CC BY
58
© Ждан В. М., Штомпель В. Ю., 1ваницький I. В., *Штомпель П. С. УДК 616 - 084 : 614. 255. 3
Ждан В. М., Штомпель В. Ю., 1ваницький I. В., *Штомпель П. С.
АСПЕКТИ ПРЕВЕНТИВНО! МЕДИЦИНИ В ДiЯЛЬНОCTi аМЕЙНОГО Л^АРЯ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава) *Полтавський унiверситет економiки i торгiвлi (м. Полтава)
Хронiчнi неiнфекцiйнi захворювання (ХН1З) -провiдна причина смертност дорослого населення Укра1ни. Вони на 82% визначають рiвень загально! смертност всieí популяцiI i на 62,4% - працездатних людей [2]. Досвщ багатьох кра!н свiту показав, що реалiзацiя науково обгрунтованих профiлактичних i лiкувальних заходiв дозволяе протягом 15-20 роюв суттево покращити демографiчну ситуацю При цьому вклад профiлактичних заходiв, суттево менше затратний в порiвняннi з лiкувальними, обумовлював успiх бтьше, нiж на 50%. Це досягалось прийняттям закоыв, що забороняють рекламу тютюнових виро-бiв, пропагандою обмеження вживання тваринних жирiв i забезпечення населення знежиреними мо-лочними продуктами та полшенасичиними жирами, додатковою мотива^ею виробникiв продуктiв здорового харчування, стимулами для медичного персоналу для досягнення найбтьшого зниження рiвня холестерину i контролю пiдвищеного артерiального тиску (АТ) серед населення, що дозволило знизити поширенють цих факторiв ризику ХН1З i через де-кiлька рокiв зменшити показники смертност вiд цих захворювань.
Основними напрямками профтактично! меди-цини е: формування здорового способу життя населення та рання дiагностика ХН1З та !х факторiв ризику з наступною своечасною корекцiею. Успiшнiсть першого напрямку залежить не тiльки вiд обiзнанос-тi населення його основам, а й забезпечення вщпо-вiдних умов. Це можливо досягти тiльки сптьними зусиллями цiлого ряду мiнiстерств, бiзнесу, громад-ських органiзацiй. А другий напрямок може бути ре-алiзованим системою охорони здоров'я. I провщна роль в цьому належить Ымейному лiкарю.
В сучасних навчальних програмах пщготовки л^ каря загально! практики особливе значення нада-еться формуванню навичок дiагностики та модиф^ кацп факторiв ризику найбiльш поширених ХН1З та консультування пацiентiв з питань здорового способу життя [1]. Завдяки експериментальним, клм-ычним i особливо епiдемiологiчним дослiдженням, визначенi чинники, пов'язан зi способом життя, навколишым середовищем, генетичними особли-востями людини, як сприяють розвитку i прогре-суванню ХН1З. Ця концепцiя е науковим пщфунтям !х профiлактики. Головними чинниками захворюва-ностi i смертност у свiтi за даними ВОЗ визначають:
палЫня тютюну, високий АТ, зловживання алкоголем, високий рiвень холестерину, ожиршня, недостатне споживання фруктiв i овочiв, гiподинамiю, вживання наркотикiв, небезпечний секс, дефщит залiза [9]. При цьому фактори ризику, пов'язан 3i способом життя людини, е сптьними для основних ХН1З: сер-цево-судинних, хроычних неспецифiчних захворю-вань легень, онколопчних, цукрового дiабету, В1Л/ СН1Ду та iн. Ефективнiсть багатотофакторно! про-фiлактики в значнiй мiрi залежить вщ самого пащ-ента. Адже тiльки вiн добровiльно може змшити свiй спосiб життя i модифкувати шкiдливi звички. Але ж е таю чинники, що мають спадковий характер i вва-жаються незворотыми, та i !х можна змшити шляхом медикаментозного втручання (наприклад, спадкова холестеринемiя). Тому дуже важливе значення для одержання позитивних результа^в профтактики у пацiентiв мае допомога компетентного лкаря-кон-сультанта. За рацiональноI оргаызаци роботи лiкаря загально! практики 30-40% його робочого часу повинно надаватися профтактичнм дiяльностi. Цен-три первинно! медико-санiтарноI допомоги (ПМСД) проводять профтактичы заходи як серед широких верств населення,так i iндивiдуально,у окремих людей. ^мейний лiкар мае виявляти захворювання в раных стадiях, л^вати !х, слiдкувати за усклад-неннями та часто надавати тривалу або нав^ь по-життеву медичну допомогу. Бажано, щоб всi медичнi пра^вники особливо тi, що беруть участь у проф^ лактичних консультацiях пащенпв i корекцп факто-рiв ризику, навчали i себе, звiльнялись вщ наявних факторiв ризику ХН1З, що буде сприяти пщвищенню ефективностi профтактично! роботи.
Був вивчений стан шформованост населення про фактори ризику (ФР) i виконання заходiв з вто-ринно! профiлактики ХН1З на рiвнi первинно! ланки охорони здоров'я. Аналiзували амбулаторнi карти (АК) хворих на 1ХС - стабiльну стенокардiю напруги [4] та опитували пацiентiв, що перенесли гострий ш-фаркт мюкарда та мозковий iнсульт[5].
Результати доотдження показали, що в 89,6% АК хворих на стабтьну стенокардiю напруги були вщсутыми данi про вщношення пацiентiв до палiння. Даний ФР був вказаний ттьки у 0,5% пащенпв, якi покинули палити i у 1,3% - що палять. АГ вiдмiчена в дiагнозi у 89,9% па^енпв. Порушення лiпiдного об-мiну вказанi були у 25,8% пащенпв. Цукровий дiабет
вщмнчений у 9,7% хворих, дан про рiвень цукру кровi були вщсуты у 71,3% хворих. Надмiрну масу тта було вказано у 9,2% АК. 1ндекс Кетле розраховано у 0,9% пащенпв. РекомендацiI з дотримання пполо-демiчноI дiети наданi у 37,9%, вщмови вiд палiння -0,7%, зниженню маси тiла у 1,3%, з питань фiзичноI активност - 6,5%, контролю АТ - 5,4% АК.
Частота використання антианпнальних препара-тiв показала, що частше призначались р- адрено-блокатори - 43,0% випадюв, потiм нiтрати -27,9%, рщше використовувались мiокардiальнi цитопро-тектори - 0,5%. Дезагреганти були призначен 87,1% пацiентiв. Гiполiпiдемiчнi препарати були при-значенi лише 7,5% патентам.
За даними опитування хворих, що перенесли гострий Ыфаркт мiокарда (Г1М) i гостре порушення мозкового кровооб^ (ГПМК) пiдвищений рiвень холестерину був виявлений у 50%, з них спе^аль-ноУ дiети, призначеноУ лкарем зi зниження рiвня холестерину, дотримувались 49% па^енпв. З тим, що високий рiвень холестерину пщвищуе ризик серце-во-судинних захворювань, погодились 80% хворих, а 20% не знали про це. Були занепокоен надмiрною вагою 54% пащенпв, але не звертали на це уваги 50% пащенпв. 1з опитаних палили 24%, нколи не палили 23%. Палив ранше, але вiдмовився вщ цiеI звички 51% хворих.
На питання про можливi заходи зi зниження ри-зику ускладнення пюля перенесеного Г1М та ГПМК 78% хворих вибрали дектька вiдповiдей, а 24% -ттьки один. Регулярний прийом лшв вказали 62% па^енпв, нормалiзацiю рiвня АТ - 51%, зменшення вживання жирiв, збiльшення фiзичноI активностi, вiдмову вiд палiння вщмггили 39%, регулярне вживання овочiв i фруктiв - 34%, зменшення вживання алкоголю - 21%, зниження маси тта - 19% хворих. Не виконували заходи профтактики серцево-су-динних захворювань 17,9% па^енпв, свщомо насл^ дували заходи профiлактики 80,7%, 33% зменшили вживання жирно! Уж^ 28% збiльшили фiзичну актив-нiсть, 14,5% знизили масу тiла, 10,2% зменшили вживання алкоголю. Антиппертензивы препарати регулярно приймали 48,7%, приймали ттьки при пщвищеному АТ - 24,3%, не приймали взагалi 16,6% па^енпв.
Проведений аналiз свiдчить про недостатню ш-формованiсть пацiентiв про основы фактори ризику
та недостатню прихильнють до ix контролю i низькии в1дсоток досягнення ix цiльовиx piB^B.
Особливо1 уваги в пpофiлактичнiИ дiяльностi л^ каря потребують пацieнти високого серцево-судин-ного ризику (ССР). ОцЫюеться вiн за европеИською шкалою SCORE [8]. Враховуючи важливе значення серед ФР серцево-судинних захворювань мета-болiчного синдрому (МС), ми провели доотдження для виpiшення питання, чи вс пацiенти з МС мають високий ризик згщно стpатифiкацii за SCORE [7]. Результати показали , що серед пащетчв з АГ 1-11 ступеня у 29,5% виявлено високий сумарний ризик розвитку серцево-судинних подм за таблицями SCORE. МС виявлено у 32,5% пащетчв. У оЫб з piз-ними ваpiантами МС високий ССР виявлено ттьки у кожного другого патента.
Серед пащетчв з абдомшальним ожиpiнням, дислiпiдемiею i порушенням толеpантностi до глю-кози (ПТГ) у 44,5%, серед оЫб з АГ, абдомшальним ожиршням, дислiпiдемiею i ПТГ у 53,1% виявлено високий i дуже високий ССР. Паралельно на момент доотдження у 61% оЫб з МС виявлено серцево-су-диннi подii ( Г1М, ГПМК, стенокаpдiя напруги). Отже, кpiм оцiнки ССР за наявнiстю 5 фактоpiв за системо SCORE- стать, вк, палiння, САТ i холестерин - важливе значення для прогнозу мають i таю компоненти як абдомшальне ожиршня, ПТГ та дислiпiдемiя, при-таманнi МС.
Забезпечення мониторингу iндивiдуального здоров'я - важливе завдання закладiв охорони здоров'я.
Найбтьш актуальнi проблеми пpофiлактичноi медицини - це питання донозолопчноУ дiагностики зрушень у станi здоров'я, комплексно1 оцшки функ-цiонального стану та адаптацмних можливостей оpганiзму, тобто проблеми, що незаперечно потребують використання сучасних шформацмних технолога [3]. Нами проведено математичне моделюван-ня в дiагностицi деяких патологiчниx станiв [6], що може бути передумовою використання математич-них методiв визначення ступеня здоров'я патента.
Отже, здоров'я - найбтыше надбання людини. Лише л^вальними заходами неможливо змiнити тривожну демогpафiчну ситуацiю в Укpаiнi. Тiльки широк пpофiлактичнi втручання, змiцнення здоров'я з допомогою сптьно! роботи немедичних i медич-них структур iз забезпеченням бтьш широких можливостей системи ПМСД зможуть ii переломити.
Л^ература
Аспекти профшактичноУ медицини в програмах п1дготовки с1мейного л1каря / В. М. Ждан, Л. М. Шилюна, З. О. Борисова, В. Ю. Штомпель // Актуальш проблеми амейноУ медицини. - 2010. - Т. 10, Вип. 2(30). - С. 151-152. Горбась I. М. Профтактика хрошчних нешфекцмних захворювань - реальний шлях полтшення демограф1чноУ ситуацп в УкраУш / I. М. Горбась // Здоров'я УкраУни - 2008. - № 21/1. - С. 16-17.
Здоровий спос1б життя - необхщнють сьогодення / В. М. Ждан, В. Ю. Штомпель, Л. М. Шилюна, П. С. Штомпель // Формування здорового способу життя студент1в-медиюв засобами осв1ти. М-ли навч. -метод. конф. - Полтава. -2011. - С. 84-86.
Ефективнють заход1в вторинноУ профтактики у хворих на 1шем1чну хворобу серця на р1вн1 первинноУ ланки охорони здоров'я / В. М. Ждан, В. Ю. Штомпель, Л. М. Шилюна [та ш.] // Мат. наук. -прак. конф. « Щор1чн1 терапевтичш читання, присвячен 30-р1ччю з дня заснування ДУ «1нститут терапп 1мен1 Л. Т. Мало! АМН УкраУни». - 15-16 кв1тня 2010 року. -Харюв, 2010. - С. 71.
5. Ыформованють про фактори ризику i виконання заходiв з вторинноУ профтактики у хворих, що перенесли шфаркт мiокарда i мозковий iнсульт / В. М. Ждан, В. Ю. Штомпель, Л. М. Шилюна [та ш.] // М-ли XIII Конгресу СвтовоУ Федерацп УкраУнських Лiкарських Товариств. - Львiв, 2010. - С. 226.
6. Кушшов С. К. Математичне моделювання, програмування алгоритмiв дiагностики адаптацiйних iшемiчних i реперфузiйних синдромiв у хворих на iшемiчну хворобу серця / С. К. Кушшов, П. С. Штомпель // Перший ВсеукраУнський зУзд «Медична та бюлопчна iнформатика». Збiрник праць. - КиУв, 2010. - С. 229-230.
7. Метаболiчний синдром i серцево-судинний ризик / В. М. Ждан, В. Ю. Штомпель, Л. М. Шилюна, I. В. 1ваницький // Кримський терапевтичний журнал. - 2010. - № 2(15), Т. II. - С. 223-224.
8. Рекомендацп бвропейського товариства кардюлопв щодо профтактики серцево-судинних захворювань // Рацюнальна фармакотерапiя. - 2008. - № 2/1. - С. 1-12.
9. ^ренко Ю. М. Ефективнють профтактичних заходiв для попередження розвитку серцево-судинних захворювань / Ю. М. ^ренко // ^мейна медицина. - 2008. - № 1. - С. 50-52.
УДК 616 - 084 : 614. 255. 3
АСПЕКТИ ПРЕВЕНТИВНО!' МЕДИЦИНИ В ДiЯЛЬНОCTi аМЕЙНОГО Л^АРЯ
Ждан В. Н., Штомпель В. Ю., iваницький i. В., Штомпель П. С.
Резюме. В статт зазначено важливу роль профiлактичних заходiв у зниженн CMepTHOCTi населення вiд найбiльш поширених хронiчних захворювань, що переконливо доведено науковими дослщженнями. Пщ-кресено, що змщнення превентивного напрямку охорони здоров'я потребуе об'еднання зусиль багатьох немедичних i медичних структур,перебудови медично'| освiти з урахуванням навчання здоровому способу життя. Зазначена важлива роль просв^ницько'| i профтактично'| дiяльностi Ымейного лiкаря. Приведено данi власних доотджень з iнформованостi хворих про фактори ризику найпоширенших хронiчних захворювань та аналiзом об'ему та ефективностi превентивних заходiв на рiвнi первинно'| ланки медично'| допомоги. Пщ-креслено недостатне навчання та прихильнють пацiентiв до контролю факторiв ризику та |'х корекци, необ-хiднiсть удосконалення дiагностики та модифкацп патогенетичних чинникiв хвороб. Показано науковi на-прямки проведення донозолопчно'| дiагностики за допомогою сучасних Ыформацмних технологiй.
Ключовi слова: профтактика, фактори ризику, хронiчнi неiнфекцiйнi захворювання, сiмейна медицина.
УДК 616 - 084 : 614. 255. 3
АСПЕКТЫ ПРЕВЕНТИВНОЙ МЕДИЦИНЫ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА
Ждан В. Н., Штомпель В. Ю., Иваницкий И. В., Штомпель П. С.
Резюме. В статье обозначено важное значение профилактических мероприятий в снижении смертности населения от наиболее распространенных хронических неинфекционных заболеваний, что убедительно доказано научными исследованиями. Подчеркнуто, что укрепление превентивного направления здравоохранения требует объединения усилий многих немедицинских и медицинских структур, перестройки медицинского образования с учетом обучения здоровому образу жизни. Указана важная роль просветительской и профилактической деятельности семейного врача. Приведены данные собственных исследований информированости о факторах риска наиболее распространенных хронических заболеваний и анализа объема и эффективности превентивных мероприятий на уровне первичного звена медицинской помощи. Подчеркивается недостаточное обучение пациентов и приверженность к контролю факторов риска и их коррекции, необходимость усовершенствования диагностики и модификации патогенетических факторов заболеваний. Показано научные направления проведения донозологической диагностики с помощью современных информационных технологий.
Ключевые слова: профилактика, факторы риска, хронические неинфекционные заболевания, семейная медицина.
UDC 616 - 084 : 614. 255. 3
Aspects of Preventive Medicine in the Work of the Family Doctor
Zhdan V. M., Shtompel V. Yu., Ivanitskyi I. V., Shtompel P. S.
Abstract. The article noted the important role of preventive measures in reducing mortality from the most common chronic noninfectious diseases, which conclusively proven scientific research. It was shown that the contribution of preventive measures, significantly less costly compared to all medical conditioned by more than 50%.
The main areas of preventive medicine are: the formation of healthy living and early detection chronic noninfectious diseases and their risk factors, followed by timely correction. The success of the first direction not only of awareness and his basics and ensure appropriate conditions. This can be achieved only at the general government level. The second direction can be realized health system. The leading role in this belongs to the family doctor.
In today's educational programs of family physician emphasizes the skills of diagnosis and modification of risk factors most prevalent chronic noninfectious diseases, and counseling patients on healthy lifestyles. Through experimental clinical and epidemiological especially identified factors related to lifestyle, environment, human genetic features that contribute to the development and progression of diseases that are the leading cause of adult deaths . This concept is a scientific basis for their prevention. Of the strategic objectives and principles in the field
of chronic infectious diseases among the factors related to lifestyle, highlights smoking, unhealthy diet, lack of physical activity and alcohol abuse. Their correction will reduce an individual's risk for and obesity, hypertension, disturbance of lipid and carbohydrate metabolism. Risk factors associated with human life are common for major chronic noninfectious diseases cardiovascular, chronic nonspecific lung disease, cancer, diabetes, HIV / AIDS and others. There are factors that may modify the patient, changing your lifestyle, but there are those that are hereditary and are not considered chronic and change them through medical intervention (eg genetic cholesterolemia). Doctor here need help. According to the rational organization of the family doctor 30-40% of his working time should be given preventive diagnosis. Family doctor spends as general maintenance work for the entire population and individual. Family physician should detect the disease in its early stages, treat them to monitor complications and often provide long-term or even life medical care.
The authors studied the state of awareness of risk factors and performance measures for secondary prevention of chronic noninfectious diseases at the level of primary care Health analyzed medical card patients with coronary artery disease, stable angina and describing patients with acute myocardial infarction and stroke retrospective analysis showed that primary care physicians lack of attention to major risk factors and their correction. The observed low adherence to control risk factors and low percentage achievement of target levels. Rarely used lipid-lowering drugs, including statins. A lack information patients about risk factors, no more than a third do not drug recommendations for secondary prevention. The necessity of taking into account the presence of the metabolic syndrome to determine cardiovascular risk in patients. Drawn research areas to nosological diagnosis using modern information technology.
Key words: prevention, risk factors, chronic noninfectious diseases, family medicine.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 17. 04. 2014 р.
