CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. с. 39-45.
УДК 343.18
ВОЛОСНИЙ СУД У СИСТЕМ1 СУДОВИХ УСТАНОВ РОС1ЙСЬКО1 1МПЕР11 ДРУГО1 ПОЛОВИНИ XIX СТ.: СТРУКТУРА ТА СУДОВ1
ПРАКТИКИ
Соцький Ю. Ф.
Кам 'янець-Подтьский факультет Мжрегюнальног фтансово-юридичноИ академИ, м. Кам'янець-Подтьський, Украгна.
У стати до&шджуеться питання правово! природи шституту волосних судiв у загальнодержавнiй репресивнiй системi Росшсько! 1мпери.
Ключовi слова: Росшська iмперiя, волость, суд, селяни.
Сучасний стан розвитку права та державност в Укра!ш вимагае вщповщно! на-уково! полемiки щодо питань генезису та еволюцп судово! системи Росшсько! iмпе-ри в укра!нських губершях у пореформений перiод. У зазначений перюд дев'ять ет-нiчних губернш входили до складу Росшсько! iмперi!, а саме: Волинська, Катерино-славська, Ки!вська, Подiльська, Полтавська, Харкiвська, Херсонська, Чершпвська та три повiти Бессарабсько! губерни: Акерманський, 1зма!льський, Хотинський.
Аналiз дослiджень i публiкацiй свiдчить про те, що питання функцiонування волосних судових установ Росшсько! iмперi! знайшло висвiтлення у працях дореволю-цiйних дослiдникiв: Волчкова В. В. [1], Заблоцького-Десятовського А. П. [2], Мура-вйова М. В. [3], Юстяковського А. Ф. [4].
У радянськш юридичнш юторюграфи зазначена проблема дослщжувалась В> ленським Б. В. [5], Дружиншим М. М. [6], Коротких М. Г. [7].
Серед сучасних росшських дослщниюв судово! системи дореволюцшно! Роси, безумовно, цiнним як у змютовному, так i фактолопчному планi е монографiчне до-слщження Лонсько! С. В. «Мировая юстиция в России»[8].
У сучаснiй украшськш юридичнiй юторюграфи дiяльностi судових установ Росшсько! iмперi! в укра!нських губернiях присвяченнi роботи Русаново! О. I., Тарнав-сько! В. М., Шандри В. С. Особливе мюце серед них, належить дисертацiйному дос-лiдженню Петровсько! Н. В. «Сшьське самоврядування на землях Лiвобережно! Укра!ни у другiй половинi XIX - на початку ХХ ст.» в якому автор, дослщжувала також дiяльнiсть волосних судiв [9, с. 13-20].
Метою статп е дослiдження правово! природи волосних судiв, !х становлення та розвиток у загальноiмперськiй системi судочинства.
Радикальне реформування селянського побуту та управлшня державними селянами, розпочалось у перюд царювання Миколи I (1825-1845 рр.) iз прибуттям до Санкт-Петербургу графа Кисельова П. Д., який до початку 40-х роюв Х1Х ст. був намюником Молдавi! та Валахi! i зумiв облаштувати там побут державних селян за власним планом [2, с. 57].
39
Реформа, яку запровадив граф Кисельов П. Д. отримала тдтримку та схвалення у Миколи I, особливо щодо державних селян, оскшьки !х положения у тдпорядку-ванш Мiнiстерства фiнансiв було вкрай складним. Основними формами експлуатаци зазначено! категорп осiб, були грошова рента та податки, розмiр яких постшно 36i-льшувався.
Зазначимо, про те що особливо великою була частка державних селян у П1в-денному регюш Украши, масова колонiзацiя якого припала на другу половину XVII ст. У 50-х роках XIX ст. у Тавршськш губернп нараховувалось 30 % державних селян (з уиа кшькосп селянства губерни). У Херсонськш губерни частка ujei категори населення становила 64 %, на Катеринославщиш - 66 %. [10, с. 39] Такий високий вщсоток селянства, що був власшстю держави як суб'екта кршосного права, спону-кав уряд iмперil зробити Украшу своерщним «пол^оном» для законодавчих новел.
Реформатор селянського побуту граф Кисельов П. Д. запропонував тдпорядку-вати державних селян особливому департаменту. За для цього спочатку було створено 5-е вщдшення iмператорськоl канцеляри, а у 1837 р. створено Мшютерство державного майна.
У 1838 р. було затверджено проект сшьських управлшь державними селянами, напрацьований першим мiнiстром Мiнiстерства державного майна П.Д. Кисельовим. На пiдставi цих проектов були створенi мiсцевi органи - Палати державного майна та Окружш управлiння. Округи подшялись на волостi, а волостi на сшьсью громади. При кожнiй волост перебували: волосний голова, волосний писарь з помiчником. Волостi утворювались на територи з населенням не менше 6 000 осiб.
Волосна розправа - була органом для розгляду судових справ мiж селянами волосп. Розправа складалась iз двох добросовюних пiд керiвництвом голови.
Письмова частина покладалась на волосного писаря. У того часнш Росшськш iмперil iснувала пiдготовка професiйних кадрiв у сшьських та волосних правлшнях. При Мшютерсга державного майна функцiонували сшьсью порафiяльнi училища, якi навчали дтей, переважно сирiт грамоти i тдготовлювали !х до подальшо1 писар-сько! роботи [11, с. 573].
Кожна волость була подшена на сшьсью громади, громада складалась iз одного населеного пункту або декшькох невеликих сш iз чисельнiстю населення 1500 ошб.
30 квiтня 1838 р. iмператором Миколою I, було затверджено проекти двох сiль-ських стату^в полiцейського та судового, що надало !м сили закону.
Як слушнно зазначав вiдомий дореволюцiйний вчений - правознавець, профе-сор Ки1вського ушверситету Святого Володимира Кiстяковський А. Ф.: «Набрання чинностi цими статутами в яких ясно i коротко було викладено процесуальнi та ка-ральш норми е однiею з найкращих пам'яток дiяьностi графа Кисельова щодо пок-ращення побуту державних селян»[4,с.21].
Проступки державних селян визначенi у Сшьському судовому статутi подiля-лись на проступки проти: церковного благочиння; державного та громадського ладу; особисто1 недоторканностi; законiв про право на майно. Система стягнень вщповщ-но складалась iз таких рiзновидiв: штраф; арешт; покарання рiзками. Рiзки застосо-вувались тiльки за наступнi види проступкiв: бiйку; вживання спиртних напо1в; ку-пiвлю спиртних напо1в тд заставу особистого майна; за ненадання допомоги при пожежi та паводках.
40
Отже, iз зазначеного вище видно, що до селянсько! реформи 1861 р. у Росшсь-кiй iмперп функцiонували окремi суди для рiзних категорiй селян.
Головш засади селянсько! реформи були викладеш у манiфестi Олександра II вщ 19 лютого 1861р. та в «Загальному положеннi про селян, звшьнених вiд кршосно! залежностЬ> [12].
Вагомим для Росшсько! iмперп став наслщок реформи у соцiально - полггичнш сферi. Змiна правового статусу величезно! маси колишнiх крiпосних селян, поява нових соцiальних груп населення, i в першу чергу, промислово - торгово! буржуазп i пролетарiату, змша статусу колишнiх державних та удшьних селян - все це призвело до того, що одним iз наступних, тсля скасування крiпацтва ключових моментiв державних перетворень 60-70 - х роюв XIX ст. стала судова реформа 1864 р. [13, с. 50].
Положенням вщ 19 лютого 1861 р. бувшим кршосним селянам царським маш-фестом надано виборне правлiння, яке складалось iз: волосного та сiльського сходiв; волосного правлшня з волосною старшиною на чолц волосного суду. Склад волосного суду вибирався щорiчно волосним сходом кшьюстю вiд чотирьох до дванадця-ти чергових суддiв, яю на час виконання сво!х обов'язюв, звiльнялись вiд усiх нату-ральних повинностей та виконували !х з урахуванням того, щоб пiд час розгляду справи були присутнi не менше як трое суддiв. Волосним судам у галузi кримшаль-ного судочинства були шдсудш справи: про крадiжку на суму не бшьше 30 крб.; образа селянина селянином словами або дiями у громадському мiсцi; наклеп; насильс-тво; придбання завiдомо краденого у межах волосп. Волосному суду надавалось право, застосовувати покарання щодо правопорушникiв, зокрема: карати громадсь-кими роботами до шести дiб; грошовим стягненням до трьох крб.; арештом до семи дiб; покаранню рiзками до двадцяти ударiв. Однак, заборонялось застосування тше-сних покарань до осiб старших шютдесяти рокiв; посадових осiб оргашв мiсцевого самоврядування, осiб жшочо! стаи, якi закiнчили повiтовi училища.
На пiдставi «Тимчасових правил про волосний суд у мюцевостях в яких введено положення про земських дшьничних начальниюв» вiд 12 липня 1889 р. значно розширився перелш осiб справи, яких розглядались волосними судами це: мщани, посадськi ремюники та цеховики, якi проживали на територи волостi. Цим ж норма-тивним актом на дiяльнiсть волосних судiв поширювались норми Статуту про пока-рання, що накладаються мировими суддями [13].
Реформований волосний суд отримав право здшснювати правосуддя щодо вшх верств населення, якi проживали на територи волосп. Що ж до шдвщомчосп цивi-льних справ, волосний суд розглядав: спори мiж селянами про нерухоме майно, яке входило до складу селянського надшу; позови на суму до трьохсот карбованщв; позови про спадкування та подш майна мiж спадкоемцями.
У сферi кримiнальноl юрисдикцil волосний суд надшявся правом, виносити ви-роки по справах за крадiжку, коли вартють майна не перевищувала п'ятдесяти карбованщв, шахрайство вчинене менше трьох разiв, не оголошення про знахщку вар-тiсть яко! менше ста карбованщв, порушення умов найму, тощо.
Слщ зазначити, що судово-адмшстративною реформою, значно збiльшилась репресивна сторона волосного суду, у порiвняннi iз «Загальним положенням про селян, звшьнених вщ крiпосноl залежностi». Система покарань, яю могли застосовува-тись волосними судами виглядала так: догана у присутносп суду; грошове стягнення
41
вщ 25 коп. до 30 крб.; арешт до 15 дiб, а у випадках передбачених ст. 38 «Про пору-шення порядку та спокою», Статуту про покарання, що накладаються мировими су-ддями - 30 дiб [15].
Фшансувались волоснi суди за рахунок кош^в мiсцево! територiально! грома-ди. Грошове забезпечення голови волосного суду становило 100 крб. на рш, а волосного суддi - 60 крб.
Ст. 3 «Тимчасових правил про волосш суди», визначались законодавчi критерi! щодо осiб, яю претендували на посаду волосного судщ. Волосними суддями могли бути особи, яю досягли тридцяти п'яти л^нього вiку, користувались авторитетом серед жш^в громади та мали вiдповiдну освггу. Закон забороняв обирати на посаду волосного судщ осiб, якi притягались до кримiнально! вiдповiдальностi та покарання за крадiжку, шахрайство, розтрату чужого майна, а також власниюв трактирiв та !м подiбних закладiв.
При обранш та затвердженнi на посади волосних суддiв, тому числi й голови суду, зазначених ошб у присутност земського дiльничного начальника, священик, приводив до присяги.
Посаду земського дiльничного начальника було введено в дда 12 липня 1889 р. «Положенням про земських дшьничних начальникiв» [14]. Зазначеним нормативним актом дворянам повертали значну частину судово-полщейсько! влади, яку вони втратили шсля селянсько! реформи 1861 р.
Земсью дiльничнi начальники призначались на посаду губернаторами за пого-дженням iз мiнiстром внутрiшнiх справ Росшсько! iмперi!. Дослiджуючи роль земських дшьничних iнспекторiв у системi губернського правлшня Ярмиш О. Н., зазначае наступне: «Земсью начальники надiлялись, о^м судових, широкими адмшютрати-вними функщями, серед яких нагляд за органами селянського громадського управ-лiння та !х ревiзiя, усунення неблагонадiйних волосних та сшьських писарiв» [16, с. 52].
За даними дослщження Петровсько! Н. В.: «За Загальним положенням» 1861р. волосний суд мав самостшнють щодо адмшютративно! влади, то тепер вш повнiстю залежав вiд земського начальника. У «Тимчасових правилах про волосних суддiв», як були включеш до «Положення про земських дшьничних начальниюв» вказува-лось, що кожна сшьська громада обирае кандидата у волосш судд^ з !х числа земсь-кий начальник затверджуе суддiв [17,с.60].
На рiвнi губернi! контроль за дiяльнiстю волосних судiв, здшснюавав губернатор через пiдпорядкованне йому губернське присутсгая.
За оцiнкою сучасниюв, зокрема, мiнiстра юстицi! Росiйсько! iмперi! Муравйо-ва М. В.: «Законом про «Тимчасовi волоснi суди» по-перше, упорядкована та покра-щена оргашзащя волосного суду; по-друге, сутево розширена його компетенцiя шляхом вiднесення шдсудносп цим судам цивiльних, а особливо кримшальних справ, якi ранiше були пiдвiдомчi мировим суддям [3,с.4].
Наступним кроком у сферi нормативного забезпечення дiяльностi волосних су-дiв на теренах царсько! Росi! стали «Тимчасовi правила про волосний суд» у мюце-востях в яких введено в дда закон про реформування мiсцевого суду [18, с. 4-47].
Зазначеним нормативним актом ютотно змшилась система та порядок форму-вання корпусу волосних суддiв, структура суду, його шдпорядковашсть та матерiа-льно - побутове забезпечення дiяльностi.
42
Ст. 4 «Тимчасових правил» визначено склад волосного суду, який складався iз голови суду та двох кандидат на посаду волосного судщ. На посаду волосного суд-дi могли претендувати грамотш селяни, якi досягли тридцяти л^нього вiку. У вибо-рах на цю посаду заборонялось приймати участь наступним особам: яю знаходились шд судом та слiдством; якi рашше вiдбували покарання позбавленням волi: усуненш iз займаних посад за вироком судових установ; оголошенним в установленному порядку банкрутами; власникам закладiв для роздрiбно! торгiвлi спиртними напоями; особам, що обiймали посади у галузi волосного управлiння; евреям; шоземцям, якi не прийняли пiдданства Росшсько! iмперil.
Волоснi суди залежно вщ кiлькостi справ, якi в них розглядались, подшялись на два розряди. Така класифшащя волосних судiв затверджувалась мшютром юстицп за поданням з'!здiв мирових суддiв.
У волосних судах першого розряду грошове забезпечення голови суду 480 крб., членiв суду - 120 крб., секретаря суду - 360 крб. на рш.
Посадовi оклади суддiв волосних судiв другого розряду виглядали так, голова суду - 360 крб., членам суду - 100 крб., секретар суду - 300 крб. на рш. На канце-лярсью витрати волосного суду щорiчно виделось 75 крб.
У сферi цивiльно - правових вiдносин волосним судам були пiдвiдомчi справи про: позови на суму не бшьше 100 крб.; позови про поновлення порушеного або втраченого майна; позови про визнання права власносп на землю, що знаходилась у спшьному користуваннi; спори про застосування норм спадкового права.
У галузi кримiнального судочинства волосним судам були шдсудш справи про незначш злочини та проступки передбачеш Статутом про покарання, якi наклада-ються мировими суддями.
Отже, розглянувши питання становлення та розвитку волосних судiв у системi загальноiмперського судочинства дореволюцшно! Роси необхщно констатувати на-ступне:
- iнститут волосних судiв сформувався в Росiйськiй iмперil у результатi проведено! графом Кисельовим П. Д. реформи та набранням чинносп «Звщу законiв захь дних губернш» 1837 р.;
- у результат селянсько! реформи 1861 р., вщбулись значнi змiни у правовому положенш сiльських жителiв Росшсько! iмперi!, що обумовило необхiднiсть ство-рення органiв селянського самоврядування та судочинства, у тому чи^ й модерш-зацiя волосних судiв;
- у перюд конрреформ та набранням чиносп «Тимчасових правил про волосний суд » у мiсцевостях в яких введено «Положення про мюцевих дiльничних начальни-кiв» дiяльнiсть волосних судiв повнiстю перейшла пiд контроль адмiнiстративно! влади;
- «Тимчасовi правила про волосний суд» вщ 15 червня 1912 р. конкретизували правовий статус сшьських судiв, законодавче визначили !х мiсце у загальнодержав-нiй системi судоустрою.
43
Список лггератури
1. Волчков В. В. Руководство для крестьян. Сборник действующих узаконений, касающихся обществ их управления и обязанностей сельских и волостных должностных лиц и нижних чинов / В. В. Волчков. - М. : Типография М. Н. Лаврова, 1880. - 256с .
2. Заблоцкий-Десятовский А. П. Граф П. Д. Киселев и его время / А. П. Заблоцкий-Десятовский. -СПб. : Б.и., 1882. - 170 с.
3. Муравьев Н. В. Руководство для волостных судов в местностях, где учреждены земские участковые начальники / Н. В. Муравьев. - СПб. : Сенатская типография, 1901. - 173с.
4. Кистяковский А. Ф. Волостные суды, их история, настоящая практика и нынешнее их положение / А. Ф. Кистяковский. - СПб. : Б.и., 1872. - 164с.
5. Виленский Б. В. Судебная реформа и контрреформа в России / Б. В. Виленский. - Саратов: Приволжское книжное издательство, 1969. - 400с.
6. Дружинин М. Н. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева / М. Н. Дружинин. - М.-Л. : Издательство Академии наук СССР, 1946-1958. - 892 с.
7. Коротких М. Г. Самодержавие и судебная реформа 1864 года в России / М. Г. Коротких. - Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1989. - 189с.
8. Лонская С. В. Мировая юстиция в России: [Монография] / С. В. Лонская. - Калининград: Издательство КГУ, 2000. -215с.
9. Петровська Н. В. Сшьське самоврядування на землях Лгвобережно! Укра1ни у другш половит XIX - на початку ХХ ст. : Авореф. дис. ... на здобуття наук. ступ.канд. юрид. наук спец.: 12.00.01 «Тео-р1я та 1стор1я держави i права; 1стор1я полггичних i правових вчень» / Н. В. Петровська. - Одеса: Одесь-ка национальна юридична академiя, 2009. - 21с.
10. Янсон Ю. Э. Опыт статистического исследования о крестьянских наделах и платежах / Ю. Э. Янсон. - СПб. : Б.и., 1887. - 382 с.
11. Лебедська Н. О. 1нститут волосних писар1в у систем! оргашв селянського самоврядування Ш-вобережно! Украши (друга половина XIX - початок XX ст.) / Н. О. Лебедська // Зб1рник наукових праць М!жнародно1 наук. - практ. конференци «Трет Прибузью юридичш читання » / [За ред. В. I. Терентева, О. В. Козаченка]. - Микола!в: Шон, 2007. - С. 512-516.
12. Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости / Российское законодательство X--XX веков. Тексты и комментарий: В 9 т. / [Под общ. ред. и предисл. О. И. Чистякова]. -М. : Юридическая литература. - . -
Т.7. Документы крестянской реформы. 1989. - 845 с.
13. Реент О. П. До проблеми скасування кршосного права в 1861р. / О. П. Реент // Украшський гс-торичний журнал. - 2011. - №1(496). - С. 34-51.
14. Полное собрание законов Российской империи. - Собр. III. - Т. IX. - № 6196.
15. Свод законов Российской империи. - СПб., 1890. - Т^У / Устав о наказаниях, налагаемых мировыми судьями.
16. Ярмиш О. Н. Каральний апарат самодержавства в Украш в кшщ XIX - на початку XX ст.: [Монограф1я] / О. Н. Ярмиш. - Xаркiв: Консум, 2001. - 288с.
17. Петровська Н. В. Державна система нагляду i контролю за селянським самоврядуванням на Швобережнш Украш у другш половит XIX ст. / Н. В. Петровська // Юридичний вюник. - 2008. - №2.
- С. 52-62.
18. Крюковский В. Я., Товстолес Н. Н. Практическое руководство для волостных и верхних сельских судов / В. Я. Крюковский, Н. Н. Товстолес. - СПб. : Типография «Сельского вестника», 1913. -155с.
Соцкий Ю. Ф. Волостной суд в системе судебных учреждений Российской империи второй XIX ст.: структура и судебные практики /Ю. Ф. Соцкий // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012.
- С. 39-45.
В статье исследован вопрос правовой природы института волостных судов в общеимперской карательной системе Российской империи.
Ключевые слова Российская империя, волость, суд, крестьяне.
44
Sotskyi Y. Volost Court in the System of Court Bodies of Russian Empire in the second half XIX th - the beging of XX th century: its structure and court practice / Y. Sotskyi // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - P. 3945.
The Juestions of iurisdictional regulation of activity of volost courts in Russian Empire during post -reforma tive period are studies in the artice.
Keywords: Russian Empire, volost, court, peasants.
Статья поступила в редакцию 25.03.2012.
45
