CC BY
151
Ноур // Економiка Украши . - 2011. - №11. - С.60-68
7. Горшна Л.П. Ретроспектива ринкових перетворень в Украшг сучасний дискурс / Л.П. Горшна, В.В. Небрат // к., 1нститут економiки та прогнозування НАН Украши. - 2010. - С. 670
8. Дейнека О.С. Экономическая психология / О.С. Дейнека. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. - 160с.
9. Моральний вимiр економiки: сощальна вщповщальшсть бiзнесу та економiчна ефектившсть: монографiя / за ред.. Г.Ф. Хоружого. - К.: УБСНБУ, 2009. - 255с.
10. Нисанов Я. И. Экономическое поведение человека как феномен хозяйственной реальности : диссертация ... кандидата экономических наук : 08.00.01 / Нисанов Я. И.; [Место защиты: Рос. гос. торгово-эконом. ун-т].-Москва, 2008.- 198 с
11. Кузьминов Я.И. Советская экономическая культура: наследие и пути модернизации. / Я.И. Кузьминов // Вопросы экономики. - 1992. - №3. - С.44-57
12. Экономическая психология / под.ред. И.В. Андреевой . - СПб: Питер, 2000. - 512с.
13. Державний комгтет статистики [Електроний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
14. Холдинг Ахметова увеличил прибыль в пять раз [Електроний ресурс] / Режим доступу: http://dengi.ua/news/86870_Holding_Ahmetova_uveli chil_pribyl_v_pyat_raz_. html
15. Тимошенко пожалуется в ГПУ: Нацбанк запустил "печатный станок", чтобы выводить средства в оффшоры [Електроний ресурс] / Режим доступу:
http://txt.rus.newsru.ua/ukraine/18jan2011/offshore.ht ml
Аннотация. В статье исследованы особенности экономического поведения в социалистической системе, ее влияние на формирование экономического поведения современных субъектов хозяйствования и определены основные рычаги и факторы, которые позволят регулировать, моделировать экономическое поведение.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, экономическое поведение, экономическая культура, государственное регулирование, предпринимательство.
Summary. In article features of economic behaviour in socialist system are investigated, its influence on formation of economic behavior of modern subjects of managing and the basic levers and factors which will allow regulating, model economic behavior are defined.
Keywords, social and economic development, economic behavior, economic culture, state regulation, business.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова I.B. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 330.161:339.9
АНАЛ1З СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ КЛАСТЕРОУТВОРЕННЯ
Карпенко О.О., к.е.н., доцент (КДАВТ)
Проаналгзовано моделi створення кластерiв у свтi, визначено юльюсть основних кластерiв у кранах свiту за галузевою ознакою, розглянуто свтовий досвiд реалгзаци кластерной стратеги розвитку та адаптовано його до умов укратськоХ економiки.
Ключовi слова: кластер, модель кластероутворення, кластерна стратеЯя розвитку.
Постановка проблеми та ii зв'язки з науковими чи практичними завданнями. На сьогодшшнш день одним з найбшьш ефективних i перспективних напрямшв розвитку сучасно!
економши е виробнича кооперацiя. У свиовш господарсьшй практищ виробнича кооперащя реалiзуеться, в основному, через створення та функщонування кластерiв - об'еднань
© Карпенко О.О.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
виробничих компанiй, науково-дослiдних та освггтх установ, постачальник1в обладнання та послуг, географiчно розташованих в безпосереднш близькостi один вiд одного i працюючих спiльно з метою отримання конкурентних переваг, створення наукомштко1 та високотехнолопчно1 продукци.
Прем'eр-мiнiстр Украши М.Я. Азаров 26 жовтня 2011 року зазначив, що основною вдеею проекту шновацшно! стратеги Украши на десятирiчний перiод, мае бути створення репональних iнновацiйно-промислових кластерiв вiдповiдно до спещажзаци потенцiалу областей Украши [1]. У зв'язку з цим виникла необхвдшсть систематизувати накопичений досвiд розвитку кластерних систем в свт, щоб використати його при створеннi кластерiв в Украшу
Анализ останнгх до^джень i публшацш. Багато авторiв до^джували процеси кластеризаци у рiзних крашах свиу, зокрема 1.Г. Меньшенiна, Л.М. Капустша [2],
Т.В. Божидарник, Н.В. Божидарник [3], Ю.Н. Ковальова, Н.В. Алишева [4], Ю.Б. 1ванов, О.В. Анненкова [5], Л.М. Матросова, О.В Лященко [6] та iншi.
Невиршена ранше частина загальног проблеми. Невиршеними залишаеться низка питань щодо адаптаци свиового досвщу реалiзацil кластерно! стратеги розвитку для економши Укра1ни. Наявнiсть невиршених наукових проблем, пов'язаних з необхвдшстю залучення кластерного потенцiалу до процеав економiчного зростання Укра1ни, зумовлюють актуальшсть теми.
Формування цтей статтi (постановка завдання). Метою статп е аналiз свiтових моделей створення кластерiв та !х адаптацiя до умов украшсько1 економiки.
Виклад основного матерiалу до^дження з обГрунтуванням отриманих наукових результатiв. На сьогодшшнш день у свиовш практищ сформувалися три основнi моделi кластерного розвитку: пiвнiчноамериканська, захiдноевропейська та азшська [2].
Подiбна регiональна типолопя кластерних систем у свiтi обумовлена ввдокремленим розвитком протягом тривалого перюду; усталеною специфiкою в традицiях розвитку економши на основi кластерного розвитку; ввдмшностями у забезпеченостi тими чи шшими стратегiчно важливими природними ресурсами; ввдмшшстю галузевих структур промисловостi; рiзною емнiстю нацiональних (регiональних) ринк1в; роллю полiтичного фактора в функцiонуваннi держави тощо [3].
Пiвнiчноамериканська модель (США, Канада) репонального кластероутворення характеризуеться малим втручанням
федерального уряду в процес репонального
кластерного розвитку i виражаеться у шдтримщ загальних конкурентних умов та реалiзащl напрямiв загального характеру. У США в рядi штатiв прийнято програми кластерного розвитку, розроблено кластерш стратегiй окремих míct i територiй, сформовано комки з шщшвання створення кластерiв.
У США найбшьш сильно виражена конкуренщя мiж фiрмами, бiльшiсть взаемозв'язк1в опосередковуеться ринком, що е основним фактором розвитку кластеру швшчноамерикансько! модель
У США аналiтичну роботу з шщшвання створення кластерiв ведуть у основному науковi центри та ушверситети. Початковий капiтал видiляеться штатом того чи шшого наукового центру або ушверситету, потiм залучаються кошти приватних компанiй.
На сьогоднiшнiй день у США юнуе бiльше 380 провщних кластерiв у сферi високих технологш, виробництва споживчих товарiв, шдустри сервку, видобутку природних ресурсiв. У них виробляеться 61% ВВП та зосереджено 57% трудового потенщалу кра!ни [4]. Рiвень заробино! плати в штатах, де функщонують кластери, на 29% вище, нiж в середньому по крашь [2]. Прикладами успiшних кластерiв у США е комп'ютернi технологи у Силшоновш долинi (Silicon valley, Калiфорнiя, США), виробництво автомобiлiв у Детройт (Detroit, США), центр нанотехнологш, бiотехнологiй, вiдновлювальних джерел енерги та цифрового друку у Нью-Мексико (New Mexico, США) [6].
У Канадi реалiзуеться програма територiального розвитку (ТР). У провшци Онтарiо вона одержала назву JOCA, об'еднавши 22 програми, що виконуються шiстьома мiнiстерствами. У рамках JOCA розробляються масштабш проекти ТР, зокрема проект "Шагара" з розвитку депресивного району провшци Онтарю [4].
Характерним для кластерiв у Швшчноамериканському регiонi е те, що вони беруть участь у глобальнш конкуренци, а прiоритетами вважаються шновацшш пiдходи i робота заснована на принципах партнерства.
Розглядаючи Захiдноевропейський регюн можна визначити так1 причини розвитку i реалiзацil кластерних iнiцiатив: досить малi розмiри нацiональних ринкiв збуту; обмежешсть нацiональних природних ресурсiв; певна однобошсть галузевих структур промисловостi тощо.
Слад вщзначити, що в Свропейському Союзi вже в 1968 роцi був створений Генеральний директорат з репонально! полиики £С, в 1975 рощ - Свропейський фонд регiонального розвитку, в 1988 рощ Свропарламентом була прийнята Хартiя
Вкиик економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
регiоналiзму, почала функцiонувати Рада репональних i мiсцевих спiльнот.
У Дани функщонують 29 провiдних кластерiв. У кластерах беруть участь 40% Bcix фiрм кра!ни, яш забезпечують 60% експорту. Створено Датську раду, ввдповвдальну за розроблення концепцп кластеризацп [7].
Економiка Нiдерландiв розбита на 20 "меraкластерiв". На основi вивчення кластерiв отримана загальна картина розвитку iнновацiйних процесiв, визначенi основш прiоритети в iнновацiйнiй полiтицi держави. Прикладом кластеру е контейнерний порт Роттердам (Rotterdam, Шдерланди) [6].
Австрiя розробила свiй пiдхiд до економ!чно! полiтики, де кластерний пiдхiд зайняв важливе мiсце. У першiй половиш 1990-х рокiв була розроблена загальнонацюнальна Програма кластеризацп' Австрп i почалася li послiдовна реалiзацiя. Рушiйною силою стала шновацшно-дослвдна програма (TIP).
У Австрп дiють трансграничнi кластери з Шмеччиною, Iталiею, Швейцарiею, Угорщиною, активiзувалися зв'язки iз Францiею i Великобриташею. Лiдирують 7 провiдних кластерiв автомобшебудування у Штирп та Верхнiй Австрп, де виробляеться 10% ВВП та сконцентровано 417 фiрм, як1 тдтримують партнерськi вiдносини з 550 рiзноманiтними компанiями у рiзних сферах дiяльностi [4].
У Шмеччиш сформовано ключовi промисловi кластери в хiмiчнiй промисловосп, машинобудуваннi та iнших галузях. Взаемодiя цiлих груп галузей усерединi кластерiв сприяла зростанню зайнятостi, iнвестицiй, прискорила поширення передових технологiй у нацюнальнш економiцi. Три кращих свiтових лвдера у галузi високих технологiй: Мюнхен, Гамбург, Дрезден мають почесне звання "Силшонова долина 21-го столiття. Прикладом кластеру е технолопчний парк машинобудування для друкарсько! галузi у Гейдельберзi (Heidelberg, Нiмеччина) [6].
У Фшляндп повнiстю кластеризована економiка. Видiлено 9 кластерiв, що формують "кластерний каркас" фшсько! економiки. Лiсовий, iнформацiйний та телекомушкацшний кластери забезпечують основний обсяг експорту i формують значну частину ВВП кра!ни. Iншi кластери також активно розвиваються. На сьогоднiшнiй день показовим прикладом ефективно розвиненого кластеру у Фшляндп е мшто Оулу, де розташована компан1я Nokia, що займае трете мшце в свiтi серед компанш даного виду.
Великобританiя активно проводить кластерну полiтику, видiляе велик! суми на кластерний розвиток. Дом!нують кластери автомобшебудування, електрошки, хiмiкатiв, аеронавтики, оптоелектрошки, телекомунiкацiй.
Приклади кластерiв: Лондонський фшансовий сектор Ст (The City, Схвдний Лондон, Великобританiя) та Лондонський поштовий та лопстичний центр Сохо (Soho, Лондон, Великобританiя) [6].
Iрландiя проводить сввдому конкурентну полиику та використовуе в даному контекст кластерну концепщю. Вона використовуе кластерний шдхвд для структурування iнiцiатив в обласп кластерно! полиики, наприклад, у сферi залучення прямих iноземних iнвестицiй.
У Шотланди розвиток кластерзацп направлений на удосконалення майстерносп, покращення зв'язку промисловосп з унiверситетами, пiдвищення
конкурентоспроможностi малих пiдприемств.
Швецiя дуже активно використовуе кластери для визначення прюритепв свое! економ!чно! полпики. Тут були створеш особлив! шститути (наприклад, Vinnova), завдання яких полягае у використанш кластерного шдходу в полпищ регiонального розвитку.
У Португали кластери е об'ектом штенсивного вивчення. Найважливiшi кластери спецiалiзуються на виробнищга взуття та вина.
У 1спани дiе понад 20 кластерiв за активного сприяння уряду. Це переважно кластери з виробництва переробленого м'яса, дерев'яних ^рашок, сiльськогосподарських машин, б!жутерп, вироблено! шшри, в'язаних вироб!в, видавничий кластер, кластер з випуску побутово! електронiки, кластер з виробництва меблiв.
У 1талп у кластерах працюють 69 тис. пiдприемств, зайнято 600 тис. чоловж, зосереджено 90% яшсно! та
конкурентоспроможностi продукци [4].
У Францп затверджено 99 проекпв, як1 об'еднують 4,3 тис. тдприемств. Лiдируе парфумерний кластер у Грасе. Приклад кластеру - це авiацiйна та косм!чна галузь у Тулуз! (Toulouse, Франщя) [6].
У Словенп д!е 10 промислових кластер!в, що включають 130 проекпв. Прийнято стратепю шдвищення конкурентоспроможносп
промисловосп, а також створено програму нацюнального розвитку кластер!в.
В Угорщиш створено консультативну раду, розроблено програму шдустр!ал!зацп репошв та програму розвитку автомобшьного кластера. Створюються промислов! парки, розвиваються деревообробка, туризм, використання
термальних вод.
У цшому в Захвдноевропейському репош ввдзначаеться тенденщя до м!жнародно! штеграци процесу розробки репональних кластерних шщатив тд епдою Свропейського Сшвтовариства. Розробники тако! полпики в
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
кра!нах Захвдно! £вропи чггко формулюють И в програмних документах, що пiдлягають схваленню в £вропарламенп та законодавчого оформлення. Вони виходять з принципу, що загальноевропейська промислова полиика £С повинна забезпечити перетворення репонально! промисловостi у глобально-
конкурентоспроможний, шновацшний i ефективний iндустрiальний комплекс, заснований на кластерному розвитку [3].
У Азшському репош склався свш особливий тип розвитку кластерiв у економщг У ньому присутнi риси та передумови, як1 зближують з £вропейським регiоном, але одночасно е i суто азiйськi специфiчнi особливосл. Розвиток регiональних кластерiв в азшськш моделi вiдбуваеться за рахунок зарубiжних iнвестицiй i активно! державно! шдтримки.
У Японi! кластери сконцентрованi в економiчних районах Канто (Токiо), Кшш (Осака), Токай (Нагся). У них сконцентровано 65% ВВП кра!ни та залучаеться 50% усiх iнвестицiй. Особливо яскравим прикладом щодо ефективно! реалiзацi! кластерних рiшень е досвiд острова Хоккайдо в Японп, де в першш половинi
1990-х рошв була створена Центральна оргашзащя по забезпеченню сталого розвитку та стимулювання розвитку промислових кластер1в
[4].
Кластерний розвиток, багато в чому характерний для промислово-розвинених кра!н, починае з'являтися i в кра!нах, що розвиваються, наприклад в Iндiï, яка активно бере участь у свгговш конкуренци завдяки сво!м iнновацiям, будучи постачальником продукци на експорт.
Центром науково-технiчного прогресу в 1нди е Бангалор. Його малi та середнi пiдприемства активно працюють з мшцевими науковими центрами та шститутами [8]. У репош спостертаеться тiсне переплетения зв'язк1в мiж високотехнологiчними секторами iнжинiрингу, електронiки, телекомушкацш, оборони, машинобудування та iнститутами.
Прикладами кластерiв у Азiйському регiонi можна ввднести програмне забезпечення у Бангалорi (Bangalore, Iндiя) та енергетику в долиш Дахран (Dhahran Techno-Valley, Саудiвська Аравiя) [6].
У таблицi 1 наведено шформацш, про кiлькiсть основних кластерiв у крашах свiту за галузевою ознакою [5].
Таблиця 1
Юльюсть основних кластергв у кранах ceimy за галузевою ознакою
Галуз^ у яких створено кластери Краïни
США Канада (Я о « <С Велико-бриташя .3 « 3 'Н л £ а н и ? е S к « я © Франщя Гонконг « к
Одяг, текстиль, взуття 9 3 5 7
Меблi 4 6
Програмне забезпечення, комп'ютернi, iнформацiйнi, телекомушкацшш послуги 1 4 11
Устаткування 3 3 3
Автомобiлi, автозапчастини 3 7 5
Продукти харчування 10
Бiотехнологiя 6 5
Метали, металообробка 3
Туризм 3 6
Обробка шшри
Фармацевтика 4
Фiнансовi послуги, баншвська справа 9
Електронiка 5
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
Проведений аналiз свiтового досвiду залежить вiд державно! пiдтримки (таблиця 2) кластероутворення шдтверджуе, що ефектившсть [2]. реалiзащ! кластерно! стратеги значною мiрою
Таблиця 2
Свгтовий досвгд реал1заци кластерной стратеги розвитку
Кра!на Особливостi утворення Заходи державно! тдтримки
США Концентращя пiдприемств в одному репош i максимальне використання природного, наукового, кадрового та штеграцшного потенцiалу. 1. Розвиток науково-технолопчних партнерств. 2. Надання кредипв та пiльгового оподаткування компанiям, що здшснюють програми НДДКР. 3. Залучення початкового капiталу
Японiя Концентрацiя середнiх i малих шдприемств навколо велико! компани. 1. Заохочення розвитку вузькоспецiалiзованих регiонiв. 2. Залучення з-за кордону сучасних технологш.
Фiнляндiя Взаемодiя великих, середшх i малих шдприемств. 1. Формування системи взаемоди наукових шститулв i галузей. 2. Розвиток сфери розвитку людського потенщалу.
Францiя Концентращя шдприемств навколо велико! компани. 1. Централiзоване регулювання шновацшно! дiяльностi. 2. Стимулювання НДДКР для потреб промисловостi. 3. Бюджетне асигнування наукоемних видiв бiзнесу. 4. Зниження податку на швестици в НДДКР.
Нiмеччина Взаемодiя великих, середшх i малих шдприемств. 1. Заохочення розвитку високих технологш. 2. Заохочення консолвдаци зусиль промисловосл i наукових центрiв. 3. Фшансування промислових кластерiв з федеральних i мiсцевих джерел. 4. Законодавче регулювання ринку пращ.
Iталiя Концентращя малих i середшх шдприемств у певнш мiсцевостi. Гнучке i рiвноправне спiвробiтництво пiдприемств. 1. Надання пшьг на експорт товарiв. 2. Залучення швестицшних ресурав. 3. Регулювання ринку працi, заохочення зростання кадрового потенщалу.
Таким чином, при реалiзащ! кластерно! стратеги у Швшчноамериканському репош держава i бiзнес дистанцiюються один вiд одного, у £врош держава взаeмодie з шдприемцями, а у Азiйському репош держава намагаеться прямо проникнути в структури великих приватних фiрм.
На думку автора, для впровадження кластерно! стратеги в економшу Укра!ни слад скористатися досввдом Фiнляндi!, Нiмеччини та 1тали, оскiльки особливостями
кластероутворення у цих кра!нах е гнучке i рiвноправне спiвробiтництво малих, середнiх та великих шдприемств. При цьому, ключовим чинником мае стати державна шдтримка. Зокрема, потрiбно здiйснити такi заходи: розробити програму стратепчного розвитку Укра!ни та !! регiонiв на базi створення кластерних структур; законодавчо затвердити нормативно-правове забезпечення кластерних
структур; провести фундаментальш дослвдження у визначеннi прюритепв формування в Укра!нi нацiональних i регiональних iнновацiйних виробничих кластерiв; розробити мехашзм надання кредитiв та тльгового оподаткування компанiям, що здiйснюють програми НДДКР; централiзовано регулювати iнновацiйну дiяльнiсть, фiнансувати наукоемнi види бiзнесу з державних i мiсцевих джерел; сформувати систему взаемоди наукових iнститутiв i галузей; сприяти розвитковi мiжнародного
сшвробиництва Укра!ни у питаннi формування кластерних структур тощо.
Висновки даного дослiдження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Кластери ввдграють проввдну роль у стимулюванш регiонального розвитку, збiльшеннi зайнятостi, зростанш бюджетних доходiв, залученнi iнвестицiй. Компани, що знаходяться в кластерi, мають бшьш високi
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 36, 2011
показники прибутку, продуктивностi пращ, обсягу продажiв тощо. Наприклад, продуктившсть працi пiдприeмств, що входять в кластер, на 20-40% вище, шж на аналогiчних пiдприeмствах, що не входять в кластер.
Аналiз свггового досвiду
кластероутворення довiв ефективнiсть створення кластерних структур. Найбшьших результатiв у створенш кластерiв досягли так1 держави, як США, Япошя, Iталiя, Шмеччина, Фiнляндiя, Францiя тощо.
Створення конкурентоспроможних
кластерiв вимагае досить тривалого часу. У зв'язку з цим доцшьно активiзувати опрацювання питань щодо формування кластерних структур в Украшг Для цього потрiбно вдосконалювати механiзми освггньо!, науково-техшчно! та шформацшно! полiтики в контекстi кластерного розвитку економши Укра1ни.
Подальшi до^дження будуть направленi на уточнення класифшацп кластерних утворень за рiзними ознаками для 1х впровадження в економшу Укра1ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Азаров хоче "вивести Укра1ну на нову траекторш розвитку" [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://svit24.net/politic/77-politic/7954-azarov-hoche-qvyvesty-ukraj ши-па-novu-trajektoriju-rozvytkuq
2. Меньшенина И.Г. Кластерообразование в региональной экономике: монографiя / И.Г. Меньшенина, Л.М. Капустина ; Федер. агентство по образованию, Урал. гос. экон. ун-т. - Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. экон. ун-та, 2008. - 154 с.
3. Божидарник Т.В., Божидарник Н.В. Приклади ефективно! реалiзацil кластерних ршень в свт // [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/201 1_3/5.pdf
4. Ковалёва Ю.Н., Алышева Н.В. Практические примеры функционирования кластеров в мире // Мехашзм регулювання економши, 2008, № 2. С. 214-226.
5. 1ванов Ю.Б. Теоретичш шдходи до розробки класифшацш кластерних структур. / Ю.Б. 1ванов, О.В. Анненкова // Проблеми економши та управлшня №640. - Л. : Вид-во Нац. ун-ту "Львiв. полггехшка", 2009. - С. 93100.
6. Матросова Л.М., Лященко О.В. Проблеми розвитку репональних кластерних структур в укра1ш // Економiчний вiсник Донбасу № 3 (25), 2011. - С. 42-46.
7. Концепщя створення кластерiв в Укра1ш // Департамент швестицшно! та шновацшно! дiяльностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.me.gov.ua.
8. Федулова Л.1. 1нновацшна економiка: Пiдручник / Л.1. Федулова. - К.: Либвдь, 2006. -480 с.
Аннотация. Проанализированы модели создания кластеров в мире, определено количество основных кластеров в странах мира по отраслевому признаку, рассмотрен мировой опыт реализации кластерной стратегии развития и адаптирован к условиям украинской экономики.
Ключевые слова: кластер, модель кластерообразования, кластерная стратегия развития.
Summary. Analyzed the clustering models in the world, defined by the number of major clusters in the world by industry basis, is considered the world experience of implementing a cluster development strategy and adapted to the conditions of the Ukrainian economy.
Keywords: cluster, model of clustering, the cluster development strategy.
Рецензент д.е.н., професор КДАВТБоняр С.М. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Слагш Ю.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
