CC BY
29
7 Mechanisms
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(l), 11-14 doi: 10.15421/021702
Biochemical composition of urine in rats
with developed Guerin's carcinoma and administration of cisplatin
A. N. Naumenko, M. V. Gorelaya, S. O. Babiy
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipro, Ukraine
Article info
Received 20.12.2016 Received in revised form
15.01.2017 Accepted 22.01.2017
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin ave, 72, Dnipro, 49010, Ukraine Tel.: +38-067-28-34-569 E-mail: gorelaya@ukr.net
Naumenko, A. N., Gorelaya, M. V., & Babiy, S. O. (2017). Biochemical composition of urine in rats with developed Guerin's carcinoma and administration of cisplatin. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(1), 11-14. doi: 10.15421/021702
The kidneys are very sensitive to the action not only of exogenous chemicals but also the action of compounds of endogenous origin, produced by changes in the normal metabolic processes and the development of various pathologies. Thus, tumour development has a significant impact on overall homeostasis of the body. Research into the condition of the kidneys subject to growth of tumours when cisplatin is administered is a major issue in both medical and biochemical aspects. We investigated the renal function, electrolyte composition of the blood and urinary excretion of electrolytes and individual plasma osmolarity in models of tumour growth in rats subject to introduction of cisplatin. We found that development of Guerin's carcinoma T8 and the administration of cisplatin causes kidney damage in rats. This leads to an increase in the relative weight of the kidneys, proteinuria, and changes in activity of y-glutamyl-transferase and lactate dehydrogenase in the kidney homogenate and urine, lower relative reabsorption and glomerular filtration. The development of Guerin's carcinoma and administration of cisplatin in the blood and urine of rats led to a decrease in diuresis per minute by 20-60%, creatinine clearance by 50-70% and reduction in the relative water reabsorption in the renal tubules to 26% compared with the control. The administration of cisplatin led to a threefold increase in the concentration of protein, twofold increase in the concentration of albumin and sevenfold increase in the concentration of glucose in the rats'urine. In the case of rats with lesions and renal diseases (including different types of tumours) a reduction in the output of urine per minute, creatinine clearance and water reabsorption in the renal tubules was observed, indicating significant damage to the concentration and filtration functions of the kidneys. Tumour growth led to the development of hypokalemia, hyponatremia and hypochloridemia, which are major and early signs of acute renal failure. The introduction of cisplatin led to damage to the kidneys and partly normalized these indicators, as evidenced by biochemical and morphological studies. Our study shows that there is a pressing need for use of drugs which protect the kidneys when cisplatin is administered.
Keywords: Guerin's carcinoma; electrolytes; biochemical markers; acute renal failure
BioxÎMÎHHHH CK^ag ceni ^ypiB b yMOBax po3BHTKy KapuiiiioMin repeHa Ta BBegeHHH uncn^aTHHy
A. H. HayMeHKO, M. B. Topina, C. O. EaGiS
ffmnponempoecbKUii HatyOHrnbHUU ymeepcumem iMeHi Onecn roHHapa, ffmnpo, YKpalHa
HnpKH HyxnnBi go giï He mme eK3oieHHnx xiMMHnx cnonyK, a i go giï penoBHH eHgoreHHoro noxogxeHHa, n[o yTBoproroTtca 3a 3MiHn nepe6iiy HopMantHnx MeTa6o.iHHHX nponeciB i no«Bn pi3Hnx narcmorin. Po3bhtok nyxnnHn Mae 3HaHHHH BnnnB Ha ioMeocia3 y ninoMy opram3Mi. ,fl,ocnig»eHHa ciaHy HnpoK 3a nyxnnHHoio pociy Ta yBegeHHa nncnnaTHHy - BaxnnBe nmaHHa MegmiMHH Ta 6ioxiMiï. BnBHeHo ^yHKuioHa.BHHH ciaH HHpoK, e.eKipo.iTHHHHH cKnag KpoBi Ta ceni, eKCKpeniro oKpeMnx eneKTponmB Ta ocMonflpmcn> rma3MH KpoBi B Mogeni nyxnnHHoio pociy y ntypiB nig nac yBegeHHa nncnnaTHHy. Po3bhtok KapnuHoMn Tepern T8 Ta yBegeHHa nncnnaTHHy 3yMoBnroBann nomKog^eHHa HnpoK ^ypiB. Цe cnpHHHHroBano 36ini>meHHa BigHocHoï Bain HnpoK, npoTeÏHypiro, 3MiHu aKTHBHocii y-rnyTaMinipaHc4>epa3n Ta naKTaTgeiigpoieHa3n b roMoreHari HHpoK i ceni, 3HuxeHHa BigHocHoï pea6cop6niï Ta Kny6oHKoBoï ^intTpaniï. y pe3yni>TaTi po3BHTKy KapnuHoMn TepeHa Ta yBegeHHa nncnnaTHHy b KpoBi Ta ceni ^ypiB Big6yBanoc« 3HnxeHHa XBnnnHHoio giype3y Ha 20-60%, KnipeHcy KpeaTHHiHy - Ha 50-70%, 3HnxeHHa BigHocHoï pea6cop6niï Bogn b HnpKoBnx KaHantn^x - go 26% nopiBHmo 3 KomiponeM. yBegeHHa nncnnaTHHy BHKnnKano 36intmeHHa KoHnempaniï 3aiani>Hoio 6inKa Bipmi, ant6yMiHy - ygmni Ta 36intmeHHa KmtKocri mroKo3n b ceni ntypiB yceMepo. nig nac ypaxem> i 3axBoproBaHt HnpoK (y ToMy nncni nig nac po3BHTKy nyxnnH pi3Hnx TnniB) y ^ypiB cnociepiiann 3HnxeHHa xBnnnHHoio giype3y, KnipeHcy KpeaTHHiHy, pea6cop6niï Bogn b hhpkobhx KaHantn^x, n[o cBignnno npo 3Hanm nopymeHHa KoHneHTpaninHoï Ta ^inBTpanifiHoï ^yHKnin HnpoK. nyxnnHHnn pici cnpnqnHroBaB po3BHioK linoKanieMiï, linoHaTpieMiï Ta rinoxnopeMiï, «k ogmieï 3 lonoBHnx i paHHix o3HaK iocTpoï hhpkoboï HegocTamocri. yBegeHHa nncnnaTHHy BHKnuKano
ураження нирок i нормалiзувало цi показники, що mдтверджуБалося бiохiмiчними та морфолопчними дослiджеинями. Виявлено нагальну необхiднiсть застосування у подальшому нефропротекторних препаратов тд час уведення цисплатину.
Ключовi слова: карцинома Герена; електролгги; бiохiмiчнi маркери; гостра ниркова недостатнiсть
Вступ
Низка факторов зумовлюе особливу схильтсть ниркових канальцов та штерстицто до пошкодження токсинами. Хоча на нирки припадае менше 1% маси тша, у середньому вони отримують приблизно 20% кров! з хвилинного об'ему серця та 90% або бшьше з цього вельми значного ниркового кровотоку припадае на коркову речовину нирок. Тому вплив токсинов, що циркулюють у кров!, на канальщ та iнтерстицiй корково! речови-ни нирок набагато сильнший у юльюсному вщношент, тж на бтьтють шших тканин (Han, 2008; Bazaev, 2013; Moskvina, 2013).
Одними з найчутливших органiв щодо впливу не лише екзогенних хмчних сполук, а також речовин ендогенного походження, що виникають тд час змши нормальних метабо-л1чних процесiв i розвитку р!зних патологш, безумовно виявляються нирки. У рая канцерогенезу поява пухлини мае значний вплив на гомеостаз у цшому оргатзмг Пщ час застосування протипухлинних препаратiв змшюеться функщону-вання нирок. За введения цисплатину можлив! порушення функщ! нирок, зовшштми проявами яких будуть нудота, блю-вання, втрата апетиту, запаморочення, шум у вухах, зниження слуху, аиафiлактичиi (алерпчт) реакцп, лейкопешя, тромбоци-топеиiя, аиемiя (Fink, 2000). Ураження нирок i сечовивщно! системи тд час застосування цисплатину спричинюе порушення процесiв сечоутворення: рщко спостерОгаються так! оз-наки як дизурш, гематурiя, затримання сечовипускання, ниркова недостаттстъ, олиурш, iитерстицiальний нефрит (Mandic, 2003; Martins, 2008; Loh, 2009; Nosov, 2012).
Д1агностика захворювань нирок базуеться на анал!з! сеч!, тому що тд час ураження нирок i за наявносп запальних процесiв вона змшюе сво! характеристики. Застосування цито-статикiв викликае порушення процесгв функцiоиувания нирок (Kapoor, 2001; Darmon, 2006; Kelland, 2007). Дослщження стану нирок за умов пухлинного росту та уведення цисплатину -важливе питання медицини та бюшмц. Вивчення впливу протипухлинних л1к1в на бюхмчт маркери функционального стану нирок дозволить розробити ефективш схеми лжування, а також буде корисним ЩЦ час дослщження бкштчних ефекгав нових сполук !з протипухлинною даею.
Це дослщження виконане для з'ясування змш бiохiмiчиого складу кров! та сеч!, функционального стану нирок за умов пухлинного росту та введення розчину цисплатину (cis-PtCl2(NH3)2, або цис-дiамiиодихлороплатини (II)).
Матер1ал i методи досл1джень
Експерименти проводили на щурах лши Wistar вагою 100150 г, яким перещеплювали тдшюрно у л!ву задню лапу карциному Герена (Т8) (20% суспеизiю кштин у ф!зюлопчному розчин!). Штам клгтин отримано з 1нституту експерименталь-но! патологи, онкологи та радюбюлоги ш. Р. С. Кавецького НАН Укра!ни. Використано кров i сечу щур!в !з карциномою Герена. Тварин подлили на достдщ групи по 7-8 щур!в у кожнш: група I - штактт тварини, група II - тварини з карциномою Герена Т8, група III - тварини з карциномою Ге-рена Т8, яким одноразово вводили розчин цисплатину. Як достдщ маркери використано концетрацто креатиншу в кров! та сеч!, а також загального бшка калта, натрта та хлору у кров!. Сечу досл!дних тварин збмрали вранщ, натще, за умов iидуковаиого дурезу з використанням 1% водного навата-ження вщповщно до методики, описано! Берхшим та Iваиовим у 1972 рощ (Berkhin, 1972).
Шсля декапгтащ! тварин видаляли нирки. Органи проми-вали в!д залишкОв кров! охолодженим ф!зюлопчним розчином, висушували на паперовому фшкгр!, зважували, одну нирку
подр!бнювали ножицями. Стакан гомогетзатора з тканиною розмшували на баню з людом. Готували 10% гомогенат на 0,3 М сахароз! з 0,001 М ЕДТА. Подр!бнювали тканину шляхом багаторазового обертання пестика у ручному гомогетзатор! Даунса упродовж 1 хв. Отриманий гомогенат центрифугували 15 хв за 600 g (3 000 об./хв). Для анал!зу використовували надосадову рщину.
Концентращю загального бшка визначали за допомогою д!агаостичних наборов реактив!в виробництва «Фшюгт-Д!аг-ностика» (Укра!на, Дншро). Метод полягае у реакцп бшюв !з шрогалоловим червоним / мол!бдатом з утворенням забарвле-ного комплексу. Iитеисивиiсть забарвлення реакцшного розчину пропорцiйиа концетрацп бшюв в аиалiзоваиому розчин! (Berkhin, 1972). Креатинш визначали за допомогою даагнос-тичних иаборiБ реактив!в виробництва «Фшсгт-Дагностика». Метод полягае у реакцп пiкрииово! кислоти з креатииiиом i утворенн в лужному середовищ! продукту жовтого-червоного кольору (похщне 2,4,6-три-иiтроциклогексадiену). Iитенсив-шсть забарвлення дослщного розчину пропорцшна концен-трацп креатииiиу у проб!. У сироватщ кров! креатииiи дослщ-жено п!сля депротешування розчином трихлороцтово! кислоти, у сеч! - шсля розведення (Berkhin, 1972).
Концетрацта глюкози визначали глюкозооксидазним методом за допомогою даагностичного набору реактивОв вироб-нидтва «C>iлiсiт-Дiагиостика» (Укра!на, Дшпро). Принцип методу полягав у здатносп глюкози окиснюватись киснем повпря до глюконово! кислоти та перекису водню, що за присутност! пероксидази реагував !з фенолом i 4-амшофеназо-ном з утворенням хiиоиiмiиу червоно-фюлетового забарвлення, що визначалось фотометрично (Berkhin, 1972).
Швидкость клубочково! фшьтращ! за кл!ренсом еидогеи-ного креатиншу (CCr) визначали за пробою Реберга - Тареева. Концеитрацiю иеоргаиiчиого фосфору визначали за допомогою даагностичного набору реактив!в виробництБа «Ф!л!с!т-Д!агностика». Метод полягае у реакцй неоргашчних фосфатов !з мол!бденовою кислотою та утворент в сильнокислому середовищ! фосфомол!бденово! кислоти, що в!дновлювалася за присутносп зал!за (II) у мол!бденову синь. Iнтенсивmсть забарвлення досл!дного розчину пропорцина концеитрацi! неорган!чного фосфору у проб! (Berkhin, 1972).
Концентратою хлорид!в визначали фотометричним методом за допомогою даагностичного набору реактив!в виробниц-тва «Ф!л!с!т-Д!агностика». Метод базуеться на здатносп хло-рид-iонiБ у сильнокислому середовищ! вивiлъняти з родон!ту ртут! (II) юн родон!ту, що реагував з юнами зал!за (III) з утворенням забарвленого продукту. ^енсивтсть забарвлення утвореного роданiцу зал!за пропорц!йна концеитрацi! юшв хлориду у проб! (Berkhin, 1972).
Концентратою кал!ю визначали турб!диметричним методом без депротеМзаци за допомогою даагностичного набору реактив!в виробництва «Фшсгт-Дагностика». Метод базуеться на взаемодо !он!в тетрафен!лбората у лужному середо-вищ! з утворенням стаб!льно! суспензи. Мутшсть суспензй, яку вим!рювали за довжини хвил! 578 нм, пропорцшна концен-трацй !он!в кал!ю у дослщному зразку (Berkhin, 1972).
Результата опрацьовували статистично, використовуючи однофазний дисперсшний анал!з (ANOVA). Вiрогiдиими вважали вщмшносп м!ж зразками за P< 0,05. У таблицях наведено х ± SD.
Результати та ix обговорення
За розвитку пухлини (група Т8) встановлене збiлъшення хвилинного д!урезу в 1,6 раза, пор!вняно з контрольною гру-пою (табл. 1). Уведення цисплатину знижувало хвилинний
дiурез в 1,8 раза поршняно з контролем. Тобто у щурш-пух-линоноспв за введення розчину цисплатину вщмчено олиу-р1ю, що свiдчило про ознаки токсично! до цього протнпухлин-ного препарату, показано! у литературному оглядi (КеИаш!, 2007).
За розвитку пухлини та введення цисплатину вщмчали збшьшення концентращ! креатнншу в кровi в 2,6 та 1,4 раза ввдповвдно, пор1вняно з контролем (табл. 1).
Так1 змшн демонстрували накопичення в органiзмi азот-умсних метаболтв унаслiдок !х поснлено! продукщ! та порушення процес1в фшьтращ! в нирках.
Вщповвдно до зростання вмiсту креатнншу в кровi пухлин-ний рют i введення цисплатину викликали збшьшення цього показннка в сечi. Встановлене збiльшення креатннiну в 1,3 раза в груи Т8+сИ пор!вняно з контролем.
Для визначення фшьтрацшно! здатносп нирок враховува-лн сивввдношення концентраци креатнншу в кровi та сеч^ розраховувалн клiренс креатннiну. Пд час визначення концентращ! креатину та ктренсу креатину в груи Т8 встанов. лено !! зменшення на 10% поршняно з контролем. За введення цисплатину значення клренсу креатнншу зменшнлось в 1,6 раза поршняно з контролем. Таким чином, пухлинний рют та введення цисплатину здати порушувати фшьтрацшну функцто нирок. За умов розвитку пухлини ршень загального бшка та альбумшу в сечi збшьшувався в 1,3 та 1,7 раза ввдповвдно, пор1вняно з контролем (табл. 2).
Таблиця 1
Бкштчи маркерн функционального стану нирок у щурш iз пухлиною (п = 8)
Групн Креатннш, мкмоль/л Клренс креатнншу,
тварнн кров сеча мкл/хв на 100 г
Контроль 237,3 ± 16,9 5,61 ± 1,04 0,816 ± 0,465
Т8 623,5 ± 35,5* 4,62 ± 0,71 0,712 ± 0,341
Т8+[сРф1п 165,9 ± 25,5 7,44 ± 1,14* 0,544 ± 0,311*
Примтка: # -з Т8+[сИ]§1п.
Р < 0,05 пор1вняно з контролем; * - Р < 0,05 пор1вняно
Таблиця 2
Бiохiмiчнi маркерн ниркового ушкодження у щур!в iз карциномою, чутливою до до цисплатину (п = 8)
Групн тварнн Биок, мкг/мл Альбум1н, ммоль/л Глюкоза, ммоль/л
Контроль 0,232 ± 0,012 0,231 ± 0,012 0,741 ± 0,511
Т8 0,392 ± 0,024 0,391 ± 0,051# 0,142 ± 0,031#
Т8+[сИ]§1п 0,642 ± 0,121# 0,464 ± 0,091# 5,831 ± 0,514#
Примтка: * -з контролем.
Р < 0,05 пор1вняно з Т8+[сР1]§1п; # - Р < 0,05 пор1вняно
За введення цисплатину щурам-пухлинонос1ям встановле-но, що концентрация загального бшка в сечi збшьшнлась в 2,8 раза, а альбумшу - в 2,0 раза поршняно з контролем. Таю змшн можуть бути викликанi як порушенням бокового обмну в органiзмi за до патологiчннх фактор1в, так i внаслщок по-шкодження нефронв, що викликае фшьтрацто з кровотоку бiлкiв високо! молекулярно! масн та зумовлюе порушення реабсорбци з первинно! сечi.
Ц данi спiввiдносяться з результатами дослвдження р!вня глюкозн в сечi. Шд час визначення концентрацi! глюкозн в сечi встановлено, що в груи Т8 !! концентрация зменшнлась у 5,3 раза поршняно з контролем. Це могло бути наслщком розвитку гшоглжетчного стану у дослвдннх щурш, викликаного iнтенсивннм пухлинннм ростом.
За введення цисплатину концентрацш глюкози в сечi збшь-шилась в 7,8 раза поршняно з контролем. Глюкозурш виступае характерною ознакою цисплатиново! нефропатi! (НирЬгеу8, 2005). Такi змши, вiрогiдно, викликанi ушкодженням ниркових канальцш токсичннмн метаболiтамн цисплатину, що порушуе процесн реабсорбци ннзькомолекулярннх сполук.
Отже, пухлинний рiст та цисплатнн мають внраженнй неф-ротоксичннй ефект, який проявляеться у порушеннi процесiв канальцево! реабсорбцi! та клубочково! фшьтраци.
За розвитку пухлини активистъ ЛДГ у сечi зменшнлась удач порiвняно з контролем (табл. 3).
Таблиця 3
Активисть ЛДГ i ГТП у щурш iз карциномою, чутливою до ди цисплатину (п = 8)
Групн тварнн ЛДГ х10-3, МО/л ГТП, МО/л
Контроль 20,4 ± 7,79 0,90 ± 0,612
Т8 10,2 ± 4,22# 3,31 ± 0,521#
Т8+[сРф1п 27,2 ± 3,68# 8,91 ± 0,231#
Примтка: * з контролем.
Р < 0,05 порiвняно з Т8+[сР1]§1п; # - Р < 0,05 порiвняно
За введення цисплатину активисть ЛДГ збшьшилась в 1,3 раза порiвняно з контролем. Такий факт вказуе на локаль зоване ушкодження дистального вщдшу нефрону метаболiта-ми цього цитостатика.
Маркер цшсносп проксимального вщдшу нефрону - ГТП. У грут Т8 !! актнвнiстъ у сечi збiльшнлась в 3,7 раза, а за введення цисплатину активисть ГТП збшьшилась в 9,9 раза порiвняно з контролем, що вказуе на деструкцто канальцевого еителта в цьому вщдщ нефрону. За розвитку пухлини вщбу-лось зростання вмюту позитивно зарядженнх електролiтiв (катiонiв) у снроватц кровi. Концентрацш калто в груш Т8 збшьшнлась в 1,7 раза порiвняно з контролем (табл. 4).
Таблиця 4
Вмст канонв у кровi щур1в iз пухлиною у щурiв, чутливою до до цисплатину (п = 8)
Групн тварнн Кал1й, ммоль/л Натр1й, ммоль/л Хлорндн, ммоль/л
Контроль 5,35 ± 0,211 196,8 ± 9,38 107,1 ± 71,40
Т8 9,33 ± 1,460# 150,1 ± 39,30 155,9 ± 8,54
Т8+[сР1]в1п 12,10 ± 0,731# 31,2 ± 6,25# 153,6 ± 4,02
Примтка: * з контролем.
- Р < 0,05 пор1вняно з Т8+[сР1]§1п; # - Р < 0,05 пор1вняно
За умов уведення ннсплатнну коннентранiя калто збшьшн-лась у 2,2 раза ж^няно з контролем, що може бути наслщ-ком зменшення екскреци цього електролiту через порушення реабсорбци електролтв у канальцях. У грут Т8 спостершалн зннження на 30% вмюту натрто в снроватщ, тод як за введення цисплатину його концентрацш знижувалась в 6,3 раза порiвняно з контрольннмн значеннямн. Зменшення концентраци натрто на фот зннження швидкосп сечоутворення у щур1в, яким уводнлн цнсплатнн, може свщчнтн про затримання води в оргатзми, гiперволiемiю як характерну ознаку нцсплатнново! iнтоксиканi!. За розвнтку пухлинн та введення цнсплатнну збшьшувалнся концентращ! хлорндв у снроватнi в 1,4 раза порiвняно з контролем, що може бути наслвдком метаболiч-ного ацндозу, а також затримання iонiв Н+ i хлоридов в орга-измi достдннх тварин.
Пiд час внзначення концентращ! калто в сечi встановлено, що в грут Т8 його концентраты зменшилась в 1,9 раза т^-няно з контролем (табл. 5).
Таблиця 5
Електролiтнчннй склад сечi у шур1в iз карцнномою, чутливою до ди цнсплатнну (п = 8)
Групн тварнн Кал1й, ммоль/л Натр1й, ммоль/л Хлорндн, ммоль/л
Контроль 5,51 ± 0,501 0,412 ± 0,052 535,7 ± 41,8
Т8 2,92 ± 0,724# 0,102 ± 0,011# 53,6 ± 1,5#
Т8+[сРф1п 35,20 ± 9,230# 0,082 ± 0,012# 455,4 ± 5,1
Примтка: # - Р < 0,05 пор1вняно з контролем; * - Р < 0,05 пор1вняно з Т8+[сРг]81п.
За введення цнсплатнну концентрацш калто в сечi збшь-шнлась у 6,4 раза пор1вняно з контролем, що вказуе на внра-жену гшеркатурто як наслiдок деструктнвннх змiн у нефрои.
Функнiональнi змiнн нирок за розвнтку пухлинн супровод-жувалнсь порушенням електролпного складу кровi та сечт Пухлинннй рiст спричинював розвнток гiпокалiемi!, гшонат-
Regul. ЫвеИ. Вюяуяг, 8(1)
pieMiï та гшохлореми, що виступало одтею з головних i paHHix ознак гостро1 нирково1 недостатност! Особливу увагу слiд звернути на втрату ютв натрта в кров!, що зазвичай супровод-жуеться зменшенням об'ему позаклгтинно1 рщини та плазми, зменшенням артер!ального тиску та клубочково1 фiльтрaцiï, навпъ за достатнього надходження р!дини розвиваеться дегщ-рaтaцiя. Ui результати сшввщносяться з наведеними даними дослiдження хвилинного дурезу та ктренсу креатиншу.
За дефшиту натрта знижуеться осмотичний тиск у клгги-нах, посилюеться розпад клггинних бшюв, збiлъшуетъся за-лишковий азот. За введення цисплатину змши мали шший характер: вiдмiчaлaсъ гшеркал1ем1я, г1понатр1ем1я та гшер-хлоремы, що може свщчити про розвиток ацидозу та серйозт пошкодження клггин оргатзму (нормальних i злояюсних).
1стотну загальну токсичность i нефротоксичтсть препаратов цисплатину тдтверджено та доведено в модельних експе-риментах !з застосуванням клпин карциноми Герена, чутливо1 до лжування цисплатином (Mandic, 2003). Спостерогали гене-ралозован! порушення функцюнування як нирок, так i оргашзму щур!в у цшому, що могло становити суттеву загрозу життю тварин (Kapoor, 2001).
Модельна система подбного роду виявилася помлно зруч-шшим шструментом для дослщження впливу р!зних агента !з потенцшною протипухлинною активтстю на гомеостаз живих оргатзмв, зокрема щуров (Hartinger, 2009). Так! експеримен-тальт щдходи доцтьно застосовувати п!д час вивчення бюх-мчних мехашзм!Б да майбутшх антиканцерогенних лжарських засоб!в на стaдiï 1х розроблення (Kelland, 2007; Dougan, 2008).
Нефротоксичтсть протипухлинних препаратов беззапереч-но становить важливу проблему тд час терaпiï таких захворю-вань (Benoit, 2005). Для подолання таких складностей в онко-лопчнш практищ потрбно зважати на ощнку процеоБ функцю-нування нирок п!д час лжування цисплатином та шшими под!бними лжарськими засобами (Heffeter, 2011). Постшний мошторинг гомеостазу кров! та нирок мае бути протокольним етапом в антиканцерогенной терапи. У вщповщь на встанов-леш пошкодження роботи нирок сл!д обов'язково застосовувати нефропротекторт лжарсью засоби. Дане дослщження допомагае зрозумли бюхмчш мехатзми метабол!зму лжар-ських препарата (Heffeter, 2011) i загалом ксенобютичних сполук у процесах обмшу речовин живих ютот.
Висновки
За умов розвитку пухлини та ш'екцш цисплатину щурам-пухлиноносшм спостер!гали зниження хвилинного дурезу на 20-60%, ктренсу креатиншу - на 50-70% та вщносно1 реаб-сорбцл води в ниркових канальцях - на 26% пор!Бняно з контролем. Так! змши свщчили про порушення концентрацшно1 та вивщно1 функцш нирок, що вказувало на початок розвитку гостро1 нирково1 недостатност! Як наслщок, у цих щур!Б визначали гшеркал!емга, гшонатр!емж> та гшохлоремто, що свщчило про розвиток ацидозу та цитол!зу. За таких умов вщ-бувалося зменшення об'ему циркулюючо1 плазми та збшьшен-ня концентраци загального бшка в кров! з одночасним поси-леним його виведенням !з сечею.
Отримаш результати подтвердили, що розвиток карциноми Герена Т8 та введення цисплатину зумовлювали пошкодження нирок щур!в, а також викликали змши бкштчних показниив, електролгтичного складу кров! щур!в. Так! дан! безпосередньо вказують на нефротоксичтсть цисплатину, що обов'язково необхщно враховувати тд час проведення терапевтичних заходв !з залученням даного препарату.
References
Bazaev, V. V., & Dutov, V. V. (2013). Intsidental renal cell carcinoma: Clinical and morphological features. Urology, 2, 66-68.
Benoit, D. D., Depuydt, P. O., Vandewoude, K. H., Offner, F. C., Boterberg, T., De Cock, C. A., Noens, L. A., Janssens, A. M., & Decruyenaere, J. M. (2005). Outcome in critically ill medical patients treated with renal replacement therapy for acute renal failure: Comparison between patients with and those without haematological malignancies. Nephrology Dialysis Transplantation, 20, 552-558.
Berkhin, E. B. (1972). Methods of experimental study of the kidneys and water-salt metabolism. Prince Publishing House, Ivanovo (in Russian).
Darmon, M., Ciroldi, M., Thiery, G., Schlemmer, B., & Azoulay, E. (2006). Clinical review: Specific aspects of acute renal failure in cancer patients. Critical Care, 10, 211-218.
Darmon, M., Thiery, G., Ciroldi, M., de Miranda, S., Galicier, L., Raffoux, E., Le Gall, J. R., Schlemmer, B., & Azoulay, E. (2005). Intensive care in patients with newly diagnosed malignancies and a need for cancer chemotherapy. Critical Care Medicine, 33, 2488-2493.
Davidson, M. B., Thakkar, S., Hix, J. K., Bhandarkar, N. D., Wong, A., & Schreiber, M. J. (2004). Pathophysiology, clinical consequences, and treatment of tumor lysis syndrome. American Journal of Medicine, 116, 546-554.
Dougan, S. J., Habtemariam, A., McHale, S. E., Parsons, S., & Sadler, P. J. (2008). Catalytic organometallic anticancer complexes. Proceding of National Academy of Sciences, 105, 28-33.
Fink, D., & Howell, S. B. (2000). How does cis-platin kill cells? In: Platinum-based drugs in cancer therapy. Humana Press., Totowa, New Jersey, 149-167.
Han, W. K. (2008). Biomarkers for early detection of acute kidney injury. Nephrology Rounds, 4, 304-309.
Hartinger, C. G., & Dyson, P. J. (2009). Bioorganometallic chemistry from teaching paradigms to medicinal applications. Chemical Society Reviews, 38, 391-401.
Heffeter, P. (2011). Anticancer activity of metal complexes: Involvement of redox processes. Antioxidants and Redox Signaling, 15(4), 85-127.
Huphreys, B. D., Soiffer, R. J., & Magee, C. C. (2005). Renal failure associated with cancer and its treatment: And update. Journal of the American Society of Nephrology, 4, 151-161.
Johnson, R. J., Kivlighn, S. D., Kim, Y. G., Suga, S., & Fogo, A. B. (1999). Reappraisal of the pathogenesis and consequences of hyperuricemia in hypertension, cardiovascular disease, and renal disease. American Journal of Kidney Diseases, 33, 225-234.
Kapoor, M., & Chan, G. Z. (2001). Malignancy and renal disease. Critical Care Clinics, 17, 571-598.
Kelland, L. (2007). The resurgence of platinum-based cancer chemotherapy. Nature Reviews Cancer, 11, 573-584.
Lee, M. S. (2012). Systematic prioritization of cancer combination therapies: Are we really on target. Future Medicinal Chemistry, 2, 387-389.
Loh, A. H. L., & Cohen, A. H. (2009). Drug-induced kidney disease -pathology and current concepts. Annals. Academy of Medicine, Singapore, 38(3), 240-250.
Mandic, A., Hansson, J., Linder, S., & Shoshan, M. C. (2003). Cis-platin induces endoplasmic reticulum stress and nucleus-independent apoptotic signaling. The Journal of Biological Chemistry, 9, 100-106.
Martins, N. M., Santos, N. A., Curti, C., Bianchi, M. L., & Santos, A. C. (2008). Cis-platin induces mitochondrial oxidative stress with resultant energetic metabolism impairment, membrane rigidification and apoptosis in rat liver. Journal of Applied Toxicology, 7, 337-344.
Moreli, J. E., Thomas, D. R., & Wilson, M. (2006). Cachexia: Pathophysiology and clinical relevance. American Journal of Clinical Nutrition, 83, 735-743.
Moskvina, L. V., Andreeva, Y. Y., & Malkov, P. G. (2013). Clinically significant morphological parameters of renal cell carcinoma. Oncology, 4, 34-39.
Nosov, D. A. (2012). Disseminated renal cell carcinoma: Current capabilities of drug treatment. Practical Oncology, 15(3), 185-195.
Pal, S., Sadhu, A. S., Patra, S., & Mukherjea, K. (2008). Histological vis-avis biochemical assessment on the toxic level and antineoplastic efficacy of a synthetic drug Pt-ATP on experimental animal models. Journal of Experimental and Clinical Cancer Research, 68, 98-112.
