, Д.А.Прохорова, З.З.Хайрединово!. У роботах В.О.Григор'ева, А.Г.Завадовського 1 Д.А.Прохорова розглянут лише деяю аспекти створення й д1яльност судових оргашв у Тавршськш област в кшщ XVIII стол!ття [1, с. 337-341; 2, с. 69-70, 92-94; 3, с. 130-132]. Зокрема, В.О. Григор'ев за-значив тшьки те, що «створена Тавршська область в 1784 р. мала особливий устрш», не надаючи при цьому бшьш докладних роз'яснень свого твердження [1, с. 337]. У статп К.1. Ревша розглянуто питання виникнення й д1яльност Карасубазар-ського римсько-католицького суду [4]. З.З.Хайрединовою дослщжено питання створення й д1яльност Тавршського магометанського духовного правлшня [5, с. 120272]. Незважаючи на явш переваги вищевказаних роб1т, необхiдно вщзначити, що питанню становлення судово! системи в Тавршськш област в перюд !! заснування придшялося недостатньо уваги, ця проблема не була предметом спещального досль дження, а тому мае перспективу для !! наукового вивчення
Як вщомо, 8 кв1тня 1783 р. ¡мператрицею Катериною II був шдписаний ютори-чний Машфест «Про прийняття Кримського швострова, острова Тамана 1 вс1е! Ку-бансько! сторони тд Росшську Державу» [6, с. 897-898]. 2 лютого 1784 р. Катерина II видала Указ про створення Тавршсько! области «... полуостров Крым с землею... учреждаю Областью, под именем Таврической» [7, с. 18]. 7 лютого 1784 р.
357
генерал-губернатор Г.О.Потьомкш подав на iм'я iмператрицi Катерини II проект адмшютративного устрою Тавршсько! областi, включивши до нього список присут-ствених мюць, якi передбачалося вiдкрити на данш територи [8]. У проектi серед перерахованих установ були включенi й судовi органи. 8 лютого 1784 р. з'явилися два Укази Катерини II. У першому указi iмператриця затверджувала проект Г.О.Потьомкiна про устрш Тавршсько! областi, яка була роздшена на 7 повiтiв, а саме: Омферопольський, Gвпаторiйський, Перекопський, Левкопольський (з кв^ня 1787 р. Феодосiйський) [9, арк.1-2], Мелiтопольський, Днiпровський, Фанагоршсь-кий [7, с. 21]. Другим указом Катерина II зобов'язувала Г.О. Потьомкша «... приступить к действительному разделению и учреждению области, и открытию Присутственных мест по учреждениям «Нашим» [7, с. 22]. Проте, процес створення й вщкриття судових оргашв в обласп тривав достатньо довгий перюд, про що вка-зував у сво!й роботi й В. О. Григор'ев [1, с. 341]. Так, В. О. Григор'ев вважав, що така тривалють процесу вiд заснування Тавршсько! обласп в 1784 р. до вщкриття в нш присутствених мюць в 1787 р. пояснюеться, ймовiрно, тим, що царський уряд «не сподiвався знайти в областi досить необхщних елементiв для замiщення виборних посад» [1, с. 341]. Пояснення цьому ми частково знаходимо у тому же указi вщ 8 лютого 1784 р.: «приступить к открытию Присутственных мест, кои по числу и свойству жителей нужны будут.» [7, с. 22]. Особливо це стосуеться Дншровського та Мел^опольського повтв.
24 кв^ня 1784 р. Катерина II затвердила «стат областЬ) Тавршсько!, в якому представлений i докладний штат вшх судових оргашв обласп [10, арк. 6-9]. З документа виходить, що в розпорядження Г. О. Потьомкша видшялася сума в 99181 ру-блiв щорiчно на утримання державних установ, в т.ч. i на судовi органи [10, арк. 69]. Комплектування штапв судових установ почалося з жовтня 1784 року. Так, з ор-дерiв Г. О. Потьомкша правителю Тавршсько! обласп В.В.Каховському виходить, що були виданi укази Сенату вщ 10 жовтня i 13 грудня 1784 р. про призначення чи-новникiв на посади в палату кримшального i цившьного суду, верхнiй земський суд, у верхню розправу та обласний магютрат [11]. Серед тих, що одержали призначення, були визначеш головами в палату кримшального i цившьного суду полковник Петро Скорняков i статський радник Яюв Рудзевич, у верхнш земський суд першо-го i другого департаменту пiдполковник Герасим Беляев i надвiрний радник Василь Бантиш [11, с. 629, 638-639, 640-641]. У 1785-1786 рр. продовжувалася активна тд-готовка до вщкриття присутствених мюць. В ордерi Г. О. Потьомкша вщ 18 квггня 1786 р. зазначалося, що в область вщправлеш «сделанные для Таврических присутственных мест сем печатей с гербом сея области, а именно для обласного правления, для трех палат, для верхнего земского суда, для верхней земской расправы и областного магистрата» [12, с. 24]. Вщкриття судових оргашв у Тавршськш обласп вiдбулося на початку 1787 року, про що свщчить рапорт Г.О.Потьомкша вiд 29 ич-ня 1787 р., представлений в Сенат «...про вщкриття Присутствених мюць в Тавршськш обласп» [7, с. 838]. З ордера Г. О. Потьомкша вщ 9 ачня 1787г. виходить, що вщкриття присутствених мюць покладено на генерал-аншефа М.В.Каховського, а правителю обласп В.В.Каховському доручено забезпечити даний процес i «.на потребные при сем происшествии расходы получить из соляных сумм» [13, с. 8]. Необхщно вщзначити, що вщкриттю судових установ у Тавршськш обласп уряд надавав великого значення. У березш 1787 р. Г. О. Потьомкш зажадав вщ Тавршсь-
358
кого обласного правлшня доповюти про впорядкування мюцевих оргашв влади [14, арк. 25]. У своему ордерi вiд 1 травня 1787 р. вш попереджае В.В.Каховського, що «...Господа Сенаторы во время присудствия Ея Величества имеют осматривать присудственные места. Ваше превосходительство извольте к тому приуготовиться, дабы могли они увидеть с какою исправностью текут дела в оных» [15, с. 7].
Законодавчою базою для створення судових оргашв у Тавршськш обласп була Установа для управлшня губернш Всеросшсько! iмперiï, затверджена Катериною II 7 листопада 1775 р. [16, с. 233-313]. З протоколiв судових засщань випливае, що в> дкриття судiв генерал-аншеф М.В.Каховський здшснював «.на основании Высочайшего Ея Императорского Величества о губерниях учреждения» [14, арк. 4; 17, арк. 23; 18, арк. 1; 19, арк. 1].
В основi формування судових установ враховувався такий фактор, як адмшют-ративно-територiальний подш обласп. Зпдно i3 затвердженим Катериною II штатом, у вщповщносп з Установою про губернiï, в кожному з семи повтв областi пе-редбачалося введення судових органiв [10, арк. 7-8]. Так, у кожному пов^овому м> стi створювалися пов^овий суд, городовий магiстрат, нижня розправа i нижнiй зем-ський суд. Це були суди нижчоï шстанци [20, с. 592-593]. Суди середньоï й вищоï iнстанцiй територiально розташовувалися в обласному мiстi Сiмферополi [8, с. 7172]. До судiв середньо1' iнстанцiï вiдносилися верхнiй земський суд, обласний мапс-трат i верхня розправа [20, с. 591-592]. Судами вищо1' iнстанцiï в обласп були пала-ти кримiнальних i цившьних справ [20, с. 589-590]. Поряд iз загальними судами створювалися спещальш суди, зокрема, совiсний суд або «суд по совютЬ> [21, с. 210]. Совюний суд також розташовувався в обласному мiстi. Вш був поставлений поряд з губернськими палатами, хоча був першою шстанщею за наданими йому справами [21, с. 210].
В основi створення судових оргашв був покладений принцип становосп. Зпд-но з Установою про губернп в Таврiйськiй обласп для кожного стану вводилися окремi судовi установи. Так, для дворянського стану такими судами були пов^овий i верхнш земський суди, для мюько1' - мiськi та обласш магiстрати, i для державних селян - нижня i верхня розправи [21, с. 211; 22, с. 38, 40].
Першими судовими установами, вщкритими на пiдставi Указу Катерини II i розпорядження Г.О.Потьомкша, були суди вищо1' шстанци.
Палати кримшального i цившьного суду були вщкрит 29 сiчня 1787 р. генерал-аншефом М.В.Каховським «... во исполнении повеления ему данного князем Г.А.Потёмкиным ... на основании Высочайшего Ея Императорского Величества о губерниях учреждения» [17, арк. 23; 18, арк. 1]. На урочистому засщанш були при-сутш голова палати кримшального суду П.Я. Скорняков, радник колезький радник Кутлуша-Ага-Юятов, асесор Джаум-Ага [17, арк. 23] i голова палати цившьного суду колезький радник И.Ф. Людеман, радник колезький радник Темiр-Ага, асесори Аджи-Гази-Ага, каштан Матвш Томашевський [18, арк. 1]. Палати кримшального й цившьного суду були апеляцшними шстанщями для вшх судiв обласп. Крiм того, найважливiшi кримшальш та цивiльнi справи, що розглядалися в обласних станових судах, надходили до палати на ревiзiю, тобто на «прилежное рассмотрение, произведено ли дело порядочно и сходно с законами» [22, с. 38]. У фондi палати кримшального суду мютяться журнали засщань i протоколи розглянутих справ за 1787-1796 рр. Серед цих документа - справи про вбивства, крадiжки, дрiбнi крадiжки; тяжби
359
мiж окремими особами за право проживання на тш або шшш дшянщ землi, рiзнi прохання й апеляци [23]. Палата цивiльного суду займалася справами про складання купчих i заставних на купiвлю та продаж дворiв i торгових мюць, кораблiв, вотчин i вотчинних земель з селянами; серед документацп зус^чаються й книги запису дворових людей, вщпущених на свободу [24].
Вщкриття верхнього земського суду вщбулося 29 сiчня 1787 р. у присутносп В.В.Каховського, голови суду другого департаменту колезького радника В.В. Бан-тиша, засiдателiв капiтана Османа Мурзи, 1вана Мелли, мурз Кемаль-Аги, Шетча-Аги i Кара-Салi-Аги-Даiрського [14, арк. 4-5]. Суд складався з двох голiв, яких за-тверджувала iмператриця за поданням Сенату i 10 засiдателiв, яких обирае на три роки Тавршське дворянство. Даний суд розпод^вся на два департаменти: цившь-ний та кримiнальний. У верхнш земський суд виносилися апеляцi! на ршення пов> тових судiв, дворянсько! опiки i нижнiх земських судiв, а також справи, що стосу-ються вотчини, заповiтiв, права спадкування [20, с. 591-592]. Головою верхнього земського суду першого департаменту був призначений шдполковник Г.1. Беляев [11, с. 629].
Для контролю над дiяльнiстю городових магiстратiв 29 шчня 1787 р. був вщк-ритий Тавршський обласний магiстрат [19, арк. 1]. Даний судовий орган складався з двох голiв, призначених Сенатом, i шести засiдателiв, якi обираються з числа мюце-вого купецтва. Тавршський обласний мапстрат складався з кримшального й цившь-ного департамент. У 1787 роцi головою першого департаменту був секунд майор Мац, другого - колезький асесор Д.Сльчаншов, а засщателями в обласному мапстрат були обраш два греки Анастасш Степанов i Хаджi Ананш, два татарини Мулла-Осман i Сiзай, вiрменин Баби-Мулла-Оглу i еврей Яюв Шекерджи-Оглу [25, арк. 15]. У фонд Таврiйського обласного мапстрату зберiгаються журнали й протоколи засщань на вироки й рiшення городових мапстрапв, сирiтських судiв, справи про введення у володшня за купчими фортець ошб купецького i мщанського станiв, справи про вступ у права за запов^ом, матерiали про збiр податкiв, про рекрутську повиншсть [26, арк. 2-315].
Таврiйська верхня розправа була вiдкрита в березш 1787 року й дiяла як апеля-цiйна iнстанцiя за ршенням нижнiх розправ - судiв для державних селян, однодвор-цiв [27, арк. 1]. На чолi розправи стояли два голови, яких призначав Сенат за поданням Тавршського обласного правлшня. У 1787 рощ головою першого департаменту був призначений колезький асесор Петро Анурин, другого - надвiрний радник Яюв Тимонович [25, арк. 15]. Десять судових засiдателiв верхньо! розправи обиралися на три роки з числа жителiв мюта Сiмферополя. У фондi Тавршсько! верхньо! розправи зберiгаються справи про державне розмежування земель, вiдомостi про набiр рекру-тiв, значна кшьюсть кримiнальних справ [28].
Нижчi судовi iнстанцi! в Таврiйськiй областi були створеш в лютому-березнi 1787 р. Для вщкриття присутствених мiсць в повгах за дорученням правителя Тавршсько! обласп В.В.Каховського були направлеш голови вищих судових iнстанцiй. Так, вщкриття судових оргашв у ^мферопольському повiтi очолив голова верхнього земського суду другого департаменту В.В.Бантиш, в Перекопському повт - голова верхнього земського суду першого департаменту шдполковник Г.I.Беляев, в Левкопольському повт - голова палати цившьного суду 1оган фон Лiдеман, а в €в-паторiйському повiтi - голова палати кримшального суду П.Я. Скорняков [14 арк. 6,
360
8, 13, 16]. Пов^овий суд складався з одного судд i двох засiдателiв, як обиралися повiтовим дворянством i затверджувалися обласним правителем. Даний суд був першою шстанщею для розгляду дрiбних цившьних i кримшальних справ дворян. У фондi Сiмферопольського повiтового суду мютяться судовi справи по розгляд спо-рiв про землю, справи про введення в права спадщини, роздш маеткiв, укладання купчих фортець, стягнення податюв з селян [29]. При пов^овому судi створювався спещальний орган - дворянська опiка, головою яко1 був повiтовий предводитель дворянства, що обираеться дворянством строком на три роки, а членами отки були повгговий суддя i його засiдателi [30, с.134].
Мiськi мапстрати були вiдкритi в лютому 1787 року в пов^ових мiстах облас-тi, а також в Севастополi й Керчi [31, арк. 1-4, 6, 8]. Вони знаходилися в безпосере-дньому шдпорядкуванш Таврiйського обласного мапстрату i складалися з двох бур-гомiстрiв i чотирьох ратмашв, що обиралися представниками мiського купецтва i мщанства на три роки. Городовi магiстрати вiдали всiма судовими та адмшютрати-вно-господарськими справами купщв, мiщан, ремiсникiв. За ними закршлювався розгляд кримiнальних справ, збiр податюв, проведення рекрутсько! повинностi, а також справ про введення у володшня ошб за купчими фортець i духовним запов> том. При городових мапстратах створювалися сирiтськi й словесш суди [22, с.40]. Так, з матерiалiв архiвноï справи виходить, що 14 лютого 1787 року голова палати кримшального суду Петро Якович Скорняков ««... отъезжает в Евпаторию для открытия Евпаторийского городового магистрата, сиротского и словесного судов» [17, арк. 26]. Вщкриття в Севастополi й Керчi сиртеьких судiв вщбулося вiдповiдно 16 сiчня i 5 березня 1791 року, що виходить з рапортв Севастопольського i Керченсь-кого городових мапстратв [32, арк. 1-3]. Сиртеью суди засновувалися для опiки вдов i малол^шх сирiт купецтва i мiщанства. Головував у судi мiський голова, а за-сiдателями були два члени мюького магiстрату i мiський староста. Для розгляду справ у судi необхщно було написати заяву вдовi або родичам малолiтнього [17, арк. 40] Оскарження ршень сирiтського суду вщбувалося в Таврiйському обласному магютрат [26, арк. 267-270]. При Севастопольському мюькому магiстратi 28 листопада 1793 року був вщкритий словесний суд, що виходить з рапорту Севастопольського мюького мапстрату в обласний магютрат [33, арк. 1]. Словесш суди, очолюваш городовими старостами за участю виборних засiдателiв вщ городян, за-ймалися розбором дрiбних спорiв та позовiв з усним судочинством [22, с. 40].
Нижш розправи, згiдно зi штатним розкладом, були вiдкритi в лютому 1787 року в трьох повггах обласп: Сiмферопольському, Левкопольському й Свпаторшсь-кому [14, арк. 6, 8, 44]. За ршенням Таврiйського обласного правлшня вш справи казенних селищ Перекопського пов^у було вирiшено виконувати в Gвпаторiйськiй нижнiй розправi, так як повггове мiсто Gвпаторiя знаходилося ближче вшх до Перекопу [14, с. 44].
Незважаючи на те, що за штатом обласп планувалося вщкриття тшьки трьох нижшх розправ [10, арк. 9], архiвнi матерiали свiдчать про вiдкриття й Днiпровськоï нижньоï розправи. Так, ршенням Таврiйського обласного правлiння вiд 10 вересня 1787 р. головi верхньоï розправи надвiрному раднику Я. Тимоновичу було доручено в слободi Алешках вщкрити для Днiпровського й Мел^опольського повiтiв розпра-ву, яку iменувати, як Днiпровська нижня розправа. 20 жовтня вона була вщкрита [34, арк. 56,63].
361
Даш суди розглядали скарги державних селян, однодворщв i козаюв. Суд складався з розправного суддi й чотирьох засiдателiв. Розправного суддю признача-ло обласне правлiння, а засiдателi обиралися на три роки жителями населених пунк-тiв, що територiально належать до вiдання суду. Першими розправними суддями в Омферопольськш, Свпаторшськш, Левкопольськiй нижнiх розправах були призна-ченi титулярний радник Борис Алексеев, колезью асесори Петро Ваников й 1ван Кононов [25, арк. 17], в Днепровськш - колезький асесор 1ван Борщанин [34, арк. 56].
Вщкриття нижнiх земських судiв проходило одночасно з вщкриттям пов™-вих судiв. Для Днiпровського й Мел^опольського повiтiв був створений один ниж-нiй земський суд. Так, для виконання указу Таврiйського обласного правлшня головою верхньо! розправи Петром Ануриним 22 вересня 1792 р. був вщкритий Днш-ровський i Мелiтопольський нижнiй земський суд в казеннш слободi Великiй Зна-м'янщ. Для спiльного перебування присутствених мюць у Знам'янку з Олешок була переведена i Днiпровська нижня розправа [34, арк. 160]. Нижнш земський суд тд-корявся Таврiйському обласному правлшню, виконував вироки, винесенi пов^овим судом i нижньою розправою, проводив попередне слщство у кримiнальних злочи-нах. На нього покладалася основна полщейська функцiя зберiгати в повт «благочиние, добронравие и порядок» [22, с.39]. Нижнiй земський суд складався з голови -земського каштана або справника, двох дворянських i двох сшьських засiдателiв.
Спещальне призначення в Таврiйськiй областi мав загальностановий совiсний суд, вiдкритий за указом Тавршського обласного правлiння 2 березня 1787 року [14, арк. 45]. Совюний суд розглядав кримшальш злочини, вчинеш малолiтнiми i психь чнохворими, а також розбирав суперечки мiж родичами. Головне завдання суду по-лягало в охоронi особистих прав громадян i попередження несправедливого ршен-ня [16, с. 278-279, 21, с. 210]. Дiяльнiсть суду контролювалася правителем Тавршсь-ко! области Обласним суддею цього суду був призначений статський радник Казин-дар-Мегмет-Ага, як «прилежный и способный к сей должности» [14, арк. 5]. До складу суду входили два дворянських засщател^ два мщанських засiдателi й два сшьських засiдателi з казенних поселян [1, с. 246].
Таким чином, до середини 1787 року призначеш за штатом присутствен мюця були вщкрип належним чином тшьки в чотирьох повiтах Тавршсько! областi: Ом-феропольському, Gвпаторiйському, Перекопському та Феодосшському [34, арк. 19]. Щодо судових органiв у Дшпровському та Мелiтопольському повiтах, то вони, як зазначалося вище, створювалися поступово. У 1787 р. одна нижня розправа на два повгги, а у 1792 р. один нижнш земський суд. А дат в архiвних i документальних джерелах е протирiччя. Так, з рапорту голови верхнього земського суду колезького радника Г.Беляева в Тавршське обласне правлшня дiзнаемося, що в Днiпровському й Мел^опольському повiтах 26 сiчня 1794 року були вщкрш! два пов^ових, один нижнiй земський суди, одна розправа й одна дворянська ошка [34, арк. 217]. Однак з ордеру генерал-губернатора Катеринославського й Тавршського П.О.Зубова правителю обласп С.С. Жигулiну вщ 28 червня 1794 р. виходить, що данi суди так i не були створеш [35, с. 56-57]. Так, П.О.Зубов наказував грошову суму в 20752 руб., «остающуюся по неоткрытию в Таврической области трех уездов: Днепровского, Мелитопольского и Фанагорийского... обращать на строения и нужные тамо исправления» [35, с. 56; 36, с. 215]. На наш погляд виршити цю суперечшсть нам допо-
362
магае дослщження А.В.Макидонова [37,с. 174-206]. Основою для його роботи стало видання «Адреса-календар росшський...» або (мМiсяцослов...м) за 1765-1796 рр. Дане видання являло собою офщшний довiдник з щорiчним iменним розписом держа-вних службовцiв з вказiвкою ix служби в установах намюництва, губернiй, областей, мют. Висвiтлюючи безпосередньо цi данi по Тавршсько].' областi за 1784-1796 рр. щодо Днiпровського i Мелiтопольського повтв вказанi тiльки в наявностi Днш-ровська нижня розправа з 1787 р. i Дншровський нижнiй земський суд з 1792 р. [37, с. 200-201]. Остаточно судовi органи в даних повгах повинш були бути сформо-ванi за iменним указом Катерини II за № 17514 вщ 4 жовтня 1796 р., даному князю П.О.Зубову. В указi зазначалося, що «По обширности Таврической области уездов Днепровского и Мелитопольского, где Уездные Присутственные места учреждены для обоих уездов вместе, для лучшего наблюдения в оных за порядком и благоустройством повелеваем быть в каждом из тех уездов по одному Уездному, по одному Нижнему Земскому Суду, также по одной Нижней Расправе и по одной Дворянской Опеке» [38, с. 943-944]. Мюця перебування даних присутствених мюць були визна-чеш: для Мел^опольського пов^у в Токмацi, для Днiпровського - в Олешках. З указу також виходило, що на i-'х утримання видiлялася сума в 4894 рублi [38, с. 944]. Однак i цей указ не був приведений у виконання. 1менним указом Павла I вщ 12 грудня 1796 р. Тавршська область як самостшна адмшютративна одиниця була лш-вщована, ïï територiя роздiлена на два пов^у - Акмечетський i Перекопський та приеднана до Новоросшсько].' губерни [39, с. 229-230]. У результат проведення ре-форми наступниками Катерини II в ^CT^i мiсцевиx державних установ у другш половинi 90-х роюв XVIII столiття були повнютю скасованi становi суди другоï ш-станцiï, а саме: верxнiй земський суд, обласний магютрат, верхня i нижня розправи. Палати кримшального i цившьного суду були об'еднаш шд загальною назвою Палата суду i розправи.
Крiм того, необхщно зазначити, що царський уряд, враховуючи багатона-цiональний склад населення Тавршсько].' областi, надав право на створення судових установ вiрмено-католицькоï й мусульмансько].' громадам. Катерина II проводила толерантну релтйну полiтику стосовно мiсцевого населення, якому вона у своему Машфест вщ 8 квiтня 1783 року общяла «...охранять и защищать их лица, имущество, храмы и природную веру» [6, с. 897-898].
Право на внутршне самоврядування отримали вiрмени римсько-католицького сповщання. Влаштувавшись у мют Карасубазар, вiрмено-католицька громада [4, с. 278; 40, с. 562] була надшена повноваженнями, наданими царською грамотою за № 14.942 вщ 14 листопада 1779 року: «.По поселении вашем учредить Ратушу, которую назвать Католическим Судом, и в нём призводить суд и расправы по вашим правам и обыкновениям, выбираемыми из вас же по жребию начальниками.» [16, с. 878-879]. Таким чином, вiрмени-католики Карасубазара отримали право на суд пщ назвою Карасубазарський римсько-католицький суд. Одним з основних напря-мiв дiяльностi суду був розгляд судових справ, а також суд займався забезпеченням сво1'х пщданих рiзноманiтними документами: торговими свщоцтвами, гербовим па-пером, видавав паспорти та ш. [4, с. 279-280].
Як вщзначав А.Г.Завадовський в 1783 рощ «...в Тавршськш област було чис-ленне магометанське духовенство, яке мало 1531 мечеть, 21 теюе, 25 медресе i 35 мектебiв» [2, с. 92]. 23 ачня 1794 року Катерина II пщписала Указ про створення в
363
Тавршськш област Магометанського Духовного Правлшня [38, с. 482; 5, с. 122123]. Муфпем було затверджено Сегг Мегмет ефенди, на допомогу йому визначено Абдураiм ефенди i п'ять ефенди!в затверджувалися повiтовими кадиями. Тавршське магометанське духовне правлiння отримало право здiйснювати певнi судовi повно-важення за сво!ми законами i звичаями стосовно мiсцевого мусульманського насе-лення. Законодавче затвердження прав Тавршського муфтiату вiдбулося 23 грудня 1831 року.
Викладене вище дае шдстави вiдзначити, що судовi органи в Тавршськш обла-стi створювалися поступово, по мiрi заселення територi!. Призначеш по штату судо-вi установи остаточно були сформоваш у Омферопольському, Gвпаторiйському, Перекопському та Феодосiйському повггах до середини 1787 року. У Дншровсько-му та Мелiтопольському повгах були створенi тiльки нижня розправа та нижнiй земський суд едиш для двох повiтiв до 1792 року. Сформована судова система в Тавршськш област проюнувала з 1787 по 1796 роки.
Законодавчим забезпеченням становлення судово! системи в Тавршськш обласп була Установа для управлшня губершями Всеросiйсько! iмперi! вщ 7 листопада 1775 р., а також Указ Катерини II за № 15925 вщ 8 лютого 1784 р.
При формуванш судових оргашв облшовувався як першооснова такий чин-ник, як адмiнiстративно-територiальний устрш краю.
Створена система судових оргашв будувалася на принципi становостi, Так, для дворян були створеш повiтовi суди i верхнiй земський суд, для купецтва i м> щанства - мюький та обласний мапстрати, для державних селян - нижня i верхня розправи. Крiм того, при пов^ових станово-судових установах були створеш ош-кунськi присутствiя: дворянська ошка при повiтовому судi i сирiтський суд при м> ському мапстрап.
Сформована судова система в Тавршськш обласп за структурою, оргашзащею та адмiнiстративним апаратом була багато в чому щентична з судовою системою шших губернiй Росiйсько! iмперi! кiнця XVIII столiття. Тим не менш, були суттевi вiдмiнностi, обумовлеш специфiкою областi, насамперед багатонацiональним складом !! населення. Владою також враховувалися вiросповiдання мiсцевого населення. Через вище зазначеш причини, в обласп були створенi спецiальнi судовi установи: Карасубазарський римсько-католицький суд i Тавршське магометанське духовне правлшня. Необхщно також вщзначити, що при формуваннi штату судiв до !х складу входили представники рiзних нацiональностей, яю проживають в областi
З огляду на висловлене потребуе анатзу та подальшого дослiдження органi-зацiя дiяльностi та компетенцiя судових органiв у визначений перюд на територi! Тавршсько! областi.
Список лiтератури:
1. Григорьев В. А. Реформа местного управления при Екатерине II / В. А. Григорьев. - Спб.: «Русская Скоропечатня», 1910. - 387с.
2. Завадовский А. Г. Сто лет жизни Тавриды / А. Г. Завадовский. - Симферополь: Таврическая губернская типография, 1885. - 324 с.
3. Прохоров Д. А. Государственные учреждения Таврической области в конце XVIII века / Д. А. Прохоров // Культура народов Причерноморья. - 1998. - №4. - С. 123-138.
364
4. Ревин К. И. Возникновение и деятельность Карасубазарского римско-католического суда / К. И. Ревин // Кримський юридичний вкник. - 2010. - №1(8). - Частина 2. - С. 277-286.
5. Ислам в Крыму: Очерки истории функционирования мусульманских институтов / [Е. В. Бойцова, В. Ю. Ганкевич, £. С. Муратова, З. З. Хайрединова]. - Симферополь: Элиньо, 2009.
- 432 с.
6. Полное собрание законов Российской империи. С 1649. - Т. XXI. 1781-1783. - СПб. -1830. - 1085 с.
7. Полное собрание законов Российской империи. С 1649. - Т. XXII. 1784-1788. - СПб. -1830. - 1175 с.
8. Проект административного устройства Таврической области, поданный Г. А. Потёмкиным Екатерине II в феврале 1784 г. // ИТУАК. - 1893. - № 19. - С. 71-72.
9. Державний архiв Автономно!' Республши Крим (далi - ДААРК), ф. 28, оп. 3, спр. 9. Дело о переименовании Левкопольского уезда в Феодосийский. 23.04.1787 - 5.05.1787. - 8 арк.
10. ДААРК. Ф. 799, оп. 1, спр. 37. Дело об открытии в Таврической области Присутственных мест. 24.04.1787 - 15.05.1787 - 11 арк.
11. Распоряжения светлейшего князя Потемкина Таврического правителю Таврической области В.В.Каховскому за 1784 и 1785 г.г. // ЗООИД. - 1889. - № 15. - С. 594-678.
12. Ордер Г. А. Потемкина В. В. Каховскому от 9 февраля 1786 г. // ИТУАК. - 1897. - № 3.
- С. 1-35.
13. Ордер Г. А.Потемкина В. В. Каховскому от 9 января 1787 г. // ИТУАК. - 1888. - № 6. -С. 1-36.
14. ДААРК. Ф. 7, оп. 1, спр. 2. Журналы ежедневных заседаний суда за январь-декабрь 1787 г. - 147 арк.
15. Ордер Г. А.Потемкина В. В. Каховскому от 1 мая 1787 г. // ИТУАК. - 1888. - № 7. - С. 1-25.
16. Полное собрание законов Российской империи. С 1649. - Т. XX. 1775-1780. - СПб. -1830. - 1046 с.
17. ДААРК. Ф. 804, оп. 2, спр. 3. Журналы Таврической уголовной палаты за январь-декабрь 1787 г. - 274 арк.
18. ДААРК. Ф. 818, оп. 1, спр. 1 Журналы судебных заседаний за январь - декабрь 1787 г. -365 арк.
19. ДААРК. Ф. 28, оп. 3, спр. 2. Протоколы заседаний суда за январь 1787 г. - 3 арк.
20. Филиппов М. А. Судебная реформа в России: Популярный исторический и теоретический обзор судоустройства / М. А. Филиппов. - Спб. - Т.1.: Судоустройство. Ч. 1. - 1871. -622 с.
21. Лохвицкий А. Губерния и ее земские и правительственные учреждения / А. Лохвицкий.
- Спб., - 1864. - 227 с.
22. Куликов Ю. В. История государственных учреждений России до Великой Октябрьской социалистической революции. Государственные учреждения XVIII века / Ю. В. Куликов. - М., 1956. - 63 с.
23. ДААРК. Ф. 804, оп. 2, спр. 3-6, 141-145, 188-190, 222-229, 251-258.
24. ДААРК. Ф. 818, оп. 1, спр. 4-10, оп. 3, спр. 1-2, 5-6, 9-11, 13-14, 16-17 .
25. ДААРК. Ф. 4, оп. 2, спр. 22. Дело об определении присутственных чинов и выборе предводителей, судей и заседателей в г. Симферополе. 4.03.1787 - 25.04.1787. - 22 арк.
26. ДААРК. Ф. 28, оп. 3, спр. 15. Дело о чинах, определенных в Присутственные места Таврической области. 16.02.1787 - 29.04.1787. - 24 арк.
27. ДААРК. Ф. 4, оп. 1, спр. 1. Журналы и протоколы ежедневных заседаний за март 1787 г.
- 19 арк.
28. ДААРК. Ф. 4.
29. ДААРК. Ф. 17, оп. 1, спр. 3-18, оп. 2, спр. 25-33.
365
30. Ерошкин Н. П. История государственных учреждений дореволюционной России / Н. П. Ерошкин. - М., - 1968. - 368 с.
31. ДААРК. Ф. 28, оп. 3, спр. 16. Дело об открытии в Таврической области Присутственных мест. 24.02.1787 - 31.05.1787. - 17 арк.
32. ДААРК. Ф. 28, оп. 3, спр. 56. Дело по сообщению второго департамента об открытии в Боспоре и Севастополе сиротских судов. 5.03.1791. - 3 арк.
33. ДААРК. Ф. 28, оп. 3, спр. 65. Дело об открытии в г. Севастополе словесного суда. 28.11.1793. - 3 арк.
34. ДААРК. Ф. 804, оп. 2,спр. 59. Дело об открытии в области Присутственных мест. 29.01.1787 - 10.07.1795. - 218 арк.
35. Ордер графа П. А. Зубова правителю Таврической области от 28 июня 1794 г. // ИТУАК. - 1893. - № 18. - С. 53-57.
36. Прохоров Д. А. Органы управления Таврической области после присоединения Крыма к России (1783-1784гг.) / Д. А. Прохоров // МАИЭТ. - 1996. - № 5. - С. 213-225.
37. Макидонов А. В. Персональнш состав административного апарата Новороссии XVIII века / А. В. Макидонов. - Запорожье: «Просвгга», 2011. - 334 с.
38. Полное собрание законов Российской империи. С 1649. - СПб. - Т.ХХШ. С 1789 по 6 ноября 1796. - 1830. - 975 с.
39. Полное собрание законов Российской империи. С 1649. - СПб. - Т. XXIV. С 6 ноября 1796 по 1798. - 1830. - 872 с.
40. Тур В.Г. Особенности возрождения армяно-католической общины Карасубазара в конце XVIII века / В. Г. Тур // МАИЭТ. - 2009. - № 15. - С. 561-572.
Хутько Т. В. Створення судових оргашв у Тавршськш област у 80-Ti - 90-Ti роки XVIII столптя. / Хутько Т.В. // Вчеш записки Тавршського национального утверситету Им. В. I. Вернадсь-кого. Сер1я: Юридичт науки. - 2012. - Т. 25 (64), №2. - С. 357-366.
В статье на основе архивных и других документальних материалов исследуется создание системы судебных органов, при формировании которой учитывались такие факторы, как административно-территориальное устройство края, многонациональный состав его населения, а также принадлежность отдельных его групп к различным конфессиям.
Ключевые слова: Таврическая область, судебная система, судебный орган.
KhutkoT.V. Creation of the judiciary in the Tauride region in the 80 - 90 years of the XVIII century. / KhutkoT.V. // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Jurisprudence. - 2012. -Vol. 25 (64), №2. - P. 357-366.
The creation of the system of judicial bodies which took into account such factors as the administrative-territorial division of the territory, the multi-ethnic composition of its population and the belonging of its individual groups to different confessions is examined in article on the basis of archival and other documentary materials.
Key words: Taurida province, the judicial system, the judicial body.
366
