CC BY
33
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7410
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК636.598.087.7.033
Арпн1н i л1зин: вплив ix сп1вв1дношення на продуктивн1Сть
молодняку перепел1в
А.М. Омельян, Ю.В. Позняковський [email protected], [email protected]
Нацюнальний унгверситет бюресурав i природокористування Украти, вул. ГероЫ Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украна
З кожним днем все бшьше зростае попит на м 'ясо перепелiв. Причина цього - висока бiологiчна цттсть продукту. До того ж, висока вологоутримуюча здаттсть надае своI переваги тд час реалiзацu тушок перепелiв. Найбыьшими виробни-ками продукцп перепелiвництва е Франщя, 1спатя, Iталiя, Китай i США. Числент до^дження тдтвердили необхiднiсть нормування аргтту та лiзину для забезпечення росту тварин. Беручи до уваги, що вплив цих амтокислот на продуктивш показники перепелiв недостатньо вивчет, були проведен вiдповiднi до^дження в умовах науково-до^дног лабораторп кормових добавок Нащонального утверситету бюресурав i природокористування Украти на молодняку породи фараон. Для експерименту було вiдiбрано 300 голiв перепелiв, з яких сформовано 3 групи. Перепелам двiчi на день (вранц та ввечерг) згодовували розсипний повноращонний комбжорм, який за хiмiчним складом вiдрiзнявся лише за вмiстом до^джуваних амтокислот. Як результат - були вивчеш показники росту молодняку перепелiв залежно вiд вмiсту аргтту i лiзину у ком-бжормах та !х спiввiдношення. Встановлено, що молодняк тддо^дних перепелiв, який вирощувався на комбiкормi з опти-мальними рiвнями аргтту i лiзину (1,66% i 1,7%) упродовж одного перюду вирощування, i на адаптованих комбжормах, з дотриманням оптимального спiввiдношення цих амтокислот (0,98) упродовж двох перiодiв вирощування, мали невелику рiзницю на користь перших: жива маса, вiдносний, середньодобовий прирости - 1,0%, 0,1% та 1,1% вiдповiдно. Оптима-льними рiвнями аргтту i лiзину для молодняку перепелiву другий перiод вирощування е 1,26% i 1,29% вiдповiдно.
Ключовi слова: амтокислоти, нормування, комбжорм, аргтт, лiзин, перепели, вирощування, жива маса, прирости, ви-трати корму.
Многочисленные исследования подтвердили необходимость нормирования аргинина и лизина для обеспечения роста животных. Перепела не являются исключением. Принимая во внимание, что влияние их на продуктивные показатели этой птицы недостаточно изучено, были проведены соответствующие исследования в условиях научно-исследовательской лаборатории кормовых добавок Национального университета биоресурсов и природопользования Украины на перепелах породы фараон. Для эксперимента были отобраны 300 голов перепелов, из которых сформировано 3 группы. Изучены показатели роста молодняка перепелов в зависимости от содержания аргинина и лизина в комбикормах и их соотношений. Установлено, что выращивание перепелов на комбикорме с оптимальными уровнями аргинина и лизина в течение одного периода выращивания, и на адаптированных комбикормах, с соблюдением оптимального соотношения этих аминокислот, в течение двух периодов выращивания, имели небольшую разницу в пользу первых: живая масса, относительный, среднесуточный приросты - 1,0%, 0,1% и 1,1% соответственно.
Citation:
Omelian, A.M., Pozniakovskiy, Y.V. (2017). Arginine and lysine: the impact of their correlation on the productivity of young quails. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 44-47.
Аргинин и лизин: влияние их соотношения на продуктивность
молодняка перепелов
А.М. Омельян, Ю.В. Позняковський [email protected], [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина
Ключевые слова: аминокислоты, нормирования, комбикорм, аргинин, лизин, перепела, выращивание, живая масса, приросты, затраты корма.
Arginine and lysine: the impact of their correlation on the productivity
of young quails
A.M. Omelian, Y.V. Pozniakovskiy [email protected], [email protected]
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv - 03041, Ukraine
Recently, interest of consumers to quails meat to rising. The reason for this - high biological value of meat. But in literature the little informationon on rationing of arginine and lysine in mixed fodders. This greatly effects on the quality of meat. Many studies confirmed the need for rationing of arginine and lysine for animal growth. Quails are no exception. The effect of these amino acids was not studied on productivity of this birds. That is why we delivered the aim to establish the optimal level and correlations of arginine and lysine in feeding of quails and study their impact on the growth. To solve it, we delivered the following objectives: to investigate the effect of different levels and correlations of amino acids in mixed fodder on live weight, average and relative increase of body weight. So were carried relevant research in the scientific and research laboratory of feed additives of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine on quails of breeds Pharaoh. For the experiment were selected 300 quails. Of them were formed 3 groups. We twice daily fed the mixed fodder of quails. The chemical composition of mixed fodders the differed only on the content of amino acids which we studied. We studied the growth of young quails depending on the content of lysine and arginine in mixed fodder and their correlations. We established that growing quails on fodder with optimal levels of arginine and lysine within a period of growth, and adapted compound feed, subject to the optimum ratio of amino acids for two periods of growth, had a little difference in favor of the first: live weight, relative, average daily gain - 1.0%, 0.1% and 1.1% respectively. Оptimal levels of arginine and lysine for young quails in the second period of growth is 1.26% and 1.29% respectively. The optimal correlation of arginine to lysine is 0.98. Subsequent of this work is to study the effect of different levels and correlations of lysine and arginine in mixed fodder for young quails for meat quality and chemical composition of meat.
Key words: amino acids, regulation, mixed fodder, arginine, lysine, quails, growing, live weight, weight gain, feed costs.
Вступ
Найбшьшими виробниками продукцп перепелiв-ництва е Франщя, 1спашя, 1таля, Китай i США. 1х шщативу поступово перехоплюють Iндiя, Австралия i Канада (Keeton and Eddy, 2004). Основними причинами штересу споживачiв до м'яса перепелiв е цшш смаковi та дiетичнi властивосп продукту. Адже воно характеризуеться низьким рiвнем холестерину i висо-ким вмютом полшенасичених жирних кислот. Крiм того, вщношення замшних амшокислот до незамшних становить 1,25, що вказуе на високу бюлопчну цшшсть перепелиного м'яса (Genchev et al., 2008). До того ж, висока вологоутримуюча здатшсть перепеля-тини надае сво! переваги тд час реалiзацii тушок перепелiв, що стимулюе виробнишв розвивати i роз-ширювати виробництво з метою отримання бшьших прибутшв (Genchev et al., 2005; Genchev et al., 2010).
Аналiз спещалызованих джерел лггератури (Varygyna, 2009; Poroshyns'ka, 2013) свщчить про недостатньо розроблене питання нормованого амшо-кислотного живлення м'ясних перепелiв. Зокрема, неоднозначш даш вщносно потреб перепелiв у амшо-кислотах, суперечлива шформащя про !х рiвнi у комбжорм^ обмаль даних щодо оптимального сшввщношення негативно корелюючих мiж собою амшокислот. Iснуючi рекомендаци, ^м цього, вста-новлюють вимоги до нормування без урахування породи i напряму продуктивносл (Bratyshko et al., 2004; Bratyshko et al., 2013). Незбалансовашсть амшо-
кислотного живлення перепелiв слугуе причиною тдвищення юлькосп сполучно! тканини у м'язах та попршення виробництва основного продукту галузi (Keeton and Eddy, 2004; Carnovale and Sambuy, 2009).
Тому була поставлена мета: встановити оптималь-нi рiвнi та спiввiдношення аргiнiну i тзину у годiвлi перепелiв та вивчити !х вплив на iнтенсивнiсть росту.
MaTepia™ i методи досл1джень
Дослвдження проводили на кафедрi годiвлi тварин та технологи кормiв iM. П. Д. Пшеничного Нацюналь-ного ушверситету бiоресурсiв i природокористування Укра!ни. Ввдповвдно до схеми дослiду (табл. 1) з до-бових перепелiв, за принципом аналопв, було сформовано 3 групи, по 100 голiв у кожнiй.
Пiддослiдне поголiв'я молодняку перепелiв утри-мували в одноярусних клiткових батареях: у кожнiй клггщ розмiром 105^70x30 см розмiщувалися по 100 голiв. При цьому площа на одну голову становила 73,5 см2, фронт годiвлi - 1,5 см. Напування птицi здiйснювалося за допомогою вакуумних напувалок.
Перепелам двiчi на день (вранцi та ввечер^ згодо-вували розсипний повнорацiонний комбжорм (табл. 2).
За хiмiчним складом комбiкорми, яи використо-вували у годiвлi перепелiв, були аналогiчними i ввдрь знялися лише за вмiстом дослiджуваних амшокислот ввдповщно до схеми дослiду (табл. 1).
Та6мицм 1
cxema i laykoiio-ioei logapei» ko io goe^igy_
rpyna I nepiog (1-21 gi6)
cn, % Lys, % Arg, % Lys y Cn, % Arg y Cn, % Arg/ /Lys
1 27 1,70 1,66 6,30 6,15 0,98
2 28 1,41 1,57 5,04 5,61 1,11
3 28 1,76 1,72 6,30 6,15 0,98
II nepiog (22-35 gi6)
1 27 1,70 1,66 6,30 6,15 0,98
2 20,5 0,86 0,95 4,20 4,63 1,11
3 20,5 1,29 1,26 6,30 6,15 0,98
Та6мицм 2
BMicT eHepri'i i ochobhhx movmm'.iihx pi'ionim y 100 r K0M6iK0pMy_
noKa3HuK rpynu
1 1 2 | 3 1 1 2 | 3
1-21 go6a 21-35 go6a
06MiHHa eHepria, MA® 1,34 1,34 1,34 1,34 1,30 1,30
Cupun npoTeiH, r 27 28 28 27 20,5 20,5
Cupun ®up, r 5,00 5,00 5,00 5,00 5,00 5,00
Cupa KgiTKoBuHa, r 2,70 2,70 2,70 2,70 2,70 2,70
Kanten, r 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00
Ooc^op, r 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80
^i3uH, r 1,70 1,41 1,76 1,70 0,86 1,29
MerioHiH, r 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75
ApriHiH, r 1,66 1,57 1,72 1,66 0,95 1,26
BiTaMiH A, MO 1500 1500 1500 1500 1500 1500
BiTaMiH D3, MO 424 424 424 424 424 424
BiTaMiH B1, Mr 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73
BiTaMiH B2, Mr 0,70 0,70 0,70 0,70 0,70 0,70
uuhk, Mr 7,40 7,40 7,40 7,40 7,40 7,40
MapraHe^, Mr 8,00 8,00 8,00 8,00 8,00 8,00
Ko6agbT, Mr 0,12 0,12 0,12 0,12 0,12 0,12
CegeH, Mr 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04
Hog, Mr 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03
Pe3y^bTaTH Ta i'x oßroBopeHHH
OTpuMam pe3ygbTam cBignarb npo BnguB 3Mrnu KOMÖiKopMy BignoBigHo go nepiogy Bupo^yBaHHa Ha ®uBy Macy nepenegiB (Ta6g. 3).
y go6oBoMy B^i ®uBa Maca nepenegiB gocgigHHx rpyn BiporigHo He Bigpi3Hagacb. nonuHaronu 3 14-go6oBoro BiKy, nepenegu gpyroi' rpynu Magu ®uBy Macy MeHmy Ha 2,0% nopiBHHHo 3 nepmoro rpynoro i Ha 3,1% (P < 0,01) - 3 TpeTboro.
®HBa Maca nepenegiB TpeTboi' rpynu, y 28-go6oBoMy вiцi, 6yga Ha 1,0% 6igbma nopiBHHHo 3 nepmoro rpynoro Ta Ha 0,8% - nopiBHaHo 3 gpyroro. BiporigHa pi3HH^ cnocTepiragacb Mi® nepmoro i gpyroro rpynaMH. nepma rpyna, min 3rogoByBagu KoM6iKopM 3 onTHMagbHHM
piBHeM apriHiHy (1,66%) i gi3HHy (1,7%) Ta cniBBigHo-meHHaM (0,98), nepeBH^yBaga gpyry 3a ®uBoro Macoro Ha 1,8% (P < 0,05).
y 35-go6oBoMy B^i ®uBa Maca niggocgigHoro noro-giB'a nepmoi i gpyroi' rpyn 6yga MeHma 3a ^h noKa3HHK nepenegiB TpeTboi' rpynu Ha 1,0% i 1,2% BignoBigHo. Pa3oM 3 цнм, ®uBa Maca nepenegiB nepmoi rpynu 6yga Ha 2,2% (P < 0,01) 6igbmoro Hi® y mu^ gpyroi' rpynu.
BignoBigHo go 3MiH ®uboi Macu 3MiHroBagHca i no-Ka3HHKH cepegHbogo6oBux npupocTiB. ynpogoB® ycbo-ro nepiogy Bupo^yBaHHa cepegHbogo6oBi npupocTH 3age®agu Big nepiogy Bupo^yBaHHa Ta 3MiHH KoM6iKo-pMy, aganToBaHoro BignoBigHo go onTHMagbHoro cniB-BigHomeHHa gocgig®yBaHux aMiHoKucgoT (Ta6g. 4).
Та6мицм 3
BiK, gi6 rpynu
1 2 3
1 9,88 ± 0,103 9,96 ± 0,081 9,97 ± 0,069
7 29,95 ± 0,501 28,91 ± 0,426 30,03 ± 0,495
14 77,45 ± 0,601 75,90 ± 0,565++ 78,36 ± 0,521''
21 134,99 ± 0,734' 132,86 ± 0,638* ++ 135,36 ± 0,560''
28 184,93 ± 0,873' 181,64 ± 0,970* 183,07 ± 0,724
35 238,63 ± 1,113'' 233,47 ± 1,166** 236,24 ± 1,158
P < 0,05; P < 0,01 BigHocHo nepmoi rpynu; 'P < 0,05; ++P < 0,01 BigHocHo TpeTboi rpynu
'P < 0,01 BigHocHo gpyroi rpynu;
Таблиця 4
Середньодобовi прирости живо!' маси, г_
ВИковий перюд, дИб Групи
1 2 3
1-7 2,87 ± 0,075 2,70 ± 0,062 2,87 ± 0,073
8-14 6,73 ± 0,131 6,71 ± 0,094 6,84 ± 0,121
15-21 8,22 ± 0,129 8,05 ± 0,148 8,14 ± 0,109
22-28 7,15 ± 0,132 6,97 ± 0,158 6,82 ± 0,119
29-35 7,67 ± 0,188 7,41 ± 0,222 7,60 ± 0,180
За увесь перИод дослИду 6,53 ± 0,032'' 6,39 ± 0,034** 6,46 ± 0,033
-:--
Р < 0,01 Б1дносно першей групи; ''Р < 0,01 вИдносно другоï групи.
Найвищий середньодобовий прирИст за весь перИод дослИду був у птицИ першо1 групи - 6,53 г, що на 2,2% (Р < 0,01) вище, нЪк у другИй групИ i на 1,1% - нЪк у третИй.
Про характер змИни живо1 маси протягом дослИду додатково можна зробити висновок за вИдносними приростами у молодняку щддослИдних груп (рис. 1). Протягом першого тижня вирощування перепели третьо1 групи мали Бищi прирости нiж молодняк пер-шо1 i друго! груп на 0,6 i 2,6% вИдповИдно.
1-7 S-14 15-21 22-28 29-35
В ¡ковий перюд, Д16
Рис. 1. Ввдносш прирости живо!' маси
З 8 до 14 добового Бiку перепели тддослИдних груп несуттево Бiдрiзнялись мiж собою за показника-ми Бiдносних прироспв. Друга група перевершувала ровесников першо1 i третьо1 груп у дiапазонi лише 0,10,9%.
При вирощуванш перепелiБ вИд 22- до 28-добового Бiку найвищий Бiдносний прирiст виявлено у птицi першо1 групи, де вИн був, порiБняно з птицею друго1 i третьо1 груп, вищим на 1,0, 4,4% БiдпоБiдно.
Встановлено, що упродовж останнього перiоду вирощування (29-35 доби), нашнтенсившше росли перепели першо1 групи. Щоправда, птиця третьо1 групи поступалася ш не суттево - на 0,1%. Друга ж група була меншою за цим показником за першу на 1,5%.
Висновки
Молодняк тддослИдних перепелiв, який вирощу-вався на комбiкормi з оптимальними рiБнями аргiнiну i лiзину (1,66 i 1,7%) упродовж одного перюду вирощування i на адаптованих комбикормах, з дотриман-ням оптимального сшвввдношення цих амiнокислот (0,98) упродовж двох перИодИв вирощування, мали невелику рИзницю на користь перших: жива маса,
вИдносний, середньодобовий прирости - 1,0, 0,1 та 1,1% вИдповИдно. Отже, оптимальними рИвнями аргИнИну i лИзину для молодняку перепелИв у другий перИод вирощування е 1,26 i 1,29% вИдповИдно.
Перспективи подальших дослгджень полягають у дослИдженнИ впливу рИзних рИвнИв та стввИдношень арпшну i лИзину у комбИкормах для молодняку пере-пелИв на м'яснИ якостИ, показники забою та хИмИчний склад грудних м'язИв перепелИв.
Бiблiографiчнi посилання
Varygyna, E.S. (2009). Energo-amynokyslotnoe pytanje prepelov mjasnogo napravlenyja produktyvnosty: dys. kand. byolog. Nauk. M., 214 (in Russian). Bratyshko, N.I., Ionov, I.A., Ibatullin, I.I. (2013). Efektyvna godivlja sil's'kogospodars'koi' ptyci. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian). Poroshyns'ka, O.A. (2013). Fiziologichne obg'runtuvannja zastosuvannja lizynu, metioninu ta treoninu dlja perepeliv m'jasnogo naprjamku produktyvnosti: dys. kand. vet. Nauk. Bila Cerkva, 169 (in Ukrainian). Bratyshko, N.I., Gorobec', A.I., Prytulenko, O.V. (2005). Rekomendacii' z normuvannja godivli sil's'kogospodars'koi' ptyci. Birky: Instytut ptahivnyc-tva UAAN (in Ukrainian). Carnovale, E., Sambuy, Y. (2009). Dagli Alimenti ai nutrienti. Italy: Alimentazione e Nutrizione umana, 177-180.
Genchev, A.G., Genchev, S.S., Ribarski, G.D. (2005). Afanasjev Fattening capacities and meat shhuality of Japanese shhuails of Faraon and Shhite English breeds. Journal of Central European Agriculture. 6, 495-500.
Genchev, A., Ribarski, S., Zheljazkov, G. (2010). Physi-cochemical and technological properties of Japanese shhuail meat. Trakia Journal of Sciences. 8, 86-94. Genchev, A., Mihaylova, G., Ribarski, S. (2008). Meat shhuality and composition in Japanese shhuails. Trakia Journal of Sciences. 6, 72-82. Keeton, J.T., Eddy, S. (2004). Chemical and physical characteristics of meat. Encyclopedia of meat science: Elsevier, Ohford, 210- 218. Tavaniello, S. (2014). Effect of cross-breed of meat and egg line on productive performance and meat shhuali-ty in Japanese shhuail (Coturnih japonica) from different generations: Rh.D.: 07/G1. University of Molise, 29
Стаття над1йшла до редакцИ' 12.02.2017
